Навчальна програма з української літератури для 6 класу НУШ на 2023-2024 навчальний рік

Про матеріал

Начальна програма з української літератури для 6 класу НУШ на 2023-2024 навчальний рік. Розроблена відповідно до модельної навчальної програми « Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.)

Перегляд файлу

                                                                                  

 

 

 

 

Навчальна програма

предмету мовно-літературної освітньої галузі

українська література

 

 

           Розроблена відповідно до модельної навчальної програми « Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.)

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          2023-2024 н.р.

Пояснювальна записка

Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» створена відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, відповідає меті та ідейним засадам цього документа та реалізує очікувані результати навчання, окреслені в ньому. У шкільній освіті література займає особливе місце, оскільки є невід’ємною складовою формування гуманістичного світогляду сучасної особистості, потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в контексті національного самоусвідомлення й самоствердження її роль незаперечна й важлива. Курс «Українська література» – важлива складова мовно-літературної освітньої галузі. Його основною метою є розвиток і формування грамотного, естетично розвинутого і творчого читача з гуманістичним світоглядом, який володіє українською мовою, читає інформаційні та художні тексти задля духовного, культурного та національного самовираження, для збагачення емоційного досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтирів і ставлень. Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань: – формувати уміння сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його оригінальну своєрідність, давати власну аргументовану оцінку; – формувати уміння визначати національну своєрідність та загальнолюдську значущість творів класичної та сучасної української літератури; – формувати вміння осмислено сприймати, оцінювати, декодувати художній текст через свідоме оволодіння літературними поняттями та термінами; – розвивати інтерес і здатність до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача; – формувати уміння самостійно працювати з різними видами і джерелами інформації; – відпрацьовувати комунікативні уміння, образне, логічне та критичне мислення, культуру полеміки; – формувати уміння безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів. Структура модельної програми, її змістове наповнення передбачають урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, а також специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору та загальносвітових процесів глобалізації. При укладанні програми було враховано одну з найактуальніших проблем – наступність, адже успіхи шкільного навчання суттєво залежать від якості знань та умінь, сформованих у початковій школі, від уміння вчителя правильно вибудувати адаптивний період школяра. З огляду на це вчитель, працюючи за програмою «Українська література. 5-6 класи», спирається на набуті в початковій школі практичні вміння учнів, а саме: застосовувати різні види читання (аналітичне, переглядове, вибіркове) відповідно до мети, використовувати засоби виразності, застосовувати прийоми смислового читання, способи роботи з книгою. Підібрані в програмі тексти для опрацювання дають можливість не тільки розширити коло читання, а й продовжувати формувати та удосконалювати читацьку діяльність школярів відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти, а саме: удосконалювати вміння діалогічної взаємодії з текстом, уміння сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; збагачувати читацький досвід, формувати вироблення алгоритму прочитання художніх творів різних естетичних систем, жанрів, стилів, а також розвивати в учнів поняття про різні види медіа та використані в них засоби впливу на читача, формувати уміння здійснювати пошук, добирати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіазасобами. Курс української літератури структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними розділами: 5 клас – «Мистецький спадок нащадкам», «Малює світ поезія», «Від казки до книги буття»; 6 клас – «Пісенні скарби рідного краю», «Поетичний дивосвіт», «Живильні джерела мудрих книг». Кожен розділ охоплює теми та перелік основних змістових блоків, які створюють передумови для ознайомлення учнів 5-6 класів з різноманітною дитячою літературою та передбачають взаємодію організованої та самостійної читацької діяльності учнів, що сприяє формуванню дитини-читача. Кожен змістовий блок містить перелік текстів для обов’язкового вивчення та варіативні твори, які можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно. Твори добиралися за принципами художньоестетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, ідейно-ціннісних особливостей, осучаснення змістового матеріалу та з урахуванням читацьких інтересів дітей. Тематика змістових блоків спрямована на досягнення належного рівня сформованості вміння читати, сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в комунікативних цілях. Змістом програми також передбачено засвоєння певного кола усвідомлених понять із теорії літератури, необхідних для аналізу та інтерпретації тексту. Модельна навчальна програма передбачає вивчення літератури рідного краю, що уможливлює ознайомлення учнів із творчістю письменників-земляків. Для цього вчитель може виокремити години та індивідуально вибрати тексти для розгляду. Опрацювання змістового матеріалу відбувається через орієнтовні види навчальної діяльності. Навпроти кожного виду діяльності подано, які очікувані результати можуть досягти учні, на чому має акцентувати увагу вчитель під час реалізації цих завдань. Більшість орієнтовних видів навчальної діяльності відображає синергетичний підхід до освітнього процесу, коли виконання завдань підсилюють ефект навчання та ґрунтуються на конструюванні знань, а не на їх відтворенні, що демонструє засади партнерства та дитиноцентризму в освітньому процесі.

Українська література

6 клас

Рекомендовані види робіт з української літератури в 6 класі

70 годин на рік( 2 год. на тиждень)

6 кл. НУШ

Семестри

І

ІІ

Діагностування (у різний спосіб) прогресу набуття учнями літературних знань і компетентностей

2

3

Уроки позакласного читання

2

2

Література рідного краю

2

2

1. Сприймає усну інформацію на слух / Аудіювання

Аудіювання

1

1

2. Усно взаємодіє та висловлюється / Говоріння

Розвиток мовлення (усно)

1

1

3. Сприймає письмові тексти/ Читання

Читання вголос

1*

1*

4. Письмово взаємодіє та висловлюється / Письмо

Розвиток мовлення (письмово)

1

1

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

Твори для вивчення напам’ять

1 пісню зимового,весняного або літнього циклів (на вибір).

1 пісню літературного походження ( на вибір).

1 вірш з теми “ЧУТТЯ ГАРМОНІЇ У СЛОВІ” (на вибір).

 

Усього — 70 години:

текстуальне вивчення — 51 год.; розвиток мовлення — 4 год.;

аудіювання — 2 год; позакласне читання — 4 год.; резерв —  5 год.

 

 

 

Зміст програмного матеріалу

 

Опис видів навчальної діяльності

Опис результатів навчання

 

ПІСЕННІ СКАРБИ РІДНОГО КРАЮ

 

ЧАРІВНА МЕЛОДІЯ СЛОВА (17 год)

Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Пісня – музичнопоетичний жанр фольклору. Народна обрядова пісня, її різновиди. Зв’язок із стародавніми обрядами. Варіантність народних пісень.

ТЛ: народна пісня, повтори, анафора

Пісні зимового, весняного та літнього циклів. Провідні мотиви народних пісень. Засоби художньої виразності в піснях (метафора, епітет, персоніфікація, порівняння). Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські); зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка».

 Народні колискові пісні: Лексичні особливості колискових пісень (зменшувально-пестливі слова, анафора).

«Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

ТЛ: колискова

Пісні літературного походження. Тематика та особливості цих пісень. Пісні, що стали народними. Урочисті пісні. Гімн.

 Павло Чубинський та Микола Вербицький. «Ще не вмерла України...». Олександр Кониський. «Молитва». Станіслав Чарнецький та Григорій Трух. «Ой, у лузі червона калина похилилася». Дмитро Луценко. «Як тебе не любити, Києве мій».

ТЛ: гімн

Робота з епіграфом, афоризмом

Випереджувальне завдання «Традиції та обряди українців»

«Відстрочена відгадка»

Синквейн «Пісня»

Спостереження-дослідження

Робота в групах «Досліджуємо слово»

 Карта розуму «Тропи»

Створення реклами за прочитаним твором

Вивчення напам’ять

Синквейн «Колискова»

Гра «Мозаїка»

Інтерв’ю «Чи знаю я народні колискові пісні»

 Вільне есе

Робота в групах «Навчаємося спільно»

 Дослідження-порівняння явищ

Вправи з ключами

«Творча майстерня»

Знає про виникнення обрядової поезії, її різновиди; читає народні пісні відповідно до особливостей інтонації; розуміє та відтворює зміст почутих пісень, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого; розрізняє особливості народних пісень відповідно до їх жанрово-родової належності та стильових ознак; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу пісень; визначає провідні мотиви пісень; характеризує вплив окремих деталей, зокрема художніх, на сприйняття тексту пісні; визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; передає з використання окремих способів і засобів візуалізації враження від народних пісень; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прослуховуванням колискових пісень; удосконалює письмовий текст; аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу.

 

ПОЕТИЧНИЙ ДИВОСВІТ

 

ЧУТТЯ ГАРМОНІЇ У СЛОВІ ( 15 годин)

 Тематичне розмаїття поезії (неповторний світ дитинства в поезіях, важливість родинних цінностей, гармонія людини і природи). Тарас Шевченко. «Думка» («Тече вода в синє море»), «Іван Підкова». Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська», «Співець». Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…». Ірина Жиленко. «ЖарПтиця», «Підкова», «Гном у буфеті».

 ТЛ: ліричний герой

Художні, персоніфіковані образи поезій. Настрої, почуття, поетичні роздуми ліричного героя про любов, доброту, красу, високу духовність. Віршована мова. Стопа. Віршовий розмір (ямб, хорей, пірихій)

ТЛ: віршові розміри ямб, хорей

Робота з епіграфом

«Візитівка письменника»

Творчий експеримент «Ліричний настрій»

 Вправи з ключами

 Робота в групах «Місткий кошик»

 Виразне читання поезії

Робота в парах «Навчаємося спільно»

 Гра «Загадкова скринька»

«Творча майстерня»

Гра «Відчуй настрій»

Літературне лото

Гра «Загадкова скринька»

 «Діаграма Венна»

 Міні-проєкт «Моя бібліотека»

 Вивчення напам’ять

«Літературознавча експертиза»

Читає поетичні твори відповідно до мети читання та інтонаційних особливостей; визначає основні мотиви поезій; характеризує вплив інтонації на зміст; описує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів; ефективно використовує інформаційні ресурси для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; пояснює вплив поезії на формування власного естетичного смаку, читацьких інтересів; обирає самостійно поезії для читання, аргументує свій вибір; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; аналізує зміст написаного з погляду цілісності та повноти викладу; характеризує емоційний стан ліричного героя; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; визначає основні мотиви поезій; визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; пояснює вплив поезії на формування власного естетичного смаку, читацьких інтересів; висловлює своє ставлення до думок інших, зважаючи на неповноту або суперечливість почутої інформації;  обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті, для розв’язання визначених завдань, використовуючи різні жанри, форми і способи представлення повідомлень.

ЖИВИЛЬНІ ДЖЕРЕЛА МУДРИХ КНИГ

ІЗ ВИДИМОГО ПІЗНАВАЙ НЕВИДИМЕ (26 год.)

 Тематичне розмаїття класичної та сучасної прози. Повісті на історичну тематику. Жанрові та композиційні особливості повістей. Володимир Рутківський. «Джури козака Швайки» (скорочено).

ТЛ: повість (загальне ознайомлення)

Ліро-епічний твір. Специфіка ліроепічного твору. Поеми на історичну тематику (козацька доба). Патріотичні мотиви, героїзм та відвага козаків. Микола Вороний. «Євшан-зілля». Тема та основна думка поеми. Сюжетні елементи, розгортання подій. Засоби художньої виразності в поемі. Автор твору і ліричний герой.

ТЛ: ліро-епічний твір, поема

Захопливий сюжет пригодницьких повістей. Мрії і дійсність, смішне й комічне в повістях. Сюжетні та композиційні особливості повістей. Цікаві й романтичні персонажі. Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки». Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера». Леся Воронина. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9». Таємничі, веселі й незвичайні події у фантастичних творах. Порушення питань моралі, дружби, добра, любові, толерантного ставлення до інших, прагнення гармонії зі світом. Кмітливі й винахідливі герої фантастичних творів. Зірка Мензатюк. «Ангел Золоте Волосся» (скорочено).

ТЛ: сюжет

Карта розуму «Епічний твір»

 «Візитівка письменника»

 «Оживи світлину»

 «Відгадай, хто я»

Робота в групах «Мудрі сови»

Гра «Темна конячка»

«Запитання до тексту»

Робота з інфографікою

Гра «Втрачена інформація»

Робота в групах «Коло думок»

 «Моделювання»

Мальований скрайбінг

«Літературознавча експертиза»

«Займи позицію»

«Шість капелюхів мислення»

Буктрейлер

 Робота в групах «Навчаючи вчуся»

«Асоціативний кущ»

«Діаграма Венна»

Вільне есе

«Запитання до тексту»

Робота в парах «Досліджуємо слово»

 Літературна вікторина «Упізнай героя»

Гра «Літературне лото»

Випереджувальні завдання

Гра «Так – Ні»

«Займи позицію»

Ґронування «Образ героя»

 Гра «Упізнай героя»

 «Картинна галерея»(ілюстрації, комікси до творів)

Рольова гра

Міні-проєкт «Фантастична мандрівка»

Читає прозові тексти у різний спосіб відповідно до мети читання; формулює тему та основну думку прозового тексту; співвідносить зміст прозового тексту з історичним та культурним контекстом; пояснює функції основних складників друкованого чи цифрового текстового джерела інформації (заголовка, змісту, анотації тощо), розрізняє складники структури тексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у літературному творі, що розкривають зміст твору; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів літературного твору (цитат, уривків, епізодів, вчинків персонажів тощо) із власними потребами для особистісного розвитку; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; створює текст за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації; творчо опрацьовує прочитаний текст, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів; проеціює власний життєвий досвід на порушені в тексті проблеми; описує свої літературні вподобання, наводячи приклади прочитаних творів; ефективно використовує інформаційні ресурси для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; читає ліро-епічні твори у різний спосіб відповідно до мети читання та композиційних особливостей; формулює тему та основний мотив поеми; співвідносить зміст поеми з історичним та культурним контекстом; визначає спільні та різні елементи змісту і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; характеризує поведінку та вчинки героїв; відтворює основні думки і факти, окремі висловлювання персонажів у ліро-епічному творі, що розкривають зміст почутого повідомлення; аргументує власну оцінку прочитаного тексту, наводячи доречні цитати; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету; адресата, власний життєвий досвід; визначає основну і другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в поемі; розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; характеризує вплив засобів художньої виразності на зміст твору; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; читає повісті у різний спосіб відповідно до мети читання; визначає тему, сюжетнокомпозиційні особливості та проблематику повістей; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і ситуаціями, зображеними в повісті, і власним життєвим досвідом; проектує власну поведінку в ситуаціях, подібних до тих, що зображено в тексті; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів твору із власними потребами для особистісного розвитку; вирізняє спільні та різні риси між власним мовленням і мовленням інших осіб, урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі із словниками та довідковими джерелами; читає фантастичні твори у різний спосіб відповідно до мети читання; визначає тему, сюжетнокомпозиційні особливості та проблематику повістей; творчо опрацьовує прочитаний текст, у разі потреби змінюючи персонажів, додаючи окремі епізоди, переказуючи прочитане з позиції одного з персонажів; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; висловлюється в захищеному цифровому середовищі щодо проблем, пов’язаних із життєвим досвідом, зокрема із читацькою практикою; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт

ВІД СМІШНОГО ДО ВЕЛИКОГО ( 12 год.)

Гумористичні твори. Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки тощо). Роль гумору в житті українців. Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних творів. Гуморески. Співомовки. Степан Руданський. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля», «Торбин брат». Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

ТЛ: гумор, сатира, гумореска, співомовка

 Байка. Гумор і сатира в байках. Герої байок. Будова та алегоричний зміст. Леонід Глібов. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл».

ТЛ: байка. алегорія, мораль

Науково-художня та науково-популярна література як різновид дитячої пізнавальної літератури. (загальне ознайомлення). Навчальна література, тексти із ЗМІ (загальне ознайомлення).  Олекса Воропай. «Звичаї нашого народу» (фрагменти). Людмила Старицька-Черняхівська . «Хвилини життя Лесі Українки» (фрагменти). Володимир Панченко. «Молоді літа Володимира Винниченка» (фрагменти).

Синквейн «Гумор»

«Інтерв’ю з письменником»

 Робота в групах «Дерево рішень»

 «Запитання до тексту»

«Творча майстерня»

 Міні-проєкт «У полоні сміху»

«Візитівка письменника»

 Синквейн «Байка»

 Створення ілюстрацій до байок

 Інсценізація байки

Робота в парах «Навчаємося спільно»

«Запитання до тексту»

 «Відстрочена відгадка»

«Шість капелюхів мислення»

 «Мікрофон»

 «Рольова гра»

Читає гумористичні твори у різний спосіб відповідно до мети читання та інтонаційних особливостей; визначає тему, сюжетнокомпозиційні особливості та викривальну спрямованість гуморесок; характеризує особливості форми гуморесок та співомовок, зумовлені змістом; формулює висновки відповідно до поставленого завдання на основі аналізу опрацьованого тексту; за мотивами прочитаного виявляє взаємозв’язок змісту або інших компонентів твору із власними потребами для особистісного розвитку; проеціює власний або відомий життєвий досвід на порушені в гумористичних творах проблеми; добирає доречні засоби мовної виразності для оформлення власного висловлення; створює письмові тексти визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід; удосконалює письмовий текст; за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт; читає байки відповідно до інтонаційних особливостей та мети читання; характеризує порушені в байці проблеми; виявляє і відтворює алегоричний зміст байки, розрізняючи інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести; творчо використовує мовні засоби, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення, обґрунтовуючи зроблений вибір; характеризує поведінку та вчинки героїв; проводить паралелі між образами і явищами, зображеними в тексті, і власним життєвим досвідом; вирізняє спільні та різні риси між власним мовленням і мовленням інших осіб, урізноманітнює власне мовлення завдяки читанню літературних творів, роботі із словниками та довідковими джерелами; унаочнює та візуалізує текст, використовуючи різні засоби для відтворення змісту;

читає тексти різних стилів і жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання; визначає спільні та різні елементи і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; аргументує власну оцінку прочитаного тексту, наводячи доречні цитати; визначає спільні та відмінні елементи змісту і форми подібних за певними структурними ознаками текстів; розпізнає основні виражальні засоби, використовує окремі з них; описує свої літературні вподобання, знає, яким чином можна задовольнити потреби у знаходженні нової інформації.

Література рідного краю. Ознайомлення з творами письменників-земляків.

Робота з епіграфом, афоризмом

Інформація з опорою на життєвий досвід

Робота в групах «Літературна карта мого краю»

Міні-проєкт «У творчій майстерні»

Знає письменників рідного краю; читає тексти різних стилів і жанрів у різний спосіб відповідно до мети читання; розуміє зміст і висловлює власну думку щодо прочитаного; розкриває актуальність літературних творів у контексті викликів сучасності та власних життєвих потреб; залежно від мети читання обирає самостійно або за допомогою інших осіб тексти для читання, аргументує свій вибір.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 5
Оцінки та відгуки
  1. Стеценко Антоніна Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Шинкарьова Ніна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Горяинова Ирина
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Митрик Яна Валеріївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  5. ГЛУЗДАКОВА Світлана Павлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Показати ще 2 відгука
docx
Додано
26 липня 2023
Переглядів
9502
Оцінка розробки
5.0 (5 відгуків)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку