ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНИЙ ВЕЧІР, ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАМ’ЯТІ
КВІТКИ ЦІСИК
«НЕПОВТОРНА КВІТКА УКРАЇНИ»
На сцені портрет Квітки Цісик
Перед сценою - імпровізована кав’ярня. Звучить лірична музика.
По черзі виходять ведучі, кажуть слова і сідають за столи.
Напевно, не знайдеться на земній кулі народу, який би не зазнав у своїй історії явища еміграції. Із різних причин і з різною метою залишають люди рідну землю, вирушаючи у чужі краї.
В українській історії також без цього не обійшлося. Серед тих, хто за велінням долі опинився далеко від землі своїх батьків, чимало представників науки, культури, мистецтва: Олександр Олесь, Володимир Винниченко, Олег Ольжич, Улас Самчук, Богдан Лепкий…
Відеокадри з портретами названих людей
Недарма кажуть, що нашого цвіту – по всьому світу. Ось і сьогодні ми поговоримо про представницю української діаспори, ім’я якої ви вже чули, але про яку ще так мало знаєте. Талановита співачка з неповторним голосом – Квітка Цісик, яку називають «чарівною квіткою України».
Відеокадр з портретом Квітки Цісик.
Звучить І куплет пісні «Журавлі»
Далі йдуть слова ведучих на фоні пісні «Журавлі»
Жодна людина з незачерствілою душею, якій поталанило почути цей голос, забути його не в змозі.
Її не показували по телевізору, жодного разу не доводилося бачити її фото надрукованим у якомусь престижному журналі чи газеті. Тільки по українському радіо час від часу звучав її ніжний, таємничий, проникливий голос…
Її пісня ніколи не підсилювалась з допомогою могутньої техніки, не супроводжувалась оглушливим оркестром, не демонструвалася під фонограму. Вона лилася з душі, котра через океан тягнулася до своєї історичної батьківщини.
До 90-их років минулого століття ім’я співачки в Україні знали одиниці, а згодом її музика почала мандрувати іміграційно-діаспорськими й музично-меломанськими колами.
І хоча сьогодні в Україні все частіше говорять про цю співачку, більшості це ім’я залишається невідомим. Власне, для тих, хто взагалі не знає, про кого наразі йдеться мова, варто сказати: Квітка Цісик – це співачка, яка народившись і проживши все своє життя у Сполучених Штатах Америки, співала українських пісень так, як досі не спромоглася зробити жодна українська співачка, що народилася й живе в Україні…
Журавлиним ключем її голос зліта,
Лине над океаном, до зір доліта.
Долинає піснями до отчих країв,
До високих смерек, до своїх солов’їв.
До калини, що грає в дощах, як в сльозах,
Долетів, крила стерши, як натомлений птах.
І доніс, дивний голос додому доніс:
Море радості й смутку, море щастя і сліз…
Звучить продовження пісні «Журавлі»
Відеокадр про сім’ю Цісиків
Квітка Цісик народилася в сім’ї емігрантів Іванни та Володимира Цісиків, які виїхали із Західної України після другої світової війни. Із таких, як вони, складалася перша повоєнна емігрантська хвиля.
Батько Квітки, Володимир Цісик, народився у селі Ліски на Коломийщині. Крім нього, у сім’ї було ще шестеро синів і донька.
Відеокадр з портретом батька.
Мати, Іванна Лев, народилася у Львові на вулиці Глибокій у будинку №8, де до 1944 року мешкали її дідусь, бабуся, мама та менший мамин брат Василь. Інтелігентна родина Левів була добре відома у Львові.
Відеокадр про будинок.
Батько Квітки був віртуозним скрипалем, закінчив Львівську консерваторію і до 1944 року працював у Львівському оперному театрі першою скрипкою оркестру і концертмейстером.
Володимир Цісик та Іванна Лев познайомилися під час Другої світової війни, а 18 липня 1944 року одружилися у лемківській Криниці, що нині знаходиться на теренах Польщі.
Із Польщі вони виїхали до Німеччини, де народилася старша сестра Квітки - Марія. А через деякий час родина Цісиків, як і багато інших емігрантів, дісталися Америки.
4 квітня 1953 року в американському місті Квінс народилася друга донька Володимира та Іванни, яку назвали дивним ім’ям Квітка. Хоча, чому дивним? На Прикарпатті дівчаткам нерідко давали такі поетичні імена, як Квітка, Зірка, Ружана…
У родині Цісиків завжди панувала рідна мова, звучала українська пісня. Батьки розповідали про далеку батьківщину, і маленька Квітка уявляла високі гори, стрункі смереки, грона червоної калини та зоряну українську ніч…
Ставши дорослою, Квітка не лише мріятиме про свою історичну батьківщину, вона заспіває про неї своїм слухачам: і про високі гори, і про стрункі смереки, і про те, як на Україні буйно квітне черемшина, зачаровуючи своєю красою…
Звучить фрагмент пісні «Черемшина» у виконанні Квітки Цісик
Батько Квітки, Володимир Цісик, був засновником і викладачем Українського музичного інституту в Нью-Йорку. Тому змалку він прививав своїм донькам любов до музики.
Марія закінчила український музичний інститут, стала відомою піаністкою, давала майстер-класи в «Карнегі-Хол», очолювала консерваторію у Сан-Франциско.
Фото Марії
А у Квітки, як говорили рідні, була батьківська рука. Тому Володимир Цісик сподівався, що Квітка продовжить його у скрипці. Отже після школи вона вступила до державного університету на клас скрипки. Блискуче володіла інструментом, отримувала стипендію.
Фото Квітки зі скрипкою
Окрім гри на скрипці, Квітка опановувала сценічне мистецтво в Балетній Школі. У 1967 році зіграла головну роль у балеті-казці «Попелюшка». У 1969 році танцювала у балетній сцені опери «Анна Ярославна» у Карнегі-Холі.
Фото Квітки з балету-казки «Попелюшка»
Крім балету, займалася вокалом. У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном. А коли він став королем поп-музики, була у нього бек-вокалісткою, змінивши своє ім’я з Квітки на Кейсі (за першими літерами свого імені та прізвища).
Фото Майкла Джексона
Також Квітка була членом скаутської організації «Пласт», Захоплювалася кінним спортом.
Фото Квітки у скаутській організації «Пласт»
Фото Квітки під час заняття кінним спортом
Але серед усього розмаїття талантів за захоплень бажання співати виявилося сильнішим. У 1974 році вона закінчила навчання, відшліфувавши свій голос під керівництвом хранителя віденської оперної традиції професора Себастіана Енгельберга.
Виконання Квіткою пісні «Ой верше, мій верше»
Сьогодні багато українських співаків намагаються переспівати цю пісню. Та жодному ще не вдалося зробити це так, як Квітці.
Та, нажаль, дівчині з емігрантської сім’ї нелегко було пробитися на американський музичний олімп. Тому ще навчаючись, Квітка почала працювати в шоу-бізнесі, швидко зарекомендувавши себе досконалою вокалісткою в будь-якому музичному стилі.
ЇЇ почали наперебій запрошувати до роботи над своїми альбомами поп- та рок-зірки. Дуже швидко співачка стала однією з найбільш високооплачуваних виконавець рекламних мотивів для радіо та телебачення.
Її голос звучав у рекламних роликах багатьох найпопулярніших брендів Америки. 18 років, із 1982 року і до своєї смерті Квітка Цісик була незмінним і єдиним голосом компанії «Форд Моторс». В Америці ще такого не було, щоб один голос презентував компанію так довго.
Відеофрагмент з рекламного відеокліпу компаніїї «Форд Моторс» з голосом Квітки Цісик
В історії американської легкої музики про Квітку Цісик писали: «голос, що звучить найчастіше в світі». Це підрахували склавши час ефірів, де звучав голос Квітки, і помножили на приблизне число слухачів. Так і вийшли на цифру понад 22 мільярди.
І хоча не вся публіка впізнавала Квітку в обличчя, вся Америка дуже добре знала і любила голос співачки.
Але парадокс полягав у тому, що не про таку славу мріяла Квітка. Вона хотіла співати пісні, які назавжди лишать свій слід. І така нагода трапилася.
Одного разу її запросили попрацювати в кіно – зіграти епізодичну роль у голлівудській мелодрамі «Ти світло мого життя», та, найголовніше, заспівати всі пісні, які звучатимуть у цьому фільмі та саундтрек до нього.
За цю роботу Квітка Цісик здобула нагороду Оскар у номінації «Краща пісня для кіно».
Але на урочистій церемонії Оскар був вручений іншій співачці, яка переспівала пісню Квітки, бо її батько був кращим другом режисера фільму, який не міг змиритися з тим, що Квітка не відповіла на його почуття й жила своїм життям.
Фрагмент з відеофільму про Оскар.
Квітка Цісик була однією з найбільш оплачуваних співачок Америки, але, незважаючи на це, ніколи не забувала хто вона і звідки її коріння. Батьки навчили її та сестру рідній мові, українським пісням.
Квітка розповідала: «Я всім говорила, що українська музика є дуже гарна, мелодійна і що нарід такий співучий. А мені відповідали: «Якщо так, то заграй мені щось, заспівай мені щось…» То є сумно, але ми не мали жодного альбому на професійному рівні. Бо то є дорога річ і забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу його зробити. І не тільки для своїх приятелів, але й для всіх українців. Бо я не могла, не мала змоги щось зробити для нашого суспільства, але тільки це. То був би такий дарунок. І я мріяла, що на Україні мене почують…»
А доки мрія Квітки здійснювалася, вона співала українських пісень своїм друзям, рідним та маленькому синові Едді, розповідаючи йому про Україну…
Фрагмент з фільму, де чоловік розповідає про колискові які Квітка співала синові
Звучить «Колискова» у виконанні Квітки.
Для здійснення своєї мрії Квітка Цісик вирішує записати диски з українськими піснями. Вона знала, що ніяких грошових нагород не матиме від цього, проте залучає до співпраці найкращих музикантів та аранжувальників, що нечасто могли собі дозволити більшість тодішніх поп-зірок США.
Не знайшовши спонсора, квітка вирішила здійснити свою мрію за власний кошт. Усього для запису дисків було витрачено чверть мільйона доларів.
Перший диск українських пісень «Квітка» вийшов у 1980 році. На ньому були написані такі слова: «Володимиру Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові, присвячую цю збірку пісень…»
Фото обкладинки диску «Квітка»
Виконання Квіткою фрагменту пісні «Ніч яка місячна»
Записувати цей диск допомагав перший чоловік Квітки, композитор-аранжувальник Джек Корнер.
Фото Джека Корнера
Квітка розповідала про Джека : «Він музикант і композитор, але нічого не знав про Україну. Та тепер знає дуже багато. До кожної пісні він ставився дуже відповідально. Щоб не змінити її, не зробити американською, а залишити той неповторний мелос. Я спеціально перекладала йому англійською мовою кожну пісню. Він так хотів зрозуміти і відчути зміст».
У 1983 році Квітка з матір’ю вперше і востаннє побувала в Україні. Тоді її пісні ще заборонено було крутити по радіо. То ж співачка дослухалася до кожної почутої української пісні, жадібно вбираючи в себе її красу та мелодійність.
Виконання Квіткою фрагменту пісні «Ой не світи, місяченьку»
Згодом Квітка розлучилася з Джеком і вийшла заміж вдруге. ЇЇ другий чоловік, інженер звукозапису Едвард Ракович. Йому співачка подарувала сина Едварда-Володимира.
Фрагмент відеофільму про знайомство Едварда Раковича з Квіткою
Це було справжнє кохання, бо й до цього часу Квітка є першою і єдиною дружиною Едварда.
Звучить пісня Квітки «Місто спить».
На фоні пісні пари танцюють вальс.
У 1989 році за допомоги Едварда Раковича вийшов другий альбом Квітки Цісик «Два кольори». Цей проєкт співачка робила для себе, для душі і для України, тому епіграфом до нього стали слова: «Ця збірка пісень – бажання мого українського серця вплести радісні нотки в розпатлане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу»
Демонстрація обкладинки альбому «Два кольори».
Звучить пісня Квітки «Два кольори»
«Моя мрія сповнилася, - скаже Квітка у своєму єдиному українському інтерв’ю, яке зафільмоване генеральним директором національного симфонічного оркестру України Олександром Горностаєм у 1992 році в Америці.
Фрагмент інтерв’ю з Квіткою
Тільки один раз Квітка змогла побувати на своїй історичній батьківщині.
У її творчих планах були концерти Україною, запис ще одного альбому – з колисковими для дітей, присвячений її сину. Але, нажаль, невиліковна хвороба зламала усі її плани.
Фрагмент з фільму про останні дні життя Квітки
29 березня 1998 року серце Квітки Цісик перестало битися. Вона померла від раку грудей, не доживши 5-ти днів до свого 45-річчя.
Передчасна смерть співачки шокувала Американський континент. Прощалися з Квіткою під пісню «Журавлі».
Звучить фрагмент пісні «Журавлі»
Тільки в середині 90-х років Квітку почула Батьківщина. Народна артистка України Ніна Матвієнко пригадує: «Нарешті… Так довго пробивався цей голос…Вперше я його почула в 1989 році в Канаді. Їхала в машині така смутна і раптом керівник хору вмикає її запис… Для мене наче небо відкрилося! Я схожого ніколи не чула. Я ще не можу співати її, я поки плачу…Цій жінці потрібно поставити пам’ятник на Україні, як голубці. Вона освятила Україну високим голосом».
Фото Ніни Матвієнко
В Україні, як завжди, своїх героїв ушановують і згадують тільки після смерті. Квітка Цісик не стала винятком. Лише після десяти років по її смерті, знайшлися люди, з ініціативи яких у 2008-2010 роках в Україні та США відбулися заходи першого українсько-американського проєкту «Незабутня Квітка», присвячені пам’яті співачки.
Навесні 2008 року відбувся конкурс української пісні «Квітка».
На американській землі в знак пам’яті про Квітку Цісик, її нев’янучий талант, засновано Фонд підтримки музично обдарованих дітей.
20 жовтня 2008 року в Києві в українському домі відбувся перший вечір-спогад, присвячений пам’яті співачки. Для неї прийшли заспівати Олег Скрипка, Ніна Матвієнко, Марія Бурмака, Марія Стеф’юк та інші… Для кожного з них Квітка зіграла свою роль.
Фото заходу
У Львові, Івано-Франківську та інших містах західної України пройшли вечори пам’яті, на яких відбулися зустрічі родини Квітки з України та США.
Фото заходів
22 січня 2010 року у Львові, на фасаді будинку №8 по вул. Глибокій, відкрили меморіальну дошку, присвячену Квітці Цісик
Фото меморіальної дошки
7 травня 2010 року міська рада Львова ухвалила рішення назвати одну з вулиць міста іменем співачки. Урочисте відкриття вулиці відбулося 25 червня 2010 року. На цій вулиці розташована середня школа №54, де створено меморіальний музей Квітки Цісик.
Фото вулиці та школи
Про співачку планують зняти фільм, організувати фестиваль у Києві. Але поки все це у планах.
А тим часом унікальний тембр голосу і дивовижно вишукана манера виконання полонить все більше й більше українців, бо ця жінка співає так, що відгукнеться будь-яка жива душа. Пісня просто ллється з її серця…
А в серці Квітки Цісик , народженої в Америці, завжди жила Україна. Американці назвали її «Українською Піаф». І як хочеться, щоб голос цього маленького українського соловейка з-за океану, цієї незабутньої чарівної квітки був почутий серцем кожного українця тут, на Україні…
Фінал фільму з піснею «Два кольори»