"Нуклеїнові кислоти, особливості будови"

Нуклеїнові кислоти. Олійник Геннадій Вячеславович.вчитель біології КЗ« Елітнянський ліцей»

Нуклеїнові кислоти (від лат.nucleus- ядро) - природні високомолекулярні органічні сполуки, полінуклеотиди, що забезпечують зберігання і передачу спадкової (генетичної) інформації в живих організмах.

Нуклеїнові кислоти були відкриті в 1869 році швейцарським лікарем І. Ф. Мішером. Кислоти були виділені з ядерного матеріалу лейкоцитів лосося.Іоганн Фрідріх Мішер

Характеристика нуклеїнових кислот. Нуклеїнові кислоти можуть досягати величезних розмірів (сотні тисяч нанометрів). В ядрі статевої клітини людини виявлена ​​ДНК, загальна довжина якої становить 102 см. Молекулярна маса нуклеїнових кислот досягає десятків мільйонів і мільярдів. Маса ДНК кишкової палички 2,5 х 10 000000000.

Типи нуклеотидів. Нуклеїнові кислоти — складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}дезоксирибонуклеотидирибонуклеотиди. Аденін (А)Гуанін(Г )Цитозин (Ц )Тимін (Т)Аденін (А)Гуанін(Г )Цитозин (Ц )Урицил (У )АТЦГУ

Будова нуклеотидів. Нуклеотиди - складні органічні сполуки, які включають в себе три компоненти: I нітратні основи мають циклічну структуру; проявляють основні властивостіIIвуглеводень пентоза (ДНК -дезоксирибоза; РНК - рибоза)III залишок фосфорної кислоти проявляє кислотні властивості

Пиримідинові основи. Пиримідинові основи – похідні піримідину, мають в складі молекули одне кільце. ДНК РНКЦитозин Тимин Цитозин Урацил

Пуринові основи. Пуринові основи – це похідні пурина, мають два кільця. Аденін Гуанін Входять до складу ДНК і РНК.

З'єднання нуклеотидів в ланцюг. Нуклеотиди з'єднуються в ході реакції конденсації. Залишки фосфорної кислоти утворюють складноефірний зв'язок з ОН - групою при С - 5` або С - 3 `атомах вуглецю: Первинна структура ДНК Міцні ковалентні зв'язки між нуклеотидами зменшують ризик «поломки» нуклеїнових кислот.

Утворення дволанцюгової молекули ДНК. У 1950 р англ. фізик Моріс Уілкінс отримав рентгенограму ДНК. Розалінд Франклін та ін. встановили параметри молекули ДНК: між сусідніми нуклеотидами - 0,34 нм; один виток містить 10 пар нуклеотидів - 3,4 нм; діаметр ДНК - 2 нм. Р. Франклін М. Уілкінс 2 нм

Утворення дволанцюгової молекули ДНК. У 1953 р Д. Уотсон і Ф. Крик встановили механізм утворення водневих зв'язків між азотистими основами; антипаралельність (різноспрямованість) ланцюгів ДНК; сувору відповідність пар азотистих основ один одному. Джеймс Уотсон Френсіс Крік

Правила Чаргаффа. Сутність принципа комплементарності.1905 року Едвін Чаргафф встановив: число пуринових основ дорівнює числу піримідинових; число А = Т; число Г = Ц; (А + Т) + (Г + Ц) = 100% (Правила Чаргаффа) Едвін Чаргаф

Сутність принципа комплементарности. Комплементарність (від лат.complementum - доповнення) - це хімічна і геометрична відповідність структур один одному. Комплементарні основи відповідають одна одній геометрично (за розмірами і формою); хімічно (по числу водневих зв'язків).

Види РНК.і- РНК (м – РНК) інформаційна (матрична), до 10 000 нуклеотидів, лінійна;т – РНК транспортна, близько 100 нуклеотидів;р-РНК рибосомальна, 2 000 – 3 000 нуклеотидів. Як і білки мають 3-х-вимірну конформацію