Навчальна програма «Всесвітня історія 9 клас» НУШ (35 годин) на 2026/2027 н.р. Щупак

                                                                                        Структура курсу

Вступ до курсу. «Довге ХІХ ст.» в історії світу

Розділ I. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн.

Розділ II. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)

Розділ III. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії.

Розділ IV. Міжнародні відносини (друга половина XIX – початок XX ст.).

Розділ V. Розвиток культури та повсякденне життя (кінець XVIII – початок XX ст.).

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття.

     /№ п

Дата

Тема/Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчання

Види діяльності

Ресурси

Вступ до курсу (1 година)

1

Модерний (Новий) час в історії світу та України.

Знання:

• Учень/учениця знає хронологічні межі та періодизацію Модерної доби (Нового часу).

Уміння:

• Учень/учениця виявляє і пояснює знаки культурно-історичної епохи Модерну (Нового часу) як періоду історії європейського суспільства;

обґрунтовує хронологічні рамки «довгого ХІХ ст.».

• Учень/учениця характеризує Новий час (Модерну добу) як період становлення індустріального суспільства.

• Учень/учениця співвідносить особливості розвитку Європи і України

у «довгому ХІХ ст.».

• Учень/учениця розрізняє види джерел з історії Нового часу, виявляє смислові зв’язки між джерелами різних видів, вплив економічних,політичних, соціальних та культурних обставин на погляди і життєву позицію авторів джерел, може визначити сутність, важливість і пізнавальні можливості джерела інформації, порівняти зміст різних джерел за самостійно изначеними критеріями, досліджує і використовує історичні джерела для аналізу історичних процесів періоду «довгого ХІХ ст.»; застосовує/добирає критерії для визначення достовірності та повноти інформації.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно змін в різних сферах життя суспільства за Модерної доби з урахуванням інформації з різних доступних джерел,власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності:

репродуктивна,дослідницька, творча,проєктна.

Приклади навчальної діяльності:

робота з навчальним текстом, пошук відповідей на питання,складання запитань до історичного тексту,історичних джерел;аналіз за визначеним алгоритмом історичних джерел, добір і формулювання аргументів для участі в дискусії; розробка критеріїв аналізу історичної епохи та створення на їх основі карти пам’яті,систематичної таблиці,творчі проєкти (есе тощо).

Підручник П 1;

Презентація до уроку.

Розділ I. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн (5 годин)

2

Початок Французької революції.

Знання:

• Учень/учениця знає час Великої Французької революції,наполеонівських воєн, Віденського конгресу й утворення Священного союзу.

Види навчальної діяльності:

репродуктивна,дослідницька, творча,проектна

Підручник П -2;

Презентація до уроку.

Підручник П -3;

Презентація до уроку.

3

Революція у вирі змін: диктатура, Директорія та Консульство

4

Створення імперії та наполеонівські війни.

Уміння:

• Учень/учениця визначає і пояснює передумови, особливості перебігу,

результати й наслідки таких подій, явищ, процесів: вплив ідей Просвітництва на суспільний розвиток, революція у Франції,наполеонівські війни, Віденський конгрес й утворення Священногосоюзу.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення.

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («абсолютизм», «революція», «диктатура», «кодекси», «імперія»,«революційні війни», республіка», «монархія»), учень/учениця

визначає і пояснює історичний досвід революції у Франції та наполеонівських війн для розвитку європейської цивілізації

та утвердження цінностей прав людини, свободи і демократії.

• Учень/учениця обґрунтовує вплив Декларації прав людини

і громадянина», кодексів Наполеона в утвердженні принципів громадянського рівноправ’я.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно характеру нових цінностей, що формувалися

внаслідок Французької революції, їх історичного значення, принципів

терпимості до людей різних політичних поглядів, про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона з урахуванням інформації з різних доступних джерел,власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.суспільство наприкінці ХVІІІ ст.).Революційні зміни у Франції (1789–1799 рр.).Декларація прав людини і громадянина.Історичне значення Французької революції.

• Консульство та Імперія у Франції.

Наполеон Бонапарт.Кодекси Наполеона.

Віденський конгрес.Священний союз.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Приклади навчальної діяльності:

робота з навчальним текстом, пошук відповідей на питання,

складання запитань до історичного тексту,історичних джерел;аналіз за визначеним алгоритмом сторичних

джерел, добір і формулювання

аргументів для участі в дискусії; розробка критеріїв аналізу історичної епохи та створення на їх основі карти пам’яті, систематичної таблиці,творчі проєкти (есе тощо).

Підручник П -4;

Презентація до уроку.

Підручник П -5;

Презентація до уроку.

Підручник П -6;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Завдання (за групами результатів) для закріплення знань і вмінь.

5

Віденський конгрес і його наслідки.

6

Узагальнення за розділом І « Вступ. Європа в час Французької революції та наполеонівських війн»

Розділ II. Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.) (10 годин)

7

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки.

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,процесів у часі: збройний виступ декабристів у Росії, Липнева революція у Франції, парламентські реформи і розгортання

чартистського руху у Великій Британії, громадянська війна у США,революції 1848-1849 рр. у Європі, об’єднання Італії та Німеччини,Східна (Кримська) війна.

Види навчальної діяльності:

репродуктивна,дослідницька, творча,

проектна

Підручник П -7;

Презентація до уроку

8

Спроби осмислення нової дійсності. (консерватизм, лібералізм, соціалізм). Національна ідея (націоналізм).

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («індустріальне суспільство», «ідеологія», консерватизм»,

«лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «реставрація»,

«чартистський рух», «професійна спілка», «Весна народів»,«карбонарії», «слов’янофіли», «аболіціонізм»), учень/учениця визначає

і пояснює передумови, особливості перебігу, результати й наслідки

таких подій, явищ, процесів: Липнева революція у Франції, Весна народів, об’єднання Італії та Німеччини, Громадянська війна та Реконструкція в США, парламентські реформи у Великій Британії,Східної (Кримської) війни. • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси

з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця розрізняє витоки та особливості ідейних течій консерватизму, лібералізму, соціалізму, націоналізму та їх впливу на розвиток суспільства.

• Учень/учениця виявляє, зіставляє наміри та результати діяльності історичних діячів (Отто фон Бісмарка, Климента Меттерніха, Авраама Лінкольна та ін.); суспільних груп в подіях Липневої революції, Весни народів, громадянської війни у США, парламентських реформ та

чартизму в Британії.

• Учень/учениця визначає місце українських земель в подіях Весни

народів, Східної (Кримської війни)

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно прагнення народів Модерного часу до національного звільнення з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних

цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного в’язку.мської) війни.

Приклади навчальної діяльності:

робота з навчальними текстами; заповнення синхронізованої таблиці на основі роботи з навчальним текстом;розповідь про перебіг історичних подій і роцесів за історичною картою; робота з контурною картою;складання аналітичних,порівняльних таблиць,

карт пам’яті; дослідження історичних джерел за запропонованим вчителем/власним алгоритмом роботи;творчі проекти (повідомлення,презентація, історичний портрет іяча/діячки,есе тощо); дискусія,дебати.

Підручник П -8;

Презентація до уроку.

Підручник П -9;

Презентація до уроку.

Підручник П -10;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Підручник П -11;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Підручник П -12;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Підручник П -13;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Підручник П -14;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Підручник П -15;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Підручник П -15;

Презентація до уроку. Онлайн-вправи

Завдання (за групами результатів) для закріплення знань і вмінь.

9

Велика Британія — «майстерня світу».Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм

10

Франція у період Реставрації Бурбонів та Липневої монархії. Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха.

11

«Весна народів». Революції 1848–1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи.

12

13

14

15

16

Об’єднання Німеччини

Об’єднання Італії.

Російська імперія в першій половині ХІХ ст.

Громадянська війна у США та Реконструкція Півдня.Утворення незалежних держав у Латинській америці.

Узагальнення за розділом ІІ «Європа та Америка в добу революцій і національного об’єднання (1815–1870 рр.)»

Розділ ІIІ. Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії. (11 годин)

17

Модернізація суспільства в розвинених країнах світу

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,процесів у часі: франко-прусська війна, «великі реформи» у Росії,утворення дуалістичної Австро-Угорщини, Молодотурецька

революція, перша російська революція, столипінські реформи, «доба Мейдзі» в Японії, Сінхайська революція в Китаї.

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни «гомруль»,«домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія»,

«антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія»,«трест», «синдикат», «картель», «дискримінація», «сегрегація».«суфражизм», «фемінізм»),

• учень/учениця визначає і пояснює передумови, особливості перебігу,

результати й наслідки таких подій, явищ, процесів: індустріалізація,монополізація провідних галузей економіки, парламентські реформи у Великій Британії, перехід Німецької імперії до «світової політики»,впровадження антитрестівського законодавства в США, російські реформ 1860–1870-х років, російська революція 1905–1907 рр.,

столипінські реформи, особливості розвитку Австро-Угорщини,національні рухів слов’янських народів, молодотурецька революція,«доба Мейзді», Сіньхайська революція, «пробудження Азії». • Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця характеризує вплив результатів франко-прусської війни на розвиток Франції та Німеччини.

• Учень/учениця виявляє і пояснює причини відмінностей у темпах

розвитку країн Європи та Америки.

• Учень/учениця пояснює механізм формування системи расової сегрегації у США у другій половині ХІХ ст. та моделює ймовірні шляхи її подолання; визначає прояви антисемітизму та суспільну реакцію на нього на прикладі «справи Дрейфуса» у Франції.

• Учень/учениця показує на карті напрямки колоніальної експансії й

колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини,території незалежних держав на Балканах, Османську імперію.

• Учень/учениця визначає проблемні питання (зони перетину інтересів)

у відносинах провідних держав світу та ймовірні регіони майбутніх воєнних конфліктів.

• Учень/учениця характеризує вплив подій в Російській імперії і Австро-Угорщині на розвиток українських земель.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно сумісності чи несумісності інтересів великих

держав та народів в сферах їх впливу з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних цінностей.

 • Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності: дослідницька, творча, проєктна.

Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами; заповнення синхронізованої таблиці

на основі роботи з навчальним текстом;розповідь про перебіг історичних подій і процесів за історичною картою; робота з контурною картою;складання аналітичних,порівняльних таблиць,карт пам’яті;дослідження історичних жерел за запропонованим вчителем/власним

алгоритмом роботи;творчі проєкти

(повідомлення,презентація, історичний портрет іяча/діячки,есе тощо); дискусія,дебати.

Підручник П -17;

Презентація до уроку.

Підручник П -18;

Презентація до уроку.

Підручник П -19;

Презентація до уроку.

Підручник П -20;

Презентація до уроку.

Підручник П -21;

Презентація до уроку.

Підручник П -22;

Презентація до уроку.

Підручник П -23;

Презентація до уроку.

Підручник П -24;

Презентація до уроку.

Підручник П -25;

Презентація до уроку

Підручник П -26;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Підручник П -27;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Завдання (за групами результатів) для закріплення знань і вмінь.

18

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції.

19

20

21

22

23

24

25

26

27

Німецька імперія. Перехід Німеччини до «світової політики». .

Втрата Великою Британією промислової першості.  Посилення колоніальної експансії. 

Економічне піднесення США

Російська імперія в другій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст..

Австро-Угорщина — дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. 

Сіньхайська революція в Китаї.

Спроби модернізації Османської імперії.

Узагальнення за розділом ІІІ «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії.»

Розділ IV. Міжнародні відносини (друга половина XIX – початок XX ст.) (2 години)

28

29

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ  -  на поч. ХХ ст..

Міжнародні кризи та

збройні конфлікти на

початку ХІХ ст.

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання перебігу таких подій, явищ,процесів у часі: створення Троїстого союзу і Антанти.

Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («геополітика», «військово-політичний союз/блок», «метрополія»,«мілітаризація»), учень/учениця визначає і пояснює передумови,особливості перебігу, результати й наслідки таких подій, явищ,

процесів: міжнародні кризи і збройні конфлікти початку ХХ ст.,створення військово-політичних блоків.

• Учень/учениця пов’язує вищезгадані історичні події, явища, процеси з географічним простором, позначає їх на карті та використовує карту для їх опису і пояснення.

• Учень/учениця характеризує основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. • Учень/учениця визначає наслідки боротьби європейських держав,США та Японії за перерозподіл світу.

• Учень/учениця виявляє і пояснює місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно загарбницького характеру міжнародної політики Великих держав Модерного часу з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних

цінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності:

репродуктивна,дослідницька, творча,проєктна.

Приклади навчальної діяльності:

робота з навчальними текстами, опис за історичною картою намірів провідних держав у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., робота з контурною картою, заповнення синхронізованої

таблиці, дослідницька робота (за доступними історичними джерелами) щодо динаміку міжнародних відносинудругій половині ХІХ – на початкуХХст.і створення картипам’яті/схеми/інфографіки за результатами дослідження; творчі

проєкти (резюме,репортаж в газету,фотогалерея тощо).

Підручник П -28;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Підручник П -28;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Розділ V. Розвиток культури та повсякденне життя (кінець XVIII – початок XX ст.)(5 годин)

30

31

32

33

34

Освіта і наука

Література і мистецтво

Зародження  масового виробництва та  масової культури.

Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільство.

Узагальнення за розділом IV «Міжнародні відносини (друга половина XIX – початок XX ст.)» та розділом V «Розвиток культури та повсякденне життя (кінець XVIII – початок XX ст.)»

Знання:

• Учень/учениця знає важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.; основні наукові й культурні центри Європи та світу, пам’ятки культури. Уміння:

• Коректно використовуючи відповідні поняття та терміни («романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн»,«імпресіонізм», «масове виробництво», «масова культура»),

учень/учениця характеризує тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, досягнення науки і техніки, зміни в повсякденному житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст. в провідних країнах світу.

• Учень/учениця визначає прояви взаємодії культур народів вропи,Америки, Азії та Африки.

• Учень/учениця співставляє особливості культурного і суспільного розвитку України із загальноєвропейськими тенденціями.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні удження стосовно особливостей світогляду, ціннісних орієнтирів людини в модерному суспільстві з урахуванням інформації з різних доступних джерел, власного досвіду, на основі гуманістичних

цінностей.

• Учень/учениця визнає рівноправність людей незалежно від статі й віку, неприпустимість сексизму й ейджизму.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності:

репродуктивна,дослідницька, творча,проєктна.

Приклади навчальної діяльності:

робота з навчальними текстами,історичними/контурним

и картами; робота  запропонованими

питаннями доо навчального матеріалу;складання питань,пам’ятокдослідження

ідей, культурних пам’яток; складання порівняльних таблиць мистецьких стилів тощо; складання плану дослідження, розповіді;творчі проєкти

(презентація, віртуальна екскурсія, мистецький альбом, колаж, есе, історичний портрет діяча/діячки тощо),дискусія, дебати.

Підручник П -29;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Підручник П -30;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Підручник П -31;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Підручник П -32;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Підручник П -33;

Презентація до уроку Онлайн-вправи

Завдання (за групами результатів) для закріплення знань і вмінь.

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття (2години)

35

«Довге» ХІХ століття: основні ідеї, здобутки, виклики.Економічні, політичні, суспільні, культурні трансформації періоду Нового часу.

Знання:

• Учень/учениця демонструє знання основних подій, явищ економічного та політичного розвитку держав доби «довгого» ХІХ ст.,особливості становлення та функціонування модерного суспільства. Уміння:

• Учень/учениця встановлює хронологічну послідовність основних подій модерної історії, причинно-наслідкові зв’язки між ними.

• Учень/учениця характеризує місце людини та закріплення її прав,місце різних соціальних, релігійних груп в суспільстві доби Нового часу.

• Учень/учениця докладно описує проблеми, з якими стикалися модерні спільноти і держави, та шляхи їх вирішення.

• Учень/учениця відслідковує та пояснює зміни, що відбулися у світогляді, культурі, правових відносинах та у побуті людини Нового часу.

• Учень/учениця визначає риси і пояснює цілісність Нового часу як історичної епохи у політичній, економічній, соціальній, культурно-інтелектуальній сферах.

• Учень/учениця пояснює і наводить приклади єдності, розмаїття і багатовимірності минулого доби Нового часу, його впливи на сучасність.

• Учень/учениця визначає поєднання політичних, економічних,соціальних, технологічних, культурних та інших чинників, що впливали один на одного і творили історичну епоху Нового часу.

Ставлення:

• Учень/учениця формулює та аргументовано висловлює власні

судження стосовно важливості духовних і матеріальних здобутків людства доби Нового часу для подальшого суспільного розвитку з урахуванням інформації з різних доступних джерел, ласногодосвіду, на основі гуманістичнихцінностей.

• Учень/учениця оцінює якість виконання роботи за допомогою рефлексії та конструктивного зворотного зв’язку.

Види навчальної діяльності:

репродуктивнадослідницька, творча,проєктна.

Приклади навчальної іяльності:

узагальнююча гра-ікторина/бесіда;

створення карти пам’яті «Портрет «довгого ХІХ ст.»; презентація

і обговорення синхронізованої таблиці, над якою працювали протягом року; творчі проекти (презентація, репортаж,

ілюстрована лінія часу, підсумкове есе тощо).

Підручник П -34;

Презентація до уроку Онлайн-вправи