Новорічні ігри для початкової школи.

                               Новорічні ігри

Мета: розширити знання учнів про новорічно – різдвяні традиції українського народу та інших народів світу, розвивати інтерес дітей до звичаїв і традицій рідного краю, сприяти формуванню дитячого колективу.

                                                    Хід свята

Вступне слово: Незабаром ми усі зустрічатимемо Новий рік. Ви знаєте, що передноворічні дні є чарівними, що в ці дні можуть ставатися різні дива і збуваються бажання. А ще - всі невдачі, помилки, образи  потрібно залишити в цьому році, а все хороше забрати у наступний рік. Бажаю вам веселого настрою.

- Щоб підготуватися до свята, пограємо в ігри.

 У всіх народів світу є різні новорічні традиції. Американці, наприклад, у новорічну ніч шукають подарунки у казкових чобітках, що висять над каміном. Може, і нам варто заглянути туди?

Що тут? Якісь склади. Нічого не розумію… (Вішаю на дошку). Мабуть,це зашифровані слова. То спробуємо їх відгадати.

Слова, завірюха ялинка, санки, ковзани, Різдво, сніжки, сніговик,бурулька.

Як можна назвати ці слова? (зимові) Вивішую в центрі слово «зима».

А заспіваймо пісню про зиму!

Цьогоріч зима забарилася. Може, десь заблукала? Може, загубила сніжинки? А може, їх заховала фея Бефана? Не бійтесь її, вона – італійський новорічний персонаж. Це добра бабуся, тільки на вигляд страшнувата через свій гачкуватий ніс і зморшки. А насправді вона оберігає панчохи з подарунками, які в Італії також висять над камінами. Спробуймо знайти сніжинки!

Будьте дуже уважні. Щоб дізнатися, де сніжинки, потрібно виконати умови гри « Політ на мітлі», яку так полюбляє фея Бефана: ділимось на 2 команди, з мітлою між ногами біжимо до дошки та повертаємось назад, передаємо наступному гравцю. Після останнього гравця отримаєте сніжинку.
 

Наступний конкурс – із сніжинкою.

Повторимо правила: гравці стають у коло, близько один до одного, обличчям у центр кола. Ведучий виходить на середину кола. Усі діти тримають руки за спиною. Одному з них дають сніжинку. Діти починають передавати її один одному за спиною. Ведучий прагне відгадати, у кого знаходиться вона. Звертаючись то до одного, то до іншого учасника, він говорить: "Руки вгору!". Після цих слів гравець повинен відразу підняти руки вгору. Той, у кого виявляється сніжинка, або хто впустить її,  каже  новорічне побажання і стає ведучим.

Ще  однією новорічною традицією є адвент календар. Придумали його не так давно – в кінці ХІХ ст. у Німеччині. І кажуть, без дитини – чомучки тут не обійшлося. Адвент календар створений для того, щоб рахувати, скільки днів залишилось до Нового року та планувати якісь справи у певний день.

Подивимось, що у нашому календарі?

Для цього треба добре знати казки. Готові? (Діти відгадують число, із відповідної кишеньки адвент календаря виймають новорічну кульку, на якій записано завдання, читають і виконують його.)

Скільки козенят було у матусі кози у казці про вовка та козенят? (7)

Скільки поросят будували будиночки, щоб заховатися від вовка? (3)

Скільки мишенят не захотіли допомагати півникові пекти пиріжки? (2)

Пригадай пісеньку, яку співав котик, коли пішов визволяти із неволі Півника із казки «Котик та півник».  Скільки дочок було у лисички?(4)

Яким за рахунком був синок Пилипок із цієї ж казки? (5)

( Останнє завдання  у адвент –календарі – заколядувати. Колядуємо усім класом).

- А коли в українського народу є звичай колядувати? ( На Різдво). Коли в Україні святкують Різдво? У переддень Різдва християни усього світу чекають, коли на небі з’явиться перша зірка, що символізує народження Ісуса Христа і сідають вечеряти. На Святвечірньому столі обов’язково повинно бути 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. Невід’ємним атрибутом Різдва є дідух, (діти складають слово з розсипаних букв) який у хату вносив господар. До того, як наш народ почав прикрашати ялинку, а відбулось це не так давно – у ХХ ст., дідух був основним символом Різдва. Після вечері усією родиною колядували, а діти починали ігри. На Різдво діти залазили під стіл і квокали. (Діти залазять під стіл і квокчуть).

Традиція прикрашати ялинку бере початок із давніх здавен – їй понад 2000 років. Люди вважали, що всі дерева наділені добрими силами, що в них живуть добрі духи. Розвішуючи на деревах пригощання і подарунки, люди прагнули таким чином задобрити духів, привернути їхню прихильність.  Через багато століть почали прикрашати ялинку, оскільки це вічнозелене дерево дуже красиве і новорічні прикраси щораз удосконалювалися і дотепер є безліч  варіантів різноманітних прикрас – це і кулі, і бурульки, і тваринки та багато ін.

Конкурс із новорічною кулькою. Діти стають у коло і намагаються передати іграшку, не задіюючи руки.

-Наступний конкурс «Ялинка».

(Під музику діти стають «ялинками». Називаю слова висока, низька, струнка, пухнаста, із зірочкою і в танці змінюю команди).

Український народ має традицію щедрувати на другий Святий вечір. Він ще називається Щедрим вечором. Щедрувати, за традицією, ходили тільки дівчата. Ми також вміємо щедрувати, правда ж? То ж давайте защедруємо!

А яка зима без сніговика? Тільки наш сніговик  чомусь без носа. Треба його причепити сніговикові (із зав’язаними очима).

І, звичайно ж, яка зима без гри у сніжки? Біля вас є кошики із кульками, так званими « сніжками». Нумо грати!

Ви гарно впорались із усіма завданнями, гарно повеселились, щедрували та колядували, співали про зиму.

Думаю, ви заслужили  подарунки.  А ось і мішок! Зараз учасники кожної команди підбіжать до ковпачків, одягнуть їх, скажуть : « З Новим роком!» Команда, яка першою закінчить, першою матиме право вийняти з мішка подарунки.

Розіграш подарунків.

І на завершення нашого свята бажаю вам усім щасливих та веселих свят, незабутнього Нового року та здійснення усіх мрій!  

  Заві

рюха   ялинка            сан

ки ковзани Різд

во сніжки сніговик

бурулька

зима

Зобрази лижника

Покажи хитру лисичку

Розкажи зимовий вірш

Зобрази снігову бабу

Заколядуй