навчальна програма з біології для 7 класу Нуш за МП Самойлова А.М.. Тагліної О.В,.Утєвської О.М.

Про матеріал

Навчальна програма з біології для 7 класу НУШ за модельною програмою Самойлова А.М.. Тагліної О.В,.Утєвської О.М.

Перегляд файлу

Затверджено

Рішення педагогічної ради від___________________

Протокол № _____

Навчальна програма з біології для 7 класу

Розроблено на основі модельної навчальної програми з біології 7-9 класи для закладів

загальної середньої освіти ( автори Самойлов А.М.,Тагліна О.В.,Утєвська О.М.)

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН України від № )

Пояснювальна записка

І. Вступна частина

Навчальна програма «Біологія» для 7 класу розроблена на основі модельної навчальної програми «Біологія. 7-9 класи для закладів загальної середньої освіти ( автори Самойлов А.М.,Тагліна О.В.,Утєвська О.М.) Навчальна програма «Біологія. 7 клас» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання в циклі базового предметного навчання базової середньої освіти в природничій галузі у 7класі. «Біологія» 7 клас забезпечує наступність між адаптаційним циклом базової середньої освіти та профільною освітою в природничій галузі й закладає підґрунтя для подальшого опанування природничих дисциплін у 10–12 класах. Вивчення біології у 7 класі спрямовано на подальший розвиток уявлень про основні закономірності живої природи та її ролі у розвитку суспільства,.

Метою та завданням навчального предмета «Біологія» у 7 класі є формування в учнів / учениць знань про основні закономірності живої природи та її ролі у розвитку суспільства, умінь досліджувати живі організми на основі здобутих знань і пізнавального досвіду, ціннісного ставлення до живої природи. Головним очікуваним результатом предмета є сформована дослідницька і навчальна компетентності — важливі складники ключової компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, а також інших ключових компетентностей. Обов'язковими результатами предмета є усвідомлення здобувачами освіти різноманіття методів пізнання природи, розвиток критичного мислення, розвиток біологічної медіаграмотності, набуття навичок роботи з інформацією природничого змісту, опанування знань окремих розділів біології та загальної біологічної компетентності зокрема. Дана навчальна програма забезпечить знайомство з об'єктами живої природи, існуванням життя на різних рівнях організації, біологічною номенклатурою та біологічними поняттями, сприятиме формуванню біологічної та енвайроментологічної культури. Досягнення очікуваних результатів навчання у 7 класі реалізуються на основі здійснення численних досліджень: спостережень, вимірювань, класифікації, моделювань, експериментів, пошукових робіт, дослідницьких робіт, лабораторних досліджень, практичних робіт, дослідницьких практикумів, розв'язання проблем, проєктною діяльністю тощо .Змістове наповнення програми орієнтовано на активний розвиток дослідницьких навичок, пошук, розуміння та розпізнавання інформації біологічного змісту, критичне осмислення матеріалу, розвиток умінь здобувати знання та застосовувати їх. Зміст навчання спрямований на вироблення практичних навичок та раціональної поведінки учнів / учениць. Навчальна програма забезпечує формування як ключових компетентностей, так і наскрізних умінь.

Реалізація навчальної програми предмета «Біологія» у 7 класі сприятиме формуванню в учнів / учениць наскрізних умінь – які закладені у розділі “Очікувані результати навчання”, а саме:

-читати з розумінням, висловлювати припущення, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов'язані з розумінням тексту;

-висловлювати власну думку в усній і письмовій формі: писати есе, твори, розповіді на біологічну тематику;

-критично і системно мислити, визначаючи характерні ознаки біологічних явищ та процесів, їх взаємозв'язків;

-оцінювати надійність джерел достовірності інформації, володіти медіаграмотністю;

-логічно обґрунтовувати власні судження і висновки, опираючись на отримані знання та практичні вміння;

-діяти творчо, ініціативно, креативно, продукувати нові ідеї, уміти їх випробовувати та реалізувати у виконанні дослідницької роботи чи проєкту;

-конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, що дозволяють розв'язувати проблеми на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з урахуванням можливих ризиків та наслідків;

-комунікувати та співпрацювати з іншими, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Характеристика структури навчальної програми.

Зміст програми предмета «Біологія» представлений взаємопов'язаними розділами, які об'єднують теми, очікувані результати та види навчальної діяльності, що є способом формування в учнів біологічної та ключових компетентностей. Cтруктура предмета підпорядкована певній логіці, яка спирається на основні принципи пізнання, а саме: науковості; системності та послідовності; доступності навчання; зв'язку навчання із життям; свідомості й активності учнів / учениць у навчанні; принципу наочності; навчанні через діяльність; індивідуального підходу; емоційності та взаємодії.

У 7-му класі предмет «Біологія» охоплює 2 розділи.

Розділ 1. «Клітина. Прокаріоти. Одноклітинні евкаріоти» включає теми: «Клітина – структурно-функціональна одиниця організмів. Прокаріоти» та «Одноклітинні евкаріоти – цілісні оганізми», які спрямовані на формування в учнів / учениць умінь користуватися різними джерелами інформації про особливості будови та функціонування клітин прокаріотичних та евкаріотичних організмів та усвідомлення щодо одноклітинних організмів як цілісних біологічних систем.

Розділ 2. «Різноманітність евкаріотичних організмів» включає теми: «Bодорості», «Xарактерні риси та будова вищих рослин», «Різноманітність вищих рослин», «Xарактерні риси та будова тварин», «Різноманітність тварин», «Середовища існування тварин», «Гриби – гетеротрофні організми». Ці теми спрямовані на формування в здобувачів освіти уявлень про біорізноманіття нашої планети та усвідомлення необхідності його збереження для забезпечення стабільності існування біосфери. Додаткові години, зазначені в основній частині в межах теми, відводяться на дослідження, які мають застосувати учні після вивчення теми.

Компетентісний потенціал курсу «Біологія», 7 клас.

Ключові компетентності Уміння та ставлення в курсі біології.

Вільне володіння державною мовою Уміння: – використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук; – чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації; – інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою. Ставлення: – повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Уміння: – використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію; – тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію; – описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою; – обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою; – застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів. Ставлення: – цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою; – розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами.

Математична компетентність. Уміння: – оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів; 8 – використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо. Ставлення: – оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру.

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій. Уміння: – здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань; – класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси; – характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології; – використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем; – досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень. Ставлення: – емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі; – виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою; – критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій; – усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть.

Інноваційність. Уміння: – описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій; 9 – генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках; – генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках; – підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації. Ставлення: – усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги; – оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля; – оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів.

Екологічна компетентність. Уміння: – визначати й аналізувати проблеми довкілля; – реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля; – ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти; – прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини; – використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення; – споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування; – пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем. Ставлення: – усвідомлення важливості раціонального природокористування; – оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства; – цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності; – зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування.

Інформаційнокомунікаційна компетентність. Уміння: – здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; – використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту; – досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Ставлення: – критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел; – дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі; – обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати однокласників / однокласниць.

Навчання впродовж життя. Уміння: – визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення; – планувати й організовувати власну проєктну діяльність; – працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності; – розвивати здібність досліджувати природу; – здійснювати рефлексію власної діяльності. Ставлення: – усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку.

Громадянські та соціальні компетентності. Уміння: – поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту; – брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду;– дотримуватися норм законодавства з охорони природи; – обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах; – співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів; – застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб; – дотримуватися здорового способу життя; – переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві; – долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього; – працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти. Ставлення: – визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання; – цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань; – оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини; – цінування внеску кожного в діяльність групи; – усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем.

Культурна компетентність. Уміння: – застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей; 12 – пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва.Ставлення: – усвідомлення значення хімії в розвитку культури; – шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури.

Підприємливість і фінансова грамотність. Уміння: – генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності; – використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних); – прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності; – аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру; – страхування власного здоров’я і життя тощо; – обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень. Ставлення: – виявлення конструктивної активності; – відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності; – усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації; – усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки; – обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності.

Базові знання в основі навчання біології у 7 класі

Для формування компетентнісного потенціалу природничої освітньої галузі, зокрема, предметної біологічної компетентності, зміст програми передбачає засвоєння біологічних знань, розвиток умінь і формування ціннісних орієнтирів.

До базових знань належать:

методологія природничих наук (мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи; інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки та ін., відповідно до ДС);

формування наукового світогляду і цілісної природничо-наукової картини світу (навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; концепція сталого розвитку суспільства та ін., відповідно до ДС);

біологічний складник (біологія як наука; роль біології в житті людини; система органічного світу; різноманіття організмів та еволюція живої природи; результати еволюції: пристосування організмів до середовища існування, поширення на планеті Земля; ознаки організмів, їх прояв у рослин, тварин, грибів, бактерій: клітинна будова, особливості хімічного складу, обмін речовин та перетворення енергії, ріст, розвиток, розмноження, рух, подразливість, спадковість та мінливість; людина та її здоров’я; взаємозв’язки організмів і

навколишнього середовища; екологічні фактори, їх вплив на організми; екосистемна організація живої природи: різноманітність екосистем, особливості структури і колообігу речовин та перетворення енергії та ін., відповідно до ДС).

Знаннєвий компонент навчальної програми спрямований на ознайомлення учнів / учениць з основними властивостями живого, закономірностями живої природи та сучасними методами її дослідження; різноманітністю живих організмів, їхніми взаємозв'язками та взаємовпливами, особливостями їхнього еволюційного розвитку; формування усвідомлення цілісності природничо-наукової картини світу, впливу біологічних знань на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності в природі, відповідальну взаємодію з навколишнім природним середовищем; ознайомлення учнів / учениць із закономірностями функціонування живих систем на різних рівнях їхньої організації (молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному, біосферному) та їхні взаємозв’язками з неживою природою; розвиток екологічного стилю мислення, формування дбайливого ставлення до природи й ставлення до життя як найвищої цінності на Землі, насамперед до здоров'я та життя самої людини; розвиток умінь практичного застосовування біологічних законів і закономірностей у щоденній діяльності та для формування навичок здорового способу життя; ознайомлення учнів / учениць з основними методами пізнання біологічних явищ і застосуванням знань із біології як у щоденному житті, так і в майбутній професійній діяльності. Діяльнісний компонент спрямований на вміння учнівства застосовувати різні форми діяльності в різних навчальних ситуаціях у процесі вивчення біології, передовсім під час розв’язання проблемних питань та завдань із теми, виконання певних пошукових робіт, STEAM-проєктів, проєктів, лабораторних досліджень і самодосліджень та ін. Ціннісний компонент полягає в тому, що учнівство усвідомлює необхідність не лише мати знання в сучасному світі, який постійно змінюється й трансформується, а й уміти їх використати в різних життєвих ситуаціях; цінує надбання людства; усвідомлює цінність життя, добробуту, безпечного довкілля, біорізноманіття; виховує в собі самозарадність задля збереження власного життя й життя свого оточення.

Способи реалізації навчальної програми та особливості організації освітнього процесу

Представлена програма є навчальною. Тобто вчитель може використовувати її без змін або адаптувати під власні потреби залежно від можливостей школи та рівня підготовки учнівства. Головне завдання вчителя— орієнтувати здобувачів освіти на оволодіння активними способами здобуття знань, розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь засобами навчального предмета «Біологія» 7 клас.

Основна частина

Програма (70 годин, 2 години на тиждень)

Очікувані результати навчання

К-сть годин

Зміст навчального предмета

Види навчальної діяльності (орієнтовні)

Тема 1. Вступ. Наукове дослідження як метод пізнання. Біологія як наука (2 год)

Учень / учениця:

усвідомлює значення природничих наук, технологій, техніки [ПРО 3.4];

розрізняє наукове і ненаукове мислення [ПРО 4.1];

виявляє емоційно ціннісне ставлення до природи та її дослідження [9 ПРО 1.6.2];

усвідомлює розмаїття природи [ПРО 3.1] й суспільну роль українських учених, які зробили значний внесок у розвиток біологічної науки;

пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.1];

взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату [9 ПРО 4.4.2];

обстоює власну думку, дискутує, наводить аргументи, підтверджує їх фактами, співпрацюючи в групі [9 ПРО 4.4.1-2];

рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи

[9 ПРО 4.5.1-4];

пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.2-2]

Вступ.

Наукове дослідження як метод пізнання.

Наука як система понять. Наукові поняття як інструмент для пізнання навколишнього світу.

Наукові дослідження. Наукові факти, їх інтерпретація. Закони і принципи науки.

Біологія як наука.

Основні властивості живого. Рівні організації живого. Біологічні науки, які вивчають окремі властивості живого й рівні організації живого.

Українські вчені, які зробили значний внесок у розвиток біологічної науки.

Базові терміни: наукові поняття, властивості живого (обмін речовин і перетворення енергії, ріст, розвиток, розмноження, подразливість, рух, спадковість і мінливість);

рівні організації живого (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно видовий, екосистемний, біосферний)

Ознайомлення

з наукою як системою понять і науковими поняттями як інструментом для пізнання навколишнього світу.

Пошук, оцінка, систематизація та презентація інформації щодо

українських учених, які зробили значний внесок у розвиток біологічної науки (робота в групі).

Розв’язання проблемних питань та завдань із теми За рахунок чого організми самовідновлюються, регенерують та ростуть?

Які біологічні об’єкти можна розглядати на декількох рівнях організації живого? (робота в групі).

Моделювання

Складання схеми компонентів власного організму в порядку рівнів їх організації.

Аналіз короткого англомовного тексту біологічного змісту та відповіді на запитання і завдання до нього

Тема 2. Екосистема як спільний простір для існування живих організмів. Різноманітність екосистем (6 год.)

Учень / учениця:

обґрунтовує самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами [9 ПРО 3.3.1];

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2];

спостерігає, виконує дослідження самостійно / у групі, фіксує одержані результати у самостійно визначений спосіб [9 ПРО 1.4.2];

аналізує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати [9 ПРО 1.6.1];

виявляє емоційно ціннісне ставлення до індивідуальної / спільної діяльності та досягнутих результатів [9 ПРО 4.5.1];

досліджує (спостерігає, експериментує, моделює) [ПРО 1.4]; обґрунтовує самостійно взаємозв’язки між природними об’єктами, явищами і процесами [9 ПРО 3.3.1];

досліджує за допомогою вчителя особливості побудови трофічних ланцюгів, здійснює розрахунки за правилом екологічної піраміди;

порівнює адаптації тварин і рослин до умов різного клімату; порівнює за допомогою вчителя адаптації

тварин і рослин до життя в різних середовищах існування

Екосистемна організація живої природи.

Екосистема. Компоненти екосистем. Трофічні ланцюги. Продуценти, консументи, редуценти. Правило екологічної піраміди. Взаємодії живих організмів в екосистемах (взаємно корисні, нейтральні, конкурентні, паразитичні, хижацькі).

Екологічні чинники.

Класифікація екологічних чинників (абіотичні, біотичні, антропогенні).

Пристосування організмів до дії екологічних чинників. Популяція та її характеристики (чисельність, щільність, вікова структура, народжуваність, смертність). Різноманітність екосистем.

Базові терміни: екосистема, трофічні ланцюги,

продуценти, консументи, правило екологічної піраміди, екологічні фактори (чинники), абіотичні фактори (чинники), біотичні фактори (чинники), антропогенні фактори (чинники),

популяція, продуценти, консументи, екологічна піраміда

Екскурсія Компоненти екосистем: продуценти і консументи (екскурсія може відбуватися віртуально)

Розв’язання проблемних питань та завдань із теми Які наслідки для екосистем мають різкі зміни чисельності організмів різних трофічних рівнів? Які способи вирішення «кризи продуцентів» на сучасному етапі розвитку людства? (робота в групі).

Пошук, оцінка, систематизація та презентація

інформації

різних видів взаємодії між живими організмами

(робота в групі).

Моделювання і порівняння трофічних ланцюгів різних екосистем.

Розв’язування задач за правилом екологічної піраміди.

Аналіз короткого англомовного тексту біологічного змісту та відповіді на запитання і завдання до нього.

Проєкти

1. «Виявлення та порівняння адаптацій тварин і рослин до умов навколишнього середовища».

2. «Порівняння адаптацій тварин і рослин до життя в наземно-повітряному середовищі та водному середовищі» (на вибір учня / учениці).

STEAM-проєкт

«Розробка дизайну штучної екосистеми «Акваріум» (робота в групі).

Екскурсія Компоненти екосистем: продуценти і консументи (екскурсія може відбуватися віртуально)

Тема 3. Особливості рослин. Місце рослин в екосистемах. Значення рослин для людства (22год.)

Учень / учениця:

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2];

визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження [9 ПРО 1.2.1];

аналізує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати [9 ПРО 1.6.1];

виявляє емоційно ціннісне ставлення до природи та її дослідження [9 ПРО 1.6.2];

оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання життєвої / навчальної проблеми [6 ПРО 2.1.1-4];

має уявлення про будову світлового мікроскопа та вміє працювати з ним;

досліджує вегетативне розмноження, ріст вегетативних органів, розвиток пагону з бруньки, транспорт речовин по рослині; досліджує особливості будови кореня, пагона, бруньки, квітки, насінини, плода;

досліджує будову зелених нитчастих водоростей; мохів; папоротей; пагонів і шишок хвойних рослин; квіток, насінин та плодів квіткових рослин;

здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо інвазійних та чужорідних видів рослин в Україні;

представляє інформацію щодо інвазійних та чужорідних видів рослин в України в різних формах;

усвідомлює суспільну роль вітчизняних вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток такого напрямку біологічної науки, як ботаніка

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

Особливості рослин.

Ботаніка – наука про рослини. Будова світлового мікроскопа.

Особливості рослинної клітини. Основні функції рослинного організму. Особливості живлення рослин.

Місце рослин в екосистемах.

Фотосинтез. Рослини – фототрофи (автотрофи). Дихання рослин.

Роль і значення рослин в екосистемах. Рослини – продуценти. Космічна та планетарна роль рослин.

Водорості, їхнє поширення та різноманіття.

Значення водоростей в екосистемах. Використання водоростей людиною.

Різноманіття рослин. Класифікація рослин. Основні таксони рослинного світу: Відділ, Клас, Порядок, Родина, Рід, Вид.

Вищі спорові рослини:

різноманіття (мохи, хвощі, плауни, папороті), роль і значення в екосистемах, використання людиною. Пристосування спорових рослин до життя на суходолі.

Голонасінні рослини: різноманіття, роль і значення в екосистемах, використання людиною. Пристосування голонасінних рослин до життя на суходолі.

Покритонасінні або Квіткові рослини:

різноманіття, особливості будови кореня.

Пагін. листки, бруньки.

Квітки, насіння, плоду, роль і значення в екосистемах, використання людиною. Дводольні й однодольні покритонасінні рослини.Пристосування покритонасінних рослин до життя на суходолі.

Взаємокорисні (мутуалістичні) відносини між квітковими рослинами й комахами.

Значення рослин для життя на планеті.

Інвазійні види рослин в Україні.

Гербарій. Правила роботи з гербарієм.

Загальний огляд еволюції рослин.

Охорона рослин. Рослини Червоної книги України.

Вітчизняні вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток таких наук, як ботаніка, альгологія, фізіологія рослин

Екскурсія

Різноманітність рослин (екскурсія може відбуватися віртуально)

Базові терміни: ботаніка, фотосинтез, фототрофи, автотрофи, рослинна клітина, органели рослинної клітини, хлоропласти, хлорофіл, водорості, життєвий цикл рослин, гамети, спори,

гаметофіт, спорофіт, мохи, хвощі, плауни, папороті, голонасінні рослини, покритонасінні або квіткові рослини, корінь, пагін, лист, брунька, квітка, насіння, плід, гербарій, інвазійні та чужорідні види рослин, Червона книга України

Розв’язання проблемних питань та завдань із теми Як зміна умов існування з водного на наземно-повітряне спричинила появу вищих рослин? Як предки насінних рослин вирішили проблему залежності статевого розмноження від води?

У чому причина різноманітності квіток, суцвіть та

плодів покритонасінних рослин?

Чому саме рослини є головною сировиною для отримання різних хімічних сполук, лікарських та отруйних речовин? Як підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері впливає на фотосинтез у рослин та темпи зростання парникового ефекту? Які наслідки зменшення біорізноманіття рослин для екосистем? Чому для існування екосистем важливе високе біорізноманіття? (робота в групі).

Ознайомлення з різними видами рослин, опис місцевих видів рослин; визначення невідомих видів рослин за допомогою додатків для мобільних телефонів та пошуку за зображеннями через Google.

Вивчення біологічних термінів англійською чи

іншою мовою ЄС (за бажанням учня / учениці)

Вивчення назв широко відомих рослин різних груп англійською чи іншою мовою ЄС.

Проєкти

1. «Різноманітність водоростей місцевих водойм».

2. «Вегетативне розмноження/ рослин».

3. «Рухи рослин».

4. «Розвиток пагона з бруньки».

5. «Дослідження транспірації рослин».

6. «Дослідження впливу мінеральних добрив на ріст рослин» (на вибір учня / учениці).

STEAM-проєкт

«Дизайн агровиробництва з вирощування водоростей або вищих рослин» (робота в групі).

Пошук, оцінка, систематизація та презентація

інформації щодо рослин Червоної книги України;

інвазійних та чужорідних видів рослин в України.

Аналіз короткого англомовного тексту біологічного змісту та відповіді на завдання до нього.

Ознайомлення з основними правилами роботи з гербарієм.

Лабораторні дослідження будови кореня, пагона,

бруньки, квітки, насінини, плода.

Лабораторні дослідження видозмін кореня, пагона, листка.

Лабораторні дослідження

будови одноклітинних та зелених нитчастих водоростей; мохів; папоротей; пагонів і шишок хвойних рослин (дослідження може бути проведене у віртуальному форматі).

Проєкти

1.«Практичне використання водоростей людиною».

2.«Практичне використання хвойних рослин людиною».

3. «Практичне використання представників окремих родин покритонасінних рослин людиною» (на вибір учня / учениці).

Екскурсія

Різноманітність рослин (екскурсія може відбуватися віртуально)

Тема 4. Особливості грибів і лишайників. Місце грибів і лишайників в екосистемах, їхня роль у житті людства (6 год.)

Учень / учениця:

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження,

пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2];

визначає мету і завдання дослідження, формулює гіпотезу дослідження [9 ПРО 1.2.1];

планує дослідження самостійно [9 ПРО 1.3.2];

виконує дослідження самостійно / у групі, фіксує одержані результати у самостійно визначений спосіб

[9 ПРО 1.4.2];

виявляє емоційно ціннісне ставлення до природи та її дослідження [9 ПРО 1.6.2];

генерує ідеї для розв’язання

навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості їх реалізації; [9 ПРО 4.3.1-1];

взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату [9 ПРО 4.4.2];

пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.1];

рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи

[9 ПРО 4.5.1-4];

досліджує особливості будови шапинкових грибів;

досліджує особливості плісеневих грибів;

досліджує процес використання дріжджів для приготування тіста досліджує процес вирощування їстівних грибів;

розуміє різноманіття грибів, розпізнає за допомогою вчителя їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

обґрунтовує рольгрибів у природі і повсякденному житті людей;

розуміє різноманіття лишайників;

обґрунтовує роль лишайників в екосистемах і житті людини

Особливості грибів.

Мікологія – наука про гриби. Гриби – гетеротрофи.

Особливості клітин грибів. Різноманітність грибів. Роль грибів в екосистемах. Взаємовигідні відносини між рослинами та грибами..

Роль грибів у щоденному житті людей. Корисні та шкідливі гриби.

Особливості лишайників. Ліхенологія – наука про лишайники. Різноманітність лишайників, їхня роль в екосистемах і житті людини.

Вітчизняні вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток таких наук, як мікологія і ліхенологія.

Екскурсія

Різноманітність грибів і лишайників (екскурсія може відбуватися віртуально)

Базові терміни: мікологія, ліхенологія, гриби, гіфи, гетеротрофи, шапинкові гриби, ліхенологія, лишайники, симбіоз,

індикатори чистоти повітря

Розв’язання проблемних питань та завданьз теми Чому білі гриби, маслюки чи підберезники не вдається вирощувати штучно, як печериці? Яке значення мають гриби в еволюції вищих рослин та їх адаптації до умов наземно-повітряного середовища існування?

Які наслідки зменшення біорізноманіття грибів для екосистем?

Пошук, оцінка, систематизація та презентація

інформації

Біорізноманіття грибів України. Учені-мікологи та ліхенологи України. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

Правила збирання грибів у природних екосистемах. Ознаки отруєння грибами та домедична допомога при отруєннях грибами (робота в групі).

Аналіз короткого англомовного тексту біологічного змісту та відповіді на завдання до нього. Практична робота «Використання дріжджів для приготування тіста». Дослідження «Дослідження цвілевих грибів із немитих та вимитих рук».

STEAM-проєкт

«Вирощування їстівних грибів (на прикладі гливи)» (робота в групі).

Лабораторне дослідження будови шапинкових грибів (на прикладі печериці).

Проєкти

1.«Створення інформаційного буклету чи постеру «Гриби – збудники захворювань людини» (на конкретному прикладі, за вибором учителя).

2. «Гриби – фітопатогени (кілька прикладів на вибір)» (на вибір учня / учениці).

Екскурсія

Різноманітність грибів і лишайників (екскурсія може відбуватися віртуально)

Тема 5. Особливості тварин. Місце тварин в екосистемах та їхнє значення в житті людства (23 год.)

Учень / учениця:

формулює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб проблему, доступну для дослідження,

пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2];

планує дослідження самостійно[9 ПРО 1.3.2];

аналізує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження і його результати [9 ПРО 1.6.1];

виявляє емоційно ціннісне ставлення до природи та її дослідження [9 ПРО 1.6.2];

формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1];

обирає самостійно стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні

[9 ПРО 4.3.1];

пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєво проблеми

[9 ПРО 4.4.1];

враховує думки / погляди інших під час прийняття спільних рішень [9 ПРО 4.4.2-1];

досліджує особливості клітин тварин;

досліджує зовнішню будову та особливості руху кільчастих червів; досліджує будову

черепашки (мушлі) черевоногих і двостулкових

молюсків;

визначає мету і завдання дослідження тварин;

обґрунтовує значення тварин у житті людини;

усвідомлює суспільну роль вітчизнянихвчених, які зробили вагомий внесок у розвиток такого напряму біологічної науки, як зоологія;

здійснює пошук, оцінку, систематизацію та презентацію інформації щодо адаптивних пристосувань до різних умов існуванняхребетних тварин;

представляє інформацію щодоадаптивних пристосувань до різних умов існуванняхребетних тварин у різних формах;

досліджує особливості покривів тіла тварин; визначає вік тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб)

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

Особливості тварин.

Зоологія – наука про тварин. Особливості клітин тварин.

Основні функції тваринного організму.

Основні фізіологічні системи тваринного організму.

Тварини – гетеротрофи. Роль і місце тварин в екосистемах.

Різноманітність тварин. Класифікація тварин. Основні таксони тваринного світу: Царство, Тип, Клас, Ряд, Родина, Рід, Вид.

Різноманіття губок

Кишковопорожнинні (жалкі) тварин, їхнєзначення в екосистемах, використання людиною.

Різноманіття червів.

Кільчасті черви

Плоскі та Круглі черви.

Значення червів в екосистемах. Пристосування червів до різних середовищ існування.

Гельмінти – паразитичні черви. Профілактика гельмінтозів у людини.

Молюски (м’якуни): їхнє різноманіття, роль і значення в екосистемах, значення для людини.

Пристосування молюсків до різних

середовищ існування.

Членистоногі: комахи, ракоподібні, павукоподібні

Різноманіття членистоногих, їхня роль і значення в екосистемах.

Роль членистоногих у житті людини.

Хордові:

Риби, їх різноманіття. Роль і значення в екосистемах і житті людини.

Амфібії (земноводні), їх різноманіття. Роль і значення в екосистемах і житті людини.

Рептилії (плазуни), їх різноманіття. Роль і значення в екосистемах і житті людини.

Птахи, їх різноманіття. Роль і значення в екосистемах і житті людини.

Ссавці. їх різноманіття. Роль і значення в екосистемах і житті людини.

Різноманіття хордових, їхня роль і значення векосистемах. Роль хордових у житті людини.

Охорона тварин. Тварини Червоної книги України.

Вітчизняні вчені, які зробили вагомий внесок у розвиток таких напрямів біологічної науки, як зоологія,

ентомологія, орнітологія, етологія.

Екскурсія

Різноманітність тварин (екскурсія може відбуватися віртуально)

Базові терміни: зоологія, гетеротрофи, губки, черви, молюски (м’якуни), членистоногі, павукоподібні, комахи, ракоподібні, хордові, риби, амфібії (земноводні), рептилії (плазуни), птахи, ссавці, основні функції тваринного організму,

основні фізіологічні системи тваринного організму

Розв’язання проблемних питань та завдань із теми

Чому у тварин, які перейшли до паразитизму, спрощується будова та втрачаються цілі системи органів? Як зміна умов існування з водного на наземно-повітряне спричинила появу чотириногих (наземних) тварин? Як предки плазунів вирішили проблему залежності розмноження від води?

У чому причина високої різноманітності комах?

Які наслідки зменшення біорізноманіття тварин для екосистем? Чому для існування екосистем важливе біорізноманіття? (робота в групі).

Вивчення біологічних термінів англійською чиіншою мовою ЄС (за бажанням учня / учениці)

Вивчення назв широко відомих тварин різних груп.

Дослідження

1. «Дослідження зовнішньої будови гідри».

2. «Дослідження зовнішньої будови та особливості руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка або трубочника)».

3. «Дослідження зовнішньої будови паразитичних червів, їхніх яєць на постійних препаратах».

4. «Дослідження будови черепашок (мушель) черевоногих та двостулкових молюсків».

5. «Дослідження різноманітності комах (на прикладі колекцій)».

6. «Дослідження будови кінцівок та ротових апаратів комах на постійних препаратах».

7. «Дослідженняособливостей покривів тіла тварин».

8. «Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб)» (дослідження може бути проведене у віртуальному форматі).

Практичні роботи 1. «Порівняння зовнішньої будови хрящових (акула) та променеперих (окунь) риб». 2. «Порівняннязовнішньої будови земноводних (саламандра) та плазунів (ящірка)».

3. «Виявлення та порівняння пристосувань риб та ссавців до водного середовища існування».

4. «Виявлення та порівняння пристосувань птахів та рукокрилих до польоту»(на вибір учня / учениці).

Самоспостереження Виявлення подібних та відмінних форм поведінки людини (власний приклад) та людиноподібних приматів у різних

ситуаціях.

Пошук, систематизація та критичний аналіз інформації щодо біорізноманіття тварин України та світу; значення тварин у природі; адаптивних пристосувань до різних умов існування хребетних тварин; зовнішньої будови та особливостей ссавців (на прикладі типових представників гризунів, хижих чи інших рядів);

форм поведінки тварин у природному середовищі (за відеофрагментами); способів комунікації тварин (спостереження за домашніми тваринами та відеофрагменти); напрямків використання тварин у житті людей;

тварин – паразитів людини;

взаємозв’язку парникового ефекту й біосферної ролі коралів – будівельників рифів (робота в групі).

Проєкти

1. «Методи біологічної боротьби зі шкідниками в

сільському господарстві».

2. «Різноманітність певної групи тварин (за вибором) своєї місцевості».

3. «Отруйні та небезпечні для людини тварини України» (на вибір учня/учениці).

STEAM-проєкт

«Виготовлення домашніх пасток для мух із різними приманками».

Екскурсія

Різноманітність тварин (екскурсія може відбуватися віртуально)

Тема 6. Одноклітинні еукаріоти. Прокаріоти. Бактерії та бактеріальні захворювання. Віруси й вірусні захворювання (4 год.)

Учень / учениця:

спостерігає, виконує дослідження самостійно / в групі, фіксує одержані результати в самостійно визначений спосіб [9 ПРО 1.4.2];

виявляє емоційно ціннісне ставлення до природи та її дослідження [9 ПРО 1.6.2];

формулює проблему як пізнавальну ситуацію природничого змісту [9 ПРО 4.2.1];

обирає самостійно стратегії розв’язання навчальної / життєвої проблеми із запропонованих або пропонує власні [9 ПРО 4.3.1];

генерує ідеї для розв’язання

навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості їх реалізації [9 ПРО 4.3.1-

1];

використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.3.2];

досліджує особливості клітин прокаріотів;

усвідомлює особливості одноклітинних еукаріотів, їхню роль і значення в екосистемах, використання

людиною;

усвідомлює особливості клітин бактерій, роль бактерій в екосистемах і значення в житті людства;

обґрунтовує роль бактерій в екосистемах і в житті людства;

усвідомлює

особливості вірусів і їх значення в житті людини

Одноклітинні еукаріоти, їхні особливості, роль і значення в екосистемах, використання людиною.

Прокаріоти, їхні особливості.

Бактерії, особливості клітин бактерій. Способи живлення бактерій (гетеротрофний і автотрофний). Взаємовигідні відносини між бактеріями, рослинами та грибами.

Бактерії як редуценти в екосистемах. Корисні бактерії. Патогенні бактерії. Бактеріальні захворювання та їхні попередження засобами гігієни.

Роль бактерій в екосистемах і значення в житті людства.

Віруси. Загальне поняття про віруси та вірусні захворювання.

Базові терміни: еукаріоти, прокаріоти, одноклітинні організми, багатоклітинні організми, бактерії, редуценти, фототрофи, хемотрофи, гетеротрофи, віруси

Розв’язання проблемних питань та завдань із теми Чи можливо створити повноцінні екосистеми, які б складалися лише з представників прокаріотів?

Як антибіотики, що їх виробляють гриби, змінили життя людей? Які наслідки неконтрольованого застосування антибіотиків?

(робота в групі).

Пошук, систематизація та критичний аналіз інформації щодо ролі ціанобактерій у формуванні сучасної біосфери; ролі різних груп бактерій та одноклітинних еукаріотів у формуванні осадових порід; ролі прокаріотів та одноклітинних еукаріотів в екосистемах; ролі паразитичних одноклітинних еукаріотів, які викликають захворювання людини.

Аналіз короткого англомовного тексту біологічного змісту та відповіді на завдання до нього.

Моделювання

Створення блок-схеми екосистеми, яка складається лише з прокаріотів (із зазначення прикладів бактерій).

Лабораторні дослідження будови амеби, інфузорії та евглени (на постійних препаратах або фотографіях) та способів руху одноклітинних (відеофрагменти).

Самодослідження (проводиться за бажанням учня / учениці та з дозволу сімейного лікаря / сімейної лікарки)

«Укладання переліку щеплень, які були зроблені мені з моменту народження й до сьогодні».

Проєкти

1.«Виготовлення кефіру, або кисломолочного сиру, або йогурту в домашніх умовах».

2.«Використання бактерій у сучасних біотехнологіях».

3.«Створення інформаційного буклету чи постеру «Бактерії або віруси – збудники інфекційних захворювань людини» (на конкретному прикладі за вибором вчителя)».

4. «Значення мікробіоти шкіри, слизових оболонок та кишечника для людини» (на вибір учня / учениці)

Тема 7. Використання рослин і тварин людиною. Вплив людства на екосистеми і біосферу. Концепція сталого розвитку (7 год.)

Учень / учениця:

виявляє істотні взаємозв’язки у природі для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми [9 ПРО

3.3.2];

пояснює самостійно або за допомогою вчителя чи інших осіб причини глобальних проблем людства і наводить приклади використання здобутків природничих наук, технологій і техніки для їх розв’язання [9 ПРО 3.4.1-1]

генерує ідеї для розв’язання

навчальної / життєвої проблеми, оцінює можливості їх реалізації [9 ПРО 4.3.1- 1];

використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.3.2];

пропонує варіанти співпраці в групі для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [9 ПРО 4.4.1];

взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату [9 ПРО 4.4.2];

рефлексує щодо особистісного розвитку за результатами групової роботи [9 ПРО 4.5.1-4];

пояснює на основі набутого досвіду переваги співпраці для розв’язання навчальної / життєвої проблеми[9 ПРО 4.4.2-2];

усвідомлює значення одомашнення різноманітних рослин і тварин у повсякденному житті людей;

усвідомлює особливості штучних екосистем і їхнізначення в житті людини

Використання рослин людиною.

Одомашнення рослин. Сільськогосподарські рослини. Значення рослин у щоденному житті людей.

Використання тварин людиною.

Одомашнення тварин.

Сільськогосподарські тварини. Значення тварин у щоденному житті людей.

Вплив людства на екосистеми.

Зміна ландшафтів і екосистем під впливом діяльності людини. Наслідки землеробства, скотарства, розвитку транспорту і промисловості для природи.

Створення людиною штучних екосистем (агроценози, міські фітоценози). Значення агроценозів для людства.

Значення та раціональне використання природних ресурсів.

Навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації.

Охорона природи. Значення Червоної книги України. Заповідні та охоронні території України.

Розробка та впровадження «зелених» технологій. Вторинна переробка природної сировини. Зміна людством екосистем і вплив цих змін на саме людство. Концепція сталого розвитку. Значення біології для сталого розвитку.

Базові терміни: одомашнення, сільськогосподарські рослини, сільськогосподарські тварини, землеробство, скотарство, штучні екосистеми, агроценози, вторинна переробкаприродної сировини, концепція сталого розвитку, раціональне використання природних ресурсів

Розв’язання проблемних питань та завдань із теми

Які властивості тварин чи рослин сприяли їхньому одомашненню?

Як одомашнення вплинуло на розповсюдження

організмів?

Як людина впливає на розповсюдження тварин та рослин? (робота в групі).

Пошук, оцінка, систематизація та презентація

інформації для відповіді на запитання: «Яких нових тварин ви б рекомендували для одомашнення та з якою метою?», «Як воєнні дії впливають на екосистеми та природно-заповідний фонд України, до яких наслідків призводять?» (робота в групі).

Аналіз короткого англомовного тексту біологічного змісту та відповіді на завдання до нього.

Дослідження «Вплив людей на довкілля» (знайти у своєму районі приклад шкідливого наслідку діяльності людини для навколишнього середовища, сфотографувати, проаналізувати, запропонувати вирішення проблеми (дослідження виконується індивідуально).

Проєкти

1. «Призначення та використання порід сільськогосподар ських тварин певного виду» (на вибір учня / учениці).

2. «Різноманітність порід домашніх тварин або порода мого домашнього улюбленця» (на вибір учня / учениці)

Список використаних джерел

1.Державний стандарт базової середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898) з урахуванням Методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм (лист Міністерства освіти і науки України від 24.03.2021 р. № 4.5/637-21);

2. Закон України Про освіту від 05.09.2017 № 2145-VIII, ст. 12

3. Модельна навчальна програма з біології 7-9 класи для закладів загальної середньої освіти ( автори Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П.);

4. "Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи", рішення колегії МОН України №10 від 27.10.2016;

3. Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена Міністерством освіти і науки України (наказ № 235 від 19.02.2021 року);

4. Біологія підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти; автори: Павло Балан, Олександр Козленко, Людмила Остапченко, Ольга Кулініч; Людмила Юрченко; видавництво: Київ. Генеза, рік: 2024.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Платон Людмила Алимівна

Пов’язані теми

Біологія, 7 клас, Планування

Додано

5 вересня

Переглядів

1663

Оцінка розробки

Відгуки відсутні