Проєкт уроку містить детальний опис методики проведення ,а також усі потрібні посилання на інтернет- ресурси!
РОЗРОБИЛА СТУДЕНТКА 406 ФУР ГРУПИ
НПУ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА – БАБІЄЦЬ ЯРОСЛАВА
Урок української літератури для 11 класу
Тема: Євген Плужник – митець, який спромігся прожити аж три життя.
Мета: створити умови для ознайомлення учнів з постаттю Євгена Плужника та його унікальною творчістю, сприяти формуванню нових знань про багатогранність його таланту в різних галузях ,спонукати учнів усвідомлювати особливості світосприйняття митця та проявляти інтерес до нього ;сприяти розвитку творчої уяви ,зв’язного мовлення ;сприяти вдосконаленню вмінь систематизувати джерела ,що формували письменницький дар митця , навичок оцінювати культурно-мистецькі явища; сприяти вихованню естетичного смаку у здобувачів освіти ,розумінню особистісної цінності ,поваги до життєпису письменника.
Тип уроку: засвоєння нових знань і розвитку на їх основі вмінь та навичок (Є.А.Пасічник).
Методи і прийоми:розповідь вчителя, робота в групах,метод «Прес», метод «Реклама», прийом «Літературне послання»,Прийом «Соціоконструкція», прийом «Психологічне дослідження», бесіда.
Обладнання: підручник, портретні фото Євгена Плужника, інтерактивна дошка,картки, робочий зошит, гаджет, інтернет-доступ, навушники, аркуш А4 з біографічними відомостями, лист .
Ланцюжок навчальних ситуацій
1.Вступне слово вчителя
2.Повідомлення теми,мети уроку.
3.Мотивація навчальної діяльності.
4.Розповідь вчителя про письменника.
5.Робота в групах.
6.Квест : «Характеристика особистості митця».
7.Демонстрація спільного інформаційно-дослідницького проекту учнів.
8.Бесіда за почутим.
9.Підсумок уроку
10. Домашнє завдання ,інструктаж до його виконання.
Перебіг уроку
1.Вступне слово вчителя
Протягом певного проміжку часу ,на вашому шляху зустрічаються безліч особистостей які діляться з вами досвідом ,історією свого життя ,вподобаннями та іншим. І кожного разу з усього цього ви робите висновок ,якою є ця людина ,адже пізнати людину в одному моменті і усвідомити її сутність – не достатньо. Тож сьогодні ми познайомимось з життєписом митця Євгена Плужника ,аби ви переконалися ,як важливо перед початком вивчення творів пізнати життєпис його автора і усвідомите цей нерозривний зв'язок .
2.Повідомлення теми,мети уроку
Вчитель: А зараз запишіть тему уроку ,яка відобразиться на інтерактивній дошці. Будьте уважні,метою нашого уроку є ознайомитися з письменником Євгеном Плужником та його творчістю ,поглибити вміння оцінювати культурно-мистецькі явища і коментувати ,виховати розуміння цінності особистості та повагу до світосприйняття митця.
3.Мотивація навчальної діяльності
На дошці портрет письменника.
Прийом «Психологічне дослідження»
Вчитель: Перед тим ,як детально розглянути біографічні відомості ,давайте спробуємо простежити в листі деякі риси митця,який в певний момент свого непростого життя ,написав Євген Плужник своїй коханій? А вже в кінці уроку порівняємо чи істинне наше дослідження .
Лист:
"Галча моє!
Це не дрібничка, що я пишу тобі чорнилом, але разом з тим — це величезну має вагу: я хочу, щоб надовго, на все твоє і моє життя зберігся цей лист — найрадісніший, вір мені, з усіх листів, що я колинебудь писав тобі. Галю, ти ж знаєш, як рідко я радів і як багато треба для того, і от тепер, коли я пишу тобі, що сповнює мені груди велике почуття радости — так це значить, що сталося в моїм житті те, чому й ти разом зо мною — я знаю — радітимеш. У мене мало зараз потрібних слів — мені б тільки хотілося пригорнути тебе так міцно, щоб відчула ти всім єством твоїм, що пригортає тебе чоловік, у якого буяє життьова сила і в м'язах, і в серці і в думках.
Я пишу тобі, а на дворі за вікном сонце — і мені, їй-богу, так важко стримати себе, щоб не скрикнути — яке хороше життя, яке прекрасне майбутне в людини, що на те майбутнє має право.
Я цілую тебе, рідна моя, і прошу: запам'ятай дату цього листа як дату найкращого з моїх днів.
Твій ЄВГЕН.
28.ІІІ.35."
(ти ж знаєш, як рідко я радів і як багато треба для того,)
(у якого буяє життьова сила і в м'язах, і в серці і в думках.)
(так важко стримати себе, щоб не скрикнути — яке хороше життя, яке прекрасне майбутне в людини, що на те майбутнє має право.)
4.Розповідь вчителя про письменника.
Вчитель: А зараз ми спробуємо дізнатися ще більше про митця і почнемо з його дитинства . Обов’язково робіть собі помітки ,які би хотіли обговорити,коли я завершу . Подумайте над питаннями щодо уточнення деталей.
Особа: Євген Павлович Плужник
Дата народження: 26 (14) грудня 1898 року
Місце народження: Кантемирівці Богучарського повіту Воронезької губернії
Батько: Павло Васильович Плужник
(приклад запитань учнів:
(вона була дочкою купця, тільки нема підтвердження, що росіянка, як дехто з дослідників пише. Точно відомо лише одне: була вона з Воронежчини.І хворіла на сухоти.)
(причиною були кантемирівські роки ,коли була тотальна відсутність того ,що могло б слугувати розвагою )
5.Робота в групах .
Прийом «Соціоконтрукція»
В кожної групи матеріал про митця на аркуші А4.
Вчитель: Зараз ви об’єднаєтесь у три групи :
Ви - автори ідеї сайту письменника.
Ваше завдання – опрацювати біографічний матеріал різного характеру ,обрати головне з другорядного, дібрати заголовок до матеріалу і продумати схему її розміщення .Будьте уважні ,адже в матеріалах є різні наведені факти ,які ви мусите вміло обє’днати .Головна ідея – втримати читача на вашому сайті та з перших хвилин зацікавити автором Євгеном Плужником
1 група:
В тому ж Музично-драматичному інституті імені М. В. Лисенка одночасно із ним осягала таємниці акторської майстерності дуже примітна дівчина. Звали її Галина Коваленко, а родом вона була теж із Полтавщини, із села Шилівка, що на Пслі (це трохи нижче Сорочинців і Багачки). 1921 року закінчила вона історичний факультет Київського університету (КІНО), працювала в Наркомосі друкаркою, а що була незвичайно гарна, то закортіло їй себе спробувати ще й на акторському поприщі. Вона тішилась неабияким успіхом як в інституті, так і поза його межами, завжди обступали її зусебіч поклонники — з іменем, із становищем, з іншими достойностями. В жовтні 1923 року Євген Плужник і Галина Коваленко побралися. А в листопаді з'являються друком перші Плужникові поезії. Поки що підписані прозорим псевдонімом «Кантемирянин» — на згадку про далеку воронезьку слободу, де він побачив світ.
Але найперші (несміливі) кроки на терені української поезії Є. Плужник зробив особистими, інтимними віршами, присвяченими майбутній дружині. Мабуть, розуміючи їхню необов'язковість для інших, Є. Плужник називав їх «хатніми» і на люди не виносив. Далі треба було йти вперед, але молодий поет явно, навмисне відтягував неминучість наступного кроку. Чому? Бо не мав певності, що вже спроможний сказати «хоч щось своє, не казане ніким». Тому й підписувався не власним, а прибраним ім'ям. І новий, 1924 рік розпочав віршем, який так і звався: «На 1924 рік», надрукованим 1січня в київській газеті «Більшовик». І знову підписав його псевдонімом «Кантемирянин». Та ось настало 21 січня 1924 року, яке сколихнуло, вразило всю планету. Вмер В. І. Ленін. Ця смерть приголомшила Є. Плужника. «Він» — перший вірш, що його Є. Плужник опублікував під власним прізвищем, присвячений постатті Леніна. В українській радянській літературі з'явився новий творець, до того ж — взірцевий майстер. Бо вже з появи своєї в шостому числі київського журналу «Глобус» цей Плужників первісток сприймався як твір класичний.
2 група :
Зошити свої з віршами ховав у себе під подушкою, щоб ніхто з друзів, які заходили до кімнати, нічого не запідозрив. Невідомо, скільки б Є. Плужник ще карався і примірявся, якби не дружина.
Вона викрала у нього зшиток з віршами і показала їх Юрієві Олексійовичу Меженкові, який очолював Український науково-дослідний інститут книгознавства й активно виступав у пресі як літературний критик. Вірші показано йому було, звісно, інкогніто («так, одного знайомого»), але Ю. Меженко, швидко їх прочитавши, запалився: «Це справжній поет! Не схожий ні на кого, цілком оригінальний! Хто це?» .Галина Коваленко мусила зізнатися, що автор — її чоловік. Але зізналася і в тому, що Євген не виявляє особливого бажання оприлюднювати свої твори.
Щоб підштовхнути делікатного поета до рішучих вчинків, вони, себто дружина і літературознавець, розробили потаємний план: як включити Є. Плужника в літературне життя Києва. Домовлено було, що Галина Коваленко — нібито випадково — відправить о певній годині свого чоловіка прогулятись на вулицю (Прорізну), де його — нібито випадково — перестріне Ю. Меженко.
Так воно й сталося. Ю. Меженко перестрів Є. Плужника і — начебто випадково — привів його на чергове засідання літературного угруповання «Аспис» (асоціація письменників). Є. Плужник уважно слухав, придивлявся, аж тут Ю. Меженко представив його і попросив прочитати свої вірші. Є. Плужник знітився, але прочитав.
Успіх був незаперечний. Молодого поета щиро вітали, зокрема присутні на тому засіданні М. Зеров і П. Филипович, від яких немало залежало в тогочасному літературному процесі. Це було вже професійне визнання. З 1924 року твори його регулярно з'являються на сторінках тогочасних часописів «Нова громада», «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях». Поета примітили і читачі, і критики. Про нього пишуть, сперечаються, він стає вагомим аргументом (і «за», і «проти») в численних літературних баталіях. «Дні»- перша Плужникова книжка, вийдуть лише 1926 року. І викличуть вибухову реакцію критиків, які по-різному сприймуть одкровення молодого поета: і хвалитимуть його, і навпаки.
3 група:
Взагалі побут у Плужників був простий, майже солдатський. Жили від гонорару до гонорару чоловікового, від зарплатні до зарплатні дружини, яка працювала друкаркою в Книгоспілці, потім у Будинку вчених. Дуже часто забігав Микола Бажан, по-жіночому якось закоханий в Є. Плужника.
Приходив Володимир Сосюра, який ще з порога, шапки не знявши, починав читати вірші, звичайно ж, вірші про кохання: «Ось послухайте, що я вчора написав...» Одного разу прийшов не такий, як всі, Павло Тичина. Але найчастіше і найгустіше товклися в кімнаті на Прорізній оті київські друзі — письменники, які перебували з ним ув «одній команді», яких разом з Є. Плужником славили і ганили,— так звані «ланківці», тобто члени літературного угруповання «Ланка», що виділилась — цілком природно, а саме протиставившись «неокласикам» — з «Аспису («асоціація письменників»), але вона розпалася влітку 1924 р. виходом з неї групи «Ланка». До «Ланки» ввійшли такі письменники: Б. Антоненко-Давидович, М. Галич, Г. Косинка, В. Підмогильний та Є. Плужник; платформа асоціації базується «на визнанні Жовтневої революції яко передумови до соціального й національного визволення України». «Ланка», як організація, жодної роботи не виявила і незабаром влилася в «Майстерню революційного слова» («Марс»). Євген Плужник і Тодось Осьмачка, обидва провідні поети «Ланки», терпіти не могли один одного, не любили — взаємно — і поезії суперникової. Але на люди це не виносилося, не афішувалося, зовні все було по-джентльменському.
Влітку 1926 року він затягнувся цигаркою і — раптом захлинувся кров'ю. Кров, не зупиняючись, ішла дванадцять днів, рушників неставало, її зупиняли простирадлами. Вся кімната була закривавлена: «як поле битви» — не втримався від жарту Є. Плужник. Говорити йому не дозволено було, він мусив дзеленьчати ложечкою об склянку. «Не куритиму більше!» — пообіцяв Є. Плужник. І вже цигарки в рота не брав, хоч раніше курив страшенно. Втім, лікарі його прирекли на смерть — одноголосно.
До речі, дехто з визнаних дослідників Є. Плужника воліє поглянути на його творчість саме під цим кутом зору — під кутом невиліковної його недуги, наголошуючи на фізичному стані, в якому перебував поет. Що й казати, це позначилось на його віршах (не могло не позначитися), накинувши на них серпанок смутку.
6. Квест : «Характеристика особистості митця».
1)Прийом « Літературне послання»
Вчитель : Одному з присутніх на пошту було надіслано повідомлення з темою листа «Літературне послання»,перед тим,як розпочати квест характеристики Євгена Плужника ,зачитайте вміст повідомлення.
Учень ,що отримав листа ,зачитує: Євген Плужник — талановитий український поет, письменник, драматург, якого не оминули жорна сталінських репресій, він один із тих, кого ми називаємо тепер «розстріляне відродження». Митець свідомо уникав політичних питань, не втручався в досить бурхливі літературні полеміки, ставився до них певною мірою скептично. Можливо, з цієї причини в його поезіях часто бачимо слова «тиша», «тишина», «спокій». Та жорстока дійсність, що вирувала довкола нього (громадянська війна, масовий терор, моральна деградація сучасників), стала врешті його особистою трагедією світосприйняття. Однак через усі твори простежується провідна думка: людство вистраждає, опам’ятається, одужає.
Вчитель: Отож,сподіваюсь ,що ви виконали нашу домовленість і зарядили телефони та взяли навушники. Зараз з*явиться завдання на інтерактивній дошці .
Завдання:
1 етап квесту:
Гороскоп письменника:
2 етап квесту:
3 етап квесту:
4 етап квесту :
Зразок картки:
Разом із тим, особисто до себе Євген Плужник ставився із граничною вимогливістю. Коли 1926 р. видавництво “Глобус” надрукувало дебютну книжку “Дні”, Євген Плужник кирпу не гнув, а прискіпливо допитувався у дружини:
- Галю, а може, це ще рано?
- Вчасно, Євгене, - відповіла вона, а він на те:
- Знаєш, я певен: якщо бути поетом, то слід бути Великим Поетом.
Поясніть слова поета 3-5 реченнями.
____________________________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
Вчитель: Ви дуже плідно попрацювали!А тепер скажіть чи стало істинним наше психологічне дослідження на початку уроку після опрацювання біографічних відомостей?
7.Демонстрація спільного інформаційно-дослідницького проєкту учнів.
Метод «Реклама»
Вчитель: Заздалегідь я домовилася з 3 учями ,які підготували для вас інформаційно-дослідницький проєкт про «Три життя Євгена Плужника».Чи всі отримали попередньо електронне запрошення на захист проекту? Проявіть повагу до своїх колег та послухайте уважно дуже цінну та унікальну інформацію про життя митця .
Коментар вчителя до проєкту:
В одному зі своїх віршів письменник Ігор Римарук написав: «Час вирушати, о лицарство вперте, / пристрасті наші були замалі, / наша сторінка дописана – verte: / «Ми не поети. / Поети – в землі». Для вісімдесятників Поетами було покоління так званого «розстріляного відродження», а писав Римарук конкретно про одного з них, якого багато хто з його оточення вважав Поетом із поетів – про пристрасного і таємничого Євгена Плужника, який за неповні сорок років спромігся прожити аж три життя.
Інформація ,що має бути озвучена учнями : https://vsiknygy.net.ua/review/946/
8.Бесіда за почутим.
9.Підсумок уроку
Вчитель:
Перед тим,як підвести підсумки ,попрошу вас розгорнути підручник з української літератури ,сторінки 29-31.
Уважно перегляньте обсяг інформації ,яка там подана .
А тепер подумайте ,скільки біографічних відомостей ,ви дізналися сьогодні про Євгена Плужника і для чого урок вивчення біографії письменника виноситься окремо.
На наступному уроці ми звами розглянемо стиль письменника,творчий доробок , проаналізуємо дві його поезії ,простежимо відгуки його життєвого шляху у творчості між рядків і саме тоді ви усвідомите ,якою вагомою була біографія ,яку ви сьогодні опрацювали.
А тепер давайте підсумуємо :
Метод «Прес»
А також ділюсь конструктором для створення сайтів:
10.Домашнє завдання ,інструктаж до його виконання.
Вчитель: Розгорніть свої щоденники і запишіть собі домашнє завдання!