Нестандартні уроки інформатики

Про матеріал

В методичній розробці наведено нестандартні форми проведення уроків інформатики. Матеріал можна використовувати як під час проведення уроків, так і у позашкільній роботі

Перегляд файлу

Нестандартні уроки, як важлива складова соціалізації учнів

Інтегрований урок

Тема уроку. Графічний редактор Paint.

Цілі уроку: 1. Дидактична:

закріпити теоретичні знання;
застосовувати прийоми малювання на практиці;
навчитись виконувати операції копіювання та вставки фрагментів;
обмінюватись зображеннями з іншими програмами.

2. Виховна:

1)виховувати стійкий інтерес до вивчення інформатики;

2) наполегливість, охайність.

3. Розвиваюча:

1) розвивати інформаційне мислення учнів;

2)навички застосовування аналізу, синтезу, узагальнення і конкретизації, спостережливість.

Методи навчання: за джерелом набуття знань: словесний (бесіда), наочні (ілюстрації), практичні (вправи); за характером пізнавальної діяльності учнів (інформаційно-репродуктивний, частово-пошуковий, проблемного викладу), педагогічна підтримка учнів.

Способи організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна робота, індивідуальна робота, диференційовано-групова форма роботи, технологія „Акваріум”, самостійна робота, технологія „Мікрофон”, технологія „Незакінченні речення”

Обладнання: схеми, картки, дидактичний матеріал.

Структура уроку

Організаційний етап.
Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Актуалізація опорних знань.
Організація сприйняття й осмислення нової інформації.
Закріплення нової теми.
Перевірка розуміння.
Підведення підсумків.
Домашнє завдання.

Хід уроку:

1. Організаційний етап.

Дидактична задача: підготувати учнів до роботи на уроці.

Зміст етапу:

взаємні привітання учителя і учнів;
фіксація відсутніх;
перевірка зовнішнього вигляду класного приміщення
перевірка підготовленості учнів до уроку;
організація уваги.

2. Повідомлення теми, мети уроку.

Дидактична задача: визначити основні напрямки роботи учнів на уроці.

Зміст етапу:

бесіда про техніку безпеки в кабінеті інформатики;
оголошення теми уроку;
визначення основних цілей уроку.

3. Актуалізація опорних знань.

Дидактична задача: закріпити теоретичні знання.

Зміст етапу:

технологія „Мікрофон”, в ході якої учні пригадають ті основні поняття, які вивчались на попередніх уроках.

Зараз ми з вами за допомогою нашого „мікрофону” пригадаємо ті основні поняття, які ми вивчили на попередніх уроках. Я вам буду задавати питання, а ви будете на них в наш уявний „мікрофон”.

Питання:

Що називають комп'ютерною графікою?
Назвіть графічні редактори.
Мінімальний елемент растрової графіки.
Назвіть пристрій для введення готових графічних зображень.
Назвіть позитивні та негативні сторони растрової та векторної графіки.
За допомогою чого можна вставляти об'єкти в документ?
Назвіть можливості редактора векторної графіки.
Як можна формувати кольори?
Призначення графічних редакторів.
Назвіть види комп'ютерної графіки.
Мінімальний елемент векторної графіки.
Назвіть користувачей кожного виду графіки.
Яка характеристика зображення є головною в растровій та векторній графіці?
Назвіть формати графічних файлів.
Перерахуйте можливості редактора растрової графіки.

Отже, ми з вами пригадали ті основні поняття, які нам будуть необхідні на сьогоднішньому уроці.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Дидактична задача: застосовувати прийоми малювання на практиці.

Зміст етапу:

диференційовано-групова робота;
технологія „Акваріум”.

Учні об'єднуються в дві групи. Одна група виконує завдання на комп'ютері, а інша працює на листочках.

Завдання 1. Скласти кросворд: першій групі „Пристрої комп'ютера”, другій групі „Правила поведінки в комп'ютерному класі”.

Завдання 2. Скласти ребуси (5 – 6).

Виконавши ці завдання, ми побачили, що в графічному редакторі працювати набагато скоріше і краще, ніж малювати на листочках. Отже, графічний редактор дуже важливий в нашому житті, тому що тільки за його допомогою ми можемо не тільки малювати, але й перетворювати зображення, вставляти їх в будь-який інший редактор.

5. Організація сприйняття й осмислення нової теми.

Дидактична задача:

1) навчитись виконувати операції копіювання та вставки фрагментів;

2)обмінюватись зображеннями з іншими програмами.

Зміст етапу:

фронтальна робота;
самостійна робота на осмислення нової теми.

В програмі Paint операції копіювання, вирізання та вставки виконуються за допомогою буферу обміну. Послідовність дій при цих операціях так ж, як і в текстовому редакторі Блокнот.

Зараз ми спробуємо це зробити в графічному редакторі. (роздається схема копіювання та вставки фрагментів). За допомогою пояснень вчителя і схеми діти пробують це робити за комп'ютером.

Схема

1. Виділити фрагмент малюнка, який необхідно скопіювати або вирізати. При цьому користуйтеся вже відомими вам прийомами виділення.

2. Виконайте команду меню Правка – Копировать (або Правка – Вырезать).

3. Виберіть спосіб вставки. Клацніть по піктограмі під набором інструментів, якщо ви хочете вставити непрозорий фрагмент. Якщо вставляємий об'єкт повинен бути прозорим, клацніть по кнопці.

4. Виконайте команду Правка – Вставить. Вставлений фрагмент малюнка буде обведений прямокутною штриховою рамкою і буде розташований в окремому місці.

5. Пересуньте копію фрагмента в потрібне місце на малюнку, а також відрегулюйте його розміри, змінюючи положення маркірів на рамці.

6. Доки не вимкнуте виділення з фрагмента (штрихова рамка), ви можете виконувати над фрагментом будь-які перетворення.

7. Закінчивши обробку вставляємого фрагмента, клацніть мишею поза фрагментом, при цьому виділення з фрагмента буде знятим, і він буде вставлен в малюнок.

Малюнок, яки створили в Paint можна вставити в інший документ. При цьому виконують імпорт файла засобами додатку, в якому відкритий документ.

А зараз кожному з вас завдання: намалювати малюнок в редакторі, а потім вставити його в текстовий редактор.

6. Закріплення нової теми.

Дидактична задача: закріпити знання, отримані на уроці.

Зміст етапу:

індивідуальна робота.

Кожен учень за своїм комп'ютером виконує такі завдання:

1. Створити малюнок „День народження ліцею”.

2. Скласти ребуси на вільну тему.

3. Створити кросворд на вільну тему.

7. Перевірка розуміння.

Дидактична задача: формулювання учнями основних понять, які були розкриті протягом уроку.

Зміст етапу:

технологія „Незакінченні речення”, в ході якої учні спробують перевірити свої знання з нової теми;

Питання:

1. Перерахуйте способи виділення фрагмента малюнка.

2. Яке значення маркерів на рамці виділення?

3. Опишіть операції переміщення фрагмента.

4. Опишіть операції копіювання та вставки фрагмента.

5. Як видалити фрагмент?

8. Підведення підсумків.

Дидактична задача: чи розв'язали ті завдання, які були поставлені на початку уроку.

Зміст етапу:

бесіда з учнями класу щодо нової теми.

9. Домашнє завдання.

Дидактична задача: повідомити про диференційоване домашнє завдання.

Зміст етапу:

оголошення домашнього завдання.

На аркуші паперу намалюйте листівку до будь-якого свята та ілюстрацію до казки. А вже в ліцеї ми їх намалюємо в графічному редакторі.

Урок-вікторина

„Щасливий випадок”

Тема. Інформація та інформаційні процеси.

Мета. Навчити застосовувати поняття інформатики, інформації та інформаційних процесів на практиці; розвинути інтелектуальні можливості учнів; виховати інтерес до вивчення інформатики.

Обладнання й матеріали: мішечок з бочонками.

Базові поняття:

інформатика;
інформація;
інформаційні процеси.

План проведення

Підготовчий етап.
Мотиваційни етап.
Гейм 1. Далі, далі...
Гейм 2. „Темна конячка”.
Гейм 3. Домашнє лото.
Гейм 4. Ти мені, я тобі.
Гейм 5. Гонка за лідером.
Підведення підсумків.

Хід проведення

1. Підготовчий етап.

Клас об'єднують у дві групи. Кожна команда отримує завдання:

дати назву своїй команді;
обрати капітана;
створити емблему;
написати питання команді-противнику.

2. Мотиваційний етап.

Навколишній світ складається з речовин та енергії й існує завдяки взаємоперетворенням енергії в речовини і навпаки. Наприклад, рослини отримують сонячну енергію і ростуть. Рослини стають їжею для багатьох тварин і т.д. Завдяки тому, що тварини їдять і можуть пересуватися, вони утворють механічну енергію.

Ще один важливий компонент навколишнього середовища – це інформація. Її не можна віднести ні до речовин, ні до енергії. Інформація дуже важлива для повноцінного розвитку живих істот. Наприклад, тварини в отарі обмінюються інформацією про небезпечність, комахи оповіщають одна одну про розруху їх домівки. Навіть риби постійно отримують інформацію (наприклад, про температуру води) і використовують її для знаходження кращих умов для існування.

Отже, інформація – це дані про навколишній світ та процеси, які в ньому протікають. Тобто, інформація – це все наше життя.

3. Гейм 1. Далі, далі...

Групам по черзі задають питання. Якщо група не може відповісти на питання, то відповідає друга. За кожну правильну відповідь групі зараховується один бал, а якщо група відповідає за команду-противника, то два бали.

Питання:

Інформація – це...? (дані про навколишнє середовище та процеси, які в ньому протікають)
Що утворює знакову систему? (сукупність кодів і правил їх інтерпретації чи використання).
Для вас є важливою інформація про час, коли відправляється потяг, на якому ви повинні поїхати. Але ця інформація втрачає свою ... (актуальність) після того, як потяг вже поїхав.
Якщо ви дізнались про повінь у Карпатах із інформаційної телепередачі, то така інформація буде... (достовірною) . А якщо ви дізналися від друзів про виверження вулкану у Харкові, то цю інформацію можна віднести до... (недостовірної) .
Що відносять до інформаційних процесів? (пошук, збір, обробка, передача, збереження та охорона).
Інформатика – це...? (розділ науки, який вивчає властивості інформації, а також закономірності її пошуку, збору, збереження, передачі й обробки).
Назвіть приклади суб'єктивної та об'єктивної інформації. («вода у морі холодна», «температура води + 17 градусів»)
Які дії можна назвати пошуком та збором інформації? (занесення нових записів до телефонної книжки, щоденне вимірювання температури повітря).
Найважливіша властивість інформації. Обгрунтуйте відповідь. (розпізнаваємість).
Чи важливо проводити обробку інформації. Обгрунтуйте відповідь. (так).

4. Гейм 2. „Темна конячка”

„Темна конячка” задає свої питання групам. Група, яка першою знайшла відповідь на питання, відповідає, якщо ні, то відповідає група-противник. Якщо „Темну конячку” влаштовує відповідь, то вона зараховується і оцінюється в два бали, якщо ні, то право відповідати надається другій групі і правильна відповідь оцінюється в три бали.

Питання:

1. Що є ознакою інформаційного суспільства?

2. З якою швидкістю ви читаєте текст і пишите у зошиті? У скільки разів це повільніше, ніж комп'ютер читає текст з дискети?

3. Придумайте повідомлення, яке міститиме корисну інформацію та шум.

5. Гейм 3. Домашнє лото.

Капітани груп виймають з мішечка бочонки з номерами та відповідають на запитання, що відповідають номеру. Бочонок зі „щасливим випадком” – завдання на комп'ютері. Правильна відповідь оцінюється в один бал.

Питання:

Яка інформація вважається повною, а яка неповною? (повна – якщо цієї інформації достатньо для прийняття якогось рішення).
Що означає передача інформації? (перехід від джерела до отримувача за допомогою сигналів).
Що таке інформаційна ємкість? (максимальна кількість інформації, яка може бути записана на носій збереження інформації)
Наведіть приклади збереження інформації. (запис на будь-який носій).
Що в себе включає захист інформації? (збереження інформації на будь-яких носіях).
Достовірна інформація – це...? (інформація, яка є не тільки реальною, але й правдивою).
Що таке алфавіт? (скінченний набір символів, які використовують для фіксування інформації).
Що собою представляє інформаційна технологія? (сукупність методів і засобів опрацювання інформації певного призначення).
Що називають носієм інформації? (засіб, за допомогою якого інформація може бути зафіксованою)
Які види носіїв інформації ви знаєте? (магнітні й оптичні).

6. Гейм 4. Ти мені, я тобі.

Групи задають питання одна одній (питання можна підготувати заздалегідь). Відповіді оцінюються в три бали за правильну відповідь.

7. Гейм 5. Гонка за лідером.

Задаються питання групам. Першою починає та команда, яка за результатами попередніх геймів має найменшу кількість балів. Необхідно надати найбільшу кількість правильних відповідей. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал.

Питання:

1. Назвіть одиниці вимірювання обсягів інформації на носіях. (біт).

2. Яка неоднозначність прихована в історичній фразі «Стратити не можна помилувати»?

3. Назвіть приклади природних і штучних носіїв інформації. (папір, камінь, оптичний диск, магнітний диск).

4. Що використовують для фіксування інформації? (носії).

5. Що собою представляє кодування інформації? (відображення дискретного повідомлення у вигляді визначених поєднань символів).

6. Які види сигналів використовують для пересилання інформації? (аналоговий та цифровий)

7. Наведіть приклади знакових систем. (ноти, азбука Морзе).

8. За допомогою якої формули можна визначити кількість інформації у повідомленні? (формула Хартлі).

9. Що таке повідомлення? (різноманітні форми представлення будь-якої інформації).

10. Що таке біт? (найменша порція інформації, яку можна отримати між двох рівноймовірних дій).

8. Підведення підсумків.

9. Завдання додому. Скласти кросворд або декілька ребусів на дану тему.

Додаток 1

Екран вікторини «Щасливий випадок»

Номер гейму

Номери питань

Гейм1

Гейм2

Гейм3

Гейм4

Гейм5

ІІ

І – перша група

ІІ – друга група

Інтегрований урок

Тема уроку. Поняття інформації та інформаційних процесів.

Цілі уроку: 1. Дидактична:

отримати теоретичні знання;
визначити основні поняття теми;

2. Виховна:

1)виховувати стійкий інтерес до вивчення інформатики;

2) наполегливість, охайність.

3. Розвиваюча:

1) розвивати інформаційне мислення учнів;

2)навички застосовування аналізу, синтезу, узагальнення і конкретизації, спостережливість.

Методи навчання: за джерелом набуття знань: словесний (бесіда), наочні (ілюстрації); за характером пізнавальної діяльності учнів (інформаційно-репродуктивний,частово-пошуковий,проблемного викладу).

Способи організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна робота, індивідуальна робота, диференційовано-групова форма роботи, технологія „Мікрофон”, технологія „Незакінченні речення”

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Структура уроку

Організаційний етап.
Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Організація сприйняття й осмислення нової інформації.
Закріплення нової теми.
Перевірка розуміння.
Підведення підсумків.
Домашнє завдання.

Хід уроку:

1. Організаційний етап.

1.1. Привітання з учнями класу.

1.2. Перевірка готовності до уроку.

1.3. Перевірка відсутніх на уроці.

2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Тема нашого уроку „Поняття інформації та інформаційних процесів”. На уроці ми повинні визначити основні поняття даної теми, отримати нові теоретичні знання.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Навколишній світ складається з речовин та енергії та існує завдяки взаємоперетворенням енергії в речовину та навпаки. Наприклад, рослини отримують соняшну енергію та ростуть. Рослини стають їжею для багатьох комах, тварин і т.д. Завдяки їжі тварини можуть рухатися, тобто виробляти механічну енергію.

Ще один важливий компонент навколишнього середовища – це інформація. Її неможливо віднести ні до речовини, ні до енергії, але вона дуже важлива для повноцінного розвитку живих організмів. Наприклад, тварини в отарі обмінюються інформацією про небезпечність, мурашки оповіщають один одного про розвалений мурашник, також риби і т.д.

Отже, ви зрозуміли, що ця тема дуже важлива в житті, як людей, так і тварин.

4. Організація сприйняття й осмислення нової інформації.

Диференційовано-групова робота.

Термін інформація є неозначуваним. Він походить з латинської мови й означає відомості (дані, повідомлення) про властивості об'єктів, процеси чи явища навколишнього світу.

Інформатика – це наука про інформацію та методи і засоби її опраювання (інормаційні технології).

Слово інформатика французького походження. Воно складається з двох слів: „інформація” й „автоматика”. В англомовних країнах цю дисципліну називають конкретніше “computer science” – наука про комп'ютери.

Для прийняття правильних рішень і планування своїх дій людям потрібна інформація. Не будь-яка інформація буде корисною. Люди у всі часи намагалися зібрати і зберегти для себе і нащадків корисну, повну та достовірну інформацію. Достовірна інформація – це факт. Сукупність фактів з певної галузі – це знання.

Головні властивості інформації:

Однозначність. Неоднозначність є у повідомленні „Потяг відправляється о 9-й годині”, оскільки не зрозуміло: він відправляється вранці чи ввечері. Дорожні знаки однозначно інформують водіїв про умови руху транспорту.
Зрозумілість. Якщо учень отриамв лист, написаний мовою. Яку він не вивчав, то відповідний текст незрозумілий за формою подання інформації.
Актуальність. Якщо 21 серпня ви дізнаєтеся, що останній термін подання документів для вступу на навчання в деякий коледж закінчився 20 серпня, то будь-яка інша інформація про цей коледж. Якою б цікавою не була, стане неактуальною.
Достовірність. Якщо керівник фірми отримав інформацію, що ціни на товари чи послуги в його конкурентів скоро зміняться на 20-30%, то його турбуватиме її достовірність і повнота.
Повнота. Повнота інформації відіграє важливу роль у військовій справі, для її отримання вишколюють спеціальні підрозділи.
Суб'єктивність. Наприклад, повідомлення „Вода у морі холодна” для когось буде нормальною, а для декого – холодною.
Об'єктивність. „Температура води + 17⁰” дає об'єктивну інформацію, із якої кожна людина зробе для себе відповідні висновки: піти йому купатися чи ні.
Корисність.

Діяльність сучасної людини тіснопов'язана з різноманітними інформаційними процесами.

Основні інформаційні процеси:

Пошук інформації. Використання предметного або алфавітного покажчика в книзі; телефонний довідник. Системи, які використовують для пошуку інформації називають інформаційно-пошуковими системами: Інтернет (бази даних).
Збір інформації. Занесення нових даних в телефонну книжку, постійне вимірювання темепратури, про отрману інформацію про нові продукти споживання.
Обробка інформації. Зупинка на дорозі, покупка нової одежі.
Передача інформації. Джерело інформації – носій інформації – отримувач інформації.
Збереження інформації. Фотоплівка, магнітні та оптичні диски.
Захист інформації. Паролі, сейфи.

5. Закріплення нової теми.

Технологія „Мікрофон” (робота з підручником).

Клас розділяється на 2 групи: одна вивчає інформацію про інформатику (підручник с. 3 – 5), роблять конспект і капітан зачитує основні поняття, які законспектує інша група. Друга група вивчає інформацію та інформаційні процеси і робить теж саме, що і перша група (підручник с. 5 – 8).

6. Перевірка розуміння.

Технологія „Незакінченні речення”.

Інформатика – це...
Інформація – це...
Однозначність – це...
Зрозумілість – це...
Актуальність – це...
Достовірність – це...
Повнота – це...
Суб'єктивність – це...
Об'єктивність – це...
Корисність – це...
Пошук інформації – це...
Збір інформації – це...
Обробка інформації – це...
Передача інформації – це...
Збережння інформації – це...
Захист інформації – це...

7. Підведення підсумків.

1. Чи все було зрозумілим?

2. На що треба більше звернути увагу?

3. Виставлення оцінок за урок.

8. Домашнє завдання.

Підручник с. 3 – 8 (повторити), доповідь”Застосування і необхідність інформації”, заповнити словник.

Інтегрований урок

Тема: « Построение диаграмм и графиков в Excel»

Цели урока: - научить детей строить диаграммы и графики;

- развить интеллектуальные способности учащихся;

- воспитать у детей интерес изучению информатики.

Тип урока: урок закрепления нового материала.

Оборудование: карточки с индивидуальными заданиями, карточки-подсказки.

Ход урока

1. Организация класса.

1.1. Приветствие.

1.2. Проверка отсутствующих на уроке.

2. Актуализация опорных знаний учащихся.

- Что такое ячейка?

- Что называется диапазоном ячейки?

- Какие типы диаграмм вы знаете?

- Какие диалоговые окна необходимы для построения графиков и диаграмм?

- Какими способами мы можем построить графики и диаграммы?

3. Создание проблемной ситуации.

3.1. Ученики составили ответы на два теста IQ («коэффициент интеллектуальности»), и каждый из них набрал количество баллов, показанное в табл.1.

3.2. Ученики 9-А класса живут всего на пяти улицах. Количество живущих на каждой из улиц приведено в табл. 2

Результаты тестирования
Ученик	IQ-1	IQ-2
Авдеев П.	105	110
Борисенко Д.	125	120
Виктюк С.	90	95
Галльская Е.	150	145
Кудряшов А.	130	120
Яременко Ю	140	150

Моя улица
Название улицы	Кол-во учеников 9-А
Азовская	6
Волжская	7
Донская	4
Кубанская	3
Ленская	9

Нас интересует вопрос: как подсчитать результаты тестирования?

Возникает проблема: как можно изобразить результаты тестирования?

Предложите способы решения данных ситуаций.

4. Комментарий учителя при построении графиков и диаграмм.

Учитель показывает на ПК, как с помощью электронных таблиц можно строить графики и диаграммы.

Пример. Выполнить таблицу по образцу. Построить диаграмму и график по данным таблицы.

5. Индивидуальная работа учеников.

5.1. Группа учащихся работает за компьютером (выдается карточка с заданием и ученики выполняют работу на ПК).

5.2. Группа учащихся работает за компьютером (выдается карточка-подсказка к заданию и ученики выполняют работу на ПК).

5.3. Группа учащихся работает письменно (выдается карточка с заданием и ученики выполняют работу письменно).

Карточка-подсказка.

1. На рабочем листе выделите ячейки с данными, которые должны быть отражены в диаграмме. В выделенный диапазон могут попадать текстовые заголовки, но это не обязательно.

2. Щелкните по кнопке Мастер диаграмм на панели инструментов либо воспользуйтесь командой меню Вставка – Диаграмма.

3. В первом диалоге мастера следует выбрать тип и вид диаграммы. всего в Excel имеется 14 типов стандартных диаграмм (вкладка Стандартные), а также 20 типов нестандартных диаграмм (вкладка Нестандартные). Просмотреть будущую диаграмму можно, щелкнув по кнопке Просмотр результата. По умолчанию установлен тип гистограмма, - согласитесь с этой установкой и нажмите кнопку далее.

4. Во втором диалоге мастера на вкладке Диапазон данных буде указан диапазон ячеек с данными для построения диаграммы. При необходимости подкорректируйте диапазон и щелкните по кнопке Далее.

5. В третьем диалоге имеется шесть вкладок, на которых можно задать название диаграммы и подписи осей (вкладка Заголовки), подписи значений (вкладка Подписи данных), вывод значений по осям (вкладка Оси) и другие параметры. В рассматриваемом примере наберите в текстовом поле Название диаграммы текст заголовка «Тесты IQ-1, IQ-2). Нажмите кнопку Далее.

6. В последнем, четвертом, диалоге мастера нужно задать размещение диаграммы (например, на отдельном листе). Установите переключатели размещения в нужное положение. Если вы решили поместить диаграмму на лист с исходной таблицей, можете ничего не указывать, а сразу нажать кнопку Готово.

Карточка с заданием.

Построить диаграмму (гистограмму) и график по данным для таблицы 1.

Построить диаграмму (круговую) и график по данным для таблицы 2.

Результаты тестирования
Ученик	IQ-1	IQ-2
Авдеев П.	105	110
Борисенко Д.	125	120
Виктюк С.	90	95
Галльская Е.	150	145
Кудряшов А.	130	120
Яременко Ю	140	150

Моя улица
Название улицы	Кол-во учеников 9-А
Азовская	6
Волжская	7
Донская	4
Кубанская	3
Ленская	9

Таблица 1 Таблица 2

6. Межпредметные связи.

Учитель: А где в жизни можно встретить применение электронных графиков и диаграмм?

6.1. Плавание. Допустим, ученик составил таблицу роста своих спортивных успехов в плавании. Мы имеем данные за последние полгода: расстояние, которое он в среднем проплывал за одну тренировку, и лучшее время на дистанции 100 м. С помощью графика или диаграммы мы можем узнать среднее расстояние, проплываемое за одну тренировку.

6.2. Погода. Когда необходимо отобразить данные, содержащие информацию о количестве выпавших осадков и среднесуточную температуру.

7. Итог урока.

Таким образом, мы с вами ответили на все поставленные вопросы. Познакомившись с различными способами построения графиков и диаграмм, вы сможете оценить достоинства и недостатки электронных графиков и диаграмм.

8. Поурочный бал.

Учитель выдает каждому ученику анкету, в которой он оценивает (по 12-бальной системе) свою работу и работу каждого члена группы в ходе всего урока по таким критериям:

- при актуализации опорных знаний;

- при решении проблемной ситуации;

- при индивидуальной работе учеников;

- при нахождении межпредметных связей.

Анкета

ФИО ученика	Актуализация опорных знаний	Решение проблемной ситуации	Индивидуальная работа ученика	Нахождение межпредметных связей

9. Домашнее задание.

Придумать задачу, которую необходимо решить с помощью построения диаграммы и графика.

ПРИЛОЖЕНИЕ 1

Карточка-подсказка.

ПРИЛОЖЕНИЕ 2

Карточка с заданием.

Построить диаграмму (гистограмму) и график по данным для таблицы 1.

Построить диаграмму (круговую) и график по данным для таблицы 2.

Результаты тестирования
Ученик	IQ-1	IQ-2
Авдеев П.	105	110
Борисенко Д.	125	120
Виктюк С.	90	95
Галльская Е.	150	145
Кудряшов А.	130	120
Яременко Ю	140	150

Моя улица
Название улицы	Кол-во учеников 9-А
Азовская	6
Волжская	7
Донская	4
Кубанская	3
Ленская	9

Таблица 1 Таблица 2

ПРИЛОЖЕНИЕ 3

Анкета

ФИО ученика	Актуализация опорных знаний	Решение проблемной ситуации	Индивидуальная работа ученика	Нахождение межпредметных связей

Інтегрований урок

Тема уроку. Алгоритмічні конструкції.

Цілі уроку: 1. Дидактична:

вивести визначення базових структур алгоритмів;
закріпити отримані вміння і навички учнів при розв'язуванні задач;
визначити міжпредметні зв'язки цієї теми з іншими предметами.

2. Виховна:

1)виховувати стійкий інтерес до вивчення інформатики;

2) наполегливість, охайність.

3. Розвиваюча:

1) розвивати інформаційне мислення учнів;

2)навички застосовування аналізу, синтезу, узагальнення і конкретизації, спостережливість.

Обладнання: схеми, картки, дидактичний матеріал.

Структура уроку

Організаційний етап.
Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Актуалізація опорних знань.
Організація сприйняття й осмислення нової інформації.
Закріплення нової теми.
Перевірка розуміння.
Підведення підсумків.
Домашнє завдання.

Хід уроку:

1. Організаційний етап.

Дидактична задача: підготувати учнів до роботи на уроці.

Зміст етапу:

взаємні привітання учителя і учнів;
фіксація відсутніх;
перевірка зовнішнього вигляду класного приміщення
перевірка підготовленості учнів до уроку;
організація уваги.

2. Повідомлення теми, мети уроку.

Дидактична задача: визначити основні напрямки роботи учнів на уроці.

Зміст етапу:

бесіда про техніку безпеки в кабінеті інформатики;
оголошення теми уроку;
визначення основних цілей уроку.

3. Актуалізація опорних знань.

Дидактична задача: закріпити отримані вміння і навички учнів при розв'язуванні задач.

Зміст етапу:

технологія „Мікрофон”, в ході якої учні пригадають ті основні поняття, які вивчались на попередніх уроках.

Питання:

1. Алгоритм – це скінченна послідовність команд, які потрібно виконати над вхідними даними для отримання результату.

2. Що таке допустимі та недопустимі команди виконавця? (Кожен виконавець може виконати певну кількість команд – допустимі команди. Команди, які не може виконати виконавець, називаються недопустимими командами.)

3. Способи опиму алгоритмів бувають: словесний, формульний, графічний, алгоритмічною мовою.

4. Назвіть властивості алгоритмів: визначеність, скінченність (дискретність), результативність, правильність, формальність, масовість.

Отже, ми з вами пригадали ті основні поняття, які нам будуть необхідні на сьогоднішньому уроці.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Дидактична задача: визначити міжпредметні зв'язки інформатики з іншими науками.

Зміст етапу:

визначення шкільних предметів, з якими може співпрацювати інформатика;
розв'язування задач, за допомогою яких діти визначать доцільність використання цієї теми в інших науках.

Задача 1. Запишіть алгоритм обчислення шляху, який долає автомобіль зі швидкістю v та за час t.

Задача 2. Запишіть алгоритм обчислення площі та периметра прямокутника за двома відомими сторонами а і в.

Задача 3. Складіть алгоритм приготування улюбленої страви (наведіть кулінарний рецепт) і проаналізуйте його властивості.

Задача 4. Складіть алгоритм переходу вулиці на регульованому світлофором перехресті.

5. Організація сприйняття й осмислення нової теми.

Дидактична задача: застосування алгоритмічних конструкцій при розв'язуванні задач.

Зміст етапу:

фронтальна робота з алгоритмічними конструкціями;
розв'язування задач;
самостійна робота на осмислення нової теми.

Перед вами на дошці записано шість алгоритмів. Давайте їх проаналізуємо.

1. Алгоритм <Ранок>.

1. Встати о сьомій годині.

2. Виконати гімнастичні вправи.

3. Умитися.

4. Поснідати.

5. Вийти з дому о восьмій годині.

2. Алгоритм <Вечір>

1. Повернутися зі школи додому після уроків.

2. Пообідати.

3. Якщо погода гарна, то попрацювати в саду, інакше піти в бібліотеку, взяти книжки, повернутися додому.

4. Зробити уроки.

5. Повечеряти.

6. Якщо є цікава телепередача, то подивитися телевізор, інакше почитати книжку.

7. Лягти спати.

3. Алгоритм <Школа>.

1. Іти на перший урок.

2. Доки не закінчилися уроки, іти на наступний урок.

3. Іти додому.

4. Алгоритм <Вихідний>.

1. Прокинутися.

2. Поснідати.

3. Погуляти.

4. Повечеряти.

5. Лягти спати.

5. Алгоритм <Перехід>.

1. Подивитися ліворуч.

2. Якщо немає перешкоди, то йти до середини вулиці, інакше пропустити машини, йти до середини вулиці.

3. Подивитися ліворуч.

4. Якщо немає перешкоди, то завершити перехід, інакше пропустити машини, завершити перехід.

6. Алгоритм <Наповнення>.

1. Наповнити банку водою.

2. Доки відро неповне, перелити воду з банки у відро, наповнити банку водою.

Отже, ми з вами знайшли алгоритмічні конструкції, які необхідні при складанні алгоритмів.

Лінійний алгоритм – це алгоритм, який складається з послідовності простих команд.

Алгоритм із розгалуженням

Якщо логічний вираз, то команда 1, інакше команда 2

Циклічний алгоритм

Доки логічний вираз, виконати команди

Творче завдання. Придумайте задачу та розв'яжіть її за допомогою наших алгоритмічних конструкцій.

6. Закріплення нової теми.

Дидактична задача: закріпити знання, отримані на уроці.

Зміст етапу:

технологія „Акваріум”, в ході якої учні зможуть вирішити проблемне питання;
індивідуальна робота.

Учні діляться на дві команди. Перша команда розв'язує задачі за ПК, а інші в зошитах. Потім навпаки.

Задача 1. На інший берег річки треба перевезти човном вовка, козу та капусту. Складіть алгоритм розв'язування задачі, якщо не можна залишати разом у човні чи на березі вовка і козу або козу і капусту (за один раз можна перевозити не більше одного об'єкта).

Задача 2. Складіть алгоритм визначення типу хімічного розчину за реакцією лакмусового папірця.

Задача 3 (індивідуальна робота) Складіть алгоритм розв'язування квадратного рівняння ах² + вх + с = 0.

7. Перевірка розуміння.

Дидактична задача: формулювання учнями основних понять, які були розкриті протягом уроку.

Зміст етапу:

технологія „Незакінченні речення”, в ході якої учні спробують перевірити свої знання з нової теми;
диференційовано-групова робота.

Питання:

1. Який алгоритм називають лінійним?

2. Назвіть алгоритмічну конструкцію розгалуженого алгоритму.

3. Назвіть алгоритмічну конструкцію циклічного алгоритму.

Задача (диференційовано-групова робота). Є а) 9, б) 11, в) 12, г) 13, д) 14 предметів (ручок, олівців тощо). Два гравці по черці беруть один, або два, або три предмети. Програє той, хто візьме останній предмет. Складіть алгоритм, який описує стратегію виграшу першого чи другого гравця. Запишіть виграшну послідовність чисел.

8. Підведення підсумків.

Дидактична задача: чи розв'язали ті завдання, які були поставлені на початку уроку.

Зміст етапу: