Ключові

компетентності

Уміння та ставлення в курсі хімії

Вільне володіння

державною мовою

Уміння:

– використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру;

– тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук;

– чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації;

– інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо;

– поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою.

Ставлення:

– повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів

комунікації.

Здатність

спілкуватися рідною

(у разі відмінності

від державної)

та іноземними

мовами

Уміння:

– використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру;

– аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію;

– тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію;

– описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою;

– обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні;

– поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою;

– застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів.

Ставлення:

– цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою;

– розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами.

Математична

компетентність

Уміння:

– оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів;

– використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо.

Ставлення:

– оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру.

Компетентності

в галузі природничих

наук, техніки

і технологій

Уміння:

– здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань;

– класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси;

– характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології;

– використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем;

– досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень.

Ставлення:

– емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі;

– виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою;

– критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій;

– усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть.

Інноваційність

Уміння:

– описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій;

– генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках;

– генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках;

– підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації.

Ставлення:

– усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги;

– оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля;

– оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів.

Екологічна

компетентність

Уміння:

– визначати й аналізувати проблеми довкілля;

– реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля;

– ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти;

– прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини;

– використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення;

– споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування;

– пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем.

Ставлення:

– усвідомлення важливості раціонального природокористування;

– оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства;

– цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності;

– зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування.

Інформаційно-комунікаційна

компетентність

Уміння:

– здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

– використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту;

– досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Ставлення:

– критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел;

– дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі;

– обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати однокласників / однокласниць.

Навчання впродовж

життя

Уміння:

– визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення;

– планувати й організовувати власну проєктну діяльність;

– працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності;

– розвивати здібність досліджувати природу;

– здійснювати рефлексію власної діяльності.

Ставлення:

– усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку

Громадянські

та соціальні

компетентності

Уміння:

– поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту;

– брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду;

– дотримуватися норм законодавства з охорони природи;

– обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах;

– співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів;

– застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб;

– дотримуватися здорового способу життя;

– переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві;

– долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього;

– працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти.

Ставлення:

– визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання;

– цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань;

– оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини;

– цінування внеску кожного в діяльність групи;

– усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем.

Культурна

компетентність

Уміння:

– застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей;

– пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва.

Ставлення:

– усвідомлення значення хімії в розвитку культури;

– шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури.

Підприємливість

і фінансова

грамотність

Уміння:

– генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності;

– використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних);

– прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності;

– аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру;

– страхування власного здоров’я і життя тощо;

– обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень.

Ставлення:

– виявлення конструктивної активності;

– відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності;

– усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації;

– усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки;

– обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності.

Базові знання

Загально-природничі

Хімічний складник

Методологія    природничих    наук:    наука і псевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні, знакові; вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань; форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо; інтерпретація і критичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки.

Науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепція сталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку.

Хімія як наука; хімія в побуті; хімія і довкілля; правила безпеки під час роботи з речовинами; хімічний елемент; атом, його будова.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів; хімічні елементи в природі, їх колообіг; металічні та неметалічні елементи; речовина; прості та складні речовини; систематична номенклатура в хімії.

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

Види навчальної діяльності (орієнтовні)

Діагностування умінь, набутих у 7 класі

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;

• презентує результати дослідження;
• використовує здобуті знання

і набутий досвід для розв’язання навчальної / життєвої проблеми;

Фізичні властивості речовин. Фізичні

та хімічні явища.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

• Спостереження за хімічними явищами

в довкіллі, виявлення фізичних явищ, що супроводжують хімічні реакції.

Робота з інформацією (пошук, аналіз, презентування).

• Пояснення природних явищ у міфах, легендах і народних повір’ях (виникнення вогню, іржавіння, гниття, грім і блискавка, запах після дощу, скисання молока, «тісто не підійшло», виверження вулканів, опади, землетруси, червоний колір сонця на заході тощо).
• Пояснення горіння та іржавіння

• оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

• характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
• визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для

прихильниками теорії флогістону.

Спільне (групове) обговорення.

• Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
• Наукові пояснення природних явищ (виникнення вогню, іржавіння, гниття, грім і блискавка, запах після дощу, скисання молока, «тісто не підійшло», виверження вулканів, опади, землетруси, червоний колір сонця на заході тощо).
• Висловлення гіпотези щодо можливих причин виникнення ненаукового пояснення природних явищ.
• Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

• Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

• визначає аргументи / твердження / теорії, що ґрунтуються на наукових фактах;
• зіставляє наукове і псевдонаукове

пояснення тієї самої інформації природничого змісту.

• Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 1. Пізнаємо кількісні закони хімії

(Здійснює дослідження природи

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• визначає мету та завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
• визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
• спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;

Принципи складання формул і назв бінарних сполук.

Відносні атомна

й молекулярна маси.

Масова частка хімічного елемента в речовині.

Установлення хімічних формул бінарних сполук за даними про їхній склад.

Молярна маса.

Кількість речовини.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

• Математичне моделювання: створення алгоритму визначення маси продукту реакції за відомою масою одного з реагентів (групова робота).
• Розв’язання навчальної проблеми

з визначення маси продукту реакції / реагенту за хімічним рівнянням.

• Визначення відносного виходу (одержання практично нерозчинних або газуватих речовин, порівняння маси утвореного продукту реакції з обчисленим за хімічним рівнянням).
• Моделювання об’єктів кількістю речовини

1 моль.

• аналізує результати дослідження;
• дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
• визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
• інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у графічній формі;

• презентує результати дослідження;
• взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату;
• оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

• Установлення масової частки хімічного елемента в речовині.
• Установлення хімічних формул бінарних сполук за кількісними даними про їхній склад.
• Порівняння кількості молекул в об’єктах однакового об’єму або однакової маси (мисленнєвий експеримент).
• Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

• Способи складання формул бінарних сполук.
• Масова частка хімічного елемента в речовині.
• Уплив вимірювань на розвиток хімії та науки в цілому.

Спільне (групове) обговорення.

• Чи треба заучувати напам’ять формули всіх відомих речовин? Як складати формули бінарних сполук?
• Чи можливо визначити масу атома або молекули? У який спосіб характеризують маси цих частинок?
• Складання діаграми Венна для понять

«відносна молекулярна маса» і «молярна

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
• аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
• відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами

та явищами;

• формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
• розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі

маса» та її обговорення.

• Зміст поняття «масова частка хімічного елемента в речовині».
• Формулювання гіпотези щодо можливості вимірювання або порівнювання маси атомів і молекул.
• Доведіть, що коефіцієнти в хімічних рівняннях можна використовувати для визначення відношення кількостей речовини реагентів і продуктів реакції.
• Для чого може знадобитися обчислення мас продуктів реакції або мас реагентів під час хімічних досліджень? У промисловому виробництві?
• Представлення результатів математичного моделювання.
• Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
• Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
• Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності:

тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

• обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи;
• визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми.

підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

• Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

• Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.
• Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Тема 2. Досліджуємо гази довкілля

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
• визначає етапи дослідження

Склад повітря.

Кисень як найважливіший газ життя. Поняття про каталізатор. Горіння.

Колообіг Оксигену в природі.

Озон. Значення озону в природі.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

• Одержання та збирання кисню: дослідження залежності швидкості хімічної реакції від наявності каталізатора.
• Залежність продуктів згоряння від масової частки Карбону на прикладі горіння спиртів.
• Одержання та збирання водню: дослідження залежності швидкості хімічної реакції

металів із кислотами від активності металів.

відповідно до умов його виконання;

• моделює явище парникового ефекту, захисні властивості озонового шару;
• спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
• аналізує результати дослідження;
• оцінює правильність сформульованої гіпотези;
• дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
• визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
• інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;

Закон Авоґадро.

Молярний об’єм газів. Закон об’ємних відношень газів.

Взаємодія оксидів із водою.

Гідроген як найпоширеніший елемент у Всесвіті. Водень як перспективне паливо.

Вуглекислий

і чадний гази. Уплив на людину

та довкілля. Вуглекислий газ як парниковий газ.

Колообіг Карбону в природі.

Метан (складник природного газу) як паливо та як парниковий газ.

Біогаз. Декарбонізація економіки.

• Виявлення наявності озону в повітрі (поблизу промислових підприємств, автомагістралей, приміщень із фотокопіювальними пристроями).
• Розроблення пам’ятки «Способи запобігання руйнуванню озонового шару» (групова робота).
• Дослідження горіння свічки: формулювання гіпотез щодо умов виникнення

та припинення горіння.

• Властивості вуглекислого газу, виявлення вуглекислого газу в продуктах згоряння.
• Мисленнєвий експеримент: порівняння кількості молекул різних газів у двох склянках однакового об’єму.
• Математичне моделювання: розроблення алгоритму обчислення об’ємів газуватих речовин — реагентів і продуктів реакції.
• Прогнозування можливості застосування кисню, озону, водню, вуглекислого і чадного газів з огляду на їхні властивості (робота

в групі; мініпроєкт із розроблення буклета). Перевірка прогнозів за джерелами інформації.

• Дослідження взаємодії продуктів згоряння

• презентує результати дослідження;
• взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату;
• оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
• аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
• відбирає та інтегрує інформацію

простих речовин із водою.

• Моделювання колообігу Карбону в умовах використання природного газу та заміни його на біогаз. Висловлення гіпотези щодо можливих шляхів декарбонізації економіки.
• Довготривалі проєкти «Альтернатива природному газу: використання різних видів палива нашою громадою», «Оцінювання викидів вуглекислого газу поблизу нашої школи», «Перспективи одержання біогазу

та зеленого водню в Україні», «Каталізатори в природі».

• Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

• Які дослідження дали можливість відкрити кисень, озон, водень, вуглекислий газ?
• Закон Авоґадро.
• Сучасні системи пожежогасіння.
• Значення озонового шару та наслідки його руйнування.
• Воднева енергетика. Способи одержання водню в промисловості.
• Концепція сталого розвитку.

природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами

та явищами;

• формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
• презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

• розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

• обґрунтовує значущість набутих

Спільне (групове) обговорення.

• Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
• Як визначити вміст кисню в повітрі?
• Прогнозування наслідків надмірного використання природного й скрапленого газу, руйнування озонового шару.
• Способи пожежогасіння: принципи, на яких вони ґрунтуються.
• Чи витрачаються каталізатори під час хімічної реакції? Чи можливо повторно використовувати каталізатор?
• Чи можна зібрати чистий кисень під час його одержання в лабораторії? У який спосіб?
• Властивості кисню (водню), на яких ґрунтуються способи його збирання (витісненням повітря та води).
• Застосування закону Авоґадро і закону об’ємних відношень для визначення об’ємів газуватих реагентів і продуктів реакції, кількості молекул газуватих сполук.
• Чи існує озон у приземних шарах повітря? Як можна довести його наявність?
• Імовірність повного зникнення озону

дослідницьких навичок для пізнання природи;

• характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
• визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
• висловлює відповідальне ставлення до проблем природокористування;
• обґрунтовує значення хімічних знань у повсякденному житті та для збереження довкілля;
• визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
• вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
• розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за

з атмосфери Землі (формулювання й аргументування гіпотез).

• Воднева енергетика. Способи одержання водню в промисловості. Чи існує різнокольоровий водень?
• Уплив вуглекислого газу на довкілля. Використання вуглекислого газу як спосіб запобігання глобальному потеплінню.
• Чому вихлопні гази автівок сьогодні обов’язково перевіряють на вміст чадного газу?
• Порівняйте вплив на довкілля продуктів згоряння таких видів пального: водню, природного чи скрапленого газу.
• Чи можливо виявити чадний газ у повітрі помешкання?
• Парниковий ефект: чи вуглекислим газом єдиним?
• Значення каталізаторів у природі та промисловому виробництві.
• Представлення результатів групової роботи: розроблення математичної моделі, пам’ятки, прогнозування.
• Чи вдалося підтвердити / спростувати

гіпотезу, сформульовану вами для

визначеними ознаками / властивостями;

• класифікує об’єкти природи.

дослідження?

• Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

• Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

• Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.
• Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Рефлексія.

• Аналіз ставлення учнів / учениць до проблем раціонального природокористування, усвідомлення значення діяльності людини на стан довкілля та взаємозв’язків людини

з природою.

Тема 3. Досліджуємо будову атома

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки

Будова атома.

Субатомні частинки (електрон, протон

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

• Моделювання атомів хімічних елементів перших трьох періодів.

чи інших осіб:

• визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;
• визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання;
• моделює атоми;
• спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати;
• аналізує результати дослідження;
• оцінює правильність сформульованої гіпотези;
• дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;
• визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
• презентує результати

дослідження;

і нейтрон).

Електронна оболонка атомів

і властивості хімічних елементів.

Ступені окиснення хімічних елементів.

Періодичний закон.

Значення Періодичного закону. Періодична система хімічних елементів

і її графічне представлення.

• Створення лепбука «Графічні представлення Періодичної системи хімічних елементів».
• Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

• Визначення масового числа та заряду ядра атомів за відомим складом. Визначення складу атомів.
• Інформація щодо будови атомів, яку можна дізнатися з Періодичної системи хімічних елементів.
• Групи хімічних елементів: лужні, лужноземельні й інертні елементи, галогени.

Спільне (групове) обговорення.

• Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
• Визначення складу атомів. Чи дійсно атом неподільний?
• Взаємозв’язок між складом атома та його відносною атомною масою.
• Формулювання гіпотези щодо взаємозв’язків між спостереженнями в досліді Резерфорда

та висновками щодо будови атома.

• інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;

• взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату;
• оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
• відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах,

• Виявлення ознак для класифікації хімічних елементів.
• Виявлення взаємозв’язків між зарядом ядра атомів і періодичністю зміни властивостей хімічних елементів та їхніх сполук.
• Формулювання гіпотези щодо можливості існування ізотопів; об’єднання хімічних елементів у групи та періоди; подібності властивостей елементів однієї групи.
• Чи можна назвати законом природи Періодичний закон?
• Чи можна на основі Періодичного закону прогнозувати існування ще не відкритих хімічних елементів та їхні властивості?
• Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
• Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

• Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької

зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами

та явищами;

• формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
• презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

• розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

• обґрунтовує значущість набутих

дослідницьких навичок для

діяльності.

• Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.
• Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

пізнання природи;

• зіставляє наукове і псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого змісту;
• характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
• визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
• визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
• вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
• розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;
• класифікує об’єкти природи.

Тема 4. Досліджуємо будову речовини

Здійснює дослідження природи

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• моделює молекули речовин, кристалічні ґратки речовин;
• формулює гіпотезу відповідно до поставленої задачі, оцінює правильність сформульованої гіпотези;
• аналізує результати дослідження;
• визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки;
• інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує

та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах;

• презентує результати дослідження;

Хімічний зв’язок. Різновиди хімічного зв’язку.

Модель ковалентного хімічного зв’язку.

Полярний

і неполярний ковалентний зв’язок.

Кристалічні й аморфні речовини. Фізичні властивості атомних

і молекулярних кристалів.

Модель йонного зв’язку. Йонні кристали.

Дослідження, моделювання, проєктна діяльність.

• Моделювання ковалентного зв’язку

в молекулах, зокрема водню, фтору, кисню, метану тощо.

• 3D-моделювання молекул цифровими програмними засобами.
• Виявлення відмінностей фізичних властивостей аморфних і кристалічних речовин, атомних, молекулярних і йонних сполук.
• Дослідження форми кристалів ковалентних і йонних сполук під мікроскопом.
• Моделювання кристалів і кристалічних ґраток речовин.
• Порівняння фізичних властивостей сполук йонної, атомної та молекулярної будови.
• Прогнозування фізичних властивостей речовин за їхньою будовою.
• Створення лепбука «Хімічний зв’язок»,

«Кристалічні ґратки речовин».

• Створення інтелект-карти за темою.

Робота з інформацією.

• взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату;
• оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність

у групі / роботу групи.

Опрацьовує та використовує інформацію

Учень / учениця   самостійно   або з допомогою  вчителя  /  вчительки чи інших осіб:

• перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
• аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел;
• відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах,

• Хімічний зв’язок та його різновиди.
• Чи залежить поширеність речовин у Всесвіті від різновиду хімічного зв’язку в них?
• Особливості хімічного зв’язку в речовинах, утворених атомами металічних

і неметалічних елементів.

• Речовини з йонним зв’язком. Фізичні властивості речовин йонної будови.

Спільне (групове) обговорення.

• Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власної діяльності / роботи в групах.
• Причини об’єднання атомів у молекули. Електронна природа хімічного зв’язку.
• Формулювання гіпотези щодо здатності атомів хімічних елементів утворювати хімічні зв’язки.
• Формулювання гіпотези щодо можливості утворення хімічного зв’язку між атомами неметалічних елементів, які здатні приймати електрони. Графічне зображення ковалентного зв’язку.
• Прогнозування залежності властивостей

ковалентного зв’язку від електронегативності

зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами

та явищами;

• формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки;
• презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема

з використанням цифрових технологій і пристроїв;

• розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.

Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб:

• обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для

хімічних елементів. Як це впливає на властивості молекул речовин?

• Прогнозування фізичних властивостей речовин залежно від їх кристалічної будови.
• Чи можливо визначити полярність молекул речовин, ґрунтуючись на просторовій моделі молекул?
• Прогнозування залежності фізичних властивостей твердих речовин від упорядкованості частинок у них.
• Прогнозування фізичних властивостей речовин залежно від кристалічної будови.
• Чи вдалося підтвердити / спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?
• Визначення факторів, які сприяли / завадили здійсненню дослідження.

Обговорення результатів навчальної діяльності: підбиття підсумків власної або групової роботи, здобутих знань і набутого навчального досвіду.

• Презентування результатів роботи

з інформацією та / або дослідницької діяльності.

• Демонстрування створених моделей,

пізнання природи;

• характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію;
• визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;
• визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти об’єднано в окремі групи;
• вирізняє з-поміж об’єктів природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей;
• розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками / властивостями;
• класифікує об’єкти природи.

лепбуків, інтелект-карт, їх обговорення.

• Аналізування й обговорення можливості використовувати знання про хімічний зв’язок для вирішення побутових завдань, зокрема виведення плям із поверхні одягу або меблів.
• Оцінювання результатів індивідуальної та групової роботи.

Бал

ГАЛУЗЕВІ КРИТЕРІЇ

Група результатів 1. Проводить дослідження

природи

Група результатів 2. Здійснює пошук та

опрацьовує інформацію

Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи

1

Учень / учениця:

виконує частину простих завдань /

дослідницьких дій за наданим зразком з

допомогою вчителя

Учень / учениця:

сприймає і розпізнає інформацію, отриману від

учителя / інших осіб

Учень /учениця:

намагається відповідати на прості запитання

2

Учень /учениця:

виконує прості завдання / дослідницькі дії за

наданим зразком з допомогою вчителя

Учень /учениця:

відтворює незначну частину інформації,

отриманої від учителя / інших осіб або із

запропонованих джерел

Учень/ учениця:

намагається знаходити у почутому / прочитаному часткові

відповіді на прості запитання;

намагається виконувати прості завдання / навчальні дії за

наданим зразком з допомогою вчителя;

слухає інших, комунікує за потреби

3

Учень /учениця:

виконує завдання / дослідницькі дії за наданим

зразком з допомогою вчителя;

долучається до роботи в групі під час

виконання дослідницьких дій

Учень /учениця:

відтворює частину інформації, отриманої від

учителя / інших осіб або із запропонованих

джерел

Учень /учениця:

знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на

запитання;

виконує окремі завдання / навчальні дії за наданим зразком з

допомогою вчителя;

долучається до роботи в групі;

намагається висловлювати свої думки

4

Учень /учениця:

виконує завдання / дослідницькі дії за зразком з

допомогою вчителя;

частково виконує обов’язки, розподілені в групі

під час виконання дослідницьких дій / завдань;

пояснює окремі дослідницькі дії

Учень /учениця:

відтворює за зразком основну інформацію,

отриману із запропонованих джерел;

висловлює свої думки, використовуючи

отриману інформацію

Учень /ученищ:

розуміє окремі поняття / терміни / навчальні дії;

виконує завдання / навчальні дії за зразком з допомогою

вчителя;

частково виконує обов’язки, розподілені в групі

5

Учень /учениця:

виконує дослідницькі дії за запропонованим

алгоритмом, за потреби звертаючись по

допомогу;

розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які

можна розв’язати дослідницьким способом;

виконує завдання в групі відповідно до

визначених обов’язків під час виконання

дослідницьких дій і завдань

Учень /учениця:

застосовує частково інформацію, отриману від

учителя / інших осіб або із запропонованих

джерел, для виконання навчальних завдань;

знаходить у почутому / прочитаному відповіді

на прості запитання

Учень /учениця:

намагається пояснити основні поняття / явища /навчальні дії;

виконує завдання / навчальні дії за запропонованим

алгоритмом з допомогою вчителя;

виконує свою частку групової роботи

6

Учень / учениця:

розуміє і пояснює дослідницькі дії;

виконує репродуктивні види дослідницької

діяльності за запропонованим алгоритмом

самостійно;

розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які

можна розв’язати дослідницьким способом і

висловлює припущення щодо їх розв’язання;

виконує дослідницькі дії / спільне завдання в

групі відповідно до визначених обов’язків

Учень / учениця:

здійснює пошук інформації в запропонованих

джерелах;

застосовує інформацію, отриману від учителя /

інших осіб або із запропонованих джерел для

виконання навчальних завдань

Учень /ученищ:

розуміє і пояснює основні поняття / явища / навчальні дії з

допомогою вчителя, наводить прості приклади; виконує

завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом

самостійно;

виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених

обов’язків

7

Учень /учениця:

виконує репродуктивні й частково-пошукові

види дослідницької діяльності за

запропонованим алгоритмом або в співпраці;

розпізнає проблемні ситуації з допомогою

вчителя, розв’язує їх відомим способом;

співпрацює в групі, виконуючи дослідницькі

завдання

Учень /учениця:

знаходить у запропонованих джерелах потрібну

інформацію для виконання навчальних завдань і

розв’язання проблемних ситуацій;

відповідає на окремі запитання за опрацьованою

інформацією, поданою в різний спосіб;

перетворює один вид інформації в інший за

зразком

Учень /ученищ:

відповідає на окремі запитання, наводить типові приклади й

аргументи на підтвердження висловленої думки;

виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної

діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно або в

. групі;

розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, висловлює

припущення щодо ‘їх розв’язання;

налагоджує комунікацію, співпрацює в групі за погодженим

планом, виконуючи навчальні завдання

8

Учень / учениця:

виконує окремі пошукові, дослідницькі та / або

творчі дії;

розв'язує проблемні ситуації відомими

способами під керівництвом вчителя;

активно співпрацює з Іншими, визначає свої

завдання в груповій дослідницькій діяльності

Учень / учениця:

аналізує інформацію, отриману з обраних

джерел, зіставляє, порівнює та групує її за

заданою ознакою;

відповідає на запитання за опрацьованою

інформацією, поданою в різний спосіб;

перетворює інформацію одного виду в інший

Учень /учениця:

розпізнає проблемні ситуації, розв’язує їх відомим способом з

допомогою вчителя;

відповідає на запитання, доповнює думку / відповіді

однокласників;

виконує окремі навчальні дії;

активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання,

: визначає свої завдання в групі;

залучає інших до співпраці в межах запропонованої теми

9

Учень /учениця:

виконує пошукові дослідницькі та творчі

завдання;

розв’язує проблемні ситуації відомими

способами;

пропонує нові способи розв’язання проблемних

ситуацій під керівництвом учителя;

активно співпрацює та допомагає іншим,

виконуючи дослідницькі завдання

Учень /учениця:

аналізує інформацію, отриману з різних джерел;

добирає спосіб унаочнення інформації

Учень /учениця:

розпізнає проблемні ситуації з-поміж запропонованих,

розв'язує їх відомими способами під керівництвом учителя;

добирає доречні приклади та аргументи щодо висловленої

думки;

виконує пошукові завдання;

активно співпрацює з іншими, генерує ідеї під час виконання

завдання

10

Учень / учениця:

ставить запитання, установлює логічні зв’язки

між досліджуваними об’єктами, явищами,

процесами;

застосовує здобуті знання й практичні вміння в

різних дослідницьких / проблемних ситуаціях;

пропонує кілька способів розв'язання

проблемної ситуації самостійно або в групі

Учень / учениця:

виокремлює істотну Й потрібну інформацію,

отриману з різних джерел;

оцінює інформацію за наданими критеріями під

керівництвом учителя

Учень /учениця:

розпізнає проблемні ситуації;

ставить запитання, установлює логічні зв’язки між об’єктами,

фактами, явищами;

застосовує здобуті знання й практичні вміння в типових

навчальних ситуаціях;

здійснює різні види Діяльності, пропонує кілька способів

розв’язання проблемної ситуації самостійно або в груді;

долучається до розроблення критеріїв оцінювання власної

діяльності, діяльності групи

11

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й практичні вміння в

нестандартних ситуаціях;

аналізує власні навчальні дії самостійно або в

групі;

конструктивно взаємодіє в групі під час

дослідницької діяльності: висловлює власну

позицію, аргументує її, робить висновки

Учень / учениця:

знаходить інформацію й аналізує її;

узагальнює інформацію, отриману з різних

джерел;

оцінює інформацію за наданими критеріями

Учень / учениця:

висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію,

аргументує її;

оцінює різні аспекти проблеми;

використовує наукові факти для формулювання власних

суджень;

застосовує здобуті знання й практичні вміння в нетипових

ситуаціях;

конструктивно взаємодіє в групі для розв’язання спільних

навчальних завдань;

здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії і

дії групи

12

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й практичні вміння,

: усвідомлює ризики і прогнозує наслідки;

аналізує й оцінює власні дослідницькі дії;

ініціює, планує та організує співпрацю в групі

для виконання дослідницьких / творчих завдань

Учень /учениця:

порівнює, зіставляє та оцінює інформацію,

отриману з різних самостійно вибраних джерел;

оцінює надійність джерел інформації

Учень /учениця:

висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію,

аргументує її, робить висновки;

установлює закономірності, підтверджує їх прикладами;

застосовує здобуті знання й практичні вміння для розв’язання

проблемних ситуацій, усвідомлює ризики й прогнозує

наслідки;

аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший

навчальний поступ;

організує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей;

толерує різні точки зору, опосередковує спілкування в групі.

№

Дата

Корегування дати

Тема уроку

Домашнє завдання

І семестр

Діагностування умінь, набутих у 7 класі.

Тема 1. Пізнаємо кількісні закони хімії

01/09

Елементи, речовини та явища

§1

02/09

Елементи, речовини та явища

§1

08/09

Формули та назви бінарних сполук

§2

09/09

Відносна атомна маса та відносно молекулярна маса

§3

15/09

Масова частка хімічного елемента в речовини

§4,

№27 (а,б)

16/09

Установлення хімічних формул сполук

§5, №37 (а)

22/09

Кількість речовини

§6, №45(а)

23/09

Молярна маса речовини

§6, №50

29/09

Розрахунки за хімічними рівняннями

§7 №59

30/09

Комплексна підсумкова робота з теми 1 «Пізнаємо кількісні закони хімії»

Самооцінювання стор. 61

Тема 2. Досліджуємо гази довкілля

06/10

Повітря

§8, №71

07/10

Кисень: фізичні властивості й одержання.

§9, №90

13/10

Навчальне дослідження №1 «Одержання кисню»

ст. 78-82

14/10

Кисень – єдиний газ повітря, що підтримує горіння. Реакція кисню з неметалами

§10, ст.83-87 №103

20/10

Реакція кисню з металами та складними речовинами

§10, ст.88-90 №109

21/10

Колообіг Оксигену в природі

§11, №122

27/10

Озон

§12, №126

28/10

Комплексна підсумкова робота з теми 2 «Досліджуємо гази повітря (І частина)

повт. §§8-12

10/11

Молярний об’єм газів

§13, ст.108-112, №136

11/11

Обчислення з використанням молярного об’єму

§13, ст.112-115, №140

17/11

Навчальне дослідження №2 «Визначення молярного об’єму газів»

ст.117-119

18/11

Взаємодія оксидів з водою. Поняття про кислотні оксиди і кислоти

§14, ст.120-122, №149 (а)

24/11

Взаємодія оксидів з водою. Поняття про основні оксиди і основи. Індикатори.

§14, ст.123-126, №152

25/11

Навчальне дослідження №3 «Виявлення кислот і лугів у розчинах»

ст.129-130, Н.Д. №4

01/12

Комплексна підсумкова робота з теми 2 «Досліджуємо гази повітря (ІІ частина)

повт. §§13-14

02/12

Гідроген. Водень

§15, №162

08/12

Водень: хімічні властивості й одержання

§16, №177

09/12

Навчальне дослідження №5 «Досліджуємо водень»

ст.146-149

15/12

Солі

§17, №194 (а,б,в,г)

16/12

Навчальне дослідження №6 «Досліджуємо активність металів»

ст.156-157

22/12

Ряд активності металів. Реакція металів з кислотами та водою. Реакція металів із солями

§18, №209 (а,б,в)

23/12

Комплексна підсумкова робота з теми 2 «Досліджуємо гази повітря (ІІІ частина)

повт. §§15-18

ІІ семестр

12/01

Вуглекислий газ

§19, №232

1301

Навчальне дослідження №7 «Досліджуємо розпушувальну дію вуглекислого газу»

ст. 181-182

(випікання)

19/01

Навчальне дослідження №8 «Досліджуємо вуглекислий газ»

ст. 183-184

20/01

Чадний газ

§20, №252

26/01

Метан

§21, №265

27/01

Колообіг Карбону. Парниковий ефект

§22, №284

02/02

Навчальне дослідження №9 «»Моделюємо парниковий ефект»

ст. 211-212

03/02

Декарбонізація діяльності людини

§23, №292

09/02

Навчальне дослідження №10 «Залежність між масою реактанту та масою продукту реакції»

 ст. 220-222

10/02

Комплексна підсумкова робота з теми 2 «Досліджуємо гази довкілля (ІVчастина)»

повт. §§19-23

Тема 3. Досліджуємо будову атома

16/02

Склад атомів

§24, ст.224-229, №305

17/02

Позначення нуклідів. Обчислення кількісного складу атомів.

§24, ст. 229-232, №307

23/02

Електронна будова атомів

§25, ст.238-240, №321 (а,б,в)

24/02

Електронні оболонки атомів

§25, ст.241-244, №325

02/03

Родини хімічних елементів. Властивості електронних аналогів

§25, ст. 245-247, №326

03/03

Будова електронних оболонок елементів в періодах та групах

§26, №332

09/03

Будова електронних оболонок і властивості хімічних елементів

§27, №341

10/03

Періодичний закон.

§28, №353

16/03

Комплексна підсумкова робота з теми 3 «Досліджуємо будову атома»

повт. §§24-28

Тема 4. Досліджуємо будову речовини

17/03

Природа хімічного зв’язку

§29, №361

23/03

Ковалентний зв’язок

§30, ст.280-280, №365

24/03

Утворення подвійного й потрійного зв’язків

§30, ст. 283-285, №369

06/04

Полярність ковалентного зв’язку

§31, №375

07/04

Складання формул Льюїса.

§31,

13/04

Ступінь окиснення хімічних елементів

§32, ст.293-295

14/04

Визначення ступенів окиснення елементів у сполуках

§32, ст.295-296, №384 (а)

20/04

Визначення ступенів окиснення елементів у сполуках

§32, ст.295-296, №384 (б)

21/04

Складання формул сполук за ступенем окиснення хімічних елементів

§32, ст.296-297, №385

27/04

Складання формул сполук за ступенем окиснення хімічних елементів

§32, ст.296-297 №387

28/04

Комплексна підсумкова робота з теми 4 «Досліджуємо будову речовин (І частина)»

повт. §§29-32

04/05

Кристалічний і аморфний стани твердих речовин

§33, №394

05/05

Речовини атомної та молекулярної будови

§34, №399 (а,б)

11/05

Йонний зв’язок. Йонні кристали

§35, №409 (а)

12/05

Навчальне дослідження №10 «Будова речовини»

ст.315-316

18/05

Комплексна підсумкова робота з теми 4 «Досліджуємо будову речовини (ІІ частина)»

повт. §§33-35

19/05

Узагальнення матеріалу з теми «Досліджуємо будову речовин».

повт. §§29-35

25/05

Презентація навчальних проєктів.

Підготувати презентацію

26/05

Кількісні закони. Дослідження атома та речовин. (підсумковий урок)

Повторити основні поняття та формули курсу хімії 8 кл.