О. Кобилянська, «Земля». Психологічне трактування вічних проблем (людини і землі, злочину і кари) на українському матеріалі. Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку

Тема. О. Кобилянська, «Земля». Психо­логічне трактування вічних проблем (люди­ни і землі, злочину і кари) на українському матеріалі. Модерністична проблема са­крально-містичного зв’язку людини із зем­лею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на землі. Глибо­кий психологізм і символізм твору як нова­торство О.Кобилянської.

Мета: допомогти учням глибше зро­зуміти твір, показати новаторство письмен­ниці у трактуванні вічної теми «людина і зем­ля»; розвивати вміння вдумливо читати твір, звертати увагу на деталі і правильно поясню­вати їх; визначати основні проблеми; вихову­вати шанобливе ставлення до землі, повагу до праці селянина; усвідомлення глибинного зв’язку української людини і землі.

Учні повинні знати: сюжет повісті «Зем­ля»; життєву основу твору, його проблематику.

Учні повинні вміти: визначати основні проблеми твору; відтворювати картини, зма­льовані письменницею; давати глибокі зв’язні відповіді на запитання, використовуючи текст твору; пояснювати символічні образи та сцени; виявляти своє ставлення до зображе­них авторкою подій.

Перебіг уроку

Цитатний диктант-вікторина. На­звіть твори та їхніх авторів.

1. «Ох, земелько, свята земелько - Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки...»
2. «Розділимо тепер ґрунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, неначе вкрав».
3. «У нас же тільки й багатства, що земля та... Скільки я попоходила, скільки я попоносила, поки тоді оддали!»
4. «Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру».
5. «Так-от, пане... за два дні маємо свято, тоді громада й поділить землю...»

– Яке поняття об’єднує всі цитати? Чому те­ма землі була однією з найголовніших у літе­ратурі XIX століття? Чим була земля для селянина-українця?

Після актуалізації опорних знань проведе­мо бесіду.

•         Ольга Кобилянська назвала свій твір «Зем­ля». Як ви визначили б тему повісті? У назві тема чи ідея твору?
•         Чому Ольга Кобилянська вибирає давно розроблену в українській літературі тему? Під яким ракурсом вона її розглядає?
•         Чи є проблема братовбивства новою в літе­ратурі? Звідки її витоки?
•         Чому ж «Земля» О.Кобилянської, попри да­леко не нову тематику, вражає не одне покоління читачів? Поділіться своїми думками про твір. Чим вразила вас ця повість?

Не слід домагатися абсолютно точних і повних відповідей на перші запитання, основ­не завдання вчителя – перевірити, як десяти­класники сприйняли та зрозуміли твір.

Отож найвища цінність повісті – у поста­новці важливих духовних проблем і майстер­ному, образно-символічному їх розкритті; у здатності авторки зазирнути в найглибші ку­точки людської свідомості.

В основі твору – морально-етична пробле­матика, адже вирішується проблема брато­вбивства, витоки якої в Біблії. Мета, яку ста­вить перед собою письменниця, – визначити причини братовбивства. Звідси дві найго­ловніші проблеми: людина і земля; доля лю­дини і її призначення на землі. Крім цього, О.Кобилянська досліджує психологію люди­ни, її поведінку в екстремальних ситуаціях, у моменти жахливих внутрішніх мук.

Напружений сюжет з детективними еле­ментами, майстерно виписані характери, відчуття присутності автора, близька всім проблематика зробили цей твір шедевром, для якого не існують часові межі.

Потім учитель ознайомить з історією на­писання «Землі».

1889-1891 роки – сім’я Кобилянських жила в с. Димка на Чернівеччині. Саме там стався жахливий злочин: у ніч з 20 на 21 листопада в родині Костянтина Жижияна брат убив брата за землю. Синів також звали Ми­хайло і Сава. Прототипом Рахіри стала Маріука Магас. Анна списана з наймички Коби­лянських.

«Факти, що спонукали мене написати «Землю», правдиві. Особи, майже всі щодо од­ної, також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з’явиськом тих фактів, і коли пи­сала, ох, хвилями ридала».

•         Скільки сюжетних ліній у творі?
•         О.Кобилянська назвала «Землю» опові­данням. Чи згодні ви з таким жанровим ви­значенням? Доведіть, що «Земля» - це соці­ально-психологічна повість.
•         Яке з понять - соціальна чи психологіч­на - ви поставили б на перше місце?
•         Чи вкладається повість у рамки реаліз­му? Чому?
•         Уважно прочитайте епіграф до твору. Як ви розумієте ці слова?

Хоча проблема власності на землю соціаль­на, О.Кобилянська акцентує на морально-етич­них проблемах, для неї важливо пояснити при­чини того, що сталося, дослідити психологію кожного персонажа. Проникаючи в таємниці людської підсвідомості, дошукуючись істини, письменниця торкається іншого світу, не ре­ального, а містичного. Вона вважає, що кожна людина проходить по життю тим шляхом, який їй накреслено згори, і ніщо не може зміни­ти долі. Щоправда, доля час від часу подає певні знаки, які треба вміти бачити й розуміти. У творі ці знаки стають своєрідними символа­ми, які так і залишилися для героїв нерозгада­ними, тим самим підтверджуючи знову ж таки невідворотність долі. Отже, на основі сказаного можна стверджувати про належність повісті «Земля» до символізму. Нехай учні спробують переконатися, пригадуючи зміст твору, що символи виступають знаками долі.

Було вирішено зверху, що Михайло помре напередодні своїх іменин, що не судилося Анні бути разом із коханим. Пригадаємо сцену весілля, коли Михайло запрошує Анну до танцю

•      Яка пророча деталь змушує читача за­думатися, що доля розлучить цих людей? («Голосним зойком урвалася одна струна, і все зупинилося на місці... Не зіткнувшись, розлу­чились дві руки».)

Передчуття зловісного, страшного розки­дано по всьому тексту повісті.

♦ Знайдіть приклади таких знаків далі Простежте, яким чином «щось» підказує лю­дині невідворотність долі (робота в парах).

Краще це завдання виконувати письмово, заповнюючи таблицю. У процесі озвучення таблиця доповнюватиметься новими прикла­дами.

Серед таких знаків сусідній ліс, якого боїться Анна і де вб’ють Михайла, віщі сни Івоніки та Анни (у першому Михайло наснив­ся батькові мертвим; Анна ж вишивала сороч­ку чорними нитками, тому пов’язала це з влас­ного смертю); виття Сойки напередодні тра­гедії, теля, що важко помирало; свічка біля мер­твого Михайла котиться до Сави; кров на тілі покійного. Ці деталі вживаються дедалі часті­ше, переплітаються в кульмінаційних сценах, сповіщаючи віщий сенс того, що відбувається.

Отже, вдаючись до символічних деталей, Ольга Кобилянська робить успішну спробу проникнути у надраціональні, позаемпіричні обшири «світу в собі» (В.Пахаренко).

•      Як же сприймають герої ці знаки долі? Чи розуміють їх? (Ні, вони лише відчувають страх, розгубленість, насування чогось невідво­ротного; перебувають у постійній напрузі. Ко­ли ж трагедія сталася, повертаються назад і по-іншому дивляться на знаки, які здавалися дивними і загадковими.)
•      Чому, на думку О.Кобилянської, люди­на приречена сприймати удари долі? По­кажіть це па прикладі героїв. (Авторка підводить до думки, що все в руках Божих, людина не завжди здатна зрозуміти Його во­лю. З другого боку, випробування даються людині, щоб вона переосмислила своє життя, вчинки, виділила пріоритети, позбавилася суєти, зуміла знайти власне призначення. На жаль, ні Саві, на Рахірі трагедія не стала уроком. Не змогла прийняти долю Марійка. Лише Івоніка змиряється з карою і дачі чи­нить мудро.)

Отже, трагедія була невідворотною. Але причина її – земля. Це поняття набуває в повісті також символічного значення. «Рівно­часно земля є матір’ю, що дарує життя, і до­мовиною, що приймає до себе назад; це поча­ток і кінець кожної живої істоти; відтак вона буває доброю і поганою, бо дає і забирає одно­часно» (Н.Поліщук).

Дослідницьке завдання. На основі ци­тат підготувати зв’язне висловлюванню «Образ землі в однойменній повісті О.Кобилянської».

•      «Гарна була земля.

У своїх барвах жива й свіжа, шкода лиш, що не говорила.

Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого...

Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу».

•      «Доки Бог святий землі не улегшить, нема що зачинати. Перед Благовіщенням нема що зачинати... Земля ще мертва».
•      «Але ти не любиш землю, Саво! - сказала притулилася близько до нього. - Ей, що там “любиш!” - Що значить чоловік без землі?»
•      «Ми люди, що знаємо лиш землю! Вона чорна та й руки наші почорніли від неї, та проте вона свята. Я б хотів би, аби й онуки, і діти онуків моїх не відривались від неї!»
•      «За землю підняв Сава руку на свого брата, лиш за землю!»
•      «Бери його... Господарика твого не дави... не дави свята царице, господарика твого молодого, ка­менем не будь, пером будь - будь йому легка, цари­це ти наша, пером йому будь!»
•      «Не для тебе, синку, була вона, а ти для неї. Ти ходив по ній, плекав її, а як виріс і став годний, вона створила пащу Й забрала тебе... Наймитом був ти, наймитом!»
•      «На Михайловій землі зростав той хліб, для Михайла були ті загони призначені, нехай же і іде все, що його за його душу».
•      «...Працює від рання до вечора на здобуття засобів до науки для сина, і щось мов силує її відірвати його від землі. З нього будуть люди, як покине землю».

Доповнюючи учнів, учитель підкреслить, що в повісті показано сакрально-містичний зв’язок людини із землею. Для селянина-українця земля – жива істота, що нав’язує лю­дині свою волю. Вона потребує турботи і пра­ці, та не завжди віддає сторицею. Годуючи людину, земля одночасно виховувала її. Чес­них, порядних, гарних господарів, які пізна­ли закони землі, поважали в селі. Безземель­на людина не мала такого авторитету. Найжахливіша катастрофа настає тоді, коли лю­дина розриває зв’язок із землею. Вибір, про­диктований Саві: «Рахіра або земля!», був, власне, вибором між добром і злом. Остаточ­ний вибір Сави – «І Рахіра, і земля!», – призвів до злочину. Сава покараний землею, бо від нього відсахнулися найближчі люди, він відчував безцільність свого існування. Отже, земля карає за відступництво страшно, але справедливо.

Підіб’ємо підсумки запитаннями.

•         Чим повість О.Кобилянської «Земля» виріз­няється з-поміж інших творів, у яких порушується тема землі й людини?
•         Чому «Земля» - твір модерністичний.
•         Які нові штрихи до портрета О.Кобилянської додав сьогоднішній урок?

Домашнє завдання. Підготуватися до ха­рактеристики образів Михайла і Сави; виписати цитати (за варіантами). Повторити біблійну легенду про Каїна та Авеля.