19 липня о 18:00Вебінар: Реалізація національно-патріотичного проекту в закладах дошкільної та середньої освіти

Опис виховної системи класу

Про матеріал

Опис розбудови виховної проблеми класу "Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості". Генеральна мета виховання- виховання в учнів почуття патріотизму, національної гідності; формування в учнів готовності до виконання громадянських та конституційних обов'язків; виховання особистісних рис громадянина Української держави; проектування та реалізація виховної моделі класу.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 Відділ освіти Самбірської РДА

 

 

 

 

 

Опис

виховної системи класу класного керівника

6 класу

Яджак Мирослави Ярославівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опис виховної системи класу

 

Яджак Мирослава Ярославівна,

класний керівник 6 класу

Садковицької СЗШ І-ІІ ступенів

Самбірського району

Львівської області

 

Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості

Компоненти структури

Модель виховної системи 6 класу

Орієнтаційно-цільовий компонент

Державна стратегія виховної політики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стратегічна ціль

 

 

 

 

 

 

Генеральна мета виховання

 

 

 

Етапи становлення та розвитку виховної системи класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІСЦЕ І РОЛЬ КЛАСУ У ВИХОВНОМУ ПРОСТОРІ ШКОЛИ

 

 

 

У Національній стратегії розвитку освіти України головною метою системи освіти нашої держави є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості як відданого своєї державі громадянина, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Така система освіти має забезпечувати  «формування особистості та патріота країни, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, чітко орієнтуватися в сьогоденних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлений до життя і праці у ХХІ столітті». Пов’язані з цим питання порушуються у Концепції педагогічної освіти, державній національній програмі «Освіта», Закон України «Про освіту» та Закон «Про виховання дітей і молоді».

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національно-патріотичного виховання на сучасному етапі – це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України.

Створення в класі єдиного виховного простору, головним завданням якого є сприяння творчому зростанню кожної дитини на засадах виховних принципів: національної гідності, громадянськості, доброзичливості, толерантності, взаємоповаги, моральності, демократичності, індивідуальності, особистої свободи, відповідальності, високої духовності

Виховання в учнів почуття патріотизму, національної гідності; формування в учнів готовності до виконання громадянських та конституційних обов’язків; виховання особистісних рис громадянина Української держави; проектування та реалізація виховної моделі класу.

Перший етап – аналітичний

І. Аналіз психолого-педагогічної літератури та практики становлення і розвитку виховних систем, створення банка даних з проблеми;

ІІ. Збір інформації:

а) про внутрішнє середовище:

  • історія, традиції школи, цінності, психологічний клімат школи; інтелектуальний і творчий потенціал суб’єктів виховного процесу; партнерські зв’язки школи.

б) про зовнішнє середовище:

  • - нормативно-правова база;
  • - соціально-педагогічний паспорт округу;  
  • - інформація про досвід роботи інших шкіл.

ІІІ. Аналітична обробка інформації, прогнозування змін, виявлення внутрішніх резервів школи.

За підсумками аналітичного етапу встановлено, що Садковицька СЗШ І-ІІ ст. працює над науково-методичною проблемою: "Творче спрямування діяльності педколективу школи на всебічний розвиток юної особистості, формування її базових компетенцій».

Метою реалізації виховної системи школи є:

максимальне розкриття й реалізація індивідуальності дитини, закладених природою здібностей і талантів;

підготовка свідомого вибору місця в житті;

формування національної самосвідомості;

удосконалення духовного світу дитини.

Методологічну основу діяльності нашого навчального закладу складають ідеї:

гуманістичного напрямку в педагогіці та психології (А. Маслоу, К. Роджерс, В. Сухомлинський та ін.);

використання особистісно орієнтованого підходу в педагогічній практиці (Є. Бондаревська, О. Газман та ін.)

про сутність, становлення і розвиток виховної системи навчального закладу (Л. Новиков, С. Поляков та ін.).

Основні напрями виховання в школі спрямовані на виконання законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

Наша школа досконало вивчила новітні тенденції, щоб зайняти гідне місце в освітньому просторі: діє перспективний план розвитку школи, створено виховний простір, який спямований на формування цінностей особистості.

Із завданням – сприяти максимальному розвитку дитини, її природним можливостям – педагоги справляються на відмінно: використовують оптимальні педагогічні форми, методи та прийоми виховання, особистим прикладом забезпечують процес набуття школярами соціального досвіду, формування особистісних рис громадян України, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, трудової, економічної культури, виховання культури міжнаціональних взаємин.

Другий етап – концептуальний

Ідея: формування громадянина, патріота; інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, з активною життєвою позицією, з почуттям власної гідності, чесну, толерантну, працелюбну, людину-патріота. Тільки так можна буде розраховувати на поліпшення ситуації  в суспільстві .

Мета:

- створення умов для формування фізично, психологічно, морально здорової особистості з високим рівнем громадянської відповідальності, готової до самостійного вибору власного місця в житті, високо ерудованої та культурної особистості, яка має гуманістичний світогляд і гуманістичні якості, прагне до самовдосконалення, саморозвитку й самореалізації, толерантна, доброчесна, милосердна, доброзичлива;

- становлення особистості, здатної до самореалізації у соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій культури.

Основна тема, над якою працюю в системі виховної роботи класного колективу, це: «Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості»

Третій етап – діагностичний

Вивчення можливостей учасників навчально-виховного процесу до створення та розвитку виховної системи.

Система виховання особистості передбачає такі складники:

Моніторинг якості виховання та навчання учнів

- вивчення рівня знань учнів;

- відвідування уроків;

- спостереження за поведінкою учнів;

- діагностика рівня вихованості учнів.

Психолого-педагогічний портрет класу

- вивчення учнівського колективу;

- визначення рівня сформованості громадянських якостей учнів;

- створення портрету класного колективу.

Вивчення родинних стосунків в сім'ї та соціального становища учнів;

- спілкування з батьками та учнями;

- вивчення відповідної документації;

-  анкетування батьків.

Четвертий етап – організаційний

1. Прогнозування та організація виховної діяльності класного колективу:

- аналіз та планування виховної роботи згідно з ціннісними орієнтирами

сприяння розвитку та реалізації потенціалу учнів,

- зміцнення учнівського колективу,

- організація учнівського класного та шкільного самоврядування,

- участь у громадському житті класу, школи, села, району.

2. Розробка плану дій за напрямками

3. Робота з батьками

- батьківські збори

- робота з батьківським комітетом

- Індивідуальні консультації, «Гаряча лінія»

- Тренінги, групові зайняття

- Співпраця «Вчитель – Батьки - Дитина»

- аналіз досягнутих результатів.

Основними принципами нашої взаємодії стали:

принцип поваги індивідуальності особистості;

принцип колективної діяльності і діалогу;

принцип розумної вимогливості та узгодження;

принцип вікового підходу;

принцип педагогічної підтримки;

принцип стимулювання самовиховання.

Додаток 1 – Організаційно-структурна модель виховної системи класу

П’ятий етап – практичний

Практично-діяльнісний компонент (див.далі)

Шостий етап – узагальнюючий

Виховна робота спрямована на створення умов для всебічного розвитку особистості, її самореалізації, формування її базових компетенцій. В контексті виховної системи школи діє виховна система класу «З Україною в серці», що спрямована на виховання справжнього громадянина-патріота.

Робота з колективом різнопланова: години спілкування, організація самоврядування, робота над проектами.

Загалом стосунки у класi товариськi, толерантнi, приятельськi. Дiти можуть самостiйно органiзовувати справи, пiдтримувати один одного й допомагати в критичних ситуацiях.

Усі учні є активними учасниками громадського життя класу, школи. Майже всі учні відвідують гуртки (танцювальний, вокальний, спортивний, «Природа і фантазія»). Бiльшiсть дiтей має достатній навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до навчання. Колектив класу дiяльний, живий, енергiйний.

Виховні досягнення відповідають очікуваним результатам.

Наш клас займає  важливу роль  і місце у виховному просторі  нашої школи, тому що мої учні  активні, відповідальні, ініціативні, творчі. Діти беруть участь у різноманітних конкурсах, змаганнях, концертах, проектах, заходах у межах класу та школи. В класі діє учнівське самоврядування. Учні класу є членами комісії навчання і творчості шкільного парламенту країни «Бригантина».

 

Гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

 

Визначальним для системи виховання є українознавче спрямування всіх напрямків роботи.

Виховання особистості в контексті педагогічної проблеми вимагає реалізації таких завдань:

  • формування національної свідомості, любові до свого народу, бажання працювати задля держави, готовності її захищати (перший урок «Ми-нація єдина!»);
  • забезпечення духовної єдності поколінь (тематичний журнал «В єднанні сила і міць поколінь»);
  • формування високої мовної культури (бесіда «Граматика повеліває навіть королями»);
  • виховання духовної культури особистості, створення умов для формування її світоглядної позиції ( диспут «Культура-повага до людей і до себе»);
  • утвердження принципів загальнолюдської моралі: справедливості, доброти, працелюбності та інших доброчинностей (акція «Людським теплом і добротою хай зігріваються серця»);
  • формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря (рейд-огляд «Ми-господарі класу»);
  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки (усний журнал «Конституція-основний закон держави»);
  • сприяння глибокому усвідомленню взаємозв'язку між ідеями свободи, правами    людини та її громадянською відповідальністю (вікторина «Твої права і обов’язки»).

Виховання ціннісних ставлень в учнів здійснюється за моделлю через навчальні предмети, на класних годинах, у позаурочний час, під час екскурсій, подорожей, у взаємодії з батьками.

 

Організаційно-педагогічний компонент

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічні умови ефективності виховного процесу

 

  Педагогічні умови створюються за моделлю діяльності класного керівника відповідно до векторної моделі творчого виховного середовища за Я. Корчаком, яке характеризується так: «Дієш сам не гаючи. Немає веління – є добра воля. Немає догм – є проблеми. Терпимість не половинчатість переконань, а повна повага до людської думки. Відсутність у класі лідера, що нав’язує свою точку зору, ігноруючи   іншу».

Система навчання і виховання повинні являти собою одне ціле і для кожного учня вибудовувати свою стратегію розвитку.

  •                спрямованість виховної роботи на взаємодію і плідний розвиток особистості учнів на основі рівності у спілкуванні;
  •                здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
  •                здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
  •                здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;
  •                застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.

Практично-діяльнісний компонент

Складний процес виховання здійснюю за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей з урахуванням основних напрямків діяльності школярів.

Провідною формою організації виховної діяльності в школі є індивідуальні, групові, колективні форми роботи. Провідними цілями особистісного розвитку дитини є створення «ситуації успіху». Цю педагогічну технологію в практику своєї роботи впроваджую з 2009 року. Це дало змогу мені, як класному керівнику, допомогти кожно­му учню реалізувати їх індивідуальні особливості, розви­нути їх пошукову активність.

Використання «ситуації успіху» сприяє підвищенню працездатності учнів, збільшенню продуктивності роботи під час участі у класних і загальношкільних заходах, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у реалізації талантів, здібностей, нахилів.

Зміст моєї роботи полягає в тому, щоб кожен  учень був успішний, це сприяє розвитку впевненості учня в собі,  підвищенню самооцінки, розвитку почуття власної значимості, відчути радість від досягнутих результатів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль.

Перше знайомство. 5 клас – маленький колектив з величезними амбіціями. Учні вважали себе: активними, трішки галасливими, а саме головне розумними. Це і стало основою до плідної і продуктивної роботи. Насамперед визначила три риси, які мають бути притаманними у моєму класі: 1-чесність, 2-відповідальність, 3-єдність.

Під час роботи провела ряд досліджень для вивчення класного колективу. Зокрема, це вивчення психологічного клімату класу, вивчення згуртованості колективу, визначення емоційного стану класу в цілому.

Вся виховна робота в 5 класі була спрямована на створення творчої атмосфери в учнівському колективі, на допомогу учням сприйняти зміни в навчальному процесі, а саме перехід від молодшої до середньої школи; забезпечення виховання в учнів позитивних рис: врівноваженості, впевненості, справедливості, сміливості, правдивості, поваги до старших, бережливості, старанності; виховання в учнів уміння розумно планувати і організовувати свій час; стимулювання самостійності учнів у процесі навчання, збудження їх інтересу до науки і техніки.

 Упродовж 2014-2015 н. р. було проведено години класного керівника різної тематики, на яких ми розглядали важливі питання характерні для учнів 5 класу. Основні теми годин спілкування: «Прийди до серця, Україно!», «Є у нас одна країна-то прекрасна Україна», «Цінність людини- в її унікальності», «Мово рідна, слово рідне!», «Земля моя-земля моїх батьків», «За всіх полеглих, за волю і державність», «Моральний ідеал і його місце у житті людини», «День боротьби зі СНІДом», «Наше здоров’я в наших рукакх», «Я маю в серці те, що не вмирає», «Пам’ятаймо чорнобильський квітень», «День пам’яті та надії». Ці заходи проводилися у формі бесід, диспутів, розповідей, повідомлень. Основну увагу приділяла заходам, які сприяли вихованню в учнів поваги до державних символів, свого народу, родини,України.

Педагогічне керівництво класом, як колективом здійснювала на засадах демократії. В класі між класним керівником і учнями панували суб’єктні відносини, які дозволили кожному учню мати свою думку на ту чи іншу подію чи випадок.

Свою співпрацю з батьками я розпочала з вивчення родин учнів , що дозволило мені краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Педагогічна освіта батьків   організована   у формі батьківського всеобучу «Родинне коло», на якому обговорюються питання виховання  відповідно до вікових особливостей дітей,  конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Ми провели цікавий захід  « Маска щирості», вечір запитань і відповідей  «Скажи – і я тебе почую». Я  впевнена – батьки – наші партнери.

Виходячи з мети і завдань, у класі було  організоване  таке виховне середовище, яке надало кожному учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Головне завдання – створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для розвитку учня, реалізації його можливостей та здібностей було реалізовано.

За рік роботи зробила багато корисних висновків і вже точно знаю, що ті цікаві і корисні поради, які я взяла для себе, допомогли не тільки в  подальшій роботі, а і в моєму самоствердженні, а всі здобуті знання стали першими кроками до мудрості, до творчої та якісної співпраці з різними учнівськими колективами та вчителями.

І ми вже у 6 класі. На початку навчального року можна побачила в учнях зростання пізнавальної активності й допитливості, активізацію пізнавальних інтересів; школярам стало цікаво багато з того, що далеко виходить за рамки їх повсякденного життя. Розуміючи потребу учнів в серйозній самостійній діяльності, не стала перешкоджати цьому, а навпаки дозволила вільно обирати теми годин спілкування, КТС, звичайно, в рамках навчально-виховного процесу на основах загальнолюдської моралі. Це дало змогу переконати їх у «повній самостійності», а самій в той час «приховано» керувати будь-якими видами діяльності свого гіперактивного класу, заручившись підтримкою батьківського колективу, який є теж активним учасником життя класу, через організацію спільних свят, походів, екскурсій. Ми стали організаторами багатьох  колективних справ. Вже другий рік  поспіль  ми працюємо над створенням  особистих портфоліо. Діти з задоволенням  збирають  матеріали своєї життєдіяльності. Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність.  Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь класу в таких загальношкільних заходах: акція «Запали свічку пам’яті», «Подаруй бібліотеці книжку» , «Діти єднають Україну» та інші. Ми провели акцію «Частинку свого серця, віддаю тобі, Україно!». Ця акція не залишила байдужими нікого, адже і учні, і вчителі мали можливість на символічних сердечках написати своє побажання Україні, висловити свою любов та шану до неї.

Давно у своїй практиці я застосовую проектні технології. Цей метод розвиває пам'ять, мислення, увагу, допомагає розвинути творчі здібності учнів. «Обмін різдвяними листівками», «Сім чудес України», «Квіти в нашому житті», «Народний календар»- над такою тематикою проектів працюватимемо разом з учнями у цьому році.

6 клас є дружній, активний, добродушний, врівноважений колектив. Завдяки тому, що учні задіяні в різноманітних гуртках, секціях, іграх в них був дуже напружений та цікавий графік занять. І учні зрозуміли, щоб мати високі результати навчання та встигати скрізь, необхідна співпраця з усіма членами колективу, яка включає в себе уміння вислухати один одного, уміння сприймати точку зору співбесідника, йти на поступки і водночас аргументовано відстоювати власну думку.

Звичайно, колективу потрібно зробити ще багато кроків до ідеального, але перші чіткі важливі кроки вже зроблено.

Діагностико-результативний компонент

 

включає в себе елементи ефективності виховної системи та методи і форми вивчення  її результативності:

  • Вихованість учнів
  • Сформованість колективу
  • Участь в конкурсах, олімпіадах, змаганнях
  • Стосунки колективу з іншими класами
  • Місце класу в загальношкільному середовищі

За допомогою анкетування, шляхом спостереження, індивідуальних бесід з  учнями, визначила  особливості  характеру  і  поведінки дітей, дослідила  інтереси  школярів, їхні  нахили до  певного  виду  діяльності, склала  карту  спрямованості  інтересів  учнів, визначила  статус  кожного  учня  в    колективі (лідери, популярні, замкнуті, ті, хто  прилаштовується), визначила  роль  дитини  в  суспільному  житті  класу (ініціатор, виконавець, організатор), виявила  у   дітей  позитивні  якості, які  слід  розвивати,  і  негативні  якості, від  яких, по  можливості, слід  позбавитися.   Критерієм оцінювання діяльності  виховної роботи класу є рівень вихованості, сформованості в учня, відповідно до вікових можливостей, найважливіших якостей особистості (пізнавального, морального, комунікативного, естетичного, фізичного потенціалу), а також рівень сформованості класного колективу.

Учні 6 класу мають високий рівень активності, ініціативності, самостійності в процесі різнопланової діяльності, моральної сформованості, виконують всі виховні функції, характеризуються соціально-ціннісними мотивами, демократичною спрямованістю..

Виховна мета досягнута.

 

Очікувані результати:

  • Отримання нагород за успіхи у навчанні та в громадському житті класу, школи, села.
  • Самореалізуватися у соціумі.
  • Стати гідними громадянами вільної і незалежної України.

 

 

 

 

За

 

 

docx
Додано
7 липня 2018
Переглядів
243
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку