О.Довженко «Ніч перед боєм» Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів

Тема: О.Довженко «Ніч перед боєм» Образи діда Платона і діда Савки. Їхній моральний урок для солдатів

Мета: познайомити учнів з історією життя та творчості О.Довженка, удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, самостійно робити висновки з почутого й прочитаного, визначати ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості оповідання;сприяти розвитку творчих здібностей учнів, уваги, спостережливості, логічного та критичного мислення, вміння висловлювати власну думку, аналізувати проблематику оповідання;сприяти вихованню в учнів рис сміливості, хоробрості, любові до Батьківщини та готовності стати на її захист, шанобливого ставлення до народу; сприяти формуванню національної свідомості, вихованню почуття гордості за героїв України.

Обладнання: проектор, відео «Обличчя української історії», відеоролики про Другу світову війну, уривок з фільму «Кіборги», трейлер фільму «Кіборги»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь і навичок

Епіграф: Як добре те, що смерті не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест . В.Стус

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань

• Що таке патріотизм?

(Патріотизм — це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам.)

• Кого можна вважати справжнім патріотом?
• Чи може патріотизм виявлятися не лише у воєнний, але і в мирний час? Який він матиме вигляд за таких умов?

 

• Що ви думаєте про війну взагалі? Чи буває вона справедливою або несправедливою?

 

3. Оголошення теми і мети уроку

Вчитель: На минулому уроці ми почали говорити про оповідання «Ніч перед боєм» О.Довженка. Спочатку твір було надруковано як нарис, документ, оскільки Довженко був на фронті і пережив ці страхи війни.

 

• Як думаєте, чому О.Довженко обрав героями людей простих, зовсім не героїчного звання?
• Чи можна вважати діда Платона і діда Савку патріотами?
• Чи були патріотами солдати, які відступали?

4. Перегляд відео про Другу світову війну
5. Робота в групах

• Цитати про діда Платона, портрет, ставлення до відступу радянських військ
• Цитати про діда Савку, портрет, ставлення до відступу радянських військ
• Роздуми про героїзм, війну Петра Колодуба. Як на нього вплинули дії рибалок, їхні слова?

6. Евристична бесіда

• Якою, за словами діда, була душа в Бориса Троянди?
• Що сказав Троянда діду на прощання?
• Як бійці вшанували пам᾽ять Платона і Савки?
• З якою метою автор згадує у творі образ Морозенка?
• У чому його символічне значення?

7. Проблемне питання:

• Які моральні уроки засвоїли ви після вивчення цього твору?
• Чи можна говорити, що оповідання Довженка є актуальним і сьогодні?

8. Перегляд трейлера фільму «Кіборги»
9. Доповідь учня про облогу Донецького аеропорту
10.  Бесіда:

• Чи можна вважати героями солдат, які захищали Донецький аеропорт?
• Як ви думаєте, що стало поштовхом до того, щоб до останнього обороняти цю позицію?

11. Перегляд уривку з фільму «Кіборги»
12. Підсумки

• Як ви розумієте епіграф уроку?
• Чи готові ви пожертвувати своїм життям заради Батьківщини?

 

На минулому уроці ми провели невеличке тестове опитування, якщо подивитися на результати, то можна зробити висновки

 

Результати тестування:

1. Бути патріотом сьогодні:

Важливо – 21 учень

Неважливо – 0, соромно – 0.

2. Чи вважаєте себе патріотом?

Так – 15 – 71%

Ні – 6 учнів – 29%

3. Якщо так, у чому виявляється ваш патріотизм?

• Допомагаю бійцям АТО
• Розмовляю укр. мовою
• Я люблю свою країну
• Не боюся зізнатися, що я – українка
• Малюю плакати а підтримку України
• Вважаю, що Україна повинна бути вільною і незалежною
• Поважаю традиції
• Хвилююся за долю України
• Буду з Україною навіть якщо станеться біда.

13.  Оцінювання
14.  Д/З та інструктаж до нього

Написати твір-мініатюру «Подвиг українського народу під час Другої світової війни»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зеленівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №38

Херсонської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О.Довженко «Ніч перед боєм»

 Образи діда Платона і діда Савки.

 Їхній моральний урок для солдатів

(конспект показового уроку у 8-А класу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Провела:  вчитель української мови

та літератури

Семчишина А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон-2018

 

 

Зеленівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №38

Херсонської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юрій Винничук. «Місце для дракона».

Підтекст твору. Проблематика твору:

роздуми про добро і зло,

вірність і зраду,

доцільність самопожертви

 (конспект показового уроку у 8-А класу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Провела:  вчитель української мови

та літератури

Семчишина А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон-2018

 

Тема: Юрій Винничук. «Місце для дракона». Підтекст твору. Проблематика твору: роздуми про добро і зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви

Мета: ознайомити учнів із творчою особистістю Ю. Винничука та його роллю у сучасному літературному процесі; вчити аналізувати літературний твір, проводити паралель між фольклорною та авторською казкою, розкривати особливості повісті-казки; розвивати критичне мислення, вміння оцінювати людські думки та вчинки, виховувати почуття справедливості та рівноправності.

Тип уроку: урок-вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет письменника, художній текст, робочий зошит, дошка, комп’ютер, мультимедійна презентація, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети.

Вступне слово учителя

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення творчості сучасного українського письменника, талановитого філолога, журналіста, редактора, перекладача та суспільного діяча – Юрія Винничука. (Слайд 1)

Юрій Винничук народився 18 березня 1952 р. в місті Івано-Франківськ у родині лікаря.

У 1969 році Винничук Ю. П. вступив до Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, працював учителем української мови та літератури. У 1974 році переїжджає до Львова, де йому довелося спробувати себе у різного роду спеціальностях: від звичайного вантажника до професійного дизайнера-оформлювача. Винничук працює режисером у Львівському театрі естради «Не журись. Працював редактором таких журналів та газет, як «Post-Поступ», «Гульвіса», «Поступ». (Слайд 2)

Почувши, яке широке поле діяльності Юрія Винничук, ми розуміємо, що це серйозна особистість, яка зробила великий внесок в розвиток сучасної української літератури. На сьогоднішній день Юрію уже 64 роки, його твори перекладалися в Англії, Аргентині, Білорусі, Канаді, Німеччині, Польщі, Сербії, США, Франції, Хорватії, Чехії.

Проте, не применшуючи вартості усіх «дорослих» творів Юрія Винничука, найбільшої уваги потрібно надати його казкам. В одному інтерв’ю Юрій Винничук сам зауважив, що з дитинства і досі дуже любить казки, і йому здається, що він постійно пише самі казки. Одна з таких його казок, повість-казка «Місце для дракона», яку сьогодні ми і будемо розглядати

Відкриймо зошити і запишімо число та тему сьогоднішнього уроку. (Слайд 3)

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Бесіда

Якщо ми звернемо увагу на тему нашого уроку, то ми побачимо таке твердження: «Місце для дракона» – повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони».»

• Чи справді ця казка про сучасний світ, адже головними персонажами, окрім дракона, є князь, воєвода, лицарі, джури, яких нинішньому суспільстві немає?

(Не зважаючи на те, що персонажі із казки – представники Середньовіччя, проте їхні долі, життєві ситуації, думки та вчинки такі ж, як і у сучасних людей)

• А що означає, на вашу думку, словосполучення «драконячі закони» і як поводять себе люди, які за ними живуть? (Слайд 4)

Учитель заслуховує різні думки учнів і пропонує послухати історичний коментар від зарання підготовленого учня

Історичний коментар (Слай 5,6)

У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона (за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним, передбачав надзвичайно суворі покарання – смертну кару – за провини.

Вони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не наважувались і наступні правителі Греції.

• Ось ми прослухали історичну довідку, як ви зрозуміли цю інформацію? Чи знаходите ви щось спільне між Давньою Грецією, казковим Люботином та нашим сучасним життям?

Підсумок бесіди:Повість казка «Місце для дракона» алегорично розповідає про сучасне життя. Насправді в усі часи закон і правда залежить від тих, на чиєму боці сила. Нажаль, для можновладців часто не важливо, що в багатьох випадках заради утвердження та підтримки їхніх законів ллється невинна кров.

Теорія літератури

Робота в зошиті

Ми уже частково обговорили твір Юрія Винничук і можемо дійти висновку, що він підіймає неймовірно складні проблеми. Проте викласти такий серйозний зміст автор вирішує у формі повісті-казки.

• Що ж таке повість-казка? Чим вона відрізняється від казки? (Слайд 7)

Повість — епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце між романом і оповіданням.

Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але герої діють протягом тривалого часу.

Вчитель

Всі ми любимо казки. Напевне ви пам’ятаєте, як їх вам розповідали бабусі, читали батьки або в дитячому садку.

• А хто ж складає казки? (Фольклорні казки створені народом, а літературні написані конкретним автором)

В попередніх класах ми уже читали як фольклорні, так і літературні казки, пригадаймо, що відрізняє ці два різновиди один від одного заповненням порівняльної таблиці.

Заповнення порівняльної таблиці (Слайд 8)

Фольклорні казки	Літературні казки
Автор
Герої
Місце та час

Приклад: (Слайд 9)

Фольклорні казки	Літературні казки
Автор
створені народом та відображають народні уявлення та ідеали;	мають конкретного автора, вплив якого відчутний у тексті
Герої
присутнє чітке розмежування героїв на позитивних та негативних;	складне поєднання доброго та поганого у характері героя, який більше, ніж фольклорний, наближений до життя;
Місце та час
дія відбувається в умовному казковому часі та просторі.	в літературних казках часто вказується конкретний час та місце.

Ми з вами уже знаємо, що письменники творять в межах певного напряму літератури. Як напрями літератури ви пам’ятаєте? (романтизм, реалізм, модернізм..)

Як ви міркуєте в якому напрямі написана повфість казка «Місце для дракона»?

Очіковано, що учні скажуть, що цей твір фантастичний, проте написаний без прикрашування подій та вчинків, тому це реалізм. тому потрібно увести поняття «магічного реалізму», який є провідним методом творчості Юрія Винничука.

(Слайд 10)

Магічний реалізм – це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.

Корисно запропонувати учням прикладами із тексту довести, що твір насправді відноситься до магічного реалізму.

ІІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Метод «незакінчених речень» (Слайд 11)

(завдання учнів продовжити речення, не повторюючи відповідь однокласників)

Сьогодні на уроці я дізналася про/що…

IV. Домашнє завдання (Слайд 12)

Обов’язкове: Дочитати повість-казку «Місце для дракона».

Оформити цитатну характеристику Дракона Грицька, Пустельника та князя.

За бажанням: намалювати ілюстрації до найцікавіших моментів твору, вміти розповідати про них.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Юрій Винничук «Місце для дракона». Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин.

Мета: удосконалювати навички коментування сюжету, вміння переказувати найвагоміші епізоди, пояснювати підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя; розвивати естетичні смаки учнів, уміння бачити красу і силу художнього слова; виховувати почуття людяності та чесності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ТЛ: парадокс, підтекст, алегорія

Обладнання: художні тексти, цитатні характеристики, комп’ютер, мультимедійна презентація.

Презентація до уроку

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод «Мозкового штурму” (Слайд 1)

• Хто нам нагадає, творчість якого письменника ми зараз розглядаємо?

(Творчість Юрія Винничука) (Слайд 2)

• А що ви пам’ятаєте про його життєвий та творчий шлях?

(учні розповідають відомості попереднього уроку, вчитель доповнює учнівські відповіді)

• Який улюблений творчий метод Юрія Винничука (літературний стиль)?

(Магічний реалізм) (Слайд 3)

• Які ж основні особливості магічного реалізму? Звідки почерпнув Юрій Винничук такий літературний стиль?

( Магічний реалізм – це течія реалізму, у якій органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.)

• Як називається твір Юрія Винничука, який ми почали вивчати на минулому уроці?

(«Місце для дракона») (Слайд 4)

• Який жанр цього твору? Які його особливості?

(«Місце для дракона» – повість-казка. Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але герої діють протягом тривалого часу.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети.

Отже, ми продовжуємо роботу над повістю-казкою Юрія Винничука «Місце для дракона». Сьогодні ми будемо аналізувати сюжет казки, даватимемо оцінку вчинкам казкових персонажів, переказуватимемо та зачитуватимемо найважливіші цитати та епізоди. (Слайд 5)

Відкриймо зошити та запишімо сьогоднішнє число та тему уроку.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Домашнім завданням було оформлення цитатної характеристики персонажів (Дракона Грицька, Пустельника та князя).

Для економії часу доцільним було б перевірити лише наявність цитатної характеристики в учнівських зошитах (взаємоперевірка, перевірка черговими учнями); саму цитатну характеристику учні використовуватимуть на подальших етапах уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Пообразний аналіз твору (використання цитатних характеристик)

Метод «Еврестична бесіда»

• Учні, із ким із персонажів твору ми знайомимося найперше?

(Із князем) (Слайд 6)

• Що ж це за чоловік? Де він живе? Чим займається?

(Князь жив та правив у Люботині, через те його називали князем люботинським, іншої назви в творі немає.)

• В творі є ось така цитата «Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій»

Чому князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених»?

(В давнину князь робив багато подвигів, а зараз став старим, лінивим, нездатним до боїв, як і усі його підопічні. Ніхто не хотів воювати, тому війна могла князю лише снитися)

• Чи характеризує князя наказ про цілковиту полудневу тишу як людину, що плекає лицарські традиції?

(Ні, цілковита полуднева тиша призвела лише до ліні та нудьги, яка абсолютно не могла спонукати жителів Люботина до пробудження відваги, мужності та прагнення бути лицарем)

«Спокій і затишок запанували в князівстві, и полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність. Здавалося, всі люботинці тільки для того й живуть, щоб виспатись, і якщо не закинули вони ще своїх ремесел та господарок, то тільки тому, що, не забезпечивши здорової їжі, не мали вони й здорового сну».

• З якою проблемою зіткнуся князь?

(Князь мав доньку Настасію, яку потрібно було вже видавати заміж, але за древнім звичаєм її руку отримає лише лицар, та ще й той, що зробить якийсь великий подвиг)

• А чому ж в Люботині не стало війська?

( Князь сам у цьому винен. «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його»)

• Яка погана риса характеру проглядається у цьому вчинку князя?

(Недалекоглядність)

• Як же вирішив князь вийти із цієї ситуації?

(Воєвода, пан Антось, підсказав новину, що на березі річки Бистриці бачили дракона. Князевій радості не було меж: «Ти диви! Господи, чим я віддячу тобі за ласку твою? – вклякнув під образами й помолився, а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі розправилися, наче й не згорблювалися ніколи. Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з драконом – святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять. Я впевнений, що вони тільки-но цюю вість зачують, враз усі бенкети закинуть, за мечі візьмуться та жирок позганяють.») (Слайд 8)

• Чи справді на березі річки Бистриці бачили дракона? Який він був?

(«Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші.»)

• Чи мав дракон товаришів?

(Так він познайомився із Пустельником)

• Хто ж це був за чоловік, цей Пустельник?

(Він колись був воєводою, але «але зажерся із батьком теперішього князя. Мені його безперервні військові походи впоперек горла стали. Воює, воює, а який із того мав хосен? Ані клаптика землі не зумів приточити до Люботина. Плюнув я та й подався сюди»

• Чому Пустельник дуже дивувався із дракона?

(Тому, що то був незвичайний дракон: його не цікавило вбивство людей, він харчувався лише рослинами, мав добре серце)

• Про яку послугу попросив дракон у Пустельника?

(Дракон попросив Пустельника навчити його грамоти)

• Чому Пустельник відмовляв дракона від навчання?

(Не драконове це діло, книги читати. Я тебе не відраджую, але, хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде. Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль.)

Проблемне питання

Як ви розумієте слова Пустельника «…хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде»?

• Який талант відкрився у дракона?

(Він мав хист до написання віршів)

• Отже, дракон мирно жив у печері, нікому зла не творив, читав книги, писав вірші. Але чи довго продовжувалося таке життя?

(Ні, не довго, бо князь оголосив «герць» (бій) із драконом, за переможцю якого князь віддасть в жони свою дочку та свій князівський престол)

• Як відбувався той бій?

(Хоч і з’їхалося багато охочих лицарів, проте бій був невдалий, оскільки дракон, не маючи ніякого бажання проливати чиюсь кров, не виходив із печери)

• Як лицарі вирішили виманити дракона?

(Вони розвели багаття перед печерою, маючи намір викурити його з відти. Але натомість мало не задушили його чадним газом)

• Чому князь звелів загасити вогонь, адже це був непоганий спосіб розправи на драконом?

(Князь переслідував власні інтереси: йому потрібна була не сама смерть дракона, а лицар, який би власноручно зробив би такий подвиг)

• Чи достойна така поведінка князя?
• Отже перший бій був невдалий. Як же все-таки князь домігся свого?

(Через Пустельника Князь познайомився із драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти йому в такому делікатному ділі)

• Як така поведінка характеризує князя?

(Такі вчинки характеризують князя, як підступного й безсоромного чоловіка, який заради власних інтересів здатний легко пожертвувати безневинним життям)

• Як князь продумав план бою?

(Князь, не дивлячись на безсоромність прохання віддати життя заради «спасіння» Люботина, насмілився висунути для дракона ще декілька умов: в князівстві буде оголошено, що дракон викрав князеву дочку Настасію, і вона для правдивості посидить до бою декілька днів у печері, а найголовніше – дракон повинен піддатися у бою для конкретного лицаря – пана Лавріна)

• Хто ж був цей пан Лаврін? Чи правильний вибір зробив князь, що хотів «віддати» перемогу саме йому? (Слайд 9)

(Пан Лаврін був великим лицарем, побував у багатьох походах, здійснив немало подвигів, але, окрім цього, його більше нічого не цікавило: «Державні справи не для мене. Я виріс у сідлі і в сідлі з мечем у руках волію постати перед богом. Як той Святослав Завойовник, що головою наклав у бою з печенігами. Затишне життя на перинах мене мало приваблює.»)

• Чому Лаврін не зміг убити дракона?

(Бо відчував, що дракон не по-справжньому б’ється, він побачив у його очах відчай, біль і бажання жити. Лицарю було шкода дракона. Тому Дракона вбив Лаврінів джура, що стояв збоку)

• Який фінал твору?

(Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж це саме той, кого вподобала молода князівна, але князь не знаходить собі спокою, його мучає совість. Він приходить час від часу на могилу дракона, якого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і одного разу й сам помирає біля їхніх могил)

V. Застосування набутих знань

Проблематика твору

Пошукова робота

Завдання:

Знайдіть у тексті цитати, де говориться про патріотичні почуття

• «- А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не потикатиму.

– Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п’ю. Так і зіп’юсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що – патріотичні почуття притуплені?

– Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще…

– Шкода. Але що робити?»

• «- Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!

– Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»

• «- Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.

– Або якби князь був князем… І я – сама собою… І всі люди – людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні.., Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…»

• «- …є лицарі і з-за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з них не сміє. Цього ми дозволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історії і для прикладу.

– Чого ви бідкаєтеся? Невже вам невідомо про нашу домовленність з князем?

– Ну-у, нам ще й не таке відомо. Служба, хе-хе. Працюємо в поті чола… Але, бачите, справа делікатна. Князь хоче, аби ви піддалися панові Лавріну, Князівна воліє його джуру. А от я – єдина людина в цьому зачуханому князівстві, котра дивиться не поверхово, а вглиб. Цей пан Лаврін мені не дуже до вподоби. Більшу частину життя пробув за межами краю. Хто й зна, які там вітри в голові у нього.

– Мене це не цікавить.

– Ну, певно, після вас хоч потоп! Але хіба це позиція справжнього патріота?

– До чого тут патріотизм?

– Ну, ви ж бачите себе саме патріотом. Хіба ні? Адже пустельнику так і сказалисьте, що йдете на смерть заради Люботина.

– Ви підслуховували наші розмови?

– Це не суттєво…»

Обговорення

VІ. Домашнє завдання

Відшукати в тексті та виписати фразеологізми, приказки та прислів’я, пояснити їхній зміст. Підготуватися до написання твору-роздуму за основними проблемами казки.

VІІ. Підсумок уроку

Проблемне питання            

Хто ж насправді в цьому творі є драконом, а хто людиною? (Слайд 10