Рівень

Бал

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Має нечіткі уявлення про окремі географічні явища (вітер, опади, землетрус, цунамі тощо) та об’єкти (гори і рівнини, суходіл і океан, село і місто, галузь тощо) й за допомогою вчителя пояснює відмінності між ними. Відповідає на запитання, що потребують простої відповіді «так» чи «ні».

2

За допомогою підручника чи вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу, розрізняє окремі географічні явища, називає один або декілька запропонованих географічних об’єктів та з допомогою вчителя знаходить їх на карті.

3

За допомогою підручника чи вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу, самостійно називає окремі географічні понятия та явища, дає нечіткі характеристики географічних об’єктів; за допомогою вчителя знаходить їх на карті.

Середній

4

За допомогою вчителя чи підручника відтворює основний навчальний матеріал. Називає, відповідно до теми конкретного уроку, географічні поняття та явища, дає нечіткі характеристики географічних об’єктів; самостійно знаходить їх на карті.

5

Самостійно відтворює основний навчальний матеріал, але при цьому не дотримується чіткої послідовності. Називає географічні поняття та явища; здатний описувати географічні об’єкти чи явища за типовим планом, допускаючи помилки; знаходить на карті окремі географічні об’єкти та явища, передбачені програмою.

6

Самостійно відтворює значну частину вивченого матеріалу у відповідності з його викладом у підручнику з незначними порушеннями послідовності характеристик об'єктів та явищ; дає більшість визначень, передбачених темою; здатний описувати об’єкти чи явища за типовим планом. За допомогою вчителя виявляє причинно-наслідкові зв’язки.

Достатній

7

У цілому правильно відтворює навчальний матеріал відповідно до підручника; має достатні географічні знання для вирішення стандартних ситуацій. Дає чіткі визначення понять, здатний описувати об’єкти чи явища за типовим планом. За допомогою вчителя виявляє причинно-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними прикладами.

8

Логічно відтворює навчальний матеріал у відповідності з підручником, допускаючи певні неточності. Чітко називає основні поняття, виявляє причинно-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними прикладами. Робить прості висновки. Застосовує здобуті знання на практиці.

9

Добре володіє навчальним географічним матеріалом, вміє його аналізувати, робити висновки, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно-наслідкові зв’язки; вміло використовує картографічний матеріал.

Високий

10

Вільно володіє навчальним матеріалом та усвідомлює сучасну географічну картину світу, дає розгорнуту відповідь та робить узагальнені висновки; вільно відбирає й узагальнює необхідну інформацію, оперує більшістю понять та може їх класифікувати; використовує різні картографічні джерела.

11

Відмінно володіє навчальним матеріалом, має глибокі знання про об’єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує відповідь і висновки конкретними прикладами, вміє працювати з рекомендованими додатковими джерелами інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічний матеріал.

12

Володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, використовує міжпредметні зв’язки; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить висновки й узагальнення; здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує.

Рівень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1–3

Учень/учениця не підготувався(-лась) до виконання практичної роботи. Отримані результати не дозволяють зробити правильні висновки, повністю не відповідають вказаній меті. Виявив(-ла) низький рівень знань теоретичного матеріалу та відсутність необхідних практичних умінь. Керівництво й допомога вчителя неефективні через погану підготовку.

Середній

4–6

Практична робота виконана й оформлена з допомогою вчителя. Учень/учениця показав(-ла) знання теоретичного матеріалу, але виявив(-ла) труднощі при практичному використанні карт атласу, статистичних матеріалів, географічних приладів тощо. Допустив(-ла) неточності та неохайність при оформленні результатів.

Достатній

7–9

Практична робота виконана в повному об’ємі й самостійно. Допущено відхилення від необхідної послідовності виконання, які не впливають на правильність кінцевого результату (наприклад, переставлено місцями пункти типового плану). Використано вказані вчителем джерела знань (атлас, підручник, довідник). Показано знання основного теоретичного матеріалу й оволодіння вміннями. Наявні незначні неточності в оформленні.

Високий

10–12

Практична робота виконана в повному об’ємі з дотриманням послідовності та інструктивних рекомендацій. Учень/учениця працює самостійно: підібрав(-ла) необхідні джерела знань, виявив(-ла) належні теоретичні знання, практичні уміння й навички. Робота оформлена акуратно, з дотриманням усіх вимог, виявлено творчий та оригінальний підхід.

Рівень

Бали

Критерії оцінювання дослідницької діяльності

Початковий

1–3

Учень/учениця ознайомлений(-а) з дослідницькою діяльністю, але знає лише окремі факти. Саме дослідження розкриває лише деякі поняття з обраної теми, оформлене неналежним чином і виконане у вигляді окремих записів чи малюнків, які не відповідають темі дослідження.

Середній

4–6

Учень/учениця за допомогою вчителя відтворює окремі частини дослідження. Робота має реферативний характер, без визначення мети, завдань та висновків; повністю запозичена з інтернет-ресурсів. Презентація здійснюється лише з допомогою вчителя; робота неестетично оформлена, містить граматичні й орфографічні помилки.

Достатній

7–9

Самостійно виконує значну частину дослідження. За допомогою вчителя пояснює перебіг явищ чи процесів, вміє порівнювати та наводити приклади. Робота містить недостатню кількість фактичного матеріалу для повного розкриття теми. Висновки за результатами дослідження формулює разом із учителем.

Високий

10–12

Вільно володіє навчальним матеріалом і застосовує знання під час виконання дослідження. Наочні матеріали доповнюють зміст і відображають специфіку теми. Робота належно оформлена. Учень/учениця вміє аналізувати, узагальнювати й систематизувати інформацію, логічно та послідовно висвітлювати матеріал; робить обґрунтовані висновки, самостійно вносить пропозиції щодо розв'язання наявної проблеми.

Рівень

Бали

Критерії оцінювання контрольних / діагностувальних робіт

Початковий

1–3

Опрацьовані лише завдання початкового рівня. Відповіді на завдання середнього рівня неправильні; відповіді на творчі завдання відсутні.

Середній

4–6

Опрацьовані всі завдання початкового та середнього рівня; відповіді на встановлення відповідностей чи послідовностей можуть містити незначну кількість помилок; відповіді на творчі завдання відсутні або містять значні неточності.

Достатній

7–9

Опрацьовані всі завдання початкового, середнього та достатнього рівня; відповіді на встановлення відповідностей і послідовностей у цілому правильні; у відповідях на творчі завдання можливі несуттєві помилки.

Високий

10–12

Усі завдання опрацьовані глибоко й ґрунтовно; надано змістовні, аргументовані відповіді на творчі теоретичні питання.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Розділ І. ВСТУП ДО ГЕОГРАФІЇ (7 годин)

Тема 1. Що вивчає географія (3 год)

розуміє і пояснює, що вивчає географія як наука;

усвідомлює значення геогра-фічних знань для життя та діяльності людини;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

розрізняє джерела географічної інформації за видами;

здійснює самостійно / в групі пошук географічної інформа-ції з різних джерел та визна-чає її корисність для себе;

критично оцінює геогра-фічну інформацію, отриману з різних джерел;

характеризує методи географічних досліджень.

Географія як наука про Землю, її природу, населення, його господарську діяльність,

взаємодію природи та людства. Значення географічних знань для життя та діяльності

людини.

Основні друковані та електронні джерела географічної інформації.

Методи географічних до-

сліджень.

Спостереження

Організація власних географічних спостережень.

Дослідження

Значення географічних знань у сучасному світі.

Навчальний проєкт

Складання опису географічного об’єкта (за вибором) на основі

аналізу різноманітних джерел географічної інформації.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокла-

сників / однокласниць та елементами самоцінювання

Тема 2. Як розвивалися знання про Землю (4 год)

виявляє вміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці), що розглядаються в темі;

має уявлення про розширення

знань людини про нашу планету в давнину;

усвідомлює значення навколосвітніх подорожей для пізнання Землі;

взаємодіє з однокласниками /

однокласницями для розв’язання групових завдань з навчальної

проблеми відповідно до своєї

ролі;

розпізнає з допомогою вчителя /вчительки основні напрями сучасних географічних досліджень;

знаходить, збирає, зберігає,

представляє, аналізує і узагальнює дані про географічні дослідження та відкриття;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до власних гео-графічних спостережень.

Спостереження за природою та уявлення про Землю в давнину.

Перші географічні карти.

Розширення знань про планету внаслідок відкриття материків та океанів. Значення

навколосвітніх подорожей для пізнання Землі.

Основні напрями сучасних географічних досліджень.

Спостереження

Спостереження за явищами природи своєї місцевості, фіксація та представлення результатів.

Дослідження

• Визначення ролі резуль-татів видатних географі-чних відкриттів (у групі).

• Порівняння сучасних карт зі стародавніми картами світу.

Практична робота

Складання таблиці «Етапи географічного пізнання Землі».

Навчальні проєкти

• Основні напрямки сучасних географічних досліджень.

• Здійснення онлайн-подорожі до найцікавіших географічних об’єктів за допомогою віртуального глобуса «Планета Земля». Імена видатних дослідників

на географічній карті.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та елеме-

нтами самооцінювання.

Розділ ІІ. СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ЗЕМЛІ (12 годин)

Тема 1. Як можна зобразити Землю (3 год)

виявляє відмінності зображення форми Землі на глобусі та карті;

складає план власної діяль-ності під час виконання групового завдання відповідно до своєї ролі в

групі,

добирає необхідні ресурси;

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці), що розглядаються в темі;

розрізняє зображення земної поверхні на аерофотознімку, космічному знімку, плані місцевості, топографічному плані, географічній карті, глобусі;

має уявлення про масштаб та його види; розв’язує задачі з переведення одного виду масштабу в інший.

Форма Землі на глобусі та карті. Особливості зображення  земної поверхні на аерофото-

знімку, космічному знімку, плані місцевості, топографічному плані, географічній карті, глобусі. Паперові та електронні картографічні зображення.

Масштаб, його види.

Дослідження

• Порівняння зображення земної поверхні на аерофотознімку, космічному знімку,

плані місцевості, топографічному плані, географічній

карті, глобусі.

• Виявлення взаємодопо-внюючої і/або суперечливої географічної інформації, представленої в одному або декількох джерелах.

Практичні роботи

• Розв’язування задач на ви-

значення масштабу карт, переведення одного виду масштабу в інший.

• Визначення відстаней між

об’єктами на топографічно-

му плані та географічній

карті.

Тема 2. План – надійний помічник орієнтування на місцевості (4 год)

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження, опрацьовувати інформацію, розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці), що розглядаються в темі;

пояснює, що таке план місцевості, та називає його головні ознаки;

розрізняє умовні знаки топографічних карт;

розуміє, як визначити абсолютну

та відносну висоти точок, напрямки за планом місцевості;

усвідомлює значення горизонталей для зображення нерівностей

земної поверхні;

вміє з допомогою вчителя / вчительки визначати азимут вказаних на плані об’єктів;

використовує здобуті знання і набутий досвід для орієнтування за

планом місцевості.

План місцевості, його ознаки.

Умовні знаки плану місцевості.

Визначення напрямків на плані. Поняття про азимут.

Абсолютна та відносна висоти точок. Зображення нерівностей земної поверхні горизонталями.

Орієнтування за планом місцевості. Плани міст.

Дослідження

• За планом міста (на вибір

учителя / учительки) визна-

чення і опис положення ок-

ремих географічних об’єктів.

• Визначення способів орієнтування на місцевості: їхні переваги та недоліки.

Практичні роботи

• Визначення напрямків на

плані, абсолютної та відносної висоти точок, азимуту вказаних на плані об’єктів. Орієнтування за планом на місцевості.

Навчальні проєкти

• Складання плану своєї

кімнати / будинку/ при-

садибної ділянки.

• Можливості сучасних ІТ-

технологій для орієнту-

вання на місцевості та

дослідження об’єктів зе-

мної поверхні (на вибір

учня / учениці), їх аналіз

та презентація результа-

тів роботи.

• Побудова маршруту від

власного будинку до

школи в Google maps.

Тема 3. Географічна карта – унікальний спосіб пізнання планети (5 годин)

розуміє та сприймає карту як джерело інформації;

виокремлює основні елементи карти та пояснює їхнє значення;

розрізняє між собою загальногеографічні та тематичні карти;

використовує картографічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;

з’ясовує та пояснює з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб

значення сучасних картографічних зображень у житті людини;

аналізує самостійно / в групі шкалу висот та глибин на географічних картах;

пояснює, для чого позначена градусна сітка на географічній карті;

показує на карті паралелі та меридіани;

визначає з допомогою вчителя /вчительки географічну широту та

географічну довготу позначених на карті об’єктів.

Географічні карти як джерело інформації та метод дослідження. Елементи географічної карти. Мова карти. Зага-

льногеографічні та тематичні карти. Геогра-фічні атласи. Практичне використання карт

та атласів.

Фізична карта світу, півкуль, України. Шкала висот та глибин.

Градусна сітка на географічній карті. Географічні координати.

Дослідження

Відмінності плану місцевості та

географічної карти

Практичні роботи

• Визначення географічної

широти та географічної довготи позначених на карті об’єктів.

• Визначення абсолютних і

відносних висот та глибин

географічних об’єктів з ви-

користанням шкали висот та глибин.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів

/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та еле-

ментами самооцінювання

Розділ ІІІ. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ (50 годин)

Тема 1. Літосфера – кам’яний панцир планети (11 годин)

має уявлення про внутрішню будову Землі, будову літосфери;

визначає самостійно / в групі географічне розташування літосферних плит;

розуміє причини руху літосферних плит, виникнення землетрусів, виверження вулканів та гей-

зерів на Землі;

встановлює з допомогою вчителя/ вчительки взаємозв’язки між

явищами і процесами, що відбуваються у літосфері;

знаходить і показує на картах вулкани (Етна, Везувій, Кіліманджаро, Мауна-Кеа), гори (Гімалаї,

Альпи, Карпати, Кримські гори, Анди), рівнини (Амазонська низовина, плоскогір’я Декан, Схід-

ноєвропейська рівнина, Придніпровська височина, Придніпровська низовина);

визначає самостійно або з допомогою вчителя / вчительки за фізичною картою географічні коор-

динати найвищих вершин світу та України;

пояснює, як рельєф місцевості впливає на розміщення населення,

спосіб життя та світогляд людей;

використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання життєвої / навчальної проблеми –

дотримання правил поведінки під час землетрусу, виверження вул-

кана, утворення зсуву;

визначає за допомогою вчителя / вчительки особливості розміщення родовищ корисних копалин за запропонованими критеріями;

ділиться враженнями від виконаного дослідження / проєкту;

представляє результати дослідження картографічним способом, зокрема з використанням

цифрових пристроїв.

Внутрішня будова Землі. Літосферні плити.

Внутрішні процеси. Рухи літосферних плит, наслідки їхнього переміщення. Землетру-

си. Вулканізм. Гейзери. Сейсмічні

пояси Землі.

Зовнішні процеси: вивітрювання, робота поверхневих текучих вод, підземних вод, вітру, льодовиків.

Мінерали, гірські породи. Корисні копалини.

Рельєф суходолу. Рельєф дна Світового океану. Формування гір та рівнин, їхня різноманітність.

Спостереження

• Спостереження за наслідками різних видів вивітрювання у своїй місцевості.

• Спостереження за наслідками роботи поверхневих текучих вод у своїй місцевості.

Дослідження

• Чому під землею гаряче?

• Моделювання руху літосферних плит.

• Перегляд та обговорення відеофрагмента «Як відбувається виверження вулканів у різних країнах світу».

• Моделювання виверження

вулкана.

• Складання пам’ятки щодо дій населення під час виверження вулканів, наближення землетрусу.

• Складання опису елементів рельєфу за географічними

картами.

• Пошук інформації про використання ювелірного каміння (приклади для дослідження обирає учень / учениця або визначає вчитель / вчителька), її аналіз та презентація

результатів роботи.

Навчальна екскурсія в природу

Ознайомлення з гірськими породами, мінералами та формами рельєфу своєї місцевості.

Практична робота

Нанесення на контурну карту елементів рельєфу, сейсмічних поясів Землі.

Навчальні проєкти

• Зміни елементів рельєфу

своєї місцевості під впливом господарської діяльності людини.

• Унікальні форми рельєфу на планеті.

Визначення шляхів заоща-

дження корисних копалин у

побуті.

• Створення власної колекції  мінералів та гірських порід.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та елемен-тами самооцінювання

Тема 2. Атмосфера – повітряна ковдра Землі (14 годин)

розуміє будову атмосфери та закономірності нагрівання атмосферного повітря;

усвідомлює значення процесів і явищ, що відбуваються в атмосфері, для природи та життя люди-

ни;

пояснює зміну атмосферного тиску на земній поверхні та причини виникнення вітру;

характеризує види хмар та опадів;

виконує з допомогою вчителя /вчительки чи інших осіб спостереження, дослідження, фіксує одержані результати;

використовує метеорологічні онлайн-сервіси та онлайн-ресурси для організації власних географічних досліджень;

будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів, розу

вітрів за певний період;

використовує самостійно або з допомогою вчителя / вчительки здобуті знання для розв’язання життєвої проблеми щодо подолання негативних наслідків сти-

хійних атмосферних процесів та явищ у своїй місцевості;

виявляє з допомогою вчителя /вчительки взаємозв’язки явищ і процесів, що відбуваються в атмосфері;

знаходить, збирає, аналізує і

представляє географічну інформацію для ознайомлення з атмосферними процесами і явищами;

дотримується рекомендацій щодо перебування на вулиці під час опадів (грози, граду, ожеледі, ожеледиці) та ураганного вітру;

аналізує самостійно / в групі кліматичну карта світу за запропонованими критеріями;

досліджує атмосферу та зміни, що в ній відбувають-ся, використовуючи карти, зокрема цифрові;

представляє інформацію про погоду за певний період для своєї місцевості;

складає план власної діяльності під час виконання групового завдання відповідно до своєї ролі в

групі, добирає необхідні ресурси;

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження,

опрацьовувати інформацію,

розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці), що розглядаються в темі;

презентує результати дослідження у визначений спосіб;

ділиться враженнями від виконаного дослідження / проєкту.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокла-

сників / однокласниць та елементами самооцінювання.

Будова атмосфери.

Нагрівання атмосферного повітря. Добовий і річний хід температури повітря. Середні температури, амплітуди температур. Розподіл тепла на

поверхні Землі та в тропо-

сфері.

Атмосферний тиск та його

зміни у тропосфері.

Вітер, його основні характеристики. Роза вітрів. Постійні

та періодичні вітри.

Вологість повітря та її зміни.

Хмари та хмарність, види

хмар.

Атмосферні опади.

Погода та клімат. Кліматична

карта світу, України. Вплив людини на атмосферу

Спостереження

• Спостереження за зміною

висоти Сонця над горизон-

том протягом місяця.

• Спостереження за змінами

показників погоди своєї місцевості протягом місяця.

Практичні роботи

• Визначення амплітуд та середньої температури повітря, побудова графіків зміни температури повітря за певний період часу.

• Побудова рози вітрів, діа-

грам хмарності та опадів за

наявними даними, аналіз

отриманих результатів.

• Розв’язування задач на ви-

значення висоти місцевості

за різницею атмосферного

тиску, розрахунок темпера-

тури повітря залежно від висоти місцевості.

Навчальна екскурсія

Ознайомлення з роботою місцевої метеостанції.

Навчальні проєкти

• Опис погоди своєї місцевості за певний період часу.

• Незвичайні та стихійні атмосферні явища.

• Складання рекомендацій

щодо перебування на вулиці під час несприятливих атмосферних явищ: граду, ожеледі, ожеледиці, ураганного вітру, грози. Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та елементами самооцінювання

Тема 3. Гідросфера – водне намисто планети (15 годин)

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження,

опрацьовувати інформацію,

розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці), що розглядають-ся в темі;

називає і пояснює склад гідросфери та її значення в житті людини;

встановлює з допомогою вчителя/ вчительки взаємозв’язки явищ і

процесів, що відбуваються в гідросфері;

знаходить, показує на картах і позначає відповідно до навчального завдання на контурній карті

Середземне, Чорне, Азовське, Карибське моря; Гібралтарську, Ма-

гелланову, Берингову, Керченську протоки; Біскайську, Бенгальську

затоки; острови Гренландія, Мадагаскар, Велика Британія; півострови Аравійський, Індостан,

Скандинавський, Кримський; Маріанську западину; річки Амазонка, Ніл, Дніпро, Дунай; озера Каспійське, Байкал, Шацькі;

усвідомлює та розуміє необхідність дотримання життєво важливих вимог щодо поведінки під час

повеней, паводків, льодоставу й льодоходу, перебування на березі

водойми, руху болотистою місцевістю;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до значення води для життєдіяльності людини та стану використання прісної води у господарській діяльності;

критично оцінює важливість розроблення заходів з охорони водних об’єктів у своїй місцевості

Склад гідросфери. Світовий

океан та його частини. Умовний поділ на п’ять океанів.

Острови в океані. Півострови.

Властивості вод Світового

океану.

Рухи води в Світовому океані.

Життя в океанах і морях. Ресурси Світового океану.

Води суходолу. Річки: річкова долина, басейн річки, річкова система. Живлення, водний

режим та робота річок.

Озера, походження озерних улоговин, водний режим та солоність озер.

Болота. Штучні водойми.

Льодовики. Багаторічна мерзлота. Підземні води, умови їх утворення та залягання в земній

корі. Термальні та мінеральні води.

Людина і гідросфера.

Спостереження

Спостереження за характером течії та водним режимом місцевої річки.

Дослідження

• Визначення географічного

положення об’єктів гідро-

сфери.

• Робота з картою щодо визначення глибини морів і океанів.

• Встановлення залежності

напрямку та характеру течії

річки від рельєфу.

• Визначення напрямку та

швидкості течії водотоків

своєї місцевості.

• Визначення за формою озерних улоговин їхнього походження.

Навчальна екскурсія до місцевої водойми (річки, озера, ставка) з метою визначення її еколо-

гічного стану.

Практична робота

Позначення на контурній карті водних об’єктів світу та України.

Навчальні проєкти

• Складання правил поведінки під час повеней, паводків,

льодоставу й льодоходу, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю.

• Складання опису об’єкта

гідрографії своєї місцевості.

• Найвідоміші об’єкти гідросфери в світі.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів

/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та еле-

ментами самооцінювання.

Тема 4. Біосфера – простір існування живих організмів (3 години)

з’ясовує і пояснює самостійно або з допомогою вчителя / вчительки

інформацію про склад біосфери та її взаємозв’язки;

усвідомлює біологічне розмаїття форм життя на нашій планеті;

використовує власний досвід спостереження за рослинами та тваринами своєї місцевості для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;

презентує приклади власного досвіду з догляду за домашніми тваринами та культурними рослинами;

визначає за картою самостійно / в групі закономірності поширення

основних типів ґрунтів у світі та в Україні;

виявляє за допомогою вчителя / вчительки існуючі взаємозв’язки об’єктів і явищ у біосфері для розв’язання запропонованої життєвої проблеми;

оцінює користь і небезпеку техні чного прогресу для біосфери та ґрунтів;

відповідально ставиться до збереження ґрунтів та різноманіття рослин і тварин своєї місцевості;

складає план власної діяльності під час виконання групового завдання відповідно до своєї ролі в

групі;

презентує результати дослідження у визначений спосіб;ділиться враженнями від виконаного дослідження / проєкту.

Складові біосфери, взаємозв’язки між ними. Межі біосфери. Біологічне розмаїття.

Людина – частина біосфери.

Утворення та властивості

ґрунтів, їхнє значення та охорона.

Карта ґрунтів світу і

України.

Спостереження

Спостереження за негативними наслідками впливу водної або

вітрової ерозії на ґрунти своєї місцевості.

Дослідження

• Виявлення існуючих у біосфері взаємозв’язків.

• Чому живі організми нерівномірно поширені на поверхні Землі?

• Аналіз джерел надход-ження забруднень у ґрунти.

• Чи існує у вашій місцевості проблема виснаження та руйнування ґрунтів? Які її причини та як вирішують дану проблему?

Навчальні проєкти

• Вплив живих організмів на інші оболонки Землі.

• Написання есе «Для чого потрібно зберігати й охороняти ґрунти?»

Ґрунт – найцінніший скарб

планети.

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів

/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та елеме-

нтами самооцінювання.

Тема 5. Природні комплекси – різні обличчя планети (2 години)

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя /вчитель-ки наявні взаємозв’язки між компонентами природи;

виявляє самостійно / в групі екологічні проблеми в природних комплексах та пропонує шляхи для їх розв’язання дослідницьким

способом;

аналізує карту природних поясів світу на предмет визначення особливостей розміщення природних зон;

розуміє значення співробіт-ництва у розв’язанні навчальної проблеми;

взаємодіє в групі для розв’язання навчальної проблеми;

виявляє уміння і демонструє навички здійснювати дослідження,

опрацьовувати інформацію,

розв’язувати проблеми (індивідуально й у співпраці) природничого змісту, що розглядаються в темі;

дотримується правил безпечної поведінки в природі під час навчальної екскурсії.

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків компонентів природи.

Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

Види природних комплексів за масштабом, їхня охорона.

Карта географічних поясів та природних зон світу.

Спостереження

Спостереження за впливом людини на місцеві природні комплекси.

Дослідження

Взаємозв’язки між компонентами природного комплексу своєї місцевості.

Навчальна екскурсія з вивчення природних комплексів своєї місцевості та їх зміни внаслідок

господарської діяльності людини.

Практичні роботи

• Визначення за тематичними картами закономірностей зміни географічних поясів та

природних зон світу.

• Характеристика одного з місцевих природних комплексів за визначеним планом (робота виконується у групах).

Навчальні проєкти

• Природні та антропогенні

причини зміни довкілля.

• Унікальні природні комплекси та об’єкти України й своєї місцевості.

• Значення географічних знань

для збереження природи та

захисту людей від стихійних природних явищ і техногенних катастроф. Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокла-

сників / однокласниць та елементами самооцінювання.

Тема 6. Антропосфера – середовище життя людини ( 4 годин)

усвідомлює самостійно або з допомогою вчителя / вчите-льки значення антропосфери як географічного й соціаль-ного середовища життя та діяльності людини;

розуміє та пояснює причини нерівномірного розселення людей на планеті;

знаходить і показує на полі-тичній карті світу найбільші за площею та кількістю населення країни;

створює самостійно / в групі чи з допомогою інших осіб презентації про найбільші за площею та кількістю насе-лення країни світу в запро-понований спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв;

визначає самостійно або з допомогою вчителя / вчите-льки за політичною картою географічні координати столиць найбільших країн світу;

наводить приклади взаємодії

природного і соціального середовищ;

презентує результати дослідження у визначений спосіб;

ділиться враженнями від виконаного дослідження / проєкту;

поважає розмаїття серед людей, протидіє та запобігає виявам (проявам) дискримінації та утисків.

Антропосфера – географічне й

соціальне середовище життя та діяльності людини.

Кількість населення Землі. Розселення людей на планеті.

Карта густоти населення.

Людські раси.

Найбільші за площею та кількістю населення країни світу.

Політична карта.

Вплив антропосфери на інші оболонки Землі.

Дослідження

• Складання картосхеми розселення людей по планеті.

• Аналіз графіка зміни кількості населення Землі.

• Аналіз расових відмінностей

жителів різних материків.

• Український учений Микола Миклухо-Маклай та його дослідження рівності людських

рас.

Практична робота

Позначення на контурній карті найбільших за площею та кількістю населення країн світу, їхніх столиць.

Навчальні проєкти

• Усі ми різні, але всі є жителями планети Земля.

• Які зміни чекають на нашу планету в найближчому майбутньому?

Оцінювання результатів індивідуальної / групової роботи учнів/ учениць із залученням однокласників / однокласниць та еле-

ментами самооцінювання.

Резерв

2 години

(час на виконання семест-рових підсумкових робіт)

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст навчального предмета

Види навчальної діяльності

ВСТУП (1)

розуміє і пояснює, що вивчає гео- графія материків та океанів;

оцінює співвідношення на Землі суходолу та океанів;

розрізняє і показує на карті ма- терики (континенти) та частини світу, різні за походженням ост- рови;

усвідомлює значення географіч- них знань для життя та діяльності людини.

Співвідношення на Землі суходолу та океанів. Мате- рики (континенти) та остро- ви. Частини світу.

Дослідження

•          Розмежування материків (континентів) та частин світу.
•          Що виокремили раніше, материки чи частини сві- ту?

Практичні роботи

•          Позначення на контурній карті материків, частин світу, різних за похо- дженням островів.
•          Співвідношення площ ма- териків та океанів (побу- дова секторних діаграм).

Навчальний проєкт

Як материки отримали свої назви?

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами са- мооцінювання.

Розділ І. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ (13)

Тема 1. Географічні карти материків (2)

розрізняє джерела географічної інформації про материки за ви- дами;

здійснює пошук географічної ін- формації про материки з різних джерел та визначає її корисність для себе;

критично оцінює географічну інформацію, отриману з різних джерел;

аналізує різні тематичні карти материків в атласі;

класифікує карти материків за масштабом, просторовим охоп- ленням, змістом і призначенням; виявляє пізнавальний інтерес до способів зображення географіч- них об’єктів та явищ на картах материків;

Джерела географічної інфо- рмації про материки. Карти материків, їхня класифіка- ція.

Ознайомлення з окремими способами зображення гео- графічних об’єктів та явищ на картах материків.

Дослідження

•          Електронні джерела гео- графічної інформації про материки.
•          Використання географіч- них знань у різних облас- тях людської діяльності.

Навчальний проєкт

Імена видатних особистостей на географічній карті.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Тема 2. Закономірності формування рельєфу материків (3)

має уявлення про походження су- часних материків унаслідок руху літосферних плит;

розпізнає з допомогою вчителя / вчительки геологічні ери та епо- хи горотворення;

усвідомлює значення епох горо- творення для формування основ- них форм рельєфу Землі;

аналізує самостійно / в групі тек- тонічну карту й знаходить на ній платформи та області складчас- тості;

взаємодіє з однокласниками / однокласницями для розв’язання групових завдань з навчальної проблеми відповідно до своєї ро- лі;

виявляє закономірності поширен- ня основних форм рельєфу на материках;

прогнозує основні кроки дослі- дження, проводить спостережен- ня, фіксує результати, презентує їх.

Походження сучасних мате- риків унаслідок руху літо- сферних плит.

Тектонічна карта. Геологічні ери та епохи горотворення. Тектонічні структури: плат- форми та області складчас- тості. Закономірності поши- рення основних форм рельє- фу на материках.

Спостереження Спостереження за характером рельєфу своєї місцевості.

Дослідження

•          Чи може знову утворити- ся Пангея? (висунення припущення щодо розмі- щення материків і океанів через мільйони років).
•          Про що розповідає гео- хронологічна таблиця?
•          Складання переліку ре- гіонів Землі, де відбува- ється зіткнення, розхо- дження та підсування лі- тосферних плит.

Практична робота Виявлення закономірностей поширення основних форм рельєфу материків на основі аналізу тектонічної та фізич- ної карт світу.

Навчальний проєкт Реконструкція давніх мате- риків.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами са- мооцінювання.

Тема 3. Закономірності формування клімату материків (4)

називає та характеризує клімато- твірні чинники;

аналізує самостійно / в групі клі- матичну карту світу;

виявляє з допомогою вчителя / вчительки закономірності зміни температури повітря, атмо- сферного тиску, циркуляції пові- тряних мас, розподілу атмосфер- них опадів на земній поверхні; формулює припущення і переві- ряє їх у ході дослідження за са- мостійно складеним планом; розрізняє різні типи повітряних мас за їхніми властивостями;

Кліматотвірні чинники. Клі- матична карта. Розподіл со- нячної енергії на Землі. За- кономірності зміни темпера- тури повітря.

Повітряні маси, їхні власти- вості. Пояси атмосферного тиску. Загальна циркуляція повітряних мас. Постійні та періодичні вітри. Законо- мірності розподілу атмо- сферних опадів. Вплив під- стильної поверхні та океа- нічних течій на клімат.

Кліматичні пояси та типи клімату. Карта кліматичних поясів.

Спостереження Спостереження за погодними явищами у своїй місцевості.

Дослідження

•          Зіставлення та аналіз існуючих у науці точок зору щодо причин, які зу- мовлюють глобальні змі- ни клімату.
•          Небезпечні метеорологічні явища та процеси: причи- ни виникнення, райони поширення, правила пове- дінки при їхньому прояві.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

моделює наслідки для природи та життя людини дії постійних та періодичних вітрів на нашій пла- неті;

знаходить, збирає, зберігає, ана- лізує, узагальнює і представляє дані про кліматичні пояси та ти- пи клімату за допомогою карти.

Глобальні зміни клімату.

Практична робота Визначення закономірностей розподілу кліматичних пока- зників в основних та перехід- них кліматичних поясах.

Проєкт

Позитивні та негативні на- слідки глобальних змін клі- мату для окремих регіонів і країн світу (складання гео- графічного прогнозу).

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Тема 4. Закономірності поширення

природних комплексів материків (3)

має уявлення про географічну оболонку, як найбільший природ- ний комплекс Землі;

називає та пояснює закономір- ності розвитку географічної обо- лонки;

розрізняє природні комплекси материків;

аналізує самостійно / в групі кар- ту природних поясів та природ- них зон світу;

виявляє існуючі закономірності розміщення природних зон на материках;

досліджує в групі прояв широтної зональності та висотної (вертика- льної) поясності на різних мате- риках і презентує результати; розуміє значення закономірнос- тей поширення природних ком- плексів материків для існуючого розмаїття              природи              земної              по- верхні;

використовує здобуті знання і набутий досвід для розв’язання навчальних проблем;

усвідомлює цілісність природи, взаємозв’язок її об’єктів, проце- сів і явищ та робить висновки щодо необхідності її збереження і охорони.

Географічна оболонка – найбільший природний ком- плекс Землі. Закономірності розвитку географічної обо- лонки.

Природні комплекси мате- риків. Карти природних по- ясів та природних зон. При- родні зони материків. Ши- ротна зональність і висотна (вертикальна) поясність.

Спостереження Спостереження за територіа- льними змінами природних комплексів у своїй місцевості. Дослідження

•          Пояснення взаємозв’язків між природними компо- нентами в географічній оболонці.
•          Причини проявів у при- роді Землі широтної зона- льності та висотної (вер- тикальної) поясності.

Практична робота Виявлення за тематичними картами закономірностей змі- ни природних зон материків (за одним з меридіанів та за однією з паралелей у межах помірного природного поясу). Навчальний проєкт Складання                                                        прогнозів трансформації                            природних комплексів у результаті зміни їхніх компонентів.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Розділ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ (25)

Тема 1. Африка (11)

характеризує особливості фізи- ко-географічного положення та берегової лінії материка;

визначає географічні координати крайніх точок і протяжність Африки з півночі на південь та із заходу на схід;

аналізує за різними джерелами інформації історію дослідження та освоєння материка й презентує результати;

виявляє з допомогою вчителя / вчительки зв’язок тектонічних структур з формами рельєфу та корисними копалинами; знаходить і показує на картах моря: Середземне, Червоне; зато- ки: Гвінейську, Аденську; прото- ки: Мозамбіцьку, Гібралтарську, Баб-ель-Мандебську;                                          півострів Сомалі, острів Мадагаскар, вул- кан Кіліманджаро, гори Атлас, Драконові,                            Капські;                            Ефіопське нагір’я, річки: Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева;  озера Вікто- рія, Танганьїка, Ньяса, Чад; водо- спад              Вікторія              (Мосі-оа-Тунья), пустелі Сахара, Наміб;

визначає самостійно / в групі ти- пи клімату Африки за кліматич- ною картою та кліматичними діа- грамами;

аналізує закономірності розмі- щення форм рельєфу, кліматич- них поясів, вод суходолу, приро- дних зон на материку;

усвідомлює необхідність збере- ження та охорони унікальної природи Африки;

виявляє пізнавальний інтерес до складу населення та строкатості країн африканського материка; оцінює ризики виникнення небез- печних захворювань і поширення епідемій.

Фізико-географічне поло- ження та берегова лінія. Дослідження материка.

Форми рельєфу, тектонічні структури, корисні копали- ни, взаємозв'язок між ними. Загальні риси клімату. Клі- матичні пояси та типи клі- мату.

Води суходолу. Викорис- тання водних ресурсів.

Природні зони, закономір- ності   їхнього   поширення. В африканській гілеї.

У саванах Африки. Пустелі Сахара та Наміб.

Зміна природи людиною. Сучасні екологічні пробле- ми. Охорона природи мате- рика.

Населення Африки. Політи- чна карта материка.

Спостереження

•          Спостереження (у зоопар- ку або за відеоматеріала- ми) за поведінкою тварин, що походять з Африки.
•          Спостереження (за відео- матеріалами) за наслідка- ми негативного впливу стихійних явищ та госпо- дарської діяльності люди- ни на природу та насе- лення різних частин Африки.

Дослідження

•          Як особливості фізико- географічного положення Африки впливають на формування її природних умов.
•          Складання опису клімату та оцінка кліматичних умов для життя одного з африканських народів.
•          Обґрунтовування впливу природних чинників на виникнення природних вогнищ захворювань і поширення епідемій на території Африки.
•          Адаптація людини до умов навколишнього се- редовища однієї з приро- дних зон Африки, вико- ристання та охорона її природних ресурсів.

Практичні роботи

•          Визначення географічних координат крайніх точок і протяжності Африки з півночі на південь та із заходу на схід.
•          Позначення на контурній карті назв основних гео- графічних об’єктів Африки.
•          Визначення типів клімату Африки за кліматичними

діаграмами.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Навчальні проєкти

•          Давид Лівінгстон – вида- тний дослідник Африки.
•          Вулкан Кіліманджаро –

найвища точка Африки.

•          Унікальні водойми Афри- ки: річки Ніл та Конго, озера Вікторія, Танганьї- ка, Чад. Водоспад Вікто- рія (Мосі-оа-Тунья).
•          Найвідоміші природні об’єкти Африки, що від- несені до Світової спад- щини ЮНЕСКО.
•          Презентація добірки ма- теріалів про один із прик- ладів порушення природ- ної рівноваги на материку та шляхи її відновлення.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Тема 2. Південна Америка (9)

називає особливості фізико-гео- графічного положення та бере- гової лінії материка;

визначає географічні координати крайніх точок Південної Амери- ки;

здійснює пошук в різних джере- лах та аналізує інформацію про основні етапи дослідження та освоєння материка;

досліджує самостійно / в групі зв'язок між тектонічними струк- турами, формами рельєфу та ко- рисними копалинами в межах материка й презентує результати; усвідомлює небезпеку утворення стихійних явищ (вулкан, земле- трус) та їхнього впливу на життя людей;

знаходить і показує на картах море Карибське; затоку Ла- Плата; протоки: Магелланова,

Фізико-географічне поло- ження та берегова лінія.

Відкриття та дослідження материка.

Форми рельєфу, тектонічні структури, корисні копали- ни, взаємозв'язок між ними. Загальні риси клімату. Клі- матичні пояси і типи кліма- ту.

Води суходолу. Викорис- тання водних ресурсів.

Природні зони, закономір- ності їхнього поширення. Амазонська сельва. Бразиль- ський кампос. Пампаси. Пу- стеля Атакама. Вертикальна поясність Анд. Зміни приро- ди материка людиною. Су- часні екологічні проблеми. Охорона природи.

Спостереження

•          Спостереження (у зоопар- ку або за відеоматеріала- ми) за поведінкою тварин, що походять з Південної Америки.
•          Спостереження (за відео- матеріалами) за наслідка- ми негативного впливу стихійних явищ та госпо- дарської діяльності люди- ни на природу та насе- лення різних частин Пів- денної Америки.

Дослідження

•         Складання за картами по- рівняльної характеристи- ки фізико-географічного положення Південної Америки й Африки.
•         Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Південної

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Дрейка; острови: Вогняна Земля, Фолклендські, Галапагоські; рів- нини: Амазонську, Орінокську, Ла-Платську низовини, Бразиль- ське, Гвіанське плоскогір’я; гори Анди (г. Аконкагуа), річки: Ама- зонка, Парана, Оріноко; озера: Тітікака, Марокайбо; водоспади Анхель, Ігуасу; пустелю Атака- ма;

здійснює аналіз закономірностей розміщення кліматичних поясів, вод суходолу, природних зон на материку та обговорює їх у групі; готує повідомлення про найвідо- міші природні та культурні об’єкти Південної Америки, що віднесені до Світової спадщини ЮНЕСКО;

виявляє з допомогою вчителя / вчительки сучасні екологічні проблеми на материку й пропо- нує перелік заходів щодо охоро- ни та збереження його природ- них багатств;

визначає самостійно / в групі за картами атласу склад населення та країн Південної Америки.

Населення Південної Аме- рики. Політична карта мате- рика.

Америки.

•         Встановлення за картами атласу зв’язку між текто- нічними структурами, фо- рмами рельєфу та корис- ними копалинами в межах Північної Америки.
•         Пояснення закономірнос- тей розміщення типів клі- мату в Південній Америці.
•          Оцінювання можливостей і труднощів господар- ського освоєння річок Південної Америки.
•          Обґрунтування механізмів утворення стихійних явищ (виверження вулка- нів, землетруси, замороз- ки, повені) у різних час- тинах Південної Америки та їхнього впливу на жит- тя людей.
•          Порівняння природних зон Південної Америки та Африки за тематичними картами атласу.
•          Основні екологічні про- блеми Південної Америки та розробка заходів щодо їхнього розв’язання.
•          Формування сучасного расового складу населен- ня Південної Америки.

Практичні роботи

•          Позначення на контурній карті назв основних гео- графічних об’єктів Пів- денної Америки.
•          Визначення типів клімату Південної Америки за клі- матичними діаграмами.

Навчальні проєкти

•          Відкриття, дослідження та освоєння Південної Аме- рики.
•          Анди – найдовші гори світу.
•          Унікальні водойми мате- рика:    річка    Амазонка,

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

озеро Тітікака. Водоспади Анхель, Ігуасу.

•          Побудова комплексного профілю Південної Аме- рики.
•          Найвідоміші природні та культурні об’єкти Пів- денної Америки, що від- несені до Світової спад- щини ЮНЕСКО.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами са- мооцінювання.

Тема 3. Австралія (5)

характеризує особливості фізи- ко-географічного положення та берегової лінії материка; здійснює пошук              інформації              за різними джерелами про відкрит- тя, дослідження і освоєння Авст- ралії, фіксує результати та презе- нтує їх;

аналізує самостійно / в групі за картами атласу закономірності розміщення форм рельєфу, клі- матичних поясів, вод суходолу, природних зон на материку; знаходить і показує на картах крайні точки материка, острови Тасманія,                            Великий              Бар’єрний риф, півострів Кейп-Йорк, плос- когір’я Західноавстралійське, ни- зовину Центральну, гори Вели- кий Вододільний хребет (г. Кос- цюшко), річки Муррей і Дарлінг, озеро Ейр, пустелі: Велику Пі- щану, Велику пустелю Вікторія; готує повідомлення й презента- цію про унікальних представни- ків органічного світу Австралії; визначає з допомогою вчителя / вчительки екологічні проблеми материка та оцінює їх негативні наслідки для природи й життя людини;

Відкриття Австралії. Особ- ливості фізико-географіч- ного положення та його вплив на природу материка. Берегова лінія. Великий Бар’єрний риф.

Форми рельєфу, тектонічні структури, корисні копали- ни, взаємозв'язок між ними. Клімат та води суходолу.

Унікальність органічного світу. Зміна природи мате- рика людиною. Охорона природи.

Населення, його склад та розміщення. Австралія – країна-материк.

Океанія – найбільше у світі скупчення островів. Їхнє по- ходження та особливості природи. Населення, його склад та розміщення. Полі- тична карта.

Спостереження

•          Спостереження (у зоопар- ку або за відеоматеріала- ми) за поведінкою уніка- льних тварин, що похо- дять з Австралії.
•          Спостереження (за відео- матеріалами) за наслідка- ми негативного впливу стихійних явищ та госпо- дарської діяльності люди- ни на природу та насе- лення Австралії.

Дослідження

•         Вплив особливостей фізи- ко-географічного поло- ження Австралії та фор- мування унікальних рис її природи.
•         Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Австралії.
•         Обґрунтування механізмів утворення стихійних явищ (лісові пожежі, посухи) Австралії та їхнього впли- ву на життя людей.
•          Як сформувався расовий та етнічний склад сучас- ного населення Австралії.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

характеризує особливості роз- міщення населення на материку; виявляє пізнавальний інтерес до Океанії як найбільшого в світі скупчення островів.

Практичні роботи

•          Складання порівняльної характеристики географіч- ного положення Австралії, Африки та Південної Аме- рики за типовим планом.
•          Позначення на контурній карті назв основних гео- графічних об’єктів Авст- ралії.
•          Визначення типів клімату Австралії за кліматични- ми діаграмами.

Навчальний проєкт

•         Як була відкрита Австра- лія. Походження геогра- фічних назв на материку.
•         Унікальні водойми Авст- ралії: австралійські кріки, озеро Ейр, Великий Арте- зіанський басейн.
•         Найвідоміші природні та культурні об’єкти Австра- лії, що віднесені до Світо- вої спадщини ЮНЕСКО.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Розділ ІІІ. ПОЛЯРНИЙ МАТЕРИК (3)

Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду (1)

називає та пояснює особливості фізико-географічного положення та берегової лінії материка; визнає існування різних думок щодо відкриття, дослідження і освоєння Антарктиди в різних джерелах інформації;

оцінює значення української по- лярної станції «Академік Вер- надський» для дослідження при- роди материка та виявлення гло- бальних кліматичних змін на нашій планеті;

усвідомлює переваги міжнарод- ного статусу Антарктиди для

Відкриття Антарктиди. Фі- зико-географічне положення материка та його вплив на природу. Антарктида й Антарктика. Сучасні дослі- дження материка. Українсь- ка полярна станції «Акаде- мік Вернадський». Міжна- родний статус Антарктиди.

Спостереження Спостереження (за відеома- теріалами) за умовами роботи полярників в Антарктиді.

Дослідження

•         Виявлення за географіч- ними картами особливос- тей фізико-географічного положення Антарктиди та його вплив на природу материка.
•         Про що розповідають запи- си, звіти, щоденники ман- дрівників-полярників та

дослідників Антарктиди.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

збереження природних умов і ре- сурсів материка.

•         Знайомство з науково- популярним виданням Сергія Комісаренка «Моя Антарктика»

http://www.biochemistry.org.ua

/images/ksv/2020/Antarctic.pdf

Навчальні проєкти

•         Хто ж насправді відкрив Антарктиду?
•         Яким вимогам слід відпо- відати людині, щоб по- трапити в команду до- слідників на українську станцію «Академік Вер- надський».
•         Есе про роль українських полярників у дослідженні Антарктиди.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Тема 2. Природа Антарктиди (2 год)

визначає самостійно / в групі особливості формування суворо- го клімату на материку за кліма- тичною картою;

аналізує причини утворення по- кривного льодовика Антарктиди та підлідний рельєф;

готує за різними джерелами ін- формації повідомлення про типо- вих представників органічного світу Антарктиди;

оцінює з допомогою вчителя / вчительки природні багатства та екологічні проблеми материка.

Тектонічні структури та під- лідний рельєф. Загальні риси клімату. Температурні ре- корди. Покривний льодовик Антарктиди. Унікальність органічного світу. Природні багатства та екологічні про- блеми материка.

Спостереження Спостереження (за відеома- теріалами) за утворенням та переміщенням айсбергів, способом              життя              тварин              в Антарктиді.

Дослідження

•         Виявлення чинників, які вплинули на формування клімату Антарктиди та утворення її льодового покриву.
•         Складання схеми «Природ- ні багатства Антарктиди».
•         Антарктичний туризм – проблема чи благо для полярного материка.

Навчальні проєкти

•         «Озонові «дірки» над Антарктидою – вирок?»
•          Унікальний органічний світ Антарктиди.
•         Практичне значення знань про природу Антарктиди

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

для різних областей люд- ської діяльності.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

РОЗДІЛ ІV. МАТЕРИКИ ПІВНІЧНОЇ ПІВКУЛІ (21)

Тема 1. Північна Америка (8)

характеризує особливості фізи- ко-географічного положення та берегової лінії материка; визначає географічні координати крайніх точок Північної Амери- ки;

здійснює пошук та аналізує інфо- рмацію з різних джерел про основні етапи дослідження та освоєння материка;

виявляє самостійно / в групі зв'я- зок між тектонічними структура- ми, формами рельєфу та корис- ними копалинами у межах Пів- нічної Америки і презентує ре- зультати;

оцінює небезпеку стихійних при- родних явищ (торнадо, земле- трус) та їхнього впливу на життя людей;

знаходить і показує на картах затоки: Гудзонова, Мексикансь- ка, Каліфорнійська, Аляска; ост- рови: Гренландія, Ньюфаунд- ленд, Великі Антильські (Куба, Гаїті, Ямайка), Малі Антильські, Канадський Арктичний архіпе- лаг; півострови: Лабрадор, Фло- рида, Каліфорнія, Аляска, Юка- тан; рівнини: Центральні, Великі, Лаврентійська височина, Приме- ксиканська низовина; гори: Кор- дильєри, Делані (г. Мак-Кінлі), Скелясті, Аппалачі; річки: Міссісіпі, Маккензі, Юкон, Ко- лорадо; водоспад Ніагарський; озера: Великі (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо), Велике Со-

Фізико-географічне поло- ження та берегова лінія. Відкриття та дослідження Північної Америки.

Форми рельєфу, тектонічні структури, корисні копали- ни, взаємозв'язок між ними. Вплив давнього зледеніння на формування рельєфу Пів- нічної Америки.

Загальні риси клімату. Клі- матичні пояси та типи клі- мату. Торнадо.

Води суходолу. Викорис- тання водних ресурсів.

Природні зони, особливості їхнього поширення на мате- рику. Арктичні пустелі. У тундрі. Канадська тайга. Прерії. Американські тропі- чні пустелі.

Висотна поясність Корди- льєр. Зміна природи матери- ка людиною. Сучасні еколо- гічні проблеми. Охорона природи.

Населення Північної Амери- ки. Політична карта матери- ка.

Спостереження

•          Спостереження (у зоопар- ку або за відеоматеріала- ми) за поведінкою тварин, що походять з Північної Америки.
•          Спостереження (за відео- матеріалами) за наслідка- ми негативного впливу стихійних явищ та госпо- дарської діяльності люди- ни на природу та насе- лення різних частин Пів- нічної Америки.

Дослідження

•         Порівняння за географіч- ними картами фізико- географічного положення Північної Америки та Південної Америки, його впливу на формування природи материків.
•         Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Північної Америки.
•         Встановлення за картами атласу зв’язку між текто- нічними структурами, фо- рмами рельєфу та корис- ними копалинами у межах Північної Америки.
•         Пояснення закономірнос- тей розміщення кліматич- них поясів та типів кліма- ту Північної Америки.
•         Обґрунтування механізмів утворення стихійних явищ (землетруси, вивер-

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

лоне; держави та їхні столиці; виявляє і аналізує закономірності розміщення кліматичних поясів, вод суходолу, природних зон на материку та обговорює їх у групі; готує повідомлення про найвідо- міші природні об’єкти Північної Америки, що віднесені до Світо- вої спадщини ЮНЕСКО;

виявляє з допомогою вчителя / вчительки сучасні екологічні проблеми на материку та пропо- нує перелік заходів щодо подо- лання їхніх негативних наслідків; визначає самостійно / в групі за картами атласу склад населення Північної Америки.

ження вулканів, торнадо, тропічні циклони) та їх- нього впливу на життя людей.

•         Екологічні проблеми Пів- нічної Америки та розро- бка заходів щодо їхнього розв’язання.
•          Формування сучасного расового та етнічного складу населення Північ- ної Америки.

Практичні роботи

•          Позначення на контурній карті назв основних гео- графічних об’єктів Півні- чної Америки. Визначен- ня напрямків і відстаней між ними.
•          Опис одного з типів клі- мату Північної Америки за кліматичною картою та кліматичною діаграмою.

Навчальні проєкти

•          Багаторазове відкриття Америки: як були відкриті різні частини материка.
•          Унікальні форми рельєфу в Кордильєрах та вулкани Мексиканського нагір’я.
•          Оцінка кліматичних умов окремих частин Північної Америки для життя і гос- подарської діяльності лю- дини.
•          Унікальні водойми мате- рика: річка Міссісіпі, Ве- ликі Американські озера. Ніагарський водоспад. Ве- ликий каньйон Колорадо.
•          Найвідоміші природні об’єкти Північної Амери- ки, що віднесені до Світо- вої спадщини ЮНЕСКО.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами

самооцінювання.

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Тема 2. Євразія (13)

характеризує особливості фізи- ко-географічного положення та берегової лінії Євразії;

визначає географічні координати крайніх точок материка;

здійснює пошук та аналізує інформацію з різних джерел про основні етапи дослідження та освоєння різних частин материка; виявляє самостійно / в групі зв'я- зок між тектонічними структура- ми, формами рельєфу та корис- ними копалинами у межах Євра- зії;

оцінює небезпеку стихійних при- родних явищ (цунамі, землетрус) для життя людей;

знаходить і показує на картах моря: Північне, Балтійське, Се- редземне, Чорне, Азовське, Баре- нцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південно- китайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Пер- ська; протоки: Босфор, Ла-Манш, острови: Велика Британія, Ірлан- дія, Нова Земля, Сахалін, Япон- ські, Великі Зондські (Каліман- тан, Суматра, Ява), Філіппінські, Шрі-Ланка, Тайвань; півострови: Балканський, Апеннінський, Пі- ренейський, Скандинавський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індо- стан, Аравійський, Мала Азія; рівнини: Східноєвропейська, За- хідносибірська, Велика Китайсь- ка; Прикаспійська, Середньо- дунайська, Індо-Гангська, Месо- потамська низовини; плоскогір’я: Декан, Середньосибірське, Ка- захський дрібнособковик; гори: Піренеї, Альпи, Апенніни, Кар- пати, Скандинавські, Уральські, Кавказ,    Тянь-Шань,     Гімалаї (г. Джомолунгма); нагір’я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везу- вій, Ключевська Сопка, Фудзія-

Особливості фізико- географічного положення та його вплив на природу ма- терика. Один материк – дві частини світу. Берегова лі- нія. Дослідження різних час- тин материка.

Форми рельєфу, тектонічні структури, корисні копали- ни, взаємозв'язок між ними. Сейсмічні пояси материка. Вплив давнього зледеніння на              формування              рельєфу Євразії.

Загальні риси клімату. Клі- матичні пояси та типи клі- мату.

Води суходолу. Викорис- тання водних ресурсів.

Природні зони, закономір- ності їхнього поширення. У сибірській тайзі. У широко- листих лісах Європи. У суб- тропічному лісі Південної Європи. Перемінно-вологі ліси Китаю. Степові просто- ри Євразії. Пустелі Центра- льної Азії. Гілеї Південно- Східної Азії. Висотна пояс- ність Гімалаїв та Альп. Змі- ни природи материка люди- ною. Сучасні екологічні проблеми. Охорона приро- ди.

Населення, його склад та розміщення. Політична кар- та Євразії.

Спостереження

•          Спостереження (у зоопар- ку або за відеоматеріала- ми) за поведінкою тварин, що походять з різних природних зон Євразії.
•          Спостереження (за відео- матеріалами) за наслідка- ми негативного впливу стихійних явищ та госпо- дарської діяльності люди- ни на природу та населен- ня різних частин Євразії.

Дослідження

•         Вплив фізико-географіч- ного положення та розмі- рів Євразії на особливості її природи.
•         Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності Євразії.
•         Виявлення за географіч- ними картами закономір- ностей розташування ос- новних форм рельєфу Єв- разії.
•         Порівняння рельєфу Євра- зії з іншими материками.
•         Визначення типів клімату Євразії за кліматичними діаграмами й порівняння їх з подібними кліматич- ними умовами Північної Америки.
•         Порівняння висотної по- ясності Гімалаїв та Альп.
•         Обґрунтування механізмів утворення стихійних явищ (цунамі, землетруси, пилові бурі, засуха, сильні морози) та їхнього впливу на життя людей.
•         Пристосування людини до природних умов у різних частинах Євразії.
•         Складання «каталогу» країн Європи та Азії,

угрупування їх за різними

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

ма; пустелі:  Каракуми,   Гобі, Руб-ель-Халі; річки: Рейн, Дунай, Дніпро, Волга, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тигр; озера: Каспійське, Женевське, Світязь, Ладозьке, Байкал, Мертве море; держави та їхні столиці: Україна, Німеччина,                            Франція,                                          Велика Британія, Італія, Росія, Китай, Індія, Японія, Туреччина; аналізує              закономірності                            розмі- щення кліматичних поясів, вод суходолу, природних зон на ма- терику та обговорює їх у групі; добирає              інформацію                            з                            різних джерел про найвідоміші природні об’єкти Євразії, що віднесені до Світової спадщини ЮНЕСКО; визначає з допомогою вчителя / вчительки                            сучасні              екологічні проблеми на материку;

складає перелік заходів для охо- рони природи своєї місцевості; виявляє самостійно / в групі за картами атласу особливості скла- ду населення та країни Євразії; виявляє повагу до існування різ- них традицій і культур населення материка.

ознаками: площею, кіль- кістю населення, особли- востями географічного положення.

Практичні роботи

•          Позначення на контурній карті назв основних гео- графічних об’єктів Євразії.
•          Визначення типів клімату в межах помірного кліма- тичного поясу Євразії за допомогою кліматичних діаграм.

Навчальні проєкти

•          З історії дослідження та освоєння різних частин Євразії.
•          Оймякон – «полюс холо- ду» північної півкулі. Черрапунджі – «місто дощів».
•          Унікальні водойми Євра- зії: річки Янцзи, Хуанхе, Лена, Дунай, Ганг; озеро Байкал, Каспійське та Мертве моря.
•          Найвідоміші природні об’єкти Євразії, що відне- сені до Світової спадщи- ни ЮНЕСКО.
•          Складання проєкту мож- ливої подорожі країнами Євразії з оформленням картосхеми маршруту, описом сучасних ландша- фтів і відмінностей у хара- ктері освоєння території.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Розділ V. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ

ПРИРОДИ ОКЕАНІВ (5)

Тема 1. Закономірності формування рельєфу дна океанів (2 год)

має уявлення про походження су-

часних океанічних западин уна- слідок руху літосферних плит;

Умовні   межі   між   п’ятьма

океанами. Моря. Походжен- ня сучасних океанічних

Дослідження

•          Визначення найбільших океанічних глибин та міл-

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

усвідомлює умовність поділу Світового океану на п’ять океа- нів: Тихий, Атлантичний, Індій- ський, Північний Льодовитий, Південний;

показує на карті з допомогою вчителя / вчительки умовні межі між океанами, систему середин- но-океанічних хребтів, різні за походженням острови в океанах; аналізує самостійно / в групі тек- тонічну будову та рельєф дна океанів;

взаємодіє з однокласниками / од- нокласницями для розв’язання групових завдань з навчальної проблеми відповідно до своєї ро- лі;

розрізняє у будові океану: шельф, материковий схил, ложе Океану; визначає закономірності поши- рення              мінеральних              ресурсів              в океанах;

прогнозує основні кроки дослі- дження, проводить спостережен- ня, фіксує результати та презен- тує їх.

западин унаслідок руху лі- тосферних плит.

Тектонічна будова та рельєф дна океанів. Шельф, матери- ковий схил, ложе Океану. Система серединно-океаніч- них хребтів. Острови в океа- нах, їхнє походження. Міне- ральні ресурси океанів.

ководдя з використанням шкали глибин фізичної карти.

•          Аналіз тектонічної будови та рельєфу дна Океану.
•          Складання ментальної ка- рти «Види островів Сві- тового океану».

Практичні роботи

•          Позначення на контурній карті основних форм ре- льєфу Світового океану.
•          Побудова гіпсометрично- го профілю Океану за од- нією з паралелей.

Навчальні проєкти

•         Як виникли сучасні океа- ни?
•         Куди подівся давній океан Тетіс?
•         Серединні океанічні хреб- ти – найдовша на планеті гірська система.

Оцінювання результатів ін- дивідуальної / групової робо- ти учнів / учениць із залучен- ням однокласників / одно- класниць та елементами самооцінювання.

Тема 2. Закономірності формування водних мас океанів (2 год)

називає та характеризує типи водних мас;

аналізує самостійно / в групі вплив клімату на формування поверхневих океанічних водних мас;

розрізняє материкову та океаніч- ну криги в океанах;

виявляє з допомогою вчителя / вчительки закономірності фор- мування океанічних течій; аналізує самостійно / в групі сис- теми течій в океанах, визначає напрями дослідження, фіксує та презентує результати;

формулює припущення і переві- ряє їх у ході дослідження за са- мостійно складеним планом; визначає причини              виникнення

Водні маси, їхні типи. Вплив клімату на формування по- верхневих океанічних вод- них мас.

Закономірності формування океанічних течій. Припливи та відпливи. Енергетичні ре- сурси океанів. Використання айсбергів людиною та опрі- снення морської води.

Дослідження

•          Як впливає клімат на фо- рмування поверхневих океанічних водних мас.
•          Виявлення   залежності між географічним поло- женням та властивостями вод Океану.
•          Порівнювання океанічної та материкової криг в Океані та їхнього поши- рення на Землі.
•          З’ясування за географіч- ними картами впливу оке- анічних течій на природу материків (на конкретних прикладах).
•          Дослідження за різними джерелами інформації

Очікувані результати

навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

припливів та відпливів та їх про- яв у різних частинах океану; оцінює енергетичні ресурси оке- анів;

пропонує напрями використання айсбергів людиною та моделює шляхи їх транспортування; знаходить, збирає з різних дже- рел інформацію, аналізує, узага- льнює і представляє дані про способи опріснення морської во- ди.

способів опріснення мор- ської води.