Сценарій Свята "Прощавай, дитинство!"

]Сценарій випускного у 4 класі

( на фоні музики ведучі читають слова):

 

• З давніх-давен люди спрямовували свій погляд на зоряне небо. Он Велика Ведмедиця, а ось Чумацький шлях. Он полетіла в небесній глибині комета, вітаючи вогненним хвостом.
• А он загорілася нова зірочка. Вона така маленька, несмілива..
• В народі кажуть : «Загорілася нова зірочка, то в родині з’явилась дитинка..»
• Так – так! Саме народження дитини віщують зорі.
• Рік 2003-2004 . В родинах щасливих з’явилися маленькі хлопчики і дівчатка.
• Рік 2009- 2010. . Маленькі зірочки вперше переступили поріг школи «Первоцвіт».
• За 4 роки вони перетворились на прекрасні зорі. І за хвилину вони з’являться на нашій сцені.

 

ВЧИТЕЛЬ:  Всі ми із хвилюванням чекали сьогоднішнього дня, в очах у вас відбиваються сотні відтінків людських почуттів. У них і турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія, і лише байдужості в них нема, бо зібралися тут шкільна родина.

Зараз ваші зірочки пройдуть перед вами – бентежні й зашарілі. Горді й схвильовані, сором’язливі і впевнені, тож вітаймо їх щирими оплесками.

 

Ведуча: Отже, ми запрошуємо тих випускників, які:

• Захоплюються спортом
• Люблять читати художню літературу
• Знають, де знаходиться кабінет директора
• Хоч раз списували контрольну чи тематичну,
• А головне, люблять свою школу!!

 

• Дорогі батьки, бабусі, учителі, запрошені! Зустрічайте гучними оплесками, нас, панів і панночок, випускників школи « Первоцвіт».

 

• Зустрічай, Львове, чарівне суцвіття,

            Дітей своїх рідних у « Первоцвіті»!

           Сміливо веди їх у тисячоліття,

           У щасті, любові та здоров’ї!

 

ЗАХОДЯТЬ УЧНІ . ТАНОЧОК.

• Сьогодні ми зібралися у цьому залі, щоб подякувати усім, хто нас навчав, виховував.
• Піклувався про нас і дарував радість спілкування усі 4 роки.
• Хай пісня тут лине, хай сміх тут лунає, у кожного радісна усмішка сяє!
• Хто присутній у залі, радійте за нас,

ВСІ: Бо ми переходимо  у 5 клас!

• Приємно, що на наше свято завітали наші рідні мами, тата , бабусі, дідусі , щоб розділити з нами радість , що знову разом вогнище родинне – школа і сім’я.

ПІСНЯ
Коли на світ з’являється дитина, 
Свій перший крик віддавши висоті, 
Радіє щиро вся її родина 
І щастя їй бажає у житті. 
Ведуть у світ дороги і стежини 
І день новий над світом устає. 
Ну що ми в цьому світі без родини, 
Вона одна нам сили додає. 

Приспів: 
Ми всі одна сім’я, 
Єдина ми родина - 
У кожнім нашім "я" 
Частинка України! 
Ми всі одна сім’я, 
Єдина ми родина - 
Мільйони різних "я", 
А разом - Україна! 

В родині зайвих не буває зроду, 
Тут поруч всі - і сиві і малі. 
І без Родини не бува народу, 
Як не буває неба без землі. 
За сина батько і сестра за брата, 
В одній Родині села і міста, 
Бо в нас усіх одна країна-мати, 
То наша Україна золота!

 

• Сьогодні у нас найрадісніший  і найсумніший день у цьому році.

 

• Найсумніший – бо ми прощаємося з нашими затишними куточками, в якому мит раділи й сумували, плакали у сміялися прощаємося з нашою першою вчителькою, яка віддала нам свою ласку і тепло.

 

• Найрадісніший  бо ми подорослішали, мріємо навчатися далі працювати, творити і жити.

 

Пісня під музику «Голубой вагон бежит, качается…»

 

І   Школа урочисто посміхається,

    Сонечко цілує радо нас.

    Хай цей день усім запам’ятається,

    Подорослішав четвертий клас!

Приспів   Мріями, мріями

                  Вабить нас майбуття.

                  І сподіваннями

                  Сповнюється шлях.

                  Крилами, крилами

                  Наділило життя.

                  Тож, вперед до перемог

 

   З любов’ю у серцях!

ІІ  Разом ми долали перешкоди всі

    І раділи успіхам своїм.

    Вже чотири сходинки перемогли,

    За науку щиро вдячні їм!

Приспів

 

ІІІ Нам не зупинити швидкоплинний час,

    Не уникнути життєвих змін.

    Та про наш найкращий рідний творчий клас

    Не угасне спогад у душі!

 

Час усі ці роки пролітав,
Щоб сьогодні на мить зупинитись.
Травень цей нас немарно чекав,
Бо сьогодні є ким вам гордитись!

 

  Радіє вся шкільна родина,

Що діти старанно науки всі вчили.

Радіє й наша Україна,

Що діти і мужніли і зростали.

 

Але ти , школо, пам’ятаєш усіх.
Скуйовджених і охайних;
Бешкетників і сором’язливих
Веселих і сумних!

 

Клас наш неординарний,
Він у школі легендарний.
Про наш клас можна сказати:
вміємо усі ми  працювати.

Ми  - це скриня діамантів:
Скільки в ньому є талантів-
I поетів, співаків,
І спортсменів, й диваків

Є майбутні журналісти,
Є банкіри й фінансисти,
Модельєри, танцюристи.

 

Клас наш жвавий, як ртуть,

веселий, гомінкий,
нестримний в жартах.

Які шляхетні тут дівчата.
Дарують усмішок багато,
Красуні, чарівниці милі,
Усіх сьогодні полонили.

І юнаки чудові є у нас
Бо за честь школи змагались
І нагороди приносили щораз.

 

Ну згодьтеся, такого, як ми у школі класу,
Ніколи не було й не буде більш. 
Ми вміли все завзято:
Учитися й гуляти, 
І слухать, і заважати, 
Писати  вірш й танцювати.
Девіз  нашого класу: „Один за всіх і всі за одного!

Як світло й урочисто в нашому залі,

Повсюди яскраві кульки висять.

Сьогодні на свято ми з вами зібрались

Про початкову школу розказать!

 

Школа наша — маленька країна,

Росте й мужніє в ній кожна дитина.

Тут учні знаходять для серця відраду,

знання і підтримку, ще й добру пораду.

 

МИ НАЗИВАЄМ НАШУ ШКОЛУ…(ФОНОГРАМА)

Ми називаєм нашу школу - Наш рідний «Первоцвіт»,

Тут люди з добрими очима, тут розуміють всіх.

Тут можуть діти всі радіти,

Тут веселяться всі,

Тут нас усіх-усіх любили і дарували сміх.

 

Приспів

Наш рідний « Первоцвіт», маленький « Первоцвіт»,

Всім ми розкажем, всім покажем, де є він, де є він.

 Наш рідний « Первоцвіт», маленький « Первоцвіт»,

Там, де душі є тепло й ясно, там, де завжди весна!

 

Наш « Первоцвіт» ми не забудем, і перший наш урок,

Всім, хто нас вчив: «Спасибі»,- скажем,

Дяку складем усім!

Якщо чогось не розуміли, ви не сварили нас,

В школі знання міцні нам дали,

Радійте ж ви за нас!

 

А що: згадаємо, друзі, 
Чотири роки нелегких? 
Нехай почують мами й тата, 
Що ми робили тут без них.

 

Справа в тому, що сьогодні

Свято в нас велике,

 І про все, що вже минуло,

Можна сміло говорити.

 

Давно-давно тому, чотири роки,

Коли осінні дні були,

Почулись в школі тихі кроки:

Це ми у перший клас прийшли.

• І хіба хтось повірить, що тоді ця струнка симпатична дівчина була маленькою кнопкою з величезними бантами та трохи зляканими оченятами?
• А в цьому високому, змужнілому юнакові хіба хтось впізнає метушливого хлопчика, який колись був трохи вищий свого портфеля, але поважно пішов на перший у своєму житті урок.

Тоді все було вперше:

• перший клас,
• перший зошит, у якому написали перше слово “мама”,   
• перша парта, за якою сидів перший шкільний друг,
• і, звичайно, наша перша вчителька.

ПІСНЯ « ВЕЧІР ВИПУСКНИЙ» (ФОНОГРАМА)

Фотографій глянцева повість

про дитинство, школу і час

починались дні веселкові

вирушали ми в перший клас.

у зіницях милі смішинки

у портфелях перші скарби

фантастичні гумки й точилки,

ручки й палички для лічби.

Приспів

Блукає вечір випускний

в травах запашних

сходами шкільних поверхів.

Більше не шукай у гнізді птахів

в небо проводжай дітлахів

 

З року в рік ставали коротші

Дні до вирію журавлів

і були за все найдорожчі

              теплі усмішки вчителів.  

Непомітно ми стали стрункіші

мов топольки і явори.

І вже юність повісті пише

на світлинах нової пори.

 

ГРАЄ МЕЛОДІЯ « Квітка сповнення бажань»

• От би повернутися знову у 1 клас!
• Це неможливо, життя ж пливе невпинно весь час вперед…
• Я запрошую усіх у Чарівну Країну Дитячих Снів. Тут можливо все, варто тільки заплющити очі і сказати 1, 2 … 3!

   Лети, лети пелюсточко, через гори і долини,

Через море й океани, через вітри і бурани,

       Як торкнешся ти землі, у 1 клас мене поверни!

• Ви нас впізнаєте, Оксано Романівно?
• Так, це ви, мої учні, що маленькими зернятками 4 роки тому стали учнями 1- В класу.

Ой, хвилювались, як ніколи,

Бо прийшли у школу перший раз у перший клас

• Що відрізняє першокласника від усіх школярів?

• Маленький зріст і великий портфель.
  Один учень і родичів куча. 

• Радісна посмішка і беззубий рот.
• Зуби сиплються дощем, 
  Значить в школу ми ідем!
• Якими смішними  ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голову нашої першої вчительки.

•  

( відеозапис 1 вересня)

Перший раз у перший клас ми йдемо охоче,
Першим дзвоником для нас продзвенів дзвіночок,
І сміється в небесах сонце, як ніколи,
В мами сльози на очах – я іду до школи.
В мами сльози на очах – я іду до школи

Приспів:
А у школі, а у школі є веселка кольорова,
І найкраща в цілім світі – перша вчителька моя.
А у школі, а у школі не сумуєм ми ніколи, 
Бо учора дошкільнята, а тепер – одна сім’я...

Прощавайте іграшки, гомінкий садочок,
Кличе в класи дітлахів золотий дзвіночок.
І сміється в небесах сонце, як ніколи,
В мами сльози на очах – я іду до школи
В мами сльози на очах – я іду до школи

 

• Першого вересня, чотири роки тому, перед нами гостинно відчинилися двері у світ знань. У нас з’явився новий дім – школа, нова сім’я – однокласники, вчителі.

Ми букварик почали

В вересні вивчати,

 І багато встигли ми

Вже запам'ятати.

 

На урок до нас Сова

Часто прилітала.

Друкувать склади й писать

Нам допомагала.

 

СВІТ ШКІЛЬНИЙ ( Фонограма)
1.Із дитинства кожен знає і дорослий і малий 
Про веселий, різнобарвний і яскравий світ шкільний 
Мов професор тут малеча, а буває навпаки 
І дорослі грають в ігри, наче справжні малюки. 
Приспів:

 Лунко дзвоник раз у раз 
Кличе друзів моїх в клас 
До веселої мандрівки 
Знову закликає нас 
За один шкільний урок 
В невідоме зробим крок 
Пропливем по океану 
І злітаєм до зірок. 
2.Школа радо відчиняє свої двері для малят 
Тут вони усе пізнають і дадуть усьому лад 
Кожну цифру, мов картинку, гарно виведе рука 
А ведмедику портфелі зачекає до дзвінка 
Приспів: 
(перегра) 
3.Коридорами шкільними поруч йдемо я і ти, 
Кожен мріє досягнути заповітної мети. 
Школа тайни відкриває 
нам про землі й небеса, 
Щоб творити ми уміли власноручно чудеса. 
Приспів:

•  

 

Наша вчителька казала,
Що хороших справ чимало
Доведеться нам зробити,
Щоб повагу заслужити.

І батькам, мабуть, приємно,
Що у них дитина чемна!
Нас навчили в мирі жити,
Щиро ближнього любити,

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось – ой, нелегко

Писати палички й гачки.

Хтось під партою в кутку

  Робить справу нелегку:

  Все на пальцях полічили.

 

І не слухалися букви,

Плутались в диктанті,

Невтішними були тоді результати.

• Так починалися перші усмішки і сльози;
• Перші криві палички;
• Перше прочитане слово;
• А скільки кляксів було на наших зошитах!
• А скільки чорнила на наших руках і обличчях!
• Скільки чернеток ми списали за цей час!
• А в цей час за дверима класу нас чекали батьки, з надією щось почути про свою дитину.
• А ми в цей час чемно сиділи за партами, читали, писали, трудились.

Немало свят веселих і важких буденних днів,

Прожили ми / 2р.

І хочемо ми враз, неначе в перший раз,

Признатись, що ми дуже любим вас.

Приспів:

У класі тиша наставала,

Коли урок свій починали ви,

І зачаровано читали ми

Букварик перший свій /2р.

 

• У 1 класі ми дізналися, що в школі є довгі на нескінчені уроки та короткі перерви.
• Але скільки цікавого ми встигали на них зробити!

 

Перерви ми всі любили дуже,

Та хто ж не любить їх, любий друже?

Всі ми, як один, дзвінка чекаєм,

Як почуєм -  з класу вилітаєм.

 

Андрій мусить когось штовхнути,

А Данило – усіх розсмішити,

А Максим і Юра  у футбол пограти,

А дівчата весело пореготати.

 

І гасаєм всі ми без зупинку

Не присядемо, не згаємо хвилинки.

За перерву треба багато зробити,

А вже потім на уроці відпочити.

 

 

 

НАКІНЕЦЬ ТО ВЖЕ ПЕРЕРВА…

Накінець - то вже перерва, всі хлоп’ята на дворі,

Хтось вилазить вже на стінку, хтось на дереві уже.

Хтось під партою вже лазить, і шукає свій пенал,

А це просто означає, що наш клас « на вуха» встав.

ПРИСПІВ:

Нас 29 учнів у класі, гарних дівчат і хлоп’ят,

Вмієм усі ми дружити, і веселитись також.

 

Пустувати ми любили і запізнювались в клас,

Дуже рідко ми сварились,бо здружили ви всіх нас.

 

Грає чарівна музика, куранти годинника….

 

• Лети, лети пелюсточко, через гори і долини,
• Через море й океани, через вітри і бурани,
• Як торкнешся ти землі, у 2 клас мене поверни!

 

  Багато доброго, нового

 життя відкриє ще для нас,

 Як друга сходинка у ньому –

  наш незабутній другий клас!

 

2 клас – пішла таблиця і ночами стала сниться,

Ми її вчимо, вчимо, на уроках «горимо».

 

Були труднощі в усьому,

   прикрощі, невдачі,

   Не писались букви,

   не виходили задачі.

• І так, минали дні, місяці  і ми прийшли до висновку, що вчитися  зовсім не просто, та й навчати теж не легко.
• У школі не тільки вчаться, у школі – живуть. Отже, сваряться й миряться, дружать і закохуються, сміються і плачуть.
• Ну, плакати нам зараз не випадає, а посміятися – саме до речі.

УСМІШКА « МОЛИТВА ШКОЛЯРА»

Молився учень Богу, просив про допомогу:

• О, Боженько, не погуби,

Молю, благаю, так зроби,

Щоб Наполеон із Данії, потрапив до Іспанії.

У Біле море, щоб Дніпро впадав,

Молю! Не в Чорне!..

Бо на контрольній саме так я написав учора…

УСМІШКА ( вчителька, учень)

• Чому ти вчора до школи не прийшов?
• Ходив з татом на рибалку.
• Добре, що батько тебе хоч сьогодні до школи вирядив. Нагадав, напевно, що тобі вчитися треба.
• Ні, він сказав, що сьогодні на двох черв’яків не вистачить…
• У такому разі я хочу, щоб твій тато сам до школи прийшов. Сподіваюся, зможе?
• Він не може бачити..
• Очі болять?
• Ні, він каже: « Я тих учителів бачити не можу!»

 

МАМА Й ТАТО ( ФОНОГРАМА)

 

Кажуть мама й тато, що велика я,
Годі пустувати! – Каже вся сім’я,
І дають поради бабця і дідусь,
Каже брат: "За тебе скоро я візьмусь!" (2)

Приспів:
Я не можу зрозуміти: ви ж самі дітьми були,
І кричали, і шуміли, і стрибали, як могли,
А тепер дорослі стали, всі серйозні, мовчазні.
Ще такого не бувало! – дружно кажете мені. (2)

Обійму я тата й матінку свою,
Дідуся й бабусю дуже я люблю,
Посміхнуся брату й стане все гаразд,
А усі поради будуть про запас! (2)

Приспів (2)

 

Грає чарівна музика, куранти годинника…

 

Лети, лети пелюсточко, через гори і долини,

Через море й океани, через вітри і бурани,

Як торкнешся ти землі, у 3 і 4 клас мене поверни!

 

Ось я чую бій годинника, і ми з вами вже у 3 класі.

 

Минали роки, ми підростали,

На уроках не жували

Не дрімали і не спали,

Вчились ми сумлінно і поводились відмінно.

 

Пісня «Що  то іще буде».(«Нагружать все більше нас»).

Нам уроків задають

З кожним роком більше.

Третій клас, як інститут,

Тож міркуй скоріше.

Задають учителі

З іксами задачі,

Аж старі професори

Над завданням плачуть.

   Приспів:

Що ж то іще буде, (Тричі)

Ой-ой-ой.

 

Вдома в нас переполох—

Твір писати знову

Ні Шевченко, ні Франко

Не писав такого.

Я нікуди не ходжу,

Все зубрю уроки,

Я за книжкою сиджу,

Маю я мороки.

Ми всі відчули як ніколи: 
Навчання - справа надскладна 
Та згодом на уламках школи 
Напишуть наші імена.

Ох скільки згадок про 4 клас...

Хтось щось не вивчив ненавмисно.

Любили більше ті уроки,

Де вчити задавали трохи.

 

Нас математики навчали, 
Щоб ми усе прорахували: 
Що множити, а що ділити 
І як в складному світі жити. 

Любов нам множити потрібно, 
Ділити радість принагідно, 
От щирість й щедрість — додавати, 
А зло від серця віднімати. 

І як почнемо так робити, 
То правильно ми будем жити: 
Чудово, здорово і ясно. 
То ж буде все у нас прекрасно. 

 

Ми одержали гарну можливість глибокі знання здобувати,

Щоб щороку й щоуроку все розвинутішими ставати.

 

Скільки всяких дисциплін, і уроків, і гуртків.

Нам цікаво тут навчатись, всім приємно спілкуватись.

 

На екскурсію — всі разом, на змагання —усім класом.

Свята, конкурси, забави ми у школі готували.

 

СЦЕНКА

• Сьогодні ми даємо унікальну можливість побувати на перерві, щоб більше дізнатися, що нас турбувало усі ці роки.

 Є в « Первоцвіті» - 4- В клас - ось вам раз.

Я б навчася тут весь час – ось вам два.

Хл: А по третє – ви спитайте в мого тата, чий синок найрозумніший?

Дівч: Ні, в кого доця найгарніша?

Хл: Хто розумник з нас? Я знаю! Звичайно  я – пишу, читаю.

Хл: Зате я за всіх сильніший, бойові ший, хоробріший..

Дівч: В мене личенько гарненьке, та ще й талія худенька!

Дівч: А зате у кого плаття наймодніше? Ну, звичайно у мене у …..

Дівч: А у мене мама наймодніша.

Хл: А у мене бабуся найсильніша: бо усе мусить зробити, нема часу відпочити.

Хл: А мій дідусь на « Шуварі» продає, так багато заробив, що аж 5 євро купив!

 

Хл: Як на ринку продавати, мерзнути, весь день стояти?

         Я інспектором як стану, на той ринок як нагряну!

          Буду всіх перевіряти, буду протокол складати,

          Та щоб штрафи не платити, самі будуть всі носити!

 

Хл: А я мрію прокурором стати, і таких інспекторів усіх посадити!

        І створю такі закони, де все по честі, по закону!

 

    Дівч: Ну а я в політику не пхаюсь,бо наукою займаюсь,

             Буду я, як тато, викладати, уму – розуму учнів навчати.

 

Хл: А чи довго викладатимеш, як зарплати не матимеш?

 

Хл: А моя мама в декретній відпустці, доглядає за маленькою сестричкою,

       Рухливою, співучою, як маленькою синичко.

 

Дівч: Ой, я чула, як сьогодні зранку, тато маму просив за сніданком:

          Й умовляв, як малу дитину: «Подаруй мені, сонечко, сина!»

 

           Дівч: Ні, ти ,напевно, щось наплутала, або просто не дослухала,

Бо я знаю ще з колиски, що дітей приносять бузьки.

 

Хл: Цікаво, взимку бузьки в далеких краях, то поясніть мені хоч на словах

       Як вони в січні могли прилинути і мене мамі й татові підкинути?

 

Дівч: А я знаю! Діток, щоб мати, мусів татко маму по – ко – ха – ти!

 

Дівч: А я вже Андрійка полюбила! Вчора записку написала,

         Але вчителька записку забрала,

        Не схотіла йому передати,

• Рано,- каже, - тобі ще кохати!..

Хл: Ну, а я – в Софійку  закохався, й на перерві вчора їй признався,

       Виростем й поженимося, знаєм!

        І про це вам зараз заспіваєм!

На мелодію « Ах вернісаж..»( фонограма)

• Колись маленька ти була, тебе матуся привела,
• Була одна, я не з тобою.
• Бриніли сльози на очах, всього боялась просто жах,
• Тоді була я не з тобою.
• І ось до тебе підійшов, для тебе іграшку знайшов
• Ми подружилися з тобою
• РАЗОМ: І я тобі завжди кажу, вірніше друга не знайду, і ми разом, і ми з тобою…

ПРИСПІВ:

Ах « Первоцвіт», ах « Первоцвіт»,

Гарненький ти зібрав тут цвіт,

Ми виростали, як той ряст,

Всі турбувались тут про нас.

 

• Ти за косички не тягав, завжди мені допомагав,
• Бо ми були разом з тобою.
• Ми завжди  радість і біду з тобою все перемагали,
• Бо ми весь час були обоє.
• Від хлопців мене захищав, і квіти мені дарував,
• Бо ми були разом з тобою.
• РАЗОМ: І хоч покинем « Первоцвіт», з тобою будем один цвіт,бо ми – разом, бо я – з тобою!

Час пролетів , немов на крилах.

З малих смішних і вередливих

Ми стали гарні і вродливі

І виросли усі на диво.

 

Як добре, що сьогодні з нами

Учителі, і тата, й мами.

Ми ж не дорослі, ми ще діти,

Хоч нас так важко зрозуміти.

 

Радійте з нами, ми щасливі!

Чотири роки школи за плечима.

У кожного свої надії,

Фантазії і добрі мрії.

 

(Звучить  тиха музика.   На  сцену виходить дівчинка з повітряною кулькою в руці. Назустріч учні  класу: Никитюк, Чіх, Каркульовська, Павлів ).

• Ти хто?
• Я — твоє дитинство.
• Сьогодні я залишаю тебе, бо ти вже випускниця.
• До цього почуття я ще не звикла.
• А хочеш: я для тебе зірочку дістану?
• Ні, хай зірочка небесна освічує  мій шлях надалі!
• Почекай, не йди. Залишись ще трохи.
• Не хвилюйся. Я приходитиму до тебе у снах!
• Я тебе ніколи не забуду.
• Прощавай!!!

(Діти  віддають кульки учням ).

 Зачекай, дитинство, зачекай ( фонограма)

Дитинство наше радісним було Та раптом відзвеніло й відцвіло, Злетіло тихо в сині небеса І, мабуть, не повернеться назад. Приспів: Зачекай, моє дитинство! Зачекай! Не спіши летіти у далекий край! Наче птаха, білі крилоньки згорни, | Щоб по довше ми лишалися дітьми!   | (2)   А я кричу дитинству: "Зупинись!" А я його благаю: "Повернись!" Воно сміється лагідно мені: Я повернусь до тебе уві сні...   Приспів. Все далі в небі зірка осяйна, Мені завжди світитиме вона, Від лиха берегтиме у житті, Освятить всі дороги і путі.

              Грає чарівна музика, куранти годинника…

 

Лети, лети пелюсточко, через гори і долини,

Через море й океани, через вітри і бурани,

Як торкнешся ти землі, у сучасність мене поверни!

 

• Подякуємо батькам за те, що вони залишалися поруч із нами завжди. Вклонімося їм низенько до землі.

Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.

 

Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво
Красивими і молодими.

Я  знаю точно мамо: ти мене любила,

Коли я в світ цей це не прийшла,

 коли мене під серденьком носила,

для мене ти і дихала й жила.

Не знала ти , я – хлопчик, чи дівчатко,

А найдорожчий скарб, що в тебе є,

Та точно знала: я – твоє дитятко,

Твоя кровиночка, продовження твоє!

 

Ми, діти, мов пташка у гніздечку

До маминого тулимось тепла

І до татусевого доброго сердечка

То треба, щоб любов в сім’ї жила.

 

• Так, із мамою дуже добре. Але ж її так мало!.. Прийде з роботи – і знову за роботу, вже домашню. На нас у неї часу немає.
• А у тебе на неї часу багато? Коли ти востаннє казала: « Мамо, я тебе люблю!»
• Та.. Ну.. Але ж я і без казання її люблю!
• А змогла б ти тут, при всіх це сказати?
• Звичайно..
• То кажи. Ану, три – чотири.
• Всі: Мамо, я тебе люблю!
• Одноголосно, виявляється, молодці.
•  

• Поряд зі словом «мама» завжди стоїть сильне, мужнє слово « тато».

• Тато -  це нагода безкарно вилізти комусь на голову і звідти, з висоти, показати своєму кривдникові язика.

• Або просто можливість кинути своєму кривдникові « Ось, нехай- но я татові скажу!»
• Це можливість випросити щось таке, чого мама ніколи не дозволить!
• Це нагода мати секрет від мами.
• Щоб  той секрет потім вручити їй у вигляді квітів чи подарунка.

• Але пам’ятайте: що ми – не маленькі!
• Що на нас не слід гримати;
• Підвищувати голос;
• А потрібно проводити індивідуальні виховні бесіди;

Сценка:

(заходить батько, бере газету, розвалюється на стільці і починає читати газету, до нього підходить син із щоденником у руках)

Син: Тато, підпишись, буль-ласка, у щоденнику.

Батько: (здивовано) А ти що вже в школу ходиш?

Син: Так, тату, ходжу.

Батько: (роздратовано) І чому я про все це дізнаюсь останнім?

                    В якому ти класі?

Син: У четвертому, таточку.

Батько: (чухаючи потилицю) Як швидко плине час!

 

Тато й мамо, лебеді мого дитинства!

Кохані й рідні,найдорожчі і найближчі!

Ми вдячні вам що життя  подарували,

Заклали в душу радість і добро.

 

Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.

 

Танець «БАТЬКИ МОЇ»

• Наше родинне коло не обмежується мамою і татом.
• Невід’ємна частина кожної сім’ї- це бабусі і дідусі.
• Мудрі і багаті літами, шановні наші бабусі і дідусі!
• Хоч і не обходиться без проблем, непокоїть здоров'я, та з роками водночас приходить життєва мудрість.
• Це час, коли вже збудовано дім, посаджено не одне дерево, стали дорослими діти та радують онуки і правнуки.

• Магдалинко, коли в тебе виникає якась непередбачувана ситуація, до кого ти звертаєшся?
• Звісно, до бабусі. Дійсно, бабусі – невтомні трудівниці, берегині мудрості, звичаїв та обрядів.
• Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж своїх власних  дітей.
• Я чула, як моя бабуся казала « Діти – це діти, а справжні діти – це – онуки». Ми їх пташенята, сонечка, зайчики, ластів’ятка.

       Бабцю люба, бабцю дорогенька,      

Чи колись була ти, як ось я, маленька?     

Чи колись була ти, бабцю, молодою,        

Із рум'яним личком, з русою косою?        

Чи була у тебе до колін спідничка?     

Чи тобі казав хтось: «Ти моя синичка»?  

         

А колись, бабусю, лялькою ти гралась?  

Ти її жаліла, як вона ламалась?

А чому, бабусю, треба всім старіти? 

А хіба не має на оте все ліку?

А хіба не можна жити літ без ліку?

 

Люба бабусенько, сонечко ясне! 

Хай твоя доля буде прекрасна!

Хай дні пролітають, біжать хай літа,

А ти будь, бабусю, завжди молода!

.

• А я люблю ще й свого дідуся.

Добрий, добрий мій дідусь,

Я – твоя онучка!

Прибігаю я до тебе, як поради треба.

 

• Часто саме на плечі дідусів та бабусь лягає виховання онуків. Нерідко саме вони замінюють нам тата і маму.
• Адже наші батьки на роботі, і у них часто просто не вистачає часу, щоб відповісти на всі ваші «чому?», щоб розповісти казочку, заспівати пісеньку, навчити вишивати чи майструвати.
• От і доводиться звертатися до бабусь та дідусів. А вони — все встигають, на всі запитання відповідають.
  Любі дідусі та бабусі, спасибі вам за те, що допомагаєте виховувати нас, своїх онуків!

 

Дай Бог Вам здоров’я, спокою,

Сто літ живіть і знайте : ми – любимо Вас!

           Дідусь і бабуся ( фонограма)

Є у мене гарні друзі:
Це дідусь мій і бабуся.
Якщо довго їх не бачу,
то сумую я і плачу.
Приспів:
Дідусь мій і бабуся-
два сивих голубочки.
Дідусь мій і бабуся-
дві зірочки ясні.
Дідусь мій і бабуся,
як квіти у віночку,
дідусь мій і бабуся-
ріднесенькі мої.
Дідусь мій і бабуся-
ріднесенькі мої.
 

Є у мене гарні друзі:
Це дідусь мій і бабуся.
Мене радо зустрічають,
Все цілують, обіймають.

Хай тішаться нами, внуками, бабуся і дід,

Хай мама і тато радіють дитині,

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир панують в родині!

 

• Рідні наші! Дякуємо за те, що ростили нас віддаючи свою молодість і життя, радієте та сумуєте разом з нами.
• Вибачте нас за прикрощі, що вам завдавали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
• Дякуємо вам за те, що молите Бога за нас, просите у нього здоров’я і доброї долі.

«Боже, дякую, ТОБІ» (фонограма)

 

Саме сьогодні, у цьому залі,   відбулася  презентація повнометражного  пізнавально – розважального, музично- гумористичного фільму « Життя і навчання у « Первоцвіті».

 за участю учнів 4- В класу.

 

Сьгодні  ми ще раз маємо змогу зустрітися  із знімальною групою й акторами, що виконували головні ролі.

 

Всі вчителі у школі в нас майстри — просто вищий клас!

За невміння не карають, а терпляче помагають.

Вони- знімальна група і актори у фільмі, що звемо « Життя і навчання у « Первоцвіті».

 

Я, ти, він, вона, школа вся — одна сім'я.

В слові «ми» звучить ім'я, творча школа, запальна

В головній ролі вона.

 

Наш фільм – це діти, наш фільм – це щастя!

Наш фільм – це сонячне проміннячко в нещастя.

 

Його знімали ми чотири довгі роки.

Були перемоги, були і невдачі.

 

Дозвольте представити вам творців нашого фільму. Генеральний продюсер, директор школи – Рачкевич О. А.

Директор наш , як тато й мама у серці моїм.

Знаємо всі ми, як важко нести їй влади тягар на собі.

Вам, співчуваєм, щастя бажаєм на довгі-предовгі роки.

Сили, наснаги, здоров я , відваги зичимо вам залюбки.

Нарада випускників 4- В класу  вирішила відзначити директора школи Рачкевича О.А.  дипломом «Найкращий Директор»

 

Сопродюсер нашого фільму- завуч школи і художній керівник уроків читання  – Рудницька А. Р.

Анна Романівна завідує навчанням,

Слідкує пильно, щоб ми були старанні,

Контрольні тести нам дає

І читання в нас веде.

Романівні Анні  вклоняємось, вами ми пишаємось,

Ви, неначе перлинка для кожної дитинки.

За те, що були уважні до нас, дякує вам сьогодні 4-В клас.

Нарада випускників 4- В класу вирішила відзначити завуча школи Рудницьку А. Р. дипломом «Найкращий Завуч і учитель читання» і присвятити музичний номер …

Пісня на мотив « Червона рута»

Ви признайтеся нам, звідки сили берете?

На уроки йдете, господарство ведете.

Треба вам все зробить: і уроки читати,

І нараду вести, й документи владнати.

ПРИСПІВ:

Анно Романівно!

Дай Вам, Боже, здоров’я!

І  енергії й сили на сто лі, довгих літ!

Бо Ваша праця, дітям дуже потрібна,

Залишили Ви в серці добрий слід!

Керівник музичного оформлення свят, організатор цікавих навчальних  екскурсій - Гібляк Р. І.

Ви навчили нас співати веснянки хороводні

І пісні народні,

Про зозуленьку, калину, кохану дівчину,

Про козацьку долю, ворожу недолю,

Матінку рідненьку і найкращу в світі Україну – неньку.

Дякуємо за театри, конкурси, свята,

що так наші серденька звеселяли.

Нарада випускників 4- В класу вирішила відзначити Гібляк Р. І. дипломом « Найкращий організатор цікавих дитячих екскурсій і креативних ідей».

 

Дозвольте подякувати головній  акторці фільму -  учителю іноземної мови : Миронюк О. Ю.

З Оксаною Юріївною ми вчили англійську мову.

Й при зустрічі з іноземцем підтримаємо розмову.

А вчительці за науку подяку ми склали маленьку,

І на англійській мові ми скажемо «Тіче, сенкью!»

Нарада випускників 4- В класу вирішила відзначити Миронюк О. Ю. дипломом «Найкращий вчитель англійської мови»

 

Музичне оформлення уроків Терлецька І. В.

На уроках музики весело й цікаво     

І урок  проходить неймовірно жваво.

Музику ми любимо. Вчителя — цінуємо,

 З маршем устаємо,  з піснею лягаємо.

Нарада випускників 4- В класу  вирішила відзначити вчителя музики Терлецьку І. В. дипломом «Найкращий вчитель музики»

 

Нарада випускників 4-В класу вирішила: вручити вчительку хореографії  Любов Йосипівну медаль «За артис­тичність».

 

Дякуємо учительці малювання

Нічних відтінків тихе розмаїття

Чи ясний день, що барвами горить-

Навчали ви усе те розуміти,

Любити, бачити  і – відтворить.

• Давайте ми привідкриємо двері  кабінету  малювання і подивимося, як  ми створювали шедеври.

УСМІШКА

• Хутенько всідайтеся. Приготуйте щоденники. Так, що тут намальовано: глечик чи кіт?
• Корова на траві пасеться.
• Де тут корова?
• Напаслась і пішла додому.
• А трава де?
• Корова спасла.
• Гм.. а це що? ( показує чорного аркуша)
• На дні Чорного моря вночі.
• Майже квадрат Малевича. Талант! Сідай, генію. 12!
• Нарада випускників 4-В класу вирішила нагородити  Анну Михайлівну дипломом «Найкращий  художник».

 

 

Фізичною підготовкою ми завдячуємо Артимовичу І Б.

Наші успіхи в футболі, тенісі і волейболі,

Це плід вашої роботи,

Зусиль ваших і турботи,

За здоров’я, стан фізичний,

За наш розвиток всебічний.

Нарада випускників 4- В класу  вирішила вручити медаль Ігореві Богдановичу

«Найспортивніший учитель»

 

Любов Йосипівні – королеві танцю, за те, що вчила нас танцювати.

Нарада випускників 4- В класу  вирішила вручити медаль Любов Йосипівні -

«Королева танцю».

Галині , яка вчила нас із Богом жити.

 

Дякуємо королеві царства книжок Артимович Г. М.

В бібліотеці затишно і гарно

Ми витрачали час немарно.

Ганна Михайлівна спокійна й ділова,

В царстві книжок вона –голова,

Книжку завжди рекомендувала  цікаву.

Нарада випускників 4-В класу вирішила нагородити  Анну Михайлівну дипломом «Найкращий  бібліотекар».

 

Щире « дякую» секретареві школи – Надії Олександрівні-

Що документи наші пильнувала,

І табелі нам вчасно видавала.

Дякуємо королевам кухні: п. Стефі, п. Олі, п. Тетяні.

Дуже смачно годували  нас усі чотири роки,

І тому такі  ми стали і розумні і високі.

Нарада випускників 4-В класу вирішила нагородити  кухарів  дипломом «Найкращі кухарі»

 

Спасибі техпрацівникам, які терпляче замітали сліди нашого шкільного життя- буття.

 

Спасибі медсестрі, що дбала про наше здоров’я.

« Оптиміст та песиміст»

О – Школа – це прекрасно! Це сенс усього нашого життя! Вона дає грунт для нових здійснень і творчих злетів!

П – Школа – це жахливо! Всі люди, як люди, а в учителів , навіть, у свята на першому місці розмови про школу .

О - Школа – це прекрасно! Завжди бачиш розуміння в очах учнів і відчуваєш підтримку дирекції та колективу.

П - Школа – це жахливо!Вічно розриваєшся між своїми дітьми та чужими, а в результаті – ніякої подяки… у трудову книжку. Ще й на нараді якійсь пропісочать!

О - Школа – це прекрасно! Ростуть – дорослішають діти – ростеш, дорослішаєш непомітно і ти, але в душі завжди залишаєшся дитиною.

П - Школа – це жахливо! Довгі четверті й короткі канікули – осінні, зимові, весняні . літні… Перший дзвінок – останній дзвінок… Перший дзвінок – останній дзвінок…Начебто й не жив, а життя минуло…

Ведучий Та, ні хлопці. Для наших випускників доросле життя тільки розпочинається. А школа продовжується..на 8 довгих років.

 

ПІСНЯ « Щастя, добра та любові» ( фонограма)
1. Як птах, що у небо злітає, 
Як річка в долині біжить
До вас хай добро завітає
І піснею в серці звучить.
Приспів:
Щастя, добра і любові - щиро бажаємо вам
Щастя, добра и любові - дітям, онукам, батькам
Щастя, добра и любові - звучить як молитва свята
Щастя, добра и любові на многі і многі літа.

-Solo-
2. Як літо настане чи осінь
Зимою, або навесні.
Коли за вікном дощ і сонце -
Хай будуть щасливими дні.

Приспів:
 

Головний режисер, сценарист, постановник – це перша вчителька: Плесак О. Р.

• За своє життя кожен мріє хоч у чомусь хоч раз бути першим. А моя професія дає таку можливість не один раз, адже я— ПЕРША вчителька. Я в стінах нашого « Первоцвіту» —як ваша мама. І кожен клас - як дитина. Хай не перша, але улюблена, бажана, найдорожча. І всю свою любов я віддавала вам, бо ви – мої діти.
•  Що час вже прощання настав. 
  Учіться, працюйте - моя настанова, 
  Батьків поважайте, ви гідна опора. 

 

• А зараз мені дуже хочеться звернутися до наших шановних батьків. 
  Багато сил, терпіння та часу треба було докласти, щоб виростити таких гарних та розумних дітей. Хочеться подякувати вам ще й за те, що допомогли зробити наше шкільне життя кращим, легшим, цікавішим. 

 

• Дорогі мої дітки! Я дуже сподіваюсь, що ті паростки добра, справедливості, чесності, милосердя, які я намагалась прищепить вашим серцям, ви не розгубите. Нехай стежини, які ведуть до нових знань, будуть осяяні яскравим світлом перемог.

 

•  А якщо у країні знань ітимуть дощі – то лише «зоряні». У пам’яті моїй ви назавжди залишитесь такими, якими я вас поступово відкривала для себе і якими ви сьогодні йдете до 5-го класу. 
   

Ну, от і все.. Уже перегорнули

Підручників останні сторінки,

І на контрольних ми відчули,

Що плине час, скоріше від ріки.

Ми, неначе ластівки, крильця розправляємо
І гніздечко затишне нам стає малим.
Нам летіти хочеться, ми вас покидаємо!
А майбутнє вабить нас променем ясним!

 

І тривожно серденьку, і летіти хочеться,
Бо вже крильця виросли, просяться в політ.
Хвиля суму й радості в серденьку проноситься!
Треба далі вчитися, пізнавати світ!

 

Нічогісінько не вміли,
Як прийшли у перший клас!
Поступово все учили,
Все виходить стало в нас!

 

Вчителька всього навчила
І дала нам два крила!
Дуже нас вона любила,
Нас в серця любов влила!

Казку-диво відкривала
Кожен день із класу в клас!
Кожну направляла,
Доки діти вийшли в нас!

Останнє нині в нас побачення
Нам сумно розлучатись з вами
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.

За те, що колись хтось не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк
А хтось одержував знов двійку
Встрявав з товаришем у бійку.

Базікав часто безупинно
Та ви прощали нам провини!

Пробачте за недоспані ночі
Які над зошитами вдома провели
За те, що нервів стільки з'їли з нами
Щоб ми писать і рахувать змогли!

Ми в житті вас не забудем
Пам'ятати завжди будем
За все ми вдячні вам без ліку
Спасибі ніжне і велике!

Пам’ятайте нас, маленьких, кирпатих, кумедних,

Із ротами відкритими, у коротеньких штанцях,

Неслухняних, а інколи й зовсім нестерпних,

Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.

 

У нас прощальний настрій,

Ми всі схвильовані украй.

Тому говорим: «Велика школо, здрастуй!»

«Початкова школо, прощавай!»

 

Ми ідем по шкільній стежині в 5 клас,

Не сумуйте  за нами, рідненька,

Ми завжди пам’ятатимем вас!

 

Прийдуть до вас маленькі діти,

Ви їх так само будете навчать,

Але у певні дні, буває так нерідко,

Вам буде якось нас не вистачать.

 

Може вони будуть і кращі,

Але не такі, як були ми…

 

Ви пам’ятайте своїх : панів і панночок;

Своїх журавлят;  Своїх ластів’я ;Своїх сонечок;

 

А ми обіцяємо  вийти в люди і Вас ніколи не забути!

 

Пісня випускників «Прощавай, рідна школа моя!» (фонограма)

Пролунав дзвінок останній, соловейком віддзвенів.
Ми йдемо в дорогу дальню на очах у вчителів.
На душі бринить тривога, занімів порожній клас,
То дитинство босоноге проводжає тихо нас.

Приспів:
Прощавай, рідна школа моя!
Тільки знай: сумуватиму я.
Пам’ятай ці слова золоті:
«Ти для нас найдорожча в житті!»

 

Упадуть на землю роси, зійде сонце на порі,
Дітвора дзвінкоголоса тихо стане на поріг.
І здійсняться сни пророчі на стежині в будні дні,
І теплом засяють очі наших рідних вчителів.

 

•  А зараз нехай на радісних крилах закружляє вас шкільний випускний вальс.
   

1. Шануймося, друзі, на довгім віку,
     Та щедрими будьмо ми завжди в коханні.
     Хай діти всміхаються нам в сповитку,
     Літаючи в снах на світанні.

Приспів.
  На щастя, на долю,
  На все дороге нам до болю
  Хай зозулі віщують літа
  І збувається наша мета.
  На щастя, на долю,
  Хай сонце голубить тополю,
  А небо вклоняється полю
  І шумлять пшениці і жита
  На щастя, на долю, на довгі і мирні літа.

  2. Здибаймося, друзі, як сестри й брати,
  Прощаймось, в надії зустрітися знову.
  І хай нам щастить, всім щастить у житті 
  На дружню і мирну розмову.

 

Діти мої,малі лебедята, 
Крила вже в вас підросли. 
Сили набрались,навчились літати, 
Та ще не справжнії лебеді ви. 
Радість і щастя,удачу і успіх 
Всі ви в дорогу візьміть. 
Діти мої,малі лебедята, 
Сміливо,гордо летіть.