Назви та ознаки осінніх місяців на основі власних спостережень..

Тема: Назви та ознаки осінніх місяців на основі власних спостережень..

Мета:ознайомити учнів з назвами осінніми місяцями; учити описувати красу природи восени, корегувати позитивні емоції, які вона викликає; розвивати уяву, мовлення, спостережливіть, пам'ять; виховувати любов до природи.

Тип. Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.  Організаційний момент.

Доброго ранку,доброго дня

Все навкруги добрим хай буде щодня

Доброго ранку у небі пташки

Доброго ранку тобі і мені

 Жовті листочки з дерев опадають,

Птахи у теплі краї відлітають

Голі поля,мокне земля

Коли це буває?

Так правильно восени.

Ми вже бачимо ,як осінь змінила наше місто,які дари вона принесла нам з родючого городу. Як змінила чарівниця осінь погоду,сонечко,вітер.

-Сьогодні на уроці ми дізнаємося які чудеса створює чарівниця осінь,її красу,повторимо назви осінніх місяців,визначимо ознаки осені,отже тема нашого уроку «Назви та ознаки осінніх місяців на основі власних спостережень.»

І. Обговорення власних спостережень за природою восени

1. Обговорення власних спостережень  за природою восени.

 Зараз ми з вами вирушимо   в гості на екскурсію до пані Осені.

А поки ми йдемо на екскурсію повторимо за мною чистомовку

Ла-ла-ла- осінь золота

Че-че-че- сонце любе не пече

Це-це-це-сяє барвами усе

Ту-ту-ту-любим осінь золоту

Ви чуєте? Це тихі кроки господині — осені. Прислухайтесь: вона вже тут.

До класу входить Осінь.

Осінь.
          - Добрий день,

Осінь.

• Хочу дізнатися , які ви розумні? Чи дійсно ви знаєте про мене все?

Діти.

• Запрошуємо Вас на урок.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Слухання казки про осінь

КАЗКА ПРО ОСІНЬ
Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.
Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Висловила вона бажання, щоб приніс Вересень весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялася до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під’їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:
— Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.
Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує та й зачарував царівнуОсінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.
От і настав цей день. З усіх-усюд з’їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п’ють мед-вино за здоров’я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:
— Що це святкують?
— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!
Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:
— Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!
Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:
— Не зможеш ти повернути назвжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді чере рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.
Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто- багряними, але сумною була їхня краса. Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм утраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.

— Як звали царівну?
— Як звали її нареченого?
— Хто зачарував Осінь?
— Як звали мудрого порадника?

Вересень, жовтень, листопад — це назви осінніх місяців.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Тепер я прочитаю Вам вірш про осінь ,а ви уважно полухайте

Матінко-осінь полями іде,
Трійко хлоп’ят за собою веде:
Вересень, жовтень старшенькі,
А листопад ще маленький.
Вересень каже «На полі, в гаю,
Я подарунки усім роздаю:
Повні грибів мої жмені,
Яблука маю в кишені».
Жовтень говорить «А я, погляди,
В жовту одежу вдягаю сади,
З мряки заслону розстелю,
Сонце вкладу у постелю».
А листопад «А я з тихим плачем
Землю поллю безкінечним дощем,
Листя стрясу з деревини,
Вистелю гори й долини».

— Про які осінні місяці ви прослухали вірш?
— Який перший осінній місяць? другий? третій?

IІІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь

1. Робота над загадками про осінні місяці

• У південний край землі
Відлітають журавлі,
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)

• Листя жовте та червоне
Легко з дерева літає,
Мов метелик, на долоні,
З тихим шелестом сідає.
Сяють золотом берези,
Місяць ним вінчає осінь.
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просинь. (Жовтень)

• Крапле з неба, дахів, стріх.
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад).

На дошці з’являються назви місяців: вересень, жовтень, листопад.

Спочатку послухаємо уважно вірш

Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт
М. Сингаївський

— А тепер перевіримо, які ви, діти, кмітливі та спостережливі. Відгадайте, які овочі збирають на полях, а фрукти — у садах у вересні. Зараз ми з вами складемо наші осінні кошики , а для цього візьмемо конверт з цифрою 1

Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? … (Картопля).

Повз, мов танк, я на городі
Повз на грудині й загруз.
Та чомусь мене в народі.
Звуть не танк . А як? . . (Гарбуз).

В темній я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузова я сестриця.
Мене звати…(морковиця).

Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Ми ростаєм всі рядками.
Люди звуть нас… (буряками)

Мов маленький м’ячик,

Висить, а не скаче,

Рум’яне, гладеньке,

На смак солоденьке.(Яблоко)

Лампочка вгорі висіла,
Стала смачна, пожовтіла.
Діти лампочку зірвали,
З апетитом скуштували.
(Груша)

Мовби на одній нозі.

 Він зростає на лозі.

 Подивись скоріш в віконце —

 Грона сповнені всі сонця!

 Кожен скуштувати рад Соковитий… (Виноград)
 

Вересень місяць добре гадзує,

Овоч смачненький дітям дарує

Напроти місяця вересня почепити кошик з овочами

А тепер попрацюємо самостійно,але спочатку прослухайте вірш

Подивись: на видноколі
мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
так барвисто прикрасив?
Ось край річки жовті клени
і берези золоті.
Лиш ялиночки зелені
залишились в самоті.
І пишаються дерева
золотим своїм вбранням.
— Це якийсь маляр, напевно,
догодити хоче нам.
А маляр цей — місяць Жовтень —
у відерцях чарівних
жовту фарбу перебовтав
і розбризкує по них.

Візьмініть будь ласка конверт з №2 виберіть кленові листочки і розфарбуїте їх, як це робить осінь

А місяць жовтень мряку розвіє,
В лісах, у садочках листя жовтіє.

(Учитель чіпляє біля жовтня вазу  з осіннього листя.) А для того щоб наша з вами ваза не була з голими листочка давайте прекрасимо своїми ,які ви щойно розфарбували

А листопад — той жалю не має.
З дерев останнє листя зриває.

(Учитель чіпляє біля листопада кетяги горобини.)

ІV. РЕФЛЕКСІЯ

— За якою порою року йде осінь?
— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.
— Який цих місяців вінчає початок осені, який середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)

-Що сподобалося на уроці?

Сьогодні ми з вами використовували бутафорію.(Ми з вами збирали кошики з овочами і фруктами з паперу)

А тепер я хочу щоб вас пригостила справжніми дарами осені наша гостя яка була у нас на уроці чарівниця осінь.