Нові підходи в організації освітнього процесу

Нові підходи до організації освітнього процесу

Вчитель початкових класів Остроуменко А.О.

Освітній  простір постійно змінюється відповідно до соціально-економічних умов країни. Весь час модернізується його зміст структура, форми, бо вони обумовлені соціальним запитом і новими досягненнями науки і культури всього людства.  Сучасні новації у сфері освіти фокусуються на її гуманістичній спрямованості, особливо в плані міжособистісних стосунків учасників освітнього процесу-вчителя й учня.

Що ж відрізняє традиційну педагогіку від інноваційної? Спільним є освітній процес. Класно-урочна система, вчитель і учні, Інновації та традиції є складниками сучасної школи. Раніше безумовними орієнтирами були формування знань, навичок, інформаційних і соціальних умінь.

Якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановлених законодавством, відповідним стандартом освіти.

  Якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відтепер освіта здебільшого орієнтується на  створення таких технологій і способів впливу на особистість, які утворюють баланс між соціальними і індивідуальними потребами та запускають механізм саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації, формуючи компетентну особистість. Перед вчителем завжди стоять питання: «Кого навчати?», «Чому навчати?», «Як навчати?»

Сучасні діти. Яке воно «цифрове» покоління?

Діти гаджетів:

•             Ігнорують великі за об’ємом тексти;
•             Не сприймають лекцій;
•             Звикли до легко доступності знань;
•             Вміють швидко знаходити необхідну інформацію;
•             Швидко, але поверхнево засвоюють інформацію;
•             Не можуть довго концентрувати увагу на чомусь одному;
•             Мають шаблонне, кліпове мислення;
•             Мають добре розвинене образне мислення.
•             Які проблеми виникають?
•             Учителям не вдається утримати увагу дітей;
•             Дітям не вдається уважно слухати матеріал та засвоювати його;
•             Сортують інформацію на важливу і не важливу, користуючись критеріями сьогоднішніх потреб:
•             Учителі сердяться на учнів,  а учні – на вчителів.

Як навчати?

Якщо раніше система освіти була спрямована на тривалу, ґрунтовну трансляцію знань від учителя до учня, то зараз процес передачі знань є багатовекторним «від усіх і всюди», а вчитель має стати партнером для учня у формуванні ключових компетентностей. Саме таку роль відводить педагогу Концепція Нової української школи.

Сучасний вчитель має постійно працювати над собою, швидко вчитися, опановувати нові технології, миттєво змінюватися, щоб відповідати швидкоплинним вимогам суспільства. Він поступово перестає бути джерелом знань, а має навчити учнів організовувати процес засвоєння знань. Тому сьогодні Міністерство освіти і науки уже не просить, а вимагає вчителів бути відкритими до змін.

Окрім того, серед вимог до професійних й особистісних якостей освітян нормативні документи визначають вмотивованість, компетентність, творчість, гнучке мислення, відповідальність за результат власної діяльності та здатність до саморозвитку. Чи важко відповідати цим вимогам? Так, непросто! ..

Як працювати з поколінням «Z»? Як спілкуватись?

•             Робіть пояснення за допомогою малюнків, бо вони краще розуміють мальовані образи, ніж слова.

Звісно школа починається з уроку – це ключовий елемент навчально-виховного процесу. Від якості проведення уроку безпосередньо залежить якість викладання предмету і як наслідок якість отриманих навчальних досягнень учнів. Сучасний урок вимагає постійної модернізації та вдосконалення. Тільки творчий підхід до уроку з урахуванням нових досягнень у галузі педагогіки, психології та передового досвіду  забезпечить високий рівень викладання. Учитель  знаходиться у постійному пошуку шляхів, що допоможуть зробити урок змістовним, цікавим,  інформативним, корисним, результативним, таким, зщ0об ніхто з учнів не залишився байдужим, кожен мав змогу реалізувати себе та відчути власну причетність до всього, що відбувається на уроці. Тому дати якісний урок- доволі складно навіть для досвідченого педагога.

Для підвищення якості знань учнів вчитель повинен доповнювати урок, як основну форму, іншими формами організації педагогічного процесу. Цими додатковими формами можуть бути екскурсії, консультації, додаткові заняття, а також допоміжні форми, які спрямовуються на задоволення багатосторонніх інтересів і потреб (гуртки, секції).

Уроки потрібно будувати так, щоб учні переключалися з одного на інший вид навчальної діяльності і не загубили інтерес та бажання дізнатися більше.

Для цього використовуються:

•             Проєкні технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань і вмінь із різних предметів і видів діяльності;
•             Ігрові технології, які формують навички розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;
•             Технології особистісно зорієнтованого, диференційованого навчання;
•             Інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «мозковий штурм», «ажурна пилка».  «кейс-метод», «акваріум», рольові й ділові «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи –енергезатори, групова дискусія, взаємне навчання тощо);
•             Технології проблемного навчання;
•             Технології продуктивного навчання;
•             Онлайн-ресурси для візуалізації матеріалу.

Але якісний урок неможливо провести без його якісної підготовки.

Якість роботи вчителя, спрямованої на якість результату навчальної діяльності учнів, складається з таких показників:

•             Відповідного рівня володіння вчителем навчальним предметом, над підвищенням якого учителеві необхідно постійно працювати;

•             Відповідного рівня методичної підготовки, яка ґрунтується на врахуванні вікових особливостей школярів, особистісно-зорієнтованому підході до організації навчання і виховання, володіння ним сучасними формами, методами і технологіями навчання;
•             Якості планування навчально-виховного процесу;
•             Якості підготовки до уроку
•             Якості проведення уроку
•             Навичок самоаналізу власної педагогічної діяльності на уроці
•             Робота в групах
•             Формування навичок моделювання, проектування, конструювання уроку на прикладі кес-методу, таблиці Елевермана, кола Вена.

Отже, ефективність освітнього процесу багато в чому залежить від вміння вчителем правильно організувати урок і вибрати ту чи іншу форму проведення заняття. Запорукою успішної активності є використання інноваційних технологій, нетрадиційних форм уроків, оскільки вони роблять навчальний процес привабливим для учнів, підвищують їхню мотивацію.