Найдорожча й наймиліша - наша мова українська

 

Найдорожча й наймиліша

наша мова – українська.

Мета: розширювати знання дітей про рідну мову та її значення  в людському суспільстві; поглиблювати уявлення дітей про влучність, точність, красу рідної мови; пробуджувати інтерес до вивчення української мови; виховувати уважне ставлення до рідного слова.

Вчитель. Добрий день вам добрі люди!

                  Хай вам щастя-доля буде

                  не на день і не на рік,

                  а на довгий, довгий вік.

Друзі шановні, мами і тата,

Вдячні ми всім, хто прийшов на це свято.

Ми, українці, - велика родина..

Мова і пісня у нас - солов’їна

Зріє в садочках червона калина,

Рідна земля для усіх – Україна!

Наталія Бучинська «Мова єднання»

https://www.youtube.com/watch?v=e1PM9ez1BYk

      У кожного  народу є своя мова. Кожен народ має право нею думати і розмовляти. Нам  найдорожча і найрідніша наша мова – українська. Мабуть, тільки українська земля могла народити таку дивну, чарівну і мелодійну мову, зіткану із тепла і любові батьківської домівки,  із мальовничих краєвидів, із верби і калини, із вишневих садків, із річок і струмків, чарівних смерек, із яскравих кольорів веселки, із задушевної пісні, запальних танців, з колосистого поля і високого синього неба.

 Світова спільнота   21 лютого відзначає  Міжнародний день рідної мови. Його мета – нагадати людям про важливість збереження всіх мов на Землі, адже  зараз на межі зникнення знаходиться 2500 мов.

 Чому саме взимку 21 лютого святкують цей день? Давно це було… На півдні Азії  в маленькій країні жив народ – бенгальці. Любили вони співати, танцювати, складати казки. І здавалося, що ніщо не зможе затьмарити їхнього життя. Та одного дня влада заборонила людям розмовляти рідною бенгальською мовою . Не могли люди змиритися з цим. На знак протесту зібралися вони на головному майдані міста, щоб відстояти своє право  спілкуватися рідною мовою. Але влада не хотіла йти на поступки. По людях поліція відкрила вогонь. Загинуло четверо студентів. Сталася ця подія 21 лютого 1952 року .  Та бенгальці таки змогли повернути своє право  спілкуватися рідною мовою, але той трагічний день залишився у пам’яті та історії людства. Саме тому 21 лютого світова громадськість вирішила відзначати  Міжнародний день рідної мови.

 От ми сьогодні і зібралися, щоб вшанувати нашу рідну  українську мову.

  Діти співають пісню «Рідна мова»

https://www.youtube.com/watch?v=at8yVdoCmvY

Учні.

Ми є діти українські, хлопці і дівчата.

Рідний край наш  - Україна, рідна мова – українська.

 

Мова кожного народу неповторна і своя.

В ній гримлять громи в негоду,в тиші – трелі  солов’я.

 

Українська рідна мова мелодійна світанкова!

Ти від серця йдеш до серця і дзвениш, як те джерельце.

Щира, світла і казкова, ніжна-ніжна, пелюсткова.

 

Ти багата і  барвиста, і дзвінка і промениста,

І буденна, і святкова, мово наша калинова!

 

І свята, і найрідніша, і для слуху наймиліша.

У тобі глибінь кринична, ти близька для нас і звична.

І весела, і завзята, ти  дотепна  і крилата.

 

Лагідна і терпелива, то сумна, то жартівлива.

Іскрометна, і лірична, і пісенна й поетична.

 

Мово моя, ти для мене криниця,

Я навіки з тобою допоки  я є.

П’ю з джерела і не можу напиться,

Ти для мене любов  і натхнення моє.

 

Ти і казка і пісня чудова лірична.

Ти і дума, і правда, і мрія людська.

Неповторна і щира, ласкава й музична,

Українському серденьку завжди близька.

 

Ніби мати дорога і єдина.

Ніби Всесвіт – велика й велична для нас.

Ми з тобою – народ і велика родина!

І тебе берегти саме час, саме час!

Пісня «Наша мова»

https://www.youtube.com/watch?v=Iw8EykQ-fkI

Вчитель. То ж давайте  запросимо на наше свято рідну  українську мову.

                            ( Заходить дівчинка  - українська  мова)

Мова.

Хочу до вас я звернутися,  діти.

Чи можна людині без мови прожити?

Чи можна без пісні, без загадки й казки?

Хто відповість? Поміркуйте, будь-ласка!

 

Діти.

Як же людині без казки і слова,

Без задушевної пісні й розмови?

Думаю я, що таке неможливо,

Мова людини – це щастя, це диво!

 

Правильно думаєш, мова – диво.

З нею людина розумна й  щаслива.

Знаючи мову, спілкуються люди,

Мова загине – й людини  не буде.

 

Як же без мови? Не уявляю!

Я щохвилини про щось та й питаю.

А коли мови не будемо знати,

Як же ми можемо світ пізнавати?

 

                              Українська мова.

В світі ми – люди, і правильно, діти,.

Людям без мови не можна прожити.

Ще повідомити хочу вам я –

В кожній країні є мова своя.

Кожна людина свою мову знає,

Любить безмежно її й поважає.

Рідна одним  мова східна – японська,

Іншим найкраща – китайська, естонська.

Мова у світі панує англійська,

Нам найрідніша своя – українська.

Ми з вами всі живемо в Україні.

Мова чудова й пісні в нас чарівні.

Треба. щоб мову ми вчили і знали,

Й нею постійно усі розмовляли.

 

Вчитель. Тож давайте розкажемо всім, як ми вчимо рідну мову.

Діти.

Як-то гарно, любі діти у віконце виглядати!

В ньому все: тополі, квіти,сонце й поле біля хати.

На оте вікно ранкове,що голівки наші гріє,

Схожа наша рідна мова – цілий світ вона відкриє!

 

Бережіть її, малята, бо вона віконце миле,

Що колись до нього мати принесла вас, посадила.

 

В ній стільки слів, що й не збагнути !

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти зможеш просто безліч знань.

 

Українські діти всім говорять сміло:

Свій народ любити, то велике діло.

 

Лиш по-українськи любо говорити

І по-українськи Господа молити.

 

Треба й чужі мови старанно вивчати,

Та з усіх найбільше рідну шанувати!

 

Вчитель. Наша мова дуже багата. Ну, скажіть, в якій ще мові є вірші, всі слова у яких починаються з однієї літери?

 

Діти.

 Віл везе важучий віз – вовну, вату, верболіз.

Вперся віз – і впало з возу вісім в’язок верболозу.

 

Качки край копанки хлопочуть, качаток кличуть під колим.

Кача впіймати кішка хоче. Катруся каже киці: «Киш!»

 

Мавпенятко мовить: «Мамо! Масла, моркви , маку, мало!

Миска, мамочко, мілка -  мало містить молока.»

 

Вчитель. Багата наша мова! Є в ній і слова, протилежні значенням. Адже у світі панує дві протилежні сили: любов і ненависть, світло і темрява, добро і зло.

 

Діти.

В нашій мові є слова зовсім протилежні.

І частенько так бува ми від них залежні.

 

Як відійде темна ніч, стане день, як квітка!

Є товстий, неначе піч, є тонкий, мов нитка.

 

Хтось так голосно кричить, як ворона  кряче,

Інший цілий день мовчить, мов ковтнув гаряче.

 

То веселий, то сумний кожен з нас буває,

То старенький, то новий одяг надягає.

 

Налетів вітрець і стих – ось таке тут діло1

А на плач є завжди сміх – й сонце засвітило.

 

Вчитель. Мова – цілюще джерело. Це найдорожчий скарб, переданий нам сотнями поколінь. Ми вивчили багато прислів’їв про мову.

 

Діти.

● Хто мови своєї цурається, хай себе стидається.

● Птицю пізнати за пір’ям, а  людину за мовою.

● Рідна мова не полова, її за вітром не розвієш.

● Більше діла – менше слів.

● Будь господарем свого слова.

● Книга вчить, як на світі жить.

● Гостре словечко коле сердечко.

● Де мало слів, там більше правди.

 

Вчитель. Щоб наша мова була правильною і виразною, мудрий український народ склав скоромовки. Давайте пригадаємо їх та позмагаємось: хто кого переговорить.

● Жатка в полі жито жне, жатку жайвір дожене.

● За горою біля броду одгороджений город,

   Барабанять по городу бараболя і горох.

● На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі,

   Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

● Сів Сень на пень. Просидів цілий день.

● Малому сому сумно самому.

● Кіт котив коток по току, коток попав на лапу коту.

● Чечір-вечір,  вечір-чечір , кіт муркоче коло печі.

   Чорні лапки, вуса, ротик. Чечір-вечір спить тут котик.

● Брів лелека через брід,  лелечатам  ніс обід.

   Брів лелека через став, в чобіток води набрав.

● Ходить квочка коло кілочка, водить діток коло квіток.

● Мурлика муркоче, морозива хоче.

   Мурлико руденький, замерзнеш дурненький.

 

Вчитель. Народні пісні зачаровують своєю  ніжністю,простотою та милозвучністю. 

Послухайте народну пісню «Ой є в лісі   калина».

https://www.youtube.com/watch?v=9gTFfDoiDeg

 

Вчитель. Рухатись, бігати,гратися – це означає жити. Тому діти збиралися  і грали в різні ігри.  А для того. щоб розпочати гру, потрібно розподілити ролі. А для цього користувалися лічилками. В нашій мові є багато лічилок!

 

Діти.

 Йшла Марина по стежині, загубила там корзину.

 А в корзині паляниця, хто з’їв – тому жмуриться.

 

Раз картопля, два картопля , три, чотири,  п’ять.

Шість – картопля, сім – картопля, я іду шукать.

 

Котилася торба з високого горба,

А в тій торбі хліб, паляниця,

кому доведеться, той буде жмуриться.

 

Ми ходили у лісок, назбирали ягідок.

Суниця, ожина,чорниця, малина.

Кошик повний через край,

кого хочеш вибирай.

 

Вчитель. Усі знають, що посваритися легше, ніж помиритися. Тому й мирилок існує чимало. Людина, яка вміє миритися, зможе гідно поводитися в конфліктних ситуаціях. Послухайте  мирилки, які були створені в давні часи.

 

Пироги печуться, а хлопчики б’ються.

Вже спеклися пироги, хлопчики  - не вороги.

Нумо, цур, не битися, нумо вже миритися.

Мирися, мирися та більше не бийся!

 

Мир миром, пироги з сиром, варенички в маслі –

Ми дружечки красні! Поцілуймося!

 

Вчитель.

Та , на жаль, не всі  бажають вивчити рідну мову. Не кожен її шанує, вживає у мові якісь недоречні слова, русизми, словесні «бур’яни».

                                   

Вчитель. Дорогі діти! Як гарно звучить рідна мова у віршах, прислів’ях, народних іграх,  скоромовках, які гарні слова  у народній пісні. Я дуже хочу, щоб ви любили і ніколи не забували рідне слово, де б ви не були.

 

Діти.

 Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

 

Вона про все тобі розкаже, чарівних слів тебе навчить.

Усе розкриє і покаже, як правильно на світі жить.

 

Тож мову вчи і прислухайся до того, як вона звучить,

І розмовляти так старайся, щоб всім її хотілось вчить!

 

Вона у нас така багата, така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати, і найрідніша нам вона!

 

Не цурайтесь мови – мови тата й мами,

Мови діда й баби, предків наших всіх.

Бо її цуратись – сором непошани.

Бо її цуратись  - перед Богом  гріх!

 

На Землі народів Бог створив багато

І подарував їм скарб усяких мов.

І у кожну мову, гарну і багату ,

Вклав свою небесну ніжність і любов.

 

Всі народи світу – то Господні діти,

Всіх народів мова – то Господній дар.

Але мова мами – найрідніша в світі,

В ній є все: і святість, і краса, і чар.

 

Всі народи мову мають, всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну, той багатий, а не бідний.

 

                   Дівчинка-Українська мова

 

Не цурайтесь мови, діти, рідного джерельця!

Хай вона струмочком буде, хай дійде до серця!

Хай вона в піснях лунає в кожен день і в свято,

Соловейком хай співає в українській хаті.

Не цурайтесь, діти, мови, не цурайтесь роду,

Як зачахне рідне слово, не буде народу!

 

Вчитель.

 

Солов’їну , барвінкову, колосисту навіки

Українську рідну мову в дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

Бо єдина, - так як мати, мова в кожного із нас

Тож вивчайте рідну мову вже тепер з маленьких літ,

Українське рідне слово хай звучить на цілий світ!

Хай лунає мова в світі, повна сили і тепла,

Не цурайтесь мови, діти, не замутьте джерела !

 

Шановні гості, матусі і тата,

Я вдячна всім, хто прийшов на це свято.

Ми, українці, - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна!

Зріє в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх - УКРАЇНА

Пісня «Україна – це ти»

https://www.youtube.com/watch?v=f-5-r0Hb0tc