Опис досвіду" Формування ціннісного ставлення до природи у молодших учнів"

                                               

 

 «Суть виховання полягає саме в тому, що     

старше покоління передає свій досвід, свою

пристрасть, свої переконання молодшому   

поколінню.»    А.Макаренко

Виховання-процес, що починається з дитинства, коли в душу закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої літери,сміливо увійти до епохи нового розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю.

     Уміння виховувати-це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку, – це пошук нових шляхів підходу до дітей,уміння впливати на них.

    У сучасних умовах,на мій погляд,необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу до самовираження. Я твердо вірю в силу виховання,яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, доброти, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості – основи довіри, здатності прощати дитину.

    Вчитель – учень – єдина духовна спільнота, а життєвий шлях дитини – шлях радості. Головне в моїй роботі – виховання учня як особистості. І в це поняття я вкладаю духовну збагаченість, широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товариськість, здатність впливати на рішення і діяльність колективу, не протиставляючи себе колективу.

       «Формування ціннісного ставлення до природи у молодших учнів» –проблема, над якою я працюю в системі виховної роботи класного колективу. З цією метою я звертаюся до тих загальнолюдських цінностей,які вироблялися століттями, впродовж всієї історії людських цивілізацій. Людина. Сім`я. Вітчизна. Природа. Праця. Знання. Культура. Мир.

Здоров`я. Земля. Ці поняття для мене – основа виховної роботи. Я не можу бути байдужою людиною,оскільки спілкуюся з справжнім дивом природи – дітьми. І це диво потрібно вигодувати теплотою свого серця, багатством душі.  

 

«Формування ціннісного ставлення до природи у молодших учнів»

Згідно національної програми  виховання  «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», сучасний зміст виховання в Україні – це науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва, самої себе. Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власні ставлення. Частиною цінностей є – ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ. Воно формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках:

• усвідомленні функцій природи в житті людини та її самоцінності;
• почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них;
•  здатності особистості гармонійно співіснувати з природою;
• поводитися компетентно, екологічно безпечно;
•  критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до природи, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи;
• вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами;
• активній участі у практичних природоохоронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи;
• посильному екологічному просвітництві.

Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку. Ставлення вихованців до природи має специфічні вікові особливості.

Молодшому шкільному віку властиве непрагматичне ставлення, що грунтується на суб'єктифікації, коли природні об'єкти стають "значущими іншими"; посилюються мотиви спілкування з природою.

1. Суть формування ціннісного ставлення сучасних школярів до природи.

Охорона природи – це система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних багатств країни. Турбота про охорону природи – насамперед піклування про людину, про її цікаве, змістовне життя, повноцінний відпочинок.  Від успішного здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища. Що являє собою екологічне виховання і навчання?

Екологічне виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на засвоєння людиною наукових основ природокористування, формування відповідних переконань і практичних навичок, формування певних ціннісних орієнтацій, активної життєвої позиції в галузі охорони природи. Із викладеного вище випливає, що екологічна освіта й виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема. Мета екологічного виховання – формування відповідального відношення до навколишнього  середовища, що будується на базі екологічної свідомості. Це припускає дотримання моральних і правових принципів природокористування, активну діяльність по вивченню та охороні природи своєї місцевості.

Мета екологічного виховання досягається в міру вирішення в єдності наступних задач:

• освітніх – формування системи знань про екологічні проблеми сучасності і шляхи їхнього дозволу;
• виховних – формування мотивів, потреб і звичок екологічно доцільного поводження і діяльності, здорового способу життя;
• розвивальних:

• розвиток системи інтелектуальних і практичних умінь по вивченню, оцінці стану і поліпшенню навколишнього середовища своєї місцевості;
• розвиток прагнення до активної діяльності по охороні навколишнього середовища: інтелектуального (здатності до аналізу екологічних ситуацій), емоційного (відношення до природи як до універсальної цінності), морального (волі і наполегливості, відповідальності).

Для  успішного  формування екологічної культури учнів велике значення має робота, що проводиться в цьому напрямі в школі.  

Виховання дитини розпочинається зі створення для неї виховного середовища. Саме виховного, тобто такого, що цілеспрямовано   й позитивно впливає на процес розвитку особистості. Із філософсько-«педагогічної» точки зору поняття “середовище” ба­гатогранне.

По-перше, це середовище природне, географічне: різні умови  не повинні впливати на виховання особистості.

По-друге, йдеться і про широке соціальне середовище як фактор економічного, політичного, соціального, культурного розвитку суспільства в цілому і окремих його соціальних інститутів: сім’ї, школи, позашкільних закладів, неформальних об'єднань (політичних, культурно-дозвільних, соціальних іні­ціатив, альтернативного способу життя).

Впливають на формування особистості маленької людини і такі фактори суспільства, як преса, радіо, телебачення, відео, клуби, бібліотеки, театри, музеї, центри дозвілля, різні види і форми реклами, зовнішнє оформлення вулиць та міст тощо. Обов'язково пригадаймо й безпосереднє середови­ще проживання кожної дитини – “мікросередовище”: домівка, родина, вулиця, найближче побутове оточення, друзі, тобто ті фактори, які впливають на формування   особистості.

Можливі два шляхи створення педагогом виховного середовища:

• Перший - надання педагогічної інтерпретації природним і соціальним факторам за допомогою різних педагогічних прийомів: цілеспрямоване звер­тання уваги дітей (“Поглянь, як геніально приро­да влаштувала...”), роз'яснення незрозумілих явищ і фактів (“Ми можемо спостерігати це завдяки тому, що наука досягла чимало...”), етичні та есте­тичні оцінки (“Справжній чоловік у цій ситуації вчинив би так...”), організація спостерігання дітьми предметів і явищ (“Спробуйте поспостерігати за життям мурашника, і ви зрозумієте, які непрості ці малесенькі комашки...”).
• Другий – конструювання педагогом спеціальних виховних ситуацій у природному і соціальному середовищі.

У своїй діяльності, як класного керівника і як організатора виховного процесу школи слід визначити п’ять основних етапів:

• створення і розвиток учнівського колективу;

• організація взаємодії педагогів, які належать до малого педагогічного     колективу, що працює з класом;

• взаємодія з позакласними і позашкільними навчально-виховними закладами та об'єднаннями;  взаємодія з батьками учнів;

• створення виховного предметного середовища, яке дозволяє педагогічно доцільно організувати виховний процес.

Велика роль у формуванні ціннісного ставлення до природи надається саме  у  початковій школі. Адже тут виховуються основні риси характеру особистості і спілкування з природою, а це грає першочергову роль. Дитячі враження залишаються в пам’яті назавжди. Прищеплення любові до природи, високоморального ставлення до її багатств  – це проблема не лише естетичного та етичного збагачення особистості, а й формування патріотизму. Успішне здійснення екологічної освіти і виховання учнів великою мірою залежить від дотримання ряду педагогічних умов. Так, одні науковці вважають, що головною умовою ефективного формування екологічної культури є вміле поєднання навчального матеріалу відповідного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі. Інші наголошують на необхідності систематичного підходу до екологічного навчання та виховання, які передбачають поєднання знань – переконань – готовності до діяльності – безпосередньої діяльності у природі. Учень оволодіває певною сумою екологічних знань, засвоює відповідні норми поведінки та ціннісні орієнтації, набуває практичних умінь та навичок щодо охорони природного середовища у процесі навчання, гри, суспільно-корисної праці. Я, як педагог, дотримуюся таких критеріїв:

• врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей у процесі екологічної освіти та виховання;
• вибір оптимальних форм,  методів і прийомів екологічного навчання й виховання засобами дитячої пізнавальної книги;
• організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчання і суспільно-корисної праці;
• забезпечення комплексного підходу до вивчення природи з використанням міжпредметних зв’язків;
•  забезпечення вчителем впливу на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Важливою умовою успішного формування екологічної культури є практична діяльність. Бо саме в ній виявляються і закріплюються ті позитивні якості особистості, які визначають потяг до життя в гармонії з природою. Спільно з дорослими, діти повинні брати активну участь у благоустрої населеного пункту, майданчиків, парків, скверів і вулиць. Тобто, вони повинні творити красу. А це має велике значення для формування в учнів екологічної культури.

2.          Засоби екологічного виховання.

Важливою умовою здійснення ефективного екологічного виховання дітей є інтенсифікація різноманітних видів дитячої діяльності (навчальної, ігрової, трудової, творчої), насичення їх екологічним змістом. Успішному розв'язанню завдань екологічного виховання сприяє екологізація навчальної діяльності, основна функція якої – залучити дітей до тих суспільних відносин, у процесі яких формуються ціннісні орієнтації, загальнолюдські норми і правила, вироблені культурою цього суспільства.

Визначаючи міжпредметні зв'язки, вчитель має виділити в обсязі кожної методики, кожної навчальної дисципліни екологічні ідеї, узагальнювальні поняття з тією метою, щоб кожна з них робила свій внесок у формування компонентності екологічної вихованості школяра.

Так, вивчення дітьми предметів гуманітарно-естетичного циклу (українська мова, читання, образотворче мистецтво, музика) сприяє художньо-естетичному сприйняттю природи і соціальної дійсності, розвитку морально-ціннісних ставлень, творчої активності, емоційному відгуку від сприйняття прекрасного, вмінню виражати свої почуття творчими засобами.

На заняттях з трудового навчання діти ознайомлюються з практичним значенням природних матеріалів (дерево, тканина, папір) у житті людини, вчаться дбайливо їх використовувати.

Уроки фізичної культури сприяють загартуванню, зміцненню здоров'я дітей; закріпленню знань про свій організм, основні способи збереження здоров'я за допомогою природних чинників, формуванню у дітей гігієнічних умінь і навичок.

Гра – найбільш природна і водночас провідна форма дитячої діяльності, що глибоко торкається емоційної сфери, активізує емпатичні переживання, закріплює моральну мотивацію, містить широкі можливості для вправляння в моральній поведінці і вчинках у природному оточенні. Суть гри  зводиться до спроможності не лише відображати світ, а й перетворювати його. Враховуючи значення ігрової діяльності у формуванні школяра, вчитель має спробувати екологізувати ігрову діяльність, тобто збагатити її екологічним змістом. Виховний ефект досягається при найбільшому наближенні сюжету гри до завдань екологічного виховання, у реальних умовах до зразків поведінки. Я вибираю найпереконливіші факти для сюжету гри, використовую при цьому різноманітні прийоми: пояснення, допомогу, заохочення, зацікавлення, оцінку дій тощо.

Великі виховні можливості гри найповніше розглядаються в процесі позакласної роботи молодшого школяра. Теми сюжетно-рольових ігор можуть бути такі: «Зоопарк», «Птахоферма», «Лікарня для звірів», «Теплиця», «Швидка допомога» та інші.

Дидактична гра як засіб екологічного виховання.

Проведення словесно-дидактичних ігор сприяє формуванню в дітей екологічних уявлень, їх систематизації («Хто і що робить із дерева», «Що роблять із тканини», «Дерево-кущ», «Дізнаємось, звідки з'явилися плаття і костюми»), уточненню знань про взаємозв'язки між об'єктами природи («Хто краще запам'ятав», «Що виростили люди», «Птахи на годівниці», «Птахи в природі»), відповідальному ставленню до природи, формуванню вміння екологічно правильно вибирати форму поведінки у ставленні до живих істот («Вибери правильну дорогу», «Відгадай правило», «Треба – не можна»).

З метою збагачення естетичних вражень дітей можна використовувати  ігрові завдання, тренінги: «Букет осінніх квітів», «Моє дерево», «Музей природи», «Пташина розмова», «Звуки лісу», словесно-логічні завдання, проблемні ситуації. Всі вони виступають як засоби екологічного виховання дітей. Можна використовувати екологічні заходи “Шануймо природу усюди й завжди”, екскурсії в природу  “Краєвиди рідного міста, його рослинний та тваринний світ”, участь у різноманітних акціях “Збережемо первоцвіти”, “Замість ялинки – зимовий букет”, виховні заходи «Мужність і біль Чорнобиля», тижні безпеки життєдіяльності, День ЦЗ, участь у конкурсах-проектів “Земля – наш спільний дім”, в різноманітних операціях “Жолудь, калина, горобина”, у конкурсах малюнків, плакатів, виробів з природного матеріалу тощо.

   Вчу  дітей  висловлювати  свої  думки  на  основі  власних  спостережень  про  те,  що  вони  бачать  у  довкіллі,  знаходять  образи  якісь  в  природі  та  складають  про   них  казки  та  оповідання.

        Розвиваю  творче  мислення  дітей,  фантазію,  збагачую  зв’язне  мовлення. Виховую  естетичні  почуття  від  спостереження  за  явищами  в  природі, Розвиваю  вміння  робити  висновки,   аналізувати,  спираючись  на  власний  досвід. Використовую  ігрові  завдання. Наприклад: уявіть  себе  деревом,  кущем,  небом,  хмаринкою, осіннім  листочком…

       Виховую  любов  до  природи,  гуманні  почуття.

        Використовую  педагогічну  спадщину  В. О. Сухомлинського  для  екологічного  виховання  дітей, адже  відомий  педагог  радив  використовувати  для  всебічного  розвитку  дітей  прогулянки  та  екскурсії  на  природу,  своєрідні  ,,подорожі”  для   складання  творчих  розповідей.

(складання казки про Горобинку 3 клас, урок української мови).

Мета: навчити дітей помічати і дивуватись. Створювати ситуацію відкриття. Розвивати увагу, спостереження, фантазію, усне мовлення. Виховувати любов до природи, доброзичливість.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, картки.

І. Організаційний момент

1. Вправа «Мікрофон». 

• На сьогоднішній урок ми  візьмемо …..(старанність, спостережливість, працьовитість, доброзичливість, товариськість, гарний настрій)

2. Знайомство з гаслом уроку.

- А працювати ми будимо з гаслом:

Не дрімати, не лежати лише думати і міркувати,

Твори гарно складати.

 ІІ. Екскурсія в міський парк

1. Доброго ранку сонечко ясне,

    Доброго ранку, земле прекрасна,

    Доброго ранку, дерева багряні,

    Доброго ранку, квіти духмяні

    Доброго ранку, пташки галасливі,

    Доброго ранку, люди щасливі.

ІІІ. Актуалізація учнівських знань.

  1. Вчитель.

Жила собі на землі Людина. Вчилася, трудилася, до школи ходила, свою землю любила. Вирішила Людина красу довкілля дітям подарувати – вчителем стати. І пішла між люди, творила красу до останнього подиху, дарувала людям радість, а для дітей створила «Школу радості». Людина виховувала гарних, красивих людей, здатних нести у світ мир, добро та красу.

 Тією людиною був… (В.О. Сухомлинський)

Сторінка за сторінкою

Листаю книгу я

Великої і творчої людини,

Що в кожному  вбачала особистість,

І розуміла серце кожної дитини.

Ось знову на галявині іде урок

Про рідне і з дитинства всім знайоме

І доторкнеться до кожної душі

Те лагідне, те поетичне слово.

Так, треба бути справжнім Педагогом

І лагідно, чутливу душу мати

Щоб до останньої краплини

Так щиро серце дітям віддавати.

В.В.Курбатова.

 

Учитель.

Дійсно, Василь Олександрович Сухомлинський присвятив все своє життя дітям. «Школа радості»  створена ним –  це  школа життя у природі під відкритим небом, школа мислення, милування, школа думки, краси, праці для душі і тіла. Разом з дітьми вчитель ходив до лісу, лугу, на ферму, теплицю. Діти вчилися спостерігати, бачити і чути, мислити, розуміти красу довкілля і любити цей найкращий край у світі – свою Батьківщину.

 Давайте, діти, спробуємо і ми уявити себе серед учнів В. О. Сухомлинського.

 У нашому шкільному парку ми помилуємося чарівністю матінки Природи. Вона з нами розмовляє щохвилини, спробуємо скласти казку про Горобинку.

2. Вірш про осінь

   Осінь пензлика взяла, 

 малювати почала,

 білокурої берізки

 золотила довгі кіски.

Став багряний колір чуба

в мудрого дідуся – дуба.

Дві сестрички, дві осички

стали жовті мов лисички.

А довкруг , довкруг травиця 

Тихо - тихо золотиться.

Ось палахкотять калина,

горобина і шипшина

не вгаває щедра осінь

а малює неба просінь

Ще тоненькі павутинки,

Сірий дощик і хмаринки.

Пензлик біга без упинку –

Гарна  в осені картинка.

3. Асоціативний кущ. Пошукаємо золото осені. Робота в групах.

 

 

 

 

 

 

 

• Які ознаки осені ви почули у вірші?
• Які кольори притаманні їй?
• Що сказано про горобину, шипшину, калину?

4. Робота в парах над деформованими реченнями. (Дітям роздаються окремі карточки на яких окремі слова), треба скласти речення.

 - На, галявині, горобина, біля, росла, школи.

 - Добра, вона, була, і , щедра.

 - Горобина, окрасою, була, біля, школи.

5. Робота з мовним матеріалом. Утворити текст – опис Горобинка.

Оберіть прикметники до іменників:

Горобинка – ( висока, тендітна, струнка)

Стовбур – ( гнучкий, тонкий, гладенький)

Ягідки – ( червоні, полум’яні )

Листочки – (золотисті,  сухі)

Доберіть дієслова до іменників:

Горобина –  (стояла, росла, тягнулася)

Стовбур – ( хитався, гойдався, гнувся, схилявся)

Ягідки – ( горіли, червоніли, звисали, виблискували)

Листочки – ( тремтіли, лопотіли, трималися)

  Доберіть порівняння:

   Горобина, мов… (дівчина)

   Ягідки, мов… (намисто)

Примірний зразок казки. Казка про Горобинку.

 Жила була в місті висока, тендітна, Горобинка. Вона була дуже добра і щедра. Кожного року деревце віддавало свої червоні ягідки не тільки дітям а ще й маленьким пташкам: горобцям, голубам. Горобинка дуже любила пташок. А вони у відповідь зігрівали її взимку і розносили її насіння далеко в нові краї.

6. Усне складання твору за планом.

План

1. Художниця осінь.

2. Горобина.

3. Дружба Горобинки з пташками.

7. Спроба «Власного пера». Самостійне складання казки.

8. Презентація робіт.

9. Редагування.

ІV. Підсумок

1. Робота за таблицею «За і проти»

- Чи потрібні нам добрі вчинки? Для того, щоб зробити висновок, винесемо свої аргументи в таблицю (Т – схема)

Докази  «за»                                           Докази «проти»

2. Чи сподобався вам урок? Самооцінка. Діти кольоровими смужками показують своє відношення за роботою на уроці за таблицею

 

 

                                                                                 

 

 

Тема. Пейзажна лірика. Тарас Шевченко «Тече вода із-за гаю».

Мета: розширити знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка; вчити сприймати зміст поезії на слух, викладати свої думки в логічній послідовності; збагачувати активний словник школярів; формувати образне мислення, вміння словесно відтворити ілюстрацію до твору; виховувати любов до художнього слова, вміння бачити прекрасне у навколишньому середовищі.

Обладнання: портрет поета, пам`ятки, ілюстрації

Хід уроку:

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка 

1. Робота над скоромовкою

Сичить сичик солов’ю:

«Славний спів я твій люблю!

Співаком також я стану,

Ось куплю лиш фортеп’яно!».

На сосні сидить сорока,

Сіроока, сіроока.

І сміється, і скрекоче:

«Сич солістом стати хоче!».

2. Гра «Упізнай слово за ознакою»

Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.

Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша – ... (мама).

Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний – ... (хліб).

Білий, холодний, пухкий, іскристий – ... (сніг).

Біле, солодке, холодне, вершкове – ... (морозиво).

Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна, підступна – ... (лисиця).

Нова, цікава, бібліотечна, яскрава – ... (книга).

Хитрий, колючий, маленький, спритний – ... (їжак).

Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий – ... (заєць).

Весняний, сонячний, теплий – ... (день).

Зелена, висока, новорічна – ... (ялинка).

III. Перевірка домашнього завдання

Конкурс на краще виразне читання вірша Т. Г. Шевченка «І досі сниться: під горою...» (с. 136).

IV. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку

– Сьогодні на уроці ми прочитаємо вірш Тараса Шевченка «Тече вода із-за гаю». Цей вірш написано Т. Шевченком за кілька місяців до смерті. Останні дні життя поета були наповнені болем. Він тяжко хворів. Своїм друзям казав, що дочекається весни – і в Україну, там полегшає йому. А поки що його душа линула на рідну землю, і в поезії оживала її неповторна краса.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Тече вода із-за гаю» (с. 137–138)

1. Виразне читання вірша вчителем

Який настрій у вас після прослуховування вірша?

Що змальовує поет у вірші?

Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?

Відчувається замилування поета рідною природою. Справді, поезія ніби малюнок-пейзаж. Тому цей вірш належить до пейзажної лірики. Квітучий і чарівний куточок України зображено тут: тече вода попід горою, в річці хлюпочуться качаточка. На тлі чарівної природи діють люди – родина, в якій батько, мати і дівчина на виданні. Настрій добрий, тут панує злагода: дівчина бере воду, співає, батьки радяться, «кого б то їм своїм зятем звати?».

Жагу щастя і спокою передав поет у вірші.

2. Словникова робота

Довідкове бюро

Гай – невеликий листяний ліс.

Зять – чоловік дочки.

Ряска – багаторічна трав’яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.

Робота в парі. Читання стовпчиків слів одне одному

Порадитись                    горою

розмовляє                       ставом

заспівало                         дівча

хлюпощуться                 качуром

До якої частини мови належать слова першого стовпчика? другого?

Знайдіть серед поданих слів слово синонім до слова селезень. (Качур)

Фізкультхвилинка

3. Колективне опрацювання пам’ятки «Щоб прочитати виразно»

- Визнач настрій твору.

- Вибери темп читання (повільний, помірний, пришвидшений).

- З більшою силою голосу вимовляй слова, які передають основний смисл (виділені).

- Дотримуй пауз у мовленні:

/ – мала, // – велика, /// – дуже велика.

- Дотримуй висоти голосу:

підвищення , зниження .

4. Виразне читання вірша учнями

5. Творче завдання

Що ви побачили? (Явір, осоку, качину сім’ю, родину)

Що почули? (Дзюрчання потоку води, плескіт і гомін качок, пісню дівчини)

6. Гра «Диктор телебачення»

Виразно читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

Які рядки вірша свідчать про те, що краса та спокій природи співзвучні настрою людей?

7. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

Як зображено природу у вірші?

Що робить качка? Яка в неї сім’я? З чого видно, що вона – дбайлива мати?

Куди прийшло дівча? Про що свідчить поведінка дівчинки?

Яку розмову ведуть між собою батьки?

8. Хорова декламація вірша по строфах

9. Літературна гра «Знайди рими»

10. Творча робота за ілюстрацією до вірша

Розгляньте малюнок у підручнику (с. 137).

Яка строфа проілюстрована?

Що потрібно змінити на малюнку, щоб проілюструвати першу строфу? четверту?

VI. Підсумок уроку

Гра «Закінчіть речення»

- Я дізнався...

- Мені сподобалось...

- Кажу спасибі...

VІI. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш Т. Г. Шевченка «Тече вода із-за гаю» Скласти малюнковий план до вірша «Тече вода із-за гаю».

 

Тема: Обчислення периметра прямокутника, квадрата. Задачі на знаходження периметра квадрата і прямокутника та задачі обернені до них.

Мета: продовжувати знайомити з характерними рисами квадрата, прямокутника; вчити знаходити периметр за формулами, удосконалювати навички розв`язування задач на знаходження довжини сторони квадрата за відомим периметром; розвивати математичне мовлення, логічне мислення; виховувати любов до природи.

 Обладнання: Телевізор, картки з завданнями, картки для групової та парної роботи.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань учнів.                     

– Погляньте на план уроку, у нас сьо­годні багато цікавих завдань.                          

 План уроку

Усний рахунок

Хвилинка каліграфії

Математичний диктант

Робота в парах

Нова тема

Фізкультхвилинка

Робота з підручником

Робота в групах

Підсумок

Домашнє завдання

1.Усний рахунок.

Які геометричні фігури ви бачите?

Знайдіть суму чисел у кругах; (26)

Суму чисел у п’ятикутниках; (42)

Різницю чисел у прямокутниках; (12)

На скільки число в зеленій фігурі більше за число в жовтій фігурі; (12)

Що таке периметр? Знайдіть периметр прямокутника,якщо його сторони 2 см та 3 см (10 см).

Молодці.

Кожна людина в своєму житті повинна залишити слід після себе – посадити дерево. Згадайте оповідання В.О.Сухомлинського: «Зрубати дерево легко, а щоб виросло дерево, потрібно багато років». А для чого потрібні дерева? (Відповіді учнів).

Ось і учні 3-В класу посадили 6  яблунь, 4 груші, а слив-стільки, скільки  яблунь та груш разом. Скільки всього дерев посадили учні? (20 дерев).

 

 

 

 

2.Хвилинка каліграфії.

Яка зараз пора року? (Осінь).

Які прикмети осені? (Сонце знаходиться низько над землею, стає холодно, йде дощ… …).

Які осінні місяці ви знаєте? (Вересень, жовтень, листопад).

Якими цифрами позначають ці місяці за календарем? (9,10,11). Які цифри використовуються для запису цих чисел? (1,0,9)

Це буде наша хвилинка каліграфії: 1,0,9

Найкращі цифри обведіть.

Оцініть свою роботу.

3. Математичний диктант

Знайти суму двох доданків 100 і 10.

Знайти різницю двох чисел 102 і 2.

Записати число на 1 менше, ніж 49.

Записати число на 1 більше, ніж 49.

Записати сусідів числа188.

170 зменшити на 1.

240 збільшити на 10.

Задача природничого змісту з бесідою про ставлення до тварин.

Зозуля за півгодини знищує 50 гусениць. Скільки гусениць зни­щить зозуля за 1 годину? Чому?

Як ви думаєте, яку ще користь приносять людям птахи? Як треба до них ставитися?

Взаємоперевірка та оцінювання

4. Робота в парах.

- Розв’язавши задачі на картках, ви дізнаєтеся цікаве про тварин. 

Заєць-русак важить 10 кг, а козуля – на 20 кг більше. Скільки кілограмів важить козуля?

У вовка 42 зуби, у ведмедя стіль­ки ж. Скільки зубів у ведмедя?

Пантера може стрибати на 12 м у довжину, а тигр – на 5 м менше. На скільки метрів пантера стрибає далі від тигра?

Записати на картці.

Та пара,  яка виконала завдання, піднімає сплетені руки вгору. Я підійду і перевірю виконання завдань.

Оцінюємо свою роботу.

Тема: Екскурсія в природу

Мета: ознайомити учнів з розмаїттям рослинного і тваринного світу рідного краю; навчати школярів правильно поводитись у природі, спостерігати за змінами в довкіллі, охороняти природу; виховувати доброзичливе ставлення до тваринного і рослинного світу.

Хід уроку:

 I.      ВСТУПНА БЕСІД

– Діти! Зараз ви пройдете навчальною природничою стежиною. Ви дізнаєтесь багато цікавого про природу рідного краю — про дерева, кущі, трави. Дізнаєтесь, що природа дарує людині для життя, і як людина повинна охороняти все живе.

Будемо в довкілля мандрувати. Будемо рідну природу вивчати!

II.    ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ

Завдання 1

Чи ти вмієш:

•   розрізняти в природі рослини?

•   найпоширеніші дерева, кущі й трави своєї місцевості?

•   розпізнавати квіткові, хвойні та інші групи рослин?

•   сортувати культурні рослини за призначенням?

•   знаходити в природі рослини, які потребують охорони.

Робота над загадками

•   Стрімко вибігли на гору 

Дві подружки білокорі. 

Дощик їм полоще кіски. 

Звуть тих подружок... (берізки).

•   Влітку рясним цвітом укриваюсь я. 

Пахощі солодкі чути вже здаля. 

Але поки квітну, часу не втрачай —

З моїх квіток узимку зможеш пити чай. (Липа)

•   Стовбур жовтий, мов янтар, 

Досягає крона хмар. 

Колючі, довгі і тонкі 

Зелені на гілках голки.

Безліч шишечок маленьких,

І не довгих, а кругленьких.  (Сосна)

•   Кучерявий кущ на кручі 

Має пазурі дряпучі.

Хто по квіти потовпиться. 

За того він ухопиться. 

Як дряпоне:  –  «Ані руш!» 

Угадайте, що за кущі (Шипшина)

•   Літом – ой яка гірка,

А в мороз – солодка дуже.

Як ця зветься ягідка,

Здогадайся, милий друже. (Горобина)

Гра «Розпізнай дерево».

Під час гри дитину із зав'язаними очима підводять до рослини і пропонують на дотик визначити, яка це рослина. Рослини діти вгадують за формою листків, ароматом, плодами.

 

Завдання 2

Чи ти вмієш розрізняти в природі тварин?

Робота над загадками

Цінь-ці-фа – в зимову днину  клює пташка горобину.

Горобців весела зграя її щебетом вітає.

Жовтогруда, невеличка. Звуть цю подружку... (синичка).

З гілки стриб на іншу гілку, рудохвоста скаче бджілка. На сосні збирає шишки, смачні кедрові горішки. У дупло в казковий вечір, стука, грюка холоднеча. Там лузає шишку бджілка... Хто впізна руденьку... (білку)?

Сам вечірньої години заховався в кущ калини, – Та на дудочку одну грає пісню чарівну. (Соловей)

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю.

Шкідників ним здобуваю. (Дятел)

Назад вилиця, спереду шильце. 

Спереду чорне сукенце, під сподом полотенце. (Ластівка)

Уночі гуляє, а вдень спочиває. 

Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

Летить – виє.

Сіло – землю риє,

Чорне тіло, чорний вус.

Ніби справжній сажотрус. (Жук)

Не ходжу я, а скакаю.

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання,

Перегнав би я коня.

Я страшенний боягуз.

Всіх на світі я боюсь.

В полі, в лісі –  навкруги.

Скрізь у мене вороги.

Часом лізу я у шкоду,

їм капусту на городах.

Моркву, ріпу, буряки.

Відгадайте – хто такий? (Заєць)

Завдання 3

Пригадай правила поведінки серед природи та дотримуй їх.

Повторення правил поведінки в лісі

–  Діти, подивіться, яка гарна природа навколо нас! Але люди часто завдають шкоди природі. Ця шкода така значна, що рослини і тварини можуть зникнути. Чому, як ви гадаєте? (Бо якщо воду и повітря забруднювати, вони стануть отруйними, ніщо живе не зможе існувати в такому середовищі. Тоді и людина не матиме змоги милуватися природою, слухати пташиний спів.)

– Для того, щоб зовсім не знищити природу, існують правила поводження із нею.

Учні заздалегідь малюють піктограми-малюнки і розвішують їх у лісі:
•    «Не рубай дерев».

•    «Не вмикай голосно музику в лісі».

•   «Нетопчи грибів».

•   «Не рви рослини».

•   «Не руйнуй мурашники».

III.   ПІДСУМОК ЕКСКУРСІЇ 

 Завдання 4

Сфотографуйте те, що викликало у вас найбільший інтерес під час екскурсії в природу.

Після екскурсії підготуйте виставку «Наша подорож у природу».

Мета:

навчальна: ознайомити учнів зі спорідненими кольорами, гармонією споріднених кольорів, кольоровими відтінками

та нюансами;

- розвивальна: розвивати кольоросприйняття ока, уміння змішувати кольори, отримуючи нові, насолоджуватися творами образотворчого мистецтва, аналізувати їх; формувати естетичні почуття, смак; активізувати ініціативу учнів;

- виховна: прищеплювати любов до природи, зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Тип уроку: комбінований урок. 

Словник термінів:

- гармонія — це узгодженість, зокрема — поєднання кольорів;

- споріднені кольори — це кольори, розташовані поруч з іншими кольорами у спектральному колі (зелений, жовто-зелений і жовтий або червоний, червоно-помаранчевий і помаранчевий);

- кольоровий нюанс — це тонка, ледь помітна відмінність у якості кольору.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель (декламує вірш)

ОСІННЄ ЛИСТЯ

Настала осінь.

 Холодом повіяло навкруг.

 Все більш беруться золотом

 Зелений ліс та луг.

 Від вітру коливаються

 Пожовклі дерева,

 А листя з них зривається

 І пісеньку співа:

 – Веселі танцюристи ми. Кружляєм в висоті, – Листки, листочки,

 листики. Червоні й золоті!

Зриваємось ми зграями

 З топольок та беріз,

 Злітаємо, кружляємо

 І падаємо вниз.

Та вітром знов піднесені

 Мчимо з височини. Нам радісно! Нам весело! Нам любо восени!

І піснею приваблені.

Листочки на дубках.

На вишеньках, на яблунях

Шепочуться в садках.

Хвилюються, шепочуться:

– Ой, як же нудно тут!

І нам давно вже хочеться

Звільнитися від пут.

Невже ніхто із прив'язі

Не схоче нас зірвать? Не винесе, не вивезе. Не пустить танцювать?!

– Та ви ж іще в зеленому, – їм каже вітерець, –

А в одязі буденному

Не можна йти в танець.

Як вдягнете убрання те. Червоне й золоте, – Легкі та вільні станете

І теж полетите!

Злітає листя зливою

І падає німе... Вітрець пісні наспівує,

А сам все дужче дме!                                                                         Н. Забіла

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда
* Яка пора року в нас за вікном?

* А про яку пору року йдеться у вірші?

* Чому осінь називають золотою?

* Які кольори переважають в осінньому пейзажі?

IV. ВИКЛАДАННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя

– Яких тільки фарб не принесла з собою золота осінь! Різнокольоровими стали дерева й кущі. Коли надворі здіймається вітерець, із дерев злітає листячко, що дарувало нам тінь та прохолоду у спе-котні літні дні. Воно кружляє у повітрі, лягає на землю, укриваючи її чарівною різнобарвною ковдрою.

Художники кажуть, що ця різнобарвність природи дуже гармонійна.
Що ж таке гармонія? Це узгодженість, поєднання кольорів. Завжди роботи, засновані на гармонії кольорів, справляють на глядачів приємне враження.

Сьогодні ми поговоримо про гармонію споріднених кольорів, тобто кольорів, які розташовані поруч з іншими кольорами у спектральному колі. Наприклад: зелений, жовто-зелений і жовтий або червоний, червоно-помаранчевий та помаранчевий (робота з наочністю «Спектральне (колірне) коло», див. с 32).

(Учитель демонструє наочність.)

Дивлячись на осінні пейзажі, створені видатними художниками, помічаєш багатство кольорів та відтінків, застосованих ними, щоб створити справжнє диво. Усі вони будували свої роботи на нюансах (як говорять справжні художники).

Кольоровий нюанс – це тонка, ледь помітна відмінність у якості кольору. Кожний художник може використати багато відтінків одного кольору. Ось і ми сьогодні спробуємо збагатити нашу осінню палітру новими кольорами.

Навчальна вправа

Учитель.  Візьміть фарбу жовтого кольору. Додаючи до неї по краплині різну кількість зеленої або червоної фарби, створіть якнайбільшу кількість споріднених кольорів,

- Які з них вам сподобалися найбільше?

Погляньте, якою побачили чарівницю-осінь художники-живо-писці.

(Учитель демонструє наочність, див. с 41.)

- Чи є на роботах цих художників кольори, які вам удалося отримати?

V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

VI. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Бесіда
- Які кольори використовував кожний із цих художників? Знайдіть ці кольори у спектральному колі. Як вони розташовані у спектрі?

- Якою бачите осінь ви? Які кольори переважатимуть у ваших осінніх пейзажах? Чи є вони спорідненими?

Що таке гармонія?

VII. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

Творче завдання № 1

Намалюйте гуашшю композицію «Кружляє листопад». Спробуйте передати багатство кольорів осінніх листочків та ритм їх танцю.

Творче завдання № 2

Намалюйте осінній пейзаж, використовуючи багатство споріднених кольорів.

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку (вдома знайти та розглянути репродукції робіт різних художників; принести на наступний урок альбоми, крейдяний папір, скло (люстерко), папір для малювання, гуаш, пензлі).

3. Проголошення уроку завершеним

ДОДАТОК ДО УРОКУ 

ОСІНЬ, ОСІНЬ... ЛИСТ ЖОВТІЄ

Осінь, осінь... Лист жовтіє. З неба часом дощик сіє. Червонясте, золотисте

Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають, У книжки їх закладають. Наче човники, рікою їх пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті – Червонясті, золотисті. І. Блажкевич

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках               Де не глянь, навколо

На доріжки й трави               Килим кольористий.

Падають листочки                 Віти напівголі,

Буро-золотаві.                       Небо синє чисте.

Метушні немає.

Тиша й прохолода.

Осінь золотая

Тихо-ніжно ходить.                                                          Катерина Перелісна

Тема. Робота з природним матеріалом. Аплікація з листя, трав і квітів.

 Мета: вчити працювати з природним матеріалом; продовжувати вдосконалювати навички правильної підготовки робочого місця до праці та уміння виготовляти аплікацію з листя, трав, квітів; виховувати охайність, працьовитість; розвивати кругозір, художній смак, творчість.

Обладнання: зразки гербарію, зразки робіт, клей, ножиці.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

– Добрий день! Сідайте!

Наведіть порядок на партах. Давайте перевіримо, чи все готово у вас до уроку. (Олівці, серветка, природний матеріал, клей, пензлик, папір).

– Сьогодні на уроці ми будемо виготовляти аплікацію з природного матеріалу: листя, трав, квітів.

 ІІ. Основна частина

1. Словникова робота: аплікація.

– Хто з вас знає, що таке аплікація? (Відповіді дітей).

– Ви з цим словом зустрічались, коли працювали з кольоровим папером.

Аплікація – це художня техніка, яку застосовують для створення зображень із наклеєних на основі шматочків паперу, тканини, рослинного матеріалу.

2. Вступна бесіда.

– У перекладі з латинської слово аплікація означає «прикладання». Здавна люди намагалися прикрасити своє житло. А як це зробити? З чого? Звісно, легше за все це було зробити з доступного матеріалу. Коли людина ще не винайшла ні тканини, ні паперу, то доступними були насіння рослин, листя, солома, тобто природний матеріал. Зібрані в суху погоду і висушені рослини та насіння є чудовим матеріалом. Скріплюють деталі клеєм або пластиліном. Горіхи та шкаралупа грецьких горіхів використовуються для виготовлення човників, хрущів, рибок, голівок казкових героїв. Із соломи виготовляють корисні речі: головні убори, побутові предмети та іграшки. Солома – це стебелини злакових хлібних рослин, що заготовлені в стадії дозрівання, коли вони набувають золотистого відтінку. Поступово людина навчилася створювати цілі картини з природного матеріалу.

Сьогодні ми з вами теж спробуємо це зробити.

Листя яких дерев можна використати в нашій роботі? Спробуйте відгадати назву дерев, листя яких нам знадобиться.

 III. Демонстрація та аналіз зразка

1. Природа дарує нам безліч різноманітних форм, які самі по собі можуть стати основою для цікавої композиції. Осіннє листя – це багатство кольорів та силуетів! Спробуйте створити з них цікаві композиції.

2. Розгляд зразків «Зайчик», «Грибок», «Чарівна пташка», «Метелик», «Рибка».

 3. Порядок роботи.

• Визначте, який предмет ви будете виготовляти.

• Доберіть відповідне листя (частини листя). Можна обрізати їх ножицями для отримання необхідної форми.

• Зробіть ескіз аплікації.

• Викладіть листя на папір.

• Обережно користуючись клеєм, наклейте частини листя.

• Промокніть серветкою.

• Дайте аплікації висохнути.

 ІV. Фізкультхвилинка

ЛИСТОЧКИ

Ми – листочки, ми – листочки,

На гілках ми сидимо.

Тихий вітер повіває,

Нас легесенько гойдає.

Сильний вітер налітає

І з гілок нас всіх зриває.

У повітрі ми кружляємо,

Кружляємо, кружляємо,

На землю ми сідаємо,

Сідаємо, сідаємо.

 V. Практична робота учнів

Учні працюють самостійно, вчитель допомагає за необхідності.

 VІ. Виставка робіт. оцінювання

– Яка робота вам сподобалася? Чому?

– Яка аплікація виконана охайно та гарно?

– Чи помітили ви помилки товаришів?

 VІІ. Підсумок уроку

–Які природні матеріали ви знаєте?

– Над чим ми працювали сьогодні на уроці?

– Що означає слово аплікація?

– Для чого люди прикрашають свій дім, житло?

– Зараз допоможіть черговим прибрати залишки паперу та листя.

    Мета:   Збагатити знання учнів про традиції та звичаї українського народу. Поширити знання про край, де вони народилися і живуть. Довести до свідомості дітей, яке то високе звання – громадянин України. Сприяти розвиткові творчих здібностей дітей, бажання примножувати традиції, звичаї, берегти свою національну культуру. Розвивати акторські здібності школярів. Пробуджувати пізнавальні інтереси, сприяти розширенню кругозору дітей. Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей.

    Матеріал до заходу: Мелодія гімну України «Ще не вмерла Україна»; плакат «Рідну землю, де живем, Україною зовем!»; веселка; макет української хати; вишиті рушники, серветки; українські страви: пампушки з часником, галушки, пиріжки, вареники, млинці, картопля в мундирах; хліб на рушнику,  комп’ютер з колонками, караоке.

    Свято проводиться в святково прибраній класній кімнаті. В її оформленні приймають участь батьки та учні. На столах вишиті рушники, серветки, подушки; в центрі на стіні – плакат «Рідну землю, де живем, Україною зовем!» і вгорі веселка. Декорації: макет української хати, предмети побуту та обереги старовинної української сім’ї, композиції з квітів. На столах – хліб і українські страви. Учні одягнені в українські костюми. Присутні вчителі, запрошені, батьки, рідні, учні.

Хід заходу:

Ведучий 1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Ведучий 2. Хай вам щастя-доля буде

Не на день і не на рік

А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Погляньте, як у нас людей

Зібралося багато,

Щоб веселитись і співати

Та Україну неньку прославляти.

Учениця. Ми раді вас вітати у цій світлиці

І дарувати хліб із золота пшениці

Щоб хліб святий у всіх був на столі,

Щасливі були люди в місті і селі.

Серця в нас сповнені любов’ю, миром.

Бажаємо, щоб зустріч була щира.

Учениця на рушнику хліб передає батькам.

Ведучий 1. День добрий Вам, милі люди,                            

Шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому святі.

    Ведучий 2.  Сьогоднішнє наше свято присвячене нашій рідній землі, на якій ми живемо. А як же називається наша рідна земля, наша держава?

Плакат на дошці.

Діти. (разом)  Рідну землю, де живем,

                           Україною зовем!

    Ведучий 1. Українська земля! Де є краща? Де миліше, як не в Україні? Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній України.

    Ведучий 2. Тут народилися і жили наші діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати, найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.

Різні в світі є країни,          

Різні люди є на світі,      

Різні гори, полонини,  

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Є багато пташок голосних,

Люби-милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.

І тому найдорожчого нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна.

    Ведучий 1. Любов до нашої неосяжної Батьківщини починається з любові до маленької Батьківщини, до пам’яті про рід ний поріг, стежки дитинства, до мудрості народної: легенди, казки, пісні.

    Ведучий 2.  Друзі, ви знаєте дуже багато українських народних пісень. Адже пісня – душа народу.

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний,

Не вийде з мови сущого життя.

    Ведучий 1. Звучить пісня у виконанні учнів  класу «Ой на горі два дубки».

   Ведучий 1. Ми з гордістю та радістю можемо заявити всьому світові, що засяяла веселка над нашою землею, нашою державою: Україна здобула валю і незалежність.

   Ведучий 2. Перед світом постала держава з давньою історією, оригінальною духовною культурою, працьовитим, миролюбним народом. Тут наші державні корені, тут наша земля, яка дала нам горде ім’я – українці.

Любі друзі! Хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українці

Й українських предків маєм.

Батько, мати, брат, сестричка.

І всі інші члени роду –

Всі належать до одного

Українського народу.

Українцем я зовуся!

І цим іменем горджуся,

Бо козацький в мене рід,

Здавна славний на весь світ.

Українка я маленька,

Українці батько й ненька,

І сестричка, й братик малий

На Вкраїні народились.

В мене вдача щира, сміла,

Є відвага духа й тіла

І душа моя здорова –

Українська в мене мова.

Любіть Україну у сні й наяву

Вишневу свою Україну,

Красу її вічну живу і нову.

І мову її солов’їну.

Скільки світлих доріг

Ти для нас відкриваєш,

Скільки нових зірок

В край космічний ведеш.

Кров козацька у нас,

Запорозька в нас вдача,

Найдорожча з усіх

Україна для нас.

Я твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно-мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Любим тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти нам всім дала.

Прекрасна, кохана наша, рідна і єдина…

       Всі: Ми зробимо все,

Щоб ти завжди цвіла.

    Ведучий 1. Скажіть, чим славиться народ України, яке його основне багатство і скарб? Послухайте легенду.

    Наділяв Господь дітей світу талантами. Французам дав елегантність і красу. Угорцям – любов до господарювання. Німцям дисципліну і порядок. Дітям Росії – владність. Полякам – здатність до торгівлі. Італійці одержали хист до музики. А що ж дісталося українським дітям? Неоцінений дар, який уславив Україну на весь світ – пісню.

    Ведучий 2. Люди кажуть, що пісня вранці помагає,

Пісня в горі нас вітає,

Пісня радощі приносить.

Наше серце пісні просить.

    Ведучий 1. Звучить у виконанні 3 класу українська народна пісня «Грицю, Грицю до роботи.»

    Ведучий 1. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова, жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ вкладає і своє життя і свої оповідання і розум і почуття.

    Ведучий 2. Любов до батьківщини це ще й любов до рідної мови. Для кожного народу дорога його мова, а нам українцям, найближча о серця – українська. Вона ніжна, співуча, мелодійна. Але щоб наша мова завжди була такою, її потрібно добре знати, вивчати, любити і доглядати.

    Ведучий 1. Народна пісня – то диво дивне. Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші – у кожного свої смаки і уподобання. А народна пісня залишається, через усі злидні та поневіряння проносить вона свої первісні чари, свою нев’янучу молодість. Народна пісня – це душа народу, його історія.

    Пісня – це голос душі народу.

 Ведучий 1. Ніжним леготом шелестіла вона над колискою немовляти, вилась жайворонком над росяним ланом, теплими руками обіймала закоханих.

Звучить пісня у виконанні учнів «Ой під вишнею, під черешнею".

Ведучий 1. Від сивої давнини і до наших днів у радості і горі з нами український рушник – невід’ємна частина з піснею. Без рушника, як і без пісні неможливі одруження, народження немовляти, зустріч гостей.

 Ведучий 2. В країні поширений звичай хлібом і сіллю на рушнику зустрічати гостей, рушником накривали хліб на столі.

Коли мати хліб пекла,

У хаті,

Сонечко вставало і врочисто –

Рушники, мов голуби крилаті,

З висоти зліталися на тісто.

Коли мати хліб пекла,

Співала,

Всі пісні, які вона любила.

Може, пісня хліб благословляла,

Може, в пісні йшла від хліба сила.

Коли мати хліб пекла,

Ми, діти,

Повмивані сиділи і тихенькі…

Нероздільність хліба, пісні й неньки.

Ведучий 1. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха. Він і нині символізує чистоту почуттів, глибину любові до своїх дітей. Хай символ цей завжди буде у нашій хаті як ознака великої любові і нероздільності.

Ведучий 2. Звучить пісня у виконанні учнів «Пісня про рушник».

Ведучий 1. Наша земля щедра і красива. Росте і жито, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю користується в нас калина.

 Ведучий 2. Росте калина у тінистих лісах, на узліссі. Садять калину і біля хати, щоб весною білим цвітом милуватись, а зимою від простуди лікуватись.

Ми українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна,

Квітне в садочках

Червона калина,

Рідна земля для всіх нас – Україна.

Любіть прекрасну Україну,

Цінуйте мову солов’їну,

Шануйте маму завжди, тата!

Працюйте, щоб жилось багато!

Ще посадіть вербу, калину,

Оберігайте Україну.

Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-трава,

Це моя – Україна, це моя – Батьківщина,

Що, як мама, як тато – одна.

Ти постаєш в ясній обнові

Як пісня мами, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мова.

Є щось святе у словах «Мій рідний край».

Для мене – це матусі пісня ніжна,

І рідний сад від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Ведучий 1. Нам калини світлий шлях

Мрії готували,

Щоб пісні цвіли в очах,

та в серцях лунали.

Ведучий 2. А в пісні тій співалось про калину

Яка у лузі так колись цвіла.

Звучить народна пісня у виконанні учнів «Ой єсть в лузі калина».

 Ведучий 1. Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Це неоцінений здобиток, яким можна пишатись, який не слід забувати.

 Ведучий 2. Українська кухня складається віками і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смаковими та поживними якостями. Для вас учні приготували традиційні українські страви.

Хліб – З покоління в покоління передавалось шанобливе ставлення людей до хліба. Важливу роль відігравав хліб у багатьох звичаях і обрядах. Прислів’я: «Хліб – усьому голова», «Хліб – усьому пан», «Я є хліб та вода, то й нема голода».

Пиріжки – наповнювали різною начинкою: картоплею, квашеною капустою, сиром, вареною квасолею, пшоняною кашею а влітку і восени – вишнями, сливами, чорницями, калиною.

Пампушки з часником – з житнього тіста на сніданок пекли невеликі булочки – «пампушки», які їли з борщем. Для смакового смаку пампушки перемазували часником.

Бажаєм вам щиро, щоб ви про це знали,

Борщі з пампушками, щоб вас не минали.

Щоб ви усі здорові були,

Щоб ви і ми їли пампушки.

Вареники – у недільні та святкові дні часто готували вареники крім споживчої, виконували ще й магічну функцію: їх обов’язково варили у той день, коли народилися теля чи ягня. Це робили для того, щоб новонароджена худоба була такою повною, як вареники.

Милі гості, просим сісти, вареники будем їсти,

Вареники не погані, вареники у сметані.

В кожній хаті на Вкраїні вареники варять нині.

Картопля в мундирах – картопля протягом року становила основу харчування, вона була другим хлібом, найчастіше її пекли в печі, особливо під час постів.

Галушки – поширені в Україні. Галушки готували із гречаного, житнього чи пшеничного борошна. Зварені у воді галушки мастили олією або салом.

Деруни – страва із тертої картоплі: на олії смажені деруни – «терті пляцки».

 Млинці – Зимовий цикл календарних свят закінчувався масленою чи сирною неділею, коли головними стравами були млинці.

Ми млинців давно не їли

Ми млиночків захотіли.

Напекли ми вам млинців –

ось гарячі і смачні.

Ведучий 1. Наша рідна земля – це Україна. Україна – це квітучий край з рутою-м’ятою і барвінком. Україна – це віковічна боротьба нашого народу за незалежність, волю і щастя. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня і запальний танець.

Зустрічайте танець «Козачата» у виконанні учнів.

Танець.

Ведучий 1. Україна – це отча земля, рідний край, де ви народились. Не забувайте, що ви діти землі, що зветься Україна. Ви повинні любити свою батьківщину. Вона у вас єдина.

Ведучий 2. Всі ми з великим задоволенням милувалися вами. Ви – наша надія, майбутнє України.

Ми докладемо зусиль для того, щоб майбутнє це було добрим і щасливим, щоб росли ми справжніми українцями із гарячими серцями, розумними головами, чистими помислами.

1. Всі ми - діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

Добра слава йшла у світ.

2. Дбаймо, щоб той скарб любові,

Що нам бог в серця вселив,

Рідну землю й рідний нарід

Прикрасив і збагатив.

Здібності свої і сили

Розвиваймо раз у раз,

Щоб була народу втіха

І велика користь з нас.

Будьмо пильні у науці,

Будьмо чесні у ділах,

Будьмо смілі та відважні

І не думаймо про страх!

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе!

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край – нам над усе.

Щоб про це ми не забули

Ні на хвилю, ні на мить,

Хай  Господь Святий із неба

Нас, малих, благословить!

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині,

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй батьківщині.

Присягаєм наш край рідний

Над усе любити,

Рідний нарід шанувати

І для нього жити.

9. Присягаєм рідну віру

Завжди визнавати,

По-українські говорити,

Молитися, співати.

 Як завтра день угледять люди,

Як зійде сонце золоте,

Так Україна жити буде,

Так наша доля процвіте!

Ведучий 1. Звучить пісня «Веселкова пісня».

Ведучий 2. Живи та міцній, українська Державо!

Будь нам на вічні часи.

В мирі ласкава, в бою, як туча,

Всім нам добро принеси.

Благослови наші води,

Гори, ліси і поля,

Хай серед вольних народів

Слава заблисне твоя!

Ведучий 1. Побажаю вам сто років жити

      Без горя, сліз і без журби!

     Хай з вами буде щастя і здоров’я

     Хай з вами буде щастя і здоров’я

     На многії літа і назавжди!

     Щоб родила щедро нива,

     Щоб у хаті все, як слід,

     щоб до віку був щасливий

    Український славний рід!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

 

      

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: довести до відома батьків нагальність виховання у дітей екологічної культури; розширювати і поглиблювати знання з проблеми; обговорити проблему формування екологічної культури; заохочувати батьків до збереження та примноження краси рідного краю; закликати бути гідним прикладом для своїх дітей стосовно до природи; сприяти підвищенню ролі сім'ї у вихованні любові та шанобливого ставлення до природи, формуванню правил екологічної взаємодії з навколишнім середовищем.

Обладнання: виставка малюнків за темою «Я з природою дружу»; книжкова виставка «Виховання любові до природи».

Гасло:

 Збережемо природу землі разом!

 Хід зборів

І. Виступ учителя

– Стан навколишнього середовища України на сьогодні є критичним. За тривалістю життя населення Україна посідає 52-ге місце у світі. З 1991 року зареєстровано природне скорочення населення. Особливо вражають – показники смертності дітей ще на першому році життя. Що саме спричинює це?

Відповідь фахівців однозначна: забруднення навколишнього природного середовища.

Життя на землі руйнує сама людина. За рік в атмосферу викидається до 200 млн. тонн вуглецю, 250 млн. тонн попелу. Людина дуже необдумано поводиться з неоціненним багатством природи — повітрям. У результаті тоншає озоновий шар, з'являються озонові діри. У ці діри потрапляють промені, що призводять до ракових захворювань, зменшується кількість кисню.

Учені також стурбовані станом питної води. Хоча й створюються безвихідні виробництва із закритим циклом, що виключає спускання води в річки, на підприємствах будують ефективні очисні споруди, економно витрачають воду, проте проблема досить гостра.

              

Зникають тварини, птахи. У такий спосіб було знищено морську корову. Цікава та корисна тварина. Її безформне тіло сягало 9 м завдовжки, важило до 40 т, а молоко було смачним та цілющим.

Знищений мандрівний голуб. Цих птахів вбивали заради смачного м'яса. Меншає в Україні пугачів. За останні 150 років зникло 150 видів птахів.
А скільки лиха накоїла аварія на Чорнобильській атомній електростанції? Радіаційне забруднення отримали ґрунт, вода, рослинність; страждають тварини, страждає Земля. Як наслідок — посухи, зниження родючості землі, підвищення захворювань. Отже, людина завдала багато збитків довкіллю — і це відчутно. Ми опинилися перед вибором: примножувати чи знищувати?

На щастя, щодня стає дедалі більше людей, які намагаються зберегти все красиве на Землі.

На всій земній кулі питання охорони природи перебуває в центрі уваги громадськості. Існує Міжнародний союз охорони природи й природних ресурсів. В Україні створено обласні, районні, міські товариства охорони природи. Вони щорічно оголошують різноманітні акції щодо збереження природи. Існують санітарні станції та громадські організації, які займаються проблемами охорони довкілля, зокрема Партія Зелених.

 

        

Але не слід чекати, що хтось прийде і посадить біля нашого будинку дерева, насіє квітів, прибере сміття, зробить наше довкілля красивим, корисним і чарівним. Уявімо, якщо кожний мешканець країни посадить дерево, то виросте новий ліс. Справа маленька, а користь велика.

 

        

 

ІІ. Актуальний діалог «Природа і ми»

● У чому, на вашу думку, виявляється любов дитини до природи?
● Чи вважаєте ви за потрібне бувати зі своєю дитиною на природі?
● Чи згодні ви з твердженням видатного педагога В. Сухомлинського, що природа є основою дитячого мислення, почуттів та творчості?

● Чи вважаєте ви за потрібне навчити дитину з раннього дитинства любити природу?
● У чому, на вашу думку, полягає сутність екологічної просвіти?
● Які форми співпраці сім'ї та школи в питанні формування екологічної відповідальності у дітей, на вашу думку, є найефективнішими?

● Яку допомогу ви можете надати класному керівникові в створенні умов для формування екологічної свідомості та мислення мо¬лодших школярів на основі активної життєвої позиції?

ІІІ. Підбиття підсумків, висновки

● Ураховуючи важливість проблеми формування ціннісного став¬лення до навколишнього середовища, слід постійно приділяти увагу вихованню у дітей екологічної культури;

● вести тісну співпрацю «батьки – учні – учитель»;

● на конкретних прикладах доводити дітям, що в природі все взаємопов'язане;

● учити вибудовувати свої стосунки з довкіллям;

● уважати виховання у дітей любові до природи важливим напрямом виховної роботи;
● провести спільно з дітьми акції: «Увага! Первоцвіти!», «Чисте довкілля», «Годівничка для птахів», «Кожній пташці – будиночок», «Посади дерево», «Квіти мого дитинства».

Учитель. Ми повинні пам'ятати, що закладені природою від народження допитливість, бажання пізнавати нове спонукають дитину до безкінечних запитань. Відповідайте на них грамотно, адже довкілля для дитини є могутнім джерелом живої казки. Дитяче серце відгукується на багато явищ навколишнього світу. Дитина відкриває для себе несподіване, красиве, таємниче, учиться спостерігати, дивуватися раніше не поміченому. Будьмо їй помічниками, добрим прикладом.

Пам'ятаймо, що природа – невичерпне й одвічне джерело естетичних, етичних засад, наш справжній друг, що потребує повсякденної уваги і турботи. Від нашого вміння жити в гармонії з навколишнім середовищем, від екологічної освіти, від сформованого екологічного мислення значною мірою залежить майбутній стан природи, а отже і майбутній світ, у якому житимуть наші діти.

Сіймо в їх серцях зернятка любові до природи, прищеплюймо бажання уважніше прислухатися і придивлятися до таємничої різноголосої мови живого світу, навчаймо бачити цей дивовижний світ, його живі картини. Допоможімо дітям визначити своє місце у ньому, зв'язки з живою природою. Вона є для нас основою всіх матеріальних благ, джерелом здоров'я та духовного багатства.

►► Пам'ятка для батьків

● Виховуйте у дитини любов до природи.

● Будьте гарним прикладом для своєї дитини стосовно довкілля.

● Учіть дитину розумно взаємодіяти з природою: екологічно грамотно і безпечно для її власного здоров'я.

● Формуйте у дитини громадянську позицію, відповідальність за долю нашого спільного дому – планети Земля.

● Читайте та обговорюйте з дитиною книги з метою пізнання екології.

● Учіть дитину правильно оцінювати свої вчинки стосовно спілкування з природою.

● Звертайте увагу дитини на проблему охорони навколишнього середовища.

● Заохочуйте дитину частіше бувати на природі.

● Учіть дитину бачити, чути і розуміти природу.

● Навчайте дитину вносити посильний вклад у справу збереження природи та примноження її багатств.

Учитель. Чи відомо вам, скільки людству коштують звалища? Мільярди доларів, євро, гривень. За даними ООН, щорічно гине 5 млн. дорослих і 4 млн. дітей через неправильну або несвоєчасну утилізацію відходів.

►► Пам'ятка «Що повинні всі знати, щоб природі шкоди не завдати!»

● Не кидайте сміття де завгодно! Сміття – це не тільки неохайний вигляд, а й джерело різної інфекції.

● Не купуйте товарів з великою кількістю одноразових упаковок, користуйтеся упаковкою, що можна використати повторно.

● Не купуйте речі, що викинете найближчим часом.

● Віддайте іграшки, одежу, якими вже не користуєтеся, адже комусь вони потрібні.

● Робіть компост із зеленої маси та харчових решток – це чудове органічне добриво.

● У никайте надмірного вживання паперу. Пишіть на обох сторінках аркуша паперу, не викидайте списаних паперів, старих газет, журналів – здавайте їх у макулатуру.

Пам'ятайте! 

Одна тонна переробленого паперу зберігає 18 дерев, 4 000 квт електроенергії, 25 кубометрів води, а в повітря не потрапляє 30 кг шкідливих речовин.
Викинутий папірець тліє, розпадається за два роки, консервна бляшанка – не менше, ніж за 70 років, поліетиленовий пакет – кілька сотень років.

Не залишайте у лісі битого скла, адже воно здатне сонячного дня відіграти роль лінзи і спричинити лісову пожежу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

                

 

                                                    

                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

 

     

 

      

     

 

     

 

     

 

  Природу потрібно берегти тому, що рослини нам дають кисень. Також потрібно берегти природу через  звірів,які живуть у лісах,через гриби і ягоди. Не  потрібно викидати сміття,бо воно забруднює довкілля,не потрібно забруднювати воду, бо це шкодить і рибам,і людям. Потрібно звернути увагу на роботу підприємств, які викидають багато шкідливих викидів у повітря,яке ми вдихаємо. Ще природу потрібно берегти через красу.

     Берегти природу повинна кожна людина для  повноцінного  життя  на планеті.

                                                      Антонюк Владислав

 

В природі все тісно пов`язано між собою. Людина теж частина природи і повинна берегти її. Діяльність  людини впливає  на  навколишнє  середовище. Дерева-легені планети,вони дають нам кисень. Їх потрібно берегти і висаджувати молоденькі  деревця. У лісі не треба залишати багаття,воно може привести до великої пожежі,не треба також залишати сміття.

    Берегти природу потрібно всім нам. Коли ми наносимо шкоду довкіллю,наносимо шкоду собі. Я вважаю,що берегти природу-обов`язок кожного і мій теж. Я   хочу,щоб моя держава і вся наша планета мала зелені ліси,чисті ріки,свіже повітря.

 

                Євсютін  Олександр

 

 

 

Природа  дає нам повітря,ліки,життя,продукти харчування. Природа є матір`ю усього живого на планеті. Я пишаюсь природою України,адже я – її частинка. Бережіть природу-бережіть себе!

                                                        Мрочко   Оксана

     Людина – це частинка природи. Ми залежні від неї,тому її треба оберігати.

Ліс – це велика частина природи, тому що він дає нам кисень. Потрібно берегти ліси, діброви, поля, лани, усе-усе, що нас оточує. Адже природа-наше життя. Без дерев,зелені ми не отримаємо кисню,а це загроза життю. Ми не повинні викидати сміття на узбіччях доріг, в лісах. Ми повинні гуртом збиратися і влаштовувати суботники, щоб всюди було чисто і красиво, безпечно і надійно.

        Оберігайте   природу,бо ми є її частиною.

                                                             Бережанський Даніїл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним з  шляхів формування екологічної культури підростаючого покоління – є екологічна освіта і виховання, наслідком і результатом яких є дбайливе ставлення до природи. Формування екологічної культури учнів здійснюється на основі психолого-педагогічного принципу єдності навчання і виховання, в результаті якого формується  особистість школяра. І кожна школа повинна намагатися використати свій виховний потенціал в формуванні ціннісного ставлення особистості до природи.

Проблема екологічного виховання і освіти існувала, та існуватиме впродовж розвитку суспільства. Правильне виховання бережливого ставлення дозволить надалі запобігти багатьом екологічним проблемам людства. Саме в молодшому шкільному віці дитина отримує основи систематичних знань; тут формуються і розвиваються особливості його характеру, волі, етичної зовнішності. Якщо у вихованні дітей упущено щось істотне, то ці пропуски з'являться пізніше і не залишаться непоміченими. Постановка мети і завдань виховання бережливого ставлення до природи дозволила визначити зміст виховного процесу. Виділені основні етапи суті процесу виховання, тенденції і форми виховання бережливого ставлення до природи. Для кожної форми виділені основні критерії ефективності: масовість, стабільність, уміння застосовувати екологічні знання. Показниками вихованої особи служать: екологічні знання, уміння, практичні результати, які виражаються у виконанні, що вчаться суспільно-корисної роботи по охороні природи.