Народ тиранів, злодіїв і брехунів
Твій дух вже геть осатанів
Руйнуєш бомбами міста,
Чого тобі не вистача.
Розстрілюєш беззахисних дітей,
Старих і незахищених людей.
Що хочеш ти, коли нап’єшся крові,
Хіба тобі смертей ще не доволі?
Все кажеш, що рятуєш від Бандери.
А це безумство із якої ери?
Запам’ятай, проклятий кате,
Тобі свободи нашої довік не відібрати!
Тож знай : народ Шевченка і Франка
Ніколи не пробачить агресії одного дурака.
Споконвіків наш вільний дух
Хоробро боронився від страшних злодюг!
Тож зупинись, додому повертай,
Кров нашу з рук своїх змивай!
Не буде наш народ рабом твоїм,
Козацька кров у наших дочок і синів!