Українське образотворче мистецтво – це узагальнена назва усіх пластичних видів мистецтва, які є традиційними в Україні — іконопису, живопису, скульптури, графіки тощо. Всі вони зображують дійсність в яскравих, зримо сприйманих образах, у впізнаваних формах самого життя. Як відомо, образотворче мистецтво збагачує духовно, впливає на розвиток людини та на її самовираження.
Розвиток живопису в Україні на початку 20 століття проходив у боротьбі художніх течій і напрямів. В часи утвердження української державної незалежності на вітчизняну художню сцену вийшло нове потужне покоління, яке отримало назву «нова українська хвиля», котре чи не вперше після 1910–1920-х років привернуло широку увагу до української образотворчості, зв’язуючи її з загальними проблемами. Графіка та скульптура набули інших вимірів — сучасної візуальності.
Більшу частину життя провів у Санкт-Петербурзі. Він захоплювався українськими старовинними гравюрами і геральдикою. У березні 1917 р. він переїхав у Київ уже всесвітньо відомим графіком. На замовлення урядів УНР і Української Держави Г. Нарбут зробив художнє оформлення різноманітних державних паперів — банкнот, поштових марок, обкладинок до ратифікаційних актів, грамот з нагоди урочистих подій. Георгій Нарбут
Він є автором українського державного герба і печатки, багатьох ескізів військового строю. З грудня 1918 р. став ректором Української академії мистецтв. Раптово помер у травні 1920 р. за короткочасної окупації Києва польськими військами. Творчість цього художника здійснила величезний вплив на українську графіку.
Не менший вплив на українське образотворче мистецтво здійснив М. Бойчук. Він народився у Галичині, закінчив Академію мистецтв у Кракові. Був ректором Української академії мистецтв і велику частку свого часу віддавав роботі з молоддю. Бойчукізм у монументальному малярстві визнано окремим стилем. Михайло Бойчук
Український художник. Малював чимало портретів. На них він зобразив Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Олександра Мурашка. Низка пейзажів, перетворені в орнамент квіти натюрмортів, декоративні панно свідчать, що М. Жук досяг глибокого розуміння народного мистецтва. Михайло Жук
Абрам Маневич належить до плеяди майстрів, які стояли біля витоків української культури XX століття. Писав, спираючись на досягнення імпресіонізму, міські пейзажі, зокрема київські: «Весняна Симфонія» (1912), «Осінь. Дніпро» (1913), «Міський Пейзаж» (1914), «Дахи Києва». В 1925-27 створив серію міських пейзажів «Прозаїчна Америка», де показав контрасти сучасного міста. В останні роки створив пейзажі «Зима. Канада» (1932), «Весна» (1942) та інші. Абрам Маневич