Навчально-методичне забезпечення теми "Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності"

Про матеріал

В розробці подано навчально-методичне забезпечення теми "Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності" з біології для учнів 6 класу.

Перегляд файлу

В. І. Прендецька

Навчально-методичне забезпечення теми

«Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».

Навчально-методичне забезпечення теми

«Одноклітинні організми.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………4

1. Навчально-методичний інструментарій………….....................................5

1.1. Календарно-поурочне планування теми……………………………..5

1.2. Глосарій…………………………………………………………………6

1.3. Структурно-логічна схема…………………………………………….8

1.4. Опорно-логічні схеми до уроків даної теми…………………………9

2. Організація навчально-пізнавальної діяльності……………………….14

2.1. Конспекти уроків……………………………………………………….14

2.2. Завдання для перевірки знань…………………………………………48

3. Додаткові джерела………………………………………………………..60

3.1. Відеофільми до теми……………………………………………………60

3.2. Презентації до теми……………………………………………………..62

Вступ.

Як показує власний педагогічний досвід і аналіз передового педагогічного досвіду вчителів-практиків, вивчення даної теми є важливим способом реалізації міжпредметних зв’язків біології з хімією, природознавством, медициною, фармакологією та іншими предметами. При вивченні цієї теми учні дізнаються про те, які організми називаються одноклітинними, ознайомляться з середовищем їх існування і пристосуваннями до цих середовищ, особливостями будови та життєдіяльності одноклітинних організмів і їх роллю в природі та житті людини. А також навчаться розпізнавати вивчені одноклітинні організми на малюнках та фотографіях і застосовувати отримані знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань.

Пропоноване навчально-методичне забезпечення теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності» містить цікавий унаочнений матеріал, який надасть змогу сформувати цілісну картину у свідомості учнів про одноклітинні організми. Навчальний процес можна організувати використовуючи структурно-логічну та опорно-логічні схеми до кожного уроку даної теми. Для організації діяльності учнів до цього матеріалу вчителю пропонуються пізнавальні вправи, креативні та творчі завдання, які можуть бути підказками до плану проведення заняття. Також додаються задачі, які вчитель на свій розсуд пропонує учням для самостійної роботи. Для самостійної діяльності учнів можна запропонувати підготовку повідомлень,проектів, портфоліо, презентацій на основі багатого, цікавого й корисного матеріалу теми.

1. Навчально-методичний інструментарій.

1.1 Календарно-поурочне планування теми

«Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності»

№	Дата	Зміст навчального матеріалу	Практична частина	Примітка
1.		Амеба, інфузорія-одноклітинні тварини(середовища існування, процеси життєдіяльності,будова, роль у природі).	*Демонстрування* мікропрепаратів одноклітинних організмів *Лабораторне дослідження* Спостереження інфузорій.
2.		Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).
3.		Хламідомонада, хлорела, евглена зелена-одноклітинні рослини(середовища існування, процеси життєдіяльності,будова, роль у природі).	*Демонстрування*** мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних організмів	*Міні-проект* (за вибором): Живі фільтри
4.		Дріжджі-одноклітинні гриби.
5.		Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. Роль бактерій у природі та значення в житті людини.		*Міні-проект* (за вибором) Чому скисає молоко? Корисний йогурт
6.		Вольвокс-колоніальний організм. Ульва ( зелений морський салат) - багатоклітинний організм.	*Демонстрування* мікропрепаратів колоніальних та багатоклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) колоніальних, багатоклітинних організмів .
7.		Губка-багатоклітинний організм.
8.		Узагальнення і систематизація з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності.»

1.2. Глосарій.

Бактерії - прокаріотичні одноклітинні живі істоти.

Прокаріоти-це організми, клітини яких не мають ядра.

Епідемія-швидке поширення на значній території певного захворювання, переважно, -інфекційного.

Пандемія-епідемії, які охоплюють територію багатьох країн або цілих континентів.

Токсини-отруйні речовини, що виділяються бактеріями в навколишнє середовище.

Гетеротрофи-організми, які не здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних, тому живляться готовими органічними речовинами, виробленими іншими організмами.

Автотрофи-організми, які самостійно виробляють усі необхідні для їхнього життя органічні речовини з неорганічних.

Бродіння-процес розщеплення органічних речовин, що відбувається під впливом бактерій.

Паразитизм-взаємовідносини двох організмів, які вигідні одному(паразиту), проте шкідливі для іншого (хазяїна).

Симбіоз-співіснування двох різних організмів.

Ціанопрокаріоти - прокаріотичні організми, які здатні до фотосинтезу та використання атмосферного азоту.

Еукаріоти-це організми, клітини яких мають ядро.

Одноклітинні еукаріоти-група організмів, тіло яких складається з однієї клітини, яка містить ядро.

Найпростіші-одноклітинні еукаріоти, які мають гетеротрофний тип живлення.

Водорості-найпростіші рослинні організми, які містять у своїх клітинах хлорофіл і живуть переважно у воді.

Несправжні ніжки-непостійні вирости цитоплазми.

Травна вакуоля-це органела, у яку з цитоплазми виділяється травний сік, який розкладає складні органічні речовини здобичі на простіші.

Війки-органоїди руху еукаріот у вигляді тонких виростів поверхні клітини.

Фагоцитоз-спосіб живлення клітини шляхом активного захоплення часток їжі з подальшим їх перетравленням у цитоплазмі.

Скоротлива вакуоля-вакуоля, що виводить надлишок води та продукти обміну.

Глотка-скоротлива трубка через яку поживні частки потрапляють усередину тіла інфузорії.

Статевий процес-процес обміну спадковою інформацією між двома особинами.

Нестатеве розмноження-поділ клітин навпіл.

Спора-це спеціальна клітина, укрита захисною міцною оболонкою.

Зигота-це клітина, яка утворилася в результаті злиття цитоплазм і ядер чоловічої та жіночої статевих клітин.

Статеве розмноження-це розмноження, при якому кількість особин одного виду збільшується внаслідок статевого процесу, в свою чергу, забезпечує обмін спадковою інформацією між батьківськими клітинами.

Губка-нерухома багатоклітинна поодинока або колоніальна тварина.

Репродуктивні клітини-статеві клітини(гамети).

Яйцеклітина-жіноча статева клітина.

Сперматозоїд-чоловіча статева клітина.

1.3. Структурно-логічна схема

2. Організація навчально-пізнавальної діяльності.

2.1. Конспекти уроків.

Тема: Амеба, інфузорія-одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі).

Мета:

навчальна:продовжувати формувати знання учнів про різноманітність органічного світу, сформувати знання про специфіку одноклітинного організму; ознайомити з особливостями будови та життєдіяльності амеби та інфузорії, їх значення в природі та житті людини;

розвивальна: розвивати вміння порівнювати будову та життєдіяльність організмів на прикладі інфузорії та амеби; аналізувати та робити висновки;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи; розуміння єдності органічного світу Землі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: таблиці «Амеба», «Інфузорія», проектор, відеоматеріали: рух амеб, рух інфузорій.

Основні терміни й поняття: несправжні ніжки, війки, амебоїдний рух, мембрана, травна вакуоля, таксис, клітинний рот, клітинна глотка, порошиця, кон’югація, гетеротрофний спосіб живлення.

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (7 хв)

Фронтальна бесіда:

1.Коли була відкрита клітина?

2.Що таке клітина?

3.Перерахуйте основні положення клітинної теорії.

4.На які групи поділяються організми за кількістю клітин?

5.Чим відрізняються рослинна та тварина клітини?

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь(5 хв)

Ігровий прийом «Вірю-не вірю»

1. У світловий мікроскоп добре видно органели рослинної клітини: оболонку,

цитоплазму, ядро.

2. Термін «клітина» запровадив у 1665 році англійський учений Роберт Гук.

3. Оболонка рослинної клітини еластична, пружна, може змінювати форму.

4.Усіма процесами життєдіяльності в клітині керує цитоплазма.

5.Ядро зазвичай має округлу або овальну форму. Його добре видно під мікроскопом.

6.Всі клітини однакові за формою та розміром.

7.За кількістю клітин усі організми поділяються на одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні.

ІV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація знань, мотивація учіння учнів(2 хв.)

З попереднього розділу вам відомо, що всі живі організми на Землі мають клітинну будову(окрім вірусів). Настав час подорожі до країни «Одноклітинні», в країну, яка за розмірами може поміститись навіть у краплині води! Подорожуючи цією країною, ми повинні сформувати знання про одноклітинні організми: про їх будову, життєдіяльність, місце в системі органічного світу і значення в природі та житті людини. Отже, не затримуючись – в дорогу!

V. Вивчення нового матеріалу (20 хв)

1. Основні ознаки одноклітинних організмів.

Згадайте, який організм ми називаємо одноклітинним?

Визначення: Одноклітинні організми — група організмів, тіло яких складається з однієї клітини.

Які процеси життєдіяльності притаманні клітині?

(Одноклітинні організми, як і багатоклітинні, рухаються, живляться, дихають, реагують на подразники, розмножуються.)

З яких структурних частин складається клітина?

(Клітина одноклітинних організмів, як і багатоклітинних, також складається з клітинної мембрани, цитоплазми, ядра (одного або кількох).

2. Будова та життєдіяльність амеби протей.

Зовнішня будова та спосіб життя амеби протей.(Мешкає на дні стоячих прісних водойм. Форма клітини непостійна. Вкрита клітинною мембраною.)
Будова амеби протей. (Робота з підручником: визначити структурні частини клітини амеби та функції, що вони виконують: ядро, цитоплазма, скоротливі вакуолі, травні вакуолі).
Особливості руху амеби. (Перегляд відеоматеріалу. Формування понять: несправжні ніжки, амебоїдний рух.)

Визначення:Несправжні ніжки (псевдоподії) - це органели руху і захоплення їжі, які є непостійними виростами цитоплазми.

Як можна визначити спосіб живлення амеби? (Гетеротрофний: готовими органічними речовинами.)
Як ви думаєте, яким чином дихає амеба? (Всією поверхнею тіла.)

3. Будова та життєдіяльність інфузорії-туфельки.

Спосіб руху та середовище життя інфузорії. (Мешканець неглибоких прісних водойм. Рухається за допомогою численних війок, розташованих по поверхні клітини. Їх близько 15 тисяч. Плаває переднім кінцем уперед, обертаючись навколо своєї осі.)
Особливості будови клітини інфузорії-туфельки.(Клітинний рот, два ядра, порошиця. травна вакуоля.)
Утворення цисти.

Розмноження інфузорії-туфельки.(Поділ навпіл.)

4. Роль прісноводних одноклітинних твариноподібних організмів у природі та житті людини.

Є учасниками ланцюгів живлення (джерело живлення для різноманітних мешканців водойм, зокрема для личинок і молоді риб.)
Використовуются для визначення санітарного стану водойм.

5. Лабораторне дослідження. Спостереження інфузорій.

Хід проведення дослідження: ст.51 підручника.

VІ. Узагальнення та систематизація знань (5 хв).

Заповнення таблиці (на дошці заповнена перша колонка таблиці, два учні біля дошки заповнюють, з допомогою учнів класу, інші )

Процеси життєдіяльності	Амеба	Інфузорія
1. Рух	За допомогою псевдоніжок	За допомогою війок
2. Живлення	Псевдоніжки, травна вакуоля	Рот, глотка, травна вакуоля
3. Дихання	Через оболонку	Через оболонку
4. Виділення	Скоротлива вакуоля	Скоротлива вакуоля і порошиця
5. Розмноження	Нестатеве	Нестатеве і статеве
6. Переживання несприятливих умов	Утворення цисти	Утворення цисти

VІІ. Підсумки уроку(2 хв.)

Інфузорія-туфелька та амеба протей – одноклітинні твариноподібні організми.
Рухаються з допомогою війок та несправжніх ніжок(псевдоподій).
Дихають всією поверхнею тіла.
Їжа перетравлюється в травних вакуолях.
Розмножуються здебільшого поділом клітини навпіл.
Амебі протей та інфузорії-туфельці властивий гетеротрофний тип

живлення.

Несприятливі умови переживають у вигляді цист, які ще й

забезпечують розселення.

VIІІ. Оцінювання (2 хв)

ІX. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: §13.

б) Скласти кросворд за ключовим словом «інфузорія» або «амеба».

Тема: Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).

Мета:

навчальна: розширити знання учнів про різноманітність найпростіших тварин; ознайомити з паразитичними формами найпростіших та їх впливом на інші живі організми та на людину; ознайомити учнів із способами життя паразитичних найпростіших; сформувати поняття про шляхи зараження небезпечними захворюваннями;

розвивальна: розвивати уміння порівнювати корисні та шкідливі організми, давати їм відповідну характеристику та визначати значення у природі та житті людини; розвивати уміння спостерігати, уявляти та робити висновки;

виховна: виховувати бережливе ставлення до природи; розуміння єдності органічного світу Землі, повагу до вчених, які ведуть боротьбу із небезпечними захворюваннями.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Паразитичні найпростіші», картки для створення пам’яток, зошити, підручники.

Основні терміни й поняття: амебоїдна дизентерія, інцистування, паразитизм, малярія

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв)

Біологічний диктант.

1. Виріст тіла амеби ... (псевдоніжка).

2. Реакція найпростіших на зовнішні подразники називається ... (таксисом).

3. Вакуоля, що виводить надлишок води та продукти обміну називається ... (скоротлива)

4. Надходження в тіло найпростіших їжі, води та кисню та виведення продуктів обміну називається… (обміном речовин)

5. Захисна оболонка у найпростіших під час несприятливих умов ... (циста)

6. Чи є у амеби травна вакуоля? (так)

7.Процес обміну ядрами під час статевого процесу називається…(кон’югація).

Питання для обговорення:

1.Які особливості будови одноклітинних тварин як окремого організму?

2. Як відбувається травлення у представників одноклітинних, що вивчалися?

3. Яке середовище існування є необхідною умовою для життєдіяльності найпростіших?

4. Які органели руху є у найпростіших?

Прийом «Проблемне питання».

Амеб помістили в пробірку з попередньо прокип’яченою водою, охолодженою потім в закритій пробірці до кімнатної температури. Що відбудеться з амебами? Чому?

(Амеби загинуть, так як в кип’яченій воді відсутній кисень.)

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)

1. Дизентерійна амеба.

Паразитичним представником одноклітинних твариноподібних організмів є дизентерійна амеба, що спричиняє - захворювання амебоїдну дизентерію.
Може утворювати цисти в товстій кишці людини. Їх діаметр 8 - 15 мк. Вона викликає появу виразок у товстому кишечнику.
Ця амеба викликає захворювання схоже на дизентерію.
Дизентерійна амеба є паразитом.

Визначення: Паразити – це організми, що оселившись усередині або на поверхні інших істот, тривалий час живляться за їх рахунок.

2.Малярійний плазмодій.

Малярійний плазмодій викликає хворобу малярію, що протікає з нападами лихоманки, змінами в крові, збільшенням печінки та селезінки.
Джерелом хвороби є хвора на малярію людина, а переносником - самка малярійного комара. Самка комара, заражаючи при ссанні крові хворого, стає здатною передавати плазмодії.
Лікування: медикаментозне; хворому необхідні спокій і догляд.
Завдання. Замалювати схему розмноження малярійного плазмодія та визначити на якій стадії розвитку найпростіше попередити захворювання.
Профілактика: боротьба з комарами-переносниками малярії, марлеві або металеві сітки на вікнах і дверях, належний санітарний контроль щодо людей, які нещодавно прибули з тропічних країн.
Проблемне питання: як ви думаєте, чому переносниками малярійного плазмодія є лише самки малярійного комара?(Самка використовує білки крові для утворення яєць.)

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Творча лабораторія»

Створіть пам’ятку «Профілактика захворювань, що викликаються найпростішими»

Наприклад:

1. Пити тільки кип’ячену воду.

2. Не купатись у водоймах зі стоячою, забрудненою водою.

3. Дотримуватись правил особистої гігієни. Мити руки після роботи з землею, спілкування з тваринами.

4. Робити попереджувальні щеплення перед поїздками в тропічні країни.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

Серед одноклітинних найпростіших є багато паразитів.
Дизентерійна амеба та малярійний плазмодій спричиняють небезпечні хвороби – амебоїдну дизентерію та малярію.
Дизентерійна амеба паразитує у кишечнику людини. Малярійний плазмодій – у крові(еритроцитах) людини.
Щоб уникнути зараження одноклітинними паразитами, слід дотримуватись застережних заходів.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: §14.

б) Знайти інформацію про інші хвороби, збудниками яких є найпростіші.

Тема: Хламідомонада, хлорела, евглена зелена - одноклітинні рослини (середовища існування, процеси життєдіяльності, будова, роль у природі).

Мета:

навчальна - сформувати знання про особливості будови, життєдіяльності та способу життя евглени зеленої, дати поняття про особливості живлення евглени; сформувати в учнів знання про одноклітинні водорості як найпростіші рослинні організми; познайомити з особливостями їх будови, життєдіяльності та розмноження; їх здатності утворювати органічні речовини з допомогою хлорофілу, з’ясувати їх значення в природі та житті людини;

розвивальна – розвивати логічне мисленя; вміння пошуку причинно-наслідкових зв’язків; вміння порівнювати та співставляти;

виховна – розширення кругозору учнів, виховання екологічної свідомості та початкового розуміння еволюційного поцесу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Одноклітинні водорості», картки «Розмежуй», підручники, зошити.

Основні терміни й поняття: джгутик, вічко, фотосинтез, хлоропласти, хлорофіл, мікотрофи, біотехнологія, скоротливі вакуолі, крохмаль, спори, гамети, зигота.

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв)

Гра «Поясни».

(Учні витягують або знімають із дошки картки із записами понять і термінів та дають їм визначення.)

Органели;
Псевдоніжки;
Інцистування;
Вакуолі;
Джгутики;
Паразити;
Вічко;
Порошиця;
Дизентерія;
Малярія.

Питання до обговорення:

1.Які хвороби можуть викликатися одноклітинними організмами та які одноклітинні їх спричиняють?

2.Чим небезпечні ці хвороби?

3.Які існують засоби профілактики цих хвороб?

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

Відомий мандрівник Ален Бомбар вирішив довести, що людина, яка опинилась за бортом судна без їжі в океані, цілком може вижити. Він здійснив легендарну подорож через Атлантичний океан самостійно, харчуючись тільки тим, що зміг виловити у верхніх шарах води (переважно одноклітинні водорості). Які ж поживні речовини містять одноклітинні водорості, які являються кормом для морських тварин і можуть бути їжею для людини? (Крохмаль)

Довідка: дуже багато білка містять бобові - до 30% білка, пшениця – біля 20%, а одноклітинна водорість хлорела – 50%.

Хлорела та хламідомонада – це одноклітинні зелені водорості. Познайомитися з ними і є метою сьогоднішнього уроку.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)

1. Спосіб життя та середовище існування евглени зеленої.

З’ясуємо чому евглена зелена займає проміжне місце в системі органічного світу Землі. (Вчитель пояснює особливості автотрофного способу живлення, учні згадують кого називають гетеротрофами. Формується поняття «міксотрофи». Визначаються особливості змішаного типу живлення.)

Визначення: Автотрофи - організми, які створюють необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу.

Визначення: Міксотрофи - організми, які здатні залежно від умов проживання суміщати водночас різні типи живлення – автотрофне й гетеротрофне: синтезувати органічні сполуки з неорганічних речовин і споживати готові органічні, сполуки.

Завдання. Із перерахованих понять виберіть та занесіть до таблиці ознаки рослин та тварин: хлоропласт, автотрофне живлення, здатність до активного руху, гетеротрофне живлення, обмежений ріст, утворення органічних речовин, зелений колір.

Рослина	Тварина

Проблемне питання: Якщо помістити евглену зелену в цілковиту темряву, додавши у воду, де вона мешкає відвару картоплі, та почекати близько 25 днів, то через мікроскоп можна побачити що евглена позбавилася свого зеленого кольору , але не загинула. Чому?

Живе евглена зелена в неглибоких прісних водоймах, зазвичай з високим умістом органічних речовин.(Чому?)
Евглена зелена реагує зовнішні подразники (наприклад, на зміну освітленості.)
Рухається з допомогою довгого джгутика.
Дихає всією поверхнею тіла.
Розмножується поділом навпіл.
Прийом «Дивуй»:

Ймовірно, кожен з вас помічав, як іноді вода у ставку або калюжі набуває зеленого забарвлення, або, як кажуть, «цвіте». Якщо зачерпнути такої води і розглянути краплю її під мікроскопом, можна помітити у воді, поряд з іншими одноклітинними тваринами і рослинами, швидко плаваючі довгасті зелені живі істоти. Це і є- евглени зелені. При масовому розмноженні евглени вода стає зеленою, особливо активно цей процес відбувається влітку, за сприятливих умов життя.

2. Особливості будови клітини евглени зеленої.

Робота з таблицею:

Під клітинною мембраною в ущільненому шарі цитоплазми є структури, які підтримують форму клітини. Разом вони становлять пелікулу.
Наявність вічка, хлоропласту, ядра, скоротливої вакуолі (Згадати їх функції).
У цитоплазмі евглени зеленої відкладається вуглевод, який нагадує крохмаль, що запасається в рослинних клітинах.

3.Особливості будови та життєдіяльності хламідомонади

Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість, що мешкає здебільшого в прісних водоймах.
Форма клітини - грушоподібна. Наявні два джгутики однакової довжини.
Є дві маленькі скоротливі вакуолі (пригадайте їх функцію.)
Звернути увагу на форму хлоропласту (великий, чашоподібної форми, до його складу входить вічко.)
Зробити наукове припущення: який спосіб живлення притаманний хламідомонаді, як вона дихає? З допомогою підручника перевірити правильність припущень.
Розмноження хламідомонади: нестатеве, статеве (утворення спор, статевих клітин, запліднення.)

4. Особливості будови та життєдіяльності хлорели.

Клітина має кулясту форму. Поширені в прісних і солоних водоймах, на зволожених ділянках суходолу (вологий ґрунт, кора дерев).
Клітина не має джгутиків і тому нерухома. (Яким способом може переміщуватись?)
Вічко відсутнє.
Хлоропласт зазвичай чашоподібної форми.
Живиться хлорела лише завдяки фотосинтезу. (Як називається такий спосіб живлення?)
Газообмін відбувається через поверхню клітини.
Розмножується нестатевим способом за допомогою нерухомих спор.
У цитоплазмі накопичується багато олії і запасного крохмалю.(Чому?)

Прийом «Дивуй».

Дуже поширена в ґрунті, на корі дерев і у воді представниця зелених водоростей хлорела, часто використовується у дослідницьких роботах. Вона росте дуже швидко. Як свідчать досліди, що проводилися у США, за добу хлорела збільшує свою вагу в три тисячі разів. З одного гектара площі можна отримати понад 40 тонн сухого концентрату. Протягом цього часу водорість поглинає величезну кількість вуглекислого газу, виділяючи натомість дуже багато кисню. Вміст вітаміну С у хлорелі майже такий самий, як у лимоні; білка — у чотири рази більше, ніж у пшениці. З неї отримують цінну біомасу, яку використовують як корм, добриво та технічну сировину.

5. Значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини.

Використовують для очищення води.
Виготовлення медичних препаратів.
Для поновлення складу повітря на космічних станціях і підводних човнах.

Визначення: Біотехнологія – це наука, яка розробляє методи застосування організмів та біологічних процесів у промисловості.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Розмежуй». (Позначити буквами:

Евглена зелена - Е; Хламідомонада – Х; Хлорела – Хло, Спільна ознака - С).

Має піреноїд.
Не має джгутиків.
Є міксотрофом.
Має хлорофіл.
Може харчуватися як рослина та як тварина.
Дихає киснем.
Утворює гамети.
Є цінним джерелом вітамінів.
Має два джгутики.
Притаманний обмін речовин.
Здатна до фотосинтезу.
Рухається тільки за допомогою течії.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

Евглена зелена - одноклітинний організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних клітин.
Хламідомонада та хлорела - одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах.
Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим шляхом.
Хлорела джгутиків не має, тому її клітина нерухома. Вона розмножується лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.
Хлорелу широко використовують як вітамінні та стимулюючі препарати, вживають в їжу тощо.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: §15 .

б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику

евглени-зеленої та хламідомонади.

Тема: Дріжджі — одноклітинні гриби.

Мета:

навчальна – продовжувати формувати в учнів поняття про різноманітність органічного світу, ознайомити з особливостями будови, життєдіяльності та середовища існування дріжджів, з’ясувати їх роль в природі та житті людини;

розвивальна – розвивати поняття про різноманітність живих організмів, екологічне мислення, просторову уяву учнів; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, та використовувати знання з повсякденного життя;

виховна – розширювати кругозір учнів, виховувати екологічну свідомість, сприяти допитливості.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиця «Дріжджі», фотографії дріжджів у збільшеному вигляді, зошити, підручники.

Основні терміни й поняття: грибниця, дріжджі, брунькування.

Хід уроку

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (10 хв)

Прийом «Спільне – відмінне»

(Риси, що є спільними для водоростей хламідомонади та хлорели позначити – С, відмінні риси – В, свій вибір пояснити.)

1.Одноклітинна.

2.Живе в прісній воді.

3.Живе в солоній воді.

4.Є хлорофіл.

5.Є джгутики.

6.Розмножується статево та нестатево.

7.Клітини кулястої форми.

8.Не має органів.

9.Є вічко.

10.Є ядро.

Прийом «Третій зайвий.

1.Гамети, спора, зигота.

2.Евглена зелена, хлорела, водорість.

3.Порошиця, світлочутливе вічко, цитоплазма.

Фронтальне опитуваня:

1.Чому евглену зелену називають проміжною ланкою між рослинами та тваринами?

2.Як розмножуються одноклітинні водорості?

3.Яке значення одноклітинних водоростей в природі та житті людини?

Прийом «Лист Незнайки».(Знайти допущені помилки.)

«Дорогі мої друзі! На вихідних мені довелося побувати в міському парку. Прогулюючись затишними алеями я побачив хламідомонаду. Вона росла на клумбі і була красивого червоного кольору. Вода в парковому озері була кришталево чистою, і я бачив, як плавають в ній маленькі прозорі евглени, всі покриті війками. А слідком за ними, хлорели, привітно махають їм своїми джгутиками. Евглени намагаються знайти більш затінені місця, адже вони не люблять світла, тому в боротьбі за місце існування поглинають своїми війками різноманітні дрібні часточки. Подивувався я на такі чудеса природи та й пішов собі додому.

Ваш друг Незнайко».

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

Загадка.

Ми не маємо шапки й ніжки.

В тісті любим жити трішки.

І рум’яний та пахучий

Хліб пекти людей ми учим.

(Дріжджі.)

Звідки вам відомо слово «дріжджі»? Так, звичайно, дріжджі дуже широко використовують у харчовій промисловості, при випіканні хліба. Але, сьогодні ми поговоримо про дріжджі як про одноклітинні нерухомі організми, які відносяться до Царства Гриби.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)

1.Особливості будови дріжджів.

Клітини дріжджів мають кулясту або овальну форму.
Будова клітини, наявність хітину в оболонці. - клітинна оболонка;
Наявність в клітині цитоплазми, вакуолі з клітинним соком, ядра.
Дріжджі не утворюють грибних ниток.

2.Спосіб та середовище життя дріжджів.

Дріжджі можуть мешкати у водоймах, а на суходолі надають переваги місцям, багатим на цукри.

Можуть оселятися на поверхні плодів і листків, деякі представники дріжджів трапляються у ґрунті.
Розмножуються цукрові дріжджі брунькуванням.

Визначення:брунькування,— утворення нового організму з виростів тіла материнського організму.

Особливості брунькування пекарських дріжджів.(Яке значення це має?)
З’ясуємо, завдяки чому хліб отримується пухким та смачним? (У процесі життєдіяльності дріжджів виділяється вуглекислий газ. Пухирці цього газу піднімають тісто й роблять його пухким і м’яким.)
Деякі дріжджі розмножуються поділом навпіл.

3.Значення дріжджів у природі та житті людини.

Яке ж значення мають дріжджі у природі та житті людини? (Учні роблять висновки з вивченого матеріалу.)

Прийом «Дивую».

Слово «дріжджі» має загальний корінь зі словом «дрижати» — тобто «тремтіти», яке використовувалося при описі спінювання рідини, що часто супроводжує бродіння, здійснюване дріжджами. Дріжджі, одні з найстародавніших «домашніх організмів». Тисячі років люди використовували їх для ферментації і випічки. Археологи знайшли серед руїн давньоєгипетських міст жорна і пекарні, а також зображення пекарів і пивоварів. Передбачається, що пиво єгиптяни почали варити за 6000 років до н. е., а до 1200 року до н. е. опанували технологію випічки дріжджового хлібу разом з випічкою прісного.

Вітамінні препарати на основі дріжджів використовують для людини та свійських тварин.

Дріжджі використовуються для виготовлення харчових добавок, багатих на білки.

Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм

А певні культури дріжджів використовують навіть для отримання сучасного недорогого біологічного палива.

Інформація про дріжджі з роду Кандида (випереджальне завдання).

Необхідність регулярного вживання йогуртів та інших молочнокислих продуктів, які містять корисні для нашого організму бактерії.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Доповни речення»

Дріжджі – це ……………. (одноклітинні) гриби, які не утворюють………... (грибниці). Їхні кулясті чи овальні клітини оселяються на субстратах, багатих на ………....(цукри), і можуть утворювати……………(колонії) різної форми. Дріжджі здатні без участі кисню розкладати цукри до спирту та……….(вуглекислого газу), завдяки чому отримують необхідну їм ………….(енергію). Ще з давніх часів людина звернула увагу на цю властивість дріжджів. Їх використовують для отримання спирту, в пивоварній та…………(хлібопекарській) промисловості. Так, у хлібопекарській промисловості дріжджі використовують для отримання ……………(пухкого тіста). За підвищеної температури процеси бродіння відбуваються ……………(інтенсивніше) й пухирці вуглекислого газу піднімають тісто. Крім того, дріжджі багаті на ………………(вітаміни). Тому з пивних дріжджів виготовляють вітамінні препарати. А багаті на …………(білки) кормові дріжджі людина використовує для годівлі свійських тварин. У нашому організмі, зокрема кишечнику, зазвичай мешкають дріжджі роду ……………(Кандида) і не завдають йому шкоди. Але в разі масового розмноження вони можуть спричинити захворювання у людей з послабленою …………….(імунною системою). Таке захворювання має назву ……………(молочниця). Ефективним засобом для профілактики розмноження грибів роду Кандида в кишечнику є регулярне вживання (молочнокислих продуктів), які містять корисні для нашого організму бактерії.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

Дріжджі - це одноклітинні гриби, що мають овальну або кулясту форму.
Дріжджі не утворюють грибних ниток.

Дріжджі мешкають у середовищах з високим умістом цукру.
Розмножуються дріжджі переважно брунькуванням.
Цукрові дріжджі широко застосовують у хлібопекарській промисловості.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 16.

б) Для тих, хто зацікавився: написати міні - твір на тему

«Один день із життя дріжджів».

Тема: Бактерії — найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. Роль бактерій у природі та значення в житті людини.

Мета:

навчальна – розширити знання учнів про різноманітність представників живої природи; сформувати поняття про бактерії як прокаріотичні організми; ознайомити з будовою бактерій, особливостями їх живлення, розмноження та поширення, з’ясувати різноманітність форм, значення у природі та житті людини.

розвивальна – розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, аналізувати та робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, сприяти формуванню в учнів гігієнічних норм і правил здорового способу життя;

виховна – виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та розуміння єдності всіх живих організмів, сприяти формуванню екологічного мислення та позитивної мотивації навчання з біології.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: таблиця «Будова бактеріальної клітини», зошити, підручники, зображення різних бактерій за морфологічними ознаками.

Основні терміни й поняття: прокаріоти, еукаріоти, ціанобактерії, коки, бацили (палички), вібріони, спірили, спірохети, карантин, стерилізація, пастеризація.

Хід уроку

І. Організація класу (1 хв)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (5 хв)

Бліц-опитування:

1.Що таке дріжджі?

2.На яких субстратах живуть дріжджі?

3.Яка будова дріжджів?

4.Які особливості життєдіяльності дріжджів?

5.Як людина використовує дріжджі?

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь (2 хв)

Згадайте з курсу природознавства, на які Царства поділяються всі живі організми? Які особливості притаманні представникам Царства Бактерії? (Учні дають відповіді, вчитель за потребою коректує їх.)

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (3 хв)

Прийом «Проблемне питання».

У Мюнхені під час капітального ремонту однієї з будівель робітники знайшли в стіні запечене стегенце, що було приготовлено для споживання більш ніж 200 років тому. Воно чудово збереглося та фактично було готовим до вживання. Чому? (Тому що не було доступу повітря та бактерій.)

Як ви вже здогадались мова сьогодні піде про бактерії. Бактерії є скрізь: в краплині навіть самої чистої джерельної води, в найдрібніших грудочках ґрунту, на високих скелях, в полярних снігах, в пісках пустель та в гарячих джерелах. Бактерії переносять висушування, сильний холод, нагрівання до 90 градусів, не втрачаючи при цьому життєздатності.

Що ж це за такі витривалі організми? Яка їх будова? Яке значення вони відіграють в природі та житті людини? На ці та інші питання ми будемо з вами відповідати протягом сьогоднішнього уроку.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (25 хв)

Методичний прийом «Займи позицію».

(Учитель на початку уроку роздає учням фішки червоного та чорного кольорів. На початку вивчення нового матеріалу, вчитель пропонує подумати та висловити свою думку з приводу питання: «Бактерії є більше корисними чи шкідливими організмами?» з допомогою кольору:червоний – корисні, чорний – шкідливі. В кінці уроку дана робота проводиться повторно. Кожен раз підраховується кількість голосів. Надається слово кільком учням, які змінили свою позицію.)

Особливості середовища життя та будови клітин бактерій.

Формування поняття прокаріоти та еукаріоти.

Визначення: Клітини організмів, які мають ядро називають ядерними, або еукаріотами. (Наприклад, рослини, тварини, гриби.) Клітини організмів, які ядра не мають називають доядерними, або прокаріотами (бактерії).

Опанували усі середовища існування (можуть мешкати на поверхні або всередині інших організмів: людини, тварин, рослин, грибі;, живуть у ґрунті, прісних і солоних водоймах.)
Розміри клітин бактерій не більше 0,005 мм.
Будова клітини: клітинна оболонка, клітинна мембрана; цитоплазма; ділянка цитоплазми з молекулою ДНК (пригадати функції, що вони виконують.)
Клітини деяких бактерій мають один, кілька або багато джгутиків (пригадати їх функції.)

Цікаво знати.

Частина бактерій рухаються завдяки виділенню слизу (тобто демонструють "реактивний" рух). Деяким бактеріям властиві поступальні, маятнико-, штопоро-, хвилеподібні рухи.

За формою бактерії можуть бути у вигляді прямих або вигнутих паличок, кульок тощо.
Особлива група бактерій, здатних до фотосинтезу: ціанобактерії. (Поширені в прісних і солоних водоймах, у ґрунті. У клітині сформовані мембранні утвори з хлорофілом. В клітині можуть бути пігменти синього або червоного кольору. Ззовні клітини ціанобактерій оточені щільною оболонкою зі слизом. Є багатоклітинні види.)
Різноманітність бактерій: пурпурні,зелені, бульбочкові, гнильні. (Завдання: за допомогою підручника визначити їх роль у природі.)

Особливості процесів життєдіяльності бактерій.

Дихання ( за участі та без участі кисню.)
Розмноження поділом клітини навпіл або брунькуванням (ціанобактерії відокремленням ділянок нитки.)
Переживання періодів несприятливих умов у вигляді спор або цист.
Симбіотичні бактерії (приклади взаємовигідного симбіозу: бульбочкові бактерії, бактерії шлунково-кишкового тракту.))

Визначення: Симбіоз - взаємодія і співіснування різних видів організмів.

Значення бактерій та ціанобактерій у природі.

Створення запасів органічної речовини та збагачення повітря киснем, яким дихають організми.
Очищення поверхні ґрунту та збереження його родючості. (Розкладають рештки організмів.)
Очищення водойм. (Споживають органічні речовини.)
За участю певних бактерій утворилися нафта, природний газ, поклади залізних руд.

4. Використання корисних бактерій людиною.

Незважаючи на малі розміри та невидимість для неозброєного ока людина давно навчилась використовувати бактерії собі на користь. Наведіть відомі вам приклади використання бактерій.

Прийом «Ланцюжок» (учні наводять відомі приклади, учитель доповнює їх: отримують кисломолочні продукти (кефір, сири, йогурти тощо), оцтову кислоту, антибіотики, вітаміни. У сільському господарстві - для виготовлення та зберігання зелених кормів для тварин. Під час квашення капусти, дублення шкір тощо.)

5. Шкідливі бактерії.

Псують продукти харчування.
Виробляють шкідливі речовини - отруйні для людини, оселяючись у харчових продуктах.

Визначення: Ботулізм - гостре інфекційне захворювання, що спричиняється дією бактерій і характеризується тяжкими порушеннями життєвих функцій організму.

Спричиняють бактеріальні захворювання (навести приклади.)

Ціанобактерії викликають «цвітіння» води, виділяючи отруйні речовини, вони можуть спричинити загибель мешканців водойм.
Шляхи боротьби: (заходи гігієни, стерилізація, пастеризація.)

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Вибірковий диктант.

(Вибрати номери правильних тверджень, за потреби пояснити.)

1.Бактерії – еукаріоти.

2.Вивченням бактерій займається наука – мікробіологія.

3.Більшість бактерій може обходитись без кисню.

4.Бактерії можна побачити неозброєним оком.

5.Зовні бактерія вкрита клітинною стінкою.

6.Серед бактерій є автотрофи.

7.В основному бактерії розмножуються поділом навпіл.

8.Бактерії кулястої форми називаються вібріони.

9.Всі бактерії – хвороботворні та шкідливі.

10.Серед бактерій є симбіотичні організми.

11.Бактерії – надзвичайно малі за розмірами і тому нестійкі до зовнішніх впливів.

12.Бактерії є живими фільтрами.

Відповіді: 2,3,5,6,7,10,12.

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

Бактерії — мікроскопічні організми.
Бактерії — найпоширеніша група організмів.
Бактерії можуть бути корисними для людини. Вони беруть участь у виробництві молочнокислих продуктів (йогурту, кефіру, ряжанки), квашенні овочів і фруктів.
Бактерії збагачують ґрунт поживними речовинами.
Слід остерігатися хвороботворних бактерій.

VІІ. Оцінювання (1 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 17, 18.

б) Знайти цікаві факти про представників Бактерій.

Тема: Вольвокс-колоніальний організм. Ульва (зелений морський салат)- багатоклітинні організми.

Мета:

навчальна – сформувати в учнів поняття багатоклітинного організму, ознайомити з особливостями будови, процесів життєдіяльності та значення в природі та житті людини примітивних багатоклітинних організмів: вольвоксу, та ульви, ознайомити з основними середовищами існування цих організмів та їх пристосуваннями до умов навколишнього середовища;

розвивальна – розвивати розуміння учнями сутності еволюційного процесу, вміння логічно мислити, встановлювати взаємозв’язки, риси схожості та відмінності між об’єктами органічного світу;

виховна – виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, розширювати кругозір учнів та виховувати екологічну свідомість.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: зображення найпростіших багатоклітинних організмів: вольвоксу та ульви, підручник.

Основні терміни й поняття: колоніальний організм, багатоклітинний організм, ризоїди, спеціалізація клітин.

Хід уроку.

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (8 хв)

Прийом «Чомучка».

1.Чому бактерії належать до прокаріотів?

2.Чому деякі бактерії називають анаеробами?

3.Чому бактерії поширені скрізь?

4.Чому бактерії важливі для ґрунту?

5.Чому бактерії називають природними фільтрами?

6.Чому деякі бактерії здатні до активного руху?

7.Чому під час епідемій радять користуватися марлевими пов’язками?

Контрольно-оцінна бесіда.

1.Які особливості будови клітини бактерії?

2.Які особливості життєдіяльності та середовищ існування бактерій?

3.Довести позитивне значення бактерій у природі та житті людини.

4.Навести приклади негативного впливу бактерій.

5.На які групи поділяються бактерії за морфологічною будовою?

6.Навести цікаві факти про бактерії.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації учіння (5 хв).

Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть.» Справа в тому, що всі одноклітинні організми фактично ніколи не вмирають природною смертю. Розмножуючись, одноклітинні діляться навпіл або розпадається на гамети. А поділившись, знову живуть у збільшеній кількості. І так до безкінечності! А в організмі вольвоксу відбулася спеціалізація клітин: одні клітини – статеві – живуть вічно у своїх нащадках. А інші, які виконують інші функції, здатні відмирати.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми починаємо з вами знайомство з організмами, які складаються не з однієї, а з багатьох клітин, кожна з яких виконує свої функції. Це найбільш примітивні багатоклітинні організми, які ще не мають сформованих органів – це представники водоростей: вольвокс та ульва.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)

1. Перехід до багатоклітинності.

Прикладом примітивних багатоклітинних організмів серед рослин є зелені водорості евдорина та вольвокс (розглянути особливості будови.)
В примітивних організмах евдорини та вольвоксу клітини виконують різні функції та здатні впливати одна на одну.
Клітини водорості ендорини контактують між собою за допомогою власних оболонок. У вольвоксу контакти між клітинами щільніші: оболонки сусідніх клітин зростаються між собою.
Виникнення спеціалізації клітин.

2. Особливості будови та розмноження вольвоксу.

Клітини мають постійну форму.
Пересувається за допомогою джгутиків.
Відносно великі розміри: до 2мм.
Є цитоплазма, скоротливі вакуолі, хроматофори, що здійснюють фотосинтез.

Розмножується статево та нестатево.
Під час статевого розмноження одні великі клітини дають початок дрібним чоловічим статевим клітинам. Інші великі - початок єдиній великій жіночій клітині - яйцеклітині. Після злиття чоловічої і жіночої клітин запліднена яйцеклітина із часом і дає початок новій особині.

3. Ульва – примітивний багатоклітинний організм.

Теплолюбний та світлолюбний організм.
Мешкає в морях, у тому числі й у Чорному. Трапляється здебільшого на мілководді.
Прикріплюється до різних поверхонь за допомогою ризоїдів.

Визначення: Ризоїди — виріст нижньої частини тіла водоростей, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Ульва слугує кормом для багатьох мешканців морів.

Ульву ще називають зеленим морським салатом (Чому?) Її вживають в їжу в Японії та Кореї. Водорість багата на вітаміни та такі необхідні людині хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод.

Цікаво знати.

Під час гниття ульва випаровує велику кількість сірководню та токсичних газів. У серпні 2009 року велику кількість цих водоростей викинуло на пляжі Бретані, Франція, через це трапилось два інциденти. Недалеко від муніципалітету Сен-Мішель-ан-Грев після вдихання парів ульви вершник втратив свідомість, а його кінь помер. Другий випадок стався з водієм вантажівки, котрий вивозив згнивші водорості з узбережжя.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (5хв)

Прийом «Ти мені – я тобі»

1.(Учні обмінюються запитаннями по вивченій темі).

2.Прийом «Творча лабораторія»(Порівняти вольвокс та ульву.)

Спільні риси	Відмінні риси

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

Серед водоростей є і багатоклітинні (наприклад, евдорина, вольвокс, ульва та ін.) види.
У примітивних зелених водоростей евдорини та вольвоксу зібрані разом клітини можуть бути подібними за будовою та життєвими функціями. При цьому кожна клітина часто виконує всі життєві функції: живлення, дихання, розмноження.
В ульви клітини спеціалізуються на здійсненні певних функцій: одні забезпечують процеси фотосинтезу, інші - прикріплення до поверхонь тощо.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 19.

б) Для тих, хто зацікавився: зробити порівняльну характеристику

хламідомонади з вольвоксом або ульвою.

Тема: Губки – примітивні багатоклітинні тварини.

Мета:

навчальна – ознайомити учнів із загальною характеристикою губок, їх різноманітністю, з’ясувати особливості будови та життєдіяльності губок; визначити їх значення в природі та житті людини; сформувати уявлення про губок як про тупикову гілку в еволюції.

розвивальна – розвивати вміння застосовувати біологічні знання в повсякденному житті, встановлювати взаємозв’язки, розширювати кругозір учнів та розвивати уяву.

виховна – формувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення різних типів живих організмів; виховувати любов до природи.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: зображення різних видів губок, внутрішньої будови губок, карки для опитування, підручник.

Основні терміни й поняття: губки, організми-фільтратори, регенерація.

Хід уроку.

І. Організація класу (2 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (8 хв)

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації

учіння (3 хв).

З латинської мови назва організмів, які ми будемо сьогодні вивчати переводиться як “пористі тварини”. Їх вигляд і будова такі незвичайні, що довгий час вчені не могли вирішити: рослини вони чи тварини. Мешкають вони від прибережних обмілин до темних морських глибин. А називаються ці дивні створіння – губки. Сьогодні на уроці ми будемо знайомитись з особливостями їх будови та життєдіяльності.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу (20 хв)

1.Середовище існування губок, їх поширення.

Мешкають у морях та прісних водоймах.
Губки ведуть прикріплений спосіб життя, не здатні до активних рухів.
Багатоклітинні особини здатні утворювати колонії навколо занурених у воду предметів.

2.Своєрідність будови губок як примітивних багатоклітинних тварин.

Тіло губок має келихоподібну форму
На нижній частині тіла є підошва – пристосування до прикріплення до підводних предметів. На протилежному - верхньому - кінці тіла губок є отвір, який слугує не для поглинання їжі, а для виведення води з неперетравленими рештками.
Внутрішня будови губки: зовнішній шар клітин; міжклітинна речовина; голки - своєрідний скелет губки; внутрішній шар клітин. Наявність пор, якими починаються канальці, через які губки проводять воду з поживними речовинами до внутрішньої порожнини. (Робота з таблицею та малюнками у підручнику.)
Кожна клітина губок функціонує самостійно, як в одноклітинних організмів. Але різні типи клітин можуть взаємодіяти між собою.
Завдання: за допомогою підручника визначити типи клітин з яких побудовані шари губки ( покривні клітини, комірцеві клітини, амебоїдні клітини, різні типи клітин, клітини, з яких утворюються голки.)

Частини тіла губки	Типи клітин
Зовнішній шар клітин
Міжклітинна речовина
Внутрішній шар клітин

3. Особливості процесів життєдіяльності губок.

Губки – фільтратори.

Визначення: Фільтратори - організми, які споживають частинки органічних решток та дрібні організми, що зависли у воді.

Перетравлюється їжа в травних вакуолях. Неперетравлені рештки їжі надходять у порожнину губки, а звідти через отвір на верхньому кінці тіла виводяться назовні.
Рух води в тілі губок створюється роботою джгутиків комірцевих клітин.
Розчинений у воді кисень надходить через поверхню тіла.
Губкам притаманна висока здатність до регенерації.

Визначення: Регенерація це процес відновлення організмом утрачених частин тіла.

Завдяки здатності до регенерації губки розмножуються нестатевим способом: брунькуванням, поділом, частинами тіла.
Губки здатні розмножуватись і статевим шляхом.

Роль губок у природі та житті людини.

Беруть участь у самоочищенні водойм.
Губками живляться інші мешканці водойм.
Використовують у промисловості (для виготовлення технічних фільтрів) й медицині (містять йод).
Деякі види скляних губок, що мають масивний скелет, використовують як сувеніри.(Користуючись підручником знайти конкретні приклади.)
Речовини, які входять до складу губок прискорюють загоєння ран, мають бактерицидну дію, запобігають утворенню пухлин.
Деякі використовуються в косметиці.
Губки з вапняковим скелетом беруть участь в утворенні осадових порід - вапняків.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація нових знань (7хв)

Міні-опитування за темою «Губки» (Поставити позначку навпроти правильного твердження).

Середовище існування	Прісні водойми
	Мілководдя солоних водойм
	Прісні та солоні водойми
Колір	Від сірого до яскравих відтінків
	Зелений
	Чорний
Форма	Кругла
	Пласка
	Келихоподібна
Застосування людиною	В промисловості
	В медицині
	Для харчування
Губки – це	Хижаки
	Фільтратори
	Паразити
Проміжні клітини відповідають за	Травлення
	Утворення нових клітин
	Захоплення їжі
Губки розмножуються	Статево
	Нестатево
	Обома способами
Рух	Ковзають підошвою по субстрату
	Пасивно рухаються з течією води
	Рухома тільки личинка.
Значення у природі	Є їжею для деяких тварин
	Беруть участь в утворенні вапняків.
	Регулюють солоність води
Самооцінка роботи на уроці	Відмінно
	Добре
	Задовільно
	Незадовільно

VІ. Підсумки уроку (2 хв)

Губки - нерухомі багатоклітинні поодинокі або колоніальні тварини.
Мешкають у морях або прісних водоймах.
Тіло - келихоподібне. Є голкоподібний скелет з неорганічних та органічних речовин.
Усередині тіла є порожнина, з'єднана із зовнішнім середовищем отвором на верхньому кінці тіла.
Губки мають клітини різних типів: покривні, комірцеві, амебоїдні та інші.
Розмноження губок нестатеве або статеве.

VІІ. Оцінювання (2 хв)

VІІІ. Домашнє завдання: (1хв)

а) Програмний матеріал: § 19. Повторити § 13-18. Підготуватись до уроку узагальнення знань.

б) Для тих, хто зацікавився: закінчити роботу над міні-проектами.

Тема: Узагальнення і систематизація з теми «Одноклітинні організми.

Перехід до багатоклітинності.» Захист міні - проектів.

Мета:

навчальна – узагальнити, систематизувати та закріпити знання учнів з теми «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності.»

розвивальна – розвивати вміння використовувати здобуті біологічні знання; аналізувати, співставляти та робити висновки.

виховна – виховувати розуміння єдності органічного світу; бережливого ставлення до живих організмів та розуміння відповідальності людини за наслідки її діяльності.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Обладнання: зображення одноклітинних організмів та примітивних багатоклітинних, тестові завдання, проектор для демонстрації учнівських презентацій.

Хід уроку.

І. Організація класу (1 хв)

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань (2 хв).

Бліц-опитування.

1.Які характерні ознаки одноклітинних організмів?

2.Чим прокаріотичні організми відрізняються від еукаріотичних?

3.Які характерні ознаки примітивних багатоклітинних організмів?

ІІІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів.

Завдання для перевірки знань.

Варіант 1.

1-2 рівень. (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) амеба протей; б) інфузорія-туфелька; г)ульва.

2.Для одноклітинних тварин характерне розмноження:

а) статеве; б) нестатеве: поділом навпіл; в) вегетативне.

3. Губки мешкають в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Амеба пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5. Надлишок води у одноклітинних виділяється через:

а) травну вакуолю; б) скоротливу вакуолю; в) ядро.

6. У клітинах бактерій немає:

а) цитоплазми;б) клітинної мембрани;в) клітинної оболонки; г) ядра.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою дріжджів виробляють:

а) хліб; б) йогурт; в) вітамінні препарати; г)оцтову кислоту; д) олію.

8.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

а) СНІД; б) ангіна; в) дизентерія; г) дифтерія; д) холера.

9.Спільною ознакою для одноклітинних водоростей є:

а) наявність хлорофілу; б) наявність джгутиків; в) паразитичний спосіб життя; г) автотрофний спосіб живлення.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Ризоїди.

2.Дріжджі.

3.Ціанобактерії.

А.Одноклітинні гриби.

Б.Одноклітинні організми, що здатні до фотосинтезу.

В.Органели руху.

Г.Ниткоподібні вирости, що слугують для прикріплення.

Варіант 2.

1-2 рівень. (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) амеба протей; б)дизентерійна амеба; в)малярійний плазмодій

2.Для хламідомонади характерне розмноження:

а) статеве; б) нестатеве; в) обидва способи.

3. Інфузорія-туфелька мешкає в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Губка пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5.Евглена зелена використовує живлення:

а) автотрофне; б)гетеротрофне; в)змішане.

6.Здатні вбирати Нітроген з повітря:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7. За допомогою дріжджів виробляють:

а) кефір; б) корми для тварин; в) харчові добавки; г) цукор; д) сир.

8.Вибери серед запропонованих бактеріальні захворювання:

а) тиф; б) правець; в) молочниця; г) малярія; д) скарлатина.

9. Спільною ознакою для одноклітинних твариноподібних організмів є:

а) автотрофний спосіб живлення; б) гетеротрофний спосіб живлення;

в) наявність війок; г) наявність ядра.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Бактерії.

2.Одноклітинні твариноподібні організми.

3. Багатоклітинні водорості.

А.Вольвокс.

Б.Збудник ботулізму.

В.Малярійний плазмодій.

Г.Евглена зелена.

Варіант 3.

1-2 рівень (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

А) губка; б)бодяга; в)евглена зелена;

2.Для дріжджів характерне розмноження:

а) поділом навпіл; б) брунькуванням; в) обидва способи.

3.Ульва мешкає в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Інфузорія-туфелька пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5.У разі настання несприятливих умов одноклітинні утворюють:

а) цисту; б) спору; в) зиготу.

6.Кисень здатні виробляти:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою бактерій виробляють:

а) хліб; б) йогурт; в) вітамінні препарати; г)оцтову кислоту; д) олію.

8.Серед запропонованих вибери заходи боротьби з бактеріальними захворюваннями:

а) карантин; б) щеплення; в) біотехнології; г) пастеризація.

9.Для губок характерний:

а) паразитизм; б) здатність до фотосинтезу; в) фільтрування; г) регенерація; д) активний рух.

4 рівень. (Установити відповідність між організмом та його способом живлення. Один термін зайвий.)

1.Дизентерійна амеба.

2.Інфузорія туфелька.

3.Евглена зелена.

А.Гетротроф.

Б.Міксотроф.

В.Автотроф.

Г.Паразит.

Варіант 4.

1-2 рівень (Вибрати серед запропонованих одну правильну відповідь.)

1.Вибери зайвий термін.

а) евдорина; б)інфузорія-туфелька; в) вольвокс.

2.Для губок характерне розмноження:

а) поділом навпіл; б) статеве; в) статеве та нестатеве.

3.Одноклітинні зелені водорості мешкають в середовищі:

а) прісноводному; б) морському; в) і в прісній воді, і в солоній.

4.Евглена зелена пересувається за допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) джгутика; в) війок; г) веде нерухомий спосіб життя.

5.До складу клітинної оболонки дріжджів входить:

а) целюлоза; б) нуклеїнова кислота; в) хітин.

6.Цвітіння води здатні спричиняти:

а) бульбочкові бактерії; б) бактерії гниття; в) ціанобактерії.

3 рівень. (Вибрати серед запропонованих кілька правильних відповідей.)

7.За допомогою бактерій виробляють:

а) кефір; б) корми для тварин; в) харчові добавки; г) цукор; д) сир.

8.Серед запропонованих вибери хвороби, що спричиняються одноклітинними твариноподібними організмами:

а) ангіна; б) правець; в) малярія; г) дизентерія; д) молочниця.

9.Спільною ознакою для багатоклітинних водоростей є:

а) наявність хлорофілу; б) наявність джгутиків; в) паразитичний спосіб життя; г) спеціалізація клітин.

4 рівень. (Установити відповідність між термінами та їх характеристиками. Один термін зайвий.)

1.Прокаріот.

2.Бодяга.

3.Антибіотик.

А.Препарат, що діє проти хвороботворних бактерій.

Б.Хвороботворна бактерія.

В.Різновид губок.

Г.Організм, що не має ядра.

Захист учнівських міні - проектів на теми:

Чому скисає молоко?
Живі фільтри.
Корисний йогурт.

ІV. Підбиття підсумків вивчення теми.

2.2 Завдання до теми «Одноклітинні організми»

Зашифрувати за допомогою коду.

А – непостійні вирости цитоплазми, завдяки яким організм може повільно пересуватись.;

Б – частина джгутика або війки, заглиблена у клітину;

В – органели з фотосинтезуючими пігментами;

Г – органела, яка постійно скорочується, виводячи надлишок води з клітини;

Д – регулює біосинтез білка;

Е – ниткоподібні органели, які сприяють пересуванню одноклітинних;

Є – забезпечує перетравлення їжі;

Ж – зберігає спадкову інформацію і передає її при розмноженні;

З – через неї неперетравлені рештки їжі виділяються з клітини.

1 – вегетативне ядро; 6 – травна вакуоля;

2 – генеративне ядро; 7 – порошиця;

3 – псевдоподії; 8 – хроматофори;

4 – джгутики та війки; 9 – скоротлива вакуоля;

5 – базальне тільце; 10 – пелікула.

Відповідь: А –3; Б –5; В –8; Г – 9; Д- 1; Е – 4; Є – 6;

Ж- 2; З – 7.

Вставити замість крапок потрібні слова.

1.Клітина найпростіших має складнішу будову, ніж клітина багатоклітинного організму, тому що... .

2. Найпростіші здатні рухатися за допомогою ... .

3. Травлення найпростіших відбувається у ... .

4. Дихають одноклітинні організми ... .

5.Для найпростіших характерні такі форми розмноження: ...

6. Переносити несприятливі умови найпростіші можуть за допомогою утворення ... шляхом ... .

Виписати за порядком номери, під якими міститься інформація

про інфузорію-туфельку.

1. Форма тіла непостійна.

2. Форма тіла постійна

3. Пересувається за допомогою війок тупим кінцем вперед.

4. Пересувається за допомогою псевдоніжок.

5. Живиться бактеріями, водоростями, найпростішими.

6. Може живитися розчиненими у воді органічними і неорганічними речовинами. У живленні беруть участь хлоропласти

7. Рідкі продукти життєдіяльності і надлишок води виділяються крізь поверхню тіла і за допомогою скоротливої вакуолі.

8. Рідкі продукти життєдіяльності і надлишок води виділяються за допомогою двох скоротливих вакуоль.

9. Травлення здійснюється у травних вакуолях.

10. Травні вакуолі не утворюються.

11. За несприятливих умов перетворюється на цисту.

12. У цитоплазмі одне ядро.

13. У цитоплазмі два ядра – велике і мале.

( Іншим учням можна рекомендувати роботу з євгленою або амебою).

Відповідь: 2, 3, 5, 8, 9, 11, 13.

Розв’язати задачі.

1. Органоїдами руху в найпростіших є: псевдоніжки – в амеби, джгутики – в євглени і вольвокса, війки – в туфельки. Джгутиків буває від одного до кількох сотень. Війок ще більше. Так, у туфельки 10 – 15 тис. При кімнатній температурі кожна війка робить дуже часті весло подібні рухи до – до 30 за секунду. Скільки рухів зроблять війки туфельки за 1 хв., 1 год.?

2. Довжина тіла інфузорії – туфельки – 0,2 – 0,3 мм. Вона весь час рухається. Швидкість її руху при кімнатній температурі становить 2 – 2,5 мм /с. Порівняйте відстань, яку проходить туфелька за секунду.

3. У Баренцовому морі живе близько 150 видів морських губок. У Білому – 50, у Чорному – 30, у Каспійському 1 вид, а в Балтійському губок зовсім немає. Чому?

4. Губки безперервно пропускають воду крізь тіло. Учені підрахували, що за добу вони здатні пропускати приблизно 5 л води на 1 кг маси. Скільки води пропускає за добу туалетна губка, якщо її маса 40г?

5. Деякі вапнякові губки за 14 днів досягли свого максимального розміру – 35 см у висоту. На скільки вони виростають за 1 день?

6. Кінська губка виростає за 5 років до 30 см у діаметрі. Який її максимальний вік, якщо вона має 1 метр у діаметрі?

Підписати малюнки Амеба звичайна

Як здійснюється виділення, живлення та дихання амеби?

Відповідь: 1 – ядро; 2 – скоротлива вакуоля; 3 – травна вакуоля; 4 – несправжні ніжки.

Евглена зелена

Яку функцію виконують зазначені органели евглени зеленої?

Відповідь: 1 – джгутик, 2 – вічко, 3 – скоротлива вакуоля, 4 – ядро, 5 – хлоропласти.

Інфузорія-туфелька

Які функції виконують велике і мале ядра?

Відповідь: 1 – скоротлива вакуоля, 2 – травні вакуолі, 3 –війки, 4 – велике і мале ядро, 5 – порошиця, 6 – навколоротова воронка, 7 – клітинний рот.

Кросворд «Одноклітинні організми»

1					2
			3
		4

				5
6	7
				8

		9

10

По вертикалі:

1. Частина травного апарату туфельки.

2. Захворювання, яке спричиняється одним з видів амеб.

3. Тимчасова форма існування багатьох одноклітинних і багатоклітинних тварин, яка допомагає витримувати несприятливі умови.

7. Захворювання, яке зустрічається серед людей південних країн і спричиняється одним з найпростіших.

По горизонталі:

4. Частина тіла амеби, яка перебуває в постійному русі і в якій відбуваються всі життєві процеси.

5. Вчений, який відкрив світ найпростіших тварин.

6. Найпростіша тварина з класу корененіжок.

8. Представник класу джгутикових.

9. Представник класу інфузорій.

10. Органоїди пересування туфельки.

ВІДПОВІДІ: По вертикалі: 1.Глотка. 2.Дизентерія. 3.Циста. 7. Малярія.

По горизонталі: 4.Цитоплазма. 5.Левенгук. 6.Амеба. 8. Евглена. 9. Інфузорія. 10. Війки.

Тема «Одноклітинні»

Чому оболонка хламідомонади прозора?
Які особливості одноклітинних допомогли їм вижити у конкуренції з багатоклітинними організмами?
Поясніть , чому таких різних ззовні тварин, як амеба протей, форамініфера й радіолярія відносять до однієї групи одноклітинних тварин?
Як ви гадаєте, що відбувається, якщо здобич, яка прилипла до псевдоніжки фораменіфери, не проходить в отвір її черепашки?
Якщо помістити евглену зелену в цілковиту темряву, додавши у воду, де вона мешкає відвару картоплі, та почекати близько 25 днів, то через мікроскоп можна побачити, що евглена позбавилася свого зеленого кольору, але не загинула. Чому?
Амеб помістили в пробірку з попередньо прокип’яченою водою, охолодженою, потім в закритій пробірці до кімнатної температури. Що відбудеться з амебами? Чому?
Як ви думаєте, чому переносниками малярійного плазмодія є лише самки малярійного комара?
У Мюнхені під час капітального ремонту однієї з будівель робітники знайшли в стіні запечене стегенце, що було приготовлено для споживання більш ніж 200 років тому. Воно чудово збереглося та фактично було готовим до вживання. Чому?

Креативні завдання

1.Опишіть Амебу протей, використовуючи тільки прикметники.

2.Уяви собі, що ти – евглена зелена. Опиши свої відчуття.

3.Склади запитання про інфузорію туфельку використовуючи слова:

хто? що? чому? навіщо? де? чим? коли? як?

Пізнавальні вправи

«Гусінь»(Знайти і виписати пояснення слів)

Міксотрофиавтотрофигетеротрофи
Оболонкавакуоліядровійки

«Доміно»( утворити біологічний термін і пояснити його)

1) На, ев ,гле.

2) Зо, ін., рія, фу.

«Закінчи речення».

1. Амеби рухаються за допомогою… (псевдоподій).

2. У прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через… (скоротливу вакуолю).

3. Здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається… (подразливістю).

4. Інфузорія-туфелька рухається за допомогою… (війок).

5. Кисень у цитоплазму надходить через… (поверхню тіла).

6. В інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через… (порошицю).

7. Евглена зелена рухається за допомогою… (джгутика).

Гра “Конкурс одноклітинних тварин”.

До дошки виходять учні і кожен трьома реченнями розповідає про якусь тварину. Всі інші повинні визначити, про кого мова. Наприклад,

№1. -розмножуюся в клітинах крові, викликаючи їх розмноження;

-за це людина мене недолюблює;

-вона усіляко бореться з комарами.

(це малярійний плазмодій)

№ 2. -маю небагато коротких, широких псевдоніжок;

-живу у товстому кишечнику людини;

-можу викликати у людини тяжке захворювання.

(це амеба дизентерійна)

№ 3.

-маю клітинний рот і навколоротову заглибину;

-наявні два ядра;

-тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.

(інфузорія туфелька).

Тести. Бактерії.

1) До особливо небезпечних бактерій належать:

а) біфідобактерії б) збудники чуми

в) збудники холери г) збудники ботулізму.

2) До небезпечних бактерій належать:

а) збудники туберкульозу б) кишкова паличка

в) збудники дифтерії г) збудники прокази

3)Установіть відповідність

а)Епідемії викликають 1. Збудники туберкульозу

а)Епідемії не викликають 2. Збудники сальмонельозу

3. Збудники ботулізму

4. Збудники холери

5. Збудники виразки шлунка

6. Збудники чуми

4)Установіть відповідність.

а)Бактерії, корисні для людини 1. Біфідобактерії

б) Бактерії, небезпечні для людини 2. Дифтерійні бактерії

3. Молочнокислі бактерії

4. Бактерії червоного тифу

Тести. Одноклітинні тварини.

1) Амеба рухається з допомогою:

а) несправжніх ніжок ; б) джгутика

в) війок; г) справжніх ніжок.

2) Інфузорія рухається з допомогою:

а) несправжніх ніжок; б) війок

в) одного джгутика г) декількох джгутиків.

3) Евглена рухається з допомогою:

а)війок; б) одного джгутика; в) декількох джгутиків.

4)Зайва вода в одноклітинних тварин виділяється:

а) з допомогою травних вакуолей;

б) зайва вода відсутня;

в) з допомогою скоротливих вакуолей.

5) твариноподібні одноклітинні розмножуються:

а) тільки поділом навпіл; б) тільки статевим шляхом;

в) тільки мітозом; г) поділом навпіл і статевим шляхом.

6) За типом живлення твариноподібні одноклітинні:

а) тільки гетеротрофи; б) тільки автотрофи;

в) автотрофи і гетеротрофи; г) міксотрофи і гетеротрофи.

Тести. Губки.

1. Губки та хара:

а) одноклітинні; б) багатоклітинні; в) прокаріоти; г) еукаріоти.

2. Губки – це:

а) твариноподібні організми; б) бактерії; в) рослини; г) гриби.

3. Губки – це:

а) багатоклітинні тварини; б) одноклітинна водорість;

в) багатоклітинні водорості; г) вірус

4. Губки – це організм:

а) одношаровий; б) двошаровий; в) тришаровий; г) чотиришаровий.

5. Будова губок:

а) ектодерма; б) мезодерма; в) ентодерма; г) мезоглея.

6.Губки живляться:

а) автотрофно; б) міксотрофно; в) гетеротрофно; г) грибним способом.

Тестове завдання на “+” та “-“. Бактерії.

1. Бактерії – це одноклітинні організми. –

2. Ціанобактерії мають назву синьо-зелені водорості. +

3. Мікробіологія – це наука про бактерії. –

4. Бактерії самостійно не рухаються. –

5. Коки – паличковидні бактерії. –

6. Бактерія в перекладі означає “паличка”. +

7. Всі бактерії безбарвні. –

8. Аероби дихають киснем. +

9. Розмноження бактерій залежить від умов.+

10. Циста – міцна оболонка.+

11. Одна і та ж бактерія може бути корисна і шкідлива. +

12. Найбільше бактерій у грунті.+

13. Деякі корисні копалини утворилися за допомогою бактерій.+

Тестове завдання на “+” та “-“. Дріжджі.

Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

Чи вірите ви, що дріжджі:

1) належать до еукаріотичних організмів?

2) є багатоклітинними організмами?

3) можуть пересуватися за допомогою джгутиків або війок?

4) можуть спричиняти захворювання у людей?

5) використовують у виноробстві?

6) розмножуються брунькуванням?

7) використовують у хлібопеченні?

8) використовують для лікування хвороб?

9) не мають ядра?

10) мають вакуолі?

Скласти сенкан на тему «Бактерії».

Наприклад:

Бактерії

без’ядерні, кулясті

розмножуються, живляться, дихають

мікроскопічні організми нашої планети

прокаріоти

Творчі завдання (за методикою «Сам собі вчитель» )

Порівняти клітини про - та еукаріотів за будовою.
Проаналізувати значення високого ступеня впорядкованості клітин еукаріотів.
Чому, зазвичай, не існує одноклітинних організмів, великих за розмірами?
Вкажіть ознаки, які характеризують евглену зелену як рослину і як тварину.
Порівняйте будову інфузорії-туфельки і амеби протея. Знайдіть риси подібності і відмінності. У чому полягає ускладнення будови інфузорії-туфельки порівняно з амебою протеєм?
Користуючись додатковою літературою, підготуйте творчу роботу про будь-яку одноклітинну тварину. Текст проілюструйте малюнками (фотографіями). Вкажіть використану літературу.
Як пояснити, що клітини еукаріотів мають здебільшого подібну будову?
Запропонуйте опорний конспект у вигляді малюнків та піктограм на тему «Одноклітинні організми».

Творче завдання

З листа №1 «Я працюю в лікарні. І весь час причиною хвороб у терапевтичному відділенні є маленькі організми, яких і тваринами назвати важко. Постійне їх перебування в людському організмі спричинює ряд порушень в роботі організму. Прошу надати належну оцінку низці цих хуліганських проявів. Моє припущення - всьому виною є найпростіші...»

З листа № 2 «Працюючи в рибній промисловості не можу нарадітись. Риба сита, її наявно у великій кількості. Підгодовувати майже не доводиться. Велика радість ота малеча, я маю на увазі – одноклітинних...»

З листа № 3 «Працюючи в дослідній лабораторії, вивчаю різні організми, взаємовідносини між ними. І з'ясувалось в роботі наступне: чим менші тварини, - тим цікавіше з ними працювати... »

На вашу думку хто є об`єктом у цих листах ? (відповіді дітей).
А чому на них такі різносторонні посилання ? (...).

3.Додаткові джерела:

3.1. Відеофільми до теми:

1.Амеба, інфузорія-одноклітинні тварини(середовища існування, процеси життєдіяльності,будова, роль у природі).

www.youtube.com/watch?v=yMZlaOyMeJg

https://docviewer.yandex.ua/_/4e9AHHtb4ogduw-o2QxjQjtcxGs.png

https://docviewer.yandex.ua/?url=ya-disk-public%3A%2F%2FKFTOw9yx6aSA0C7dOIRPNSEXC6Nllccg8lxenUmnkb0%3D&name=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%88%D0%B8%D0%B5.rar&c=550581420a0b

https://docviewer.yandex.ua/_/Tr6oFnTx5vEql2NFHRbJgH3Kwks.png

https://docviewer.yandex.ua/_/4e9AHHtb4ogduw-o2QxjQjtcxGs.png

2.Хвороби людини, що викликаються одноклітинними тваринами (на прикладі малярійного плазмодія і дизентерійної амеби).

www.youtube.com/watch?v=NJQGcsybG-U

http://www.youtube.com/watch?v=RL9ziru5GKU

Життєвий цикл малярійного плазмодія.

3.Хламідомонада,хлорела, евглена зелена-одноклітинні рослини(середовища існування, процеси життєдіяльності,будова, роль у природі).

http://vkurok.ru/odnoklitynni-tvaryny-budova-ta-rol-u-pryrodi/

Евглена зелена

www.youtube.com/watch?v=T7M2fKtA68Q

Розмноження хламідомонади

https://docviewer.yandex.ua/?url=ya-disk-public%3A%2F%2FKFTOw9yx6aSA0C7dOIRPNSEXC6Nllccg8lxenUmnkb0%3D&name=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%88%D0%B8%D0%B5.rar&c=550581420a0b

4.Дріжджі-одноклітинні гриби.

https://docviewer.yandex.ua/_/Tr6oFnTx5vEql2NFHRbJgH3Kwks.png

http://biologia7-11.ucoz.ru/index/drizhdzhi_odnoklitinni_gribi/0-233

5. Бактерії – найменші одноклітинні організми. Будова, поширення, розмноження бактерій. Роль бактерій у природі та значення в житті людини.

1. http://www.youtube.com/watch?v=Qewt-yjcVW4