Використання новітніх освітніх технологій є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя у процесі підвищення якості сучасного уроку історії. Побудована таким чином робота дозволяє сформувати в учнів дослідницькі вміння і навички, сприяє
розвитку учнівських
життєтворчих компетенцій
Дитина – це сонце, навколо якого мають обертатися всі засоби навчання. Учитель повинен створювати лиш атмосферу, в якій дитина має можливість висловлюватись Амонашвілі Особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя. Якість сучасної освіти, тобто відповідність вимогам суспільства, визначається не стільки кількістю того, що дитина знає і чого вона навчилася в школі, скільки вміннями здобувати нові знання та використовувати їх у нових умовах Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Історична свідомість означає компетентність, яка корисна для орієнтації в змінах нашого життя й нашої суспільної дійсності. Історична свідомість складається з певних способів сприйняття й здатностей проведення розходжень, які здобуваються й заучуються за час життя шляхом власного досвіду, шляхом повідомлених, розказаних історій і шляхом власних актів мислення. Історична свідомість утворюється з восьми взаємозалежних подвійних категорій, які уможливлюють освоєння часу й суспільства. Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. “Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне”, – справедливо наголошував видатний український історик М.С.Грушевський.
Чи можна примусити коня пити? Не перестаєш дивуватися народній мудрості (нехай і англійській), це я про коня і водопій. Як не тітьки привести учня в клас, а й заохотити його до активної роботи? Як навчити нового, не змушуючи «пити насильно», а викликавши «спрагу», в ідеальному варіанті, до знань? Як доводить пан Мегнесон (з цифрами на руках) і стверджує пан Наумов (з поліцентричним методом як педагогічною технологією цілісного розвитку особистості), необхідно «...перебудувати навчально-виховний процес так, щоб у ньому багато часу займало не пасивне сприйняття навчальної інформації в умовах "словесної сидячої педагогіки", а активна, самостійна, у тому числі науково-пошукова, діяльність учнів». Як не намагаєшся, як чудово й артистично не розповідаєш нову тему; а в пам'яті учня залишається лише 20 % від почутого. Просто образливо! Тому виходить, що найефективніші методичні прийоми уроку —ті, які спонукають до самостійної діяльності. Ніхто не відміняв та ніхто не зменшує переваг розповіді або лекції, іноді не просто необхідно, але вони також по-винні супроводжуватись активними діями учня.
Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури учителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції. В.Сухомлинський Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури учителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції. В.Сухомлинський
Кожний окремо взятий урок - це ланка в ланцюжку. Він являє собою цілу процесуальну систему, яка складається з компонентів -етапів. цеглинка урок собі уявити Якщо то етап стіни, цегляної у вигляді її - це Якщо такі «цеглинки» , можливо, і гарні, але погано підігнані одна до одної і погано зацементовані, то стіна розвалиться.
Школу робить школою учитель! Художник учиться змішувати фарби і наносити мазки на полотно. Музикант розучує етюди. Журналіст і письменник освоює прийоми письмового мовлення. Справжній учитель теж змішує фарби, розучує етюди, освоює прийоми. І тільки інший учитель знає ,скільки праці перероблено, поки ноти, ритми, мелодії не злились в музику уроку! В сучасних умовах найбільшої переваги набувають ІНТЕРАКТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» — взаємний і «асt;» — діяти. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Роль інтерактивних методів навчання “панацея, що вирішує всі проблеми учбового процесу” суттєве доповнення до системи методів навчання інструмент, що дозволяє значно урізноманітнити достатньо однотипну форму пізнання оточуючої дійсності, якісно інший підхід до організації освітньої діяльності.
Кредо інтерактивного навчання: Скажи мені – і я забуду; Покажи мені – і я запам’ятаю; Дай зробити – і я зрозумію. Китайська притча Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь.
. Традиційно вважається, що новий матеріал краще запам'ятовується, коли він занотований. Але сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування — слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиками, не зберігається у мозку. Мозок запам'ятовує інформацію тоді, коли вона має вигляд певних моделей, схем та асоціацій. Тому не записуйте, а малюйте асоціативні схеми. Інтерактивні технології кооперативного навчання Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі учні отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу
Робота в малих групах Особливе місце в моїй роботі займає метод навчання групами, який, як я переконалася, дає можливість кожному висловити власну думку під час обговорення проблеми у невеликій групі, вчити слухати і розуміти думку товаришів, захищати свою власну точку зору в суперечці з іншими групами. Робота в малих групах дозволяє набути навичок, які необхідні для спілкування та співпраці. Після того як учитель об’єднав учнів у малі групи і вони отримали завдання, кожна група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати це завдання та оголосити результати роботи своєї групи. Пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:
Спікер (керівник групи): •Зачитує завдання групи; •Організовує порядок виконання; •Пропонує учасникам групи висловитись по черзі; •Заохочує групу до роботи; •За згодою групи визначає доповідача. Секретар: •Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи; •Як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків, або допомогти доповідачеві. Спостерігач (тайм-скіпер): •Слідкує за часом; •Заохочуе групу до роботи.
Практика проведення уроків довела, що ефективність роботи в групі залежить Практика проведення уроків довела, що ефективність роботи в групі залежить: по-перше, від свідомої творчої взаємозалежності членів групи; по-друге, від інтенсивного творчого спілкування між учасниками; по- третє, від усвідомлення особистої участі і відповідальності за успіх роботи; по-четверте, уміння працювати з напарником або у складі невеликої групи.
Інтерактивний прийом «Дивуй!» Ріпу колись сіяли з рота. Справа в тому, що у ріпи дрібне насіння: у 1 кг їжі їх більше мільйона, і вручну їх просто не розкидати. Однак і плювати – справа не проста, тому кращі «плювальщикі» цінувалися і шанувалися в народі. Тому про прочуханку казали: «Це вам не ріпу сіяти»
Метод « ПРЕС» Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше: 1-ша пара — «Я вважаю, що ...» 2-га пара — «... тому, що ...» 3-тя пара — «..., наприклад, ...» 4-та пара — «Таким чином, ...» Отже, міркування набуває такого вигляду: — «Я вважаю, що ...» ,«... тому, що ...» ,«..., наприклад, ...» ,«Таким чином, ...»
Встановити асоціації Проаналі- зувати це Запропону- вати аргументи «за» чи «проти» Знайти застосу- вання цьому Порівняти це Описати це Вказівки на гранях Методика «Кубування» Прийом « Кубування» Кубування є методом навчання,який полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення та письма. На кожному боці кубика вказівка : опишіть це; порівняйте це, встановіть асоціації,; проаналізуйте це; знайдіть застосування цьому; запропонуйте аргументи „ за” або „ проти” цього. Отже ,вказівки на гранях куба є такими: Опишіть це. Розгляньте уважно об’єкт ( можливо лише уявний) та опишіть, що ви бачите, відзначаючи колір, форму , розміри) Порівняйте це. На що схоже? Від чого відрізняється? Встановіть асоціації. Про що це змушує вас думати? Проаналізуйте це. Скажіть, як це зроблено Вам не обов’язково це знати. Ви можете вигадати. Знайдіть застосування цьому. Як саме це може бути застосоване? Запропонуйте аргументи « за» або « проти». Займіть певну позицію
Прості запитання (фактичні) – вимагають знання фактичного матеріалу, тобто орієнтовані на роботу пам’яті. Уточнюючі запитання – «наскільки я зрозумів….», «чи правильно я Вас зрозумів, що…» Інтерпретуючі запитання (пояснюючі) – підштовхуючи учнів до інтерпретації, ми навчаємо їх навичок усвідомлення причин різних вчинків чи думок (чому?) Оцінювальні запитання (порівняння) – необхідно використати, коли ви чуєте, що хтось із учнів висловлює сусіду по парті своє незадоволення чи задоволення від того, що відбулося на уроці. Творчі запитання (прогноз) – «Як ви думаєте, що відбудеться далі…?» Практичні запитання – «Як ми можемо…?» «Як би ви вчинили ..?»
Прийом «ФіШБОУН» Проблема Причина Причина Факти Факти Висновок Схеми (діаграми) «фішбоун» були придумані професором Кауро Ішикава, тому часто називаються діаграми Ішикава. Варіанти На верхніх кісточках – причини, а на нижніх – факти або наслідки. На верхніх кісточках головні факти теми, а на нижніх – самостійна оцінка їх значення. Завжди: у голові – тема або проблемне питання, на хвості – висновок.
ІНСЕРТ Це етап знайомства з новою інформацією. Інсерт – з анлійської insert – «вставка, вклейка», «вставляти, вносити». Інсерт – це прийом такого маркування тексту, коли учні значками помічають те, що відоме, що заперечує їхні уявлення, що є цікавим і несподіваним, а також те, про що хочеться дізнатися більш детально. V (усвідомити нові знання) + (позначити нові судження) - (виправити неправильні судження) ? (привертає увагу до теми) Я це знав Це для мене зовсім нове Це заперечує те, що я знав Я хочу знати про це більше І- interactive (интерактивная) N — noting (познавательная) S — system for (система) E — effective (для эффективного) R — reading and (чтения и) T — thinking (размышления)
РАФТ Роль Адресат Форма Тема Виберіть для себе Роль і в цій ролі напишіть або зобразіть для когось, тобто для Адресата в будь - якій Формі, наприклад, у формі короткого оповідання на Тему, наприклад, «Образ князя Ігоря». Виберіть для себе Роль і в цій ролі напишіть або зобразіть для когось, тобто для Адресата в будь - якій Формі, наприклад, у формі короткого оповідання на Тему, наприклад, «Образ князя Ігоря».
« Лист» « Ти мені - я тобі» Учні повинні написати «цільового листа» історичному діячу, в якому підтримати його або , навпаки , засудити , допомогти порадою , висловити своє ставлення до його вчинків. Робота в групах. Групи отримують завдання опрацювати текст та підготувати запитання за змістом . Учні обмінюються запитаннями, отримують вичерпні відповіді, самі виставляють оцінки членам групи опонентів.
Кейс-метод Це обговорення учнями ситуацій, побудованих, як правило, на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу і прийняття рішень (знаходження розв'язку). «Турнір» Учень викликає до себе іншого учня, ставить якесь запитання . Якщо відповідь правильна , цей учень викликає наступного і запитання ставиться йому.
Прийом СЕНКАН 1 рядок -1 іменник (тема) 2 рядок - 2 прикметники (розкривають тему) 3 рядок – 3 дієслова ( описують дію) 4 рядок - речення (ставлення до теми) 5 рядок - 1 слово-резюме (синонім теми). Мета та застосування: розвивати образне асоціативне мислення, здатність до узагальнення художніх явищ; виражати власне ставлення до певної інформації; навчити учнів зосереджувати увагу на деталях
Метод «Вільне письмо» Методика «Гронування» Етапи гронування: Написати центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша, на слайді, на дошці). Записати слова, фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв’язки між поняттями.
Застосування кластерів Термін "кластер" перекладається з англійської "cluster" - рій, гроно, грудка, накопичення. В центральному овалі розміщено ключове слово, поняття, фраза, в додаткових- слова, які розкривають значення головного. За допомогою кластера можна в систематизованому вигляді показати великі об’єми інформації (ключові слова, ідеї тощо) Кластери Прочитати текст і виділити в ньому великі і малі смислові одиниці. У прямокутних рамках записати прийняті назви. Навколо кожної рамки в кружечках (у «гілочках») коротко вписати відомості, які відповідають смисловим блокам. Спробувати установити зв’язки між окремими блоками і «гілочками» кластера і з’єднати їх стрілками. Після обговорення доповнити кластери новими «гілочками». Підготовка кластера
Діалог Сократа Одним із цікавих видів дискусії є «Діалог Сократа» (за іншими джерелами— «Бесіда Сократа»), у рамках якого учні самостійно формулюють проблеми гро-мадського життя та пропонують альтернативні шляхи їх розв'язання. Цей метод покликаний допомогти молодим людям сформувати своє ставлення до важливих юридичних, етичних та соціальних, економічних проблем. Крім запитань до обговорення готується фактичний матеріал, який може бути придатний для діалогу. Цей матеріал виконує роль доказової бази для визначення позиції у діалозі. Учасники дискусії повинні ознайомитись і зрозуміти визначення, цінності та фактичний матеріал, що використовують їхні опоненти. Питання для аналізу дій учня: • Чи достатньо обґрунтована ваша позиція? • Чи доказовими є ваші аргументи? • Чи доведений фактичний матеріал, який використовувався? • Якими будуть наслідки запропонованих позицій?
Кола Вена Навчальна методика, яка використовується для того, щоб навчити учнів різних вікових груп зрозуміти цілісність процесів посередництвом аналізу з обов’язковим синтезом його результатів. Алгоритм роботи . Вчитель виділяє напрямки (підтеми, проблеми), до вирішення яких необхідно звернутися у розкритті теми. Їхня кількість довільна. Інформація, що стосується кожної проблеми (підтеми, напрямку) заноситься в окреме коло. У спільну частину записується інформація, що стосується усіх виділених складових.
Карусель Стратегія використовується як підсумок зробленого й зрозумілого учнем чи групою учнів на уроці Алгоритм роботи На чистому аркуші учитель записує запитання. Кількість аркушів залежить від кількості запитань, які вчитель виділяє як найважливіші, що розглядалися на уроці. Учні об’єднуються у групи. Їхня кількість відповідає кількості аркушів із запитаннями. Кожна з груп отримує по одному аркушеві. Обговоривши запитання на аркуші, під запитанням фіксується відповідь. Аркуш складається таким чином (у вигляді гармошки), щоб відповідь була схована, залишалося тільки запитання й місце для відповіді на нього. У такому вигляді групи обмінюються аркушами. Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Прикриту відповідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторюється до того часу, поки аркуш не повертається до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після цього групи знайомляться з усіма відповідями і знайомлять з ними увесь клас. Вчитель підсумовує роботу, звертаючи увагу або на відмінності розуміння питань, або приближену до однієї відповідь, пропоновану різними групами.
Ментальні карти( «Карти розуму» або «Інтелект – карти») Для створення карти потрібні листки паперу формату А4 чи А3. При створенні карти краще використовувати кольорові олівці або фломастери. Спочатку необхідно виділити тему, проблему чи предмет для відображення в центрі карти. Від центрального відображення проводяться лінії (гілочки) до основних ідей,які розкривають значення центрального зображення чи слова. Лінії від слів, які розкривають головну ідею, повинні бути тоншими. Необхідно широко використовувати малюнки для забезпечення кращого розкриття думок.
«Шапка питань» Гра «Реставрація» («Зашифрований текст»). Учні на листочках записують по два питання, листочки перемішуються в спеціальній шапці і кожен має відповісти на питання , яке йому дісталося Ця гра формує одне з важливих дидактичних умінь – уміння складати конспект. Як відомо, конспект – це короткий виклад матеріалу. По- перше, потрібно навчитися скорочувати слова, виділяти головне й опускати другорядне, по-друге, необхідно навчитися розшифровувати конспект, тобто з короткого запису відновити повний текст, максимально наближений до вихідного матер
Гра «Термін» Гра «Герой. Дата. Подія». Мета: допомогти учням краще засвоїти нові терміни та поняття. Перед початком гри вчитель ділить клас (за рядами) на команди і призначає асистентів, які сидять за останніми партами. Потім роздає їм аркуші з визначенням термінів (але не називаючи їх) та номер команди. Кожен учень пише лише одну відповідь і передає аркуш далі, тому, хто сидить попереду. Якщо учень не знає жодного з визначень, він «пропускає хід». Користуватися зошитом та підручником не дозволяється. По закінченні гри асистенти збирають У грі бере участь увесь клас. Ведучий проходить повз учасників гри і просить одного з них назвати героя, іншого – дату, а третього – подію. Перший учень називає ім’я героя, наступний – дату, пов’язану з цим героєм, а третій – відповідну подію.
«Шість капелюшків мислення» – це одна із відомих методик, яку розробив спеціаліст із психології та творчості Едвард де Боно. Це доволі простий для розуміння інструмент, де капелюшки різного кольору є так званими візуальними підказками. У методі «шести капелюшків» мислення ділиться на шість різних режимів, кожний з яких представлений капелюхом свого кольору. Технологія «Шість капелюхів мислення» Едварда де Боно дозволяє розвивати у дорослих і дітей: творче мислення критичне мислення толерантність
Під час аналізу запропонованої ситуації оголошуються основні факти, відомості; не оголошується особисте ставлення до ситуації. Яка у нас є інформація? Яка нам потрібна інформація? Емоції. Інтуїція, почуття, передчуття. Не потрібно давати обґрунтування почуттям. Які у мене з цього приводу виникають почуття? Творчість(відображення ситуації у вигляді вірша, пантоміми тощо),почуття гумору. Різноманітні ідеї . Нові ідеї. Пропозиції. Яка альтернатива? Критика, негативні сторони ситуації. Обережність. Чи правда це? Чи спрацює? Які недоліки? Що тут неправильно? Що б я змінив? Що було зайвим? Життєвий урок, який можна винести із ситуації. На етапі підбиття підсумків уроку Що корисного винесли ви із роботи? Де, в яких ситуаціях Ви можете використовувати набутий досвід? Переваги. Чому це потрібно зробити? Які переваги? Чому це спрацює?
Вправа “Банани” Крок №1. Виберіть ключове слово уроку. Крок№2. Виберіть фразу, за допомогою якої ви зашифруєте це слово. Крок№3. Зашифруйте ключове слово в обраній фразі без зміни послідовності літер. Крок№4. Попросіть дітей знайти і закреслити фразу, щоб отримати ключове слово уроку. Крок №5 . Створіть мотиваційну ситуацію та підтримайте мотиваційні фактори у дітей. Наприклад: закресліть у цьому рядку шість літер таким чином, щоб літери, які залишилися, склали б добре знайоме слово: ШБІАСНТЬАЛІНТЕИР
І наостанок… Вислови, афоризми Якщо ти хочеш, щоб твоїм предметом щиро зацікавились діти, подумай над тим, як зробити його привабливим, незвичайним для сприйняття, схожим на гру. І не йми віри в те, що гра лише для маленьких. Навчаючи - грайся, граючи - вчись! «Не буде вогника у Вас – Вам ніколи не запалити його в інших». В.О.Сухомлинський
Таким чином, використання новітніх освітніх технологій є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя у процесі підвищення якості сучасного уроку історії. Побудована таким чином робота дозволяє сформувати в учнів дослідницькі вміння і навички, сприяє розвитку учнівських життєтворчих компетенцій