|
|
|
Кремінський ліцей №5 Кремінської міської ради Луганської області
|
«ЗАТВЕРДЖЕНО» Рішення педагогічної ради № ___ від ___.__________2024 року |
Інформатика Навчальна програма
7 клас
для закладів загальної середньої освіти
|
Розроблено відповідно Модельної навчальної програми «Інформатика 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)
Відповідає підручнику з інформатики для 7 класу закладів загальної середньої освіти(автори Бондаренко О. О., Ластовецький В. В., Пилипчук О. П., Шестопалов Є. А.)
Підготувала: Борисенко Діана Іванівна
|
2024 рік |
|
|
|
І. Вступна частина
Метою модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму, є формування в учнів і учениць ключових компетентностей, зокрема, інформаційнокомунікаційної компетентності, реалізація загальних цілей інформатичної освітньої галузі, які визначені в Державному стандарті середньої освіти. Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості дитини, здатної використовувати цифрові інструменти та технології для розв’язування завдань, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного й суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.
Відповідно до окресленої мети головними завданнями модельної навчальної програми з інформатики є:
• формування теоретичної бази знань здобувачів освіти про процеси перетворення, передавання та використання інформації, розкриття значення інформаційних процесів у формуванні сучасної системно-інформаційної картини світу, ролі інформаційних технологій у розвитку сучасного суспільства;
• формування здатності раціонально використовувати комп’ютерні засоби, мережеві технології та програмні середовища для розв’язування компетентнісних задач, які виникають у конкретних життєвих і навчальних ситуаціях та пов’язані з пошуком і опрацюванням даних, їх зберіганням, поданням і передаванням;
• розвиток теоретичного та творчого мислення учнів і учениць, формування операційного мислення, спрямованого на вибір оптимальних рішень; створення підґрунтя для формування інженерного мислення.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти з інформатичної освітньої галузі зазначені в Державному стандарті середньої освіти і передбачають, що учень/учениця:
• знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;
• створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язування задач/проблем, творчого самовираження індивідуально й у співпраці за допомогою цифрових пристроїв та без них;
• усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець і/або споживач, а також самостійно опановує нові технології;
• усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.
У модельній програмі, на основі якої створено навчальну програму, максимально враховано необхідність розкриття компетентнісного потенціалу інформатики як навчального предмета, створення умов для активного пізнання, освоєння, критичного осмислення та використання знань на практиці. Компетентнісна модель навчання передбачає принципово нове цілепокладання в педагогічному процесі, зміщення акцентів у навчальній діяльності з вузькопредметних на загальнодидактичні, оцінювання результатів навчання через визначення рівня сформованості визначених компетентностей особистості. Для кожної теми наведено приклади організації навчальної діяльності, що спрямована на розвиток предметних та ключових компетентностей.
Курс «Інформатика» вибудовується за такими предметними змістовими лініями:
• Інформаційні процеси та системи
• Комп’ютерні мережі
• Інформаційні технології
• Алгоритмізація та програмування
ІІ. Змістова лінія
Очікувані результати навчання
|
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Розділ І. Служби інтернету ( 7 год)
|
||
Учень\учениця: Пояснює принципи функціонування служб електронної пошти, структуру адреси поштової скриньки, алгоритм створення поштової скриньки.
Пояснює небезпеки, пов’язані з використанням електронної пошти.
Розрізняє типи та рівні доступу до файлів на хмарному диску.
Пояснює поняття інтернету речей, штучного інтелекту.
Створює, налаштовує та використовує поштову скриньку.
Уміє надсилати листи за списками розсилки, додавати графічні зображення до тексту листа, оформлювати та надсилати лист із вкладеним файлом кільком особам.
Уміє створювати, надавати доступ та використовувати документи колективного опрацювання.
Розуміє значення інтернету речей у сучасному суспільстві.
Уміє працювати в команді та організовувати спільну роботу в онлайн-середовищах.
Використовує онлайнові перекладачі.
Усвідомлює цінність персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання та саморозвитку.
Усвідомлює роль сучасних інформаційних технологій для здійснення перекладів рідною мовою.
Розуміє необхідність володіння іноземними мовами для онлайннавчання і спілкування.
Усвідомлює значення спільного доступу до документів для організації колективної пізнавальної та дослідницької діяльності.
Усвідомлює переваги й ризики штучного інтелекту, значення інтернету речей у житті людини. |
Поштові служби інтернету. Робота з електронною поштою. Створення та налаштування електронної поштової скриньки. Особливості електронного листування.
Етичне та безпечне користування електронною поштою. Редагування профілю користувача.
Використання інтернетресурсів. Гіперпосилання в листах.
Колективна робота з документами.
Онлайн-перекладачі. Інтернет речей.
Штучний інтелект.
Використання хмарних технологій для коллективного опрацювання документів та користування геосервісами. |
Створення мапи відмінностей паперового та електронного листів.
Опрацювання правил створення електронної адреси та правил створення паролів.
Створення електронної скриньки на українських серверах.
Спільна робота над документом «Рекомендації щодо дотримання правил електронного листування».
Створення інтерактивного плаката «Небезпеки під час електронного листування». Обговорення прикладів використання штучного інтелекту.
Тренуємося разом: вхід\вихід із електронної пошти, написання та відсилання електронного листа, робота з папками, керування папками, переміщення листів по папкам.
Дискусія «Чи може чат-бот допомогти в навчанні?».
Створення та налаштування електронної скриньки на поштовому сервері google.
Створення адресної книги.
Створення адресної розсилки.
Надсилання, отримання, перенаправлення повідомлень.
Пересилання файлів.
Створення та використання адресної книги та списків розсилки.
Виконання колективного проєкту з використанням технологій, опанованих у 5–6 класах.
Вивчення правил запомібання комп’ютерного спаму та фішингу.
Ознайомлення із правилами написання електронного листа.
Вчимося використовувати гіперпосилання та інтернет-ресурки у електронних листах.
Ознайомлення та робота з хмарними сервісами, хмарним диском.
Використання онлайн-перекладачів у сьогоденні.
Колективне опрацювання документа кількома учнями одночасно.
Дискусія «Штучний інтелект і практичні потреби суспільства».
Робота із онлайновими чат-ботами ШІ. |
Очікувані результати навчання
|
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Розділ ІІ. Комп’ютерна анімація ( 8 год)
|
||
Учень\учениця: Пояснює основні поняття анімації: кадр, ключовий кадр, лінія часу.
Розуміє принципи створення двовимірної сцени.
Пояснює принцип отримання двовимірного анімованого зображення.
Створює зображення з використанням векторної графіки.
Додає в сцену растрові зображення, текстові об’єкти.
Створює анімаційні ефекти
Дотримується норм авторського права та інтелектуальної власності, етики створення інформаційного продукту.
Ураховує художньо-естетичну складову в процесі створення анімації. |
Інтерфейс редактора двовимірної анімації. Створення та експорт проєкту.
Типи об’єктів, додавання, редагування об’єктів. Переміщення, обертання об’єктів.
Імпортування зображень у проєкт. Основні поняття анімації: кадр, ключовий кадр, лінія часу. Робота з кадрами: додавання, видалення та редагування кадрів.
Створення простої анімації зі зміною положення об’єктів на кожному кадрі.
Автоматичне створення проміжних кадрів |
Ознайомлення із принципами отрманяя анімаційного ефекту. Робота в середовищі редактора двовимірної анімації.
Ознайомлення з низкою анімаційних програм.
Ознайомлення з основними інструментами.
Створення проєкту. Додавання геометричних фігур.
Тренування у використанні інструментів для створення зображення.
Тло анімації. Керування кольорами об’єктів.
Векторне тло. Растрове тло. Відпрацювання умінь упорядковувати шари тла.
Розробка алгоритму створення простої анімації.
Інструмент Олівець.
Створення простої анімації.
Створення тла анімації.
Рух об’єкта по заданій траєкторії.
Налаштування переходів між кадрами.
Робота з текстовими об’єктами.
Ознайомлення з особливостями використання анімаційних ефектів, анімації масштабування, анімації зсуву, анімації щільності, анімації розмальовування.
Робота в режимі векторного переднього плану.
Ознайомлення з бібліотеками зображень та способами їх експортування у свій проект.
Опрацьовуємо вміння калькувати.
Звук у анімації.
Розробка складних анімацій, анімацій з декількох сцен.
|
Очікувані результати навчання
|
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Розділ ІІІ. Моделі та моделювання ( 5 год)
|
||
Учень\учениця: Пояснює поняття моделі; предметної галузі.
Описує типи моделей, їхні характеристики; форми подання інформаційних моделей, зміст етапів побудови інформаційної моделі.
Визначає предметну галузь, до якої належить об’єкт (процес, явище).
Створює інформаційні моделі задач для заданої предметної галузі.
Вибирає властивості об’єктів, що є істотними для розв’язування задачі, і визначає їх допустимі значення.
Пояснює обмеженість моделей порівняно з реальними об’єктами чи системами.
Будує карти знань у редакторі карт знань, установлює взаємозалежності між параметрами моделі та відображає ці зв’язки за допомогою карти знань.
Аналізує умову задачі, виокремлює зв’язки між величинами.
Складає прості математичні моделі задач.
Усвідомлює цінність застосування методів моделювання в теоретичних і експериментальних дослідженнях. |
Поняття моделі.
Поняття предметної галузі. Типи моделей.
Форми подання інформаційної моделі: опис, таблиця, формули, схеми й ін.
Побудова інформаційних моделей.
Етапи побудови інформаційної моделі. Карти знань.
Сервіси для побудови карт знань. Математичні моделі. |
Побудова інформаційних моделей.
Створення й опрацювання моделей для задач із різних предметних галузей.
Завдання на створення моделі об’єкта із заданими властивостями («Як зробити, щоб...»), визначення наслідків впливу на об’єкт («Що буде, якщо...»).
Опанування інструментами редактора карт знань.
Створення карт знань «Геометричні фігури», «Частини мови».
Створення карти знань «Алгоритм побудови інформаційної моделі».
Складання математичних моделей задач. |
Очікувані результати навчання
|
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Розділ VІ. Опрацювання табличних даних ( 9 год)
|
||
Учень\учениця: Пояснює призначення електронних таблиць, зокрема як засобу моделювання.
Називає і пояснює призначення основних об’єктів електронних таблиць.
Знає принципи адресації клітинок і діапазонів.
Розрізняє типи даних та пояснює особливості введення, редагування та форматування даних основних типів
Застосовує засоби опрацювання електронних таблиць для розв’язування навчальних і життєвих задач.
Реалізує математичні моделі засобами електронних таблиць.
Використовує формули в електронних таблицях.
Уміє користуватися інструментами та довідковою системою вікна «Майстер функцій».
Порівнює дані за допомогою логічних функцій, відображає результати порівняння за допомогою умовного форматування.
Застосовує засоби автозаповнення для створення рекурентних послідовностей.
Створює і розглядає набори даних для перевірки, підтвердження чи спростування твердження/гіпотези.
Розпізнає задачі, для яких доцільно використовувати електронні таблиці, усвідомлює важливість володіння засобами електронних таблиць для розв’язування задач у повсякденній і фаховій діяльності. |
Основні об’єкти електронних таблиць: аркуш, клітинка, діапазон клітинок.
Типи даних: числові, грошові, дата, текстові, відсоткові. Введення, редагування та форматування даних основних типів.
Адресація в середовищі табличного процесора. Іменовані клітинки та діапазони.
Копіювання, переміщення й вилучення вмісту клітинок. Автозаповнення.
Функції. Логічні функції. Використання функції IF для логічного порівняння вказаних значень.
Умовне форматування. Реалізація математичних моделей.
Проведення обчислювального експерименту. |
Завдання на обчислення елементів рекурентної послідовності.
Обчислення значень лінійної функції на заданому інтервалі.
Побудова графіків функцій.
Розв’язування лінійних рівнянь.
Порівняння вказаних значень за допомогою логічних функцій.
Завдання на умовне форматування клітинок, що містять результати обчислень.
Завдання на створення наборів даних для тестування математичних моделей.
Проведення в електронних таблицях обчислювального експерименту з готовими моделями з математики та довкілля, презентація й обговорення результатів. |
Очікувані результати навчання
|
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Розділ V. Алгоритми та програми ( 14 год)
|
||
Учень\учениця: Описує базові алгоритмічні структури.
Пояснює принципи організації даних структурованих типів, синтаксис і семантику команд присвоювання, розгалуження, повторення.
Пояснює поняття індексу та значення елементів рядкової величини та списку.
Описує типові алгоритми опрацювання списків (заміна, пошук елементів, що задовольняють певній умові, знаходження підсумкових величин у списку).
Пояснює сутність методу покрокової деталізації, призначення функцій користувача, поняття заголовка функції, тіла функції, виклику функції.
Уміє виконувати основні операції над даними рядкового типу, отримувати зрізи рядків.
Складає й описує мовою програмування типові алгоритми опрацювання списків.
Складає та використовує допоміжні алгоритми розв’язування підзадач основної задачі.
Складає та виконує алгоритми і програми з використанням змінних і різних алгоритмічних структур: лінійних, розгалужень і повторень.
Розуміє та правильно інтерпретує повідомлення системи програмування.
Усвідомлює важливість застосування ефективних методів для опрацювання великих наборів даних.
Розуміє переваги використання функцій як абстрактного розв’язання задач певного типу. |
Етапи розв’язування задачі в середовищі програмування. Величини. Змінні. Базові алгоритмічні структури.
Типи даних у програмуванні. Числові типи.
Логічний тип. Рядковий тип даних.
Опрацювання рядкових величин. Списки. Методи списків. Алгоритми опрацювання списків.
Розв’язування задачі методом поділу на підзадачі. Функції користувача.
Реалізація моделей задач із різних галузей у середовищі програмування. |
Визначення результатів виконання фрагментів програмного коду.
Побудова математичної моделі задач.
Складання, налагодження та виконання програм: розрахунок вартості поїздки; обчислення рівня забруднення озера протягом певного періоду; розв’язування задач методом перебору; пошук і заміна символів у рядку; шифрування та дешифрування повідомлень; ігри з рядками («Вгадай слово»); ігри зі списками рядкових значень («Випадковий набір слів», «Відгадай столицю).
Розв’язування прикладних задач опрацювання наборів значень із використанням типових алгоритмів опрацювання списків.
Розв’язування задач із використанням готових описів функцій користувача.
Розв’язування прикладних задач методом поділу на підзадачі. |
Очікувані результати навчання
|
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
Розділ VІ. Практикум з використання інформаційних технологій ( 9 год)
|
||
Учень\учениця: Здатність раціонально використовувати комп’ютерні засоби, мережеві технології та програмні середовища для розв’язування компетентнісних задач, що виникають у конкретній життєвій і навчальній ситуаціях та пов’язані з пошуком і опрацюванням даних, їх зберіганням, поданням і передаванням.
Усвідомлення принципів академічної доброчесності під час створення інформаційних продуктів.
Уміння проєктувати і розробляти програмний продукт, працюючи в групі. |
|
Виконання індивідуальних і колективних проєктів із використанням опанованих технологій.
Удосконалення вміння здійснювати змістовий аналіз завдання.
Удосконалення вмінь будувати інформаційну модель, створювати інформаційні продукти відповідно до цілей подання інформації. |