Презентація до розділу "Природа та населення свого адміністративного регіону"
Природний заповідник: Дніпровсько-Орільський. Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський» — розташований в межах Петриківського та Дніпровського районів Дніпропетровської області. Розташований у долині Дніпра і плавнів Протовчі (сучасне русло Орелі). Площа 3 766 гектарів. Створений на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромські плавні» та «Обухівські заплави».
Це неочікувана дика природа, затиснута між двома промисловими гігантами – містом Дніпро і містом Кам’янське. Тихий шепіт очерету та віковічних осокорів, спів очеретянок та солов’їв, тінь орлана посеред безодні синього неба, обережний погляд сарни, стежки борсуків – тут неймовірно слухати і вивчати природу.
Кі́льченський заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Розташований на північний захід від міста Підгородного Дніпровського району Дніпропетровської області. Площа 100 га. Створений 1974 року. Перебуває у віданні: Дніпропетровська райдержадміністрація. Охороняється унікальний природний комплекс у долині річки Кільчені з мальовничими плесами та прилеглими байраками. Заплавна частина заказника вкрита переважно болотно-лучною рослинністю. Лісові насадження представлені берестово-кленовими дібровами. Певну цінність має ділянка бересто-ясеневої діброви. На схилах байраків зростають клен польовий, клен татарський, акація біла, берест, груша дика. Подекуди збереглися невеликі природні переліски з липи та осики. З чагарників поширені глід, бруслина бородавчаста, шипшина тощо. Галявини вкриті лучною і степовою рослинністю. Багатий тваринний світ: сарна європейська, свиня дика, заєць сірий, лисиця руда, борсук; значка кількість птахів. Заказник має наукове, рекреаційно-пізнавальне значення.
Уро́чище «Я́цево» — лісовий заказник загальнодержавного значення. Розташований між селами Любимівкою і Перше Травня Дніпровського району Дніпропетровської області. Площа 175 га, охоронна зона 1189,0 га. Створений Постановою № 198 Ради Міністрів УРСР від 19.04.1977 р. Урочище є природною байрачною дібровою, в якій збереглися дуби з козацьких часів. По дну балки протікає струмок. Назва Яцевого яру, як і однойменного, нині затопленого, острова на Дніпрі, що був навпроти яру, походить від імені козака-зимовчака Яцька.
Флора. Основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний з участю в'яза граболистого і клена татарського; домішок становлять клен польовий, липа серцелиста, ясен, груша звичайна, яблуня лісова. Середній вік деревостанів — 80—90 років, трапляються ділянки з віковими дубами (до 150 років). У підліску — бруслина європейська, бруслина бородавчаста, бузина чорна, крушина ламка, свидина кров'яна, аморфа кущова. Багатий трав'яний покрив (понад 360 видів вищих рослин). В заказнику росте 9 видів вищих судинних рослин, занесених до Червоної книги України — рябчик руський, ковили найкрасивіша та лессінга, рястка Буше та інші. Унікальний для умов середнього та нижнього Дніпра байрак зберігає рідкісну папороть — пухирник ламкий, у степових ділянках трапляється ковил. Фауна. Надзвичайно різноманітна фауна безхребетних — понад 2500 видів, у тому числі рідкісні — турун угорський, сатир Герміона, блакитна й малинова стрічкарки. Фауна хребетних — типова для байрачно-степових комплексів і включає такі раритетні види, як степова гадюка, мідянка, зелена ящірка, борсук та інші. З тварин водяться олень європейський, козуля європейська, свиня дика, лисиця, заєць-русак, фазан, сова вухата, соловейко, дрізд співочий, вивільга; трапляється балабан, занесений до Червоної книги України. Зберігається також фауністичний комплекс комах, що притаманний байрачним дібровам, серед яких майже 50 є рідкісними.
Дніпро́вський ботані́чний сад — ботанічний сад в Україні, в межах міста Дніпра; єдиний ботанічний сад у місті. Площа 33,0 га. Заснований 1929 року, перенесений на теперішнє місце 1931 року. Підпорядкований Дніпровському національному університету імені Олеся Гончара. Сьогоднішній статус — з 1972 року. Розташований у Соборному адміністративному районі міста. Лежить на захід від проспекту Гагаріна. На заході обмежений Довгою балкою; на півдні — парком Гагаріна. Район, де був створений сад, колись називався Міськими дачами. У ботанічному саду є паркова зона (біля проспекту) з оранжереєю тропічних видів, що закриті для відвідувачів, науково-дослідницьке господарство, могила засновника саду — Олександра Рейнгарда.
ЛЕЛІ́Я – урочище, комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення (від 1975). Знаходиться побл. сіл Дубове та Турове Царичан. р-ну Дніпроп. обл. Пл. 30 га. Перебуває у віданні Царичан. селищ. ради. У складі пам'ятки – пн. схили Турової гори (макросхил корін. правого берега р. Оріль) та ділянка річк. заплави біля її підніжжя. Уздовж верх. краю схилу збереглися у задовіл. стані залишки земляних фортифікац. споруд Укр. укріпленої лінії (1-а пол. 18 ст.), крутосхил укритий степ. рослинністю із вкрапленням дерев і чагарників. У заплаві представлена релікт. ділянка давнього русла Орелі, яка нині є смугою очеретово-рогозових заростей із ланцюжком мілковод. озер усередині. Далі від гори в межах пам'ятки – заплав. дубовий гай із типовим комплексом неморально-кверцетал. видів. В урочищі представлено багато видів рідкіс. степ., лучних і лісових рослин та тварин, зокрема й занесених до Червоної книги України, серед них – ковила Лессінґа, астрагал шерстистоквітковий, тюльпан дібровний, рябчик малий, джміль глинистий, ксилокопа звичайна, вусач земляний хрестоносець, махаон, мідянка, гадюка степова східна. Значну частку водно-болотяних фітоценозів складають популяції видів рослин, занесених до Європ. Червоного списку (бульбокомиш морський, осоки гостра і берегова, вех широколистий та ін.). Усі види амфібій і плазунів, які мешкають на тер., охороняються списками Берн. конвенції. Одне з наймальовничіших місць у долині Орелі та ключова ділянка для формування тер. проектованого нац. природ. парку «Орільський».