Не треба фраз красивих доброті

НЕ ТРЕБА ФРАЗ КРАСИВИХ ДОБРОТІЗагальноосвітня школаІ-ІІІ ступеня с. ПіддубціЦиплюк Оксана Василівна. Луцьк 2014

Інформаційно-б1бліотечний посібник. Загальноосвітня школаІ-ІІІ ступеня с. ПіддубціЦиплюк Оксана Василівна. НЕ ТРЕБА ФРАЗ КРАСИВИХ ДОБРОТІЛуцьк 20142

Зустрічі з письменниками нашого краю дають змогу активізувати навчальну діяльність учнів, пробуджують інтерес до самостійного написання творів, поезій, а також до виявлення обдарованої дитини. Не треба фраз красивих доброті. Інформаційно-бібліотечний посібник. Луцьк , 2014. Автор : Циплюк Оксана Василівна – завідувач бібліотеки. Рекомендовано до друку методичною радою школи (протокол №4 від 21.03.2014 р.)3

Вступне слово О мово рідна! Їй гаряче. Віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе,І народу нашого нема. В. Сосюра. Одним із головних завдань школи є виховання патріота і громадянина своєї країни. Робота шкільної бібліотеки спрямована на виконання цього завдання. Особлива увага в роботі шкільної бібліотеки приділяється літературі краєзнавчого напрямку. Як вид мистецтва література рідного краю впливає на почуття учнів, розвиває їхній естетичний смак, виховує різні риси почуття: любов, оптимізм, прагнення подолання труднощів, волю до перемоги, досягнення мети, становлення життєвої позиції, духовне здоров’я сучасної людини. Сприяє особистісному формуванню учня як громадянина, який має активну життєву позицію, виявляє любов до України, свого народу, рідної мови. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом письменника є важливим елементом у вивченні літератури. Біографія письменника служить взірцем для молоді: вона має пізнавальне і виховне значення та є найкращим коментарем до його творів. Для того, щоб краще пізнати митця, ближче познайомитись з його творами у школі використовую різні форми роботи. Одна із них – це зустрічі з митцями Волинського краю. Знайомлячи учнів із творами письменників та поетів, я наголошую на тому, як вони виховують риси характеру, шліфують свою майстерність, загартовують волю. Чим більше діти поспілкуються із майстром слова, тим глибше, проникливіше сприймають вони його творчість, багатогранність і різнобічність його таланту. Кожний творець – людина широкого обрію. Завдяки співпраці учня, бібліотекаря і майстра пера діти ненав'язливо люблять літературу не як предмет, а як храм мистецтва слова.4

Письменники – дітям(по творчості Галини Терлецької) Поезія поля, пісня і праця є невід’ємною частиною життя Галини Терлецької. Пише вона про буденне, звичне. Увагу учнів привертають глибока щирість, непідробна схвильованість поетеси. На зустрічі поетеса розповіла про окремі епізоди свого життя, читала твори, співала пісні, написані власноруч. Діти декламували вірші, грали сценки із її книжечки «Маринка і хмаринка». У маленьких читачів на прикладі життєвого шляху письменниці та її героїв, її книг формується любов до праці, рідного краю, свого села, до рослинки і тваринки.5

6

Поетичні витоки (по творчості Олени Пашук ) “У наш час, коли книжку витісняє комп'ютер, дитину, перш за все, потрібно зацікавити - так каже Олена Вікторівна Пашук, яка також була в гостях у школярів. Вона розповіла, як пише вірші, розкрила секрети творчого процесу. Слухачам сподобалися веселі пригоди пустотливих звірят із книги «Нічка йде до мишки в гості». Разом із героями книги діти вчилися добрих манер та правил гарної поведінки. Учасники зустрічі читали вірші молодої поетеси, брали автограф ”.7

Душа зачепилася за квіти(за творами Надії Гуменюк) «ЇЇ твори свідчать про безперечне обдарування» - писала Любов Забашта про Надію Павлівну Гуменюк. Здавалося б, звичайні слова і традиційний ліричний погляд на світ. Та в цих словах, та в цьому погляді бринить якесь таємниче світло поезії. Це від того, що вірш не просто «складений», а народжений душею, наповнений чуттям. Твори поетеси адресовані юним читачам, наповнені любов’ю, добротою, оптимізмом, тонким гумором, населені образами і дуже сподобалися дітям.8

9

Дощ наздогнав її, щоб наздогнати…(за творами Євгенії Назарук) Не нами сказано: немає загадки таланту, є одвічна тайна любові. Любові з очима ластівки. Це уже за Евгенію Назарук. Ця вродлива, з печальними очима жінка, - нерозгадана таємниця упродовж багатьох літ. Неможна собі уявити, звідки черпає вона сили, щоб встати раніше від сонця, збудити досвіток веселим передзвоном хатньої роботи і поспішати на поклик шкільного дзвінка, де на неї чекають допитливі дитячі очі. Здається, вона не живе, а розкошує у Слові. Учні старших класів, читаючи її поезії, слухаючи її розповіді про перипетії життя й долі сільського вчителя, просили для неї у Бога трішечки більше тепла й жіночого щастя, трішечки більше упевненості в собі. А таланту, працелюбства, вимогливості до слова Євгенії Назарук не позичати.10

11

Душа патріота зболена (за творами Тетяни Байди) «Я вірю, що вихованці Піддубцівської школи стануть патріотами України» - таке побажання написала для учнів Тетяна Байда, даруючи свої книги у бібліотеку. Людина складної і трагічної долі. Багато поневірянь довелося пережити авторці, доки вона змогла стати в повний зріст і заговорити в повний голос. Час накладає відбиток на її творчість. Під час зустрічі з письменницею, важливо було показати старшокласникам, як під впливом суспільних подій формується світогляд письменника, які події стали головними, вирішальними у житті митця.12

13

Не бути українцем я не можу… (по творчості Василя Кушніра) Понад двадцять років Василь Григорович Кушнір працював у Піддубцівській середній школі військовим керівником, вів національно-патріотичне виховання молоді. Ровесник і свідок воєнного лихоліття і розрухи повоєнного періоду, він добре пам'ятає національно-визвольний період і це значною мірою вплинуло на формування світогляду творця слова. Неознайомившись із творчістю свого односельчанина учні, можливо б, і не знали, що саме з-під його пера вийшов Гімн Піддубцівській школі.  Свій талант написання Василь Кушнір передає своєму, не менш талановитому онуку , Гадзінському Олексію - учню 9 класу нашої школи.14

15

Крок до майбутнього(Поезія учнів школи) 16Історія волі України або Невмируща верба. Невмируща верба, З нею радість й журба,Наче вічності символ й змагання. Там війна є та мир, і затягує вир. Боротьби за життя й існування. Вже на зламі світів Прометей прилетівІ приніс незалежність народу. Та байдужість, і лінь багатьох поколінь. Знов призводить до втрати свободи. Та коли-то вже ми станем тими людьми,Для яких є найвище ідея?Ми до праці й розваг свій піднімемо стяг,Й будем всі працювати для неї. Буде жити верба, зникне туга – журба, Зарівняються рани руїни. Ми збудуємо храм, заповіданий нам – Цю державу з ім’ям Україна!Олексій Гадзінський

Він вийшов з народу, із самих низів,Життя для народу своє присвятив. Він серце і душу віддав для людей,Боровся заради високих ідей. З портрета він дивиться пильно на нас,Чи ми зрозуміли, настав уже час. Боротись за гідність, за честь і за волю,Здобути народу свободу і долю. Шевченкові думи, пророчі слова,Сприяли тому, що Вкраїна жива!Ярина Гадзінська. Я - волинянин. На Волині - ніби в раю: Квіти гарні розцвітають,Солов’ї щебечуть пісню, Стоголосу, урочисту,Гарну-гарну навесніЙ дуже хороше мені.І ліси, й дерева, й ріки На моїй землі великій,Де не глянь - кругом краса!Голубіють небеса!Понад все свій край люблю. I для нього все зроблю!Василь Чухілевич. Вечір. Ми сидимо під горбочком,Вечір роздолом пливе. Все стихло,тільки в гайочку. Зозуля літа нам кує. Там за горбочком травичка, Зайчик підстрибує наче когось вигляда, Сходить з горбочка лисичка,Хвостиком поважно меля. А в долинці квітують маки, дзвіночки Чекають вечірню росу. Дівчатка сплітають віночки І прикрашають косу. Романюк Тетяна17

Спартак. Для всіх вільних людей є свобода ідей,За які можна й голову скласти. Тож за волю та честь найдорожче, що єсть,На вівтар Батьківщини покласти. Народ в ярмі, як ті воли, що тягнуть плуг по полю. А їх, щоб швидше плуг тягли, шмагають й б’ють до болю. Народ мовчить та гнів кипить, і кволим серце крає. Вже іскру помсти не згасить , - повстання назріває. Потрібен сміливий вожак, щоб кликати до бою…За честь і волю раб Спартак рабів зве за собою. Прокинься, раб, розправ плече, адже і ти людина, Хай кров ворожа потече, - відплати є година. Тоді піднявся, як один, хто скривджений, в неволі. Він вже не раб, а господин, володар щастя – долі. Пройдуть роки, спливуть віки, та в пам’яті народу. Живуть герої-ватажки, що бились за свободу. Олексій Гадзінський18

Буслята. Останній місяць літечка минає,Вже перший трактор вийшов на стерню. За ним буслята по полю щось збирають,А інші вже кружляють у висоті. Вожак буслят збирає в зграї, Здіймаються у небо голубе.І сумно так над хатою кружляють, Збираються у теплії краї, А ми їм рученятами махаєм, Прощаємось із ними до весни. Прилітайте, ми будем вас чекати,Бо ви найкращі птахи на землі! Романюк Тетяна. Шевченкове слово. Має кожен дорослий і кожен школяр. На полиці книжковій цю книгу – «Кобзар».І дідусь, і бабуся, і тато, і ненька –Всі знають віршоване слово Шевченка. Він свою Батьківщину любив до загинуІ наказував нам так любить Україну. Через сотні років промовляє Тарас,Його слово величне – у кожному з нас. Василь Чухілевич, 19

Використана література 1. Краєвид: літературно-мистецьке видання. - червень; Луцьк, 20112. Зорі над Стиром : колективна збірка,2-е вид. - Луцьк, 20073. Шкільна бібліотека. - № 13, 20124. Ритм: шкільне видання. - лютий, 20145. Поезія учнів школи .20