12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

О. Стороженко оповідання Скарб

Про матеріал
«Олекса Стороженко оповідання «Скарб». Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання».
Перегляд файлу

 

Тема :  «Олекса  Стороженко оповідання  «Скарб».  Скарб – узагальнений  образ   щастя.  Повчальний  характер  оповідання».

Мета: розкрити  символічне (приховане)  значення образу - скарбу;

           простежити  особливості   гумористичного  змалювання  образу                     головного  героя,  його  поведінки;  поглибити  знання семикласників 

           про  гумор ( засоби  гумористичного  зображення);

           розвивати  мислення  та  мовлення  учнів, вміння  аналізувати  твір;

           сприяти  осмисленню  цінностей  життя   людини,  його  наповненості       …….. й  сенсу;

           розвивати вміння  самостійно  робити  висновки, обстоювати  свою

           думку.

 

Обладнання: вислови  видатних  людей  про  щастя, тлумачний  словник,

схеми, підручник, портрет  письменника.

                                                                                                      

 

Хід  уроку.

  1. Мотивація навчання                                                    

                                                       Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.

                                                       Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.

                                                                                                                  ( Г.Сковорода)

 

ІI. Актуалізація  опорних знань   учнів.

1.Учитель.

   Кожна  людина  прагне бути  щасливою. А  чи  всі  ми  маємо однакове  уявлення  про щастя?  Це слово увібрало в себе усі  найзаповітніші людські мрії, бажання, сподівання, радощі. Кожна людина бачить його по-своєму.

 

2. Перевірка  домашнього   завдання

Ми сьогодні продовжуємо вивчати творчість О. Стороженка ,я сподіваюсь що оповідання вам сподобалось.

І зараз я хочу прослухати  ваше  д.з.,  як же ви розумієте,  що таке щастя?

Діти, зараз  прошу бажаючих зачитати.

Учні  зачитують речення « Що  таке  щастя ? »

Дуже добре, кожен з вас бачить своє  щастя  правильно!

 

3. Робота  з  тлумачним  словником.

   А словники  зафіксували  значення  цього  слова так…

   Щастя – це почуття  або стан  найвищого  повного  вдоволення  своїм  життям;  сприятливий  збіг  обставин;  талант, успіх;  земне  блаженство.

Тож, слово щастя означає сяйво!!!!!!!!!!

4. Тому зараз пропоную біля дошки скласти  асоціативну квітку до слова щастя…на кожній пелюсточці напишіть слово, яке асоціюється із цим словом .

 

                                     Здійснення  мрій

 

Задоволення         Увага                          вірність              Спокій

 

Гармонія                                   Щастя                                         Достаток

 

Радість                                                                                 Добробут

 

          порядність                  Насолода.   Симпатія

 

Молодці,  яка гарна і багатопелюсткова  вийшла у нас квіточка! Я її дарую всім присутнім, бажаю, щоб вона завжди  квітла у вашому житті!!!

 

Діти, до   теми  щастя  зверталися  і  будуть  звертатися  письменники  в  усі  часи,  бо вона  вічна.

Як ви зрозуміли  ця   тема  і  буде  предметом  розмови  на  сьогоднішньому  уроці.

 

  1. Оголошення теми, мети, завдань уроку

Запис у зошитах число, класна робота, тема уроку.

«Олекса  Стороженко оповідання  «Скарб».  Скарб – узагальнений  образ   щастя.  Повчальний  характер  оповідання».

 

В оповіданні «Скарб» автор дуже цікаво розповідає про особливості пошуку скарбу, намагаючись звернути увагу читача на його символічне (приховане значення).

Що ж таке скарб?

Що він символізує?

Чи щасливий Павлусь?

Щоб дати відповіді на ці запитання, нам потрібно звернутися до тексту твору.

І перше, що ми зробимо знову звернемось до тлумачного  словника  і  з’ясуємо лексичне значення слова скарб???

 

2.Словникова    робота.

Скарб

 1) Коштовності,  гроші,   цінні  речі,  сховані у потаємному місці, закопані в землю. 

 2) Природні багатства надр, лісів, морів.

 3) Те, що має надзвичайну цінність.  Молодці!

  

 1.Тож бесіда за питаннями

Опрацювання змісту твору за питаннями.

 

Відкрийте текст і слідкуйте за моїми питаннями. Робота з текстом.

Ввімкнути відео на телевізорі.

 

  1. Якими були батьки Павлуся? («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора із садочком і левадою». «...І шанували, і пестували вони того одинчика!»)
  2. Як мати ставилася до свого єдиного синочка? («І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як із маленькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». «Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається: крий Боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати»).             
  3.  Через що мати нікуди не пускала Павлуся? («Усю зиму й осінь з хати не випустить: «Не ходи, синку,— каже,— холодно, замерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш». Прийде весна або літо — знов не пускала: «Не ходи, синку, душно, сонце напече головку, голова болітиме». Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б»)
  4.  Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина? («Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»)
  5.  Опишіть Павлуся, застосовуючи текст твору («...Вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. ...Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату»)        
  6. Через що мати не пускала сина на вечорниці? («...На вечорницях збиралися самі п’яниці та розбишаки, там тебе обідять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати»)

·                   

  1. Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою? («...Через той мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою»          
  2. Якими були наймити у Павлуся? («Наймит-парубок ще молодий, працьовитий, непитющий, а наймичка — теж чесного роду, осталась бідною сиротою, і покійниця прийняла її до себе, як рідну дитину») Як їм жилося в родині заможних людей? («За Павлусем і їм добре жилось; було чим-небудь йому угодють, то стара і дякує, і грошей їм дає, і добру одежу, а часом за наймита скотину у поле вижене, а за наймичку хату вимете і води принесе. Отож як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись, наділила їх худобою і аж руки їм цілувала та просила, щоб вони не обижали її Павлуся, доглядали б його і були йому рідним батьком і матір’ю, а вже вона на тім світі буде благати Господа, щоб він милосердний послав їм усякого щастя і таланту»)            
  3.  Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим? («Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, як на сміх, хоч би один тобі віл іздох»)                                
  4. Що відповідав Павлусь хлопцям, які запрошували його на вечорниці? («Далеко. Якби  вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов»)
  5. Чим займався Павлусь щодня? («...Цілісенький день їсть (а лопав здорово) та спить. Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісеньку макітру вареників із сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч спати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею...»                   
  6.  Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята? («...Зубралось парубоцтво шукати скарба. Узяли із собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ») Чому вони хотіли запросити піти із собою Павлуся? («Візьмемо із собою на щастя... то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»)                 
  7.  Що вирішили зробити хлопці, щоб посміятися над Павлусем? («...Візьмемо сього (дохлого) хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине»                  
  8.   Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта? («...А він, як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!»          
  9.  Як склалося  життя Павлуся після його одруження? («Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет... І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув»)
  10.  Так скільки ж скарбів доля подарувала нашому герою?

            1 – надмірно турботливих батьків,  особливо мама.

2 – фантастичний  випадок  з  хортом

3 – дружина .

 

Тож ми бачимо, на жаль, що Павлусь прожив  безцільне, безглузде життя, не використавши  доцільно  жодного.

Я зараз пропоную усно визначити композицію твору

Робота над твором О. Стороженка «Скарб»

 

 

Композиція.

  • Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.
  • Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.
  • Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами.
  • Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.

 

Основна думка:

 

  • а) «...той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»;
  • б) «Не той тільки щасливий, що натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна».

 

Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики.

 

Молодці!!!

 

Діти, прошу увагу на екран! Пригадаймо схему складання сенкану.

                  


              


 

 

 

 

               

Ви вже здогадались яке буде слово­-тема до цього завдання???

Щастя

Безхмарне,  неочікуване

Наповнює, триває, охоплює

Мрія, що стає реальністю

Доля  / Щастя

Дуже добре….

 

12. Підсумки  уроку.

Рефлексія. «Незакінчене  речення».

1. «Оповідання  О. Стороженка  «Скарб»  виховує в  нас  риси доброти, чуйності, порядності, справедливості, працьовитості, людяності; 

 

2. « Засуджує заздрість, скупість, жорстокість, егоїзм, бездушність, бездуховність…

 

3. «Яким я хотів би бачити головного героя?»…

          4.  Образ  скарбу  символічний, тобто прихований

А ось він і тут, цей Павлусь, якого ви тільки що створили, і він приніс вам також скарби під назвою ЗНАННЯ, які для вас зараз є найціннішими, щоб потім у майбутньому бути щасливими! Ось вони в мішку і отримає їх кожен з  вас обов’язково .

Слово вчителя.

Скарбом для кожного є його щасливе життя.  Кожному надається  право  вибору  щасливого  шляху. Упродовж  життя  люди шукають свій скарб – щастя і кожна людина унікальна. Отже, сенс життя ви повинні знайти самі. Пошук особистого сенсу життя – це особиста справа кожного.

Я бажаю вам успіху!

 

VІ. Підсумок. Оцінки.

 

Домашнє  завдання.

Обов’язкове.  Опрацювати теоретичний  матеріал  ( с.176 – 177),

                          написати  твір-мініатюру «Який  скарб я  хотів  би  знайти…»

За  бажанням. Написати  невеликого  листа (4-5 речень)  у  жартівливому  тоні  головному  героєві  оповідання  О.Стороженка «Скарб»,  висловивши  в ньому  свої  побажання, як  поліпшити  спосіб  його  життя.                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Наступне завдання  треба було повторити ТЛ: гумор, сатира, іронія, сарказм.

     ТЛ: поглиблення  поняття про  гумор ( засоби  гумористичного  зображення).

  Гумор – це  співчутливе,  доброзичливе  висміювання  негативних  явищ життя  або  вад  людського  характеру;

  Сатира – це   (гостре  висміювання);

  Іронія  - (насмішка, кепкування);

 Сарказм   - (зле,  в'їдливе  висміювання). Дякую, молодці!

 

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
23 березня
Переглядів
330
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку