Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання

Про матеріал
Виступ на тему «Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання». У виступі розкрито поняття "Оцінювання", "Оцінка", "Методи оцінювання", а також: - основні документи, які регулюють оцінювання навчальних досягнень учнів; - види оцінювання; - прийоми оцінювання; - особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання; - дієві методи оцінювання дітей з ООП; - оцінювання в інклюзивному класі; - роль педагогічного спостереження та оцінювання; - залучення батьків до процесу оцінювання.
Перегляд файлу

Павленко Юлія Володимирівна,

голова м/о асистентів вчителів

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів

з особливими освітніми потребами

 в умовах інклюзивного навчання

    

Нещодавно МОН та Український інститут розвитку освіти презентували методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів із ООП. Цей документ містить практичні інструменти та поради, які дозволять в умовах інклюзивного навчання адаптувати освітній процес до індивідуальних потреб кожної дитини та відстежувати її прогрес (Розроблено в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яку реалізують за ініціативи першої леді України Олени Зеленської).

ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ:

Закон України «Про освіту»

Закон України «Про повну загальну середню освіту»

Постанова КМУ «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти»

Наказ МОН «Про деякі питання документів про загальну середню освіту»

Наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти»

Наказ МОН «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році»

Наказ МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»

Наказ МОН «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Наказ МОН «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»

Наказ МОН «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»

Наказ МОН «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу»

Лист МОН «Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у першому (адаптивному) циклі / 5 класах закладів загальної середньої освіти за Державним стандартом базової середньої освіти в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»

Лист МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»

Лист МОН «Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році»

Оцінювання є невід’ємною частиною навчання, оскільки воно визначає, чи досягаються цілі навчання. Це відіграє важливу роль у тому, як учні навчаються, у їхній мотивації до навчання та в тому, як викладають вчителі. Сенс оцінювання полягає в перегляді інформації чи даних про щось або когось з метою покращення поточної продуктивності. А сенс оцінки — зафіксувати продуктивність виконання чогось або когось на основі існуючих стандартів.

Оцінювання — це постійний процес, тоді як оцінка позначає завершення певного процесу.

Оцінювання під час навчання — це процес спостереження за навчальною і пізнавальною діяльністю учнів, опису, збору, реєстрації та інтерпретації інформації.

Оцінка під час навчання — це результат процесу оцінювання, умовноформальне чи кількісне вираження навчальних досягнень у цифрах, буквах, символах.

Методи оцінювання – це способи взаємопов’язаної діяльності учня і   вчителя, які спрямовані на виявлення і оцінювання змісту досягнень, його пізнавально-навчальної діяльності.

Види оцінювання:

  •          Усна форма – індивідуальне, групове та фронтальне опитування.
  •          Письмова форма – діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування.
  •          Цифрова форма тестування в електронному форматі (сайт НаУрок, Всеосвіта та ін..)
  •          Практичне оцінювання (дослідження, навчальні проєкти, виготовлення виробів тощо).

Прийоми оцінювання:

  •      Схвалення;
  •      Перспективна оцінка;
  •      Розгорнуті словесні висловлювання;
  •      Виставка дитячих робіт;
  •      Ігрова оцінка.

ОЦІНЮВАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки в 1-4 класах. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учнів з предмета вивчення, інтегрованого курсу. Крім оцінювального судження про досягнення, вербальна оцінка може ще називати і рівень результату навчання.

В практичній діяльності оцінювальне судження називають вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату — рівневою оцінкою. Рівні навчальних досягнень однакові для всіх учнів, а критерії оцінювання можуть відрізнятися, в залежності від можливостей дітей.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти й встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень; реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий.

ОЦІНЮВАННЯ В 5-11 КЛАСАХ

Семестрове та підсумкове (річне оцінювання) здійснюється за 12-бальною системою.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів в закладі освіти розробляються на основі нормативних актів та конкретизації до окремих видів робіт і видів діяльності учнів (за потреби).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів (базова середня освіта) є формувальне, поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

ОЦІНЮВАННЯ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ

Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП в умовах інклюзивного навчання здійснюється для врахування рівня їхніх досягнень, поступу в опануванні навчальним матеріалом, визначення рівня сформованості умінь та навичок, а також здатності до застосування їх на практиці (оволодіння компетентностями).

Особа з особливими освітніми потребами — особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту (Закон України “Про освіту”).

На вибір та ефективність застосування певних форм та методів оцінювання впливають труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, ООП, які зазначаються в індивідуальній програмі розвитку учня.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ

Рівні підтримки — обсяг тимчасової або постійної підтримки учнів в освітньому процесі відповідно до їх особливих освітніх потреб, що надається в закладі освіти.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП варто зважати на рівні підтримки в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, що визначають особливості проведення поточного та підсумкового оцінювання, а саме:

для учнів, що потребують І рівня підтримки: 

  • на основі загальних критеріїв оцінювання; 
  • на основі загальних підходів оцінювання з урахуванням можливості їх адаптації та з урахуванням особливих освітніх потреб учня.

для учнів, що потребують ІІ та ІІІ рівня підтримки:

  • на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) з можливістю адаптації умов проведення оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; 
  • під час проведення оцінювання враховуються адаптація процедури за часом та змістом (наприклад, збільшення часу на виконання завдань);
  • зміна методів тестування (формування завдань в аудіоформаті, збільшеним шрифтом, шрифтом Брайля тощо). 

для учнів, що потребують ІV та V рівня підтримки: 

  • на основі загальних критеріїв оцінювання з урахуванням ІНП (за наявності) та можливості адаптації/модифікації умов проведення процедури оцінювання з урахуванням особливих освітніх потреб учня; 
  • здійснення адаптації процедури оцінювання за часом та змістом відповідно до потреб учня, що включає:

1) використання доступних форм викладу інформації (шрифтом Брайля, письмових чи усних завдань тощо); 

2) використання засобів альтернативної комунікації під час формування завдань;

3) адаптація/модифікація завдань з урахуванням способу їх сприйняття учнем; 

4) збільшення часу на процедуру оцінювання тощо; 

5) відповідність тестів змісту модифікованої програми навчального предмета. 

Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП може здійснюватись за:

  1. ТИПОВОЮ ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ:
  •          оцінка за загальними критеріями.
  1. АДАПТОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ:
  •          за загальними критеріями;
  •          за адаптованими стратегіями та технологіями оцінювання.
  1. МОДИФІКОВАНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ:
  •          оцінювання на основі індивідуальних завдань та цілей модифікованого змісту навчальних програм;
  •          використання адаптованих стратегій оцінювання.

У процесі навчання в інклюзивному класі вчитель може використовувати різні методи оцінювання, добираючи їх у залежності від індивідуальних особливостей та освітніх можливостей усіх учнів, теми, змісту. Це дозволить подолати суб’єктивізм і формалізм при оцінюванні знань учнів. Так, учитель може змінити умови, інструкції, час або місце для виконання завдання:

  •          збільшити час на виконання завдань, чи виконувати кожне завдання в окремо відведений час та ін.;
  •          надати покроковий алгоритм виконання завдань, усну інструкцію підкріпити письмовою та ін.

Під час оцінювання рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми потребами вилучають ті складові (знання, вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

Значними є відмінності в критеріях оцінювання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку. Під час оцінювання потрібно враховувати можливості дітей та особливості того, як вони опановують навчальний матеріал. Об’єктом оцінювання в цьому випадку має бути динаміка розвитку дитини. Її визначають відносно попередніх індивідуальних досягнень учня. Відповідно до визначених цілей в ІПР оцінюються як просування учнів в опануванні предмета, так і сформованість життєвої компетентності (до прикладу, уміння себе обслуговувати).

Оцінювання результатів навчання учнів з ООП має здійснюватися особами, які проводять педагогічну діяльність.

Асистент учителя (у разі наявності) не бере участі в безпосередньому оцінюванні результатів навчання учнів. Він спільно з учителем або самостійно веде спостереження за розвитком учня/учнів з ООП, під час якого фіксує досягнення, динаміку розвитку, перепони тощо.

Результати таких спостережень можуть допомогти вчителю при оцінюванні навчальних досягнень дитини та є предметом подальшого обговорення з учасниками команди супроводу для визначення доцільності стратегій навчання та оцінювання.

ДІЄВІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ДІТЕЙ З ООП:

  1. Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання прогресу учня, що дає змогу вчителю краще адаптувати освітній процес, дозволяє відстежувати особистісний поступ дитини, хід опановування нею навчального матеріалу та вибудовувати індивідуальну  освітню траєкторію.
  2. Портфоліо – накопичення та оцінка індивідуальних досягнень дитини протягом певного періоду навчання.

ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Складовими формувального оцінювання є:

  1. Постійний зворотний зв’язок з учнями. Ця інформація допомагає вчителю зробити неформальні висновки про успішність учнів, а учням – побачити власні прогалини в засвоєних знаннях та формуванні вмінь і навичок. Дієвими інструментами зворотного зв’язку є:
  • нагадування. Воно допомагає учням зосередитись на поставленому завданні та не загубити важливих деталей; 
  • поетапна допомога. Запитання, інструкції, незавершені пропозиції, зразки сприяють розвитку самостійності учнів і впевненості у власних силах; 
  • коментування конкретних дій, ситуацій, суперечливих питань тощо. Вони допомагають учням зрозуміти свої помилки та досягнення, а також спрямовують їх на подальший розвиток.
  1. Самооцінювання учнів. Цей прийом допомагає вчителю простежити освітні результати, знайти причину труднощів і зрозуміти, що необхідно зробити, аби поліпшити результат. Учні можуть оцінювати свою навчальну діяльність відповідно до: 
  • конкретних цілей в навчанні; 
  • розроблених або запропонованих критеріїв; 
  • характеристик досягнутого рівня на момент оцінювання; 
  • розуміння того, як можна зменшити розрив між поставленими цілями й досягнутим рівнем. 
  1. Коригування навчання. Ця складова безпосередньо пов'язана із результатами самооцінювання та дозволяє усунути труднощі, зумовлені недостатньою пізнавальною активністю учнів, уповільненим темпом діяльності, заниженою самооцінкою, невпевненістю у своїх силах тощо. 
  2. Взаємооцінювання учнів. Цей підхід навчає учнів бачити сильні сторони, закріплювати вивчений матеріал, аналізувати власний прогрес. І ефективним методом для його проведення є прийом «Дві зірки й побажання». Учням пропонується перевірити результати роботи один одного в парах та визначити два позитивні моменти («дві зірки») і один момент, який потребує доопрацювання («побажання»). Завдяки цьому методу вдається створити позитивну навчальну атмосферу, де кожен учень отримує не лише конструктивну критику, а й підтримку та визнання своїх досягнень. Зворотний зв’язок може здійснюватися як в усній, так і в письмовій формі. 
  3. Вплив на мотивацію учнів. Вагому роль у формуванні інтересу до навчання відіграє залученість учнів із ООП до колективних форм роботи та організації різних видів діяльності. Комунікація з однолітками передбачає обговорення, постановку питань, надання зворотного зв’язку тощо. 

Стратегії  формувального оцінювання:

  •        виявлення потреб учнів та спонукання їх до самонавчання та співробітництва;
  •        спостереження за процесом навчання;
  •        розвиток самооцінки та рефлексії;
  •        зворотній зв’язок.

Формувальне оцінювання дає нам можливість:

  •          адаптувати освітній процес до можливостей дитини;
  •          відстежити особистісний розвиток учня, хід опанування ним навчального матеріалу;
  •          побудувати індивідуальну освітню траєкторію учня з ООП;
  •          діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
  •          можливість самооцінювання.

Формувальне оцінювання не фіксують у класному журналі, тож постає питання – як фіксувати інформацію про навчальні досягнення учнів? Для збору, інтерпретації та фіксації результатів навчання практики радять записувати результати як спостереження за навчанням учня або формувати портфоліо. 

ПОРТФОЛІО:

  •             це спосіб накопичення і подальшої оцінки навчальних досягнень

       учнів;

  •             збірка робіт і результатів учня, яка демонструє його прагнення, 

        потенціал, досягнені в різних областях;

  •             cамооцінка своїх досягнень;
  •             підвищення самомотивації;
  •             навички планування і постійних дій;
  •             допомагає педагогам побачити приховані здібності учня.

Залежно від цілей використання розрізняють різні види портфоліо: 

  • робоче (загальне) портфоліо до його створення долучаються усі: вчитель, учень, батьки. Добираються як поточні роботи, так і зразки підсумкових робіт. 
  • учнівське портфоліо (демонстраційне)  містить лише найкращі роботи учня, які обираються самим учнем.
  • портфоліо вчителя містить контрольні (тестові) завдання і зразки робіт, вибрані самим учителем.

РОЛЬ ПЕДАГОГІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ

Важливим інструментом для оцінювання учнів з ООП є педагогічне спостереження, яке може вести вчитель або асистент учителя. Це один із методів для збору інформації про навчання учнів, у тому числі й тих, які використовують невербальні форми спілкування, мають складні порушення розвитку. Під час спостереження фіксуються досягнення, динаміка розвитку, перепони тощо. 

«Зупинись, подивись, послухай» (STOP, LOOK, LISTEN) — це правила спостереження, які впливають на якість спостереження.

Завдяки спостереженню педагоги можуть:

  •   дізнатися, що діти знають і можуть робити;
  •   переконатися, що те, що вони надають дітям, як навчають, як взаємодіють з учнями, тісно пов’язано з їхніми здібностями та потребами.

Спостереження також може покращити власні знання вчителя та розуміння ним того, як діти розвиваються та навчаються.

ЗАЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ДО ПРОЦЕСУ ОЦІНЮВАННЯ

Залучення батьків учнів з ООП у процес оцінювання — важливий спосіб взаємодії з батьками, який має багато переваг для самих учнів. Нерідко батьки просто не знають, яку роль вони можуть відігравати в оцінюванні успішності своєї дитини. Тому одним з важливих факторів успіху оцінювання навчання учнів є регулярне та відкрите спілкування з батьками. Важливо інформувати батьків про особливості оцінювання та причини використання тих чи інших форм чи методів оцінювання навчальних досягнень учнів, зокрема якщо вони відрізняються від тих, які застосовуються до оцінювання успішності інших дітей у класі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами / методичні рекомендації / укладачі: Н. Софій, О. Стягунова, О. Федоренко. Київ, УІРО, 2024, 40 с. https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/inkluzyvne-navchannya/2024/07/29/Otsinyuvannya.navch.dosyahn.uchniv.z.OOP-metodrekomendatsiyi-2024.pdf

2. Оцінювання учнів із ООП: особливості, підходи та практичні інструменти https://naurok.com.ua/post/ocinyuvannya-uchniv-iz-oop-osoblivosti-pidhodi-ta-praktichni-instrumenti

3. “Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП”: для освітян створили методичний посібник https://nus.org.ua/2024/08/02/otsinyuvannya-navchalnyh-dosyagnen-uchniv-z-oop-dlya-osvityan-stvoryly-metodychnyj-posibnyk/

4. Оцінювання учнів з особливими освітніми потребами», критерії оцінювання, рівні навчання, вимоги до оцінювання дітей з ООП https://naurok.com.ua/prezentaciya-ocinyuvannya-uchniv-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-285667.html

5. Оцінювання учнів з особливими освітніми потребами  https://vseosvita.ua/library/otsiniuvannia-ditei-z-oop-786987.html

6. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами https://naurok.com.ua/ocinyuvannya-ditey-z-oop-na-2024-2025-n-r-421712.html

7. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами https://naurok.com.ua/prezentaciyaprezentaciya-osoblivosti-ocinyuvannya-navchalnih-dosyagnen-uchniv-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-oop-432780.html

 

docx
Додано
13 березня 2025
Переглядів
8299
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку