Опис досвіду роботи класного керівника за темою "Система роботи з всебічного розвитку учня".

Опис досвіду роботи класного керівника за темою «Система виховної роботи з всебічного розвитку учня».

Народна мудрість говорить: «Якщо твої плани розраховані на рік, - сій жито, якщо твої плани розраховані  на десятиліття – саджай дерева, а якщо твої плани  розраховані  на віки, виховуй дітей». Цей вислів не втратив актуальності й у наші дні.

Вже 30 років я працюю вчителем математики та фізики у Червоногранітнянській ЗОШ І-ІІ ступенів і всі ці роки була класним керівником. Не одне покоління учнів випустила у доросле життя. Багато з них мають гарну освіту, виховані, реалізували свій потенціал, стали гідними громадянами своєї Батьківщини.                                                                  

 Класний керівник – це в першу чергу керівник учнівського колективу, тобто  колективу дітей, що разом навчаються. Серед вчителів-предметників тільки класний керівник безпосередньо займається вихованням учнів. Тому ця робота, що зовні малопомітна, що фактично не має критеріїв конкретної оцінки, насправді є однією з найважливіших в результатах школи  як державного інституту. Кожен педагог-предметник, педагогічний колектив школи в цілому докладають рук до цієї справи, але повсякденно з учнями – класний керівник.

     Вважаю, що класний керівник – найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Класний керівник несе особисту відповідальність за все, його можна завжди за все посварити, на нього можна «навішати» будь-які завдання і доручення.

            Але я дякую долі:

•   За учня, який бореться й відмовляється задаватись.
•   За зірочки, які поповнюють «золотий» фонд школи.
•   За вічну молодість душі.
•   За тишу в класі перед викликом до дошки.
•   За вдячні очі учнів.
•   За батьків, які співпрацюють з нами.
•   За творчість колег, котрі від душі діляться своїми ідеями.

Яким повинен бути класний керівник у сучасній школі? Які його пріоритети?  Я вважаю, що виявом творчої активності класного керівника є його майстерність.                                     Пріоритетні напрями у вихованні:

М – МУДРІСТЬ

А – ЖИТТЄРАДІСНІСТЬ

Й – ТУРБОТЛИВІСТЬ

С – СПІВПРАЦЯ

Т – ТВОРЧІСТЬ

Е – ЕРУДОВАНІСТЬ

Р – СПРАВЕДЛИВІСТЬ

  Всі ці якості потрібні класному керівнику, щоб  стати справжнім майстром своєї справи.

  Уявіть собі людину, яка стоїть на жвавому перехресті з валізою знань і не знає, куди їй піти. Стоїть вона й думає: «Я закінчив добру школу, мені дали стільки знань. Та який досвід в мене є  за плечима, окрім досвіду виконання домашніх завдань? Що я вмію в житті? Яка  з цих  доріг - моя? І якщо в мене немає відповідей  на ці питання, то навіщо мені ця валіза?» 

Призначення класного керівника  -  простежити  за становленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в житті.

     Як класний керівник, я упевнена, що необхідний широкий підхід до особистості кожної дитини. Мені здається, що украй важливо розуміти всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей особи, а як їх органічну єдність і цілісність. Особистий підхід до кожного учня, формування в колективі довірливих стосунків у спілкуванні – найголовніше у моїй роботі як класного керівника та вчителя.

      Основна заповідь класного керівника:

бути оптимістом, любити учнів із їхніми недоліками та не завжди приємними  індивідуальними  особливостями.

       Найважливішими рисами класного керівника з точки зору учнів є, по-перше, веселий настрій і любов до дітей, по-друге – справедливість, по-третє, - доброта, поєднана з вимогливістю. У розділі «Я очима підлітка» В. Сухомлинський сказав із цього приводу: «Підліток помічає в мені недоліків у сто разів більше, ніж я міг навіть подумати про себе». Потрібно дуже любити дітей, бути терплячим, щоб із розумінням сприймати критику підлітків, щоб  перетворити їх із «гидких каченят» на «прекрасних лебедів». Бо підліток, за словами Сухомлинського – це «квітка, краса якої залежить від догляду».

          Грубість завжди ображає, провокує діяти наперекір, нерідко призводить до конфлікту. За індивідуального підходу до учнів важлива ще одна якість педагога – глибока віра в людину, в те, що в кожного учня є щось хороше, яке так далеко заховане, що тяжко його знайти. Але ми на те й вчителі – «творці дитячих душ», щоб все добре, хороше знайти у наших вихованців, допомогти їм і направити  у широкий шлях, що називається «Життям».

   Для того, щоб допомогти дитині, я визначила для себе правило – «Правило веселки»: «Упевненість. Успішність. Дивовижність. Врівноваженість. Усміхненість ». Сподіваюсь, що веселка відчуттів, освітивши душу, зігріє серце кожної дитини, направить її на шлях пізнання себе.

   Класний керівник  повинен  уміти «подати себе». Завоювати авторитет серед дітей. Найкраще це зробити, поважаючи кожного учня як особистість із власними думками. Поглядами та особливим сприйняттям світу. Колись мудрий філософ Сократ сказав: «У людині є сонце. Тільки не треба його гасити». Педагог  повинен бачити це сонце в кожній дитині і не лише не гасити його, а оберігати, щоб жодна хмаринка не змогла закрити найменший промінчик. І тоді це сонце світитиме на повну силу, даруючи  людям тепло і світло. У народі кажуть: «Та людина щаслива, яка  з радістю йде на роботу і з радістю ввечері  повертається додому». Учитель просто зобов’язаний бути щасливим, щоб нести радість учням, яких він навчає і виховує. Інакше він не має права йти до дітей. На жаль, учительська стежинка не завжди уквітчана трояндами.

       Вивчити власну виховну діяльність – значить розкласти її на складові  частини, зрозуміти з чого вона складається. Це не просте завдання, потрібно все проаналізувати, оцінити найдрібніші деталі своєї щоденної роботи, які , в силу неповторності, індивідуальності, мало підлягають деяким правилам і моїм особистим критеріям, які я постараюсь розкрити в описі досвіду власної роботи.

  Одне те, що потрібно відійти хоч на крок  і подивитись на себе й своїх учнів, їх батьків із сторони, узагальнити по можливості всі аспекти своєї роботи – принесе певну користь як для мене  - педагога і класного керівника, - так і моїм дітям.

      Постараюсь викласти мій досвід  по складових частинах, як я їх бачу. Сподіваючись, що на фоні безлічі педагогічної інформації, розробок, регламентуючих   актів, науково-педагогічних праць, практичне відлуння їх буде цікавим. Тисячі професій народжуються і вмирають. Але й досі живуть найдавніші з них – хлібороба, будівельника, лікаря, учителя, та найголовніша «класного керівника».

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

                                    У дитинстві закладається людський корінь. Жодної 

                                      людської рисочки природа не відшліфує - вона тільки      

                                      закладає, а відшліфовувати нам – батькам, педагогам,

                                       суспільству.

                                               В. О. Сухомлинський

                          Виховні досягнення

   Сформованість потреби у збереженні та примноженні духовного й матеріального багатства українського народу:

- відповідальності як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;

- розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов’язків;

- громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громадян;

- власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;

- усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

- участь у самоврядуванні закладу; 

- потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

   Батьківщина – вона є єдина для кожної людини, вона подарована йому долею. Вона дісталася у спадок від пращурів. Патріотичні почуття кожного з нас у цей складний час зазнають випробовування. Задача педагога - виховання поваги, дбайливого ставлення до історії свого народу, своєї держави, прищеплювати високу правову культуру, повагу до законів своєї держави.

  Робота у цьому напрямку проводиться систематично. Це години спілкування на такі теми: «Україна – наш спільний дім», «Життя людини – найвища цінність», «О слово рідне, України слава», « Ми прогнозуємо своє завтра», бесіда «Людина починається з добра», історико - краєзнавча конференція «Збережемо пам’ять про подвиг», історична година «Я твій син, Україно!», інформаційна година «День соборності України», урок пам’яті «Вони загинули під Крутами», інформаційний урок «Захист прав дітей у нашій державі».

  Був проведений відкритий виховний захід на тему: «Краса і велич символів державних» .

    Основою моральності я вважаю є обов’язок. Обов’язок людини перед людиною, перед суспільством, перед Батьківщиною. Обов’язок батька і матері перед дітьми, обов’язок дітей перед батьками , обов’язок перед природою. З уміння відчути поруч із собою іншу людину, розуміти її інтереси, прагнення, узгоджувати свої вчинки з її людською гідністю – з цього починається обов’язок.

   Одним із найважливіших факторів формування в учнів таких якостей є учнівське самоврядування, основними принципами якого є гласність, змінність, контроль, звітність.

   Розглядаючи учнівське самоврядування як  один із видів самоврядування народу, А. С. Макаренко вважав його дієвим засобом підготовки підростаючого покоління до життя, праці активної участі в загальнодержавних суспільних справах.

   Починаючи з 5 –го класу намагаюсь виховувати у своїх  вихованців почуття відповідальності за свої вчинки і привчаю до самостійності у прийнятті рішень щодо життя класного колективу.

   Вивчивши учнівський колектив , я намагаюся розкрити закладений у дітей потенціал, підбираючи кожній дитині справу, яка їй до душі.

   Роботу в класі направляю так, щоб кожен учень зміг набути досвід організатора. Особливу увагу приділяю органам учнівського самоврядування у класі, вихованню  активу.

   Щорічно у вересні місяці у класі проходять вибори членів шкільного Парламенту та розподіл доручень у класі.

    Перед тим, як в класі проходять вибори, я вивішую на дошці список посад, що їх мають розподілити між собою учні, обов’язково інформую про те, за що несе відповідальність людина, яка буде обіймати цю посаду і пропоную подумати над можливим розподіленням обов’язків. Кожен учень, який хоче обійняти ту чи іншу посаду має перед усім класом довести, що його кандидатура є найкращою, оскільки на одну й ту ж саму посаду інколи претендують декілька учнів. Ті учні, які виставляють свою кандидатуру на місце Президента, складають свою програму і зачитують її  під час виборів. Вибори відбуваються під час класних зборів з розподілу обов’язків « Будуємо разом спільний дім» .

     Лідери мають усвідомити, що вони як лідери отримали не тільки певні права, а й несуть велику відповідальність перед своїм класом за те, яким буде його життя.

    У спілкуванні з  учнівським колективом ставлю перед собою дві взаємопов’язані мети. Перша -  допомогти учнівському колективові на самодіяльності і самоврядуванні організовувати цікаве та повнокровне спільне життя, в якому б реалізувались нахили і творчі прагнення кожного. Друга – навчити дітей самостійно працювати як індивідуально, так і групами.

    Я переконалась, що будь – яка справа лише тоді по – справжньому цікава для дітей, коли задумана і організована самими дітьми. Учнівське самоврядування – це не спосіб звільнити класного керівника від його обов’язків і завантажити ним учнів. Це спосіб розширити діапазон діяльності дорослих і дітей. Принцип самоврядування « Самі вирішили, самі зробили, самі і відповідаємо» - мої діти прийняли відразу.                                                             

2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей.

      За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.

                                                                         Українське прислів’я

                                 Виховні досягнення

Засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

• здоров’я – найвища цінність;
• ціннісне ставлення до оточуючих людей;
• культура спілкування і мовленнєвий етикет;
• повага до батьків, сім’ї, родини
• цінність здорового способу життя;
• формувати навички співжиття у колективі;
• готовність нести відповідальність за свої вчинки;
• несприйняття агресії і насильства.

      Стан здоров’я населення України викликає серйозне занепокоєння. Майже 90% дітей і підлітків мають певні відхилення та незадовільну фізичну підготовку. Щороку зростає кількість молодих людей, що вживають наркотики та алкоголь.

      Я проводжу роботу над формуванням понять «здоров’я», « здоровий спосіб життя», «корисні та шкідливі звички», розширюю знання учнів щодо руйнівних наслідків куріння, вживання алкоголю та наркотиків. Навчаю учнів своєчасно приймати рішення щодо запобіганням шкідливим звичкам, залучаю до просвітницької діяльності серед однолітків, надавати першу допомогу при нещасних випадках . З цією метою у класі були проведені щомісячна бесіда «Я обираю здоровий спосіб життя», бесіди «Це небезпечне грибне полювання» і « Здоров’я бережи змолоду», урок «Безпека на дорозі – безпека життя», круглий стіл «Причини і наслідки»(про СНІД), день здоров’я «У здоровому тілі - здоровий дух», урок-практикум «Як зберегти життя в сучасному світі».

           Потрібно пам’ятати слова М. М. Амосова « щоб стати здоровим потрібно, докласти багато зусиль, постійних і значних», які повинні стати життєвим кредом  для кожної людини.

            Людина і її взаємовідносини. Людина – абсолютна цінність. Проблема особистості завжди була головним поняттям педагогіки. Ці проблеми розглядалися на годинах спілкування,  на них розкривалися існуючі в суспільстві відносини між людьми, аналізувалися етичні критерії. Так, наприклад, у 7 класі протягом року були проведені: бесіда « Людина починається з добра», диспут «Як ви розумієте поняття «свобода» та «відповідальність», виховне заняття «Значення родини для людини», на яких учні були введені в коло таких понять, як «дружба», «совість», «доброта», «чесність», «справедливість» , «милосердя», «свобода», «відповідальність».

        Важливим напрямком виховання є культура поведінки. Особливістю класних годин, присв’ячених  цій проблемі, є те, що поряд з інформацією етичного плану, діти набувають і певних умінь шляхом вправ.

       Сьогодні  школі і сім’ї належить багато зробити для відродження в дітях відчуття роду, відповідальності за честь своєї сім’ї. Діти повинні усвідомити історію сім’ї як частину історії народу, піклуватися про збереження традицій своєї сім’ї.

3. 3.Ціннісне ставлення до праці                                              Кожна людина народжується                                                                                    для якогось діла.                                                                                                                                                          Е.  Хеменгуей                               

   Виховні досягнення 

Кроки на шляху до професійного самовизначення:    

- активно – позитивне ставлення до праці ;     

- знання про культуру праці в традиціях українського народу;  

- сформованість таких якостей як цілеспрямованість,     організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів    у всіх видах діяльності ;                                                                                                                              

- значущість суспільнокорисної праці ;      

- вміння проектувати індивідуальну освітню траєкторію;   

- уявлення про сучасний ринок праці.

        Праця – основа людського буття. Людина трудиться не лиш для того щоб заробити, вона трудиться ,тому що вона людина. Той ,хто не розуміє цього,  руйнує в собі людину. Прилучення дітей до праці завжди  важливою частиною виховання. Я намагаюся виховувати у дітей повагу до людей ,що досягли успіхів в житті чесною працею. Разом з тим сьогодні актуальне виховання у дітей ділових якостей, оволодіння економічними знаннями . Доцільними були заходи: відкрита година спілкування “Захист майбутньої професії”, бесіда “Бережи свій вільний час і час інших”, година спілкування “Навчайся творчо ,із захопленням” та  “Ми прогнозуємо своє завтра ”,  психологічна година “Шлях до успіху ” , участь у трудових десанта ”Подвір’я  нашої школи – найчистіше ’’ і  “Наш квітник’’, виготовлення виробів для виставки “Своїми руками”.

    Підготовка учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця в суспільстві - одна з педагогічних задач, яка буде вирішуватись протягом поточного та наступних навчальних років. Запланована система профорієнтаційних заходів -  екскурсія на ВАТ “Лезниківський кар’єр”, зустрічі,бесіди.

    Будь-яка дитина має золоте зерно в душі, яке, потрапляючи на родючий грунт виховання, дає світлолюбні пагінці добра, правди, гордості, працьовитості, гідності тощо. За народними поглядами кожен учень може і повинен бути у чомусь першим: один - у навчанні, другий - у трудовій діяльності, третій - у мистецтві, четвертий - у спорті.

   Завдання школи проростити це зерно і визначити першість кожної дитини.

4. Ціннісне ставлення до природи.

         Не ламай тополю,бо зламаєш долю.

       Українське прислів’я.

Виховні досягнення.

• сформованість почуття особистої причетності до збереження

 природних багатств

- відповідальність ставлення до природних ресурсів і багатств

- ощадливе використання енергоресурсів

 - формування екологічної культури

 - навички безпечної поведінки в природі      

 - потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності

• навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

 Одна з особливостей нашого часу полягає в тому,що навколишнє середовище надає дітям переважно досвід негативного змісту,зразки екологічної безграмотності,безкультур’я. Я приділяю велику увагу вирішенню задач цілеспрямованого формування в дітей позитивного досвіду взаємодії  зі своєю планетою,найближчим оточенням.

    На сьогодні постає необхідність пошуку механізмів формування екологічної культури на елементарному, повсякденному, навіть   примітивному рівні. Потрібно шукати шляхи і способи,що дозволили б надати розвитку екологічної культури масового характеру,вплинути на систему цінностей підростаючого покоління.

     Педагогічно доцільно розпочинати опанування учнями природи саме з довкілля. Підбираючи відповідні методи,я орієнтуюся на вікові особливості сприймання школярами природи , яке визначається рівнем розвитку сенсорних процесів почуттєво - емоційної сфери, інтелекту. У підлітковому віці естетичне сприймання явищ природи та її об’єктів переважно відрізняється нерозвиністю, нестійкістю. Для цих учнів характерне виникнення стихійного, випадкового інтересу до природних

явищ. Природа для більшості з них виступає як тло, на якому відбувається приємні або цікаві події (ігри,вогнища,змагання тощо).

  У 7 класі відбулася екскурсія до осіннього лісу. Мета екскурсія була такою: мені хотілося побачить дітей в позашкільних умовах, на природі. Один – руйнує, другий – захоплюється. Я їм надала можливість побути на самоті з собою. Перебування на природі за межами школи допомагає зрозуміти свій духовний  світ, сильніше, можливо, пережити почуття провини за якісь вчинки, відчути прагнення  до моральної висоти. Діти багато думають про зв’язки з оточуючим їх світом. Але щоденно вони зайняті різними обов’язками. Їм немає часу побачити красу природи, поміркувати про неї, про те, яку велику перетворюючу силу вона має. І тут я намагаюсь допомогти їм. Ми торкнулись питань:

• Чому зараз так багато створено партій, які називають «зелені»? За що вони борються?
• Чому хутряні вироби вбитих тварин несуть негативний вплив на людину та інших?

        Важливо поступово демонструвати вплив краси природи на духовне  життя. Спочатку ми визначаємо, як природа задовольняє прагнення людини до приємних переживань. Пізніше пояснюю, що краса природи спонукає людину до пильного спостереження. Краса природи розвиває у дітей уявлення, пам’ять. Увагу приділяла тому, як естетичне в природі може облагородити відносини людини з оточуючими, викликають у неї соціальну активність, зміцнити свідому любов до Батьківщини. Цьому сприяє спортивно – туристична естафета « Стежинами рідного краю», яка традиційно проводиться у школі кожного року , бесіда « Збережемо чистим довкілля», урок моральності “Коли ялинки плачуть” . 

      Можна багато, розповідати учням про забруднення оточуючого середовища. Цій проблемі приділяє наразі увагу і преса і телебачення. Є велика кількість сценаріїв, де у віршованій формі діти закликають самі себе до збереження природи і її ресурсів. Але якщо після прочитаного виразно вірша учень, з’ївши цукерку , кине обгортку від неї на підлогу або, проходячи повз квітник, зірве похапцем квітку, що йому сподобалась, то грош ціна любові цього учня до природи. Свої бесіди про збереження чистоти і порядку навколо нас я завжди починаю зі своєї улюбленої приказки: « Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять».

     Стан довкілля не може не викликати тривоги. Але звичайний школяр не здатний проконтролювати процес розміщення радіоактивних відходів або зупинити «шкідливе» виробництво. На мій погляд екологічне виховання слід починати не у космічних масштабах, а прямо тут біля свого будинку, на своїй вулиці. Тільки усвідомлюючи особисті можливості, навчившись вирішувати найближчі екологічні проблеми, людина зуміє замислитись про долю Всесвіту в цілому.

     Продовження такої роботи стала участь учнів 7 класу в Всеукраїнському інтерактивному конкурсі « МАН - Юніор» у тестовому та проектному етапах у номінації « Еколог Юніор». Під моїм керівництвом учні класу виконали колективний проект під загальною назвою « Створення карти розташування смітників в Україні». За рішенням журі конкурсу цей учнівський колектив був нагороджений дипломом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України як переможець Всеукраїнського інтерактивного конкурсу « МАН – Юніор» в номінації « Еколог» .

    В результаті такої роботи, учні зробили висновок, що у своєму житті потрібно дотримуватися слів Антуана де Сент – Екзюпері « Прокинувся вранці, умився, причепурився – і відразу ж упорядкуй свою планету.                                                                     

5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва                                                                                                                                                                                                                  Бо що є мистецтво? Це могутній голос народу, що лунає з уст вибраних умільців.                                                                                                                              П.Загребельний.                                                                                                                                                                                                    Виховні досягнення                                                                                                  Сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи сприйняття дійсності:                            - пізнавального інтересу до мистецтва;                                                                                                 

- навичок сприймання  та аналізу художніх творів;     

- здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;     

- художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.                                                                                                                                                                                                                                                            Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості:                            - здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво;                            - здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецький сфері;                                                                                                                             

- потреби у спілкуванні з мистецтвом;       

- системи мистецьких знань, понять, термінів, тлумачень.

Розвиток духовності неможливий без вивчення культури свого народу . Реалізації цього завдання сприяють проведення свят народознавчого характеру, у ході яких учні мають можливість ознайомитися з історією української культури та звичаями українського народу. Проводячи  довготривалі репетиції, діти багато часу бувають разом, знайомлячись з українськими традиціями, історичними подіями свого народу. Стало традицією до Нового року  готувати виставу і виступати з нею перед батьками,  учителями, учнями. Класичні твори, що ставились, сприяли вивченню української мови, української пісні, формуванню кращих рис людяності. Виконання театральних ролей сприяло утвердженню учнів в колективі, позбавляло їх негативних комплексів, виробляло почуття впевненості в собі.                                                                                                                                                         

Особливе місце у вихованні дитини належить музиці, оскільки вона безпосередньо впливає на почуття. Поряд із захопленням  сучасною музикою,діти мають розуміти і класичні музичні твори.   Красу слова прагну навчити школярів відчути у поезії. Слухаючи вірш чи пісню,вчу дітей пройматися найтоншими емоційними відчуттями рідної мови. Пропоную учням висловити думку щодо своїх почуттів,переживань.

       З метою ціннісного ставлення до культури і мистецтва у класі були проведені урок-мандрівка ″Поетичними містами України″, виготовлення квіткових композицій для участі у святі квітів ″Моє квіткове Полісся″, урок пізнання ″Книга-наш друг″, година спілкування ″Мода,краса і здоров′я сучасного школяра″, усний журнал ″Твого народу ремесло″ ,виготовлення аплікацій з природного матеріалу на тему″Осінній вернісаж″.

       Почуття прекрасного формує у дітей і образотворче мистецтва,конкурси малюнків ″Моє рідне село″, ″Ми любимо армію свою″, на кращу новорічну стіннівку надають можливість проявити себе талановитим учням .

       Суть такого виховання у тому,що школяр повинен взяти із собою у доросле життя не тільки вміння розуміти і милуватися прекрасним. Він повинен прагнути  до самостійних нових зустрічей з гармонією,стати творцем краси прагнути вносити її у всі сфери життя.

6.Ціннісне ставлення до себе

             Допоможи мені це зробити самому, нічого

                    не роблячи за мене, спрямуй у потрібне

                     річище, підштовхни до розв‛язання, а

                    решту я зроблю САМ!

                                 Марія Монтессорі

              У кожної людини три характери: той який йому

                приписують; той, який він сам собі приписує;

               і, нарешті, той, який є насправді.

                                   В. Гюго.

       Виховні досягнення

Сформованість основних засад «Я-концепція » особистості:

• усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;
• виховання самоповаги;
• формування емоційної культури;
• навичок самотворення, життєтворення;
• стремління до ідеалу.                                                           

 Як відомо, підлітковий вік - один із найскладніших і найвідповідальніших періодів становлення й розвитку психіки людини. Восьмикласники постійно прагнуть ствердити своє „я”. В ці роки наростає фізична сила, надмірна енергія та часті конфлікти з дорослими та самим собою. Якраз у цей період потрібно допомогти підлітку самостійно усвідомити себе „серед інших”.

  Щоб краще вивчити дитину на початковому етапі ознайомлюся із особовими справами, проводжу анкетування батьків, дітей, вивчаю коло їхніх інтересів, контролюю стан здоров’я учнів, на кожну дитину заведений лист здоров’я, т.б. складаю схему.

Учні мають різні риси характеру, здібності, нахили та звички. Це вимагає глибокого вивчення особистості. Відома істина: невміло посаджене дерево засихає. Це саме можна сказати і про дитину. Тому я прагну у кожного віднайти щось особливе, неповторне. З цією метою використовую анкетування ,вивчення індивідуальних психічних особливостей та діагностичних біопсихічних якостей , проводила соціометрію класу, складала психолого-педагогічну колективу і окремих учнів .                                                         

 Багато уваги приділяю роботи, спрямовані й на прищеплення  кожному школяру ,усвідомлення власної неповторності ,спонукання його до самовиховання ,щоб стати творцем себе самого . Цей напрямок роботи здійснюється у різних формах . Починаючи з шостого класу , психологічна тематика порушується на годинах  спілкування “ Добро починається з тебе ”, “ Ми всі різні, але рівні ”,” Як розв’язати конфлікти ” ,” Шлях до успіху ”  , “Пам'ять і її розвиток”, « Чи залежить доля людини від її характеру» .                                           Мета моєї роботи : через збереження  особистості до збереження  колективу .                            Розширювати уявлення про те , як краще діяти у життєвому процесі, як знайти своє місце в ньому, зрозуміти такі категорії, як «життєва позиція», «спосіб життя», «життєвий шлях», «життєві програми » , «цілі і плани », « самовизначення в житті», допомагають уроки  життя , нестандартні години тематичного спілкування , родинні свята та інші форми роботи . Проведені години тематичного спілкування  «Ти посеред людей і люди навколо тебе » , «Жити за законами людського спілкування », «Вчись вчитися »  з елементами аутотренінгу і сюжетно-рольових ігор , ігрові програми-диспути  «Я про себе і мій клас про мене  », ігрова діагностика класного колективу , години тематичного спілкування  «Як розвивати  розумові здібності » , допомагають творити самих себе , виховувати характер, розум ,  почуття.                                                                                                                                                              З досвіду практичної роботи впливає висновок , що без самовиховання . Виховання – це розвиток ,а розвиток – це самоспостереження особистості . Виховання тільки тоді виховання , коли воно  «само» . Людина сама себе створює .І , врешті - решт, не тільки освіта , скільки виховання характеру , розуму , почуттів стає першочерговою потребою сьогодення.                                                       

На особистий розвиток і самовдосконалення впливають такі фактори :           

  - спільні дії трьох сторін : учня, класного керівника, батьків;          

    - бажання самого виховання ;        

   - системність;                          

   - наявність плану самовдосконалення .                                                                        

            Робота з батьками

   Від доброго дерева добрий пагінець  одійде.                                                                          (Усна народна творчість)

Сім’я – важливе середовище життя дитини. Виховний процес неможливий без співпраці вчителя з батьками. Головна тема виховної системи класу – формування вмінь спілкування у ланцюжку “ класний керівник – учні – батьки “ для забезпечення гармонії між школою і родиною.

Безперечно, клас не є родиною, але своєю життєдіяльністю він наблизився до родинного середовища, де дитину цінують, турбуються про її духовне здоров’я, утверджують добро, милосердя, любов.

Батьки класу зацікавлені у вихованні духовності дитини, тому сили класного керівника потроюються. Співпраця з батьками дає гарні результати: клас живе в атмосфері любові, радості, добра і комфорту: кожна дитина перебуває в постійному внутрішньому русі.

З перших днів спілкування з батьками я намагаюсь вивчити сім’ю кожного учня через анкетування, відвідування на дому; колективні спільні справи класу; шукаю однодумців; контакти з батьками б за принципом  « рівний з

рівним » , і вони допомагають мені , з батьками у вирішенні  проблем сімейного виховання у справі виховання дітей.

 У п’ятому класі знайомлячись з сім’ями дітей, прошу учнів, намалювати малюнок “ Моя сім’я ”. За допомогою психолога роботи  аналізуються, батьки ознайомлюються з результатами, намічаємо шляхи співпраці. Я намагаюсь встановити безпосередній індивідуальний контакт з кожною родиною. Хоча б раз на рік стараюсь відвідувати домівку кожного  учня. Побачити, відчути атмосферу, в якій живе дитина. А далі – постійний телефонний контакт, зустрічі, бесіди в школі, спілкування через учнівський щоденник. Так ми – вчителі – зрозуміліші батькам, а батьки нам. Налагоджується взаємодія, взаєморозуміння.

     У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі, конкурси( наприклад, на гарні поради, на розв′язування сімейних конфліктних ситуацій…), презентації матеріалів з газет, журналів на педагогічні теми.

    Я переконана в тому, що єдність виховних впливів закладу освіти і сім′ї не лише гарантує розумну спрямованість виховного процесу, але й збільшує

його силу,його можливості . Батьки учнів класу – це активні учасники процесу

виховання всебічно розвиненої,гармонійної особистості дитини. Від такої співпраці мають користь всі учасники процесу.

     Батьки,чиї діти навчались протягом року на високому рівні,брали активну

участь в позакласній та позашкільній роботі,нагороджується  Листом подяки

і всі без винятку батьки одержують грамоти. Я намагаюсь в тексті грамоти

сформулювати подяку батькам за притаманні саме їх дитині за чесності. То-

му грамота є за доброту,за чесність, за вміння дружити , за старанність при

виконанні домашнього завдання,за відвідування школи без пропусків уроків, за справедливість… Кожна грамота та лист підписані директором школи, клас-

ним керівником.

          На різних етапах розвитку дитини провідну роль у створенні повноцінних  умов життя відіграє сім′я. Поступово, із зростанням дитини, сім′я стає посередником між дитиною та соціумом, а потім вже доросла людина робить свідомі самостійні кроки у широкий  світ суспільства. Однак , якість її взаємодії зі світом залежить від перших кроків  спілкування з близькими людьми .