Урок "Воєнне дитинство, ідея самопожертви в повісті Григора Тютюнника "Климко""

Воєнне дитинство, ідея самопожертви в повісті Григора Тютюнника «Климко»

Мета: продовжувати опрацьовувати ідейний зміст повісті, дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; усвідомити головну ідею твору – ідею самопожертви; удосконалювати навички аналізу твору; учити характеризувати образ головного героя; виховувати гуманні якості людини – чуйність, турботу про ближнього, здатність співпереживати

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, фотоматеріал до теми «Дитинство», роздатковий матеріал (картки з цитатами, таблиця «Що несе війна?»)

Тип уроку:  урок засвоєння навичок та вмінь

Хід уроку

I Організаційна частина

  Посміхнімося одне одному, побажаймо наполегливості, упевненості, успіхів

II Мотивація навчальної діяльності

   Учитель. Кожний дорослий родом з дитинства, країни дивовижної та особливої. Чи в усі часи історії дитинство було щасливим? Відповідь на це та інші запитання знайдемо в повісті Григора Тютюнника «Климко».

III Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

       Тема нашого уроку  - воєнне дитинство, ідея самопожертви в повісті. Продовжимо опрацьовувати зміст твору, з’ясуємо, як у творі відображено воєнне дитинство. Охарактеризуємо героїв. Оцінимо їхні вчинки

 

IV Перевірка домашнього завдання.

•                  Завдання. Відновити хронологічну послідовність.

1. Причини походу по сіль. (2)
2. Одужування в тітки Марини. (5)
3. Знайомство з Климком. (1)
4. Останній день Климка. (6)
5. Зустріч з людською добротою на ярмарку в чужому місті. (4)
6. Климко в дорозі. (3)

V Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя. Зараз вам по  12-13 років. Перебуваючи в дитячому віці, ви маєте свої погляди на дитинство

• Продовжіть речення.

Дитинство – це пора, коли…

• Які епітети можна підібрати до слова «дитинство»?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Що є спільного у ваших відповідях?

    Дитинство – щасливий період життя людини, тому що ми навчаємося, розважаємося, спілкуємося, тому що поруч знаходяться батьки та інші близькі люди, які допоможуть і підтримають.

 

• Розкажіть, яким було життя Климка до війни.
• Климко- сирота. Чи відчуває він себе нещасним?

Отож,  дитинство героя до війни  теж можна було назвати  цікавим, казковим, бо поруч знаходилися  турботливі, гарні люди.

 

 

  Хлопчик і далі радів би  гамірному життю станції. Отак би й виріс серед уквітчаних кольоровими вогнями ночей,  якби не настали інші ночі без вогнів. Війна…

      Ліна Костенко писала:

 

О перший біль тих не дитячих вражень,

Який він слід на серці залиша!..

• Яке ж горе спіткало хлопчика?

(Показ відео слайдів на тему «Яка страшна війна»)

• Рольва гра «Я – літературний герой».

Щоб краще познайомитися з Климком, послухаємо виступи від імені персонажів.  (Герої роз повідають про себе).

• Климко.
• Зульфат.
• Наталя Миколаївна.
• Швець.

    Климко. Виріс я у бідній селянській  сім’ї. Рано не стало батьків. Тому й  забрав мене до себе дядько Кирило на  виховання. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина:  похвалить, обніме, принесе гостинчик. Я з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно  переживав його трагічну загибель.

      У моєму житті  зустрічалися ще багато гарних  щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був поруч зі мною. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Учителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми  гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною.   

 Зульфат.  Климко – це мій  давній друг,  однокласник. Він  ніколи мене не  зраджував, не видавав секретів,   не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський  снаряд зруйнував Климкові барак.  Потім я шукав Климка, хотів  по-товариськи допомогти.  На ваговій облаштували  невеличку кімнату.  Дуже добре, що  переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс  свою стару колиску.   Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на  станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать.  Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його  виходжували. 

      

Наталія Миколаївна.  Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові, які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та  куди... Де він пішов? Климка знайшла пораненим. У його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки  самовіддані  сердечні люди.  Самопожертва його дуже велика.  Люди,  майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя  буде прекрасним.

 

 Швець.  Дивлюся на  цього босоногого героя та й  думаю: «Яке ж складне життя  тобі випало,  хлопчин…» Подарував йому взуванку. Хотілося  ще й  нагодувати його,  але грошей у  мене не було, бо й сам  бідував.  Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої  була сіль.  Думаю, може підсобить йому, харч  дасть якиЙ-небудь.  А може, Климко  ще й залишиться  в неї. Допомагатиме, не буде бити ноги по  сирій  холодній землі.  Бажаю усім людям думати не тільки про себе, а й про  свого ближнього.

 

• Робота з картками.

Прочитати, скласти коментар. У зошити записати, яку рису характеру  ілюструють подані рядки з тексту.

 

Картка №1 "...Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам. Давно вже міг..."

Картка №1 "...Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками..." "...Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті..."

Картка №1 "...Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько,- бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство..."

Картка №1 "...Климко видлубав із кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пелену, а сам швидко пішов геть..."

Картка №1 "- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те..." "...В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги...."

Картка №1 "...В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшися надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги...."

 

Картка №1 «Він  не піде висілком, ні… На переїзді зверне  ліворуч, і колією, мимо станції  депо, печища на місці  барака і  хлібопекарні, дістанеться до вагової »

Картка №1 «Я не забуду вас, тьотю Марино, - надломленим голосом сказав Климко… Я… Спасибі вам… Я прийду…»

Картка №1 «Нічого, я і сидячи вмію спати»,  -  бадьоро відказав Климко

 

1. Самостійний

2. Витривалий, терплячий

3. Товариський

4.Милосердний

5.Совісний

6.Обережний

7.Вдячний

• Складання асоціативного  куща. «Климко. Який він є?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Метод «Коло думок».  (Робота над розкриттям ідеї самопожертви. Учні протягом  уроку заповнюють іншу таблицю «Що несе війна людству?»)

1. Що ж було найбільшою радістю для Климка, коли дядько Кирило повертався з роботи?

       Робота з текстом.  Абзац: «Це була найбільша радість для Климка…»

2. Чому, на вашу думку, хлопчик не залишився жити в тітки Моті?
3. Як герой поставився до того, що Наталя Миколаївна вирішила обміняти на продукти найціннішу річ – святкову сукню?
4. Чому Климко запропонував учительці разом з маленькою Олею перейти жити  у вагову?

Робота з текстом.  Від слів «Де ти живеш тепер, Климку?» до слів «Наталя Миколаївна всміхнулась і опустила очі» с

5. Чим керувався хлопчик, коли вирішив іти по сіль?

Робота з текстом Прочитати за особами діалог Климка й Зульфата Від слів «Знаєш, що я придумав, Зульф?...» до слів «Наталю Миколаївно! Я пішов…».

Висновок. Климко, утративши  єдину рідну людину,  відчуває потребу опікуватися долею  Наталі Миколаївни та її донечки-немовляти, що опинилися  в безвихідній ситуації. Побачивши, яке приниження  доводиться терпіти вчительці, продаючи найкращу сукню,  Климко відчув потребу захистити скривджену жінку.

6. Швець-інвалід, незнайома людина, безкоштовно дав Климкові взуття. Як цей вчинок характеризує чоловіка?

Робота з текстом.  Від слів «Швець поманив Климка…» до слів «Носи собі, раз ти земляк» .

7. Чому Климко захистив дівчину й врятував  її від неволі?

Робота з текстом  (на картках (2)

Дівчина тоненько заплакала і зашепотіла до шевця:

• Спасіть мене, дядю, спасіть…
• Тихо-тихо-тихо, швидко сказав їй швець. – Не бійся…

 А Климко висмикнув з торби надірвану плащ-палатку, розіпнув її в руках так, щоб затулити дівчину, і став роздивлятися, бурмочучи заклопотано перше, що спало йому на думку:

• Якби не надірвана, то була б довша… Так надірвана… - а в голові стукотіло: «Хоч би пройшли, хоч би пройшли!»

…Поліцай покашляв у стулені докупи пальці, потер ними губи, ніби поправляючи скривлений рот, і обернувся до дівчини:

• То тебе що – просить – сказав крізь зуби, ухопив її за руку і смикнув на себе.

  Дівчина зойкнула й звелася навколішки. Климко випустив плащ-палатку, учепився дівчині в руку й закричав:

• Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!

Та облиш ти цих старців, Стьопа… - сказав інший поліцай, позиркуючи на людей, які покидали свої тачки й підійшли ближче. – Ходімо, без   одної Химки ярмарок буде.

 

8. Перебуваючи в тітоньки Марини, хлопчик розбавляє молоко водою. Навіщо він це робить?
9. А чому Климко не попросить молока в тітки?
10. Через що хлопчина не залишився в доброї турботливої жінки? Як це його характеризує?
11. Що свідчить про відповідальне ставлення героя до справи?
12. Завдяки чому або кому Климко подолав хворобливий стан і досяг мети – принести сіль?

Висновок. Знав, що його чекають, розумів, що він потрібний іншим. Завдяки тітці Марині, Наталі Миколаївні, Зульфату, шевцю.

13. Що ж стало безпосередньою причиною смерті героя?
14. Чому дитина, позбавлена в житті родини, їжі, даху над головою йде на самопожертву й поспішає творити добро?
15. Яка ж головна ідея твору?

Ідея самопожертви, жертвування собою, своїми власними інтересами заради добра для інших.

V Закріплення знань (саморефлексія).

• Схарактеризуйте воєнне дитинство 3-4 прикметниками

(Воєнне дитинство – холодне, голодне, страшне, доросле)

• Продовжити речення  Прочитавши повість, я зрозумів,що…

• Чи виникло у вас бажання змінитися? У чому?

VI Оцінювання   Підсумок. Отже, сподіваюся, що  ви винесли уроки моральності, які не будете забувати в подальшому житті та звертатиметеся до тієї сили, яка допомогла народові витримати найтяжчі випробування, - сили взаємодопомоги, дружби, милосердя. Любіть своїх ближніх, не забувайте  дякувати їм про їхню турботу, піклуйтеся про них, усе це повернеться до вас.

VII Домашнє завдання.

Дібрати заголовки до розділів.

Написати свій варіант кінцівки повісті (5-7 речень).

                                Що несе війна людству?

(За повістю Григора Тютюнника «Климко»)

Голод, холод	Війна	Люди не віддаляються одне від одного
Смерть, неволя		Об’єднуються
Утрата житла		Зближуються
Приниження		Турбуються про тих, хто поруч
Зрада Батьківщини		Допомагають ближнім