Виховна мета:

розвиток самоконтролю учнів і виховання уважного ставлення до інформаційних ресурсів;

профілактика правопорушень в інтернеті, підвищення безпеки і правової захищеності в глобальній мережі.

Завдання виховної години:

Розширення кругозору учнів;

Розробка правил і норм поведінки підлітків  в інтернеті;

Формування навичок поведінки в інформаційному суспільстві з метою забезпечення особистої безпеки;

Відпрацювання вміння порівняння інформації, критичного аналізу і прийняття правильних рішень.

Обладнання: комп’ютер, проектор, презентація, роздатковий матеріал (тести на початку виховної години і для оцінки усвідомлення почутого в кінці виховної)

 Хід заняття

Учитель: Комп’ютерні технології переживають бурхливий розвиток і широке поширення Інтернету відкриває перед нами великі можливості для спілкування і саморозвитку. Проте мережа Інтернет – це не тільки безмежне джерело можливостей, але й велике джерело загроз. На сьогоднішній день десятки мільйонів людей являються користувачами Інтернету. Чималу частку цих користувачів становлять діти, які не знають про небезпеки, що пропонує їм світова павутина. Дуже велику увагу при роботі з Інтарнетом необхідно відводити питанням безпеки. І відповісти на запитання: «Які небезпеки підстерігають нас в Інтернеті, особливо в соціальних мережах? Як їх уникнути?» нам допоможе сьогоднішня виховна година.

Та спершу пройдемо невеличкий тест.

Експрес-опитування

1. Твоє перше знайомство з Інтернетом відбулося:

в школі                     в комп’ютерному клубі                     дома

2. В скількох соціальних мережах ти застрахований?

в жодній                 1                           2                            більше двох

3. Що найчастіше робиш в інтернеті?

1. інформацію до уроку шукаю
2. граю в ігри онлайн
3. переписуюся з друзями
4. спілкуюся в чатах
5. заводжу нових друзів
6. інша відповідь____________________

4. Коли ти входиш в інтернет…
   1. на уроках
   2. у вільний час
   3. переважно вночі
   4. інша відповідь____________________
5. Як батьки відносяться до твого захоплення Інтернетом

добре                                     погано                              не цікавляться

6. Найчастіше ти відвідуєш сайт _____________________

Учитель: Для чого по-вашому потрібен Інтернет? (Відповіді учнів)

Висновок: Інтернет -  прекрасний спосіб вчитися, розвиватися, проте він може сприяти розвитку залежної поведінки.

Але зовсім уникнути зустрічі з Інтернетом вам, звичайно, не вдасться. Тому необхідно знати про небезпеки, які чекають на вас в Інтернеті.

З 2004 року весь світ у другий вівторок лютого відзначає день безпечного Інтернету.  Цього року цей день відзначають 6 лютого.

Коли мова заходить про безпеку ми згадуємо цьогорічні кібер-атаки хакерів які принесли чималу шкоду фінансову і неможливість відремонтувати заражені вірусом комп’ютери.

Але сьогодні мова піде про небезпеку для душі і для тіла, а саме про загрозу для дитячої психіки, загроза для життя і світосприйняття. Розглянемо найбільш поширені види такої загрози.

Оскільки всі програми розробляються англійською мовою, то й нові слова, пов’язані із комп’ютером є англійського походження і щороку з’являються нові.

КІБЕРБУЛІНГ– (кібер-знущання) – це віртуальний терор, найчастіше підлітковий. Отримав свою назву від англ.. слова bull – бик, із спорідненими значеннями: агресивно нападати, ятрити,задирати, чіплятися,провокувати, дошкуляти, тероризувати, труїти.

ТИПИ КІБЕРБУЛІНГУ

Самозванство – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до аккаунт у соціальних мережах, в блозі. Поштою,системі чатових повідомлень, або створюючи свій аккаунт  з аналогічним нікнеймом і здійснює від імені жертви негативну комунікацію.

Наклеп (denigration) – поширення образливої та неправдивої інформації. Текстові повідомлення. Фото, пісні. Які часто мають сексуальний характер.

Кіберпереслідування – приховане вистежування жертви з метою організації нападу. Побиття. Зґвалтування і т.д.

Хеппіслепінг – назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Зараз ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами із записами сцен насильства.

Відчуження – будь-якій людині притаманне бажання бути включеним в групу. Виключення ж з групи сприймається як соціальна смерть. Чим більшою мірою людина виключається із взаємодії, тим гірше він себе почуває, і тим більше падає його самооцінка. У віртуальному середовищі це може привести до повного емоційного руйнування дитини.

Обдурювання -  отримання персональної інформації і публікування в інтернеті або передача тим. Кому вона не призначалася.

Перепалки(флеймінг) – обмін короткими емоційними репліками між двома і більше людьми, розгортається зазвичай в публічних місцях мережі.

Нападки,  постійні виснажливі атаки– образливі повідомлення, спрямовані на жертву наприклад постійні смс на мобільний телефон, постійні дзвінки.

Контент - Це будь-яка інформація, що міститься на сайті, в блозі користувача або на сторінці в соціальній мережі. Це може бути текст, відео, аудіо, графічне зображення.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ КОНТЕНТ – інформація, що представляє загрозу або викликає неприязнь.

Найпоширеніші види небезпечного контенту:

• Порнографія
• Ресурси, що пропагують наркоманію
• Фото або відео зі сценами насильства

Ще одною загрозою , яка чекає на підлітків в Інтернеті є кібер-шахрайство: фітинг, вішинг, фармінг.

Фішинг - вид шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів з переказування або обміну валюти,  інтернет-магазинів. 

Вішинг – подібно до фішингу, та таким чи іншим чином задіюється телефон

Фармінг – це процедура скритого перенаправлення жертви на помилкову IP адресу.

Доволі небезпечним для підлітків є те, що вони, бажаючи спілкування приєднують до числа друзів незнайомих користувачів Інтернету не знаючи про них нічого.

Кібер-грумінг.  Спеціальний термін, який визначає дії зловмисників для розбещення дітей та використання їх в сексуальних цілях. Все починається з віртуального спілкування. Часто докучаннями все не закінчується а злочинці втираються в довіру і організовують особисту зустріч.

НЕБЕЗПЕКА В ІТЕРНЕТІ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ: СИНІЙ КИТ, ЧЕРВОНА СОВА ЧИ БІЛИЙ ВЕДМІДЬ.

У соцмережах так званих “ГРУПАХ СМЕРТІ” 13 тисяч українських ПІДЛІТКІВ  уже зареєстровані !!!

Рік тому всю країну сколихнула жахлива звістка про групи в Інтернеті, які пропонують дітям зіграти у гру, що веде до смерті.

Ці ігри прийшли до нас з Росії, де перша згадка про суїцидальну гру у соцмережах появилася ще в 2014 році. А вже у лютому 2017 року осягла піку в Україні.

“Групи смерті” – це спільноти, зосереджені переважно у мережі Вконтакте, розраховані на підлітків.

Як це працює?

Механізм досить простий. Дитина переходить за ігровим посиланням і потрапляє в одну з груп у соцмережах. З ним відразу ж зв'язується так званий куратор. Спершу він намагається дізнатися про нового учасника як можна більше, аж до його настрою і домашньої адреси. Потім дитині надсилають завдання — перевірку на сміливість...

Спочатку все виглядає невинно, наприклад, наказують намалювати на руці-символ групи. Потім завдання стають все більш небезпечними, наприклад, порізати руки лезом,відзнявши усе це на відео. Кінцевою метою “гри” є доведення дитини до самогубства, яке вона також повинна зафіксувати на камеру..

Як називаються ці групи?
Найбільшу популярність придбала група «Синій кит», крім того, відомі «Розбуди мене о 4:20», «Я у грі», «Море китів», «Тихий дім»... Зазвичай вони об’єднані спільною символікою – це кити. Цей символ обраний не випадково, адже кити – одні з небагатьох видів ссавців, що можуть звести рахунки з життям, самовільно викидаючись на берег.Втім, не варто орієнтуватися винятково на назву, адже весь час з'являються нові паблики.

Чому діти грають в ці ігри?

Все дуже просто. Підліткам у всі часи подобалося лоскотати собі нерви і доводити іншим свою крутість. Раніше для цієї мети діти ходили вночі на кладовище і здійснювали інші відчайдушні вчинки. Тепер все це просто перемістилася в Інтернет.

В підлітковому віці психіка є дуже нестабільна тут і перша любов, якісь драми, переживання. В такому стані людина морально ослаблена. Якщо вона попадає під чийсь вплив то це серйозно.

Чого домагаються творці груп?

За словами психологів, організатори таких ігор — замкнуті соціопати. Вони відчувають себе приниженими в реальному житті і намагаються самоствердитися в Інтернеті.

Насправді вони навряд чи прагнуть довести інших до самогубства, їм просто подобається відчувати владу над іншими. А влада, як відомо, розбещує і позбавляє почуття міри.

Куратори гри спочатку взнають всю інформацію про дитину особливо вік і потім дають завдання, вимагаючи послушності та знімати все на відео. Якщо дитина хоче вийти з гри , то погрожують вбити рідних і близьких.

Невже ніхто з цим не бореться?

Насправді адміністратори соцмереж постійно блокують подібні групи, але вони з'являються знову і знову. Навіть арешт організатора однієї з груп смерті 21-річного Пилипа Будейкина, не зупинив інших, страшна гра вже поширилася й іншими країнами, у тому числі в Україні.

Коли з'явилося це небезпечне захоплення?

Вперше громадськості про групи смерті стало відомо ще в травні 2016 року. Саме тоді побачила світ резонансна стаття Галини Мурсалієвой, що розповідає про це смертельно небезпечне захоплення. Але на початку 2017 року проявився новий пік інтересу до таких «ігор»!

Чому ж цей кошмар не закінчиться?

Тому, що не можна змінити природу людини. Завжди є люди, які хочуть самоствердитися за рахунок приниження інших. А велика кількість підлітків завжди буде бажати ризикованих розваг.

Як з цим боротися?

 Рецепт простий і неймовірно складний одночасно. Потрібно навчитися розмовляти зі своєю дитиною, відчувати його стан і бути для нього тим другом, з яким він в першу чергу поділиться своїми страхами і проблемами.

Однозначного рецепту для боротьби з групами смерті немає. Однак, знаючи, як це працює, можна вберегти дітей від небезпеки.

Зараз потрібна масова превентивна робота. Батькам за можливості слід перевірити облікові записи дітей – чи не зареєстровані вони у подібних групах. Треба роз’яснити дітям, що насправді відбувається. Що зі смерті немає повернення. Що це не гра, це – вбивства, на яких заробляють дорослі злочинці.

Крім того, є летальні випадки — підлітки пройшли гру до кінця у Донецьку та Івано-Франківську.

Кіберполіції разом з небайдужими користувачами Інтернету вдалося заблокувати роботу синіх китів, як в грудні місяці 2017 року знову у фейсбуці появилось застереження що появилась нова небезпечна гра, слід якої іде з Росії.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив уповноважений Президента України з питань дитини Микола Кулеба.
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

"ЧЕРВОНА СОВА" орудує ВКонтакте і набирає обертів серед дітей в Україні

Нова гра  працює за принципом сумнозвісного "Синього кита". Правила цієї суїцидальної гри для дітей шокують, а так звані "куратори" вимагають неможливого.

"Червона сова" почала набирати оберти в соцмережах два  місяці тому, і завдяки російським блогерам, які "заробляють" собі перегляди на цій темі, гра вийшла за межі інтернету і стала справді небезпечною.

Концепція гри "Червона сова" дуже схожа на "Синього кита" – у ній є "куратор", листування "ВКонтакте", жертви-підлітки і приз за перемогу . Але є й певні відмінності.Під час гри куратор перевіряє гравця словами "Сова не спить?". Відповідати потрібно "Сова ніколи не спить".На додачу, "гравець" завжди має бути онлайн, а коли "куратор" надсилає відео – його потрібно відразу подивитися. Виконуєш завдання, не спиш 12 днів – і тоді нібито отримуєш "приз". Так потроху руйнується психіка «жертви».

Якщо дитина відмовляється, її шантажують, що знають адресу і приїдуть до неї на «розбірки».

Також висилають дивитися психоделічні відео посеред ночі (після цих відео дорослому можна посивіти, вже не говорю про те, що відбувається з психікою дітей). А ще аудіо з «потойбічного світу»…

Основні поведінкові ознаки участі дитину у «групах смерті» такі:

- відчуженість,  втома , постійно хоче спати,  сидить в мережі посеред ночі,  з’являються порізи на руках

Якщо ви помітили ці прояви у дитини – не дорікайте і не кричіть на неї! Одразу починайте довірливу розмову. Запевніть, що ви допоможете їй вийти з гри і захистите від наслідків. Якщо дитина не йде на контакт – зверніться до психолога!

30 листопада, 14-річна школярка Лера вийшла з будинку в Києві і додому не повернулася. Пізніше дівчинку знайшли в Умані. За словами мами Лера ніколи раніше не втікала з дому і завжди була зразковою дитиною. Пізніше дівчинку таки знайшли знайомі в Умані. Вона була в відчуженому стані, з порізами на руках, повністю розібраним на деталі телефоном та інструкцією в кишені для подальших дій. Вона не розуміла, чому її шукають. У той же час знайомі дівчини розповіли: поліція підозрює, що причиною всьому стала гра «Червона сова».

Інформацію про майбутні жертви автори гри збирають у друзів, однокласників і в соцмережах. Розповісти якомога більше подробиць про друзів і однокласників, а також їх рідних — одне з перших завдань у таких групах.

Наскільки правдива інформація про нову загрозу правдива і чи це не імітація відновити справу китів -  невідомо. Проте потрібно спостерігати за своїми друзями,  молодшими братами та сестрами, однокласниками, щоб попередити біду. Не чекаймо на біду, а попередимо її.

Якщо підлітки хочуть спілкування в Інтернеті, якщо хочуть гру , опіки куратора, то потрібно їм дати альтернативну гру з добрими завданнями. Так подумали українські студенти і почали створювати для своїх менших братів та сестричок альтернативні ігри, одною з яких є БІЛИЙ ВЕДМІДЬ.

БІЛИЙ ВЕДМІДЬ

“Білий ведмідь” конкурує із вбивчими іграми: дітям запропонували 50 добрих завдань

• Студенти з Придністров’я розповіли RIA/20minut про гру “Білий ведмідь”
• Вони погодилися скинути журналісту тільки 5 секретних завдань із 50
• Кажуть, запустили її у противагу смертоносному “Синьому киту”

Поряд із такими групами смерті у соцмережах “ВКонтакті” існують і ті спільноти, які їм протидіють. Вони називають себе анти-китами та дельфінами. А нещодавно до них приєднався і “Білий ведмідь”.

“Синій кит” - для слабаків, а “Білий ведмідь” - для найбільш витривалих та відважних”, - пише у однойменній спільноті Сергій Йордатий, один із організаторів гри “Білий ведмідь”. Сам хлопець - студент Придністровського державного університету імені Шевченка. Каже, що “Білого ведмедя” - альтернативу “киту” -  запустив разом із другом Павлом Донікою ( і по сумісництву - сусідом по гуртожитку) нещодавно - наприкінці лютого.    “Діти отримують нові завдання кожен день, і вони не знають, що буде далі, і їх це інтригує, а якщо вони побачать усі завдання одразу, який сенс у грі буде?”.

Висновок: Зі смерті немає повернення. Це не гра, це – вбивства, на яких заробляють дорослі злочинці.

Дуже важко хоронити молодих.

Сподіваємося, що сьогоднішня бесіда позитивно вплине на вас та зуміє вберегти вас від негативних наслідків та необдуманих вчинків.

Пам’ятайте!

ІНТЕРНЕТ ЯК І РЕАЛЬНИЙ СВІТ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ!

Підсумок уроку

Кожен учень отримує пам’ятку  «Правила безпечної поведінки в Інтернеті»