«Нехай нерозмежованою залишиться навіки!» (День Соборності)

Про матеріал
виховання національної свідомості учнів i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення;
Перегляд файлу

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу,

присвяченого Дню Соборності України

 

 

«Нехай нерозмежованою залишиться навіки!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: виховання національної свідомості учнів i людської гiдностi, відродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

 

 

Ведучий. Дорогі друзі, учні, вчителі! Сьогодні в нас велике свято – День Соборності

                 України, свято рідного краю, свято  нашої держави.

 

Ведуча. Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна —  Україна.

 

На сцену виходять учні в національному одязі.

Українка.Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Українець.                                   

Нехай же лине добре слово,

Звучить так щиро і вагомо

Про нашу неньку-Україну,

Найкращу, дорогу, єдину!

 

 

Ведуча.Україна –  рідний край, земля з багатовіковою історією, мальовничою

              природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими

              людьми.

 

Ведучий.Ми горді зватися українцями. Поклик рідної землі завжди відчували наші

                прадіди й діди, ті, хто живе в Україні, і ті, кого доля закинула на чужину. І

                де б не був українець, захвилюється аж до сліз, почувши рідне слово, рідну

                українську пісню.

 

 

Пісня «__________________________»

 

Сценка

На сцені з 'являється мати - Україна і троє синів

Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

               Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

               Готові були віддати за неї своє життя.

 

Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту

                 корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому

                мати назвали гербом.

Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

Україна.Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй      

               матір. 

Диктор. Одержав син імення - Прапор. А там, де був наймолодший син завжди  

               лунала дзвінкоголоса пісня.

Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

Диктор. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

 

Син 1.Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

 

Син 2.Синьо-жовтий прапор України –

            Це безхмарне небо, синє-синє,

            А під небом золотіє нива,

            І народ – і вільний, і щасливий.

 

 

Син 3.Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

 

Звучить Державний Гімн України.

Ведуча. Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша

               держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, 

               щасливою.

Учень 1.Любi, друзi! Хоч маленькi,
Ми вже добре знаєм,
Що звемся українцi
Й українських предкiв маєм.

 

Учень2.Батько, мати, брат, сестричка
              І всi iншi члени роду,
              Всi належать до одного
              Українського народу.

Учень3. Родитись українцем —
               Це велика Честь i слава.
               Рiдний край свiй полюбити
               Це найважливiша справа
 

Учень4.Ми всi дiти українські,
              Український у нас рiд,
              Дбаєм, щоб про нас маленьких
              Добра слава йшла у свiт.

 

Учень5. Все, що рiдне, хай нам буде
Найдорожче i святе.
Рiдна вiра, рiдна мова,
Рiдний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Нi на хвилю, нi на мить,
Хай Господь святий iз неба
Нас малих благословить.

 

 

Ведучий:Упродовж століть землі України були розрізнені, належали до різних

                держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною

                мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах

                однієї держави.

Ведуча: У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження

               власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

               Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за

               соборність своїх земель.

 

Ведучий.І ось 22 січня 1919 року злилися століттями відірвані одна від одної

                частини єдиної України.

 

Ведуча. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято –

               День Соборності України.

 

Ведучий. Повсякчас пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників,

              покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

 

 

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів

                 незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути

                 свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти

                 величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й

                 демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

 

Флешмоб 4 класу 

 

Ведучий. Здавалося б, нарешті ми отримали те, заради чого сотні років відчайдушно

                боролися й гинули мільйони наших предків, щоб отримати таку бажану

                свободу. Часи, коли вже жодна з країн світу не може нам диктувати свої

                правила. А ще Україна понад усе прагне до миру, спокою.

Ведуча: Сьогодні їй знову приходиться боротися за свою єдність, волю, правду.  

               Наша держава опинилася сам-на-сам зі складними проблемами, які мусить

               вирішувати не хто інший, як її народ.

 

Ведучий:Найболючішою проблемою сьогодні залишається питання єдності та

                неподільності України.

 

Ведуча:Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на

                Сході нашої Держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких

                захищають єдність і незалежність рідної землі.

 

Дитина.   До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

 

 

 

Ведучий. Тож сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди

                  і глибокої віри у гідне майбутнє України!

 

Українка.  Соборність – це символ.

 

Українець. Символ боротьби за волю,

 

Українка.  Соборність – це єднання.

 

Ведуча. Тож повіримо в майбутнє нашої великої родини, що зветься Україною.

 

 

 

Сценка

На сцені з 'являється мати - Україна і троє синів

Диктор. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини.

               Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю,

               Готові були віддати за неї своє життя.

 

Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ.

Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту

                 корону, з трьома промінцями. Хай в далекому краї зігріває вона тебе. 

Диктор. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому

                мати назвали гербом.

Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися.

Україна.Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй      

               матір. 

Диктор. Одержав син імення - Прапор. А там, де був наймолодший син завжди  

               лунала дзвінкоголоса пісня.

Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос.

Диктор. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

 

Син 1.Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

 

Син 2.Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

 

 

Син 3.Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

 

Звучить Державний Гімн України.

 

 

 

 

 

Учень 1.Любi, друзi! Хоч маленькi,
Ми вже добре знаєм,
Що звемся українцi
Й українських предкiв маєм.

 

Учень2.Батько, мати, брат, сестричка
              І всi iншi члени роду,
              Всi належать до одного
              Українського народу.

Учень3. Родитись українцем —
               Це велика Честь i слава.
               Рiдний край свiй полюбити
               Це найважливiша справа
 

Учень4.Ми всi дiти українські,
              Український у нас рiд,
              Дбаєм, щоб про нас маленьких
              Добра слава йшла у свiт.

 

Учень5. Все, що рiдне, хай нам буде
Найдорожче i святе.
Рiдна вiра, рiдна мова.,
Рiдний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Нi на хвилю, нi на мить,
Хай Господь святий iз неба
Нас малих благословить.

 

doc
Додано
23 січня 2020
Переглядів
579
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку