Навчальна програма «Мистецтво. 6 клас» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти розроблена за модельною програмою Кондр

Про матеріал

Навчальна програма «Мистецтво. 6 клас» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти розроблена за модельною програмою Кондратової Л. Г

Перегляд файлу

Навчальна програма затверджена

на засіданні педагогічної ради закладу освіти, протокол № від 2023 року

Навчальна програма

«Мистецтво. 6 клас»

(інтегрований курс)

для закладів загальної середньої освіти розроблена за модельною програмою Кондратової Л. Г

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

Зміст навчальної програми забезпечуєМистецтво: підручник інтегрованого курсу 6 клас закладів загальної середньої освіти/ Л. Г. Кондратова, С.І. Федун, О.В. Чорний – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2023

Зміст підручника відповідає Державному стандарту загальної середньої освіти та Модельній навчальній програмі, розробленій Кондратовою Л.Г

Модельна навчальна програма: https://docs.google.com/document/d/1jbzl2KHxMjNlej06sc3hqK8T3EucCeDD19OoYbSkJYA/edit

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/2690-mystetstvo-6-klas-kondratova-2023.html

Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5– 6 класів https://drive.google.com/file/d/1YKo2l-B0FPNI0geDfkmXrio3-zLA0vgo/view

Оцінювання навчальних досягнень учнів: https://drive.google.com/file/d/1BlVq791F2WVV9nuNIBhVCBs5m-m28lfx/view

Типова освітня програма для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти: https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/602/fd3/0bc/602fd30bccb011312902 34.pdf

«Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників. Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти» (Витяг з Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, п.п.5 ).

Учитель має право змінити послідовність і кількість годин для вивчення кожної теми.

Пояснювальна записка

Вступ

Універсальна природа мистецтва створює безмежні можливості духовного розвитку особистості, яка його пізнає. Адже мистецтво як специфічна форма естетичної свідомості є надзвичайно чутливим в реагуванні на всі прояви життя в різноманітті художніх образів, які здатні втілювати будь-які теми і проблеми, що важливі для людини впродовж століть. Занурення в мистецтво задіює в людині всі пізнавальні процеси – емоції і почуття, пам’ять, увагу, фантазію, інтелект, мислення в широкому розумінні, пробуджує творчі сили. Завдяки унікальності художніх образів і художній емпатії мистецтво впливає на розкриття креативності особистості в усіх сферах знання. Мистецькі твори є неповторним підґрунтям для занурення в минуле і для прогнозування майбутнього, для пізнання світу та ідентифікації свого «Я» в ньому, перетворюють людину і духовно збагачують її життя.

Навчальна програма інтегрованого курсу «Мистецтво. 5 − 6 класи» відповідає меті і завданням мистецької освітньої галузі, враховує послідовність досягнення очікуваних результатів навчання мистецтва, визначених Державним стандартом базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України № 898 від 30 серпня 2020 року; далі − Державний стандарт), спирається на концепцію Нової української школи.

Метою мистецької освітньої галузі, сформульованою в Державному стандарті, є «цілісний розвиток успішної особистості учня в процесі освоєння мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні».

Досягнення мети мистецької освітньої галузі базується на спільних для всіх освітніх галузей ціннісних орієнтирах (пункт 4 Державного стандарту), якими особистість учня/учениці визнається як найвища цінність.

Досягнення мети навчання мистецтва в 5 кл. забезпечується розв’язанням завдань:

- розвиток емоційної сфери учнів/учениць у процесі комплексного художнього пізнання, емоційного інтелекту, збагачення емоційно-естетичного досвіду;

- мотивування здобувачів освіти до розширення мистецької ерудиції і проявів критичного мислення щодо мистецької інформації; здатності її оцінювати і протистояти негативним впливам;

- поглиблення потреби в самопізнанні, самовираженні, самореалізації, самоствердженні в різних видах мистецької діяльності і культуротворчих процесах у власному житті та довкіллі на основі розкриття креативного потенціалу;

- формування комунікативної культури, зокрема готовності до художньої комунікації в освітньому середовищі, використання інформаційно-комунікаційних технологій;

- виховання громадянської позиції, національного самоусвідомлення, патріотичних почуттів через мистецтво; здатності ідентифікації себе суб’єктом полікультурного світу.

Програмою передбачено, що навчання мистецтва в основній школі буде ефективним, якщо освітній процес базуватиметься на таких стрижневих наукових підходах, як :

- особистісно орієнтований (визнання індивідуальності кожного учня/учениці, розкриття особистісного креативного

потенціалу);

- суб’єктно-діяльнісний (позиціонування здобувачів освіти як активних суб’єктів навчання мистецтва, формування готовності до застосування набутого досвіду в різних життєвих ситуаціях);

- аксіологічний (спрямування суб’єктів освітнього процесу на емоційне переживання знань та умінь, їх рефлексію і перетворення мистецьких творів та явищ на особистісні цінності); культурологічний (формування цілісного художнього образу світу, пізнання мистецьких явищ у контексті інших сфер знання);

- діалогічний (виховання особистості як людини культури, націлювання на діалог як природний спосіб мистецького, міжособистісного, міжкультурного буття); компетентнісний (формування компетентнісної сфери в єдності ключових і мистецьких предметних / міжпредметних компетентностей з метою успішної самореалізації в будь-якій обраній в майбутньому професії, домінантності взаємодії різних видів мистецтва у навчанні, встановлення міжпредметних зв’язків з іншими сферами знання, формування потреби в естетизації життєвого простору).

Відповідно Програма базується на дотриманні принципів загальної мистецької освіти:

- наступності основної мистецької освіти з іншими ланками освіти; перспективності навчання;

- невід’ємності навчального і світоглядно-виховного спрямування;

- пріоритетності ціннісного становлення особистості на підґрунті взаємозв’язку загальнолюдських, національних і особистісних векторів і смислів мистецтва;

- інтегрального поліхудожнього розвитку особистості; навчання через мистецтво;

- виявлення творчої свободи суб’єктів мистецької освіти; можливості для вчителя гнучкої адаптації до індивідуальних особливостей і потреб учнів/учениць;

- спрямованості на виховання пошани до національних культурних надбань невід’ємно від здатності існування в полікультурному світі на засадах діалогу.

Мистецтво і його пізнання особистістю сприяє формуванню у неї ключових компетентностей

Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі

1. Вільне володіння державною мовою.

Уміння: грамотно висловлювати українською мовою в усній чи письмовій формі свої враження від мистецтва; чітко формулювати судження, міркування; дискутувати щодо мистецьких явищ та інформації про мистецтво, отриманої з різних джерел; ділитися творчими ідеями, коментувати та оцінювати власні художні результати і творчість інших осіб; шукати художню літературу та літературу мистецького спрямування для читання й пізнання нового та отримання задоволення.

Ставлення: усвідомлення національної ідентичності через українське і світове мистецтво; цінування української мови як основи національного мистецтва (літератури, театру, кіно тощо); готовність активно користуватися українською мовою під час спілкування на теми мистецтва.

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою.

Уміння: грамотно висловлювати в усній і письмовій формі свої враження від мистецтва; чітко формулювати судження, міркування із застосовуванням відповідної лексики; дискутувати щодо мистецьких явищ та інформації про мистецтво, отриманої з різних джерел; ділитися творчими ідеями, коментувати та оцінювати власні художні результати і творчість інших осіб; добирати художню літературу та літературу мистецького спрямування для читання й пізнання нового та отримання задоволення.

Ставлення: усвідомлення своєї етнічної самобутності та української національної ідентичності; сприйняття культурного різноманіття світу через мистецтво.

Здатність спілкуватися іноземними мовами.

Уміння: використовувати іншомовні джерела інформації про мистецтво та іншомовну мистецьку термінологію.

Ставлення: шанування культурного різноманіття, усвідомлення широких можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов; усвідомлення необхідності популяризації іноземними мовами культурних надбань України.

3.Математична компетентність.

Уміння: застосовувати математичні поняття і категорії як інструменти під час створення художніх робіт; використовувати математичні знання для пояснення художньої виразності творів, логіки, структури художньої форми; аналізувати твори мистецтва та створювати власні художні твори за правилами художньої композиції; здійснювати у разі потреби розрахунки для встановлення пропорцій, відношень між величинами, створення об’ємно-просторових композицій, запису ритму, створення сценічних композицій тощо; створювати сценічні композиції, різноманітні художні продукти із використанням медіаресурсів; актуалізувати за допомогою мистецтва математичні поняття і категорії; вибудовувати логіку презентації власних проєктів.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язків математики і мистецтва як універсальних мов на прикладах творів різних видів мистецтва; усвідомлення взаємозумовленості художньо-образного та математичного мислення у становленні особистості; розуміння впливу художнього пізнання на розвиток математичних здібностей і вмінь.

4.Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій.

Уміння: спостерігати і відтворювати довкілля в художніх образах засобами різних видів мистецтва; аналізувати роль людини в соціокультурному просторі та її відображення в мистецтві; використовувати технічні засоби для втілення художніх ідей з урахуванням постійного розвитку інформаційнокомунікаційних технологій; застосовувати знання з природничих наук та використовувати природні ресурси для творчості; застосовувати мистецькі знання і вміння для естетизації навколишнього середовища, розширювати діапазон емоційних переживань через сприйняття довкілля.

Ставлення: сприйняття довкілля і знання з природничих наук як об’єктів для художньо-образної інтерпретації; розуміння естетичних якостей технічних винаходів, усвідомлення взаємовпливу знань природничих наук, техніки, технологій і мистецтва (на прикладі дизайну, ландшафтної архітектури, звукозаписів, сценічних ефектів тощо), художнє осмислення людського досвіду.

5.Інноваційність.

Уміння: виявляти креативність у різних сферах життєтворчості, критично оцінювати та інтерпретувати явища культури з урахуванням взаємодії традицій та інновацій; пропонувати неординарні способи виконання творчих завдань, розвивати критичне мислення щодо власної художньо-творчої діяльності; генерувати і впроваджувати нові мистецькі ідеї у різних сферах життєдіяльності.

Ставлення: відкритість до інновацій і передбачення їхнього позитивного результату, ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, творенні нових культурних продуктів; прагнення творчої самореалізації, вираження креативності; відповідальність за особистий і спільний результат у мистецьких проєктах; виявлення прагнення до сталості результату, мультиплікаційності результату; демонстрування впевненості в собі, визначення перспективи діяльності.

6.Екологічна компетентність.

Уміння: використовувати взаємодію “людина ─ природа” для вираження мистецькими засобами власних емоцій, почуттів, переживань; запобігати негативним впливам інформації на власний емоційний стан; поширювати засобами мистецтва ідеї свідомого споживання.

Ставлення: усвідомлення необхідності гармонійної взаємодії людини і довкілля; сприйняття довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації, виявлення емоційно-ціннісного ставлення до життєвого простору, сприйняття природи як естетичного об’єкта.

7.Інформаційно-комунікаційна компетентність.

Уміння: застосовувати цифрові технології для створення, презентації і популяризації художніх образів, мистецьких ідей; визначати художню цінність цифрового контенту; добирати та опрацьовувати художню інформацію у пошуково-дослідницькій і соціокультурній діяльності для пізнання і творення мистецтва; переводити художню інформацію з цифрового формату в нецифровий і навпаки; використовувати інформаційні технології для здобуття мистецької інформації та формування власного мистецького простору; вирізняти маніпулятивну квазімистецьку інформацію, запобігати негативним інформаційно-технологічним впливам на власний культурний розвиток; оцінювати художню якість створеного цифрового продукту.

Ставлення: усвідомлення естетичного потенціалу цифрових технологій для художньо-творчого самовираження, обробки, поширення мистецьких творів і здійснення віртуальних мистецьких подорожей; розуміння ролі мистецьких засобів у впливі медіатекстів на свідомість людини.

8.Навчання впродовж життя.

Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби, виявляти мобільність у пізнанні мистецьких явищ і процесів; сприяти розвитку інтересу до мистецтва протягом життя; розвивати емоційний інтелект; вибудовувати перспективу художнього самовдосконалення, планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва, самовираження через мистецтво; критично оцінювати та аналізувати результати власної творчої діяльності, раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб; здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію.

Ставлення: усвідомлення власних потреб і досягнень у художньому самовираженні; побудова позитивних векторів власної життєвої стратегії; поглиблення власної мотивації творити, інтелектуально розвиватися, зокрема у процесі художнього пізнання; розуміння місії мистецтва у власному житті та впливу мистецької діяльності на успішну самореалізацію, психологічну стабільність; виявлення готовності до пошуку нових способів художнього пізнання; отримання задоволення від спілкування за допомогою мистецтва в різних культурних середовищах.

9.Громадянські та соціальні компетентності.

Громадянські компетентності.

Уміння: виробляти активну позицію у творенні естетичного середовища; ефективно взаємодіяти для реалізації громадських мистецьких проєктів; критично аналізувати та оцінювати мистецькі явища як засіб впливу на формування громадянського суспільства; брати участь у культурному житті України, бути причетним до соціокультурних, суспільних та історичних процесів.

Ставлення: шанування національної ідентичності через пізнання українського мистецтва у світовому контексті; усвідомлення причетності до соціокультурних, суспільних та історичних процесів; розуміння значення загальнолюдських цінностей; дбайливе ставлення до народних мистецьких традицій рідного краю та виявлення поваги до надбань інших культур; виявлення активної громадянської позиції у збереженні культурного різноманіття, в утвердженні рівності як основи демократії та визнання особливостей різних культур; шанування досягнень українців у мистецькій і науководослідницькій діяльності.

Соціальні компетентності.

Уміння: визначати роль мистецтва в соціокультурному просторі; оцінювати соціально-економічні результати культурної діяльності; виявляти партнерські якості, солідарність, зацікавлення в спільному розв’язанні соціальних проблем засобами мистецтва; підтримувати громадські проєкти в культурній сфері.

Ставлення: розуміння важливості мистецтва для соціального розвитку, виявлення поваги до прав і свобод людини як загальнолюдських цінностей, зокрема до свободи слова і думки, втілених у мистецтві; готовність брати участь у волонтерському русі, зокрема в мистецько-просвітницькій діяльності.

10.Культурна компетентність.

Уміння: орієнтуватися в культурному різноманітті, визначати вияви взаємодії між різними культурами та усвідомлювати їхній внесок у сталий розвиток суспільства; аналізувати способи вираження і передачі ідей у різних культурах за допомогою мистецтва; розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприйняття мистецтва і художньо-творчої діяльності; інтерпретувати, давати естетичну оцінку явищам і об’єктам навколишнього середовища; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва; продукувати ідеї та реалізувати їх; відповідально ставитися до інтелектуальної і культурної власності; визначати різні способи художньої комунікації між суб’єктами мистецького діалогу; розуміти значення комунікації в креативних індустріях.

Ставлення: усвідомлення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; виявлення пошани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, поваги і толерантного ставлення до культурного різноманіття регіонів світу; усвідомлення власної ідентичності у світовій культурній спадщині; потреба пропагування національної культури через власну мистецьку діяльність; розуміння необхідності збереження художнього надбання людства; розуміння важливості естетичних чинників у повсякденному житті.

11. Підприємливість та фінансова грамотність.

Уміння: визначати цілі, планувати і досягати їх; виявляти творчу ініціативу і сприяти її реалізації, зокрема через утілення в практичній художньотворчій діяльності (індивідуальній і колективній); використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації; працювати в команді для виконання художньо-творчих завдань з урахуванням основ культурного менеджменту; знаходити мистецькі форми самовираження в креативних індустріях (економічній діяльності); пояснювати на прикладах реалізації мистецьких проєктів, фестивалів, виставок значення інвестицій у культуру; оцінювати практичне втілення мистецьких проєктів; реалізовувати мистецькі проєкти; презентувати власні надбання.

Ставлення: виявлення активності в процесі пізнання мистецтва; усвідомлення важливості творчої діяльності для самореалізації особистості; прагнення участі в мистецьких заходах і подіях; засудження плагіату; виявлення здатності мислити творчо; сприйняття мистецького твору як форми самовираження людини; демонстрування готовності до партнерства у творчому процесі, самостійності та мобільності у творенні ідей та прийнятті рішень; генерування нових ідей та ініціатив, втілення їх у життя для забезпечення власного добробуту і розвитку суспільства.

Структура програми та загальна характеристика її складників

Навчальна програма містить результативні, змістові та процесуальні складники, які структуровано за трьома відповідними рубриками «Очікувані результати навчання», «Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу», «Види навчальної діяльності».

У рубриці «Очікувані результати навчання» конкретизовано вимоги до учнів окремо для 5 класу відповідно до запропонованого змісту і з урахуванням чотирьох груп результатів, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти. До результатів варто зарахувати не лише грамотність і досвід в окремих видах мистецтва, а й міжпредметну естетичну компетентність, а також інтегративну медіа-компетентність у сфері мистецтва. Саме вони дають змогу учням/ученицям вирішувати міждисциплінарні проблеми, наприклад, під час виконання інтегративних галузевих і міжгалузевих проєктів.

Рубрика «Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу» побудована на основі модельної навчальної програми, що оптимізує освітній процес, робить його систематизованим і водночас гнучким, варіативним.

В основу конструювання змісту програми інтегрованого курсу «Мистецтво» і визначення структури й тематизму кожного року навчання обрано авторську концепцію поліцентричної інтеграції (Л. Г. Кондратової), яка детермінує цілісну наскрізну побудову мистецької освіти впродовж усієї вертикалі від початкової до старшої школи на засадах художньо-світоглядних орієнтацій і культурно-мистецьких універсалій. Поліцентрична інтеграція передбачає виокремлення домінантних компонентів змісту (музичного та образотворчого), які поєднуються в єдиний тематичний цикл на основі певної художньо-дидактичної суперпозиції, що здатна інтегрувати окремі одиниці змісту.

У рубриці «Види навчальної діяльності» подано орієнтовний перелік видів діяльності учнів/учениць, в якому переважають художньо-практичні й творчі. Цей перелік може варіюватися і доповнюватися вчителем, вільним у доборі художньо-дидактичного матеріалу, кількості й тематики мистецьких проєктів - індивідуальних, групових, колективних. Надані діяльнісні орієнтири й діяльнісні форми інтеграції запроваджуються через диференційовані завдання різного рівня складності з урахуванням художніх інтересів і можливостей учнів, що сприяє розвитку креативного потенціалу особистості.

Особливості організації освітнього процесу.

Кількість навчальних годин у програмі відповідає «рекомендованому» навчальному часу (2 год. на тиждень), визначеному Типовою освітньою програмою (затвердженою наказом МОН від 19.02.2021 р. № 235).

Може викладатися предмет як інтегрований курс «Мистецтво» (2 год на тиждень), так і автономні предмети «Музичне мистецтво» (1 год.) та «Образотворче мистецтво» (1 год); але теми із синтетичних мистецтв і медіа, зазначені в програмі мають обов’язково інтегруватися до змісту домінантних видів мистецтва, адже вимоги до результатів їх опанування учнями, що передбачені Державним освітнім стандартом, не підлягають скороченню.

Навчальна програма представляє органічне поєднання змісту різних видів мистецтва з домінантністю музичного і образотворчого, тому цей курс може викладати як один, так і два вчителі відповідно до фаху - вчитель музичного мистецтва; вчитель образотворчого мистецтва, які мають співпрацювати у команді, узгоджуючи планування своїх уроків.

У разі викладання цього курсу двома вчителями у Навчальній програмі виокремлено дві складові за видами мистецтва із зазначенням відповідної кількості годин «Мистецтво: музичне мистецтво» (1 година на тиждень) – «Мистецтво: образотворче мистецтво» (1 година на тиждень)

Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання з різних видів мистецтва. Тому необхідною умовою є упровадження інтегрованого курсу «Мистецтво» протягом усього навчального року, не виокремлюючи його складові (музичну, образотворчу) в окремі навчальні періоди (семестри). Відповідно - у класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво».

Тематична структура програми «Мистецтво» (6 клас)

70 годин на рік (2 години на тиждень)

Музична складова 35 годин (1 година на тиждень)

Образотворча складова 35 годин (1 голина на тиждень)

Клас

Тема року

Теми

Мандрівка країною мистецтв

Шляхами українського мистецтва

Сторінками мистецтва зарубіжжя

Тематична структура навчальної програми

Мистецтво: музичне мистецтво

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Види навчальної діяльності

Тема року: Мандрівка країною мистецтв

Розділ І. Шляхами українського мистецтва

(16 годин )

1.Пізнає різні види мистецтва, інтерпретує художні образи, виявляє ціннісне емоційне ставлення до мистецтва

Учень (учениця)

Сприймає твори мистецтва, інтерпретує твори вербально і залучає невербальні засоби. Виокремлює виразні засоби у творах різних видів мистецтва для пояснення власного враження та висловлює власне ставлення до творів мистецтва. Застосовує у процесі вербальної інтерпретації відповідну термінологію. Пояснює цінності, закладені в художньому творі, та коментує своє ставлення до них. Наводить приклади зв’язків між видами мистецтва, мистецтва з життям.

Бере участь у виконавській творчості: співає, зокрема народні пісні та їхні обробки (в хорі/ансамблі/соло), грає на елементарних музичних інструментах. Відтворює характерні особливості сценічного персонажа в мовленні, міміці, пластиці тіла.

Імпровізує художніми засобами для реалізації власної

мистецької ідеї (вокальна, інструментальна, ритмічна,

пластична, театральна імпровізації). Поєднує засоби музики, пластичного інтонування, візуального ряду.

Спостерігає, досліджує довкілля, використовує результати спостережень у мистецькій діяльності: музикування, пластичні рухи, використовує художню літературу для створення власних творів мистецтва, бере участь у проєктній діяльності.

Тема 1. Жанри музичного мистецтва, загальна класифікація. Музичний жанр. Жанр елегії. (1год)

Тема 2. Різновиди жанрів музичного мистецтва: жанри вокальної та інструментальної музики (1год)

Тема 3. Камерно-вокальна музика. Жанри камерно-вокальної музики. Пісня. Пісенний жанр. Народна пісня (2 год)

Тема 4. Камерно-вокальна музика. Камерний спів — вид вокального мистецтва. Жанри камерно-вокальної музики романс, гімн. Творчість українських композиторів

(1год)

Тема 5. Сучасна українська популярна естрадна пісня: палітра образів і жанрів. (1год)

Тема 6. Хоровий спів, співочі голоси, партесний спів, Історія розвитку хорової музики в Україні. Одноголосий та багатоголосий хоровий спів, хорова музика з музичним супроводом або без нього (а капела). Жанри хорової музики. Літургія. Чотири основні партії в хоровому колективі: дисканти, альти, тенори, баси Академічна хорова музика України: традиції та сучасність. Хоровий концерт. Жанр кантати. Творчість українських композиторів

Узагальнення №1 з теми "Шляхами українського мистецтва"

(2 год)

Тема 7. Інструментальна музика та її види. Камерно-інструментальна музика. Жанрова палітра камерно-інструментальної музики. Жанри: прелюдія, фантазія. (1 год)

Тема 8 Камерно-інструментальна музика. Жанри: елегія, соната. Сонатна форма. Три етапи розвитку сонатної форми — експозиція, розробка і реприза. (1 год)

Тема 9 Симфонічна музика. Скринька жанрів симфонічної музики. Жанр симфонії. Побудова симфонії. Непрограмна музики. Непрограмні твори : сонатами, симфоніями, прелюдіями

Сюжетна, програмна музика. Творчість українських композиторів в симфонічних жанрах.

( 1 год)

Тема 10 Симфонічна музика. Жанр увертюри. Історія розвитку жанру в українській музиці. Концертна увертюра.

(1 год)

Тема 11 Театральні жанри. Музично-театральні жанри: опера, балет, оперета, мюзикл, музична комедія, рок-опера.

Історія розвитку жанру опери в українському музичному мистецтв

(1 год)

Тема 12 Жанри мультиплікації. Історія розвитку української мультплікації. Музика в різних жанрах мультфільмах.

(1 год)

Тема 13 Жанри українського кіно. Дитячий фільм. Дитячий музичний фільм. Музика в різних жанрах українського дитячого кіно. (1 год)

Тема 14

Узагальнення №2 з теми " Шляхами українського мистецтва "

(1 год)

1.Оволодіння основами музичної грамотності. Знайомство із засобами художньої виразності музичного мистецтва, видами формами та жанрами музичного мистецтва.

2.Знайомство з музичними інструментами, творчістю композиторів.

3.Знайомство з музикою для дітей, музикою до дитячих кінофільмів, мультфільмів.

4.Оволодіння музичною грамотою (за необхідністю для мистецької діяльності).

5. Участь у бесідах, обговореннях, читання мистецького тексту, робота з підручником, самостійна пошукова діяльність, початкові етапи з набуття навичок здійснення досліджень під керівництвом учителя.

6.Сприймання, інтерпретація творів мистецтва, здійснення аналізу, інтерпретацій та критичного оцінювання творів мистецтва

7.Виконання пісень (в тому числі й народних та їхніх обробок) хором, соло, ансамблем, формування навичок і набуття досвіду та здійснення вокальної

(мелодійної), інструментальної ритмічної імпровізації.

8.Гра на елементарних дитячих інструментах, зокрема на вироблених власноруч, створення музичного супроводу, інструментальної ритмічної імпровізації.

9.Виконання пластичних рухів під музику, пластична імпровізація.

10.Театралізована творчість, ігрова діяльність, участь у створенні мистецьких проєктів.

11. Здійснення мистецької комунікації через пізнання себе у взаємодії з різноманітними мистецькими об’єктами на основі оцінювання власних мистецьких здобутків; розвиток емоційного інтелекту, використання інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації.

Виявляє художньо-образне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

Учень (учениця)

Оцінює власні мистецькі здобутки та власну творчість; демонструє власні досягнення, презентує результати власної творчості публічно. Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь у мистецьких і дослідницьких проєктах, долучається до мистецьких заходів; регулює власний емоційний стан засобами мистецтва; пояснює свої вподобання. Створює мистецький медіатекст у процесі художньої комунікації, поширює простий мистецький медіатекст під керівництвом учителя або інших осіб.

Пізнає себе через взаємодію з мистецтвом, регулює власний емоційний стан Учень (учениця)

Мистецька комунікація оцінює власні мистецькі здобутки та власну творчість; демонструє власні досягнення, презентує результати власної творчості публічно. Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь у мистецьких і дослідницьких проєктах, долучається до мистецьких заходів; регулює власний емоційний стан засобами мистецтва; пояснює свої вподобання.

Використовує інформаційне середовище у власній творчості та художній комунікації

Учень (учениця)

Шукає й добирає з допомогою вчителя чи інших осіб аудіо-, відео-, ілюстративні й текстові матеріали з різних джерел, упорядковує їх.

Висловлює міркування ролі інформаційного середовища на розвиток і поширення мистецтва

Розділ ІІ. Сторінками мистецтва зарубіжжя

(19 годин)

1. Пізнає різні види мистецтва, інтерпретує художні образи, виявляє ціннісне емоційне ставлення до мистецтва

Учень (учениця)

Пізнає та описує, пояснює та розпізнає засоби художньої

виразності різних видів та жанрів музичного мистецтва. Розрізняє, наводить приклади творів різних видів та жанрів; виявляє обізнаність у характерних рисах видів жанрів театру, кіномистецтва та мультиплікації.

Орієнтується в особливостях мистецьких професій.

Тема 1 Жанри вокальної музики. Поняття бельканто, арія.

(1 год)

Тема 2 Камерно-вокальна музика. Жанри романс, балада. Шедеври зарубіжної професійної вокальної музики: автори, виконавці. (1 год)

Тема 3 Камерно-вокальна музика. Жанр пісні, побудова пісні. Порівнння народної та професійної пісні. Жанр серенади. (1 год)

Тема 4 Сучасна популярна пісня в країнах зарубіжжя. Жанри сучасної популярної вокальної музики. Французький шансон. Жанри сучасної бальної хореографії. (1 год)

Тема 5 Хоровий спів. Фольклорний спів. Жанри хорового співу. Жанр ораторії. Мистецтво Балтійських країн (1 год)

Тема 6 Академічна хорова музика Історія хорового співу в країнах зарубіжжя. Огляд хорових жанрів. Поняття духовна (церковна) музика. Поняття меса, хорал. Жанр реквієм.

Особливості жанрів: ораторії, кантата, меса. літургія

в Німеччині та Австрії. (1год)

Тема 7 Камерно-інструментальна музика.

Жанри скерцо, етюд, варіації. Творчість польських композиторів.

(1 год)

Тема 8 Камерно-інструментальна музика. Жанри ноктюрн, рондо, фантазія

Історія розвитку жанру ноктюрну.

(1год)

Тема 9 Камерно-інструментальна музика. П’єса. Жанр капричо, або каприс. Поняття шедевр, віртуоз, імпровізація.

(1 год)

Тема 10 Камерно-інструментальна музика. Поняття клавір, клавірна музика.

Клавесин як музичний інструмент. Гітара як музичний інструмент.Жанр концерту для гітари.

Історія розвитку джанру сонати в зарубіжному мистецтві.

Узагальнення №1 з теми " Сторінками мистецтва зарубіжжя "

(1 год)

Тема 11

Жанр симфонії. Історія розвитку жанру симфонії в країнах зарубіжжя.

(1 год)

Тема12 Міфологічні та релігійні образи в музиці. Поняття піцикато. Образ Діви Марії в музиці.

(1 год)

Тема 13 Історія розвитку танцювальних жанрів в творчості зарубіжних композиторів. Жанр вальсу, болеро, польки. Варіаційна форма.

(2 год)

Тема 14 Жанр опери. Його різновиди. Історія розвитку жанру опера. Жанр оперети. Жанр уверюри. Історія розвитку данру увертюри.

(1 год)

Тема 15 Історія розвитку театру ляльок в Китаї, Японії, Індії, В’єтнаму, Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Італії, Чехії. України.

(1 год)

Тема 16 Історія розвитку жанрів мультиплікації в країнах зарубіжжя. Мультфільми студії Волта Діснея. Історія розвитку аніме в Японії. Жанр аніме. (1 год)

Тема 17 Історія розвитку жанрів кіномистецтва. Німий фільм, перший кольоровий та звуковий фільм. Голлівуд. Поняття кіножанр. Характеристка основних жанрів кіно.

Тема 18 Цифрові технології в музичному мистецтві. Поняття рок-опера. Поняття електронна музика. Академічна й сучасна електронна музика порівняння.

(1 год)

Тема 19

Узагальнення №2 з теми «Сторінками мистецтва зарубіжжя»

(1 год)

2.Знайомство з музичними інструментами, творчістю композиторів.

3.Знайомство з музикою для дітей, музикою до дитячих кінофільмів, мультфільмів.

4.Оволодіння музичною грамотою (за необхідністю для мистецької діяльності).

(мелодійної), інструментальної ритмічної імпровізації.

9.Виконання пластичних рухів під музику, пластична імпровізація.

10.Театралізована творчість, ігрова діяльність, участь у створенні мистецьких проєктів.

2. Виявляє художньо-образне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

Учень (учениця)

Сприймає, аналізує, інтерпретує та критично оцінює художні образи у творах різних видів та жанрів музичного мистецтва; інтерпретує твори вербально і залучає невербальні засоби. Творить різними засобами і способами ;обирає способи/засоби творення художніх музичних образів; бере участь у виконавській творчості за власним вибором і вподобанням: співає в хорі/ ансамблі/ соло, граєна традиційних та/або електронних музичних інструментах; імпровізує та поєднує засоби музики, пластичного інтонування, візуального ряду Використовує результати

спостережень у мистецькій діяльності: музикування, пластичні рухи.

Естетично перетворює навколишнє середовище: використовує результати спостережень у мистецькій діяльності: музикування, пластичні рухи; пропонує власні ідеї, реалізує їх самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб, зокрема з урахуванням національних традицій,

сучасних тенденцій, використанням знань і умінь з інших освітніх галузей, планує свою діяльність для реалізації поставленого завдання; бере участь у проєктній діяльності,

використовує цифрові технології для втілення задуму, компонує прості відеоролики.

3. Пізнає себе через взаємодію з мистецтвом, регулює власний емоційний стан

Учень (учениця) Оцінює власні мистецькі здобутки та власну творчість;

демонструє власні досягнення, презентує результати власної творчості публічно.

Шукає і добирає з допомогою вчителя чи інших осіб аудіо-, відео-, ілюстративні й текстові матеріали з різних джерел, упорядковує з допомогою вчителя чи інших осіб дібрані матеріали.

Взаємодіє з іншими особами через мистецтво, бере участь у мистецьких і дослідницьких проєктах, долучається до мистецьких заходів; регулює власний емоційний стан засобами мистецтва; пояснює свої вподобання.

4.Використовує інформаційне середовище у власній творчості та художній комунікації Учень (учениця)

Висловлює міркування ролі інформаційного середовища на розвиток і поширення мистецтва

Мистецтво: образотворче мистецтво

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Орієнтовні види навчальної діяльності

Розділ І. Шляхами українського мистецтва

16 годин

Учень (учениця)

Пізнає види та жанри різних видів українського образотворчого мистецтва; розпізнає засоби художньої виразності образотворчого мистецтва; описує, пояснює особливості засобів виразності художнього образу в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва. Розпізнає характерні риси різних видів та жанрів образотворчого мистецтва; виокремлює характерні ознаки творів різних видів мистецтва, розрізняє види і жанри, наводить приклади творів образотворчого мистецтва; характеризує особливості технік виконання творів образотворчого мистецтва.

Тема 1 Жанри образотворчого мистецтва, загальна класифікація. Жанр в образотворчому мистецтві. Шрифт. (1 год)

Тема 2 Жанри образотворчого мистецтва. Характеристика різних жанрів образотворчого мистецтва

(1 год) Тема 3

Анімалістичний жанр. Історія розвитку. Анімалістичний жанр в скульптурі, графіці, живопису (1 год)

Тема 4 Анімалістичний жанр в живописі, графіці, декоративно-прикладному мистецтві.

(1 год)

Тема 5 Пейзаж — жанр образотворчого мистецтва Пейзаж, графіка. Різновиди пейзажів. Техніки виконання пейзажної роботи.

(1 год)

Тема 6 Пейзаж живопис. Техніки живопису: акрил, акварель, олійні фарби, гуаш. Колорит, контраст, нюанс. Мотив пейзажу.

(1 год)

Тема 7 Жанр образотворчого мистецтва. Портрет. Види портретів: парадний, камерний, автопортрет, релігійний, портрет-прогулянка, сімейний, ілюстративний, костюмований, гумористичний, історичний. Скульптурні потрети. Графічні портрети.

(1 год)

Тема 8 Сторінки розвитку живописного портрету в Україні. Портрет живопис. Ракурс в портреті Узагальнення №1 з теми "Шляхами українського мистецтва".

(1 год)

Тема 11 Жанри образотворчого мистецтва. Натюрморт, види натюрмотів. Натурна постановка в натюрморті. Композиція в натюрморті.

(1 год)

Тема 10 Різновиди жанрів сюжетно-тематичної композиції Види сюжетних композицій в образотворчому мистецтві. Історичний Батальний Міфологічний Побутовий Релігійний жанри образотворчого мистецтва. Сюжетно-тематична композиція.

(1 год)

Тема 11 Живопис. Побутовий жанр в образотворчому мистецтві. Поняття пропорція. Пропорції людського тіла.

Сюжетно-тематична композиція. Три плани композиції. Зображення людей в композиції. Пропорційна побудова тіла людини.

(1 год)

Тема 12 Живопис. Батальний, історичний жанри в образотворчому мистецтві. Українські худоники, представники історичного та батальноого жанрів обраотворчого мистецтва.

(1 год) Тема 13 Театр. Театральні костюми та їх різновиди:

костюми для драматичного спектаклю, оперні 1костюми, балетні костюми 3

(1 год) Тема 14 Мультиплікаційні фільми. Мальована анімація. Українські сюжети та художні образи в українських мультфільмах.

(1 год) Тема 15 Афіша дитячого фільму. Жанри дитчого кінофільму.

(1 год)

Тема 16 Узагальнення №2 з теми " Шляхами українського мистецтва "

(1 год)

3.Участь у бесідах, обговореннях, читання мистецького тексту, робота з підручником, самостійна пошукова діяльність, початкові етапи з набуття навичок здійснення досліджень під керівництвом учителя.

4. Сприймання, інтерпретація творів народних художніх промислів і художніх ремесел та професійних творів образотворчого мистецтва.

5. Виконання тренувальних, навчальних вправ, оволодіння різними образотворчими техніками, створення ескізів, схем; відпрацювання основних елементів орнаменту, ліплення, підготовка до виконання творчих завдань.

7. Набуття практичних навичок щодо застосування різних технік, прийомів та матеріалів для реалізації творчого задуму в декоративних композиціях, створення розписів, орнаментів.

8. Участь у мистецьких проєктах, пізнання мистецьких професій

9. Презентація результатів власної творчості публічно, пояснення задуму. 10. Обговорення особливостей використання засобів виразності в своїх роботах.

11. Презентація робіт у колективних виставках творчих робіт, оцінювання та обговорення результатів колективної творчості.

2.Виявляє художньо-образне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

Учень (учениця) Аналізує, інтерпретує і критично оцінює характерні

ознаки різних видів та жанрів образотворчого мистецтва; передає враження від творів вербально/невербально (різними художніми засобами); застосовує у процесі вербальної інтерпретації знайому термінологію.

Пояснює цінності, закладені в різних видах та жанрах образотворчогомистецтва, та коментує своє ставлення до них; встановлює зв’язки між жанрами образотворчого мистецтва на основі синтезу мистецтва та життя.

Творить різними засобами, в різних художніх техніках і матеріалах; виконує зображення, зокрема замальовки з натури і за уявою, розробляє ескізи тощо; застосовує різні

прийоми, художні техніки, матеріали, формати, и дизайну, обирає способи/засоби творення художніх образів в різних видах образотворчого мистецтва. Створює ескізи

виробів/твори з етнічними мотивами із застосуванням знайомих художніх технік. Створює зображення під час експерименту з кольорами, лініями, формами тощо. (графічні,живописні, пластичні, анімаційні тощо).Виявляє ініціативність у втіленні творчого задуму, імпровізує (експериментує, поєднує, візуалізує тощо) художніми засобами для реалізації власної мистецької ідеї, реалізує їх самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб, бере участь у проєктній діяльності. Спостерігає за навколишнім середовищем, фіксує (фото, відео, замальовки тощо) і презентує власні спостереження. Використовує цифрові технології для втілення задуму, зокрема створює фото різних жанрів (фотопортрет),

компонує прості відеоролики.

3.Пізнає себе через взаємодію з мистецтвом, регулює власний емоційний стан

Учень (учениця)

Оцінює власні мистецькі здобутки; оцінює власні успіхи та досягнення, зауважує помилки та частково

самостійно виправляє їх. Демонструє, презентує результати власної творчості публічно; взаємодіє з іншими особами через мистецтво, береучасть в обговоренні творів мистецтва, мистецьких і дослідницьких проєктах, долучається до мистецьких заходів.

4.Використовує інформаційне середовище у власній творчості та художній комунікації

Учень (учениця)

Обирає різні способи творення для художнього самовираження (ілюстрації, фото тощо);

- шукає й добирає з допомогою вчителя чи інших осіб відео-, ілюстративні й текстові матеріали з різних джерел, упорядковує їх;

Визначає з допомогою вчителя чи інших осіб достовірність джерела інформації про мистецтво;

Розділ ІІ. Сторінками мистецтва зарубіжжя

(19 годин)

Учень (учениця)

Пізнає особливості засобів художньої виразності різних

творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну, фотомистецтва, декоративного мистецтва. Наводить приклади творів; пояснює засоби виразності

художнього образу у творах образотворчого мистецтва. Характеризує засоби виразності художнього образу в різних видах та жанрах живопису, графіки, скульптури,

архітектури, дизайну, фотомистецтва, декоративного мистецтва, наводить приклади творів. Мистецька подорож країнами зарубіжжя. Знайомство з палітрою образів творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну, фотомистецтва, декоративного мистецтва різних

народів. Мистецька подорож країнами зарубіжжя. Шедеври творів живопису і графіки зарубіжжя. Знайомство з творчістю зарубіжних живописців. Жанрове розмаїття та художні образи шедеврів

живопису і графіки. Подорож країнами зарубіжжя. Видатні скульптори та архітектори зарубіжжя. Палітра

художніх образів.

Пізнання явищ мистецтва; засвоєння відповідної мистецької термінології. Пізнання засобів художньої виразності в жанрах живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну, декоративного

мистецтва. Оволодіння термінологією (з а

необхідністю для мистецької діяльності). Участь у бесідах, обговореннях, читання мистецького тексту, робота з підручником, самостійна пошукова діяльність, початкові етапи з набуття навичок

здійснення досліджень під керівництвом

вчителя. Розпізнає характерні риси пейзажів, анімалістичного жанру та натюрморту в образотворчому мистецтві; характерні

жанрові ознаки в живописі, графіці, скульптурі, архітектурі, дизайні, фотомистецтві та декоративному мистецтві,

розрізняє жанри й засоби виразності, наводить приклади різних жанрів образотворчого мистецтва, характеризує

особливості технік та етапів виконання творів.

Тема 1

Історія розвитку анімалістичного жанру в країнах зарубіжжя. Шедеври анімалістичного жанру.Поняття текстура.

Італійські художники в анімалістичному жанрі. (1 год)

Тема 2

Пейзаж живопис. Сторінки розвитку жанру в творчості зарубіжних художників. Поняття колорит. Низький, середній, високий горизонт. Повітряна перспектива. Шедеври жанру. (1 год)

Тема3

Види пейзажів. Історія розвитку пейзажного жанру в Німеччині. Поняття пленерного живописа. Поняття лінійна перспектива.

(1 год)

Тема 4

Пейзаж, види пейзажів Архітектурний, парковий пейзаж. (1 год)

Тема 5

Історія розвитку жанру портрету в мистецтві зарубіжжя, в творчості художників країн Балтії.

Види портретів за кількістю осіб. Поняття автопортрет. Пропорції обличчя. (1 год)

Тема 6

Жанр портрету в декоративному живописі. Понятья декоративний портрет, вітраж, вітражні портрети.

Мозаїчні портрети. Поняття інтуїтивний живопис.

(1 год)

Тема 7

Жанри картикатури, шаржу в графіці. Графіка Творчість польських художників. (1 год)

Тема 8

Історія розвитку жанру натюрморту в країнах зарубіжжя. Художник-флорист

Шедеври жанру. Творчість зарубіжних художників. Поняття художник-флорист. (1 год)

Тема 9

Жанр натюрморту.

Натюрморти в фресках, мозаїці

Натюрморти в графіці, гравюрі, літографії. Натюрморти в живописі

Натюрморти в комп’ютерній графіці, графічному дизайні. Поняття світлотінь.

(1 год)

Тема 10

Побутовий жанр. Історія розвитку побутового жанру в країнах зарубіжжя.Сюжетно-тематична композиція в побутовому жанріПоняття сюжет, символічне зображення, орнамент. Декоративна композиція в побутовому жанрі.

Узагальнення №1 з теми " Сторінками мистецтва зарубіжжя "

(1 год)

Тема 11

Історія розвитку історичного жанру в живописі зарубіжжя. Творчість живописців, які працювала в історичному жанрі. Історія розвитку батального жанру.

(1 год)

Темк 12

Міфологічний та релігійний жанри в мистецтві. Історія розвитку міфологічного та релігійного жанрів в зарубіжному мистецтві. (1 год)

Тема 13

Бразилія – країна карнавалу. Сюжети в картинах, Образи танцюючих людей. Поняття силует та силуетне зображення. (1 год)

Тема 14

Поняття театрально-декораційне мистецтво, сценографія. Історія розвитку театральних декорацій. Види декорацій. (1 год)

Тема 15

Різновиди ляльок. Секрети виготовлення ляльок в різних країнах світу. Види театральних ляльок.

(1 год)

Тема 16

Історія розвитку жанрів аніме. Основні характеристики героїв серіалів аніме Японія. (1 год)

Тема 17

Професія худоджника в кіномистецтві, Декорації — найважливіший елемент кіно. Кіноафіша в кіномистецтві.

(1 год)

Тема18

Мистецтво інсталяції. Основні види інсталяцій. Творчість чсучасних митців зарубіжжя та України. (1 год)

Тема 19 Узагальнення №1 з теми " Сторінками мистецтва зарубіжжя " (1 год)

1.Пізнання явищ мистецтва; засвоєння відповідної мистецької термінології. Пізнання засобів художньої виразності народних художніх промислів та художніх ремесел, знання про їхню класифікацію. 2.Оволодіння термінологією (за необхідністю для мистецької діяльності). 3.Участь у бесідах, обговореннях, читання мистецького тексту, робота з підручником, самостійна пошукова діяльність, початкові етапи з набуття навичок здійснення досліджень під керівництвом учителя.

6. Виконання творчих завдань різними засобами і способами із застосуванням різних прийомів, художніх технік, матеріалів, форматів, імпровізація з кольорами, лініями, формами з урахуванням національних традицій, сучасних тенденцій. 7. Набуття практичних навичок щодо застосування різних технік, прийомів та матеріалів для реалізації творчого задуму в декоративних композиціях, створення розписів, орнаментів. 8. Участь у мистецьких проєктах, пізнання мистецьких професій

2.Виявляє художньо-образне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

Учень (учениця)

Аналізує, інтерпретує і критично оцінює художні образи в різних видах мистецтва; цілісно охоплює увагою твір під час сприймання, керує увагою; передає враження від творів

вербально/невербально (різними художніми засобами); застосовує у процесі вербальної інтерпретації знайому

термінологію, пояснює цінності, закладені в жанрах мистецтва, та коментує своє ставлення до них. Творить різними засобами і способами; виконує

зображення, розробляє ескізи різних видів та жанрів мистецтва; застосовує різні прийоми, художні техніки з урахуванням сучасних тенденцій у різних жанрах мистецтва;

виявляє ініціативність у втіленні творчого задуму; використовує створення зображень у різних художніх техніках і матеріалах(колаж, інсталяція тощо), створює ескізи виробів/твори із застосуванням знайомих художніх технік у різних жанрах; імпровізує, створює зображення під час експерименту з кольорами, лініями, формами, естетично

перетворює навколишнє середовище і презентує власні спостереження, використовує знання й уміння з інших

освітніх галузей, бере участь у проєктній діяльності.

Використовує цифрові технології для втілення задуму, зокрема створює фото різних жанрів (фотопортрет, фотопейзаж), компонує прості відеоролики.

3.Пізнає себе через взаємодію з мистецтвом, регулює власний емоційний стан

Учень (учениця)

Оцінює власні мистецькі здобутки; оцінює власні успіхи та досягнення, зауважує помилки та частково самостійно виправляє їх. Демонструє, презентує результати власної творчості

4.Використовує інформаційне середовище у власній творчості та художній комунікації

Учень (учениця)

Обирає різні способи творення для художнього самовираження (ілюстрації, фото тощо);

Шукає й добирає з допомогою вчителя чи інших осіб відео-, ілюстративні й текстові матеріали з різних джерел, упорядковує їх;

Визначає з допомогою вчителя чи інших осіб достовірність джерела інформації про мистецтво;

висловлює міркування щодо ролі митців для збереження довкілля; ролі інформаційного середовища на розвиток і поширення мистецтва

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Сікорська Cвітлана Анатоліївна

Пов’язані теми

Мистецтво, 6 клас, Інші матеріали

Додано

28 лютого

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні