Тема заняття: Навколосвітні плавання
Обладнання: атласи, портрети мандрівників, фізична карта світу, роздатковий матеріал, наочні посібники.
Викладач проводить бліцопитування серед учнів для актуалізації опорних знань попереднього заняття:
Викладач ставить перед учнями проблемне завдання: Чому Америку називають Америку, а не Колумбією?
Викладач оголошує тему заняття – «Навколосвітні плавання». Викладач подає матеріал одночасно в словесній і знаково-символічній формах з використанням ілюстративних і демонстративних засобів (Атлас 6 клас, глобус). Вчитель використовує розповідь, бесіду і пояснення.
Вчитель використовує розповідь, бесіду і пояснення, щоб пояснити матеріал.
Перша навколосвітня подорож.
Збіднілий португальський дворянин Фернандо Магеллан, який уже плавав до Індії мав звання капітана, та уважав, що материк Америка можна обійти с півдня й вийти в новий океан (Дод. 7).
20 вересня 1519 року п’ять кораблів, що мали екіпаж 265 осіб, під керівництвом Ф. Магеллана вирушили з Іспанії в невідому подорож. 20 листопада екіпаж перетинає екватор, а 6 грудня екіпаж побачив береги Бразилії. У березні 1520 року мореплавець вирішив встати в одній із бухт на зимівлю. У серпні кораблі відновили рух на південь. 21 жовтня 1520 року було знайдено протоку. Пізніше її назвали Магеллановою. У новий океан вийшло лише три судна.
Подорож новим океаном тривала 100 днів. Закінчились продукти, люди хворіли 19 чоловік померло. За весь період плавання судна мореплавців не потрапили в жодний шторм, тому Магеллан назвав океан – Тихим. 6 березня експедиція досягла Маріанських островів, після чого взяла курс на Філіппінські. Тут Ф. Магеллан втрутився у війну місцевих вождів, де був вбитий. Експедицію завершив Хуан Елькано, якому вдалось дістатись до Молуккських островів. Одне судно довелось спалити, оскільки воно стало ненадійним, інше потрапило у полон до Португальців. Тільки «Вікторія» з 18 особами на борту 6 вересня 1522 року повернулась на батьківщину з великим скарбом – прянощами.
Навколосвітні подорожі Джеймса Кука
Великою морською державою у XVIII ст стає Велика Британія. Кріс воєнних походів, вона організовує й науково морські експедиції. Найзначнішими з них були експедиції під керівництвом англійського мореплавця капітана Джеймса Кука, який здійснив три навколосвітні подорожі (Дод. 8).
Метою першої подорожі (1768-1771) Були пошуки Південного материка. У 1769 році Джеймс Кук досяг Нової Зеландії й дослідив її береги потім підійшов до східного узбережжя Австралії й проголосив його британським володінням. Обігнувши з півдня Австралію, Джеймс Кук попрямував до мису Доброї Надії, а звідти – до Англії.
Друга подорож (1772-1775) мала продовжити дослідження першої – пошук Південного материка. У січні 1773 року вперше в історії мореплавства Джеймс Кук перетнув Південне полярне коло, намагаючись відшукати Південний материк він досягає 71° пд.ш. але через велике нагромадження криги повернув назад. У Тихому океані дослідник відкрив острови Нової Каледонії та інші на півдні Атлантичного океану.
Завданням третьої навколосвітньої подорожі (1776-1779) було відшукати вихід із Тихого океану вздовж берегів Північної Америки в Атлантичний океан. Кораблі Джеймса Кука обігнули Африку з півдня, перетнули Індійський океан, обійшли з Півдня Австралію та Нову Зеландію й прямували Тихим океаном на північ. Мореплавець відкрив Гавайські острови, обстежив західні береги Північної Америки, дістався Аляски, підтвердив наявність Берингової протоки. Проте на Гаваях, куди він повернувся на зимівлю, у збройній сутечці з місцевими жителями, він загинув. Експедиція повернулась без прославленого мореплавця.
Навколосвітня подорож Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського.
У 1803 - 1806 р. Іван Крузенштерн та українець за походженням Юрій Лисянський на кораблях «Надія» і «Нева» здійснили навколосвітню подорож (Дод. 9). Вони мали знайти найкоротший шлях для торговельного сполучення між російськими портами на Балтійському морі з Аляскою.
Плавання розпочалося 1803 р. з порту Кронштадт, що на Балтійському морі. Під час тривалої зупинки, коли ремонтувалось судно «Нева», на узбережжі Бразилії моряки бачили, що там відбувалась торгівля рабами, привезеними з Африки. Згодом експедиція попрямувала на південь і повз Південну Америку вийшла в Тихий океан.
Кораблі побували на островах Пасха, Маркізьких, Гаванських, Сахалін, півострові Камчатка. Дослідники зібрали багатий матеріал про природу островів Тихого океану та їх населення, позначили на карті численні географічні об'єкти. У приекваторіальній частині Тихого океану мореплавці помітили потужну морську течію, яка завертала води у незвичному напрямку.
У водах Північної Америки екіпаж судна «Нева» пробув більше року, допомагаючи колоністам відвертати набіги індіанців. Завантаживши трюми хутром, корабель відпливло берегів Китаю. Одного разу судно «сіло» на невідому мілину поблизу Гавайських островів. Тут дослідники відкрили і нанесли на карту невеликий острів, назвавши його ім'ям Лисянського, тариф, названий згодом на честь Крузенштерна.
У Китаї мореплавці із зиском продали хутро і закупили місцеві товари. Крім того, вони зібрали цінні відомості про цю країну.
Упродовж експедиції мандрівники здійснили не лише чимало географічних відкриттів, а й вилучили з карти неіснуючі об'єкти, визначали температуру води, її прозорість та колір, спостерігали за припливами й відпливами в деяких районах Світового океану.
Відкриття Антарктиди
За нового часу було відкрито шостий континент планети — Антарктиду — найсуворіший за своєю природою і найвіддаленіший від нас материк. Це відбулося у 1820 р. завдяки експедиції на чолі з Фадеєм Беллінсгаузеном та Михайлом Лазаревим (Дод.10). Кораблі п'ять разів наближалися до берегів Антарктиди, але не висаджувалися. Вперше на льодовий материк, уже наступного року, вийшли англійські моряки.
Викладач проводить опитування для закріплення нових знань.
Дод. 7 Навколосвітня подорож Магеллана
Дод. 8 Навколосвітні подорожі Кука
Дод. 9 Російська навколосвітня подорож
Дод. 10. Відкриття Антарктиди