Комунальний заклад «Лозівський ліцей №8»
Лозівської міської ради Харківської області
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням педагогічної ради
протокол №___від ___________
Навчальна програма
«Хімія. 7 клас»
35 годин (1 година на тиждень)
(Розроблена на основі модельної навчальної програми, автор: Григорович О.В. для закладів загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)
Навчальна програм «Хімія. 7 клас» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої
освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898 (далі — Державний стандарт), Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 225, модельної навчальної програми «Хімія. 7–9 класи»
для закладів загальної середньої освіти (автор Григорович О. В.) (у частині для 7 класу) (рекомендована Міністерством освіти і науки України, наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575)
Навчальна програма «Хімія. 7–9 клас» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання в циклі базового предметного навчання базової середньої освіти в природничій галузі у 7–9 класах. Даний курс забезпечує наступність між адаптаційним циклом базової середньої освіти та профільною освітою в природничій галузі й закладає підґрунтя для подальшого опанування природничих дисциплін у 10–12 класах.
Для наповнення курсу «Хімія. 7–9 класи» обрано дослідження тих хімічних концепцій та явищ, розуміння яких важливе для сучасної людини. Курс спрямований на подальший розвиток уявлень про природу, зокрема пізнання її на мікрорівні.
Освітня мета.
Метою курсу «Хімія. 7 класи» є формування особистостей учнів / учениць, які знають і розуміють основні закономірності живої та неживої природи, володіють певними вміннями її дослідження, виявляють допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлюють цілісність природничо-наукової картини світу, здатні оцінити вплив хімічної науки, техніки й технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності для природи, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем.
Програму «Хімія. 7 клас» розроблено з метою стимулювання допитливості й зацікавленості учнів / учениць у пізнанні природи, зокрема експериментально, розкриття значення наукових досягнень хімічної спільноти для повсякденного життя людини та суспільства в цілому.
Завдання курсу.
Досягнення очікуваних результатів навчання реалізується на поєднанні як індивідуальної, так і групової дослідницької діяльності учнівства з пошуком інформації та колективному обговоренні результатів експерименту й опрацювання здобутої інформації. Відповідно до цього основними завданнями курсу є формування наскрізних умінь, означених Державним стандартом, зокрема:
1) читати з розумінням;
2) висловлювати власну думку;
3) критично і системно мислити;
4) логічно обґрунтовувати позицію;
6) виявляти ініціативу;
7) конструктивно керувати емоціями;
8) оцінювати ризики;
9) приймати рішення;
10) розв’язувати проблеми;
11) співпрацювати з іншими.
Варто звернути увагу на важливість формування компетенцій, наведених у рамковому документі PISA-2025 ( https://pisa-framework.oecd.org/science-2025/ukr_ukr/ ), у якому окреслено необхідність зміни підходів до навчання природничим наукам з урахуванням актуальних викликів (особистих, локальних, державних), що постали перед світом, який швидко змінюється.
Агентність в антропоцені тісно пов’язана з провідною для природничої галузі екологічною компетентністю. Це усвідомлення кожною людиною себе як частини екосистеми, визнання та поціновування взаємозалежності з усім живим і планетою Земля в цілому.
Вимоги до результатів навчання, зазначені в Державному стандарті, згруповано за спорідненістю загальних результатів:
1) пізнання світу природи засобами наукового дослідження;
2) опрацювання, систематизація та представлення інформації природничого змісту;
3) усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, значення природничих наук і техніки в житті людини та відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства;
4) розвивання наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту індивідуально й у співпраці.
Проте, відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за природничою освітньою галуззю за трьома групами результатів:
Структура курсу.
Питання, опрацювання яких передбачено програмою «Хімія. 7–9 класи», згруповано за належністю до певного об’єкта або середовища живої та неживої природи та розподілені на три роки навчання. На першому році навчання (7 клас) зосереджується на формуванні й розвитку таких умінь:
Тема 1. Хімія. Перші кроки (розвиток уміння безпечного хімічного експериментування).
Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук.
Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші.
Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища
Передбачено залучення учнівства до моделювання, здійснення досліджень і виконання дослідницьких проєктів (як реальних, так і віртуальних) для набуття нових знань і досвіду організації процесу власного навчання. Дослідницька діяльність є способом пізнання природи, так і формування і розвитку вмінь розв’язувати навчальні й життєві проблеми. Це — виявлення проблематики дослідження, висування гіпотез, планування та виконання експериментів, прогнозування їх результатів, аналіз доцільності кожного етапу, пошук та узагальнення інформації, перетворення інформації з однієї форми на іншу, зокрема за допомогою цифрових ресурсів, її інтерпретування, математичне оброблення інформації, а також використання набутого навчального досвіду для розв’язання проблем природничого характеру, зокрема екологічних. У курсі хімії особливої уваги потребує подальший розвиток умінь визначати й розрізняти причини та наслідки, установлювати причинові зв’язки між хімічною будовою речовин та їхніми властивостями, прогнозувати властивості речовин за їхньою будовою і будову за їхніми властивостями, взаємозалежність природних об’єктів, явищ і процесів, оцінювати вплив діяльності людини на довкілля тощо.
Компетентнісний потенціал курсу «Хімія. 7–9 класи»
|
Ключові компетентності |
Уміння та ставлення в курсі хімії |
|
Вільне володіння державною мовою |
Уміння: – використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук; – чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації; – інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою. Ставлення: – повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації. |
|
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами |
Уміння: – використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію; – тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію; – описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою; – обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою; – застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів. Ставлення: – цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою; – розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами. |
|
Математична компетентність |
Уміння: – оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів; – використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо. Ставлення: – оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру. |
|
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій |
Уміння: – здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань; – класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси; – характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології; – використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем; – досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень. Ставлення: – емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі; – виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою; – критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій; – усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть. |
|
Інноваційність |
Уміння: – описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій; – генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках; – генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках; – підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації. Ставлення: – усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги; – оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля; – оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів. |
|
Екологічна компетентність |
Уміння: – визначати й аналізувати проблеми довкілля; – реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля; – ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти; – прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини; – використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення; – споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування; – пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем. Ставлення: – усвідомлення важливості раціонального природокористування; – оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства; – цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності; – зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування. |
|
Інформаційно-комунікаційна компетентність |
Уміння: – здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; – використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту; – досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Ставлення: – критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел; – дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі; – обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати однокласників / однокласниць. |
|
Навчання впродовж життя |
Уміння: – визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення; – планувати й організовувати власну проєктну діяльність; – працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності; – розвивати здібність досліджувати природу; – здійснювати рефлексію власної діяльності. Ставлення: – усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку |
|
Громадянські та соціальні компетентності |
Уміння: – поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту; – брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду; – дотримуватися норм законодавства з охорони природи; – обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах; – співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів; – застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб; – дотримуватися здорового способу життя; – переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві; – долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього; – працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти. Ставлення: – визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання; – цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань; – оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини; – цінування внеску кожного в діяльність групи; – усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем. |
|
Культурна компетентність |
Уміння: – застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей; – пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва. Ставлення: – усвідомлення значення хімії в розвитку культури; – шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Уміння: – генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності; – використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних); – прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності; – аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру; – страхування власного здоров’я і життя тощо; – обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень. Ставлення: – виявлення конструктивної активності; – відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності; – усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації; – усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки; – обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності. |
|
Базові знання |
|
|
Загально-природничі |
Хімічний складник |
|
Методологія природничих наук: наука і псевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні, знакові; вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань; форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо; інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки. Науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепція сталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку. |
Хімія як наука; хімія в побуті; хімія і довкілля; правила безпеки під час роботи з речовинами; хімічний елемент; атом, його будова. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів; хімічні елементи в природі, їх колообіг; металічні та неметалічні елементи; речовина; прості та складні речовини; систематична номенклатура в хімії.
|
Головне завдання вчителя / вчительки — орієнтувати учнів / учениць на оволодіння активними способами здобуття знань, розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів / учениць засобами навчального предмета «Хімія». Із цією метою передбачено виконання як теоретичних, так і дослідницьких робіт, тривалість яких визначається вчителем / вчителькою самостійно.
Організовуючи освітній процес, надається перевага діяльнісним методам і формам навчання: дослідженню хімічних об’єктів, явищ і процесів (спостереження, експериментування), проєктуванню, розвиванню вмінь працювати з інформацією (пошук, аналізування, інтерпретування, оцінювання, узагальнювання); спонукають учнів / учениць до формулювання гіпотез, генерування ідей щодо застосування здобутих знань і навчального досвіду для розв’язання навчальних / життєвих проблем. Перевагу бажано надавати командним (груповим) формам роботи. Варто зауважити, що наведений перелік «Дослідження, моделювання, проєктна діяльність» не є переліком практичних робіт, обов’язкових для виконання й оцінювання. Учитель / учителька на свій розсуд визначає, у якому вигляді впроваджувати ті чи ті види діяльності. Це можуть бути короткотермінові чи довготривалі проєкти, або дослідження, робота з інформацією з елементами експериментування тощо. Залежно від матеріально-технічного забезпечення закладу освіти деякі дослідження можуть бути виконані віртуально.
Для досягнення визначених Державним стандартом результатів навчання вчитель / вчителька самостійно визначає час, зважаючи на можливості учнів / учениць, матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, форм організації освітнього процесу тощо. Учитель / учителька може змінювати порядок тем у межах певного навчального року; доповнювати зміст програми: розширювати або ущільнювати зміст окремих тем програми (зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо); доповнювати тематику досліджень; вилучати окремі питання з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу (відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій
Міністерства освіти і науки в певному навчальному році зазвичай такі зміни мають не перевищувати 20 % змісту програми).
Розробляючи календарне планування, слід зважати на те, що певні дослідницькі проєкти можуть бути виконані впродовж однієї-двох навчальних годин або тривати кілька тижнів (довготривалі проєкти). Їх можна виконувати індивідуально або невеликими групами, у шкільному кабінеті або вдома з проміжним контролем результатів дослідження дорослими. Презентування результатів довготривалих проєктів можна організувати як на спеціально виділеному уроці, так і у форматі шкільного заходу (конференцій, стендових презентацій тощо) із залученням учителів / учительок інших навчальних предметів, батьків / опікунів тощо. Бажано, щоб кожен учень / учениця впродовж семестру (або року) узяв / узяла участь у виконанні хоча б одного довготривалого проєкту в складі учнівської групи. Варто взяти до уваги, що проєктна робота — один зі способів надолуження освітніх утрат.
Із-поміж очікуваних результатів навчання в кожній частині програми є ті, що спрямовані на опанування навичок роботи в колективі. Доцільно поступово збільшувати частоту виконання досліджень у групах, особливо якщо спочатку такої форми роботи було мало. Тому під час освітнього процесу педагогам / педагогиням слід приділяти увагу організації роботи в групі: встановленню й дотриманню правил, плануванню й розподіленню обов’язків, виробленню вмінь чути думки одногрупника / одногрупниці та толерантно їх сприймати, знаходити консенсус у прийнятті рішень, рефлексувати щодо ефективності власної роботи в групі та роботи групи загалом тощо. Імовірно, для когось з учнівства така робота буде складною, тому важливо контролювати стан членів / членкинь груп анкетами самооцінювання, бесідами, обговореннями проблем тощо й оцінювати такі вміння за критеріями, розробленими спільно з учнями / ученицями.
Перелік пропонованих у програмі об’єктів для екскурсій є рекомендаційним, оскільки деякі з них можуть бути підприємствами з приватною формою власності або мати певні обмеження на перебування через правила безпеки.
Учитель / учителька на свій розсуд може планувати проведення екскурсій, обирати об’єкти для відвідування або (за можливості) проводити екскурсії віртуально.
(35 год, 1 год/тиждень)
|
№ п\п |
Дата проведення уроку 7А, 7Б |
Корегування дати |
Тема уроку |
Орієнтування для оцінювання |
Види діяльності |
Домашнє завдання, примітка |
|
Тема 1. Хімія. Перші кроки. |
||||||
|
1 |
01/09 |
|
Первинний інструктаж з БЖД. Хімія — природнича наука. ГР2
|
Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; класифікує об’єкти природи. |
Робота з інформацією Значення хімії для розуміння склад й властивостей речовин. Спільне (групове) обговорення: розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. |
Розпочати пошук інформації в інтернет-ресурсах для створення проєтів: «Значення хімічних відкриттів для розвитку людства», «Еволюція хімічних знань». |
|
2 |
08/09 |
|
Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії. ГР2 |
Здійснює дослідження природи учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання. |
Правила безпеки під час використання обладнання кабінету хімії та досліджуваних речовин. правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням. |
|
|
3 |
15/09 |
|
Як і з чим працюють у хімічних лабораторіях ГР2 |
Спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати.
|
Дослідження, моделювання, проєктна діяльність. Виконання найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах). Використання надбань хімічної науки в повсякденному житті та захисті довкілля. Еволюція лабораторного обладнання. Фіксування результатів вимірювання, протоколювання експерименту. |
|
|
4 |
22/09 |
|
Навчальне дослідження 1. Інструктаж з БЖД. Виконання найпростіших операцій із використанням лабораторного устаткування. (Виконання найпростіших операцій із лабораторним обладнанням: наливання рідини в пробірку та перемішування. Нагрівання речовин у пробірках і порцелянових чашах). ГР1 |
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. |
Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч). |
|
|
5 |
29/09 |
|
Науковий підхід у хімії ГР2 |
Аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень.
|
Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч). |
|
|
6 |
06/10 |
|
Навчальне дослідження 2. Інструктаж з БЖД. Визначення густини твердого тіла та сипкої речовини. (Моделювання: створення газометра власноруч. Вимірювання маси твердих і рідких речовин, об’ємів твердих, рідких і газуватих речовин, збирання газів у газометр (лабораторний або сконструйований власноруч). ГР1 |
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. |
Моделювання: створення газометра власноруч.
|
Довготривалий проєкт «Значення хімічних відкриттів для розвитку людства», «Еволюція хімічних знань». Створення лепбука «Мої перші кроки в пізнанні хімії», «Мої досягнення в хімічному експериментуванні». Створення коміксу «Правила безпеки під час роботи в кабінеті хімії та наслідки їх порушення». |
|
7 |
13/10 |
|
Комплексна підсумкова робота з теми «Хімія. Перші кроки». ГР2, ГР3
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля; класифікує об’єкти природи. |
Спільне (групове) обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. Чому пробірки для демонстрації дослідів виготовляють із тонкостінного скла, а чашки для випарювання — з порцеляни? Наслідки недотримання правил безпеки під час роботи з речовинами та лабораторним устаткуванням. Що спільного між сучасним лабораторним обладнанням та обладнанням стародавніх лабораторій? Значення лабораторного обладнання для успішного розв’язання дослідницьких проблем. Удосконалення обладнання і розвиток хімічних досліджень. Подібність та відмінність між епізодичним і систематичним спостереженням під час хімічних досліджень. Чим гіпотеза відрізняється від теорії? Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження? Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження. |
Доробити і здати проєкт, комікс чи лепбук. |
|
Тема 2. Від хімічних елементів до хімічних сполук. |
||||||
|
8 |
20/10 |
|
Атоми і хімічні елементи. ГР2
|
Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; |
Робота з інформацією. Будова атома.
|
|
|
9 |
27/10 |
|
Знайомство з хімічними елементами ГР2 |
Здійснює дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати; аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи. |
Обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. Можливість здійснення мисленнєвих експериментів щодо доведення існування атомів. Як улаштовані атоми та чим вони відрізняються? Чому ядро та електрони утримуються в атомі?
|
|
|
10 |
10/11 |
|
Періодична таблиця елементів ГР3 |
Опрацьовує та використовує інформацію учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
|
Робота з інформацією. Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів. Як з’являються назви хімічних елементів? Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини.
|
Підготувати інформацію для створення лепбуків: «Хронологія та історія відкриття хімічних елементів», «Науковці, які відкрили найбільше хімічних елементів: історія успіху», «Походження назв хімічних елементів». |
|
11 |
17/11 |
|
Хімічні формули речовин ГР3 |
відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами; формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.
|
Робота в групах . Робота з інформацією. Хімічні елементи — абетка сучасної хімічної мови. Назви й символи хімічних елементів. Як з’являються назви хімічних елементів?
з використанням назв хімічних елементів. Хімічна мова: хімічна формула як спосіб запису складу речовини. |
Створення лепбука «Хронологія та історія відкриття хімічних елементів», «Науковці, які відкрили найбільше хімічних елементів: історія успіху», «Походження назв хімічних елементів». |
|
12 |
24/11 |
|
Навчальне дослідження 3. Інструктаж з БЖД. Порівняння фізичних властивостей металів і неметалів (на прикладі заліза, алюмінію, міді, цинку тощо, а також сірки, графіту, брому (фото, відеофрагменти тощо). ГР1 |
характеризує властивості об’єктів природи, використовуючи хімічну термінологію; визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей; |
Обговорення. Як відрізнити метал від неметалу? |
|
|
13 |
01/12 |
|
Метали та неметали – прості речовини ГР3 |
розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями; |
Обговорення. За якими ознаками речовини класифікують на прості та складні, метали й неметали? Чи можна візуально розрізнити прості та складні речовини? |
|
|
14 |
08/12 |
|
|
Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;
|
Обговорення. Як відрізнити метал від неметалу? |
|
|
15 |
15/12 |
|
|
Визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки. Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті й для збереження довкілля; класифікує об’єкти природи. |
Спільне (групове) обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. Можливість здійснення мисленнєвих експериментів щодо доведення існування атомів. Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
класифікує об’єкти природи. |
|
16 |
22/12 |
|
|
класифікує об’єкти природи. |
Інформація про якісний і кількісний склад речовин, яку можна дізнатися з хімічної формули речовини. Схарактеризуйте спільне й відмінне між моделлю молекули речовини та її молекулярною формулою. |
|
|
Тема 3. Досліджуємо речовини та суміші. |
||||||
|
17 |
12/01 |
|
Речовини та їхні властивості ГР2 |
Здійснює дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/вчительки
|
Робота з інформацією. Які властивості речовин називають фізичними? Як їх можна визначити? Спільне (групове) обговорення. Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах. |
Вивчити §11, виконати вправу 126 с.109. |
|
18 |
19/01 |
|
Навчальне дослідження 4. Інструктаж з БЖД. Визначення фізичних властивостей речовин (пластичність, крихкість / твердість, електропровідність, колір, температура кипіння / плавлення). ГР1 |
аналізує результати дослідження; оцінює правильність сформульованої гіпотези;
|
Робота в групах |
Скласти ментальну карту «Фізичні властивості срібла (або заліза чи фосфору)». |
|
19 |
26/01 |
|
Навчальне дослідження 5 Інструктаж з БЖД. «Розпізнавання молекулярної або немолекулярної будови речовин» ГР1 |
аналізує результати дослідження; оцінює правильність сформульованої гіпотези;
|
Робота в групах |
|
|
20 |
02/02 |
|
Чисті речовини та суміші ГР2 |
інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах; презентує результати дослідження; оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.
|
Аерозолі, суспензії та емульсії в повсякденному житті та в природі.
|
|
|
21 |
09/02 |
|
Розділення сумішей. ГР2
|
Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
|
Актуалізація знань про способи розділення сумішей (дистиляція, відстоювання, фільтрування, випарювання тощо). |
|
|
22 |
16/02 |
|
Навчальне дослідження 6. Інструктаж з БЖД. Розділення неоднорідних сумішей. (Визначення способів розділення запропонованих учителем / учителькою сумішей (зокрема й таких, що трапляються в повсякденному житті) з огляду на фізичні властивості речовин – компонентів цих сумішей (робота в групах)). ГР1
|
аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. |
Робота в групах, дослідження, проведення експериментів, дотримання правил БЖД, аналіз та оформлення висновків. |
Отримання емульсії (на прикладі майонезу). Дослідження впливу різних речовин на стійкість емульсії. |
|
23 |
23/02 |
|
Кількісний склад сумішей. Масова частка компонентів у суміші. ГР3 |
Усвідомлює закономірності природи. Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя /вчительки чи інших осіб: характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
|
Способи вираження складу суміші. |
|
|
24 |
02/03 |
|
Навчальне дослідження 7. Інструктаж з БЖД. Визначення вологості піску або ґрунту. Математичне моделювання: створення алгоритму обчислення мас, об’ємів і масових часток компонентів у сумішах (групова робота). ГР1 |
визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
|
Представлення результатів роботи груп за проблемою «Обчислення вмісту (мас, об’ємів, масових часток) компонентів у сумішах». Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження? Обговорення можливості варіативності представлення результатів і підходів до вибору способу їх представлення. Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
Створення лепбука «Як і чому розділяють суміші?», «Однорідні й неоднорідні суміші в повсякденні». Створення інтелект-карти за темою «Досліджуємо речовини та суміші». Або створити інтелект-карту за темою «Досліджуємо речовини та суміші». |
|
25 |
09/03 |
|
Комплексна підсумкова робота з теми «Досліджуємо речовини та суміші» ГР2, ГР3 |
визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями; класифікує об’єкти природи. |
Обговорення і перевірка знань. За якими ознаками (властивостями) розрізняють речовини? Як і чим визначити / виміряти фізичні властивості речовин?
Чи можливе існування «абсолютно» чистої речовини? Чи існує взаємозв’язок між фізичними властивостями речовини та способом її виділення із суміші? Поясніть відповідь, наведіть приклади. Чи зберігають речовини свої властивості в сумішах? Доведіть свою думку на прикладах речовин, що містяться в сумішах, які часто використовують у побуті. Як відрізнити однорідну суміш від неоднорідної? Як розпізнати емульсію, суспензію, аерозоль? На яких властивостях речовин ґрунтуються відомі вам способи розділення сумішей та які суміші можна розділяти, використовуючи їх? Зіставте метод розділення суміші з її характеристиками (однорідна / неоднорідна, наявність летких / нелетких компонентів тощо). Можливості використання певних способів розділення тих чи тих сумішей у повсякденному житті, промисловому виробництві. |
|
|
Тема 4. Моделюємо фізичні та хімічні явища. |
||||||
|
26 |
16/03 |
|
Фізичні та хімічні явища. ГР2 |
Здійснює дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; |
Обговорення та вміння розпізнавати фізичні та хімічні явища. |
|
|
27 |
23/03 |
|
Навчальне дослідження 8. Інструктаж з БЖД. Дослідження хімічних явищ. (Розпізнавання фізичних і хімічних явищ (на основі власних спостережень, за відеофрагментами, світлинами, ілюстраціями природних явищ і технологічних процесів)). ГР1 |
спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно/ в групі за складеним планом, фіксує його результати;
|
Робота в групах |
Створити кросворд «Фізичні та хімічні явища», дати характеристику Магнію та Нітрогену за його місцем розміщення. |
|
28 |
06/04 |
|
Схема хімічної реакції та хімічні рівняння. ГР2 |
аналізує результати дослідження; дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; |
Робота з інформацією.
з використанням хімічної абетки (символів хімічних елементів) і хімічної мови (хімічних формул речовин).
|
|
|
29 |
13/04 |
|
Навчальне дослідження10. Інструктаж з БЖД. Спостереження за хімічними явищами в довкіллі, виявлення фізичних явищ, що супроводжують хімічні реакції. (Спостереження за процесом горіння та іржавіння. Виявлення фізичних явищ, що супроводжують ці процеси. Моделювання виверження вулкана з використанням соди, оцту та барвника). ГР1 |
визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
|
Спостереження за хімічними явищами. |
Описати фізичні властивості цинку за допомогою інтернет ресурсів, описати його місце розміщення у періодичній системі та будову атома Цинку. |
|
30 |
20/04 |
|
Закон збереження маси в хімічних реакціях. ГР2 |
інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах; |
Спільне (групове) обговорення.
та хімічними явищами (створення діаграми Венна, порівняльної таблиці тощо). Як відрізнити хімічне явище від фізичного? |
|
|
31 |
27/04 |
|
Складання хімічних рівнянь
|
Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту,здобуту з різних джерел; |
Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
Створення лепбука «Фізичні та хімічні явища в довкіллі». |
|
32 |
04/05 |
|
Складання хімічних рівнянь ГР3 |
Опрацьовує та використовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту,здобуту з різних джерел; |
Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
Доробити інтелект-картки |
|
33 |
11/05 |
|
Комплексна підсумкова робота з теми «Моделюємо фізичні та хімічні явища». ГР2, ГР3 |
Усвідомлює закономірності природи. Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки чи інших осіб: обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; визначає властивості об’єктів/ явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої/ навчальної проблеми; |
Робота з картками, робота в групах, ігри, змагання. |
Повторити таблицю «Метали і неметали». |
|
34 |
18/05 |
|
|
формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. |
Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду. Презентування результатів роботи з інформацією та / або дослідницької діяльності. Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення. Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи. |
|
|
35 |
25/05 |
|
Моделюємо фізичні та хімічні явища (узагальнення вивченого за навчальний рік). ГР3 |
обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля; визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи; вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак/ властивостей; розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками, класифікує явища природи. |
Робота з картками, робота в групах, ігри, змагання, розв’язування задач, обговорення. |
Вивчити таблицю за літо «Прості та складні сполуки». |
Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.
Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.
Основні функції оцінювання:
формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);
констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);
діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);
коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітріій процес);
орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);
мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання); розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);
прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє); виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.
Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.
Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти рекомендуємо: визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;
формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі;
основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами;
ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати навчання;
надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним;
важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному; доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень;
труднощі в навчанні варто обговорювати з учнями / ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов;
створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям;
важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;
коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів: усного опитування (індивідуальне, групове тощо); спостереження; аналіз портфоліо; письмових завдань (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо); завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.
Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначає вчитель з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.
Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.
Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей). У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють).
Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно.
Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель і учителька може запропонувати учнівству: 1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів навчання, застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів.
На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.
ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ
|
Бал |
ГАЛУЗЕВІ КРИТЕРІЇ |
||
|
Група результатів 1. Проводить дослідження природи |
Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію |
Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи |
|
|
1 |
Учень / учениця: виконує частину простих завдань / дослідницьких дій за наданим зразком з допомогою вчителя |
Учень / учениця: сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя / інших осіб |
Учень /учениця: намагається відповідати на прості запитання |
|
2 |
Учень /учениця: виконує прості завдання / дослідницькі дії за наданим зразком з допомогою вчителя |
Учень /учениця: відтворює незначну частину інформації, отриманої від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел |
Учень/ учениця: намагається знаходити у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання; намагається виконувати прості завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; слухає інших, комунікує за потреби |
|
3 |
Учень /учениця: виконує завдання / дослідницькі дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі під час виконання дослідницьких дій |
Учень /учениця: відтворює частину інформації, отриманої від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел |
Учень /учениця: знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання; виконує окремі завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя; долучається до роботи в групі; намагається висловлювати свої думки |
|
4 |
Учень /учениця: виконує завдання / дослідницькі дії за зразком з допомогою вчителя; частково виконує обов’язки, розподілені в групі під час виконання дослідницьких дій / завдань; пояснює окремі дослідницькі дії |
Учень /учениця: відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію |
Учень /ученищ: розуміє окремі поняття / терміни / навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії за зразком з допомогою вчителя; частково виконує обов’язки, розподілені в групі |
|
5 |
Учень /учениця: виконує дослідницькі дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу; розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом; виконує завдання в групі відповідно до визначених обов’язків під час виконання дослідницьких дій і завдань |
Учень /учениця: застосовує частково інформацію, отриману від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому / прочитаному відповіді на прості запитання |
Учень /учениця: намагається пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом з допомогою вчителя; виконує свою частку групової роботи |
|
6 |
Учень / учениця: розуміє і пояснює дослідницькі дії; виконує репродуктивні види дослідницької діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно; розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом і висловлює припущення щодо їх розв’язання; виконує дослідницькі дії / спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків |
Учень / учениця: здійснює пошук інформації в запропонованих джерелах; застосовує інформацію, отриману від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань |
Учень /ученищ: розуміє і пояснює основні поняття / явища / навчальні дії з допомогою вчителя, наводить прості приклади; виконує завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно; виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків |
|
7 |
Учень /учениця: виконує репродуктивні й частково-пошукові види дослідницької діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, розв’язує їх відомим способом; співпрацює в групі, виконуючи дослідницькі завдання |
Учень /учениця: знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і розв’язання проблемних ситуацій; відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією, поданою в різний спосіб; перетворює один вид інформації в інший за зразком |
Учень /ученищ: відповідає на окремі запитання, наводить типові приклади й аргументи на підтвердження висловленої думки; виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно або в . групі; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, висловлює припущення щодо ‘їх розв’язання; налагоджує комунікацію, співпрацює в групі за погодженим планом, виконуючи навчальні завдання |
|
8 |
Учень / учениця: виконує окремі пошукові, дослідницькі та / або творчі дії; розв'язує проблемні ситуації відомими способами під керівництвом вчителя; активно співпрацює з Іншими, визначає свої завдання в груповій дослідницькій діяльності |
Учень / учениця: аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою; відповідає на запитання за опрацьованою інформацією, поданою в різний спосіб; перетворює інформацію одного виду в інший |
Учень /учениця: розпізнає проблемні ситуації, розв’язує їх відомим способом з допомогою вчителя; відповідає на запитання, доповнює думку / відповіді однокласників; виконує окремі навчальні дії; активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання, : визначає свої завдання в групі; залучає інших до співпраці в межах запропонованої теми |
|
9 |
Учень /учениця: виконує пошукові дослідницькі та творчі завдання; розв’язує проблемні ситуації відомими способами; пропонує нові способи розв’язання проблемних ситуацій під керівництвом учителя; активно співпрацює та допомагає іншим, виконуючи дослідницькі завдання |
Учень /учениця: аналізує інформацію, отриману з різних джерел; добирає спосіб унаочнення інформації |
Учень /учениця: розпізнає проблемні ситуації з-поміж запропонованих, розв'язує їх відомими способами під керівництвом учителя; добирає доречні приклади та аргументи щодо висловленої думки; виконує пошукові завдання; активно співпрацює з іншими, генерує ідеї під час виконання завдання |
|
10 |
Учень / учениця: ставить запитання, установлює логічні зв’язки між досліджуваними об’єктами, явищами, процесами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних дослідницьких / проблемних ситуаціях; пропонує кілька способів розв'язання проблемної ситуації самостійно або в групі |
Учень / учениця: виокремлює істотну Й потрібну інформацію, отриману з різних джерел; оцінює інформацію за наданими критеріями під керівництвом учителя |
Учень /учениця: розпізнає проблемні ситуації; ставить запитання, установлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами; застосовує здобуті знання й практичні вміння в типових навчальних ситуаціях; здійснює різні види Діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно або в груді; долучається до розроблення критеріїв оцінювання власної діяльності, діяльності групи |
|
11 |
Учень /учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях; аналізує власні навчальні дії самостійно або в групі; конструктивно взаємодіє в групі під час дослідницької діяльності: висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки |
Учень / учениця: знаходить інформацію й аналізує її; узагальнює інформацію, отриману з різних джерел; оцінює інформацію за наданими критеріями |
Учень / учениця: висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію, аргументує її; оцінює різні аспекти проблеми; використовує наукові факти для формулювання власних суджень; застосовує здобуті знання й практичні вміння в нетипових ситуаціях; конструктивно взаємодіє в групі для розв’язання спільних навчальних завдань; здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії і дії групи |
|
12 |
Учень /учениця: застосовує здобуті знання й практичні вміння, : усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; аналізує й оцінює власні дослідницькі дії; ініціює, планує та організує співпрацю в групі для виконання дослідницьких / творчих завдань |
Учень /учениця: порівнює, зіставляє та оцінює інформацію, отриману з різних самостійно вибраних джерел; оцінює надійність джерел інформації |
Учень /учениця: висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію, аргументує її, робить висновки; установлює закономірності, підтверджує їх прикладами; застосовує здобуті знання й практичні вміння для розв’язання проблемних ситуацій, усвідомлює ризики й прогнозує наслідки; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; організує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; толерує різні точки зору, опосередковує спілкування в групі. |
4. Список використаних джерел
1. Навчальна програма «Хімія. 7 клас» розроблено згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (далі — Державний стандарт), Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 225.
2. Модельна навчальна програма. (автор: Григорович О.В. Для закладів загальної середньої освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 № 1575).
3. Хімія. Григорович О.В., Недоруб О.В. Підручник для 7 класів закладів загальної середньої освіти. Харків: Вид-во «Ранок», 2024. – 189 с. : іл.
4. Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання».