Методична розробка :Навчання англійської мови та типологія сучасних уроків
Сьогодні англійська мова набула статусу міжнародної мови. Вона стала
невід’ємною частиною сучасної культури, освіти, економіки, політики,
науки,мистецтва, туризму, спорту і бізнесу.
Слід зазначити, що усне і писемне спілкування англійською мовою стало
реальністю і необхідністю: ми часто стикаємось з TV-мовленням, простими
інструкціями з використання англійською мовою, а також спілкування з
іноземцями, як в житті, так і по інтернету. Тому навчання англійської мови
на початковому етапі в умовах НУШ показало, що учні молодшого
шкільного віку характеризуються великою здатністю до сприймання та
засвоєння іноземної мови,і це дозволяє їм оволодівати основами спілкування
на новій для них мові з меншими затратами зусиль та часу у порівнянні з
учнями інших вікових груп. А вивчення англійської мови, у свою чергу,
сприяє розвитку комунікативнихздібностей молодших школярів, що
позитивно позначається на розвитку мовиучнів на рідній мові, розвитку їх
пізнавальних здібностей, формуванню загаль-нонавчальних умінь школярів.
Основна мета навчання англійської мови закладена у формуванні комуніка-
тивної компетенції, тобто здібності та готовності здійснювати міжкультурне
спілкування з носіями мови. Володіння англійською мовою підвищує рівень
гуманітарної освіти учнів, розвиває їх особистість та сприяє адаптації до
умов постійно змінюючого полікультурного та полімовного світу.
Англійська мова розширює світогляд молодшого школяра, допомагає
формуванню культури спілкування, підвищує загальний мовний розвиток,
формує основи філологічної освіти учня. У сучасній освіті виникає потреба у
створенні формату нового уроку, що відповідає вимогам суспільства. Це має
бути якісний та ефективний урок, завданням якого є створення умов для
формування навичок всебічного розвитку дитини. Саме вивчення англійської
мови покликане сформувати особистість, здатну і бажаючу брати участь у
міжкультурній комунікації.
Необхідно сказати, що сучасні технічні засоби навчання виступають хоро-
шими помічниками у вирішенні цих завдань. Особливе місце серед них
займають аудіовізуальні засоби: кіно, відеопрограми, слайдшоу, навчальне
телебачення та використання ІКТ(інформаційно-комунікативні технології ).
В умовах сучасного освітнього простору концепція використання технічних
засобів навчання вимагає нових підходів.
"Великим вченим дитина може і не бути, а от самостійною людиною,
здатною аналізувати свої вчинки, поведінку, самовдосконалюватися,
реалізовувати себе в навколишньому світі їй навчитися необхідно".
Всі, напевно, погодяться з тим, що виховний аспект уроку є не менш
важливим, ніж навчальний; а також з тим, що ці два аспекти між собою
взаємопов'язані. Як дитина звикне виконувати свою роботу, якою є
навчання? Чи буде вона її захоплювати? Змушувати думати, критично
переосмислювати? Все це і багато іншого залежить від того, які умови на
уроці створені для дітей.
ТИПОЛОГІЯ СУЧАСНИХ УРОКІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Вивчення сутності і структури уроку призводить до висновку, що урок є
складним педагогічним об'єктом. Як і всякі складні об'єкти, уроки можуть
бити розділені на типи за різними ознаками. Цим пояснюється існування
численних класифікацій уроків.
У теорії та практиці навчання провідне значення відводиться таким
типологіям уроків:
- за основною дидактичною метою;
- за основним способом їх проведення;
- за основними етапами навчального процесу.
За основною дидактичною метою виділяють такі типи уроків:
- урок ознайомлення з новим матеріалом;
- урок закріплення вивченого;
- урок застосування знань і умінь;
- урок узагальнення і систематизації знань;
- урок перевірки і корекції знань і умінь;
- комбінований урок.
Типологією за основним способом проведення їх підрозділяють на уроки:
- у формі бесіди;
- лекції;
- екскурсії;
- кіноуроки;
- самостійна робота учнів;
- лабораторні та практичні роботи;
- поєднання різних форм занять.
Якщо ж за основу типології, беруться основні етапи навчального процесу, то виділяють уроки:
- вступні;
- первинного ознайомлення з матеріалом;
- утворення понять, встановлення законів і правил;
- застосування отриманих правил на практиці;
- повторення і узагальнення;
- контрольні;
- змішані або комбіновані.
Для більш повного охоплення різноманітних за своїм призначенням уроків,
які конструюються в практиці навчання, їх розділяють не тільки за типами,
але і за видами. Розподіл уроків на види найбільш доцільно здійснювати за
характером діяльності вчителя і учнів. При цьому підрозділ на види
відбувається для кожного типу уроку в рамках використовуваної типології.
Так, наприклад, контрольні уроки, які є одним з елементів типології за
основними етапами навчального процесу, поділяються на такі види: уроки
усного опитування; письмового опитування; заліки; лабораторні та практичні
роботи; самостійні та контрольні роботи; поєднання різних видів. Підрозділ
уроків на типи і види, тим не менш, не робить повними наявні типології. Як
приклади подібних типологій, уроки підрозділяються по формі їх
проведення, і можна навести такі типи уроків:
1. Уроки в формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета, дуель, КВН,
ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторина і т.п.
2. Уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи, відомих у
суспільній практиці: дослідження, винахідництво, аналіз першоджерел,
коментар, мозкова атака, інтерв'ю, репортаж, рецензія тощо.
3. Уроки, засновані на нетрадиційній організації навчального матеріалу: урок
мудрості, одкровення, урок-блок, урок-"дублер починає діяти" і т.п.
4. Уроки, що нагадують публічні форми спілкування: прес-конференція,
брифінг, аукціон, бенефіс, регламентована дискусія, панорама, телеміст,
репортаж, діалог, "жива газета", усний журнал тощо.
5. Уроки, засновані на імітації діяльності установ і організацій: слідство,
патентне бюро, вчена рада і т.п.
6. Уроки, засновані на імітації діяльності при проведенні суспільно –
культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія в минуле, подорож,
прогулянки і т.п.
7. Уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-сюрприз тощо.
8. Використання на уроці традиційних форм позакласної роботи: "слідство
ведуть знавці", спектакль, "брейн-ринг", диспут і т.п.
9. Інтегровані уроки.
10. Трансформація традиційних способів організації уроку: лекція-парадокс,
парне опитування, експрес-опитування, урок-захист оцінки, урок-
консультація, урок-практикум, урок-семінар тощо.
Як приклади іншого підходу до типології уроків і форм їх проведення можна
привести такі блоки однотипних уроків:
- Уроки творчості: урок винахідництва, урок-виставка, урок-твір, урок –
творчий звіт тощо.
- Уроки, співзвучні з громадськими тенденціями: урок - громадський огляд
знань, урок-диспут, урок-діалог тощо.
- Міжпредметні і внутрішньокурсові уроки: одночасно з двох предметів,
одночасно для учнів різних вікових груп тощо.
- Уроки з елементами історизму: урок про вчених, урок-бенефіс, урок-
історичний огляд, урок-портрет тощо.
- Театралізовані уроки: урок-спектакль, урок спогадів, урок-суд, урок-аукціон
тощо.
- Ігрові уроки: урок - ділова гра, урок - рольова гра, урок з дидактичною
грою, урок-змагання, урок-подорож тощо.
- Допоміжні уроки: урок-тест, урок для батьків, урок консультація тощо.
Зіставлення різних типологій уроків дозволяє відзначити певну тенденцію –
прагнення більш повно охопити сучасні форми організації уроку. Разом з тим
створені останнім часом типології потребують регулярного поповнення,
уточнення і переробці. І за всією інформацією про це вчитель повинен постійно стежити і добре в ній розбиратися. До того ж в практиці навчання
конструювання вчителем систем уроків, як правило, не вкладається в рамки
якоїсь однієї типології. При цьому доводиться вирішувати проблеми,
пов'язані з вибором або компонуванням тієї чи іншої системи уроків. Суттєву
допомогу тут може надати знання специфіки будови сукупності уроків, в
яких акумулюються найбільш характерні конструктивні елементи інших
уроків.