Новорічне свято у 3 класі "Зустріч з казкою"

                                     Новорічне свято у 3 класі

                                          «Зустріч з казкою»

Ведуча (під музику).

В білі шати вдяглася зима,

Посміхнулася всім загадково.

Хай спокійно природа дріма,

Хай їй сниться пригода казкова.

Як із неба, немов зіроньки,

Ніжно землю вкривають сніжинки,

І чарівні зимові казки

Разом з вітром шепочуть ялинки.

І до танцю запрошує нас,

Адже в нім королева сама,

То ж нехай зупиняється час -

Йде до нас чарівниця - Зима.

Зима.

Ось і я, чарівна Зимонька,

Завітала знов до вас.

Запросити до ялиноньки

Хочу всіх в цей добрий час!

Довелося цілий рік дня цього чекати,

Аби казку новорічну вам подарувати.

То ж сідайте всі зручненько,

Слухайте, будь ласка,

Починаємо скоренько новорічну казку.

У лісі, лісі темному, де так багато див,

Жила Лисиця хитрая,

І Вовчик з нею жив.

Вовк.    Ой, як боляче! Як боляче! Більше ніколи не слухатиму тебе.

Лисиця.   А я тобі говорила, дурнику, не їж холодного  снігу,

               а спочатку поклади його до рота і погрій гарненько,

               а тоді вже ковтай.

Вовк.   Та я ж так і робив, а тепер у мене всі зуби болять.

Лисиця.  А ну розтули рота, погляну, що там у тебе...

              Ой, Вовчику, так тобі лікуватися треба...

              Ось є у мене лікарські інструменти, буду тобі хворі зуби виривати.

Вовк.  Ой, боюсь, не треба... Може, якось інакше полікуєш?

Лисиця.  Можна й інакше... От чи зможеш ти?

Вовк.  Зможу, зможу. Тільки не треба зуби виривати.

Лисиця. Тоді слухай! Незабаром на ялинку до дітей прийдуть Дід Мороз і  

               Снігуронька. У Діда – отакенна торба з цукерками!

               А цукерочки ті –  чарівні.З їси – відразу і зуби переболять.

Вовк.    Ой, Лисичко. яка ти хороша, дякую за пораду!

            Піду назустріч Дідусеві й попрошу в нього цукерочку.

Лисиця.   Ти думаєш, що говориш? Так він тобі її дасть!

                Нас же на свято ніхто не запрошував.

Вовк.   А що тоді робити треба?

Лисиця.  А ти не здогадався? Викрасти  її необхідно.

              І тоді це не одна цукерка, а ціла торба буде.

Вовк.   Викрасти? Так нас же побачать...

Лисиця. А в мене є чудовий план. Ти, Вовчику, під снігом заховаєшся,

             непомітно  підповзеш до торбинки і викрадеш. А я тобі допоможу –

             дорогу підказуватиму. Давай зараз потренуємось. Залазь під сніг.

Вовк.   Як холодно, як темно!

Лисиця.   Не скигли, а давай – прямо  прямо, ліворуч, праворуч...кругом!

Вовк. (наштовхується  на перешкоду) Ой, ой боляче! Тепер ще й гулю на лобі

            набив... Знову ти з мене глузуєш!

Лисиця.  Не глузую! А ну тихенько! Не скигли!

Вовк.    Сюди, здається, хтось іде.

Лисиця.    Ховаймося швидше, подивимось, хто це на свято поспішає.

(З’ являється троє поросят, танцюють)

1 порося.    Привіт! Я - Нуф - Нуф, найсміливіший!

2 порося.   Привіт! Я - Наф - Наф, найвеселіший!

3 порося.  Привіт! Я - Ніф - Ніф, най, най, най...

                 Ой, погляньте - Вовк! Тікаймо!

Лисиця.   А он і не втечете. Хто тут найвеселіший?

Вовк.  Хто мене не боїться? Іди сюди, найсміливіший!

1 порося.   Дядечку Вовчику, відпустіть! Ми більше не  вихвалятимемося.

Лисиця.  Ти тільки поглянь, які гарненькі, чистенькі, мабуть, смачненькі!

2 порося.   Тітонько, відпустіть, а то ми Діду Морозу розкажемо.

Вовк.    Може, і справді відпустити, для чого вони нам?

3 порося.    Відпустіть...

Лисиця.    Відпускати просто нецікаво! Треба взяти за них викуп.

Вовк.     Викуп, то добре. Тільки у кого його брати?

Лисиця.    Візьмемо у дітей. За Нафа-Нафа – веселу пісеньку,

                 за Нуфа-Нуфа –гарний танок, за Ніфа-Ніфа – новорічний вірш.

Вовк.      Гарний викуп. То ж починаємо!

(пісня, вірш, танок)

(Поросята тікають)

Лисиця.    Дивись, тікають! Тримай їх, Вовче, тримай!

Вовк біжить і падає)

Вовк.   Ой, боляче, боляче...

Лисиця.  Ти тільки  скиглити і вмієш...

               Таких гарненьких поросяток випустили   із рук!

Вовк.   Рудохвостенька, не ображайся! Давай сховаємось  за ялинкою,

            можливо ще хто прийде...

Лисиця.  Боягуз, невдаха... З тобою тільки за ялинкою і сидіти.

(З’ являється Червона Шапочка)

Червона Шапочка.    Привіт! Як гарно у вас! А я до бабусі поспішала,

                             ось і пиріжечків смачних на свято матуся приготувала.

                            Іду по доріжці, чую - музика, захотілося з дітками потанцювати

                             і в ігри пограти.

(Вовк  виходить назустріч)

Червона Шапочка. Ой, Вовче, а ти що тут робиш?

Вовк.     Та я, я... кошика в тебе хочу забрати.

Червона Шапочка.    А я його просто не віддам.

                                 Якщо переможеш мене, то забирай, а

                                 якщо ні - кошик мій.

 Вовк.     Згода.

Червона Шапочка.    А ти відійди. Раз, два, три ( хапає кошик і тікає).

                                    До побачення, Вовче, я перемогла!

Лисиця ( виходить з-за ялинки). Який ти невдаха!

              Мале  дівча - і те тебе перехитрило. Так ми з тобою

              ніколи не викрадемо торбинку у Діда Мороза.

Вовк.  Викрасти не проблема! От тільки де твій Дід Мороз?

Лисиця.   Де Дід Мороз - ще не знаю, а от Зайченя  саме в лапи до нас іде!

(Іде Заєць і співає)

Заєць.    Ой!

Лисиця.    Ти диви, яке пухнастеньке, ти диви,  яке біленьке...

                Не бійся, ми тебе не образимо.

Вовк.    Не образимо!

Заєць.    Ой!

Лисиця.     Вовчику, не лякай малого. Іди до нас, іди...

Заєць.      Я  до вас не хочу, я до Діда Мороза йду.

Вовк.   Ти диви!  І ми до нього за торбинкою...

Лисиця.    Тихо! Ми хотіли б Дідусеві Морозу допомогти.

                 Торбинка у нього важка, дідусь старенький,

                  а Вовчик у нас сильний, то і допоміг би

                   принести торбу на свято.

Заєць. Правда допоможете?

Вовк.  Ну, звісно!

Заєць.    Тоді пішли зі мною,

               Покажу доріжку вам,

               Бо знайти її зимою

               Дуже важко навіть нам.

Вовк.  Усе, більше не можу  йти, стомився...

Лисиця.     Щось  ти, вухатий, мудруєш!

                Говори, чи довго ми ще блукатимемо?

Вовк.       Майже весь ліс обійшли, а Діда Мороза так і не знайшли.

Заєць.   Не хвилюйтеся! Залишилося зовсім трішечки - прямо по оцій

             доріжці дві галявини пройдемо і до Дідуся Мороза потрапимо!

            А ось і дійшли. Он за тією ялинкою - хатинка Дідуся Мороза.

           Його   онучка Снігуронька нам назустріч уже іде.

Вовк.      А вона красива...

Лисиця.    Романтик, теж мені...Красива... Краще б сказав: "Корисна".

Вовк.    А чому корисна?

Лисиця.    А тому, що користь від неї велика.

                Ми її зараз викрадемо...

Заєць.  Так  от ви які! Я все Дідусеві Морозу розкажу.

                           (тікає)

Лисиця.   Тримай його... Утік, та не біда!  Зараз Снігуроньку   зустрінемо,

                 одяг у неї поцупимо, на тебе одягнемо.

                 Дід Мороз старий, нічого й не помітить.

                 А ти в нього торбу –  хвать, і до мене!

Вовк.    А як впізнає?

Лисиця.      Не впізнає!  Дивись, вона до нас сама іде. Хватай...

   (Лисиця краде Снігуроньку.  Заходить Дід Мороз і Зайченя)

Дід Мороз.    Дивись, вуханю, Снігуронька нас зустрічає.

                     Де це ти , онученько, забарилася?

Заєць.     Та це  ж вовк! Тримай його!

Дід Мороз.     Справді, Вовк! Де ж Снігуронька? І чому у тебе її одяг?

Вовк.    Це  все рудохвоста! Намовила мене, а я, дурень, її послухав!

Дід Мороз.     Вовче, Вовче, скільки разів тебе просити,

                      щоб не  смів ти зла чинити?

                           А ти знову за старе!

                          А вихід є надійний -

                          Ось цей посох чародійний,

                          Ним я стукну об землицю

                          І покличу вітровицю.

                          Вітровиця прилетить,

                          Наших кривдників умить

                          Перетворить в купу снігу,

                         Заморозить в міцну  кригу.

Вовк.      Ой, помру, помру від страху!

               Пожалійте сіромаху!

( Лисиця веде Снігуроньку)

Лисиця.    І мене, мене простіть!

                Ось  Снігуронька, візьміть!

Дід Мороз.    Що, злякались? Більш ніколи

                      Не творіть лиха довкола!

Снігуронька.        Пожалій, Дідусю, їх,

                            Хай сьогодні луна сміх,

                            А ти наших діточок

                            Всіх  запрошуй у танок.

Дід Мороз.      Що ж, нехай, - останній раз,

                        Бо настав вже свята час.

                        І запрошую народ,

                        У  веселий хоровод!

                                               В гарну днину, в добрий час

                                                Із Різдвом вітаю вас,

                                                Із вечерою святою, з веселою колядою.                     

                                                З Новим Роком, щедрівками,

                                                Із кутею, дідухом,

                                                Із царями, колядниками.

                                                В нашій  хаті під вікном,

                                                Із свят-вехом святим,

                                                Із Ісусиком малим,

                                                Що родився спасти світ,

                                                Вас вітаю і бажаю

                                                Свят веселих! Многих літ!

Снігуронька.  З Новим роком

                          Щиро вас вітаю.   

                          І найкращого у світі всього вам бажаю.

                          Щоб у вашім домі світлім квіти розквітали,

                           І щоб дні ваші прийдешні ще кращими стали.

                         Щоб вам весело жилося!

                         Щоб все краще лиш збулося!

                         Хай вам сонечко сміється

                         І наука хай дається,

                         Хай щастить вам, діти, всюди,

                         Хай  ростуть з вас гарні люди!