Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом,І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно. Солодкими хмаринами з дощем. Ця річка тече для клена і для мене,її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом,Як тата й маму і як мед люблю.
Над водою верболози. Розпускають довгі коси,Пролітають в небі журавлі. Де б не був, в якій країні,Серце лине в Україну,Бо немає кращої землі. Я скажу своєму сину:“Слухай пісню солов’їну,Слухай пісню матері-землі. Мандруватимеш по світу –Повертайся в Україну,Бо немає кращої землі. Д. Кремінь