Опис виховної системи класу (практична частина)

Назва виховної системи

«Кроки до демократії»

Компоненти структури

орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль, державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання;  етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)

     Виховна робота проводиться згідно методичних рекомендацій МОН України щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, програми «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів», наказів управління освіти і науки Миколаївської ОДА,  річного виховного плану Миколаївської ЗОШ І – ІІІ ступенів № 14 та виховного плану класного керівника.

     На виконання Законів України «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конституції України, «Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти», «Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності», «Концепції національно- патріотичного виховання дітей та молоді».

     Основна тема,  над якою працюю в системі виховної роботи класного колективу, це: «Формування успішної особистості школяра. Кроки до демократії».

     Генеральна мета виховання: створити безпечний і комфортний клімат у класному колективі та школі, що дасть змогу побудувати рівноправні й відповідальні стосунки і сприятиме розвитку демократичних компетентностей не лише учнів, але й учителів, батьків, а усвідомлення важливості своєї ролі в усіх шкільних процесах дозволить підвищити мотивацію та покращить ефективність навчання.

     Етапи становлення та розвитку виховної системи:

     1) етап становлення (визначення цілей, розробка головних орієнтирів,  формування стилю взаємин між усіма учасниками освітнього процесу, добір технологій, започаткування традицій);

     2) етап відпрацювання системи (розвиток шкільного колективу, органів самоврядування, затвердження пріоритетних напрямів функціонування системи, відпрацювання найбільш ефективних педагогічні технології. На цьому етапі саме педагогічний колектив має бути ініціатором в організації життєдіяльності шкільного колективу);

     3) етап завершальний, кінцевого оформлення системи (система стабільно функціонує, життя в школі упорядковується, виховна система працює в заданому режимі. Шкільний колектив представляє собою співтовариство дітей і дорослих, об’єднаних спільною метою, спільною діяльністю, взаєминами співробітництва, творчості. У центрі уваги — виховання вільної, гуманної, духовної особистості, розвиток демократичного стилю керівництва та взаємин).

     Конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання: створення безпечного, виховного середовища для розвитку індивідуальних, творчих здібностей дитини; виховання обов'язків до праці, бережливого ставлення до шкільного та власного майна, підручників; будувати всі процеси у класному колективі на основі діалогу та поваги; забезпечити прозору й добре налагоджену комунікацію, зокрема відкрито обговорювати наявні проблеми та виклики; залучення учнів до участі у  шкільних і позашкільних заходах, гуртках, спортивних секціях; формування ініціативності та відповідальності  у здобувачів освіти; створення різноманітних можливостей для реалізації свободи слова в класі; дотримання виборного принципу при вирішенні питань життя класного колективу.

     Місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу.

     Учні класу є активними учасниками класних, шкільних і позашкільних заходів:

1. Ініціативна група департаменту культури класу (Демченко Юліана, Іваніцька Карина, Тішевський Віталій) є активним учасником шкільної мерії «ЮНІКС». За їх участю було проведено ігрову програму до Дня Святого Миколая.

     2. КТС «Україна – національна святиня»

     3. Акція «Подаруй частинку доброти».

     4. Конкурс поробок «Новорічні фантазії» (серед заявлених робіт учні, шляхом колективного голосування та обговорення,  обирають ті роботи, які є найкращими для конкурсу. В цьому навчальному році колектив представляла робота Красиворон Уляни).

     5. Спортивні змагання. Окрім внутрішньошкільних змагань, учні є активними учасниками районних та міських спартакіад. Барицька Мирослава займається вітрильним спортом на базі КДЮСШ «Комунаровець» і є неодноразовою чемпіонкою України. Учні класу завжди підтримують Мирославу під час змагань.

     6. Тренінги, виховні години «Твоє здоров’я в твоїх руках», «Все починається з родини», «Насильству — ні!», «Мої права, мої обов’язки», «Безпечний інтернет»,    «Гендер — це цікаво!», «Стоп! Булінг» та ін.

     7. Різноманітні конкурси малюнків (зокрема конкурс від МСЮН «Зоологічна галерея», на який було подано дві колективні роботи від класу), стіннівок, плакатів.

      8. Благодійні ярмарки до Дня Захисника України,  Масляної (в минулому навчальному році колектив здобув найбільшу суму грошей). Учні вирішили направити кошти на допомогу онкохворим дітям за благодійною програмою «Сильні духом».

     9. Клас став переможцем у шкільному конкурсі на краще прикрашені двері  кабінету, присвяченому тижню іноземних мов «Door design. English cities».

     10. Участь у шкільному конкурсі талантів та краси «Україночка». З шести бажаючих учениць було обрано представницю на конкурс від колективу. Обрання відбувалося шляхом голосування за кандидатуру (Демченко Юліана отримала титул «Міс Грація»).

     11. Фотоконкурси «Я, ти, він, вона — разом Україна», «В об’єктиві натураліста», «А десь далеко, за лиманом загороджено, Чарівне місто». Роботи на фотоконкурси обираються шляхом презентації та голосування учнів за роботу, яка сподобалася найбільше. Так на конкурс «Я, ти, він, вона — разом Україна» було представлено сім робіт (Ткаченка Руслана, Середи Антона, Тішевського Віталія, Красиворон Уляни, Барицької Мирослави, Листопад Вікторії, Демченко Юліани). Після голосування було обрано відправити на міський етап роботу Тішевського Віталія (саме його робота здобула одне із призових місць на міському конкурсі). На конкурс «В об’єктиві натураліста» було обрано роботу Красиворон Уляни.

     А перемогу в конкурсі «А десь далеко, за лиманом загороджено, Чарівне місто» здобув Ткаченко Руслан.

     12. Екскурсії, подорожі. На початку минулого навчального року (2018-2019 н.р.) відбулося засідання учнівського самоврядування, на якому одним із питань було організація та проведення учнівського дозвілля. Після обговорення було затверджено список місць, які хочуть відвідати учні протягом декількох років. Серед них: Миколаївський музей суднобудування і флоту, садиба «Чайка» у Херсонській області, Зелені Хутори Таврії, місто Одеса та ін. Більшість із цих місць нам вдалося відвідати на індивідуальних (тільки наш класний колектив) та загальношкільних екскурсіях та подорожах.

    13. Загальношкільний концерт до Дня сім’ї та матері. Під час підготовки до якого, учнями класу було розглянуто пропозиції щодо номеру і обрано сценку «Мама та доця» (у виконанні Тішевського Віталія та Ткаченка Руслана).

   14. Святкування Дня національного костюма. Здобувачі освіти самі обирали образи та допомагали один одному у їх втіленні.

гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

(досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті  педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)

1. мотивувати учнів та батьків демократизувати процеси у школі за їхньої активної участі;
2. практикувати різні способи обговорення, голосування, демократичного прийняття рішень тощо за участі усіх учасників освітнього процесу, не боятися помилятися й давати простір для виправлення помилкового чи не зовсім вдалого рішення;
3. практикувати ситуативне лідерство для всіх суб’єктів життя класного колективу (кожен у тій чи іншій ситуації може бути лідером);
4. допомагати дітям порадою, моральною підтримкою чи схваленням, але не робити за них нічого того, що вони можуть зробити самі;
5. практикувати командоутворення;
6. зменшувати дистанцію між учнями, батьками та вчителями.

організаційно-педагогічний компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)

     Досягнення високої ефективності організаційно-педагогічного компоненту виховної системи класу, можливе через подолання формалізму, уникненню безсистемності та усуненню заорганізованості учнів.

     Важливу роль у формуванні вільної особистості та відповідального громадянина відіграє демократичне шкільне середовище і можливість практичного досвіду демократичної участі у школі. Для цього важливо формувати й поглиблювати демократичну культуру у школі, заохочувати ініціативу та власну думку, критичне ставлення до дійсності, повагу до різноманітності, взаємоповагу і відповідальність.

     Розвиток демократичного середовища може відбуватися виходячи з відповідних ціннісних засад. Тому вважаю за потрібне:

• практикувати взаємини між учителем та учнями, вчителями й батьками на основі поваги до прав людини;
• будувати всі шкільні процеси на основі діалогу та поваги;
• забезпечити прозору й добре налагоджену комунікацію, зокрема відкрито обговорювати наявні проблеми та виклики;
• дотримуватися виборного принципу при формуванні органів шкільного самоврядування;
• створювати різноманітні можливості для реалізації свободи слова в школі;

заохочувати учнівські ініціативи та створювати вільний (доступний, безпечний) простір для їхньої реалізації.

практично-діяльнісний компонент

(стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)

     У своїй роботи використовую такі діяльнісні методи виховання (загальні й часткові), які надають можливість учням бути організаторами й виконавцями своїх справ, брати участь у реалізації загальношкільних проектів, волонтерській діяльності, виявляти своє ставлення до оточуючих та реалій життя. Індивідуальні, групові, колективні організаційні форми виховання. Стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові.

     Колективні форми: робота учнівського самоврядування (колективне голосування), поїздки у музеї, історичні місця, суспільно вагомі проекти (зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками АТО, участь у шкільних та районних конкурсах, класних та шкільних святах, спортивних змаганнях,  колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант, волонтерська діяльність, акції милосердя. Активні та групові форми: диспути, інтелектуальні ігри, тренінги, «мозковий штурм», скарбничка ідей, банк добрих справ, круглі столи, тренінги, урок-засідання, ток-шоу. Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій.

     Свою роботу з класом завжди розпочинаю з вивчення сім’ї, індивідуальних особливостей кожного учня. Робота з батьками: визначення освітніх запитів батьків; батьківські лекторії; психологічні консультації для батьків; індивідуальні бесіди щодо сприяння творчому розвитку особистості.

     Тактика та стиль діяльності класного керівника полягає у тому, щоб формувати й поглиблювати демократичну культуру у школі, заохочувати ініціативу та власну думку, критичне ставлення до дійсності, повагу до різноманітності, взаємоповагу і відповідальність, саме тому класний керівник: поширює й пояснює ідею демократичного врядування, зокрема через учнів, через соціальні мережі; практикує ситуативне лідерство для всіх суб’єктів життя класного колективу; збирає, аналізує й враховує зворотній зв’язок від усіх суб’єктів життя класу; забезпечує створення освітнього середовища, в якому кожен учень має змогу розвинути і реалізувати свої здібності, нахили, обдарування; практикує командоутворення.

     В класі налагоджена робота учнівського самоврядування.  учні класу об'єднані в департаменти (освіти і науки, культури, здоров’я і спорту, благоустрою, захисту прав та інтересів учнів, засобів масової інформації).  На чолі кожного департаменту є Голова, який відповідає за роботу департаменту, звітує про роботу та узгоджує свої дії з мером класу та  класним керівником на засіданні активу класу (1 раз на місяць).

     Завданням департаменту освіти і науки є забезпечення простору для ініціативи, творчості, самодіяльності у освітньому процесі. Робота цього центру полягає в таких заходах: складання рейтингу успішності, робота з невстигаючими учнями, допомога вчителям під час уроків (асистування). Головою департаменту є Ткаченко Руслан.  Департамент культури займається організацією змістовного дозвілля учнів, залученням до проведення творчих справ, розважальних програм на основі ініціативи та самодіяльності. Робота цього центру полягає в проведенні конкурсів, свят, вистав, концертів, виставо тощо; випуск стіннівок, вітальних листівок. Головою департаменту є Демченко Юліана. Департамент здоров’я і спорту займається організацією оздоровчої роботи з учнями, профілактикою з подолання шкідливих звичок, залучення учнів спорту, туризму, краєзнавства. Робота цього центру полягає в проведенні різних спортивних турнірів, змагань, походів, екскурсій. Головою департаменту є Величко Кирило. Департамент благоустрою дає можливість учням вільно орієнтуватися в різних напрямках практичної діяльності. Центр займається організацією і контролем за чергуванням та самообслуговуванням, слідкує за збереженням шкільного майна та підручників, організовує роботу на пришкільній ділянці. Головою департаменту є Красиворон Уляна. Завданням департаменту захисту прав та інтересів учнів є забезпечення демократизації освітнього процесу в школі, захист прав учнів. Головою департаменту є Середа Антон. Робота департаменту засобів масової інформації полягає  в одержанні і поширенні відомостей про найбільш важливі для школярів і вчителів події (випуск газет, подання інформації на сайт школи, фотозвіти). Головою департаменту є Ісаков Микола.   

   Департаменти постійно є ініціаторами різноманітних заходів. Так департамент благоустрою організував «Зелений десант», всі бажаючі могли долучилися до розбиття клумби на пришкільній ділянці.

     Департамент культури ініціював виготовлення колективної газети до Дня толерантності, де кожен міг обрати свого персонажа та додати його на стіннівку.

     Учасниками департаменту освіти і науки було організовано майстер-клас «Карате —  мистецтво ударів», який був присвячений року Японії в Україні.

    Мер класу обирається один раз на рік. Наприкінці кожного навчально року мер звітує перед класом про свою діяльність та роботу департаментів. Діти шляхом голосування вирішують чи задовільною була робота мера протягом року. Так у п’ятому класі (2017-2018 н.р.) мером було обрано Іваніцьку Карину. На підсумковому звіті більшістю було вирішено замінити мера класу. На наступний навчальний рік (2018-2019) було висунуто три кандидатури на посаду мера від Дулгерова Даніїла, Тішевського Віталія та Ткаченка Руслана. Кандидати презентували свої програми та бачення подальшого життя класного колективу. Перемогу здобув Дулгеров Даніїл, який і зараз є  чинним мером класу (оскільки  під час підсумкового звіту було прийнято рішення залишити Даніїла на посаді на другий термін).

    Ключовим елементом є те, що всі рішення учні приймають колективно, шляхом голосування та обговорення (художні номери від класу, вибір творчих робіт на конкурси малюнків, газет, поробок та ін).

діагностико-результативний компонент

(очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування  системи)

     Очікувані результати:  створення умов для розвитку і самореалізації здібностей, сформованість в учасників освітнього процесу класу мотивації на самовираження, самоактуалізацію, самореалізацію; особистість, яка має активну, творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює; уміє керувати своїм здоров’ям; прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід;  відкрита до інших культур, переконань та світогляду інших людей; має громадянську свідомість, відповідальність, впевненість у собі, тобто готова до суспільного життя.

     Критеріями оцінювання результатів виховної системи є:

1. Рівень реалізації свободи слова в класі.

2. Залучення батьків та індивідуальна робота з ними.

3. Рівень забезпечення прозорої комунікації, відкритих обговорень наявних проблем.

4. Загальний психологічний клімат класу.

5. Загальний рівень вихованості учнів.

6. Прояв індивідуальності кожного учня і співтовариства класу в цілому.

7. Побудова всіх процесів у класному колективі на основі діалогу та поваги.

     Оцінка й аналіз функціонування  системи.  Як результат проведеної роботи маємо певні здобутки: відсутність випадків булінгу та насильства у класному колективі;  підвищення рівня демократичного мислення та демократичне оточення, в якому перебувають учні; взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повага учнів до класного керівника.

    Було проведено діагностику з визначення рівня наявності демократичних компетентностей. Діагностика проводилась у два етапи. Перший етап було проведено у 6 класі (2018-2019 н.р), другий етап – у 7 класі (січень 2020 року).

    Під час першого етапу було виявлено, що потребують нагальної корекції ініціативність, повага до людини та відповідальність. З метою підвищення цих показників було проведено низку заходів: круглий стіл «Ти і відповідальність», тренінг «Формування лідерських якостей», скарбничка ідей «Хто людям добра бажає, той і собі має», ток-шоу «Життя таке коротке…», диспут «Вчинок- відповідальність» та ін.

     Також активно у своїй діяльності працюю з програмою «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція». Програма дає позитивні результати, допомагає ознайомити учнів зі структурою особистості, навчити їх аналізувати особистісні якості, формувати думку про важливість виявлення власної індивідуальності; сприяти розвитку у підлітків самоповаги, почуття особистої гідності; формувати навички поведінки у ситуації, коли порушується особистісна гідність; сприяти розумінню підлітками того, що відмінність та подібність між людьми є основою для взаєморозуміння і ґрунтується на принципах ненасильства; відпрацювати у підлітків уміння приймати рішення, показати важливість особистої відповідальності за прийняте рішення; сприяти усвідомленню підлітками взаємозалежності людини та світу, допомогти відчути себе громадянами світу та ін. Так за цією програмою було проведено ряд виховних годин, бесід, круглих столів, дискусій, а саме: «Грані особистості», «Бути собою»,  «Як приймати рішення», «Мої права та обов’язки», «Я громадянин світу»,  «Моя поведінка в конфлікті / небезпечній ситуації».  З метою підвищення обізнаності учнів щодо демократичних відносин було проведено урок-тренінг «Усі ми різні - усі ми рівні», круглий стіл «Міжнародний день демократії», урок-гру «Засідання Верховної Ради», ток-шоу-презентацію «Демократичні країни світу». Діти брали активну участь, їм було цікаво. Абсолютно всі учасники колективу були залучені у роботі. Тому і надалі буде доцільно проводити подібні заходи.

     Під час другого етапу було виявлено, що проведена робота була дієвою, і показники, які потребували корекції, покращилися. Діти змогли глибше зрозуміти, що вони є невід’ємною частиною людства, й усвідомити те, що вони не можуть не піклуватися про своє майбутнє, не можуть бути просто байдужими і не нести ніякої відповідальності за те, що діється в світі, не робити нічого для того, щоб покращити життя інших людей.

     Відповідно до порівняльної діаграми бачимо, що на низькому рівні були повага до людських цінностей, ініціативність, відповідальність та повага до людини з іншою точкою зору. А вже у 7-ому класі спостерігаємо підвищення всіх компетентностей. Але залишаються компетентності, над якими потрібно ще працювати.

Також повторно було проведено анкетування «Мої ціннісні орієнтири» у січні 2020 року (7 клас) і отримано такі результати:

     Майже всі ціннісні орієнтири підвищилися.  Найсуттєвіше змінилося ціннісне ставлення до себе, до людини (підвищилося з 38% до 71%). Але знизилися показники ціннісного ставлення до праці (з 55% до 51%) та до природи (з 68% до 62%). Тому ще залишається над чим працювати.

     Також колективом сформовано Кодекс честі класу:

• Пам’ятай, що ти — особистість, що твій товариш — особистість теж.
• Поважай себе, якщо хочеш, щоб тебе поважали інші.
• Вмій пишатися успіхами інших і щиро за них радіти.
• Пам’ятай, від тебе залежить успіх загальної праці.
• Допомагайте один одному у труднощах та невдачах
• Пам’ятай, що існує компроміс. Твій успіх — частинка спільного успіху.

Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи

(якщо є)