НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНІКИ МАЛЮВАННЯ – КРОК ДО СВОБОДИ ТВОРЧОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

                                                                             Бондаренко Наталія Григорівна,

                               вихователь Софіївського закладу дошкільної освіти «Чайка»

                                          Софіївської селищної ради   Дніпропетровської області

НЕТРАДИЦІЙНІ ТЕХНІКИ МАЛЮВАННЯ – КРОК ДО СВОБОДИ ТВОРЧОСТІ ДОШКІЛЬНИКА

           Формування творчої особистості - одна з важливих задач педагогічної теорії і практики на сучасному етапі. Сьогодні наше суспільство потребує нестандартних, різнобічно розвинутих особистостей. Дошкільна освіта, як говориться у Базовому компоненті, є невід’ємним складником   та першим рівнем у системі освіти, стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Освітній напрям, «Дитина у світі мистецтва», мистецько – творчу компетентність розкриває як здатність дитини практично реалізувати свій художньо-естетичний потенціал [1]. Застосування нетрадиційних матеріалів і технік сприяє розвитку у дитини дрібної моторики рук і тактильного сприйняття, просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміру і зорового сприйняття, уваги і посидючості, образотворчих навичок й умінь. Також нові технології і методи з образотворчості допомагають навчити дитину мислити сміливо і вільно. На заняттях з образотворчої діяльності, під час самостійної творчої хвилинки,  нетрадиційні техніки зображення використовуються рідко, не враховується їх корекційна значущість, між тим, застосування нетрадиційних технік сприяє збагаченню знань і уявлень дітей про предмети і їх використанні; матеріали, їх властивості, способів дій з ними. Дитина отримує можливість відобразити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви, втіливши їх за допомогою різноманітних матеріалів у реальні форми. Використовуючи в роботі різноманітні матеріали (нитки, поролон, зубні щітки, стеки, свічки, мило, фарби тощо), малята здатні почути шелест намальованого листя, відчути на щітках теплий вітерець, вдихнути пахощі лісу або лугу. Робота з кольором, різними об`ємними формами готує дошкільника до занять математикою та логікою. Під час створення свого власного творчого продукту дитина сама реалізовує свої задуми, а педагоги, батьки  є активними учасниками спільного творчого проєкту. Але для творчого розвитку недостатньо традиційного підходу, а потрібне систематичне використання нових, нетрадиційних методів та прийомів.

Аспект мого досвіду роботи передусім простежується у взаємовідносинах усіх учасників навчального процесу. Під час художньо- продуктивної діяльності педагог не навчає, а співпрацює з вихованцем, навчаючись разом з ним, використовуються новітні методи та технології які цікаві для роботи. Такі умови спонукають дитину обґрунтовувати свої думки, доказово міркувати, спілкуватися з вихователем та однолітками, самостійно обирати матеріали та аналізувати свої дії. Моя мета – створити умови для свободи творчого розвитку дітей під час використання нетрадиційних та інноваційних технік малювання. Практика моєї роботи показала, що дошкільнята відчувають себе вільними, необмеженими тільки в процесі художньо – продуктивної діяльності, діти  спираються на власні творчі інстинкти, виявляють несподівані рішення, самостійно використовують образотворчі засоби. Нетрадиційна техніка малювання має безліч варіантів для кожного вікового періоду дітей. Такі техніки як: малювання пальчиками, долонями, ватними дисками, паличками, штампування печатками з овочей, тичкування, малювання по вологому - використовують у роботі з дітьми 2-4 років [2, с. 98-99]; з п’ятирічними дітьми використовують такі техніки як: відбиття листям, малювання жорстким напівсухим пензлем, зубною щіткою, восковою крейдою чи свічкою, малювання з використанням шаблонів та трафаретів, набризк звичайний, монотипію предметну та пейзажну, живопис із розлитих фарб, опановують різні способи грунтування поверхні (пензликом, губкою), малюють за ескізом вихователя і також використовують всі техніки , які використовували у віці 2-4 років [3, с.161]; з 5-6 років – крім уже відомих дітям технік використовуються нові – кольоровий граттаж, «ебру», малювання на яєчній шкарлупі, ниткографія, малювання свічкою з пропискою аквареллю, гуашшю, малювання мильними бульбашками тощо [3, с. 243-244].

У своїй роботі найчастіше використовую такі нетрадиційні техніки малювання:

- дудлінг (несвідомий малюнок). Малювання за допомогою простих елементів (кружечки, закорючки, ромби, крапочки, палички та інше.). Особливість такого малювання – кожну лінію малюємо один раз. Не обводимо, не підводимо, не виправляємо;

- ляпкографія.  Аркуш паперу складають навпіл і прогладжують пальцями лінію згину.  На внутрішній бік згину капають кілька ляпок фарби різного кольору. Знову складають аркуш, прогладжують його. В одержаному зображені можна впізнати якийсь образ. Олівцем домальовуємо деякі елементи, щоб образ був виразніший;

- малювання на зволоженому папері. Аркуш паперу зволожують поролоновою губкою.  Наносять малюнок пензлем або пальцем, умоченим у акварельну фарбу;

- монотипія.  Рідкою фарбою вкриваємо прозору пластикову плівку згори донизу. Притискаємо її до аркуша паперу, перевіряємо чи не залишилося повітря.  Починаємо повільно знімати, йдучи до верхнього краю. Так можна малювати море, небо тощо;

- малювання зубною щіткою. Вмочуємо зубну щітку у фарбу. Прикладаємо щітку до аркуша і притискаємо до аркуша пальцем. Малюємо ялинку, морські хвилі тощ;

 - ниткографія (нитка повинна бути гладенька і кручена, типу «ірис», довжина нитки повинна дорівнювати довжині дитячої руки від пальців до ліктів).  Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності і вільним кінцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягнути нитку. Викласти петельку на одну сторону, зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з нього.  Накрити другою стороною аркуша, притиснути зверху рукою і витягнути нитку. При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення.  Домалювати малюнок;

- пуантилізм. Діти малюють пальчиком, долонькою, кулачком, ребром  долоньки вмочених у густу гуашеву фарбу;

- метод набризку. Для малювання потрібні готові трафарети предмета, тонований папір, гуашева фарба для забризкування, зубні щітки, стеки. Зубну щітку вмочуємо у фарбу і стекою обережно проводимо по щітці до себе так, щоб бризки летіли на трафарет;

- малювання квачиком. Квачик – це квадратик тканини 8/8, який згорнутий у формі трикутника, зв’язаний ниткою. Використовують його замість пензлика. Зображене має об’єм, реальність. Це курча, квітка кульбабки тощо.

Саме ці техніки доступні кожній дитині, незалежно чи є в неї творчі здібності чи ні. Адже  бездарних дітей немає, є діти, яким дорослі вчасно не допомогли розкрити свій творчий потенціал. Позитивним також є і те, що нетрадиційна техніка підвласна дітям з різними здібностями та їх розвитком. Діти з низьким рівнем розвитку завдяки нетрадиційним технікам мають змогу отримати позитивний і завжди вдалий результат та досвід.

          Враховуючи важливість впровадження, використання нетрадиційних технік малювання для свободи творчості кожного дошкільника та керуючись своїм досвідом роботи розробила такі методичні рекомендації:

1.   Розвиток творчої особистості  - одне з пріоритетних  завдань образотворчого мистецтва. Для виконання цього завдання потрібно виконувати певні правила - як у закладі освіти так і вдома, адже свободу творчості  потрібно лише підтримувати, а і розвивати. Для цього повинні бути організовані «куточки творчості». Саме в «куточку творчості» дитина може розкривати себе, експерементувати, вільно творити. Куточок має бути з гарним освітленням, наповнений різноманітними зображувальними матеріалами - як звичайними так і незвичайними.
2. Облаштування інтер’єру кімнати. На мою думку, різноманітні ілюстраці, малюнки, репродукції в інтер’єрі позитивно впливають на естетичний розвиток дитини. Важливе місце, також займають роботи виконані дітьми.

     3. Технічні засоби та матеріали. Важливий аспект - це матеріали якими творять діти. Обов’язково повинні бути пензлі різних розмірів з гарним ворсом, гарний папір для малювання, олівці - прості та різнокольорові, крейда, воскові олівці, фломастери, маркери, фарбами гуаш та акварел. Не забувайте про природний та викидний матеріал. Діти полюбляють використовувати його- це висушене листя, квіти, різноманітні гілочки, шишки, пісок, каміння, ракушк, шкаралупи з горіха та багато іншого, це все залежить від фантазії дітей та вихователя. Всі матеріали необхідно розкласти по контейнерах  та  коробках.

4.               Правила безпеки. Це питання є особливо важливим. Адже збереження здоров'я дитини саме головне питання як для педагога так і для батьків. Матеріали повинні бути максимально безпечними для дітей. Всі колючі, гострі, ріжучі предмети потрібно зберігати в закритих, недоступних для дітей місцях. [4, с. 47].
5.               Надання оцінки творчій роботі дитини. Перш за все, кожна дитина повинна сама вирішити коли і як їй закінчити свою роботу. Мета вихователя  навчити дітей насолоджуватись самим процесом створення краси, не засмучуватись від невдач та помилок, навпаки вчити навіть у кожній невдалій роботі  розгледіти щось гарне. Доцільним є похвала, порівняння з минулою роботою дитини, або коментар про сподівання на наступну роботу дитини, яку вона виконує ще краще.
6.               Методи навчання. Для того, щоб діти гарно запам’ятали матеріал, засвоїли інформацію, потрібно використовуються різноманітні методи. Як відомо, існують методи словесні, наочні та практичні. Словесні методи - це бесіда, розповідь, поясненн. Наочні методи - це усі ілюстративні, показні матеріали. Практичні методи - це різноманітні вправ, використання технік, їх демонстрація. Важливо правильно та гармонійно поєднувати ці методи так.
7.               Особливості проведення занять. Обов’язково весь матеріал має бути цікавим та доступним для дітей. Кожна інформація має бути заздалегідь підібрана з урахуванням усіх вікових, психологічних та фізичних можливостей діте. Вихователь повинен спонукати дітей до активної та пильної дослідницької діяльності, уважно спостерігати за явищами, погодою, рослинним та тваринним світом. Для цього можна проводити разом з дітьми екскурсії, прогулянки.
8.              Використання музичного супроводу. Використання музичного супроводу під час малювання - має гарний вплив на розвиток художнього смаку, емоційність, чутливість дитини, і також, що є не менш важливим – створює особливу, творчу атмосферу.  Зазвичай використовується класична музика.
9.              Співпраця педагога та дітей. Важливим є зв’язок дітей і педагога, адже саме завдяки майстерності і творчому підходу педагога діти набувають знання, досвід, розвиваються. Педагог має професіонально створювати робочу

атмосферу, умови для роботи, творчо заохочувати дітей, їх задоволення та розвитку. Педагог повинен вміти відповідати на питання, приходити на допомогу, порадити.  Повністю контролювати творчий процес - не потрібно.

10.   Колективна робота. Гарним та досить продуктивним методом є створення роботи групою, колективом. Під час колективної роботи діти задіюють усі свої можливості - знання, уміння, навички, комунікативні здібності. Такі колективні роботи дуже важливі і мають художню значущість.

11.   Вплив батьків на розвиток творчих здібностей дітей. Батьки - перший приклад дітей, тому дуже важливим є участь батьків у розвитку творчості дитини. З боку педагога батьків можна залучити різними способами. Наприклад,  тематитичні вечори майстер - класи, організація виставок, конкурсів дітей  і батьків. Позитивним для розвитку дітей є схвальні відгуки батьків, інших дітей та вихователя про творчість дитини.

Отже, як підсумок, можемо сказати, що у розвитку дитячої свободи творчості відіграє багато факторів: середовище - вдома та у садочку, сповнене

різноманітними матеріалам; використання методів, прийомів; підтримка дорослого і найголовніше - схвалення діяльності.  Саме ці фактори допомагають та просувають дитячий розвиток, накопичення досвіду у сфері творчості .

Список використаних джерел

1.                    Базовий компонент дошкільної освіти Міністерство освіти і науки України 2012. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-v-ukrayini
2.               Бєлєнька Г. В. Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» / наук. кер. проекту В.О. Огнев’юк; наук. ред. Г. В. Бєлєнька; авт. кол. : Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч, В. М. Вертугіна та ін. – Київ : ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. – 352 с.

3.  Синекоп Л. Розвиваємо творчі здібності дітей у школі – дитячому садку / Людмила Синекоп // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2015. – № 5. – С. 9-12.

4. Сухорукова Г. В. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі : підручник / Г. В. Сухорукова, О. О. Дронова, Н. М. Голота, Л. А. Янцур. – Київ : Слово, 2010. – 373