Опорні конспекти (частина 2) по темі "Біорізноманіття"

Опорний конспект §14

 Рослини. Водорості

Систематика Рослин (Архепластид)

Особливості Рослин:

-          одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні ор-ми;

-          фотоавтотрофи;

-          клітини тригеномні: І – в ядрі (хромосоми); ІІ – ДНК мітохондрій; ІІІ – ДНК хлоропластів;

-          каріотип: в середньому 12-60 хромосом ( може бути 4-1000);

-          джерело елементів при фотосинтезі: СО₂ → С; Н₂О → Н⁺ і електронів;

-          пластиди – первинного походження: утв.при поглинанні еукаріотичною клітиною ціанобактерій;

-          містять хлорофіли a, b і d:

●       глаукофітові вод-сті: a + сині фікобіліни;

●       червоні вод-сті: a,d + червоні фікобіліни;

●       зелені рослини: a, b.

Водорості

⮚       тіло – слань (не мають органів і тканин);

⮚       є хроматофори – хлоропласти різної форми і походження;

Опорний конспект §15

Тема уроку:                           Вищі рослини  -  Ембріофіти

Особливості вищих рослин

1. Пристосовані до життя на суші, походять від прісноводних зелених водоростей.
2. Клітинні стінки прозорі і стійкі, із целюлози.
3. Двомембранні пластиди з хлорофілом а і b, запасна реч. – крохмаль.
4. Є тканини і органи – корінь і пагін (тому вони вищі)
5. Проходить чергування поколінь: статевого (гаметофіту) і нестатевого (спорофіту).

Мохоподібні

-          трав'янисті, примітивні, вивчає наука бріологія;

-          є ознаки водоростей:  у життєвому циклі переважає гаметофіт!; є ризоїди; у деяких груп тіло – слань без провідних тканин;

-          ознаки вищих рослин: є примітивні провідні (без судин!) і нормально сформовані основні тканини, стебло і листки.

Судинні спорові рослини

1.      утв. спори – одна клітина із незначним запасом поживних реч., вкрита захисною оболонкою;
2.      недолік: запліднення відбувається тільки за наявності води;
3.      цикл розвитку: спора проростає → гаметофіт з гаметами → злиття → зигота → спорофіт → мейоз → спори.

Насіннєві

▪       найрозвиненіші;

▪       розмноження добре захищеним насінням із значним запасом поживних речовин;

▪       поява пилку і запилення;

▪       насінний зачаток (гаметофіт) добре захищений і розвивається за рахунок спорофіту (вегетативної частини рослини);

▪       запліднення – без води.

Опорний конспект §16

Тема уроку:    Справжні тварини (Голозої). Твариноподібні організми

Задньоджгутикові(Опістоконта)

Особливості твариноподібних організмів

-          НЕ належать до справжніх тварин;

-          збірна неспоріднена група одноклітинних організмів;

-          подібність до тварин: відсутність клітинної стінки, гетеротрофне живлення та активний амебоїдний, джгутиковий або війковий рух;

-          відмінні риси:

⮚       амеба протей: мітохондрії мають трубчасті розгалужені кристи;

⮚       евглена зелена: хлоропласти – з трьома мембранами; мітохондрії з дископодібними кристами, два джгутики (довгий і короткий); міксотрофи; запасають – параміл (як крохмаль рослин);

⮚       інфузорія туфелька: мітохондрії з трубчастими кристами; два ядра (велике – вегетативне; мале – генеративне для розмноження), складна будова (кортекс – клітинний скелет; клітинний рот і глотка; порошиця для виведення решток; трихоцисти – органи захисту (палички, що вистрілюють)).

*Пр. – це скорочено представники, тобто організми які відносяться до даної групи.

  Опорний конспект §17

Тема уроку:                         Багатоклітинні тварини

Опорний конспект §12

Тема уроку:                              Гриби

●       безхлорофільні еукаріотичні гетеротрофні нерухомі організми;

●       тіло – грибниця (міцелій): дуже розгалужені нитки (гіфи); одноклітинний міцелій - у нижчих грибів (мукор), багатоклітинний - у вищих (пеніцил, шапинкові гриби)

●       швидкий і необмежений ріст → для здобуття їжі через відсутність активного руху;

●       осмогетеротрофи: вбирають поверхнею готові орг.реч.;

●       виділяють у зовн.середовище ферменти (позаорганізмове травлення) за допомогою клітинних везикул (міхурців);

●       клітинна стінка: глюкан + хітин (полісахариди);

●       є вакуолі (як у рослин);

●       органи руху клітин – джгутики;

●       запасні реч. : глікоген (як у тварин) або міколамінарин;

●       виділяють сечовину;

●       розмноження:

1.     нестатеве:

а) спорами, утв. на поверхні субстрату; + розселення; спори утворюються у плодових тілах або спорангіях.

Види спор:

✔       мітотичні (нестатеві, мітоспори) з повним диплоїним набором хромосом; утв. у спорангіях (округлі) або конідіях («вінички»)

✔       мейотичні (статеві, мейоспори) з гаплоїдним каріотипом.

б)вегетативне розмноження – частинами міцелію або бруньками;

2.     статеве – складне, слаборозвинене.

Екологічні групи грибів:

1. За середовищем: грунтові (більшість) і водні (псатирела, сапролегнія, фіалоцефала).
2. За способом живлення:

❖       сапротрофні: розкладачі орг.реч. → основні ґрунтоутворювачі;

❖       паразитичні: хвороби рослини (фітопатогенні), тварин (зоопатогенні), грибів (мікопатогенні);

❖       мутуалістичні: утв. мікоризу з судинними рослинами;

❖       хижі: полюють на нематод (круглих червів).

Опорний конспект §13

Тема уроку:                          Різноманітність грибів

(не відображає систематику грибів)

Грибоподібні організми

1. Несправжні гриби:

-         клітинна оболонка з целюлози;

-         запасають міколамінарин;

-         у джгутикові стадії – один або два джгутики;

-         мітохондрії з трубчастими кристами;

-         пр.: фітофтора (хвороба картоплі) та сапролегнія (хвороба акваріумних риб).

2. Слизовики:

-         тіло – плазмодій – одна багатоядерна (0,5млн) клітина, без клітинної стінки;

-         Розміри 1-2 мм – кілька см;

-         рухаються амебоїдно – 1-2см за добу;

-         осмотрофи або фаготрофи («захоплювачі» дрібних орг.).

Справжні гриби:

-         тіло -  міцелій;

-         клітинна оболонка з хітину;

-         запасають глікоген;

-         мітохондрії з пластинчастими кристами;

-         двогеномні клітини (ядерний та мітохондріальний).

-         за будовою: нижчі гриби (несегментований одноклітинний міцелій – мукор), і вищі гриби (багатоклітинні);

-         за розмірами: міксоміцети (мікроскопічні гриби) і макроміцети

-         відноситься 8 відділів, серед них Базидіомікотові – більшість шапинкових грибів

Екологічні групи грибів

❖       Шапинкові (утворюють плодові тіла, спори утв. з нижньої сторони шапинки);

-         є трубчасті і пластинчасті;

-         їстівні, умовно їстівні (сироїжки, хрящі) та отруйні.

❖       Гриби-паразити: трутовики, сажкові, іржасті, ріжкові, борошнисторосяні гриби (викликають хвороби, викор. речовини живих організмів)

❖       Цвілеві гриби – як наліт, не утворюють плодових тіл: мукор (нижчий), пеніцил, аспаргіл (вищі)

❖       Дріжджеві гриби – одноклітинні, дихають анаеробно (винні, хлібопекарські дріжджі; кандида – хвороба молочниця)

❖       Лишайники: об'єднання справжніх грибів і фотосинтезуючих водоростей (требуксія, кладофора) або ціанобактерій (носток).

-         виділяють унікальні лишайникові кислоти;

-         розмноження вегетативне – «клубочками»з грибів та водоростей.

Морфологічні форми:

-         Накипні – плівки;

-         Листуваті: один край прикріплений до поверхні, інший вільний;

-         Кущисті: розгалужені гілочки.