МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СВЯТОШИНСЬКА РАЙОННА В МІСТІ КИЄВІ
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ
Ліцей №288
Затверджено
Рішення педагогічної ради
від _____________протокол ___
Освітня галузь: інформатична
Інформатика
Навчальна програма для 9-х класів
(70 годин (2 години на тиждень))
Розроблено на основі модельної навчальної програми «Інформатика 7-9 класи» для ЗЗСО (автори: Н. Морзе, О. Барна)
(Рекомендовано МОН України: наказ МОН України від 06.09.2023 №1090)
Зміст навчальної програми забезпечує підручник «Інформатика 9 клас»
(автори Н. Морзе, О. Барна)
2026 рік
І. Вступ
Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних і культурних цінностей українського народу.
Базова середня освіта реалізується через ряд освітніх галузей. Однією із них є інформатична освітня галузь. Метою інформатичної освітньої галузі є розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем, розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту, критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.
Досягнення мети здійснюється шляхом із вивчення навчального курсу «Інформатика» із врахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку й освітніх потреб учнів, на основі побудови індивідуальних освітніх траєкторій учнів 5–9 класів за циклами:
5–6 класи — адаптаційний;
7–9 класи — базове предметне навчання.
Навчання інформатики ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах:
В основу навчального курсу «Інформатика» для 7–9 класів покладено реалзацію наступних принципів: засвоєння очікуваних результатів реалізується через дослідницько-пізнавальну діяльність і компетентнісний підходи, що передбачає формування предметних і ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок. Перелік ключових компетентностей подано у додатку 13 до Державного стандарту базової середньої.
Роль курсу інформатики у формуванні ключових компетентностей відображено в табл. 1.
Таблиця 1
|
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення |
|
Вільне володіння державною мовою |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою Уміння:
Ставлення:
Здатність спілкуватися іноземними мовами: Уміння:
Ставлення:
|
|
Математична компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Інноваційність |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Екологічна компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Навчання впродовж життя |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Громадянські та соціальні компетентності |
Громадянські компетентності Уміння:
Ставлення:
Соціальні компетентності Уміння:
Ставлення:
|
|
Культурна компетентність |
Уміння:
Ставлення:
|
|
Підприємливість та фінансова грамотність |
Уміння:
Ставлення:
|
У процесі навчання інформатики учні розвивають наскрізні вміння:
Базовий курс інформатики покликаний забезпечити базові навчальні та пізнавальні потреби учнів, підготувати їх до свідомого вибору професії та сформувати цифрові компетентності відповідно до європейських рамок цифрових компетентностей, зокрема рамки DigComp 2.1, яка забезпечує кращу взаємодію з європейською системою освіти, а також мобільність учнів і вчителів.
Обов’язкові результати навчання відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання учнів/учениць в інформатичній освітній галузі Державного стандарту навчання інформатики досягаються через 5 змістових ліній (рис. 1), які відповідають основним напрямам Європейської Рамки цифрової компетентності для Європейських шкіл.
Обов’язкові результати навчання досягаються через три концепти:
Концепт «Комп’ютер як напрямок науки» складається з двох векторів — обчислювальне та системне мислення. Цінність інформатики випливає з того, що вона має можливість інтегрувати використання програмного й апаратного забезпечення для створення нових цифрових продуктів, вирішення реальних проблем та виконання завдань, які ґрунтуються на обчислювальному та системному мисленні. Обчислювальне мислення сприяє розвитку навичок у вирішенні проблем за допомогою алгоритмічного мислення та проєктування; воно активізує мисленнєві процеси та сприяє розвитку навичок вирішення проблем, зокрема переформулювання складних практичних завдань на низку простих, вирішення яких знайомі учневі. Набуття знань з алгоритмізації та програмування є частиною цього концепту навчання. Системне мислення забезпечує розвиток в учнів навичок проєктування та створення систем і рішень, побудови моделей і роботи з об’єктами.
Два інші концепти «Комп’ютер як інструмент» та «Комп’ютер у суспільстві» також охоплюють важливі вектори застосування цифрових технологій та передбачають їх навчання учнів такими методами, щоб вони могли розвивати свої ідеї та творчі здібності завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для сприяння розвитку суспільства.
Концепт «Комп’ютер як інструмент» спрямовано головним чином на прикладний аспект цифрової техніки та ІКТ.
В основі цього концепту — використання комп’ютера та комп’ютерних програм. Використання комп’ютерних програм фокусується на оволодінні продуктивністю, комунікаціями та творчими інструментами для виконання практичних завдань з конкретними цілями за допомогою проєктного навчання. Такі завдання включають опрацювання текстів, електронних таблиць, інфографіки та зображень, електронних повідомлень, анімацій і мультимедіа.
Концепт «Комп’ютер у суспільстві» спрямовано на етичні, правові та безпекові питання, пов'язані з використанням комп'ютерів та ІКТ у суспільстві та визначення ролі інформаційних технологій в житті людини. Проблеми, які зазвичай відносяться до цього концепту, включають питання використання інтернету та мережевих технологій, безпеку в інтернеті, інтелектуальну власність, комп’ютерну залежність та конфіденційність даних. Концепт охоплює подання даних та інформації, розуміння інформаційних процесів і систем. Завданнями цього концепту є також розвиток навичок XXI століття, що включають здатність працювати спільно, виробляти творчі продукти та бути самоорієнтованими у навчанні.
Базовий курс інформатики покликаний забезпечити базові навчальні та пізнавальні потреби учнів, підготувати їх до свідомого вибору професії та сформувати цифрові компетентності відповідно до європейських рамок цифрових компетентностей, зокрема рамки DigComp 2.1, яка забезпечує кращу взаємодію з європейською системою освіти, а також мобільність учнів і вчителів.
Обов’язкові результати навчання відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання учнів/учениць в інформатичній освітній галузі Державного стандарту навчання інформатики досягаються через 5 змістових ліній, які відповідають основним напрямам Європейської Рамки цифрової компетентності для Європейських шкіл: інформаційна грамотність, спілкування та співпраця, створення цифрового контенту, безпека, вирішення проблем.
Таблиця 2
|
Змістові лінії |
9 клас |
|
Інформація та інформаційна грамотність |
Інформаційні системи та технології. Управління даними |
|
Комунікація та взаємодія |
Мережеві спільноти |
|
Цифрова творчість |
3D-графіка |
|
Доповнена реальність |
|
|
Вебдизайн |
|
|
Вирішення проблем |
Програмування. Створення програм з графічним інтерфейсом та ігор |
|
Штучний інтелект та етика |
|
|
Табличний процесор. Управління даними |
|
|
Інтернет речей |
Очікувані результати, зміст навчального предмета та види діяльності відображені в таблиці 3.
Таблиця 3
|
Очікувані результати навчання |
Зміст навчального предмета |
Види навчальної діяльності |
|
Інформація та інформаційна грамотність |
||
|
Створює і розглядає набори даних для перевірки, підтвердження чи спростування твердження/гіпотези. Будує, тестує, змінює інформаційну модель для підтвердження/спростування гіпотези, дослідження систем реального світу. |
Управління даними. Відкриті дані. Тренди. Інтелектуальний пошук. |
Складає презентацію про сучасні технології управління даними. Розв’язує практичні завдання на аналіз різних даних. Використовує програмне забезпечення для пошуку трендів. Використовує інтелектуальний пошук для підтвердження/спростування гіпотези, дослідження систем реального світу. |
|
Генерує ідеї, пояснює їх цінність, експериментує з різними технологіями, розглядає альтернативні рішення за допомогою доступних цифрових ресурсів у різних предметних галузях для навчання та дозвілля. Оцінює власний досвід інформаційної взаємодії, самовираження через цифрові технології, вплив власної цифрової діяльності на інших осіб. Описує, як інформаційні технології сприяють чи перешкоджають новим формам досвіду, самовираженню, спілкуванню і співпраці. Обговорює історичні зміни інформаційних технологій та їх вплив на освіту, виробництво, суспільство, культуру з плином часу. Використовує стандартні засоби діагностики для виявлення джерела апаратної та/чи програмної проблеми цифрового середовища. |
Історія розвитку інформаційних технологій. Сучасні цифрові пристрої. |
Складає презентацію про використання цифрових ресурсів у різних предметних галузях для навчання та дозвілля. Будує шкалу часу розвитку інформаційних технологій обраного напрямку. Знаходить проблеми апаратного/програмного забезпечення власного комп’ютера та виправляє їх. Визначає тренди розвитку інформаційних технологій, оцінює різні програмні засоби за критеріями. Працює в спільному проєкті на визначення компетентностей в ІТ-професії. |
|
Обґрунтовано обирає спосіб візуального подання даних і систем реального та віртуального світів. Візуально подає дані, обґрунтовує вибраний спосіб і реалізовує його за допомогою цифрових технологій для систем реального та віртуального світу. Складає повідомлення на основі візуального подання даних. |
Аналіз даних засобами табличного процесора. Умовне форматування. Сортування. Прості та розширені фільтри. Підведення підсумків. |
Розв’язує ситуативні завдання на аналіз даних засобами табличного процесора. |
|
Аргументує вибір доцільних цифрових пристроїв та/чи інформаційних технологій для розв’язання задач різних галузей. Застосовує базові прийоми збирання наборів даних різних обсягів і типів. Обґрунтовано вибирає формат даних для збереження об’єктів різних типів, враховуючи можливість втрати даних. |
Поняття та призначення баз даних. Програмне забезпечення для роботи з базами даних. Поняття таблиці, поля, запису, ключа таблиці. Створення бази даних, додавання, видалення, редагування даних у базі. Фільтрація та сортування даних у таблицях. Автоматизоване створення запитів у базі даних. |
Складає інтерактивний плакат про використання баз даних та програмне забезпечення для роботи з базами даних. Створює інформаційний довідник на основі використання готової бази даних. Складає список завдань на опрацювання готової бази даних. Оцінює результати роботи з базою даних інших учнів/учениць. |
|
Цифрова безпека |
||
|
Пропонує джерела отримання додаткової інформації для розв’язання життєвої/навчальної проблеми. Застосовує базові прийоми збирання наборів даних різних обсягів і типів. |
Переваги та недоліки використання пошукових систем, керованих штучним інтелектом. Пошукові запити для досягнення бажаного результату під час взаємодії з розмовними агентами або голосовими помічниками. Поняття про «глибокі фейки» та їх розпізнавання. |
Створення інтерактивного плакату про переваги та недоліки використання пошукових систем, керованих штучним інтелектом. Розв’язування ситуативних завдань на використання пошукових систем, керованих штучним інтелектом. Оцінювання створених іншими пошукових запитів. Розв’язування завдань на оцінку даних, розпізнавання «глибоких фейків», маніпуляцій та пропаганди. |
|
Оцінює роль і розпізнає техніку маніпуляцій і пропаганди в медіатекстах. Описує вплив та ризики використання ненадійної чи спотвореної інформації на прийняття рішень чи емоційний стан адресатів. Називає кілька маніпулятивних прийомів і поширених технік пропаганди, здійснюваних засобами цифрових технологій. Розрізняє маніпулятивні техніки й пропаганду в медіатекстах та інформаційних повідомленнях. Розпізнає хибні та упереджені твердження в інформаційних повідомленнях. |
Аналіз медіатекстів: виявлення фактів редагування фото, зображень, аудіо, відео тощо за допомогою цифрових інструментів і технологій; маніпуляції та пропаганда. |
Створення відеоінструкції з аналізу медіатекстів. |
|
Самостійно досліджує можливості різних цифрових пристроїв для оптимального використання їх у власній інформаційній діяльності. Пропонує та застосовує стратегії виявлення джерела типової апаратної та/чи програмної проблеми, усуває типові несправності за інструкцією. Використовує стандартні засоби діагностики для виявлення джерела апаратної та/чи програмної проблеми цифрового середовища. |
Налагодження мережевих підключень. Безпека та синхронізація пристроїв. |
Виконання практичних завдань з налагодження мережевих підключень. Складання інструкції з безпеки та синхронізації пристроїв. |
|
Комунікація та взаємодія |
||
|
Розрізняє конструктивний і деструктивний зворотний зв’язок. Називає критерії співробітництва у груповій діяльності. Аргументовано вибирає доречний онлайн-сервіс для цифрової комунікації та співпраці з урахуванням мети і аудиторії спілкування. Налаштовує цифрові сервіси для створення власного віртуального образу. Враховує/називає ризики й можливості створення різних віртуальних образів (своїх та інших осіб). |
Мережеві спільноти. Правила та способи утворення спільнот. Віртуальний образ. Поняття про таргетовану рекламу. Комунікаційна стратегія: вербальні стратегії (письмова/усна мова), невербальні стратегії онлайн (мова тіла, вирази обличчя, тон голосу), візуальні стратегії (знаки, значки, ілюстрації, емоджі/мемоджі) або змішані стратегії. |
Складає алгоритм утворення мережевої спільноти в обраному середовищі. Створює презентацію про переваги та недоліки мережевих спільнот та безпеку в них. Створює власний віртуальний образ, в тому числі за допомогою штучного інтелекту, добирає надійний пароль, застосовує подвійну автентифікацію для реєстрації в мережі. Створює допис до мережі із застосуванням різних комунікаційних стратегій. Створює карту знань з різних комунікаційних стратегій. |
|
Аргументовано обирає й використовує програмні засоби та технології для створення й удосконалення інформаційних продуктів. Оцінює групову роботу, наводить аргументи й переконує інших осіб, спираючись на критерії співробітництва. Створює власні інформаційні середовища різного призначення і самостійно обслуговує їх. Визначає власні інформаційні потреби, збирає і використовує зворотний зв’язок для визначення інформаційних потреб інших осіб. Розрізняє інформаційні середовища різного призначення. Впевнено і аргументовано веде предметну дискусію, дотримуючись етики спілкування і взаємодії в реальному та віртуальному просторі. Використовує гіпертекстові документи й створює гіпертекстові посилання в документах різних типів. |
Створення дописів у мережевих спільнотах. Вікітехнології. Персональне навчальне середовище. |
Реєструється у мережевій вікіспільноті. Створює персональну сторінку засобами вікітехнології. Бере участь у груповому проєкті зі створенням допису у вікі. Створює та адмініструє персональне навчальне середовище. |
|
Цифрова творчість |
||
|
Створює інформаційні продукти в різних режимах (онлайн, офлайн), опрацьовує та зберігає їх у різних форматах. |
Тривимірна графіка. Класифікація програм для роботи з тривимірною графікою. Додавання тривимірних примітивів. Переміщення, масштабування, обертання об’єктів. Групування, вирівнювання, копіювання та клонування об’єктів. Екстрагування форми об’єкта. Вершини, ребра, грані. Графічні текстури. Текстові об’єкти та їх редагування. 3D-друк. |
Створює закладки в персональному навчальному середовищі про програми для роботи з тривимірною графікою. Створює 3D-модель реального об’єкта. Змінює та удосконалює пропоновані 3D-моделі. Оцінює 3D-модель за власними критеріями. Створює анімацію/відео про 3D-друк. |
|
Пропонує варіанти розв’язування проблем реального та віртуального світу на основі комп’ютерного моделювання. |
Поняття доповненої реальності. Види, технології доповненої реальності. Розробка простих проєктів доповненої реальності. |
Створює інтерактивний плакат про види та технології доповненої реальності. Розробляє простий проєкт доповненої реальності в обраному середовищі. |
|
Пропонує власні критерії оформлення й якості інформаційних продуктів. |
Поняття про вебдизайн. Створення вебсторінки мовою гіпертекстової розмітки. Додавання до вебсторінки графічних та мультимедійних елементів. Додавання до вебсторінки гіпертекстових елементів. |
Редагує готову вебсторінку відповідно до критеріїв. Створює вебсторінку індивідуального проєкту, яка містить текст, графічні та мультимедійні елементи, гіпертекст мовою гіпертекстової розмітки. Складає критерії оцінювання вебсторінки та використовує їх. |
|
Вирішення проблем |
||
|
Розробляє та реалізує програмні проєкти, які обробляють події. Використовує ітеративний підхід до розробки програмного продукту (визначає проблему, генерує ідеї, розробляє, тестує та покращує рішення) для розв’язання задач. Створює, вдосконалює чи змінює вже створені програми для додавання нових можливостей, використання різних форм взаємодії з користувачем, враховуючи ризики. Створює набори тестових даних та оцінює результат з погляду відповідності поставленій задачі. |
Вирішення проблем за допомогою технології «дизайн мислення». Поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів. Графічний інтерфейс, основні компоненти програми з графічним інтерфейсом. Властивості та методи елементів керування: текстовий напис, кнопка, вікно повідомлень, текстове поле, прапорець, перемикач, шкала. Обробники подій, пов’язаних з елементами керування. Графічне відображення даних мовою програмування. Налагодження програм із графічним інтерфейсом. Програмування ігор та інтерфейсу. |
Створює та налагоджує програмний проєкт із графічним інтерфейсом відповідно до обраної самостійно ідеї, використовуючи технологію «дизайну мислення». Розробляє власну гру в обраному середовищі програмування. |
|
Сприяє отриманню та використанню відгуків користувачів для розробки та покращення програми. Планує діяльність проєктної групи для створення модульного проєкту. Виділяє в комплексних проблемах прості складові частини і визначає їх взаємодію. Розробляє рішення для окремих частин проєкту у вигляді процедур чи функцій. Розробляє правила роботи групи й дотримується їх. Пояснює функціональне призначення, основні характеристики та взаємозв’язок складових інформаційних систем, зокрема роботизованих систем і мереж. |
Поняття про інтернет речей. ІТ-технології для моніторингу роботи систем та керування девайсами через мобільну мережу. |
Створює анімацію про використання інтернету речей. Працює у проєкті з використанням інтернету речей. |
ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ (2 год/тиждень)
|
Інформація та інформаційна грамотність (14 год) |
||
|
|
Управління даними. Відкриті дані. |
|
|
|
Тренди. Інтелектуальний пошук. |
|
|
|
Історія розвитку інформаційних технологій. |
|
|
|
Сучасні цифрові пристрої. |
|
|
|
Аналіз даних засобами табличного процесора. Умовне форматування. |
|
|
|
Сортування. Прості та розширені фільтри. |
|
|
|
Підведення підсумків. |
|
|
|
Поняття та призначення баз даних. Програмне забезпечення для роботи з базами даних. |
|
|
|
Поняття таблиці, поля, запису, ключа таблиці. |
|
|
|
Створення бази даних, додавання, видалення, редагування даних у базі. |
|
|
|
Фільтрація та сортування даних у таблицях. |
|
|
|
Автоматизоване створення запитів у базі даних. |
|
|
Цифрова безпека (10 год) |
||
|
|
Переваги та недоліки використання пошукових систем, керованих штучним інтелектом. |
|
|
|
Пошукові запити для досягнення бажаного результату під час взаємодії з розмовними агентами або голосовими помічниками. |
|
|
|
Поняття про «глибокі фейки» та їх розпізнавання. |
|
|
|
Аналіз медіатекстів: виявлення фактів редагування фото, зображень, аудіо, відео тощо. |
|
|
|
Маніпуляції та пропаганда в медіатекстах та інформаційних повідомленнях. |
|
|
|
Налагодження мережевих підключень. |
|
|
|
Безпека та синхронізація пристроїв. |
|
|
Комунікація та взаємодія (10 год) |
||
|
|
Мережеві спільноти. Правила та способи утворення спільнот. |
|
|
|
Віртуальний образ. Поняття про таргетовану рекламу. |
|
|
|
Комунікаційна стратегія: вербальні, невербальні та візуальні стратегії спілкування. |
|
|
|
Створення дописів у мережевих спільнотах. Вікітехнології. |
|
|
|
Персональне навчальне середовище. |
|
|
Цифрова творчість (16 год) |
||
|
|
Тривимірна графіка. Класифікація програм для роботи з тривимірною графікою. |
|
|
|
Додавання тривимірних примітивів. |
|
|
|
Переміщення, масштабування, обертання об’єктів. |
|
|
|
Групування, вирівнювання, копіювання та клонування об’єктів. |
|
|
|
Екстрагування форми об’єкта. Вершини, ребра, грані. |
|
|
|
Графічні текстури. Текстові об’єкти та їх редагування. |
|
|
|
3D-друк. |
|
|
|
Поняття доповненої реальності. Види, технології доповненої реальності. |
|
|
|
Розробка простих проєктів доповненої реальності. |
|
|
|
Поняття про вебдизайн. Створення вебсторінки мовою гіпертекстової розмітки. |
|
|
|
Додавання до вебсторінки графічних та мультимедійних елементів. |
|
|
|
Додавання до вебсторінки гіпертекстових елементів. |
|
|
Вирішення проблем (20 год) |
||
|
|
Вирішення проблем за допомогою технології «дизайн мислення». |
|
|
|
Поняття об’єкта в мові програмування, його властивостей і методів. |
|
|
|
Графічний інтерфейс, основні компоненти програми з графічним інтерфейсом. |
|
|
|
Властивості та методи елементів керування: текстовий напис, кнопка, вікно повідомлень, текстове поле, прапорець, перемикач, шкала. |
|
|
|
Обробники подій, пов’язаних з елементами керування. |
|
|
|
Графічне відображення даних мовою програмування. |
|
|
|
Налагодження програм із графічним інтерфейсом. |
|
|
|
Програмування ігор та інтерфейсу. |
|
|
|
Поняття про інтернет речей. |
|
|
|
ІТ-технології для моніторингу роботи систем та керування девайсами через мобільну мережу. |
|
|
|
Презентація та оцінювання проєктів. |
|
|
|
Узагальнення й систематизація навчального матеріалу за рік. |
|
Відповідно до чинних нормативних документів кожний урок проводиться в комп’ютерному класі із розрахунку 1 комп’ютер — 1 учень або 1 комп’ютер — 2 учні. На кожному уроці класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється згідно з Наказом МОН України No 128 від 20.02.2002. Учні можуть за технологією BYOD користуватися власними ґаджетами — ноутбуками, планшетами, смартфонами. Всі комп’ютери мають відповідати Типовому переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженому МОН України.
Умови навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу.
Програмою не обмежується використання вчителем різних видів апаратного та програмного забезпечення за умови відповідності його вимогам даної Програми. Пропонується використовувати такі інтерактивні та активні методи: проблемний метод, «перевернутий клас», навчальні проєкти, дослідницько-пізнавальний (Inquiry based learning), гейміфікації, мікронавчання (microlearning), «навчання через дію» (мейкерство), робота в парах і групах.
Час, необхідний для досягнення очікуваних результатів, визначається вчителем залежно від рівня попередньої підготовки учнів, обраної методики навчання, наявного обладнання тощо. За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними.
Учитель добирає засоби, що реалізують модельну програму (підручники, е-платформи, дидактичні матеріали тощо).
У процесі навчання інформатики передбачається оцінювати загальні результати навчання:
1) пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації
для розв’язування життєвих проблем;
2) створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язування задач/проблем, творчого самовираження (індивідуально й у співпраці) за допомогою цифрових пристроїв і без них;
3) усвідомлене використання цифрових технологій та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творця та/або споживача;
4) усвідомлення результатів використання цифрових технологій для себе, суспільства, навколишнього середовища й сталого розвитку суспільства, дотримання етичних і правових норм інформаційної взаємодії.
Передбачається використання підсумкового та формувального оцінювання, включаючи самооцінювання, взаємооцінювання та групове оцінювання, зокрема таких методів та інструментів формувального оцінювання: тести, рубрики, оціночні листи, чеклісти, опитувальники, спільні дошки, карти знань, схеми, спостереження учнів, форми, списки пріоритетів та послідовності, таблиці «З–Х–Д» тощо, які базуються на використанні цифрових технологій та застосунків.
Критерії оцінювання предметних та особистісних результатів
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) |
|
Початковий |
1 |
Учень (учениця): засвоїв знання у формі окремих фактів; з допомогою вчителя або з використанням підручника розпізнає і називає окремі інформаційні об'єкти; знає та дотримується правил безпечної поведінки під час роботи в комп’ютерному класі. 2 |
|
2 |
Учень (учениця): розпізнає та виділяє інформаційні об‘єкти, пояснює свій вибір та може фрагментарно відтворити знання про них; з допомогою вчителя фрагментарно виконує окремі навчальні завдання та практичні роботи на комп’ютері, допускає помилки. |
|
|
3 |
Учень (учениця): з допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу (менше половини); відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді; навчальні завдання виконує фрагментарно за значної допомоги вчителя; потребує постійної активізації та допомоги; способи навчально-пізнавальної діяльності (практичні і розумові уміння і навички) застосовує на рівні копіювання зразка способу діяльності. |
|
|
Середній |
4 |
Учень (учениця): з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу (більше половини); у відповідях може допускати помилки; за значної допомоги вчителя виконує навчальні завдання, допускає помилки; має елементарні, нестійкі навички роботи на комп’ютері; за інструкцією і з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичні роботи, потребує детального кількаразового їх пояснення, допускає помилки. |
|
5 |
Учень (учениця): самостійно, але не повно, відтворює значну частину навчального матеріалу; ілюструє розуміння базових понять інформатики прикладами з підручника або пояснення вчителя, відповідає на окремі запитання; з допомогою вчителя виконує навчальні завдання з частковим поясненням, допускає помилки; за детальною інструкцією і з допомогою вчителя виконує практичні роботи, не вміє пояснити свої дії, допускає помилки. |
|
|
6 |
Учень (учениця): самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, відповідь будує у засвоєній послідовності, ілюструє її власними прикладами; з частковою допомогою вчителя виконує навчальні завдання з достатнім поясненням, допускає помилки; має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп’ютері; способи навчально-пізнавальної діяльності застосовує за зразком у подібній ситуації; потребує стимулювання й значної допомоги вчителя, коли працює самостійно. |
|
|
Достатній |
7 |
Учень (учениця): самостійно відтворює основний навчальний матеріал з окремими неточностями, застосовуючи необхідну термінологію, вміє наводити власні приклади на підтвердження певних тверджень; пояснює та обґрунтовує способи виконання навчальних завдань, аналізує отриманий результат, робить неповні висновки з допомогою вчителя, використовує різні джерела відомостей для виконання навчального завдання; практичні роботи на комп’ютері виконує самостійно за інструкцією; самостійно виправляє вказані вчителем помилки. |
|
8 |
Учень (учениця): відтворює засвоєний навчальний матеріал в іншій послідовності, не порушуючи логічних зв'язків, інтерпретує та деталізує питання, ідентифікує терміни та поняття; з незначною допомогою вчителя визначає спосіб розв’язування навчального завдання, частково аргументує свої міркування; самостійно знаходить необхідні відомості, систематизує та узагальнює їх; самостійно виконує навчальне завдання, знаходить та виправляє допущені помилки. Має стійкі практичні навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері; самостійно виконує практичні роботи, що відповідають вимогам навчальної програми, аналізує одержані результати, швидко й оперативно виправляє помилки. |
|
|
9 |
Учень (учениця): вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; самостійно формулює мету виконання навчального завдання, добирає форми представлення результату та необхідні відомості; аргументовано обирає раціональний спосіб виконання навчального завдання, самостійно виконує навчальні завдання з несуттєвими помилками, знаходить та виправляє допущені помилки. |
|
|
Високий |
10 |
Учень (учениця): системно відтворює навчальний матеріал у межах програми; дає повні, змістовні відповіді на поставлені запитання; робить логічні висновки, обґрунтовує свою думку, висуває припущення; виконує різні типи навчальних і життєвих завдань (як типових, так і нестандартних, творчих) під опосередкованим керівництвом учителя, розробляє алгоритм виконання запропонованого навчального завдання, пропонує нові шляхи розв’язування навчальних завдань; знаходить додаткові джерела відомостей, використовує запропоновані схеми класифікації для структурування відомостей та даних, порівнює і зіставляє відомості з кількох джерел, уміє стисло і логічно подавати узагальнену інформацію; самостійно приймає рішення, прогнозує наслідки власної поведінки за незначної допомоги дорослих. |
|
11 |
Учень (учениця): логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах навчальної програми з інформатики; обґрунтовано відповідає на запитання; аргументовано використовує знання у нестандартних ситуаціях; раціонально використовує комп’ютер і комп’ютерні засоби для розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням даних, їх пошуком, зберіганням, поданням і передаванням; розуміє мету власної навчальної діяльності та самостійно визначає завдання для її досягнення, вміє виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези |
|
|
12 |
Учень (учениця): має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальної програми з інформатики, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно планує особисту навчальну діяльність та оцінює її результати, уміє приймати рішення, швидко вибрати потрібний спосіб діяльності із кількох відомих, застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях. |
Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання із урахуванням результатів виконання учнями навчальних проєктів.
Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі підсумкові контрольні роботи не проводяться.
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.
ІV. Список літератури та інформаційних ресурсів
1. Державний стандарт повної загальної середньої освіти. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898
2. Модельна навчальна програма «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н. В., Барна О. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.09.2023 № 1090)
3. Морзе Н., Барна О. Інформатика. Підручник для 9 кл. закладів загальної середньої освіти / Н. В. Морзе, О. В. Барна. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2026.
https://orioncentr.com.ua/nush-9-klas.-informatyka-morze-n.-v.-barna-o.-v.