ОБРАЗ МАТЕРІ У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ за твором Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти»

ОБРАЗ МАТЕРІ У СВІТОВІЙ КУЛЬТУРІ

Їх няньчила війна.

 Під гуркіт канонади…

Найбільший подвиг людини –

виконати обов’язок свого стану.

Мета: закріпити поняття «епічний театр», відстежити долю людських чеснот в умовах війни через характеристику образів дітей матінки Кураж, розвивати вміння аналітично мислити, виховувати активну життєву позицію,усвідомлення переваг духовних цінностей над матеріальними, плекати високі моральні якості школярів, повагу, любов до матері, познайомити з шедеврами мистецтва на дану тему.

Обладнання: текст п’єси «Матінка Кураж та її діти», Біблія, Катехизм, тлумачний словник української мови, репродукція Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Брюллова, фонозаписи музичних творів С. Баха, Ф. Шуберта, Моцарта, Шопена.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Запис на дошці:

1.                   Матінка Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини – образ антиматері.
2.                   «Війна… знищує людські чесноти…» (на прикладі дітей Матінки Кураж)
3.                   Тема матері на сторінках Біблії, української та світової літератури.
4.                   Рафаель – художник матерів.

1. Вступне слово вчителя

У Північній Африці один місіонер побачив, що якийсь бедуїн лягав на землю, прихиляв вухо додолу і щось слухав.

Здивований місіонер запитав його:

•             Що ти робиш?

Бедуїн підвівся і відповів:

•             Слухаю… як пустеля плаче. Плаче, тому що хотіла би бути садом, парком…

Очевидно, так плаче і стогне земля, коли розривається від гарматних снарядів, бомб, коли горить у полум’ї і заливається людською кров’ю. Ця страшна картина називається ВІЙНА.

Війна – це вічне зло. Це – найнеприродніший стан людини. Це сльози, смерть, руїна – руїна жіночої сутності, материнських почуттів, спустошене життя дітей.

Доказом цього є відомий твір Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти».

Давайте пригадаємо, що нам відомо про життя та творчість автора.

2. Літературний диктант.

1. За фахом Б. Брехт був… (медиком).
2. Досвід Першої світової війни він узагальнив у вірші… («Легенда про мертвого солдата»).
3. Письменник покинув Німеччину… (1933 року).
4. Драматург провів у еміграції … (15 років).
5. У Берліні очолював театр під назвою … («Берлінер ансамбль»).
6. Одним із найяскравіших відкриттів новаторського театру був «ефект …(«очуження»).
7. Брехтівські п’єси спрямовані не на почуття публіки, а на її … (інтелект).
8. П’єса «Матінка Кураж та її діти» з’явилася … (1939 року).
9. В її основу покладені події… (Тридцятилітньої війни).
10. За задумом автора твір «Матінка Кураж та її діти» мав прозвучати як … (пересторога на передодні Другої світової війни).

3. Охарактеризувати «епічний театр» Б. Брехта.

•          В основу п’єс покладено розповідь про дію, а не саму дію.
•          Сюжет драматичних творів побудований за хронікальною композицією, що у часі пов’язує між собою картини.
•          Сюжети найчастіше запозичені – для зміщення акценту зі змісту творів на їх авторську обробку.
•          Сцена позбавляється ілюзії «життєподібності».
•          Актор відсторонений від героя, якого зображає на сцені.
•          Вводилися різноманітні коментарі: заголовки, пісні-«зонги», звернення акторів до публіки, написи, спроектовані на екран, тощо.
•          Твори були звернені до інтелекту публіки.
•          Мета театру – допомогти побачити соціальне коріння відтвореного конфлікту, спонукати до пошуку засобів удосконалення законів суспільного життя, пробудження життєвої активності.
•          П’єси мають притчовий характер.
•          Наявний «ефект очуження».

4. Довести, що п’єса «Матінка Кураж та її діти» - «епічна драма».

•          Автор звертається до сюжету німецького письменника часів Тридцятилітньої війни Г. Я. К. фон Гріммельсгаузена.
•          Створює оригінальний текст, в якому історичне тло використане як алегорія, що вказує на політичну ситуацію 30-х рр. ХХ ст.
•          П’єса побудована як ланцюг картин, що змальовують окремі епізоди із життя Матінки Кураж.
•          Перед кожною картиною є стислий виклад її змісту.
•          Сюжет наповнений піснями-«зонгами», що слугують одним із прийомів «ефекту очуження», який застосовує Брехт.
•          «Матінка Кураж…» побудована як п’єса без катарсису: маркітантка так і не «прозріває».
•          Твір спрямований на те, щоб каталізувати прозріння у глядача.
•          П’єса звучить як застереження напередодні Другої світової війни.

5. Слово вчителя.

Б. Брехт вважав, що його п’єса з’явилася на світ надто пізно. Гітлер втягнув Німеччину в найбільш кровопролитну війну, що стала історичною катастрофою не тільки для німців, а й для всього світу. Загибель мільйонів людей, страшна руїна, поразка у війні, що розділила країну на дві окремі держави, національне відчуття провини перед світом – це далеко не весь перелік трагічних наслідків Другої світової війни для Німеччини. Автор це передбачав і застерігав співвітчизників від лиха змістом свого твору.

Бліцтурнір.

•          До якого художнього прийому вдається автор, щоб застерегти людей від війни? (Алегорії).
•          Хто, на вашу думку, постає у творі уособленням долі вітчизни в майбутньому? (Матінка Кураж, в якої війна відбирає не тільки її статки, а й трьох дітей).
•          Які паралелі можна провести між Німеччиною XVII ст. і XX ст.? (Німеччина зазнала поразки у Тридцятилітній війні і в Другій світовій війні; зазнала численних людських жертв, країна була ослаблена, спустошена, поділена (на велику кількість дрібних герцогств і князівств – у XVII ст.; на дві різні держави, відокремлені Берлінською стіною, - у XX ст.). У військові дії було втягнуто чимало країн. Відбувся перерозподіл територій на карті Європи.)
•          Що змушує уряди країн, їх правителів розв’язувати війни? (Прагнення завоювати нові території, розширити свою владу, отримувати прибутки, добитися слави і визнання тощо.)
•          Що вам відомо про героїню твору? (ЇЇ прізвище та ім’я – Анна Фірлінг, назвисько Кураж вона дістала тому, що, «боячись розору, … під гарматним вогнем виїхала з Риги з півсотнею хлібин у фургоні»; у її трьох дітей були різні батьки; вже 17 місяців, впрягшись із дітьми у фургон, їздила дорогами війни, торгуючи різним крамом.)
•          Яким було ставлення матінки Кураж до війни? («Не ганьте війни, я не дозволю. Кажуть, вона знищує кволих, … зате своїх людей вона годує краще». Вважає, що може заробити на війні; хоче «вигодувати на війні свій виводок, а данину…хай платять інші»).
•          Як склалася доля матінки Кураж та її дітей? (Усі троє дітей загинули на війні, а матінка Кураж самотньо впрягається у свій фургон і рушає далі.)

6. Робота над характеристикою образів дітей матінки Кураж.

Старший син Ейліф

1. «він занадто хоробрий, у батька вдався»;
2. «душа, як у молодого Цезаря»;
3. «хлопець завзятий», сподобався вербувальнику;
4. його девіз: «Хто в біду попадає, закон відкидає»;
5. наслідував короля;
6. обманював, зневажливо ставився до селян, називаючи «селюками»;
7. дістав похвалу від командувача;
8. вчинив «подвиг»: здобув 20 волів, повбивав селян;
9. за мародерство був засуджений до страти;

Підсумок: головна риса вдачі Ейліфа – хоробрість. Вона потрібна людині, щоб долати перешкоди, захищати власне життя і життя інших, боронити вітчизну, відстоювати власну думку, знаходити вихід зі скрутного становища тощо. Через образ Ейліфа ми бачимо,що за умов війни хоробрість набирає форми свавілля, перетворюється на жорстокість. Хоробрість героя на полі бою приносить йому нагороди, а псевдоегоїзм у  селянських дворах підпису смертний вирок.

Молодший син Швейцеркас

1. «добре тягне фургон»;
2. «він такий простак»;
3. «не такий хоробрий, як брат, зате чесний»;
4. «його батько будував фортеці, та, на жаль спився»;
5. скарбник у Другому полку;
6. «у бій не ходить»;
7. на допиті веде себе мужньо;
8. має добре розвинене почуття обов’язку;
9. «йому і на думку не спаде втекти з касою»;
10. мати за нього спокійна;
11. гине, але таємниці не видає.

Підсумок: за те, що Швейцеркас був чесним простаком, йому довірили на війні полкову касу. Поразка у ході бойових дій змусила його полк відступити. Юнак діє необачно, не прислухається до застережень матері і сестри, хоче вислужитись перед фельдфебелем, довго обмірковує, що робити, тому потрапляє в полон. На жаль, Швейцеркасу не вдалося обернути ситуацію на власну користь, він вперто захищає касу, яку після його загибелі не знайдуть ані католики, ані протестанти, тому й жертва хлопця виглядає непотрібною і безглуздою. За умов війни чесність може бути згубною для людини. Стає зрозумілим, що, окрім неї, треба мати ще якісь чесноти.

Донька Катрін

1. вболіває за братів і матір;
2. має «добре серце», жаліслива до усього живого;
3. має власну гідність, не хоче бути тягарем для рідних;
4. «вона боїться війни, не терпить її»;
5. виносить немовля з напівзруйнованої хати;
6. любить дітей, мріє про власну сім’ю;
7. «ця дівчина не така мила, як порядна»;
8. «вона не така гарна, щоб хтось на неї зазіхнув»;
9. «наполовину німкеня»; «їй уже 25, а чоловіка в неї досі нема»;
10. рятує мешканців міста Галле;
11. «сама – наче хрест», здатна на самопожертву.

Підсумок: Катрін – найпривабливіший образ з-поміж персонажів п’єси Б. Брехта. Вона постає втіленням доброти. Та, напевно, не випадково дівчину змальовано німою. Біль і розпач проглядають у сценах, коли Катрін хоче застерегти Швейцеркаса від загибелі, не може змусити матір заплатити за життя хлопця потрібну суму, чує про загрозу для життя дітей. Те, як вона пригортає чуже немовля, як реагує на звістки, що війна ще скоро не закінчиться… Німота Катрін сприймається як алегорія безпорадної доброти. Дівчина не сидить, склавши руки, вона діє, але їй важко щось змінити навколо себе.

Підсумок: діти матінки Кураж постають втіленням певних моральних чеснот. Ейліф – хоробрості, Швейцеркас – чесності, Катрін – доброти. Моральні чесноти властиві людині від народження.

7. Прийом «Мікрофон».

•          Що ви вважаєте моральними чеснотами людини? (Доброту, чесність, порядність, щирість, мудрість тощо).

Є книга Катехизм, в якій визначені головні моральні чесноти людини. Ця книга містить короткий виклад догматів християнської віри. В ній записано, що чеснотами є мудрість, справедливість, мужність, здержливість. Окрім того, тут зазначені й інші риси, які мають назву Божих чеснот: віра, надія, любов.

•          Як ви вважаєте, чи потрібні людям моральні чесноти? (Учні висловлюють свої міркування.)

Безперечно, потрібні. Адже вони засвідчують духовне начало людини. Добро закладено в людині від її народження. Втрата моральних чеснот – це втрата людяності, духовна смерть.

Звернення до епіграфа 2.

•          Чи можна якусь із чеснот вважати найголовнішою? (Любов).

(Учні пропонують своє визначення любові.)

Можна давати чимало визначень любові, та найповніше це зроблено в Біблії: «Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить в усе, сподівається всього, усе терпить». Така любов зустрічається рідко, але вона – справжня.

•          Кому з героїв Б. Брехта властива ця чеснота? (Катрін.)
•          Які епізоди п’єси це підтверджують? (Намагання застерегти Швейцеркаса від біди; порятунок немовляти, мешканців Галле; допомога пораненим солдатам; чуйність до людського горя.)

Робота з тлумачним словником української мови.

•      Мораль – система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного, до суспільства.
•      Чеснота – позитивна моральна риса в характері людини.

8. Проблемне запитання.

•   Чому моральні чесноти стають причиною загибелі героїв п’єси Брехта? (Герої живуть і діють в умовах війни, яка нищить людей, калічить їхні долі, спотворює характери. Немає жодного, кого б вона не зачепила. Виявляється, навіть чесноти в роки війни можуть бути фатальними. Ідею трагічної причетності дітей матінки Кураж увиразнює пісня-«зонг» про легендарних особистостей людської історії: Цезаря, Сократа, святого Мартіна, що виступають у творі алегоріями хоробрості, чесності, доброти. Їх усіх «спіткав страшний кінець», як і героїв п’єси Брехта.

Очевидно, що хоробрість Ейліфа перетворюється у жорстокість, коли він грабує і підступно вбиває невинних селян; чесний, але простакуватий Шверцеркас вперто не хоче видати полкової каси, хоча й полку його вже, напевно, немає. Він, як і його сестра Катрін, не думає про власне життя. Жертва дівчини виправдана, адже вона намагалася врятувати свою матір, мешканців міста, а в Святому Письмі сказано, що немає нічого величнішого в очах Божих, як за друга життя своє віддати. Швейцеркас не зрозумів, що його жертва марна, не міг скористатися ситуацією, щоб врятуватися, а життя варте того, щоб за нього боротися.

Зрозуміло, що саме чесноти стають головною причиною загибелі дітей матінки Кураж.

Моральні чесноти – це не загроза, а надійний захист людини від зла. В Євангелії від Матвія сказано: «…яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам».

Моральні чесноти – найбільший духовний скарб людини, бо саме за ним будуть оцінювати кожного на Божому суді. Це підтверджують рядки Біблії про блаженних: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю…Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне…».)

•          Хто з героїв драми позбавлений моральних чеснот? (Матінка Кураж.)
•          Які цитати та епізоди твору про це свідчать?

 ( - «Хай чужі сини йдуть у солдати, а не мої»;

•          «Не ганьте війни, я не дозволю. Кажуть, вона знищує кволих, але вони і в мирний час гинуть. Зате своїх людей вона годує краще»;
•          «Продажність людська і милосердя Господнє – це те саме. Наша єдина надія – це продажність»;
•          надто довго торгується, коли вирішується доля її сина;
•          залишає чужим людям поховати тіло вбитої дочки;
•          шкодує свого краму для перев’язування поранених солдатів.

На неї покладає автор головну провину в загибелі дітей. Намагаючись виграти в комерційних справах,вона втрачає найцінніше, що має. Драматург підводить до висновку: «Хто хоче жити війною, мусить їй щось та сплатити»)

•          Чи усвідомлює матінка Кураж весь трагізм власної долі?

(На перший погляд, не усвідомлює, впрягаючись далі у свій фургон, який вже 17 років котить дорогами війни. Проте наспівування колискової пісні, останньої репліки жінки про те, що Катрін не мертва, а заснула, вказують на те, що від горя у жінки тьмариться розум. Матінка Кураж любить власних дітей, але по-своєму. Вона здатна з ножем у руках захищати сина Ейліфа від вербувальника, дає плащ священику, щоб приховати від ворогів його сан, допомагає врятуватися солдату, що не може покинути гармату. Вражає, що в мандрах шляхами війни і за комерційною лихоманкою вона ще пам’ятає дуже важливу річ: «Кохання – вища сила, запам’ятай», - каже доньці. Проте автор підводить до розуміння того, що війна здатна спотворити навіть таке найсвятіше почуття як материнська любов. На думку Б. Брехта, «тут винні ті, хто розв’язував війну, хто вивертає назовні найгидкіше, що є в людях». Заслуговує повага її непокора обставинам, здатність починати все з початку, кмітливість, «кураж», комерційний хист. Проте, саме «комерційний», позбавлений моралі підхід до війни – головна помилка героїні Брехта. Та, на думку автора п’єси, його завдання не в тому, «щоб примусити матінку Кураж прозріти, - хоча вона вже дещо бачить… - авторові потрібно було, щоб прозрів глядач».)