Обговорення проблеми як інтерактивний метод в навчанні іноземної мови

Бершадська Ольга Іванівна ,

викладач іноземної мови (вищої  категорії)

Машинобудівного фахового коледжу Сумського державного університету

ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЯК ІНТЕРАКТИВНИЙ МЕТОД В НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Анотація. У статті розглядається суть проблемного навчання, як інтерактивного навчання, його актуальність і практична цінність, що характеризується постійною, активною взаємодією всіх учасників навчально-виховного процесу, де учень і вчитель - рівноправні суб’єкти навчання, моделюванням життєвих ситуацій,  спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, переваги перед традиційними методами, які передбачають повну зайнятість учнів класу, роботу в команді, доброзичливе ставлення до опонентів, можливості висловлювати свою думку, створення «ситуації успіху», опанування великого обсягу матеріалу за короткий час тощо.  В процесі написання статті чітко зроблено висновки щодо вмілого застосування проблемного навчання як одного з інтерактивних методів навчання, його провідної ролі в особистісно-орієнтованому підході у навчально-виховному процесі.

Актуальність і постановка проблеми.

Сучасний етап розвитку нашої держави вимагає від підростаючого покоління гнучкості, комунікабельності, швидкої адаптації до різноманітних життєвих ситуацій, критичного мислення, вміння долати конфлікти та бути готовими до міжкультурного та міжособистісного спілкування і співробітництва. Володіння навичками іншомовної мовленнєвої компетенції стало розглядатися як засіб соціалізації, засіб, що об’єднує держави і народи.   У наш час існує чимало методів і технологій викладання англійської мови,  як традиційних, так і новітніх. Ефективність їх застосування залежить від того, чи підібрані вони відповідно до тих завдань, які можуть успішно розв’язуватися з їх допомогою. Оскільки учням необхідно оволодіти іноземною мовою, як засобом спілкування, вміти підтримувати розмову, висловлювати свої побажання, ділитись думками, обмінюватись поглядами, на уроках англійської мови важливо створювати ситуації, в яких вчитель і учень стануть повноправними суб’єктами системи освіти, а основою навчання буде рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається. [8, с.28].   Сьогодні головним завданням освітньої програми є створення всіх необхідних умов для розвитку та становлення індивіда як особистості. Це, в свою чергу, зумовлює виникнення необхідності пошуку нових ефективних технологій та методів навчання з метою формування комунікативної компетенції учнів, отож цим зумовлена проблематика статті. [15].

Виклад основного матеріалу.

Система методів проблемно-розвиваючого навчання ґрунтується на принципах:

• цілеспрямованості (відображає передбачувані, заплановані результати свідомо організованої діяльності);
• бінарності (складається з діяльності викладача й студентів);
• проблемності (визначають рівень складності матеріалу та труднощі під час його засвоєння) (1).

Систему проблемно-розвиваючого навчання складає ціла наука різних методів:

1. Показовий (показове викладання);
2. Методи діалогічної взаємодіє учня та вчителя (діалогічне викладання, «прес-конференція», дискусія);
3. Евристичний (евристична бесіда; цей метод спрямований на стимулювання творчої активності);
4. Дослідницький (дослідницькі завдання);
5. Програмований (програмовані завдання);
6. Кейс-метод;
7. Монологічна і діалогічна бесіда;
8. Метод проектів (який може поєднувати в собі усі інші);
9. Інтерактивні методи («мозковий штурм, робота в парах, групах);
10.  Метод інверсії (Орієнтований на пошук ідей розв’язання проблемно-творчих завдань).

 Існують такі способи створення проблемних ситуацій:

1. Зіткнення учнів із життєвими явищами, фактами, які потребують теоретичного обґрунтування. Зіткнення із зовнішніми невідповідностями між явищами спонукає їх до пояснення та активного засвоєння нових знань;
2. Використання навчальних та життєвих ситуацій. У таких випадках учні самостійно роблять висновки, які стимулюють у них інтерес до теоретичного обґрунтування виконаних практичних завдань;
3. Постановка дослідницьких завдань учням. Цей спосіб використовують, наприклад, під час виконання таких завдань, де може проявитися природне бажання учня до більшого пізнання- наприклад, під час відвідування виставок, кінотеатрів та ін.;
4. Спонукання учнів до порівняння, зіставлення, протиставлення фактів, явищ, дій, унаслідок яких виникають проблемні ситуації;

Найголовніше значення таких ситуацій полягає в тому, що вони стимулюють мовленнєву діяльність суб’єкта. Водночас вони допомагають зробити процес навчання керованим, оскільки сама ситуація безпосередньо націлює думки учнів у потрібному напрямку пошуку змісту висловлювання.

Створення таких ситуацій переслідує кілька цілей:

1. стимулювання розумової діяльності учнів;
2. розвиток мовних навичок, зокрема діалогічного й монологічного мовлення;
3. повторення й закріплення певного лексичного та граматичного матеріалу;
4. проблемна ситуація може також бути способом перевірки розуміння прочитаного Створенню проблемних ситуацій передує кропітка робота, націлена на закріплення мовленнєвих зразків. Учитель зобов’язаний при створенні проблемних ситуацій враховувати типові помилки учнів, щоб знання учнів були більш усвідомленими, міцними й допомогти учням подолати неправильні уявлення, навчили робити самостійні висновки, узагальнення та ін.

До основних завдань проблемного навчання належать:

• розвиток мислення , здібностей учнів, їх творчих умінь та навичок;
• виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і згодом знаходити нестандартні шляхи вирішення нестандартних проблем;
• засвоєння учнями знань, умінь, які вони самостійно здобули в ході активної пізнавальної діяльності.

 За допомогою проблемного навчання на уроках англійської мови можна:

• виявити індивідуальні схильності та здібності кожного з учнів у колективі;
• навчити учнів спостерігати та досліджувати, оскільки в жодному підручнику учень не знайде надрукованих відповідей на ті питання,  які виникають у нього самого під час застосування проблемного методу навчання; навчити слухати, чути та сприймати один одного, поважати думку співрозмовника або просто мовця (особливо гарним інструментом може слугувати метод «мозкового штурму»).
• змінити роль учителя(учитель-вже більше не контролер та модератор, як раніше, а вже наставник, радник, джерело інформації, який розділяє загальну відповідальність за результат).

Проблемна ситуація має функції: а) стимулююча;  б) навчальна; в) організуюча; г) контролююча.

Під час навчальної діяльності вчитель, добираючи матеріал, змушений виходити з об’єктивних можливостей навчального матеріалу: його узагальненості,  конкретності, системності, складності, умовності, тобто визначає якість навчально-пізнавальної інформації та намагається визначити її подальший вплив на формування сторін особистості учня.

Для того, щоб під час групової бесіди почуватися вільно, учні повинні подолати мовний та психологічний бар’єри. Викладачеві слід заохочувати їх до висловлювання й обов’язково намагатись залучити до бесіди всіх учнів. Групова бесіда сприяє розвитку почуття колективізму, а також вміння обстоювати й аргументувати свою думку, аналізувати висловлювання співрозмовників. У таких формах спілкування удосконалюються комунікативні здібності учнів. Учитель має готувати учнів до групової бесіди: навчає вести діалог з елементами аргументації, організовує вправи в монологічному мовленні з певною мовленнєвою реакцією тих, хто слухає, подає відповідні мовні кліше.

Найбільш наближеною до реального спілкування є групова бесіда-дискусія. Беручи в ній участь, учні відходять від заздалегідь заготовленого, завченого, починають висловлювати особисті думки, погоджуються чи не погоджуються зі співрозмовниками. У цей час свідомість повністю переключається на предмет обговорення, на зміст. Дискусія буде успішною лише за умови її правильної організації. Важливо знайти цікаву тему для обговорення. Обравши проблему для обговорення, учителю слід заздалегідь ознайомити з нею учнів, запропонувати їм висловити своє ставлення до неї та обґрунтувати власні погляди. Протягом декількох днів учні обмірковують свою позицію й аргументацію. Перед початком розмови учитель з’ясовує, хто і яку думку буде обстоювати. Після висловлювань 2-3 учнів з однієї команди слово надають учням з іншої. Учні з команди, яка відповіла, слухають і готують свої контраргументи. Потім обидві команди вільно висловлюють свої погляди, погоджуючись чи не погоджуючись із думкою один одного. Якщо дискусія відбувається активно, учитель лише спостерігає, підказуючи за необхідності потрібне слово. Мовні помилки учнів можна не виправляти якщо зрозумілий смисл того що говорять. Якщо прозвучить фраза, яку неможливо зрозуміти, учитель допомагає учневі виправити її.  Якщо обговорення відбувається мляво і може припинитися, він намагається загострити дискусію, висловивши судження, яке зумовить незгоду однієї з команд. Учитель повинен похвалити учнів за активність і самостійність мислення та висловити думку щодо проблеми, яку обговорювали.

Як вид групової бесіди на заняттях ІМ практикують розмову за круглим столом – груповий обмін думками стосовно теми, яку вивчають. На попередньому занятті вчитель повинен дати конкретні завдання учням: що підготувати, звідки взяти необхідну інформацію тощо.  У розмові за круглим столом студенти вчаться будувати розгорнуті монологічні висловлювання, логічно і послідовно розкривати свою думку, своє ставлення  до події, реагувати на висловлювання інших, доповнювати їх. З огляду на це вчитель повинен дати учням засоби зв’язку і тренувати у вживання цих засобів.

Застосування проблемного навчання іноземних мов у немовному навчальному закладі є актуальним, оскільки воно за певних умов сприяє інтенсифікації професійно-орієнтованого навчання.  Сьогодні можна із впевненістю стверджувати, що використання методу проблемного навчання є досить ефективним засобом раціональної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Які ж можливості проблемного методу у курсі ІМ, зокрема при       оволодінні мовним матеріалом, необхідним у підготовці до практичного використання професійного читання?

Проблемні вправи, що розвивають вміння самостійно розкривати виведені значення похідних слів, розпізнавати лексичні одиниці за формальними ознаками, швидко знаходити структурно-схематичні відповідності іноземної і рідної мов, враховуючи найбільш складні моменти засвоєння, дають можливість студентам через активний пошук прийти до самостійного висновку, усвідомлення, міцного запам’ятовування, вчать уважного ставлення до слова і механізму словотворення. Наприклад:

•        Чи є спільне значення у словах: а) generator, operator,  calculator, indicator, resistor? б) computer, reciever, tracer, designer, measurer.
•        Наведіть суфікс, що виражає це спільне значення. Чи знаєте ви ще якісь слова з цим суфіксом?
•        Визначте спільний елемент у таких похідних словах/дієсловах/іменниках/прислівниках. Яке його значення?
•        Який словотворчий елемент відрізняє слова в поданих парах слів? Які з них іменники/прикметники? Аргументуйте свою відповідь.
•        Чи достатньо побачити схожість таких інтернаціональних слів зі словами української мови, щоб зрозуміти їх значення: hydraulic, special, production, complex, balance, section.
•        За якою ознакою згруповані такі слова: to produce-producer-production-productive-productively-productivity? Чи можна, знаючи тільки одне слово з поданих, перекласти решту, не звертаючись до словника? Що для цього необхідно?

Переваги проблемних завдань перед звичайними тренувальними очевидні. Щоб відповісти на проблемне запитання, необхідно не лише згадати певний програмний матеріал. Цим роль проблемних завдань не вичерпується: психологи виявили, що утримування у пам’яті тих чи інших знань залежить від напруження, яке викликається відповідним наміром або певною потребою. Чим більше матеріал наближається до мислення, тим краще він запам’ятовується.

Важлива особливість роботи з проблемними завданнями полягає також у тому, що вона завжди носить колективний характер: до розв’язання завдання водночас залучається уся група тих, хто навчається. Іншою особливістю є її інтенсивний характер: на обмірковування будь-якого проблемного питання виділяється досить обмежений час – від 10 до 60 секунд залежно від складності завдання. Фактор часу і фактор змагання (Хто краще? Хто швидше?) дозволяє підтримувати максимальний рівень напруження, зацікавленості студентів, розвивати звичку до активного мислення у процесі вивчення іноземної мови.

В умовах професійно-орієнтовного навчання ІМ у немовному навчальному закладі слід мати на увазі, що лексичне наповнення вправ має бути максимально наближене до лексичного наповнення відповідних текстів за спеціальністю.

На другому і третьому етапах навчання потрібно  більше уваги приділяти моделям термінотворення, найхарактернішим для підмови спеціальності, що вивчається. Необхідні проблемні вправи, присвячені засвоєнню власне термінологічного словника.

Можуть бути запропоновані проблеми реальні або уявні. Учитель може попросити учнів записати на картці одну із своїх проблем (I need/want a job to support myself), не вказуючи свого імені. Зібравши картки, він роздає їх студентам групи так, щоб кожен отримав картку з проблемою іншого студента. Всі мають написати на картці два-три можливих шляхи вирішення цієї проблеми (How about looking in the want ads for a job? I think the best solution would be to see a job counselor). Після виконання цього завдання студенти по черзі зачитують свої пропозиції, група вирішує, чия пропозиція краща.

Використання уявних проблем є не менш ефективним. Викладач пропонує студентам удати з себе засмученого, стомленого тощо (i`m tired, I got upset). Хтось із студентів має запропонувати якесь рішення цієї проблеми.

1. Одним із варіантів таких вправ є відомий прийом «мозковий штурм» (Brain storming), що широко застосовується у викладанні ІМ. Цей прийом спонукає учнів до пошуку численних рішень заданої проблеми. Учням пропонується висувати найнеймовірніші ідеї, бо такі ідеї є найчастіше своїми власними. Ідей повинно бути якнайбільше, тому що кількість дає якість. Наведено кілька тем для «мозкового штурму»:
2.  Система освіти повинна бути реформована.
3. Навчальні машини кращі за вчителів.
4. Екзамени не потрібні.
5. Подорожі-це найкраща освіта.

Оберіть тему. Визначте, до якої команди ви будете належати (за або проти). Підготуйте свої аргументи.

З теми «Спорт та здоров’я» прокоментуйте наступні питання:

1. Які види спорту стають все більш популярними серед людей?
2. Чому людям слід бути фізично активними та займатися спортом?
3. Що більш важливе в спорті : здатність програвати без злості; абсолютна чесність або фізична сила?
4. Що ти думаєш про важливість командних ігор для розвитку таких соціальних якостей як ентузіазм, співробітництво вірність.

Використовуй наступні вирази, щоб підтримувати розмову:

Introducing a point (вираження своєї думки)

1. This may seem impossible to you but…
2. I can assure you that…
3. Wouldn’t you agree/admit that..?
4. It seems quite clear/obvious that…

Expressing agreement (вираження згоди)

1. I fully agree with what you’ve just said.
2. That’s exactly what I was thinking
3. That certainly sounds like a good idea
4. It all sounds quite interesting/ convincing

Expressing doubt and disagreement in discussion (вираження сумніву або незгоди в дискусії

1. I see what you mean but…
2. I agree with you on the whole but…
3. Oh, but don’t you think that…
4. You haven’t convinced me that…
5. I can’t accept that..
6. Do you expect me to believe that?
7. I take your point but on the other hand…

Тематика юнацьких проблем є широкою і тому викликає різну реакцію. До одних проблем учні легко висловлюють своє ставлення через наявний у них життєвий досвід, знання з проблеми, які вони отримали за попередні роки навчання англійської мови або з інших предметів.  Зустрівшись з іншими проблемами, які є для них не менш важливими, у них може не вистачити ні знань, ні життєвого досвіду, щоб їх вирішити, аргументовано висловитись з них. Виходить, що є проблеми, які хвилюють студентів, але через брак інформації вони не можуть їх обговорити Якщо проблема є складною (наприклад, проблема залежності від Інтернету і вплив телебачення, проблема наркоманії та СНІДу, злочинності серед неповнолітніх та юнацької агресивності, отримання підробітку і деякі моральні проблеми), студентам перед її обговоренням слід опрацювати необхідний інформаційний матеріал. Якщо ж проблема є нескладною (наприклад проблема навчання, стосунків у родині, проведення вільного часу, молодіжної моди), комуні канти мають можливість висловлюватися без спеціально опрацьованої інформації, використовуючи свій власний життєвий досвід, наявні у них знання з проблем, які перед обговоренням варто актуалізувати. Вважаємо, що навчання «обговорення складних проблем» краще проводити за варіантом А – з інформаційною підтримкою, а нескладних – за варіантом Б, без інформаційної підтримки, але з актуалізацією знань з проблеми. Як у першому, так і у другому випадку студентам пропонуються відповідні вправи.

Перше завдання полягає у підготовці до РГ (Рольової гри), а саме створення навчальної проблемно-комунікативної ситуації певного рівня (високого, середнього та низького), яка  є початком РГ і яка задає її умови, визначає рівень самостійності мовленнєвої поведінки учнів (визначення ставлення до проблеми та пошук шляхів її вирішення) і навчальної поведінки учнів (поділ на групи та розподіл ролей).

Другим завданням основного етапу НОП є розгортання РГ, що передбачає обговорення проблеми в малих групах. Учні повинні прийняти ситуацію, зрозуміти ролі, почати обговорювати проблему відповідно за вказаного або самостійно визначеного напряму рольових дій. Саме тепер, під час розгортання РГ, студенти у повній мірі використовують отриманий або актуалізований на попередньому етапі мовний, мовленнєвий та соціокультурний матеріал з проблеми.

Третім завданням основного етапу НОП є завершення РГ, коли студенти обговорюють проблему усією групою.

Запропоновані етапи навчання обговорення проблем можуть забезпечити успішне обговорення будь-якої актуальної для студентів проблеми англійською мовою.

Не слід вважати, що весь процес навчання ІМ може і повинен здійснюватися лише шляхом розв’язання проблемних завдань. При раціональній організації навчального процесу необхідні й пояснення викладача, і постановка та розв’язання завдань, і виконання тренувальних вправ, і заучування. Проте досвід показує, що використання проблемних завдань є найбільш ефективним та економним в усіх відношеннях, в тому числі щодо часових витрат.

Проблемні завдання також мають суттєве мотиваційно-спонукальне значення: їх творчий характер, новизна, тісний зв'язок навчальної і професійної основ – все це забезпечує позитивну установку студентської аудиторії. Не можна забувати, що підтримка інтересу до ІМ як до навчального предмету в умовах немовного НЗ залишається завданням першорядної важливості.

Висновки.

Інтерактивні методи сприяють ефективності та якості навчального процесу. У статті розкрито сутність поняття «проблемне навчання», ефективність застосування обраної педагогічної технології, описано методичні прийоми створення проблемних ситуацій, методичних засобів реалізації проблемно-пошукового підходу, що сприяють вирішенню завдань та цілей сучасного уроку іноземної (англійської мови) мови.

Отже, суть проблемного навчання - це формування та подальший розвиток творчих здібностей учнів шляхом активізації їхнього мислення на базі проблемних ситуацій, які створює педагог під час процесу оволодіння учнями новими знаннями, вміннями та навичками.

  Зі зміною мети навчання саме проблемне навчання може сприяти формуванню людини ХХІ століття. У зв’язку з цим постає питання про розвиток концепції проблемного підходу в навчанні іноземних мов у загальній системі освіти. Проблемний підхід повинен стати точкою прикладення сили на площині особистісно-діяльнісного підходу, сполучною ланкою в процесі інтеграції різних підходів у навчанні іноземної мови, оскільки принцип проблемності експліцитно чи імпліцитно закладений у всіх розвиваючих підходах.

Список використаних джерел

1. Бим И. Л. Личностно-ориентированный подход- основная стратегия обновления    школы //ИЯШ-2002, – №2.

2. Близнюк О. І., Жилко Н. М. Англійська мова на уроці: Посіб. для вчителя. – Ніжин: НДПУ, 2000.

3. Бучек Л. С. Активізація розумової та пізнавальної діяльності шляхом впровадження в навчальний процес інноваційних технологій. Нові педагогічні технології в навчальному процесі. – [Електронний ресурс] / Л. С. Бучек, – Режим доступу: http://lyuba0402.blogspot.com/p/blog-page_32.html

4. Ветохов О. Зрозуміти кожного (Врахування вікових психологічних особливостей учнів під час навчання іноземної мови) // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2004. – №1.

5. Гін А. Безкровна атака. Технологія проведення навчального мозкового штурму: [Цікава і проста форма навчальної діяльності] // Завуч (Перше вересня). – 2000. – №8 – с.7-11.

6. Жолобова Н. О. «Методика та технологія: види та умови створення проблемних ситуацій на уроці іноземної мови» на освітньому порталі http://osvita.ua. – [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/37785/

7. Крамаренко С. Г. Інтерактивні техніки навчання  як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. – №5-6. – с.7-10

8. Павленко В. В. Проблемні ситуації: поняття і типи / В.В. Павленко // Нові технології навчання: збірник наукових праць // Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. – Київ, 2014. – Вип. 83. – 292 с. – С. 196–202.

9. Пометун О. Як оцінити діяльність учнів на інтерактивному уроці //Доба. – 2002. – №2. – с.2-6.

10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2004. – 192 с.