НОВІ ПІДХОДИ ДО ЗАЦІКАВЛЕННЯ УЧНІВ ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКІ ТВОРИ

 

 

 

        

 

 

НОВІ ПІДХОДИ ДО ЗАЦІКАВЛЕННЯ УЧНІВ ЧИТАТИ

УКРАЇНСЬКІ ТВОРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

                                                               Демченко Ольга Вікторівна

 

 

                                    І.Вступ

             Українська  література  є  невід’ємною  складовою    національної  культури  нашого народу.  Вона  здатна  збагачувати  внутрішній  світ  дитини,  формувати  суспільно-ціннісні орієнтири, активізувати морально-етичний потенціал та розвивати естетичні смаки, інтелект.

           Основна мета сучасної літературної освіти – сформувати читача з добре розвиненими  творчими,  розумовими,  пізнавальними  здібностями,  який  у  процесі  роботи  над  твором готовий до критичної і виваженої оцінки.     

       Навчання  набуває  компетентнісного  спрямування  й  орієнтує  освітян  на  формування  в  учнів  предметних  та  ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.  

        Перехід  на  компетентнісні  засади  поки  не  відображений  належним  чином  у методичному забезпеченні навчання, де все ще домінує знаннєва парадигма, від якої школа починає  відходити.  Оновлені  навчальні  програми,  підручники   не вирішують  освітніх  проблем.  Учитель  літератури  потребує  сьогодні  науково-методичних  настанов  та  практичних  зразків  щодо  нового,  відповідного  компетентнісно  орієнтованому підходу  формулювання  мети  та  визначення  цілей  уроку,  розроблених  науковцями компетентнісно  зорієнтованих  завдань  як  засобу  реалізації  означеного  підходу,  зразків  аналізу  художніх  творів  на  засадах  компетентнісного,  особистісно  орієнтованого  та діяльнісного підходів.

        Що  стосується  предметної  літературної  компетентності,  вона  пов’язана  зі специфічними  вміннями  і  навичками  –  формування  компетентного  читача,  здатного  до  творчого  читання,  засвоєння  художнього  твору  на  особистісному  рівні,  спроможного вступати  в  діалог  із  текстом,  перейматися  думками  і  почуттями  героїв,  відзначати  й оцінювати  переваги  мови  художніх  творів,  користуватися  основними  літературознавчими поняттями. 

       Чому  так  важливо  говорити  сьогодні  про  формування  вмінь  читати  й  осмислювати прочитане?

       Сучасний учень легше орієнтується в комп'ютері, аніж у текстовому форматі. Та все ж навички  читання  не  втрачають  актуальності,  адже  досі  більшість  інформації  в  соціальних  мережах або текстова, або супроводжується текстом.

       Формування  читача,  читацької  компетентності  школяра  є  актуальною  педагогічною проблемою,  оскільки  в  умовах  розвитку  інформаційних  технологій  помітним  є    згасання  інтересу  учнів  до  художнього  слова,  що  негативно  позначається  на  їхньому  подальшому житті.

      Художній твір здатний допомогти людині  самовдосконалитися, самоствердитися, самореалізуватися в житті – через красу, естетичні переживання, духовне збагачення. У творі зображені робота душі, людські характери. І щоразу читач начебто приміряє їх на себе, набуваючи при цьому духовного досвіду. Книжка – то великий учитель. Але щоб вона ним стала, треба до неї звертатися, любити, вміти вдумливо читати, мати певну читацьку культуру .

 

 

І розділ

 Формування  читацької  компетентності 

          У 5-6 класах програмою передбачені тексти, інтерес яких в основному зосереджений на сюжеті і героях твору. Важливими складовими читацької компетентності в цих класах є удосконалення навичок виразного читання, розвиток умінь переказувати прочитане, робити самостійні судження, ставити запитання до прочитаного. Доповнює ці завдання оволодіння теоретико -літературними поняттями відповідно до вимог навчальної програми з української літератури.  Уміння  розрізняти  ці  поняття  і  користуватися  ними  безпосередньо  впливає  на формування в учнів основ читацької компетентності, кінцевою метою якої є діалог "автор – читач". 

         На  думку  Світлани  Паламар,  кандидата  педагогічних  наук,  завідувача  лабораторії  літературної освіти Інституту педагогіки НАПН України, "щоб діалог відбувся, письменник і читач повинні говорити однією мовою, якої школяра треба навчати на уроках літератури, вчити  осягати  різницю  між  світом  художнього  твору  і  світом  реальним,  мистецтвом  і  життям,  вчити  бачити  "штучність" літератури,  художню  умовність.  Лише  в  процесі такого спілкування, освоюючи мову мистецтва, учень відтворює авторську модель світу, втілену в художньому образі. Саме відтворює, а не засвоює: адже на відміну від ідеї, образ світу  засвоїти  можна. 

       Художній  текст  дає  змогу  поглянути  на  світ  очима  іншого,  дає можливість «проходження не пройдених доріг». Отже, у процесі організованого спілкування  з  художнім  текстом  учень  співвідносить  образ  світу,  зображений  у  літературі,  зі  своїм  образом  світу  і  висловлює до  нього  своє  ставлення,  тобто  створює  свою  інтерпретацію прочитаного, осмислює художній твір як особисто значущу цінність" .

        У  програмі  для  7-9  класів  запропоновано  складніші  художні  твори,  які  "дають можливість  поміркувати  над  сучасним  життям,  прищеплюючи  соціальну  активність, важливість громадянської позиції, екологічне мислення, морально-етичну відповідальність, толерантність,  емпатію,  повагу  до  іншого  та    здатність  до  творчого  мислення" .

         Відповідно  ускладнюються  компоненти  читацької  компетентності,  які  передбачають,  крім зазначених  у  5-6  класах,  коментар  змісту  та  визначення  мотивів  творів,  характеристику художніх образів, визначення художніх засобів та з'ясування їх ролі, добір цитат.

       У  10-11  класах  сконцентровано  увагу  на  знакових  художніх  творах,  які  потенційно можуть  бути  цікавими  та  актуальними  для  старшокласників.  Саме  вони  сприятимуть формуванню  таких  складових  читацької  компетентності,  як  уміння  аналізувати  художній твір  у  єдності  змісту  й  форми  та  інтерпретувати  його  –  висловлювати  власні  думки  з приводу прочитаного, оцінювати його на основі власних почуттів.                

      Формування  читацької  компетентності  передбачає  такі  види  діяльності  з  освоєння змісту художніх творів і теоретико-літературних понять:

- творче читання художніх творів різних жанрів; 

-  виразне читання художнього тексту; 

- різні  види  переказу  (докладний,  стислий,  вибірковий,  з  елементами  коментаря,  з творчим завданням); 

- відповіді на запитання, що засвідчують розуміння змісту твору; 

- складання планів і написання творчих робіт за літературними творами і на основі життєвих вражень;  цілеспрямований пошук інформації на основі

-  знання її джерел та вміння працювати з ними. 

         У  процесі  роботи  з  формування  читацької  компетентності  школярів  учитель стикається з цілою низкою суперечностей:

-  між  зниженням  загальної  культури  в  суспільстві  і  необхідністю  формування ціннісного ставлення до читання; 

 - між зниженням інтересу до читання у дітей та необхідністю підтримувати стійкий емоційний інтерес до літературного читання; 

 - між  недостатньою  кількістю  навчальних  годин  і  надмірною  кількістю  творів, пропонованих для текстуального вивчення;

- між  сучасними  уподобаннями  учнів  та  наявними  в  програмі  зразками  художніх творів минулого.

       Формування  компетентного  читача  –  складне  завдання.  Воно  потребує  і  компетентного вчителя, який володіє інноваційними методиками, й мотивованого до читання учня.  Лише  спільними  зусиллями,  шляхом партнерської  взаємодії можна  досягти  бажаних результатів.

ІІ розділ 

Використання інноваційних    прийомів  на уроках української літератури

          Як зробити  уроки  літератури  ефективними  і цікавими,  як переконати  школярів  у  їх потрібності  й  важливості,  як  мотивувати  учнів  до  читання  художніх  творів  –  ці  та  інші питання хвилюють усіх небайдужих і творчих учителів.

         Одним  із  можливих  шляхів  розв’язання  цього  завдання  я  вважаю  використання навчально-ігрової діяльності у процесі вивчення літератури.                  

        Ігрова діяльність, як і читацька, має активний, творчий, емоційний, умовний характер,  вимагає співучасті та передбачає синтез практичної й умовної поведінки. Домінуючою формою навчання й контролю на уроках літератури має стати діалог: учитель  - учень, учень – учень, читач – літературний твір, читач – письменник, читач  – літературний герой.

       Пропоную  окремі  конкретні  приклади  використання  ігрових  елементів  на  уроках  української літератури:

      Гра  "Сторінка  із  щоденника".  Пропоную  учням  відновити  сторінку  із  щоденника  героя казки, наприклад, Марусі із казки "Мудра дівчина".

Створення  реклами  книги,  де  учень  має  переконати  ровесників,  що  читання  –  це гарний і корисний відпочинок.

       Гра  "Біографічне  лото".  На  уроці  української  літератури  у  9  класі  (тема  "Тарас  Шевченко.  Геніальний  поет,  мислитель,  пророк  національного  відродження  в  Україні") . Пропонуємо  установити  відповідність  між  датами  й  описом  подій  життя  Т.  Шевченка .

     "Кубування" є методом навчання, який полегшує розглянути тему різнобічно, у шести  різних площинах (опиши, засоціюй, порівняй, проаналізуй, вислови аргументи за та проти, застосуй)  і  водночас  дає  змогу  вичерпно  схарактеризувати  поняття,  залучивши  до  роботи  всіх учнів.

     Гра "Дерево рішень", коли діти мають ухвалити рішення у ситуації, коли неможливо дати просту й однозначну відповідь на поставлене запитання .

     Гра  "Спільне  та  відмінне".  В  основу  гри  покладено  "діаграму  Венна"  -  техніку графічного  подання  інформації,  що  допомагає  встановити  спільні  й  відмінні  ознаки  двох (трьох) позицій (творів, героїв) .

    Гра "Займи позицію", коли предметом обговорення мають бути дві протилежні думки, які не мають однозначної відповіді .

    Гра "Втрачена інформація". Чудовий хід для перевірки вивченого матеріалу .

    Гра "Четверте зайве" .

    Гра "Два квадрати". Пропонуємо прочитати, що зашифровано на малюнку, при цьому використавши другий квадрат .

    Гра  "Асоціативний  кущ",  коли  вчитель  одним  словом  визначає  тему,  яку  слід опрацювати, а учні добирають слова, що асоціюються у їхній уяві із цим провідним словом .

    Гра  "Слово  –  речення  –  питання  –  відповідь"  є  досить  цікавою  і вимагає знання матеріалу .

          Подобаються учням ігри "Упізнай героя" або "Відгадай, хто я?", гра "Так

– ні" , "Вірю  – не вірю",  "Чи  уважний ти читач?" , ігри "Діалог із

літературним  героєм",  "Лист  до  літературного  героя",  "Лист  до  автора  твору"»,  "Інтерв’ю  з героєм твору"; гра "Назви подію" , "Лови помилку" .

Вивчаючи  у  5  класі  народні  казки,  пропоную  дітям  визначити  колір  слів  казка, добро, зло, радість.

      Варто зазначити важливу роль на  уроці літератури загадок  та  сенканів  ,  які  є  не  тільки  грою,  а  також  засобом  виховання, навчання, розвитку дітей, вправою  у міркуванні, умінні доводити, розвивають кмітливість, уміння зіставляти, порівнювати і знаходити спільне. 

        Буктрейлери виступають одним із головних засобів читацької компетентності.  Дослівний переклад: тягнути книгу на причепі. А простіше кажучи, бук трейлер – це короткий  відеоролик  за  мотивами  книги.  Основне  його  завдання  –  яскраво  й  образно  розповісти про книгу, спонукати до читання; це особливий вид книжкової реклами.  Бук трейлери можуть бути:

-  розповідні (фактографічні) – презентують основу сюжету твору;

-  атмосферні  (емоційно-чуттєві)  –  передають  основний настрій  книги  та  очікувані читацькі емоції;

-  концептуальні  (ідейні)  –  транслюють  ключові  ідеї  й  загальну  змістову

спрямованість тексту.

Важливо те, що бук трейлер має реалізовувати чотири базову функції: інформаційну, комунікативну, естетичну та культурно-просвітницьку.

          Нині  однією  з  інноваційних  форм  роботи  з  учнями  став  квест  –  інтелектуально-динамічна гра, яка вимагає від гравця вирішення розумових завдань для проходження за її сюжетом; часто такі завдання пов’язані з пошуком інформації, предмета тощо .

         Важливою функцією такої роботи є внутрішня мотивація до вивчення предмета. Проведення квесту сприяє не лише формуванню в учнів ключових компетентностей, а й предметних компетентностей і компетенцій, актуалізації наявних знань з предмета, а також формуванню  громадянина,  інтелектуально  розвиненої,  духовно  і  морально  зрілої  особистості.

Участь  дітей  у  таких  ігрових  інноваційних  заходах  забезпечить  створення  сприятливих психологічних умов для ефективної взаємодії в групі, самопізнання учасників гри.

          Веб-квест  –  ігровий  вид  навчальної  діяльності,  пов'язаний  із  використанням  веб-технології хоча б на одному з етапів: формулювання завдань, пошуку рішень, оформлення  результатів . Цей  метод  пошуку  сприяє  покращенню  якості  знань,  підвищенню  загальної  освіченості учнів, формуванню їх інформаційної компетенції.

         Важливими  є  літературні  ігри,  які,  з  одного  боку,  враховують  специфічні  закони  літератури як виду мистецтва, а з іншого – формують читацьку компетентність. Літературна гра  містить  навчальні  можливості:  це  може  бути  і  засіб  аналізу  художнього  твору,  його осмислення; і спосіб оцінки прочитаного, і творчий підсумок вивченого, і метод перевірки  рівня засвоєння матеріалу .

       Цікаві  ігрові  завдання  підсилюють  прагнення  учнів-читачів  проникнути  у  творчу лабораторію  письменника,  концентрують  увагу  на  сюжеті,  стилі  твору,  його  композиції, образах, учать школярів уважно читати, що надалі, безумовно, допомагає їм в осмисленні та аналізі цілого кола літературних проблем.

       Проблема виховання читача є головною на уроках літератури.  Тож потрібно шукати шляхи її успішного розв’язання. Г. Белінський писав: «Той, хто читає щось, вже набагато вищий від того, хто нічого не читає». Ці слова критика є актуальними і сьогодні.  Як допомогти дитині прокласти стежку до книжки, як навчити мислити, висловлювати власну думку, обстоювати її, оцінювати прочитані твори на основі власних почуттів?

      Без мотивації - успіху в навчанні не домогтися. Тож, якщо немає зовнішньої мотивації, треба створити внутрішню. Це завдання вчителя.  Як його вирішувати? Кожний це робить по-своєму. Найефективніший спосіб заохотити  учня до навчання – звернутися до його інтелектуальної сфери, розбудити її, включити  в роботу.     Важливо розвивати пошукову діяльність на уроці шляхом застосування технологій проблемного навчання, розвитку критичного мислення, проектної методики та ін.  Варто також дбати про розвиток асоціативного мислення, творчих здібностей учня – про все те, що стосується не тільки сфери інтелекту, а й емоції, уяви.

       Кожен творчий вчитель має цілий «набір» тих методів, прийомів, технологій, щоб зацікавити дитину книжкою, домогтися того, щоб їй хотілося прочитати твір, дізнатися про його героїв, їхні вчинки. Крім того, читання художнього тексту, його осмислення, логіка художнього аналізу здатні звільнити сучасного школяра від надміру агресії, тиску комплексів.

      Тому у своїй роботі, залежно від віку учнів, варіюю види і прийоми роботи: у менших дітей (п’ятий, шостий класи) - це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:

• переказ ланцюжком;
• читання у ролях;
• формулювання запитань літературному герою (письменнику);
• переказ від імені …(скажімо, від імені Сіроманця)
• читання з передбаченням (головне, щоб текст був незнайомим);
• поділ на пари, особливо ефективний в процесі опрацювання теоретико-літературних понять;
• ігрові прийоми;
• прийом відновлення порушеної послідовності;
• прокоментуй малюнок;
• анаграми;
• «закінчи речення»;
• «Разом із героєм» (наприклад: уявіть, що ви разом із Михайликом збираєте гриби. Розкажіть про те, як вам вдалося відшукати кілька з них. Намалюйте усну картину);
• цікаві відомості «Чи знаєте ви, що…», «Най…най…»;
• виділи зайве;
• «чарівний квадрат» (знайти в квадраті слова, що стосуються теми) .

   Старшим підліткам притаманне «сприйняття … літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом». Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору «аналізом власних переживань». Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних запитаннях і шляхах їхніх вирішень. Із цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

•  прийоми «гронування», «вільне письмо», асоціативний кущ;
•  проблемні запитання;
•  «мозковий штурм»;
•  «дерево рішень» (порушення проблеми й обговорення варіантів рішень, з’ясування можливих позитивних та негативних наслідків);
•  «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших думок щодо порушеної проблеми, обстоювання  або зміна позиції після обговорення);
•  «сенкан».
•  паспорт твору,
• анкета героя;
•  кубування.

    Під час читання твору прагну привчати учнів виділяти у творі епізоди й описи, важливі моменти для подальшого аналізу та характеристики героїв, відокремлювати головне та другорядне щодо провідної думки твору, складати план характеристики героя. У процесі такого поглибленого читання та аналізу формуються уміння і навички, без яких не може бути кваліфікованого читача. Аналіз твору організовую таким чином, щоб постійно підтримувати інтерес учнів до художнього тексту.

     На уроках створюю ситуацію успіху, коли дитина почувається особистістю, яку сприймають, слухають і розуміють. Учні сперечаються, помиляються і самі доходять у суперечках певних висновків, долучаються до вічних загальнолюдських  цінностей милосердя, щирості, відданості, благородства, чуйності, великодушності.

      Надзавдання вчителя – допомогти учневі визначитися у ставленні до самого себе, інших людей та навколишнього світу через осмислення художнього тексту.

     У своїй роботі я  обираю модель уроку, яка включає три компоненти: 
    -  активізація (очікування, окреслення мети);

усвідомлення (змістово-пошукова діяльність,  адаптивно - перетворювальна   діяльність);

рефлексія (системно – узагальнювальна  діяльність).

Для  досягнення  ефективності  такого  уроку  застосовую оптимальні інтерактивні технології, які  б розвивали креативні якості  учня: фантазію, ініціативу, непересічність, здатність не  лише мати  власну точку зору, а  й  аргументовано, виважено  відстоювати  її.  

     На  етапі  активізації  використовую:

- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя); 

- літературні диктанти, вікторини «Так чи  ні», «Найуважніший  читач» (як на перевірку знання тексту, так і на уміння помічати  деталі, мислити  логічно);

 - «Хвилинки  мудрості»( пояснення  або  вибір  епіграфу  уроку).

        На етапі усвідомлення, звичайно ж, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і саме  цій  роботі  мають бути підпорядковані всі елементи  уроку. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи:

- переказ «ланцюжком»;

- читання у ролях;

- формулювання запитань літературному герою (письменнику);

- переказ від імені…(скажімо, від імені «трояндової  сукні», яку продавала  вчителька Наталя Миколаївна (Г.Тютюнник «Климко»));

- читання з передбаченням (важливо – щоб текст був незнайомим);

- «Гронування», «Вільне письмо»(під  час  характеристики  герої  творів);

- використовуючи малюнки («кадри») учнів, створюємо  «фільм» , розмістивши малюнки у певній послідовності, підібравши до них відповідні рядки з твору.

Увагу  старших  учнів  намагаюся  зосередити  на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою використовую, окрім наведених вище, такі види роботи:

- «мозковий штурм»;

- «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на  проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення);

- «дошка  запитань»( учні прикріплюють на дошці свої запитання до письменника, своїх однокласників, . Відповіді дають самостійно, обираючи собі запитання.)

- проблемні запитання;  

- прийом «А якби…» («А  якби  Соломія  залишилася  жива…» (М.Коцюбинський «Дорогою  ціною»));

- «діаграма  Вена» (використовуємо  під  час визначення  спільних і відмінних рис  літературних  героїв).

         На етапі  рефлексії  найчастіше пропоную:

- створити сенкан(«синквейн», «сенкен»);

- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Після  уроку  я  обов’язково…», «Образ… допоміг  мені  усвідомити…»;

- поставити запитання письменнику або герою (як варіант – написати листа).

        Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до нових знань, сприяють розвитку дитини через розв’язання проблем і застосування їх у конкретній діяльності, застосовую метод проектів.   

        В основі проекту лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність.  

       Теми для проектів, що виконували мої учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав  в учнів зацікавлення. Наприклад,  учні 10 класу працювали над проектом  "Інтимна лірика І.Я. Франка”. Діти  оформлюють  результати роботи у вигляді доповідей, публікацій, буклетів,  презентацій.

Висновок. 

           Використання вище згаданих технологій, методів і форм навчання роблять учнів активнішими, невимушеними у спілкуванні. Вони не бояться висловлювати власну думку, ділитися міркуваннями. Якісно покращується їхня комунікативна компетенція. Учні свідомо засвоюють навчальний матеріал, творчо мислять, фантазують, залучаються до пошукової діяльності. Саме такий підхід дає змогу  заохотити учнів до творчості і цим вивести їх  на шлях розвитку власної особистості. Поєднання навчальної роботи з постійним нарощуванням обсягів прочитаного сприяє вихованню уважного, допитливого, чутливого читача, людини, для якої читання є життєвою потребою.

          Результати  навчання  засвідчують  ефективність  такої  роботи.  Оволодіння

когнітивними  й  комунікативними  читацькими  вміннями  (працювати  із  заголовком, "вичитувати"  зміст  слів,  словосполучень,  речень,  усього  твору,  висловлювати  припущення щодо  розвитку  подій,  ставити  запитання  до  автора,  тексту,  персонажа,  до  себе,  "бачити" приховані  запитання,  інтерпретувати  прочитане,  визначати  його  роль  для  особистісного розвитку)  сприяє  глибшому  проникненню  в  текст,  осягненню  авторського  задуму, усвідомленню  специфіки  літератури  як  мистецтва  слова.  Водночас  зростає  рівень зацікавлення  художнім  словом,  формується  психологічна  налаштованість  на  діалог  з текстом,  коли  останній  розглядається  як  джерело  можливих  відповідей  на  особистісно значущі  питання.  Упровадження  методики  дає  підстави  стверджувати,  що  в  учнів виробляється  здатність  застосовувати  різні  види  роботи  з  текстом  залежно  від  конкретної  мети читання, що є основою для формування читацької компетентності.

 

 Список використаних джерел та літератури

1.  Клочек Г. Концепція реформування літературної освіти в середній школі (предмет – українська література) (Коментований варіант)  /  Г. Клочек // Дивослово. – 2011. – № 10. – С. 4–16.

2.Ісаєва О. О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.:Ленвіт, 2000. – 184 с.

3.  Костюченко Л. Розвиток читацької компентності / Л. Костюченко // Педагогічна майстерня. – 2013. – №3 (27). – С.27-32.

4.  Пометун  О.,  Пироженко  Л.  Інтерактивні  технології  навчання:  теорія,  практика,  досвід: методичний посібник. – К.: А. С. К., 2005. – 192 с.

5.  Компетентнісний  підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: К.І.С., 2004. –  112 с.

 6. Токмань  Г. Л.  Методика  навчання  української  літератури  в  середній  школі:  підручник.  Київ:  Академія, 2012. 312 с.
7.  Паламар  C.  Формування  читацьких  компетенцій  на  уроках  української  літератури  в  5 класі  // Українська література в загальноосвітній школі. – 2013. – №11

 

Додаток

  Прийоми і форми роботи  при вивченні твору  І.Франка «Захар Беркут» у 7 класі   

Робота в групах за кольором.

І група. Опрацювати І розділ твору. Визначити тему, ідею та основну 

             думку. Скласти композицію  розділу, заповнивши картку.

2 група. Опрацювати ІІ розділ твору. Визначити тему, ідею та основну 

             думку. Скласти композицію  розділу, заповнивши картку.

Експозиція
Зав’язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв’язка

Представлення результатів роботи (по одному представнику від групи).

    

 Виразне читання та переказ цікавих  епізодів.

Робота в парах. Записати сюжет розділів. Підготовити запитання за змістом розділів.

Літературний диктант.

Де відбуваються події у повісті І.Франка? ( у Карпатах).

Хто такий Тугар Вовк? (боярин)

Мирослава була схожою на…(тополю).

Хто допоміг Мирославі у боротьбі з ведмедицею? (Максим).

Хто мав  серце як щире золото? (Максим).

Скільки жителів було у селі Тухля? (півтори тисячі).

Основним заняттям тухольців було…( скотарство).

Хто був старійшиною у громаді? (Захар Беркут).

Скільки років було Захарові Беркуту? ( 90)

Що стояло при вході у село Тухлю? (Сторож).

Коли відбувалося полювання на Тухольщині? (навесні).

Чим пишалися тухольці? (гірським проходом).

 

Асоціативний   диктант.

Завдання: записати сова, що асоціюються з героями твору.( Палка натура, хоробрість , доброта, сміливість, гордість, чарівність,  сила, скромність, тендітність, дитям гір, мужність, винахідливість, вірність, спритність).

Виконання завдань клоуз – тестів.

Продовжіть фразу.

1. Тема ІІІ розділу повісті «Захар Беркут» -  ….

2. У ІІІ та ІV розділах порушені проблеми …

3. Найстаршим на  копних зборах був …

4. Улюбленим  заняттям для Захара Беркута є …

5. Захар Беркут  із сином Максимом  збирають зілля у горах для ліків коли …

6. Метою життя З.Беркут для себе вважав …

7. Тухольці сплачували князю податки …

8. Орда хана складалася з війська у …

9.  Основною метою військового походу монголів було …

10. Тугар Вовк називав  татар своїми  ….

11. Пета  подарував Мирославі …

12. Бурунда був одягнений у шкіру …