НУШ, як модель виховання людини нового покоління

НУШ, як модель виховання людини нового покоління

В основу концептуальних засад розвитку освіти та освітніх реформ НУШ покладено положення класиків філософсько-педагогічної думки  Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локка, І. Канта, Г. Гегеля, М. Монтессорі, Я. Коменського та вітчизняних мислителів і педагогів – Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Грушевського, К. Ушинського, Б. Грінченка, В. Сухомлинського, С. Русової, До. Гриневич, К. Смірнової, М. Помірко та ін. Аналізуючи систему НУШ як середовище формування людини нового покоління, ми спиралися на їхню педагогічну спадщину.

Метою повної загальної середньої шкільної освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності» [1, 2]

Сучасні діти ростуть у світі, де штучний інтелект і автоматизація поступово стають невід'ємною частиною повсякденного життя. За словами соціального дослідника Марка МакКріндла,  вони зіштовхуються зі світом, що має серйозні соціальні виклики, такі як зміна клімату, глобальні зміни в демографії та швидка урбанізація. В Україні до цих проблем додається  повномасштабна війна з Росією та життя у постійній тривозі за своє життя та здоров'я близьких.

У Концепції Нової української школи є гарна метафора про «фаршировану рибу», за допомогою якої описують випускника «старої школи», який буквально «напханий» знаннями, які обтяжують молоду людину і, водночас, не дають їй можливості бути справді гнучкою і корисною для сучасного мінливого суспільства. Навчання у таких школах позбавлене справжності: оцінки не означають знань, програми не відповідають потребам учнів та їхнім можливостям, на першому місці стоїть не дитина, а добре складена документація та заповнений журнал. [2, 14]

Як зазначала Лілія Гриневич у своїй роботі «Концептуальні ідеї реформи «Нова українська школа», НУШ формувалася відповідно до вимог часу і нових викликів, які постали перед українським суспільством після Революції гідності та початку російської агресії в Україні з 2014 року. З одного боку – це поява чіткої євроінтеграційної перспективи, згуртування значної частини суспільства навколо європейських загальнолюдських цінностей: поваги до гідності людини, свободи вибору і відповідальності за нього, демократії та плекання власної національної ідентичності. З іншого боку – російська агресія, анексія і окупація частини територій, інформаційна війна та потреба в посиленні оборонної спроможності держави. [3, 6]

Серед концептуальних ідей НУШ є:

1.  оновлений зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей і наскрізних умінь, необхідних для успішної особистісної та професійної реалізації;
2.  педагогіка партнерства, яка ґрунтується на спілкуванні, взаємодії та співпраці учасників освітнього процесу – вчителя, учня і батьків;
3. врахування потреб і здібностей дитини, втілення принципу дитиноцентризму;
4. активні методи навчання (проблемно-орієнтоване, проєктне, дослідницько-пошукове); виховання на цінностях, плекання української ідентичності;
5.  збільшення часу на професійний розвиток вчителя;
6. дружнє до дитини, інноваційне освітнє середовище, його інклюзивність;
7. нова структура школи, що передбачає трирічну профільну школу, і зорієнтована на поглиблену професійну або академічну підготовку до вибору майбутньої професійної та освітньої траєкторії.

Згідно з цією концепцією, виховання людини воно покоління має будуватися на наступних принципах:

1. особистісно орієнтований підхід, що передбачає визнання кожної дитини як унікальної особистості з власними потребами, інтересами, цінностями та індивідуальними особливостями розвитку. У центрі уваги при цьому є формування позитивного «Я-образу», підтримка ініціативності та самостійності. Педагог НУШ не просто навчає, а допомагає учневі пізнати себе, розкрити власний потенціал, реалізувати внутрішню мотивацію до розвитку.
2. Ціннісна основа виховання, що передбачає виховання, яке ґрунтується на системі загальнолюдських і національних цінностей: поваги до гідності, справедливості, свободи, відповідальності, любові до Батьківщини. Ці цінності не нав’язуються, а інтегруються в навчально-виховний процес через реальні ситуації, приклади з життя, спільну діяльність. Учні не просто засвоюють норми — вони починають жити за ними.
3. Партнерська взаємодія,  формат співпраці між учителем, учнем, батьками й громадою. Така взаємодія базується на довірі, взаємоповазі, відкритості. Педагогіка партнерства змінює роль учителя — від авторитарного джерела знань до фасилітатора процесів розвитку дитини. Педагог у  моделі НУШ не контролює, а надихає, не карає, а підтримує, не диктує, а радиться. Партнерські стосунки сприяють формуванню внутрішньої мотивації учня до саморозвитку і  самовдосконалення.
4. Розвиток активної життєвої позиції, адже мета виховання людини нового покоління не полягає у формуванні «слухняності», а у рості громадянина з активною позицією, що здатний робити вибір, нести відповідальність за свої дії та вибори, впливати на суспільні процеси. Через участь у проектах, волонтерських ініціативах, учнівському самоврядуванні діти вчаться бути лідерами, співтворцями змін, виявляти ініціативу й наполегливість.
5. Практична спрямованість виховання. Це означає, що набуті учнями знання, вміння, якості повинні мати практичне застосування у повсякденному житті. Завдання педагога: створювати ситуації, у яких учні можуть реалізувати набуті моральні й соціальні орієнтири: допомогти, підтримати, вирішити конфлікт, проявити відповідальність.
6. Інклюзивність та рівність можливостей. Це передбачає  створення    у НУШ комфортного середовища для кожного. Виховна діяльність спрямована на формування культури поваги до різноманітності, толерантності, протидії дискримінації та булінгу.
7. Наступність і системність. Виховання є безперервним логічним процесом, що супроводжує учня на всіх етапах шкільного життя.  [4, 7]

Людина нового покоління, згідно з системою НУШ, повинна володіти такими компетентностями:

1. спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами
2. спілкування іноземними мовами
3. математична компетентність
4. основні компетентності у природничих науках і технологіях
5. інформаційно-цифрова компетентність
6. уміння вчитися впродовж життя
7. ініціативність і підприємливість
8. соціальна та громадянська компетентності
9. обізнаність та самовираження у сфері культури
10.  екологічна грамотність і здорове життя

Усі компетентності є однаково важливими. Вони розвиваються на різних уроках впродовж всього періоду навчання. Спільними для всіх компетентностей є вміння читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді. [5, 10]

Зробимо окремий акцент на принципу педагогіки партнерства як ключовій зміні в системі стосунків учень-вчитель. НУШ передбачає:

1. повагу до особистості
2. доброзичливість і позитивне ставлення
3. довіру у відносинах
4. діалог — взаємодія — взаємоповага та розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків)
5. принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність узяття зобов'язань, обов'язковість виконання домовленостей)

НУШ має стати системою, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті. Саме тому зміщений акцент з балів як показників успішності на сформованій компетентності. Тому в початкових класах НУШ немає оцінок. У 1-2 класах – взагалі, а в 3-4 класах замість балів застосовується рівнева система оцінювання. Зокрема, МОН рекомендує вчителям користуватися такими позначками: П (початковий рівень), С (середній рівень), Д (достатній рівень) та В (високий рівень).

Через новий підхід до навчання та очікуваних результатів (оволодіння компетентностями замість засвоєння певного обсягу навчального матеріалу)  створена нова система оцінювання результатів навчання та змінено зміст ЗНО.

Складовими нового простору для шкіл у системі НУШ є: креативний зовнішній та внутрішній дизайн, комфорт та енергоефективність, сучасні умови для навчання, розвитку та спілкування, багатофункціональне середовище. Крім того, освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мали можливість безпечно переміщуватися і мали місце для зберігання особистих речей. Тобто, людина нового покоління формується в умовах, де є простір для самовираження і творчості, здорова взаємодія між учасниками навчально-виховного процесу. [6,1]

У сучасній школі елементи облаштування класу можуть бути мобільними, забезпечувати гнучкість, можливість швидкої реорганізації. Це не лише стандартні столи та стільці; учнівські меблі дуже різноманітні та дозволяють працювати всім класом, у групах чи поодинці, у різноманітних позах (сидячи, стоячи, навіть лежачи), спілкуватись, відпочивати. [7, 4]

Реалізація НУШ у навчальному закладі є можливою за умов спільної культури, поваги та партнерства між учасниками освітнього процесу.

Тобто, людину нового покоління можна виховати, якщо:

1. всі учасники процесу однаково відповідальні,  мають однакові права, притаманне делегування повноважень, в колективі висока довіра одне до одного.
2.  цінна кожна людина, не зважаючи на її вік, досвід, стать тощо.
3. висока увага приділяється екологічності  клімату в організації, емоційному інтелекту, почуттям та емпатії.
4. на перший план виступають справедливість, гуманізм, співпереживання, чуйність і повага.
5. в колективі говорять про сенси, важлива творчість, свобода та ініціатива.
6. школа орієнтується на потреби учнів. Мотивація до пізнання йде зсередини як у вчителів, так і в учнів.
7. всі люди особливі й важливі. Постійне прагнення розвивати сильні сторони кожного.
8. зв'язок із природою. Розуміння фізіологічних процесів під час навчання. Цінується життєвий оптимізм. [8, 6]

Отже, людина нового покоління, яку формує НУШ, має добре розвинене критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді. Тобто, вона здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

Ціннісна основа НУШ передбачає виховання, яке ґрунтується на системі загальнолюдських і національних цінностей: поваги до гідності, справедливості, свободи, відповідальності та любові до Батьківщини.

Список використаних джерел

1. Пріоритети нової української школи. Помірко Марія, 2018 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті:https://web.archive.org/web/20190814142625/https://vseosvita.ua/library/prioriteti-novoi-ukrainskoi-skoli-60636.html
2. Як розпізнати НУШ і втілити її у життя? Ксеня Смірнова. 2018 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті:https://osvita.ua/school/61629/
3. Концептуальні ідеї реформи «Нова українська школа» у світлі української педагогічної думки. Лілія Гриневич. 2022 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті:https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/631/605
4. Основні принципи виховання в Новій українській школі. Алла Мороз. 2025 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті:https://alla-moroz.com/osnovni-pryntsypy-vykhovannia-v-noviy-ukrainskiy-shkoli/
5. 11 компетентностей учня початкової школи — чек-ліст для вчителя. UrokOk. 2021 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті:https://urokok.com.ua/education-news/2099-11-klyuchovih-kompetentnostey-uchniv-ta-yih-zmist-za-derzhavnim-standartom-pochatkovoyi-shkoli-chek-list-dlya-vchitelya.html
6. Нова українська школа. Електронна енциклопедія Вікіпедія. Режим доступу до статті:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0
7. Як створити шкільний простір, що мотивуватиме учнів навчатися. Данило Косенко. 2018 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті: https://nus.org.ua/2018/12/14/yak-stvoryty-shkilnyj-prostir-shho-motyvuvatyme-uchniv-navchatysya/)
8. Як розпізнати НУШ і втілити її у життя? Ксеня Смірнова. 2018 рік. Електронне джерело. Режим доступу до статті: https://osvita.ua/school/61629/