Опис педагогічного досвіду з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду

Національно-патріотичне виховання в системі роботи класного керівника.

Автор

Класний керівник 6 - В класу Сєвєродонецької ССШ№ 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов Чорнобай Марина Олександрівна

Сфера застосування

Учнівський колектив

Актуальність

В. Сухомлинський писав: «Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно-світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості.

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людину, яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі,

почуттів, як єдність думки і діла дуже складно пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею».

Актуальність національно-патріотичного виховання особистості в умовах глобалізації значною мірою зумовлюється вимогами сучасних державотворчих

процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають  забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку та застосування їхніх потенційних здібностей.

Важливо, щоб кожний навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотичне та духовне виховання підростаючого покоління забезпечить цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних етносів і регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціално-політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.

 Що ж таке патріотизм, які якості і риси повинні мати школярі? Серед характерних ознак патріотизму визначаються розуміння і сприйняття української ідеї; сприяння розбудові державної незалежності; засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам'яті; військово-патріотичне виховання.

Одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі, - своєї "малої Батьківщини", її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла... Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. 

Наукові концепції та теорії

Найхарактернішими ознаками української педагогічної думки з давніх часів були різноплановість та врахування особливостей досвіду національно-патріотичного виховання.

Провідне місце у розвитку теорії і практики національно-патріотичного виховання мають праці К.Ушинського. Він стверджував, ”якщо немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ від серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними особливостями”.

Виділяючи головні аспекти національного, патріотичного та громадського виховання дітей, К.Ушинський вважав, що справжня любов до Батьківщини повинна поєднуватись із знанням її мови, мистецтв, кращих традицій і звичаїв народу. провідною у його статтях, книгах., підручниках закладена ідея народності виховання, Національний характер, національна душа, національний спосіб життя є грунтом, у якому корениться народність.

У національно-патріотичному вихованні важливим є звернення до народу, характеру і долі різних поколінь, верств населення традицій України. З особливою тривогою підкреслював І.Франко ігнорування ідеї народності у вихованні українських дітей, вказуючи, що по кількалітній науці наші вихованці мають виходити в життя“ защепленою в серці погордою до всього, що своє”.

Вагомий внесок у теорію національно-патріотичного виховання внесла С.Русова. Вона стверджувала, що виховання буде успішним лише за умови, якщо воно буде народним. Становлення особистості дитини невід’ємне від засвоєння нею національно-культурних надбань свого народу. Тільки на рідному грунті, серед рідної пісні і слова, вказувала вона, здатна вирости національно-свідома людина.

Цінним джерелом для розвитку сучасної теорії і практики національно-патріотичного виховання у навчальних закладах є педагогічна спадщина В.Сухомлинського. Провідною ідеєю патріотичного виховання, на його думку, є синівська вірність Вітчизні, землі, де ти народився і осмислив себе, народу. Він підкреслював, що справжнє народження громадянина, мислячої натхненної благодатними ідеями особистості, трудівника, борця за торжество правди і щастя, сім’янина відбувається тоді, коли дитина відчуває себе часткою народу і в ній, як сонячний промінь в краплі води, відображається багатовікова історія цього народу, його велич і слава.

Основна ідея

   Основна ідея мого досвіду у виховній системі класу -  це формування моральної поведінки, активної життєвої позиції, правил співжиття, єдності слова і діла підростаючої особистості; бажання брати активну участь у суспільному житті нашої держави. У своїй роботі беру за основу слова видатного педагога  В.О.Сухомлинського «Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується».

Технологія реалізації ідеї

Реалізація системи виховної роботи відбувається через заходи цивільно-патріотичної спрямованості, класні години, позакласні заходи, конкурси, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, спортивні заходи, походи, конференції, круглий стіл. Вона також включає в себе і беззаперечну участь класного колективу у загальношкільних заходах.

Форми, методи, прийоми, засоби

Серед методів і форм патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих застосовую також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо. Форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу – історичне краєзнавство: відвідання місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів та матеріальних пам’яток, замальовування чи фотографування історично цінних об’єктів.  Архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;

Результат застосування

 За умови досягнення основних цілей і завдань передбачається отримання наступних результатів роботи: випускник 9 -го класу, який:

Знає:

-  культурно-історичні цінності свого народу, свого міста;

- свої цивільні права та обов'язки;

 Має:

- змінену  ціннісну життєву орієнтацію в позитивну сторону;

- шанобливе ставлення до старшого покоління і Батьківщині;

- почуття толерантності.

Критерії ефективності

Педагогічний досвід відповідає тенденціям суспільного розвитку та соціального замовлення, сприяє оптимальному витраченню сил і засобів педагогів і дітей для досягнення стійких позитивних результатів навчання, виховання і розвитку.

Наукові джерела

1. Виховна робота в закладах освіти України. Випуск ІІ. Збірник нормативних документів та методичних рекомендацій. - К.: ІЗМН, 1998. - 355 с.

        2. Довідник класного керівника: Збірник документів / Ред. кол. П.М.Щербаков (голова) та ін. - К., 1996

        3. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - 2000. –№ 22.

4. Журнали «Класному керівнику», та «Виховна робота в школі».

      5. Тараненко О. Діагностика виховної роботи в класі /О .Тараненко // Воспитание школьников. – 2004. – №7.

Висновки

Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості.