Презентація до наукового дослідження

МОТИВИ ТУГИ ЗА РІДНИМ КРАЄМ У ТВОРЧОСТІ ПОЕТА-ЕМІГРАНТА ГРИГОРІЯ ВИШНЕВОГО Розвіяними по чужині назвав українців у діаспорі наш славний земляк і дослідник Петро Ротач. А серед тих, хто прожив майже все життя далеко від України й залишився вірним Батьківщині, був і нащадок славного козацького роду із села Займище Талалаївського району Чернігівської області.

Мати поета – Марина, дідусь Ничипір і бабуся Пріська Діденки. 1917 рік Я родився в степах, Там, де духом трясли сніговії. Там, де вдень і вночі Чорні круки кружляли над людом. Не віддав я степів Забаганкам Москви і Росії. Вони в серці моїм Процвітають вкозаченим чудом . Г.Вишневий

Григорій Вишневий з випускниками австралійської державної суботньої школи. Г. Вишневий – учитель від Бога і за покликанням Проживши майже 75 відсотків свого життя на чужині, я не втратив свого українства, навпаки – зберіг і розвинув його, ставши хоч і незнаним, а все ж таки поетом і публіцистом. Питають з України, як я міг зберегти себе… відповідаю, що то не я робив, а могутній дух українського народу зберіг мене. Непереможний дух у таких душах, як моя. А таких душ ой як багато, особливо на чужині. Г.Вишневий

Біля моря. 12 кілометрів від дому. 2001 рік Мета роботи Дослідити, як у поетичній творчості Г.Вишневого розкривається образ рідної землі, виявити, чим є Україна для українців, які змушені жити далеко від рідного дому. Гіпотеза Вірші Г.Вишневого – це своєрідні послання, надривні й болісні монологи душі, це спроба передати словами душевну драму ліричного героя, що опинився на чужині

Одним із провідних мотивів у творчості Г.Вишневого є туга за рідною землею, за рідною домівкою І чую я, - тремтить сльозою Душа в мені осиротівши – Лишилось серце над Сулою, Її навіки полюбивши. І квилить, кличе нас додому, Мене з душею-сиротою. Того не звідати нікому, Як серце плаче самотою! Спливуть весняні дні за днями, Та з України йтимуть луни, У грудях будуть рвати камінь Тонкі душі моєї струни.

Об’єкт дослідження: Поетична творчість нашого земляка, учителя із Австралії: збірки «Моя любов порання й вечорова» (1992 р.), «З далекого краю» (1995р.), «Під чужим небом» (2004р.), «Золотий штурм» (2004р.), «На схилі віку» ( 2005р.)

Предмет дослідження: У більшості поезій, вміщених до збірок «З далекого краю», «Під чужим небом», «На схилі віку», присутня туга за рідним краєм, розлуку з яким автор переживає дуже важко. Його думки повсякчас линуть на Україну, і хоча на чужині він здобув свободу і незалежність, матеріальний достаток, але не знайшов душевного спокою, повного щастя, бо жити в гармонії зі світом людина може тільки там, де її родове коріння.

Поезії Г.Вишневого – ніжні й мелодійні, наповнені тугою за рідною землею Наші дослідження є цеглинкою в поверненні Григорія Вишневого на рідну землю, його твори допомагають нам зрозуміти, що рідний край – то не просто красиві слова. Рідна земля дає сили і натхнення жити, працювати, творити, змінювати навколишній світ, любити землю і людей на землі. Вивчення його творчості на уроках літератури рідного краю збагатять знання учнів, допоможуть зрозуміти красу рідної природи, багатство нашої землі. А слова пісень на вірші Г.Вишневого, покладені на музику нашою вчителькою Наталією Абовян, сколихнуть душу слухачів, розкриють найтонші порухи людської душі, яка тужить за рідною стороною.