НАВЧАЛЬНІ СЕМІНАРИ У СВІТЛІ ІДЕЙ РОЗВИВАЮЧОГО НАВЧАННЯ

Теплий Геннадій Михайлович

Викладач вищої категорії

Донбаського фахового коледжу

технологій та управління

tepliy@dondktu.ukr.education

НАВЧАЛЬНІ СЕМІНАРИ У СВІТЛІ ІДЕЙ РОЗВИВАЮЧОГО НАВЧАННЯ

Анотація. Ця стаття обговорює важливість навчальних семінарів у контексті швидкого розвитку науково-технічного прогресу та інтеграції науки і виробництва, що впливає на процес навчання та розвиток студентів. Акцентується увагу на методах вдосконалення навчальних методик, зокрема на ролі семінарів у розвитку самостійності та творчої активності студентів.

Описано організацію та проведення уроків-семінарів, їх роль у формуванні вміння працювати з науковими джерелами, розвиток критичного мислення та ініціативи. В статті детально розглядаються етапи підготовки та проведення семінару, а також надаються практичні рекомендації щодо оптимізації цього процесу. Підкреслюється значення семінарських занять у розвитку навичок самонавчання та самостійності студентів, а також в їх загальній академічній підготовці.

Ключові слова: семінар, самостійне навчання, творча активність, критичне мислення, підготовка викладачів, активізація навчання, навчальні стратегії.

Annotation. This article discusses the importance of educational seminars in the context of the rapid development of scientific and technological progress and the integration of science and production, which affects the learning process and the development of students. Emphasis is placed on methods of improving educational methods, in particular on the role of seminars in the development of independence and creative activity of students.

The organization and conduct of lessons-seminars, their role in forming the ability to work with scientific sources, the development of critical thinking and initiative are described. The article examines in detail the stages of preparation and conducting the seminar, as well as provides practical recommendations for optimizing this process. The importance of seminar classes in the development of self-study skills and independence of students, as well as in their general academic preparation, is emphasized.

Keywords: seminar, independent study, creative activity, critical thinking, teacher training, learning activation, educational strategies.

I. Вступ. Прискорений розвиток науково-технічного прогресу, технічне переозброєння промисловості та інтеграція науки і виробництва, що розширюється, призвели до подальшої інтелектуалізації праці. Зараз обсяг знань у будь-якій галузі науки настільки швидко змінюється, що не може бути довготривалим критерієм освіченості. Якщо основним показником результативності навчання донедавна було засвоєння студентами певного, чітко окресленого кола знання, то на даний час особливого значення набуває і певний рівень розвитку студента, його мислення та вміння самостійно вчитися. Тому головним завданням нині є розвиток творчої активності студентів, формування в них вміння самостійно набувати та застосовувати знання.

Вирішення цього завдання стає можливим завдяки вдосконаленню методів навчання та форм організації навчальних занять. Останнім часом в освітньому процесі застосовують такі форми роботи, як конференції та семінари. Вони дозволяють разом із іншими типами уроків ефективно розвивати мислення студентів, вміння самостійно набувати знання, працюючи з літературою, критично ставлячись до міркувань авторів. Така форма організації уроку сприяє розвитку у студентів навичок самостійного набуття знань, досягненню ними високого рівня самостійності в роботі з літературними джерелами, формує волю до досягнення необхідного результату, працьовитість та інтерес до предмета, що вивчається.

Урок-семінар,  як одна із форм організації уроку.

1. Особливості та значення уроку-семінару

Семінар як форма навчальних занять застосовується не частіше двох-трьох разів протягом навчального року. Він має багато спільного з уроком, але в той же час має низку специфічних особливостей.

Так, семінари, як і уроки, проводяться з усією групою у години, визначені розкладом. Керівна роль на семінарі зберігається за викладачем. Робота групи, загалом, поєднується з індивідуальною роботою студентів.

На відміну від уроків, на семінарах студенти набувають нових знань, працюючи з літературою, до якої включається і матеріал доповідей, з якими виступають інші студенти. Роль викладача у проведенні семінару полягає в тому, що він організує виступи студентів з доповідями та їх обговорення, вносить доповнення та виправлення. Він узагальнює результати семінару, оцінює роботу групи загалом та окремих студентів, які виступали з доповідями, та взяли участь в обговоренні цих доповідей.

Освітнє значення семінару полягає в тому, що в процесі підготовки до них студенти набувають навичок самостійної роботи з навчальною та науково-популярною літературою, вчаться узагальнювати, відокремлювати суттєві моменти матеріалу від другорядних. Семінари сприяють виявленню нахилів та здібностей студентів, розвитку у них інтересу до наукових та технічних знань. Велике значення має семінар для розвитку ініціативи, активності та самостійності, а також для виховання у них почуття відповідальності перед колективом студентів. Семінари відіграють істотну роль у долученні студентів до читання науково-популярної літератури, спонукає їх вийти за межі навчальної програми. У процесі підготовки доповідей студенти набувають навичок самостійної роботи з наочними посібниками та приладами, уміння користуватися посібниками під час доповідей, демонструвати досліди, виконувати малюнки та креслення на дошці. Нарешті, слід пам'ятати велике значення семінарів у розвитку мовлення студентів, вміння грамотно, логічно послідовно викладати відібраний для доповіді матеріал.

На семінар потрібно виносити питання, пов'язані з історією відкриттів і винаходів, що знайомлять із застосуванням матеріалу, що вивчається,  в науці і техніці, з принципами устрою і дії фізичних приладів, машин і механізмів, а також з технологічними процесами.

ІІ. Етапи уроку-семінару.

1.     Підготовка викладача та студентів до семінару.

 Успіх семінару визначається насамперед якістю його підготовки. Підготовка до семінару включає наступні етапи:

• визначення завдань семінару та кола питань, які доцільно винести на семінар, а також час його проведення;

• вивчення викладачем відповідної літератури;

• пошуки літератури, яку можна рекомендувати студентам;

• розподіл доповідей між студентами;

• Консультація студентів.

   Завдання, зміст та план семінару визначаються при складанні тематичного плану. З планом семінару та його завданнями викладач знайомить на початку вивчення теми. План семінару і список рекомендованої літератури бажано вивісити в кабінеті, щоб студенти могли вибрати для підготовки доповіді, що їх цікавлять, і приступити до роботи з літературою.

При розподілі доповідей слід враховувати індивідуальні особливості студентів: їхню схильність, інтереси, здібності. Особливу увагу слід звернути на сором'язливих студентів та тих, які не виявляють інтересу до фізики. Першим слід рекомендувати теми відповідно до їхніх інтересів, а другим – доручати такі теми, робота над якими сприяла б пробудженню у них інтересу до читання науково-популярної літератури з фізики.

Деяким студентам слід запропонувати прореферувати окремі статті з журналів. Ці студенти виступлять як співдоповідачі.

Під час підготовки до доповіді студенти самі планують його, потім консультуються у викладача. Під керівництвом викладача студенти готують досліди, навчаються користуватися наочними посібниками, частину виготовляють самі.

Корисно організувати у кабінеті виставку літератури на тему семінару.

За кілька днів до семінару слід прослухати доповіді студентів, які недостатньо добре володіють усною мовою, допомогти їм висловити думки своїми словами, попрацювати над дикцією. Не слід допускати читання доповідей за написаним текстом, але можна скористатися планом доповіді.

Під час підготовки до семінару викладач має продумати забезпечення активної участі всіх в обговоренні винесених на семінар питань.

Треба доповідачам порадити, щоб вони не дуже поспішали з поясненнями, надавали можливість записувати найголовніше студентам, що сидять за партами, накреслити необхідні схеми, замалювати схеми приладів. Це відповідальний елемент підготовчої роботи.

2. Проведення навчального семінару.

Семінари, зазвичай, планується на 1 годину 20 хвилин. Цього часу достатньо для того, щоб розглянути закінчене коло питань, пов'язаних із спільною темою.

Викладач нагадує про завдання семінару, пропонує прослухати доповіді, під час доповідей робити короткі записи у зошитах, виконувати схеми та креслення, які пояснюють принцип дії приладів та технічних установок. Записувати рекомендується теми доповідей, числові дані, найважливіші застосування явищ, назви технологічних процесів, сутність яких розглядається  у доповідях.

Після кожної доповіді надається можливість звернутися до виступаючого з питаннями, внести виправлення та доповнення. Якщо доповідач виявиться не в змозі відповісти на запитання, треба запропонувати зробити це комусь із присутніх студентів. Тільки після цього викладач робить свої зауваження, оцінює доповідь. Можна запропонувати рецензувати доповіді студентам. Така форма організації роботи сприяє підвищенню загальної активності студентів, створює передумови прояви ініціативи і самостійності.

3. Заключний етап.

Після прослуховування та обговорення доповідей необхідно узагальнити все, що нового дізналися студенти на семінарі. Це можна здійснити як методом бесіди, так і за допомогою короткого резюме викладача.

III. План  уроку - семінару з теми «Радіоактивність»

 Одним з методів інтерактивного навчання є презентація нової теми. Презентація групових рішень навчальних завдань може бути реалізована в різноманітних формах.

 Найбільш поширені форми презентації:

1.Спільно-індивідуальна: кожна група подає звіт про свою діяльність; рішення обговорюються, з них вибирають краще.

2.Спільно-послідовна: результат кожної групи є самостійним фрагментом, необхідним для спільного вирішення проблеми.

3.Спільно-взаємодіюча: з пропозицій вибирається певний аспект групових рішень, на основі якого в подальшому роблять загальний для всього колективу висновок (підсумок).

 Розглянемо використання спільно-послідовної форми презентації на прикладі вивчення теми «Радіоактивність» .

 Семінар на тему «Радіоактивність»

    Мета:

- формувати навички спільної групової діяльності;

- впевненість в невичерпності можливостей людського пізнання;

- розвивати вміння аналізувати і систематизувати факти;

- вивчити явище радіоактивності, склад радіоактивного випромінювання; продовжити формувати в учнів поняття про загальні властивості матерії.

 Тип уроку: урок формування нових знань і умінь.

 Вид уроку: презентація теми.

 Матеріальне забезпечення: інтерактивна дошка, презентація уроку, роздатковий матеріал.

 Реалізувати цю ідею найкраще на двох уроках, розділених інтервалом часу, достатнім для підготовки самої презентації.

 Основні етапи семінару

1. Підготовчий етап

 Передбачає складання плану роботи на заняття, вибір питань для обговорення, підготовку списку рекомендованої літератури, здійснення розподілу завдань для самостійного опрацювання учнями в позаурочний час, стимулювання мотиваційної діяльності учнів.

2. Навчальний етап

 Або власне самостійна робота школярів, полягає в опрацюванні джерел наукової економічної інформації, її узагальненні та систематизації у вигляді повідомлення, виступу, доповіді, аргументуванні основних положень проблеми тощо.

3. Контрольний етап

 Передбачає безпосереднє проведення семінарського заняття.

1.                   Підготовчий етап

Дослідницьку роботу учнів у підготовці до семінару організовують індивідуально або у складі груп. Семінар буде цікавим, якщо окрім доповідачів організувати групу опонентів. Опоненти попередньо ознайомлюються з основними положеннями виступів учнів, готують питання, рецензують виступи.

 На першому етапі 

- Викладач оголошує проблему, формує навчальну задачу, пропонує план роботи, рекомендує літературу.

- Формує мікрогрупи (4-5человек). Кожна група отримує завдання.

- Викладач звертає увагу учнів на загальні правила групової роботи

 Орієнтовна тематика для груп.

1 група. Явище радіоактивності. Історія відкриття.

2 група. Альфа-випромінювання

3 група. Бета-випромінювання.

4 група. Гамма-випромінювання.

5 група. Штучна радіоактивність.

6 група. Практичне використання радіоактивних елементів.

 2. Навчальний етап

 На другому етапі — навчальному — учні формують навич­ки самостійної роботи щодо добування інформації з різних джерел, систематизації її тощо. Для успішного результату семінарського заняття важливо вміло організувати й методично забезпечити самостійну роботу учнів. Формування вмінь і навичок самонавчання школярів забезпечує надійну підготовку до третього етапу семінару. Навчальна самостійна діяльність учнів матиме зміст, а рівень самостійності підвищиться, якщо в кабінеті створити куточок підготовки до семінару. Саме тут учні зможуть дізнатися про тему семінару, коли він запланований, де відбудеться, о котрій годині, а також побачити список сформованих навчальних груп, з’ясувати, кого обрано опонентами. Учитель розміщує план проведення заняття, список рекомендованої літератури, методичні пам’ятки «Як готуватися до семінару», «Як працювати з книжкою», «Як писати виступи», графік групових консультацій тощо.

 3. Контрольний етап

Передбачає безпосереднє проведення семінарського заняття.

 План проведення

1. Привітання, мотивація слухачів, повідомлення регламенту.

Мотивацію необхідно проводити в формі діалогу з аудиторією.

Питання, запропоновані аудиторії:

 - Які асоціації виникають у вас зі словом «радіація»?

 - Безпечне  або небезпечним явище радіоактивності?

       Основною метою презентації в будь-якій сфері є обговорення отриманої інформації. Тому необхідно вивчити широкий спектр застосування радіоактивних елементів (в науці, промисловості, криміналістиці, мистецтві, біології, медицині, археології і т п)

2.Історія відкриття радіоактивності.

Імена вчених і їх портрети (зробити презентацію до виступу).

3. Вивчення радіоактивності.

Опис класичного досліду щодо виявлення складу радіоактивного випромінювання.

4. Альфа-випромінювання.

Природа цих частинок.

Дослід Резерфорда за визначенням маси та заряду альфа-частинок.

Характерні ознаки альфа-частинок

Пояснення альфа-розпаду.

Взаємодія альфа-частинок з речовиною.

Правило зміщення для альфа-розпаду.

5. Бета-випромінювання.

Природа бета-частинок. Механізм бета-розпаду.

Безперервність енергетичного спектра при бета- розпаді.

Пропозиції В. Паулі і теорія Е. Фермі. Нейтрино.

Правила зміщення при бета- розпаді

6. Гамма-випромінювання.

Природа гамма-випромінювання.

Експертне підтвердження (дифракція гамма-променів в кристалах).

Механізм гамма-випромінювання.

7. Природна радіоактивність.

Дослід Фредерік і Ірен Жоліо-Кюрі.

Радіоактивні ізотопи в нашому житті.

 Учням можна запропонувати Кинофрагмент «Відкриття штучної радіоактивності» з кінофільму «Радіоактивність і атомне ядро».

8. Рефлексія

1. На яку тему була доповідь?

2. Про що ви дізналися?

3. Які засоби навчання були використані доповідачем?

4. Чи доповідач припустився помилок? (Аналіз помилок та їх виправлення)

5. Які доповнення є у вас?

9. Оцінювання навчальних досягнень учнів

 Оцінка відіграє не останню роль. Учитель заздалегідь попереджає учнів, що оцінки виставлятиме лише достатнього та високого рівнів. У разі невдалого виступу роботу учня можна не оцінювати.

 Отже, застосування семінарських занять у загальноосвітній школі на уроках сприяє формуванню навичок само­освіти, зростанню активності учнів на уроці, підвищенню рівня навчальних досягнень, формуванню позитивної мотивації до предмета.

IV. Новини науки та техніки.

V. Аналіз та оцінка викладачем виступу студентів з доповідями, рецензентів.

VI. Повідомлення домашнього завдання .

Ми розглянули план уроку-семінару на тему «Радіоактивність».

Можна запропонувати ще такі теми семінарів:

1. Звук у науці та техніці.

2. Електричні явища у природі та техніці.

3. Альтернативні джерела енергії.

4. Виробництво, передача та використання електричної енергії.

5. Електромагнітні хвилі. Розвиток засобів зв'язку в Україні.

6. Ядерна енергія, її отримання та використання.

Для підготовки студентами доповідей та їх рецензування необхідно роздати пам'ятки доповідачам з інформаційною мовою та схему оцінки інформаційною промовою.

IV. Пам'ятка доповідачам

Інформаційна мова має бути з першого до останнього слова – продукт обдуманого плану. Інакше вона не буде ні цікавою, ні зрозумілою. Досягти того й іншого можна, якщо вона побудована з урахуванням інтересів слухача, на доцільності поєднання елементів нового і старого, конкретна в частковості та в цілому, якщо вона підтримує відчуття поступального руху, використовує моменти конфліктно-драматичного порядку, створює в аудиторії все наростаюче очікування, завершується розв'язкою.

Вступ слід підібрати так, щоб він викликав увагу, підняв інтерес, пояснив наміри оратора. Головна частина мови має бути розвинена відповідно до певного плану та з урахуванням тематичного завдання, складу аудиторії та обстановки.

Наприкінці ще раз пояснюється поставлена мета, піднімається на вищий щабель інтерес слухачів. Наголошується на сенсі мови і робиться все можливе щоб створити в аудиторії належний настрій

V. Схема оцінки інформаційного мовлення.

1. Тема та мета.

Цікаві? Доречні? Актуальні?

2. Виступ.

Чи цікаво?

Чи використано прийом привернення уваги?

Чи не надто довго?

3. Головна частина.

Чи продуманий план?

Чи весь матеріал відноситься до теми?

Чи достатньо прикладів?

Чи конкретний зміст?

Чи досягнуто мети?

4. Висновок.

Зрозуміло? Чи є узагальнення сказаного?

5. Вимова.

Чи впевнений доповідач у собі?

Чи правильна поза? Жести?

Чи вдалий темп промови? Монотонно?

Чи є контакт із аудиторією?

Чи є мовні помилки?

6. Поради доповідачеві.

VI. Висновок.

Розроблені у цій статті методичні рекомендації дозволяють розглядати навчальні семінари як одну з ефективних форм навчальної роботи, оскільки надають умови у розвиток навичок самостійної роботи студентів, активізації їх розумової діяльності. Така оцінка семінарської форми занять є дуже актуальною у світлі сучасної педагогічної парадигми, в основу якої покладено ідею про творчий розвиток  студента шляхом формування навичок самостійного здобуття знань. Навчальні конференції дозволяють ефективно розвивати мислення студентів, уміння самостійно здобувати знання, працюючи з літературою, критично ставлячись до суджень авторів. Така форма організації уроку сприяє розвитку у студентів навичок самостійного набуття знань, досягненню ними високого рівня самостійності в роботі з літературними джерелами, формує волю до досягнення необхідного результату, працьовитість та інтерес до предмета, що вивчається.

У статті докладно та послідовно висвітлено етапи підготовки викладача до навчального семінару. Особлива увага приділяється обліку індивідуальних особливостей студентів під час вибору тем доповідей та розподілу їх серед учасників семінару. Обґрунтовується необхідність попереднього прослуховування підготовлених доповідей із зазначенням на можливі недоліки виступу та способи їх усунення.

Наведено рекомендації щодо проведення семінарів та обговорення їх результатів. Розроблено зразковий план роботи викладача роботи викладача з організації та проведення уроку-семінару на тему «Радіоактивність». Надано конкретні рекомендації студентам щодо підвищення ефективності їх виступів на семінарі. Наводиться перелік методичної літератури.

 Література

1. Засекіна Т. М. Фізика. Підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти, К.: УОВЦ «Оріон», 2018
2. Барьяхтар В. Г.. Фізика 10 кл.. Рівень стандарту; Харків: «Ранок», 2018.
3. Сиротюк В. Г., Фізика 10 кл.. Рівень стандарту; Київ: «Генеза», 2018.
4. Головко М.В. та ін. Фізика 10 кл.. Рівень стандарту; Київ: «Педагогічна думка», 2018.
5. Ґудзь В.В. та ін. Фізика: Посібник для підготовки та проведення тематичного оцінювання навчальних досягнень.10 кл. – Тернопіль: Мандрівець, 2002
6. А.Бурий, О.Цогла. Інноваційне та традиційне у педагогічних технологіях навчання фізики й  астрономії в сучасній школі. – Львів: КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», 2022.- 145с.