МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Департамент освіти і науки
Закарпатської обласної державної адміністрації
Тячівський професійний ліцей
НЕРОЗГАЛУЖЕНІ КОЛА ЗМІННОГО СТРУМУ
Методичні вказівки
для самостійної роботи
при розв’язуванні задач
для учнів електромонтажних професій
Викладач методист
М.В. Принц-Цимбаліста
Методичні вказівки для самостійної роботи при розв’язуванні задач з електростатики розраховані на самостійне вивчення учнями матеріалу відповідно до робочої програми дисципліни «Електротехніка». В конспекті на самостійне опрацювання виносяться питання по темі «НЕРОЗГАЛУЖЕНІ КОЛА ЗМІННОГО СТРУМУ».
У цьому розділі розглянемо електричні кола змінного струму, які мають три параметри R, L, С при послідовному з'єднаннях резисторів, котушок та конденсаторів.
Застосування векторних діаграм при розрахунку і дослідженні електричного кола змінного струму дозволяє наочно представляти аналізовані процеси і спрощувати електротехнічні розрахунки.
Самостійна робота є основним способом засвоєння учнями навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять.
Самостійна робота учнями може виконуватися як у бібліотеці,
комп'ютерному класі, так і в домашніх умовах.
Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, проводить поточний та підсумковий контроль, аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного учня.
Навчальний матеріал з електротехніки, передбачений робочим
навчальним планом для засвоєння учнями в процесі самостійної роботи,
виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
Учні в процесі самостійного вивчення теоретичного матеріалу мають
засвоїти матеріал відповідних тем, використовуючи при цьому літературні джерела, названі в списку літератури.
Методичні вказівки призначені для учнів професійно-технічних закладів освіти.
Розглянуто на засіданні методичної комісії
електромонтажних професій
Протокол № 4 від 30.11. 2019.
НЕРОЗГАЛУЖЕНІ КОЛА ЗМІННОГО СТРУМУ
Загальні положення та основні визначення
Сила струму та густина струму ,
де q – заряд , що проходить за час t через поперечний переріз S провідника,
е – елементарний заряд , n – концентрація носіїв в провіднику, uср – середня швидкість носіїв заряду в провіднику.
Опір провідника
,
- питомий опір матеріалу провідника;
- довжина провідника.
Закон Ома:
для ділянки кола
;
для повного кола
,
електрорушійна сила джерела;
r – внутрішній опір джерела.
Послідовне з’єднання провідників
R = R1 + R2 +…+ Rn;
I = I1 = I2 = … = In;
U = U1 + U2 +…+Un.
Паралельне з’єднання провідників
1/R = 1/R1 + 1/R2 +… + 1/Rn;
I = I1 + I2 +… + In;
U = U1= U2 =… =Un.
Якщо електричне коло з послідовно з’єднаним активним опором та індуктивністю приєднали до джерела змінної синусоїдальної напруги, тоді у колі проходить струм, що відстає по фазі на кут φ від напруги. Кут зсуву фаз φ визначається за формулою .
Напруга .
Повний опір кола з активним опором та індуктивністю:
.
Якщо електричне коло з послідовно з’єднаним активним опором та ємністю приєднали до джерела змінної синусоїдальної напруги, тоді у колі проходить струм, що випереджає по фазі на кут φ цю напругу. Кут зсуву фаз φ визначається за формулою .
Напруга .
Повний опір кола з активним опором та ємністю:
.
Якщо електричне коло з послідовно з’єднаним активним опором, індуктивним та ємнісним опорами приєднали до джерела змінної синусоїдальної напруги, тоді у колі проходить змінний синусоїдальний струм.
У цьому випадку напруга ; ; .
Повний опір кола з активним, індуктивним та ємнісним опором:
.
Задача 12. Активний опір котушки RК = 6Ом, індуктивний XL = 10Ом. Послідовно до котушки приєднали активний опір R = 2Ом, і конденсатор опором XС = 4Ом. До кола прикладена напруга U = 50В (діюче значення). Визначити: 1)повний опір кола Z ; 2)струм I ; 3) коефіцієнт потужності sinφ; 4)активну P, реактивну Q , і повну S потужності; 5) напругу U на кожному опорі. Накреслити в масштабі векторну діаграму для електричного кола.
Рис. 42.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. Визначаємо повний опір кола:
2. Визначаємо струм :
I = U/ Z = 50/10 = 5А.
3. Визначаємо коефіцієнт потужності sinφ кола:
(за допомогою калькулятора обчислюємо значення оберненої тригонометричної функції arcsin0,6 = 36˚52 ́. Тобто, φ = 36˚ 52 ́. Кут зсуву фаз φ знаходимо за функцією синус, щоб не втратити знак для кута, бо косинус є парною функцією, тому ця втрата є можливою).
4. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2(RK + R) = 52·(6 + 2) = 200Вт .
Або P = U I cosφ =50·5·0,8 =200Вт .
Тут маємо
5. Визначаємо реактивну потужність кола:
Q = I2(XL – XC) = 52·(10 – 4) = 150вар .
Або Q = U Isinφ =50·5·0,6 = 150вар .
6. Визначаємо повну потужність кола :
Або S = U I = 50·5 = 250В·А.
7. Визначаємо спад напруги на кожному опорі схеми:
UR k = IRK = 5·6 = 30В; UL = I XL = 5·10 = 50В;
UR = I R = 5·2 = 10В; UC = I XC = 5·4 = 20В.
8.Векторну діаграму починаємо будувати після того, коли вибрали масштаб для струму і напруги. Для струму: в 1см – 1,0А і для напруги в 1см – 10В .
Рис. 43.
Вектор струму відкладаємо горизонтально в масштабі
Вздовж вектора струму відкладаємо вектори спаду напруги на активних опорах і : і
З кінця вектора відкладаємо в бік випередження вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на індуктивному опорі довжиною
З кінця вектора відкладаємо в бік відставання від вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на конденсаторі довжиною Геометрична сума векторів ; ; і дорівнює вектору загальної напруги (рис.43), яка прикладена до електричного кола.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 10Ом; I = 5А; sinφ = 0,6; P = 200Вт ; Q = 150вар;
S = 250В·А; UR k = 30В; UL = 50В; UR = 10В; UC = 20В.
Задача 13. Коло змінного струму (рис. 44) містить котушку з активним опором RК , та індуктивним XL . Послідовно до котушки приєднали активний опір R, і конденсатор з опором XС . До кола прикладена напруга U (діюче значення); повний опір кола Z ; струм в колі I ; коефіцієнт потужності sinφ; активна потужність P, реактивна Q , і повна S. Накреслити в масштабі векторну діаграму для електричного кола.
Рис. 44.
13.1. Дано: RК = 6Ом ; XL = 3Ом ; R = 2Ом ; XС = 9Ом ; U = 40В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
13.2. Дано: RК = 4Ом ; XL = 4Ом ; R = 4Ом ; XС = 10Ом ; I = 4А .
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S .
13.3. Дано: RК = 4Ом ; XL = 12Ом ; R = 2Ом ; XС = 4Ом ; P = 24Вт .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; Q ; S .
13.4. Дано: RК = 3Ом ; XL = 2Ом ; R = 3Ом ; XС = 10Ом ; QС = –160 вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
13.5. Дано: RК = 8Ом ; XL = 20Ом ; R = 4Ом ; XС = 4Ом ; QL = 500 вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
Задача 14. Для кола змінного струму (рис. 45) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 45.
14.1. Дано: RК = 4Ом ; XL = 6Ом ; XС = 3Ом ; QL = 150 вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
14.2. Дано: RК = 3Ом ; XL = 2Ом ; XС = 6Ом ; U = 50В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
14.3. Дано: RК = 6Ом ; XL = 10Ом ; XС = 2Ом ; I = 5А .
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S .
14.4. Дано: RК = 8Ом ; XL = 4Ом ; XС = 10Ом ; P = 800Вт .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
14.5. Дано: RК = 12Ом ; XL = 18Ом ; XС = 2Ом ; S = 500В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
Задача 15. Для кола змінного струму (рис. 46) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 46.
15.1. Дано: R1 = 10Ом ; R2 = 6Ом ; XС = 12Ом ; I = 5А .
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S
15.2. Дано: R1 = 5Ом ; R2 = 3Ом ; XС = 6Ом ; S = 500В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
15.3. Дано: R1 = 2Ом ; R2 = 2Ом ; XС = 3Ом ; P = 100Вт .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
15.4. Дано: R1 = 4Ом ; R2 = 2Ом ; XС = 8Ом ; UR1 = 20В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
15.5. Дано: R1 = 2Ом ; R2 = 1Ом ; XС = 4Ом ; QС = –100 вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
Задача 16. Для кола змінного струму (рис. 47) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 47.
16.1. Дано: R1 = 6Ом ; R2 = 2Ом ; XL = 6Ом ; PR1 = 150Вт .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
16.2. Дано: R1 = 8Ом ; R2 = 4Ом ; XL =16Ом ; S = 320В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
16.3. Дано: R1 = 3Ом ; R2 = 1Ом ; XL = 3Ом ; QL = 80 вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
16.4. Дано: R1 = 4Ом ; R2 = 4Ом ; XL = 6Ом ; I = 2А .
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S
16.5. Дано: R1 = 10Ом ; R2 = 6Ом ; XL = 12Ом ; U = 100В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
Задача 17. Для кола змінного струму (рис. 48) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 48.
17.1. Дано: R1 = 4Ом ; R2 = 4Ом ; XL1 = 3Ом ; XL2 = 3Ом ; S = 360В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. Визначаємо повний опір кола:
2. Визначаємо напругу з таких двох формул:
3. Визначаємо струм :
I = U/ Z = 60/10 = 6А.
4. Визначаємо коефіцієнт потужності sinφ кола:
(за допомогою калькулятора обчислюємо значення оберненої тригонометричної функції arcsin0,6 = 36˚52 ́. Тобто, φ = 36˚ 52 ́. Кут зсуву фаз φ знаходимо за функцією синус, щоб не втратити знак для кута, бо косинус є парною функцією, тому ця втрата є можливою).
5. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2(R1 + R2) = 62·(4 + 4) = 288Вт .
Або P = U I cosφ =60·6·0,8 =288Вт .
Тут маємо
6. Визначаємо реактивну потужність кола:
Q = I2(XL1 + XL2) = 62·(3 + 3) = 216вар .
Або Q = U Isinφ =60·6·0,6 = 216вар .
7. Визначаємо спад напруги на кожному опорі схеми:
UL1 = I XL1 = 6·3 = 18В; UR 1 = IR1 = 6·4 = 24В;
UL2 = I XL2 = 6·3 = 18В; UR2 = I R2 = 6·4 = 24В .
8.Векторну діаграму починаємо будувати після того, коли вибрали масштаб для струму і напруги. Для струму: в 1см – 1,0А і для напруги в 1см – 10В .
Рис. 48, a.
Вектор струму відкладаємо горизонтально в масштабі
Вздовж вектора струму відкладаємо вектори спаду напруги на активних опорах і : і
З кінця вектора відкладаємо в бік випередження вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на індуктивному опорі XL1 довжиною
З кінця вектора відкладаємо в бік випередження від вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на індуктивному опорі XL2 довжиною Геометрична сума векторів ; ; і дорівнює вектору загальної напруги (рис.48, a), яка прикладена до електричного кола.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 10Ом; I = 6А; sinφ = 0,6; P = 288Вт;
Q = 216вар; U = 60В.
17.2. Дано: R1 = 6Ом ; R2 = 10Ом ; XL1 = 8Ом ; XL2 = 4Ом ; P = 400Вт .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
17.3. Дано: R1 = 4Ом ; R2 = 8Ом ; XL1 = 10Ом ; XL2 = 6Ом ; Q = 64вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
17.4. Дано: R1 = 2Ом ; R2 = 4Ом ; XL1 = 2Ом ; XL2 = 6Ом ; U = 60В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
17.5. Дано: R1 = 6Ом ; R2 = 2Ом ; XL1 = 4Ом ; XL2 = 2Ом ; I = 4А .
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S
Задача 18. Для кола змінного струму (рис. 49) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 49.
18.1. Дано: R1 = 6Ом ; XС1 = 5Ом ; XС2 = 3Ом ; S = 160В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. Визначаємо повний опір кола:
2. Визначаємо напругу з таких двох формул:
3. Визначаємо струм :
I = U/ Z = 40/10 = 4А.
4. Визначаємо коефіцієнт потужності sinφ кола:
(за допомогою калькулятора обчислюємо значення оберненої тригонометричної функції arcsin(– 0,8) = – 53˚8 ́. Тобто, φ = – 53˚ 8 ́. Кут зсуву фаз φ знаходимо за функцією синус, щоб не втратити знак для кута, бо косинус є парною функцією, тому ця втрата є можливою).
5. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2R1 = 42·6 = 96Вт .
Або P = U I cosφ = 40·4· cos(– 53˚ 8΄) = 40·4· 0,6 = 96Вт .
Тут маємо
6. Визначаємо реактивну потужність кола:
Q = I2(XС1 + XС2) = 42·(–5 – 3) = – 128вар .
Або Q = U Isinφ = 40·4·(– 0,8) = – 128вар .
7. Визначаємо спад напруги на кожному опорі схеми:
UС1 = I XС1 = 4·5 = 20В; UR 1 = IR1 = 4·6 = 24В;
UС2 = I XС2 = 4·3 = 12В .
8.Векторну діаграму починаємо будувати після того, коли вибрали масштаб для струму і напруги. Для струму: в 1см – 1,0А і для напруги в 1см – 4В .
Рис. 49, a.
Вектор струму відкладаємо горизонтально в масштабі
Вздовж вектора струму відкладаємо вектори спаду напруги на активному опорі :
З кінця вектора відкладаємо в бік відставання від вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на ємнісному опорі XС1 довжиною
З кінця вектора відкладаємо в бік відставання від вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на ємнісному опорі XС2 довжиною Геометрична сума векторів ; і дорівнює вектору загальної напруги (рис.49, a), яка прикладена до електричного кола.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 10Ом; I = 4А; sinφ = – 0,8;
P = 96Вт ; Q = – 128вар; U = 40В.
18.2. Дано: R1 = 3Ом ; XС1 = 2Ом ; XС2 = 2Ом ; I = 4А .
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S
18.3. Дано: R1 = 8Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 2Ом ; U = 40В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
18.4. Дано: R1 = 16Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 8Ом ; Q = – 300вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
18.5. Дано: R1 = 12Ом ; XС1 = 10Ом ; XС2 = 6Ом ; P = 48Вт .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
Задача 19. Для кола змінного струму (рис.50) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 50.
19.1. Дано: R1 = 8Ом ; XL1 = 12Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 2Ом ; P = 200Вт.
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
19.2. Дано: R1 = 12Ом ; XL1 = 4Ом ; XС1 = 12Ом ; XС2 = 8Ом ; I = 4А.
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S
19.3. Дано: R1 = 6Ом ; XL1 = 12Ом ; XС1 = 2Ом ; XС2 = 2Ом ; UL1 = 60В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
19.4. Дано: R1 = 4Ом ; XL1 = 10Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 3Ом ; U С2 = 15В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
19.5. Дано: R1 = 3Ом ; XL1 = 8Ом ; XС1 = 2Ом ; XС2 = 10Ом ; Q = – 400вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
Задача 20. Для кола змінного струму (рис.51) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 51.
20.1. Дано: R1 = 16Ом ; XL1 = 10Ом ; XL2 = 8Ом ; XС1 = 6Ом ; U = 80В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
20.2. Дано: R1 = 6Ом ; XL1 = 8Ом ; XL2 = 4Ом ; XС1 = 4Ом ; P = 54Вт.
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
20.3. Дано: R1 = 4Ом ; XL1 = 8Ом ; XL2 = 4Ом ; XС1 = 9Ом ; Q = 75вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
20.4. Дано: R1 = 12Ом ; XL1 = 14Ом ; XL2 = 10Ом ; XС1 = 8Ом ; UR1 = 60В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
20.5. Дано: R1 = 6Ом ; XL1 = 5Ом ; XL2 = 3Ом ; XС1 = 8Ом ; UC1 = 16В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
Задача 21. Для кола змінного струму (рис.52) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 52.
21.1. Дано: R1 = 2Ом ; R2 = 6Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 2Ом ; UR2 = 24В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. Визначаємо струм за законом Ома для ділянки кола
При послідовному з’єднанні опорів в колі маємо І = І2 = 4А.
2. Визначаємо повний опір кола:
3. Визначаємо напругу прикладену до кола
U = I · Z = 4·10 = 40В.
4. Визначаємо коефіцієнт потужності sinφ кола:
(за допомогою калькулятора обчислюємо значення оберненої тригонометричної функції arcsin0,6 = 36˚52 ́. Тобто, φ = 36˚ 52 ́. Кут зсуву фаз φ знаходимо за функцією синус, щоб не втратити знак для кута, бо косинус є парною функцією, тому ця втрата є можливою).
5. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2(R1 + R2) = 42·(2 + 6) = 128Вт ,
або P = U I cosφ =40·4·0,8 = 128Вт ,
тут маємо
6. Визначаємо реактивну потужність кола:
Q = I2 (ХС1+ XС2) = 42 ·( – (4 + 2)) = 16 · (– 6) = – 96вар ,
або Q = U Isinφ = 40·4·( – 0,6) = – 96вар .
7. Визначаємо повну потужність кола:
Або S = U I = 40·4 = 160В·А.
8. Визначаємо спад напруги на опорах кола:
UR1 = I R1 = 4·2 = 8B; UR2 = I R2 = 4·6 = 24B;
UC1 = I XC1 = 4·4 = 16B; UC2 = I XC2 = 4·2 = 8B.
9. Побудову векторної діаграми починаємо з вибору масштабу для струму: в 1см – 1А; і для напруги: в 1см – 4В.
Вектор струму відкладаємо горизонтально довжиною
Вздовж вектора струму відкладаємо вектори спаду напруги на активних опорах та довжиною і
З кінця вектора відкладаємо в бік відставання від вектора струму на 90˚ вектори спаду напруги на конденсаторах довжиною і
довжиною . Геометрична сума векторів ;;; дорівнює вектору напруги , яка прикладена до кола.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 10Ом ; I = 4А ; sinφ = −0,6 ; P = 128Вт ; Q = – 96вар ; S = 160В·А .
21.2. Дано: R1 = 10Ом ; R2 = 6Ом ; XС1 = 8Ом ; XС2 = 4Ом ; I = 2А.
Знайти: Z ; U ; sinφ ; P ; Q ; S
21.3. Дано: R1 = 4Ом ; R2 = 2Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 4Ом ; Q С2 = – 256вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
21.4. Дано: R1 = 1Ом ; R2 = 3Ом ; XС1 = 2Ом ; XС2 = 1Ом ; Q С2 = – 48вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
21.5. Дано: R1 = 8Ом ; R2 = 4Ом ; XС1 = 6Ом ; XС2 = 10Ом ; S = 180В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
Задача 22. Для кола змінного струму (рис.53) задано величину опору кожного елемента, а також один додатковий параметр. Визначити вказані електричні величини і накреслити в масштабі векторну діаграму.
Рис. 53.
22.1. Дано: R1 = 10Ом ; R2 = 6Ом ; XL1 = 18Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 2Ом ;
S = 80В·А .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; U.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. Визначаємо повний опір кола:
2. Визначаємо струм з таких двох формул:
3. Визначаємо напругу:
U = I · Z = 2·20 = 40В.
4. Визначаємо коефіцієнт потужності sinφ кола:
(за допомогою калькулятора обчислюємо значення оберненої тригонометричної функції arcsin0,6 = 36˚52 ́. Тобто, φ = 36˚ 52 ́. Кут зсуву фаз φ знаходимо за функцією синус, щоб не втратити знак для кута, бо косинус є парною функцією, тому ця втрата є можливою).
5. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2(R1 + R2) = 22·(10 + 6) = 64Вт ,
або P = U I cosφ =40·2·0,8 = 64Вт ,
тут маємо
6. Визначаємо реактивну потужність кола:
Q = I2(XL1 – (ХС1+ XС2) = 22 ·(18 – (4 + 2)) = 48вар ,
або Q = U Isinφ = 40·2·0,6 = 48вар .
7. Визначаємо спад напруги на кожному опорі схеми:
UR 1 = IR1 = 2·10 = 20В; UL1 = I XL1 = 2·18 = 36В; UС1 = I XС1 = 2·4 = 8В;
UR2 = I R2 = 2·6 = 12В; UС2 = I XС2 = 2·2 = 4В .
8.Векторну діаграму починаємо будувати після того, коли вибрали масштаб для струму і напруги. Для струму: в 1см – 0,2А і для напруги в 1см – 4В . Вектор струму відкладаємо горизонтально в масштабі
Вздовж вектора струму відкладаємо вектори спаду напруги на активних опорах і : і
З кінця вектора відкладаємо в бік випередження вектора струму на 90˚ вектор спаду напруги на індуктивному опорі довжиною
З кінця вектора відкладаємо в бік відставання від вектора струму на 90˚ вектори спаду напруги на конденсаторах та довжиною Геометрична сума векторів ; ; ; і дорівнює вектору загальної напруги (рис.53, а), яка прикладена до електричного кола.
Рис. 53, а.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 20Ом; I = 2А; sinφ = 0,6;
P = 64Вт ; Q = 48вар; U = 40В.
22.2. Дано: R1 = 2Ом ; R2 = 2Ом ; XL1 = 5Ом ; XС1 = 6Ом ; XС2 = 2Ом ;
Q = – 192вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
22.3. Дано: R1 = 8Ом ; R2 = 8Ом ; XL1 = 12Ом ; XС1 = 4Ом ; XС2 = 2Ом ;
P = 256Вт.
Знайти: Z ; I ; sinφ ; U ; Q ; S .
22.4. Дано: R1 = 4Ом ; R2 = 2Ом ; XL1 = 4Ом ; XС1 = 8Ом ; XС2 = 4Ом ;
Q L1 = 16вар .
Знайти: Z ; U ; I ; sinφ ; P ; S .
22.5. Дано: R1 = 1Ом ; R2 = 2Ом ; XL1 = 6Ом ; XС1 = 8Ом ; XС2 = 2Ом ;
UС1 = 40В .
Знайти: Z ; I ; sinφ ; P ; Q ; S .
Задача 23. На рис. 54 задана в масштабі векторна діаграма для нерозгалуженого електричного кола, струм в колі I; спад напруги на кожному опорі ( U1 ,U2 , U3 і т. д.). Визначити характер і величину кожного опору. Накреслити еквівалентну схему кола. Обчислити прикладену напругу і кут зсуву фаз φ.
Дано: I = 5А; U1 = 20В ; U2= 20В ; U3 = 60 В; U4 = 10 В (рис. 54).
Знайти: R1 ... R4 ; U; φ.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. З векторної діаграми випливає, що напруга U1 відстає від струму на кут 90˚, таким чином , на першій ділянці в коло ввімкнули конденсатор, опір якого
XС1 = U1/ I = 20/5 = 4Ом.
Рис. 54.
2. Вектор напруги на другій ділянці напрямлений паралельно до вектора струму, тобто співпадає з ним по фазі. Значить, на другій ділянці ввімкнули активний опір
R2 = U2/I = 20/5 = 4Ом .
3. Вектор напруги на третій ділянці випереджує вектор струму на кут 90˚, що характерно для індуктивності, опір якої
XL3 = U3/I = 60/5 = 12Ом .
4.На четвертій ділянці ввімкнено активний опір
R4 = U4/I = 10/5 = 2Ом .
5. Еквівалентна схема кола наведена на рис. 55.
6. З векторної діаграми визначаємо значення прикладеної напруги і кут зсуву фаз:
φ = 53˚8΄.
Рис. 55.
В І Д П О В І Д Ь. XС1 = 4Ом; R2 = 4Ом; XL3 = 12Ом; R4 = 2Ом;
φ = 53˚8΄; U = 50В.
Задача 24. За даною векторною діаграмою для електричного кола змінного струму з послідовним з’єднанням елементів (резисторів, індуктивностей, ємностей) накреслити еквівалентну схему кола і визначити такі величини: 1) величину опору кожного елемента і повний опір кола Z; 2) напругу U прикладену до електричного кола; 3) кут зсуву фаз φ (за величиною і напрямом); 4) активну P, реактивну Q і повну S потужність кола.
Рис. 56
24.1. Дано: I = 10А; U1 = 10В ; U2= 40В ; U3 = 20 В (рис. 56).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. З векторної діаграми випливає, що вектор напруги та напрямлені паралельно до вектора струму, тобто співпадають з ним по фазі. Значить, на першій і третій ділянці ввімкнули активні опори
R1 = U1/I = 10/10 = 1Ом .
R3 = U3/I = 20/10 = 2Ом .
2. Вектор напруги на другій ділянці випереджує вектор струму на кут 90˚, що характерно для індуктивності, опір якої
XL2 = U2/I = 40/10 = 4Ом .
3. Еквівалентна схема кола наведена на рис. 56, б.
Рис.56, б.
4. З векторної діаграми визначаємо значення прикладеної напруги і кут зсуву фаз:
φ = 53˚8΄.
5. Визначаємо повний опір кола:
6. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2(R1 + R3) = 102·(1 + 2) = 300Вт ,
або P = U I cosφ = 50·10·0,6 = 300Вт ,
тут маємо
7. Визначаємо реактивну потужність кола:
Q = I2XL2 = 102·4 = 400вар ,
або Q = U Isinφ = 50·10·0,8 = 400вар .
8. Визначаємо повну потужність кола :
Або S = U I = 50·10 = 500В·А.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 5Ом ; U = 50В; φ = 53˚8΄;
P = 300Вт ; Q = 400вар ; S = 500В·А.
24.2. Дано: I = 5А; U1 = 15В ; U2= 15В ; U3 = 5 В (рис. 56).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.3. Дано: I = 2А; U1 = 10В ; U2= 12В ; U3 = 6 В (рис. 56).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.4. Дано: I = 3А; U1 = 36В ; U2= 36В ; U3 = 12 В (рис. 56).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.5. Дано: I = 4А; U1 = 24В ; U2= 24В ; U3 = 8 В (рис. 56).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 57.
24.6. Дано: I = 4А; U1 = 32В ; U2= 80В ; U3 = 16В; U4 = 16В (рис. 57).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.7. Дано: I = 10А; U1 = 30В ; U2= 50В ; U3 = 20В; U4 = 10В (рис. 57).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.8. Дано: I = 5А; U1 = 20В ; U2= 30В ; U3 = 20В; U4 = 10В (рис. 57).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.9. Дано: I = 2А; U1 = 16В ; U2= 40В ; U3 = 8В; U4 = 8В (рис. 57).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.10. Дано: I = 1А; U1 = 10В ; U2= 20В ; U3 = 8В; U4 = 6В (рис. 57).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис.58.
24.11. Дано: I = 3А; U1 = 60В ; U2= 48В ; U3 = 24В (рис. 58).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.12. Дано: I = 4А; U1 = 40В ; U2= 12В ; U3 = 24В (рис. 58).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.13. Дано: I = 2А; U1 = 20В ; U2= 16В ; U3 = 8В (рис. 58).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.14. Дано: I = 5А; U1 = 50В ; U2= 30В ; U3 = 10В (рис. 58).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.15. Дано: I = 3А; U1 = 30В ; U2= 24В ; U3 = 12В (рис. 58).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 59.
24.16. Дано: I = 2А; U1 = 4В ; U2= 8В ; U3 = 12В; U4 = 4В (рис. 59).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.17. Дано: I = 5А; U1 = 50В ; U2= 40В ; U3 = 30В; U4 = 20В (рис. 59).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.18. Дано: I = 4А; U1 = 4В ; U2= 8В ; U3 = 12В; U4 = 4В (рис. 59).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.19. Дано: I = 10А; U1 = 60В ; U2= 20В ; U3 = 20В; U4 = 40В (рис. 59).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.20. Дано: I = 8А; U1 = 24В ; U2= 8В ; U3 = 8В; U4 = 16В (рис. 59).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 60.
24.21. Дано: I = 4А; U1 = 12В; U2= 20В; U3 = 16В; U4 = 4В; U5 = 8В (рис. 60).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.22. Дано: I = 2А; U1 = 12В; U2= 20В; U3 = 12В; U4 = 4В; U5 = 4В (рис. 60).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.23. Дано: I =3А; U1 = 36В; U2= 36В; U3 =24В; U4 = 18В; U5 =24В (рис. 60).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.24. Дано: I =5А; U1 =10В; U2= 50В; U3 =40В; U4 = 20В; U5 = 30В (рис. 60).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.25. Дано: I = 6А; U1 = 48В; U2= 84В; U3 =24В; U4 =24В; U5 =36В (рис. 60).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 61.
24.26. Дано: I = 2А; U1 = 16В; U2 = 2В; U3 = 12В; U4 = 4В; U5 = 10В (рис. 61).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.27. Дано: I = 3А; U1 = 18В; U2 = 6В; U3 = 12В; U4 =12В; U5 =30В (рис. 61).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.28. Дано: I = 4А; U1 = 16В; U2 =24В; U3 =20В; U4 =40В; U5 =44В (рис. 61).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.29. Дано: I = 6А; U1 = 30В; U2 = 6В; U3 = 18В; U4 =12В; U5 =36В (рис. 61).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.30. Дано: I = 5А; U1 = 20В; U2 =20В; U3 =10В; U4 =20В; U5 =40В (рис. 61).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 62
24.31. Дано: I = 3А; U1 = 9В ; U2= 3В ; U3 = 3В; U4 = 6В (рис. 62).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.32. Дано: I = 4А; U1 = 20В ; U2= 16В ; U3 = 12В; U4 = 8В (рис. 62).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.33. Дано: I = 5А; U1 = 50В ; U2= 40В ; U3 = 30В; U4 = 20В (рис. 62).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.34. Дано: I = 2А; U1 = 8В ; U2= 20В ; U3 = 16В; U4 = 12В (рис. 62).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.35. Дано: I = 6А; U1 = 12В ; U2= 36В ; U3 = 24В; U4 = 12В (рис. 62).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 63.
24.36. Дано: I = 6А; U1 = 18В ; U2= 12В ; U3 = 18 В (рис. 63).
Знайти: Z; U; P; Q; S.
Р О З В’ Я З У В А Н Н Я.
1. З векторної діаграми випливає, що напруга U1 випереджує струм на кут 90˚, таким чином, на першій ділянці в коло ввімкнули котушку, індуктивний опір якої
XL1 = U1/ I = 18B/6A = 3Ом.
2. Вектор напруги на другій ділянці напрямлений паралельно до вектора струму, тобто співпадає з ним по фазі. Значить, на другій ділянці ввімкнули активний опір
R2 = U2/I = 12B/6A = 2Ом .
3. Вектор напруги на третій ділянці відстає від вектора струму на кут 90˚, що характерно для конденсатора, опір якої
XС3 = U3/I = 18В/6А = 3Ом .
4. Еквівалентна схема кола наведена на рис. 63, а.
5. З векторної діаграми визначаємо значення прикладеної напруги:
U = U2 = 12В.
6. Визначаємо повний опір кола:
Рис. 63, а.
7. Визначаємо активну потужність кола:
P = I2R = 62·2 = 72Вт, або P =UIcosφ = 12·6·1 = 72 Вт, тут
cosφ = cos0˚ = 1.
8. Реактивна потужність кола:
Q = I2( XL1 – XC3) = 62·( 3 – 3 ) = 0, або
Q = UIsinφ = 12·6·0 = 0.
9. Повна потужність кола:
S = P = 72Вт, бо Q = 0, або S = UI = 12·6 = 72В·А.
В І Д П О В І Д Ь. Z = 2Ом; U = 12В; P = 72Вт; Q = 0; S = 72В·А.
24.37. Дано: I = 5А; U1 = 50В ; U2= 25В ; U3 = 50 В (рис. 63).
Знайти: Z; U; P; Q; S.
24.38. Дано: I = 7А; U1 = 56В ; U2= 70В ; U3 = 56 В (рис. 63).
Знайти: Z; U; P; Q; S.
24.39. Дано: I = 4А; U1 = 60В ; U2= 40В ; U3 = 60 В (рис. 63).
Знайти: Z; U; P; Q; S.
24.40. Дано: I = 2А; U1 = 36В ; U2= 30В ; U3 = 36 В (рис. 63).
Знайти: Z; U; P; Q; S.
Рис. 64.
24.41. Дано: I = 4А; U1 = 32В ; U2= 56В ; U3 = 12В; U4 = 8В (рис. 64).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.42. Дано: I = 5А; U1 = 20В ; U2= 80В ; U3 = 30В; U4 = 20В (рис. 64).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.43. Дано: I = 2А; U1 = 4В ; U2= 40В ; U3 = 32В; U4 = 12В (рис. 64).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.44. Дано: I = 3А; U1 = 6В ; U2= 36В ; U3 = 24В; U4 = 12В (рис. 64).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.45. Дано: I = 5А; U1 = 20В ; U2= 50В ; U3 = 20В; U4 = 15В (рис. 64).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Рис. 65.
24.46. Дано: I =10А; U1 =20В; U2 =40В; U3 =30В; U4 =20В; U5 =40В (рис. 65).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.47. Дано: I =8А; U1 =48В; U2 =64В; U3 =32В; U4 =16В; U5 =80В (рис. 65).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.48. Дано: I =6А; U1 =12В; U2 =30В; U3 =24В; U4 =6В; U5 =30В (рис. 65).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.49. Дано: I =5А; U1 =30В; U2 =40В; U3 =30В; U4 =50В; U5 =70В (рис. 65).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
24.50. Дано: I = 10А; U1 = 50В; U2 = 100В; U3 = 60В; U4 = 30В; U5 =100В (рис. 65).
Знайти: Z; U; φ; P; Q; S.
Л І Т Е Р А Т У Р А.
1. Гуржій А.М., Сільвестров А.М., Поворознюк Н.І. Електротехніка з основами промислової електроніки. – К.: Форум, 2002. – 382 с.: іл.
2. Китаев В. Е., Шляпинтох Л. С. Электротехника с основами промышленной электроники. М., «Высшая школа», 1973.
3. Попов Ю. П., Шовкошитний І.І. Основи електротехніки, радіо- та мікроелектроніки. – Львів: Оріяна-Нова, 2001. – 167 с.