Охорона тваринного світу. Червона книга України.

Тема: Охорона тваринного світу. Червона книга України.

 Мета: Освітня.  Ознайомити учнів із охороною тваринного світу, із зникаючими  видами тварин та причинами їх зменшення; дати  відомості про Червону книгу України; підвести дітей до усвідомлення необхідності зберігати і примножувати природні багатства; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Розвиваюча.  Розвивати пам’ять, увагу, уяву, емоції, уміння логічно мислити та робити висновки.
Виховна.  Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та живих організмів, які в ньому мешкають.

Обладнання: Червона книга України, серія малюнків, презентацій, фотографій з рідкісними і зникаючими видами тварин та рослин, розповіді про тварини і рослини.

Тип уроку. Комбінований.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно - рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення.

2. Репродуктивний. 
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, екологія.

Хронометраж уроку:

Розділ уроку	Тривалість
І. Організаційний момент	1
ІІ. Актуалізація вивченого матеріалу	3
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів	4
Іv.  Оголошення теми та мети уроку	2
v.  Вивчення нового матеріалу	15
VI. Осмислення об’єктивних зв’язків	10
VII. Закріплення вивченого матеріалу	4
VIII. Підсумок уроку	5
I. Домашнє завдання	1

 

                                                      Хід уроку:

І. Організаційний момент.
Учитель.
Стали, діти, всі рівненько.
Посміхнулися гарненько.
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
ІІ. Актуалізація вивченого матеріалу.

2.1. Бесіда з учнями про значення  тварин у житті людини.

1.Навіщо охороняти диких тварин?

2.Що відбувається, коли зникає один вид живих організмів?

3.Що таке екологічне мислення й раціональне природокористування?

2.2. «Дидактична гра «Що я знаю про тварин».

Правила гри: підготувати повідомлення за планом про певну групу тварин.
 

План:

1. Назва групи тварин.
2. Основні ознаки групи.
3. Вибрати малюнки, на яких зображено представників даної групи.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Вчитель: Можливо хтось з вас чув, що символізує собою панда? А знак WWF?

– Це знак Всесвітнього фонду дикої природи, який створено  у 1961 році біологами ентузіастами. Зараз це одна з самих впливових і авторитетних організацій, яка займається охороною природи. Президентом її є герцог Единбурзький принц Філіп. Організація збирає кошти і фінансує різні проекти по збереженню природи.

3.1.  Прийом «Мікрофон»

 Як ви думаєте, чи існує у нас така організація?

 Чи можемо ми зробити внесок в охорону природи?

 А як ви вважаєте, чому люди вирішили зайнятися такою справою?

3.2.  Прийом «Власні приклади». Назвіть тварин, які мешкали на території України, проте зникли упродовж останнього часу. Які причини їх зникнення?  (Серед названих тварин мають бути: тюлень-монах, тарпан, кулан, морська корова, безкрила гагарка, лабрадорська гага, тур, сайгак, со­боль, росомаха, заєць-біляк, куріпка біла, кроншнеп тонкодзьобий, стерв’ятник, орел степовий, кречітка.)

3.3. Постановка проблемного питання.

 Вчитель : Як ви вважаєте чи можна зараз сказати, що тварин, які можуть зникнути з Землі, вже нема?

Іv.  Оголошення теми та мети уроку.
Девізом нашого уроку будуть такі слова:

«Все на Землі потрібно берегти:
І птаха, й звіра, і оту травинку,

Не  чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти – лише його частинка.»
Тема нашого уроку – охорона тваринного світу.  Червона книга України. (Слайд 1)

Саме сьогодні ми дізнаємося багато цікавого про тварин, про їх життя, про те, як треба охороняти і берегти представників тваринного світу.  Сьогодні ми з вами розглянемо, які види рослин і тварин у нас в Україні потребують охорони і дбайливого відношення.

Фізкультхвилинка: Гра « Як зберегти природу?»

(Всі встають і роблять те, що скаже вчитель.)

 Якщо ти не збираєш великих букетів, сплесни у долоні над головою.

Якщо ти ніколи не залишаєш сміття у лісі, на березі річки – тупни ногою.

Якщо ти хочеш більше знати про природу навколо тебе, то підніми руку.

Якщо ти підібрав приблудне кошеня, собачку, або допоміг іншим чином якійсь тварині - простягни руку вперед.

Якщо ти переконаний, що треба кожній людині піклуватися про природу, все живе – простягни руки своєму другу, візьми його за руку.

 Давайте ось так, як ви дружно візьмемось за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу природу.

v.  Вивчення нового матеріалу.

1. Цікаві факти про тварин

«Пізнавальна хвилинка»(повідомлення учня)
Тваринний світ України відзначається досить багатим видовим складом. За приблизними підрахунками відомо понад 44 800 видів тварин.

Найбільшим звіром фауни є зубр, жива маса якого може перевищувати 1т.
Найшвидшою твариною суші є заєць, він може розвивати швидкість до 70  км. за  годину.

Найвищий птах України – журавель сірий. Висота його сягає 120 см., а маса – 7 кг.

Найбільшими рогами серед звірів України природа обдарувала лося. Розмах до 1,5 м, маса 20-25 кг.

Рекордсменами серед довгожителів є бобри, які живуть до 50 років.

2. Охорона тварин. Розповідь учителя з використанням мультимедійної презентації (Слайд 2)

      2.1  Охорона середовища існування   полягає в охороні основних типів природоохоронних ландшафтів (лісів, морів, озер, боліт) у первісному вигляді. З цією метою виділяють території (ділянки суходолу) або акваторії, на яких встановлюють заповідний режим. Це лабораторії природи, де дозволяється вести лише дослідницьку роботу. Такі ділянки називають заповідниками. Сьогодні в заповідниках України представлені майже всі типи її природних екосистем. На території України створено 4 біосферні заповідники: Чорноморський, Дунайські плавні, Карпатський і Асканія-Нова (найстаріший). (слайд №3).

      2.2  Охорона угрупувань тварин і рослин здійснюється в заповідниках та національних парках. На відміну від заповідників національні парки організовуються не тільки для охорони природи, а й для відпочинку людей, Призначення їх – показати красу природи, навчити людину спілкуватися з нею, не поділяти тварин на шкідливі і на корисні. На території України знаходяться:  16 природних заповідників, 11національних парків, 23 регіональних ландшафтних парків, 22 ботанічні сади, 12 зоопарків, 34 дендропарків і т.д. (слайд 4).

 

        2.3. Охорона видів. Для збереження генофонду рідкісних та зникаючих рослин і тварин створюються природно - заповідні території - заповідники, заказники та ін. Вони є природними полігонами для проведення наукових досліджень, які спрямовані на вивчення біолого-екологічних особливостей раритетних видів і розробки шляхів їх збереження. Охороняють рідкісні зникаючі види різними способами. Насамперед, це раціональне використання господарського – корисних тварин, боротьба з браконьєрством. Одним із важливих заходів охорони рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин є видання Червоних книг.

       2.4.  Червона книга України - офіційний документ про сучасний стан видів організмів, які перебувають під загрозою зникнення та про заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення.

В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.

(Слайд 5).

Червона Книга України видана в 1976р. До неї включено 151 вид рослин і 85 видів тварин. Друге видання Червоної книги України (1994 р.) містить 382 види  тварин. В останньому третьому виданні (2009 рік) містяться відомості про 542 види тварин.

 (Слайд 6).

  «Червона книга України» видана  у двох томах. У першому зібрані відомості про всі рослини, а в другому – про тварин, яким загрожує небезпека. Таких в Україні набралося чимало: 541 вид рослин та 382 види тварин. Однак рівень загрози для кожного з них виявився неоднаковим. Тому всіх їх «зарахували» до різних класів (категорій). Ще й різними кольорами домовилися позначати:

(Слайд 7)

І –  «зникаючі» - червоним – їм загрожує найбільша небезпека;

ІІ – «вразливі» - оранжевим;

ІІІ – «рідкісні» - жовтим;

Іv  «зниклі» - чорним куди заносять тварин і рослини, які зникли на планеті після 1600 р. ( тарпан, тур);

v   «відновлені» - зеленим,  їм уже не загрожує небезпека зникнення.  

     2.5. По сторінках Червоної книги України. (Слайди 8 - 23)

 

 

 

 

      2.6. Зелена книга. Наукове значення Зеленої книги полягає в тому, що в неї вміщені відомості про рідкісні угруповання. До Зеленої книги України занесено 127 рідкісних, зникаючих і типових угруповань різного рангу, наведені мотиви їх охорони, поширення і видовий склад. Положенням про Зелену книгу України визначається п’ять категорій рослинних угруповань, що потребують охорони та занесення до Зеленої книги України, а саме:

• корінні рослинні угруповання, у складі яких домінують види рослин, занесені до Червоної книги України, а також реліктові та ендемічні види рослин;
• корінні рослинні угруповання, склад яких визначається типовими видами рослин, що зростають на межі свого ареалу чи висотного поширення та мають тенденцію до зниження свого життєвого потенціалу;
• рослинні угруповання, що не пов’язані з природною зональністю (болота, луки, водні об’єкти) і потребують охорони з ботаніко-географічних міркувань;
• рослинні угруповання, взаємопов’язані зі зникаючими видами представників тваринного світу;
• рослинні угруповання, утворені поширеними в минулому видами рослин, які стали рідкісними під впливом антропогенних чи стихійних факторів.

VI. Осмислення об’єктивних зв’язків.

1. Розповіді та презентації учнів про тварин,  що занесені до Червоної книги. (випереджаюче навчання)
   1.           Презентації:

 

 

  

 

       1.2  Розповіді про тварин, що занесені до Червоної книги. (Додаток 1)

Тарпан, або дикий кінь

      Зник з обличчя Землі. Ще якихось 200 років тому він траплявся у лісах України та Білорусі. За часів запорожців зустрічались цілі табуни тарпанів. Часом козакам доводилось хапатися за зброю, бо здалеку дикі коні нагадували численну татарську кінноту.

       Очевидці описували тарпана як невисокого попелясто-сірого коника з темною гривою, що стирчала короткою щіткою. Хвіст та ноги були у нього до колін чорно-бурого кольору, причому, передні ноги з поперечними смужками, ніби у зебри.

        Тарпанів люди переслідували за те, що вони зманювали свійських коней, витоптували поля та об′їдали сіно в скиртах. До того ж у тарпанів було смачне м′ясо. На них влаштовували великі полювання. Нерозораних степів, де жили тарпани, з часом ставало все менше й менше. Не вистачало простору для волелюбного тарпана. Приручити їх нікому не вдавалось і вони почали зникати. За свідченням очевидців, останній вцілілий тарпан жив на Полтавщині поблизу Миргорода в 1914-1918роках. Так було винищено одного з предків свійських коней.

Тур, дикий бик

        Тур – первісний бик, був предком сотні порід великої рогатої худоби. Він був надзвичайно красивою твариною. Високий, мускулистий, з гордо посадженою головою на могутній шиї, з довгими світлими рогами. Бики були чорними, а корови – рудо-бурими. Тури мали дикий і злий норов, не боялись ні людини, ні звіра. Бо не мали собі рівних. Навіть, вовки були проти них безсилі. Однак турів з роками ставало дедалі менше, Причина – зростання господарської діяльності людини.

         Останній представник цього виду загинув у 1627 році. Цей красивий і могутній звір залишився в пам′яті людей в казках, переказах, легендах, в скульптурі та живопису.

Соболь

          Хто не чув про цього хутряного звіра, що живе у наші дні в далекій сибірській тайзі. Соболь – типовий лісовий звір. Тіло у нього гнучке, рухи – дуже граційні. Має довгий пухнастий хвіст. Хутро у соболя густе, довге, ніжне, шовковисте, надзвичайно гарне і дороге. Живиться соболь гризунами, але полюбляє також ягоди і горіхи. В давнину були дуже поширені на території України. Колись їх було багато в лісах, на них полювали, їх хутром торгували. Соболь був «м′яким золотом» Київської Русі. З часом соболів ставало все менше в наших лісах, а тепер і зовсім немає.

 

 

Заєць-біляк

         Ще в минулому столітті на території України було багато зайців-біляків, про яких кажуть: «взимку – білий, влітку – сірий». Насправді, заєць-біляк влітку рудо-бурий, а не сірий, а взимку він білосніжний і лише кінчики вух чорні. У наш час зайці-біляки зникли, можливо, через те, що зими у нас с тали теплі і малосніжні. Залишилися в Україні лише зайці-русаки, у яких забарвлення хутра на протязі року не змінюється. Зайці-біляки занесені до Червоної книги України. Отже, ще залишається надія на відновлення їх чисельності.

Куріпка біла

         До чорного списку занесено птахів, які вже не гніздяться в Україні. Це, наприклад, куріпка біла. Вона була колись дуже поширеною, а тепер збереглася лише на півночі. Розміром біла куріпка не більша за сіру ворону. Забарвлення самців і самок взимку біле, з чорним по краях хвостом і червоними «бровами». Має надійне зимове «вбрання». В Україні зустрічалась переважно на Поліссі, в болотистій місцевості, де росте багато верби і берези, бруньками яких полюбляли ласувати білі куріпки.

Бражник – мертва голова

       Досить великий метелик з розмахом крил 11-13 см. Передні крила червонувато-бурі, задні – чорно-жовті. На темній пухнастій спинці добре помітний вохристо-жовтий малюнок, що нагадує «мертву голову». Довгий час цей бражник наводив жах на забобонних людей. Вважалося, що «мертва голова» - провісник всіляких лих, особливо коли він починав «кричати». Справді, цей метелик може подавати звук, що схожий на різкий, пронизливий писк.

Водяться ці метелики на півдні, однак інколи залітають і в центральні та північні райони. Живляться вони соком, що витікає з поранених дерев. Іноді крадуть мед у бджіл, бо вміють імітувати «спів» бджолиної матки. Гусінь мертвої голови строката – жовта або зелена з голубими смугами. Живиться листям картоплі, жасмину, малини.

 VII. Закріплення вивченого матеріалу.

• Перелічіть заходи, які проводяться в Україні щодо збереження та відтворення тваринного світу.
• Бесіда про тварин, які занесені до Червоної книги.
• Яке значення створення Червоної книги для збереження біологічного    різноманіття нашої планети?
• Прокоментуйте слова Д.Дарелла  «Знищення якого – небудь виду – це злочин, рівнозначний знищенню неповторних пам’яток культури, таких, як, наприклад, картин  Рембрандта або Акрополь »?

       Гра «Червоний клубочок».  Діти передають один одному клубочок червоних ниток, розмотуючи його, називають представника Червоної книги і промовляють, що найбільше їм запам’яталось на уроці. В кінці виходить, що весь клас обмотаний червоною ниткою. Потім вчитель відрізає кожному учню шматочок нитки, промовляє: «Нехай ця ниточка, що символізує Червону книгу, нагадує вам про наш сьогоднішній урок.»

        І наостанок:

В Червону книгу ми занесли

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні,

І вісник березня - підсніжник?

Невже ми більше не побачим,

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі – господарі природи,

Тож збережемо її вроду!

I. Домашнє завдання

• Опрацювати текст підручника. 

Для бажаючих:

• Розробити листівку-звернення до мешканців мікрорайону „Збережіть!”